Сезонна заміна шин на авто: нюанси обліку

В ході підготовки до весняно-літнього чи осінньо-зимового сезонів суб'єкти господарювання, як правило, приймають рішення про заміну зимових або літніх автошин, якими був укомплектований автомобіль, на літні чи зимові відповідно.

Зрозуміло, що багатьох бухгалтерів цікавить питання, а як правильно відображати такі операції у бухгалтерському та податковому обліку підприємства?

Загальні «автошинні» питання

В першу чергу необхідно розібратися, до якої операції відноситься заміна шин на автомобілі: до ремонту (поліпшення) чи до техобслуговування?

Про те, як розрізнити техобслуговування (ТО) і ремонт автомобіля, мова йде в Листі N 1075/25/10-12. Зміст цього Листа полягає в тому, що, якщо експлуатаційна документація дорожніх транспортних засобів відсутня, віднесення виконаних робіт до ТО або ремонту здійснюється згідно з Положенням N 102.

Нагадаємо, що сезонне технічне обслуговування, як випливає з п. 1.3 Положення N 102, - це технічне обслуговування, що виконується для підготовки виробу до використання в осінньо-зимових або весняно-літніх умовах

А поточний ремонт - це ремонт, що виконується для забезпечення чи відновлення роботоздатності виробу і полягає у заміні та (або) відновленні окремих частин (може виконуватися заявочний або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами).

В той же час п. 3.19 Положення N 102 встановлює: операції із заміни шин не відносяться до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення дорожніх транспортних засобів (ДТС). А в п. 3.13 Положення N 102 сказано, що до поточного ремонту ДТС відносяться роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова та рами).

Перелік же базових агрегатів ДТС наведений в додатку Г до Положення N 102, і серед них шин немає. Так що заміна шин до поточного ремонту не має відношення Тобто, логічніше віднести таку операцію до ТО.

Проте операція із заміни шин не вказана в додатках А, Б та В до Положення N 102 (переліки операцій ТО-1, ТО-2 та сезонного ТО). В той же час ці переліки є зразковими, тобто їх не можна вважати вичерпними, тому, на наш погляд, при певних обставинах вони можуть бути доповнені операціями із заміни шин.

Що стосується заміни автошин, не пов'язаної з підготовкою автомобіля до сезону, то тут відповідно до п. 3.20 Положення N 102 треба виходити з норм експлуатації пробігу шин та порядку їх коректування залежно від умов експлуатації, закршлених в нормах експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджених Наказом N 420.

Завершуючи розгляд питання, пов'язаного з віднесенням цієї операції або до ТО, або до поточного ремонту, відзначимо, що для цілей оподаткування податківці мають із цього приводу свою позицію (про це - далі).

Бухгалтерський облік заміни автошин

Для того, щоб перевзути авто підприємства в літні шини (чи навпаки - у зимові), радимо оформити наказ по підприємству. На його основі будуть використані вже наявні шини або ж будуть придбані нові.

Якщо підприємство придбаває нові шини, то (незалежно від їх вартості та строку служби) у бухобліку таке придбання відносить їх до складу запасів і обліковує на субрахунку 207 «Запасні частини» Списуються шини у бухгалтерському обліку тоді, коли їх не можна використати за призначенням (тобто коли вони перестають відповідати ознакам активів).

Увага: автошини, що знаходяться на колесах авто і у запасі при автомобілі, які враховані в його ціні і включені до його інвентарної вартості, враховуються у складі основних засобів (ОЗ), тобто на субрахунку 105 «Транспортні засоби».

Щоб контролювати процес експлуатації автошин, досвідчені бухгалтера рекомендують застосовувати два субрахунки другого порядку субрахунку 207 : 207.1 «Шини на складі» та 207.2 «Шини в експлуатації».

Тому операції з шинами, які отримуватимуться окремо від авто, при придбанні відображають у складі запасів за первинною вартістю по дебету субрахунку 207.1. При установці їх на автомобіль - відображають по дебету субрахунку 207.2. Після заміни на нову шину, якщо стара ще може бути використана в майбутньому, її знов оприбутковують на субрахунку 207.1.

Автошина, яка замінена, але вже не придатна до експлуатації, відображається у складі витратного рахунку (91, 92, 93), якщо вартість не була віднесена на витрати при установці шини на авто (про два варіанти обліку - нижче)

Для обліку шин застосовується картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини за формою додатку 5 до Норм, затверджених Наказом N 488, по кожній шині окремо.

При передачі шин зі складу та установці на авто їх вартість списують на витрати звітного періоду як витрати, пов'язані з підтримкою об'єкту ОЗ в робочому стані (п. 15 П(С)БО 7). Рахунок, на який списуються «шинні» витрати, вибирається залежно від направлення використання автомобіля (23, 91-94).

Заради справедливості слід згадати ще один (альтернативний) варіант списання вартості автошин. Його прихильники вважають, що вартість шин списують на витрати після того, як шина стає непридатною для подальшої експлуатації (консультація в журналі «Вісник податкової служби України» N 8/2010 на с 6). Проте ми до прихильників вказаного варіанту не відносимося.

Податковий облік заміни автошин

Вище ми вже відзначали, що заміну автошин логічно розглядати як операцію, що відноситься до ТО.

Відображення понесених витрат як в бухгалтерському, так і у податковому обліку залежить від направлення використання автомобіля. Вони можуть бути враховані у складі:

- собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг (підпункт «г» п. 138.8 і пп. 138.8.5 ст. 138 розд. III ПК України);

- адміністративних витрат (підпункт «в» пп. 138.10.2 ст. 138 розд. III ПК України);

- витрат на збут (підпункт «д» пп.138.10.3 ст. 138 розд. III ПК України);

- інших витрат госпдіяльності (пп. 138.12.2 ст. 138 розд. III ПК України).

Нагадаємо: витрати, які формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), фіксують в податково-прибутковому обліку за датою визнання доходу від реалізації таких товарів (робіт, послуг) - п. 138.4 ст. 138 розд. III ПК України.

В той же час дохід від реалізації товарів фіксують за датою переходу покупцю права власності на такий товар (абзац 1 п. 137.1 ст. 137 розд. III ПК України).

А дохід від виконаних робіт (наданих послуг) визнають за датою складання акту або іншого документу, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (абзац 2 п. 137.1 ст. 137 розд. IIІ ПК України).

Інші витрати (адмінвидатки, витрати на збут та інші витрати госпдіяльності) визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 розд. III ПК України).

А тепер про позицію податківців з цього питання (консультація від 19.11.2012 р. в розділі 102.07.20 бази податкових знань «ЗІР»). У ній вони резюмували:

- операції із заміни автошин відповідно до норм експлуатаційного пробігу відносяться до ТО авто. У зв'язку з цим витрати на придбання таких шин в податковому обліку є витратами на утримання ОЗ;

- операції із заміни автошин, пробіг яких не відповідає нормам експлуатаційного пробігу, не відносяться до ТО, а є ремонтом (поліпшенням) 03. Тобто, на думку контролерів, витрати на заміну шин, які не пройшли нормативний пробіг, слід враховувати за правилами пунктів 146.11 та 146.12 ст. 146 розд. III ПК України. Це означає, що сума понесених «шинних» витрат в межах 10 %-ного ремонтного ліміту потрапить у витрати того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 146.12 ст. 146 розд. III ПК України). Витрати на заміну шин, що перевищують 10 %-ний ремонтний ліміт, збільшують первинну вартість автомобіля (п. 146.11 ст. 146 розд. III ПК України).

Чи слід підприємствам враховувати позицію контролюючого органу?

На нашу думку, немає ніяких законодавчих підстав розглядати облік витрат на заміну шин залежно від норм експлуатаційного пробігу.

І ще одне питання: чи треба коригувати витрати при достроковій заміні шин?

Ми вважаємо, що не треба, і ось чому.

По-перше, ті шини, які не можуть експлуатуватися, наприклад, із-за експлуатаційних дефектів або неусувних ушкоджень, але при цьому ще не виробили свій нормативний ресурс, не можна вважати невикористаними в госпдіяльності.

По-друге, ПК України не вимагає проводити коригування у разі дострокового списання автошин.

Що стосується ПДВ, то господарська спрямованість операції із заміни шин надає право підприємству - платнику ПДВ врахувати суми «вхідного» ПДВ при їх придбанні для використання в оподатковуваних операціях на підставі ст. 198 розд. V ПK України.

Зрозуміло, для цього необхідно мати правильно оформлену податкову накладну або інший документ пп. 198.6 ст. 198 і п. 201.11 ст. 200 розд. V ПК України).

І знов виникає питання, але тепер уже про частку «вхідного» ПДВ при достроковому (тобто до досягнення нормативного пробігу) списанні шин. Не виключаємо, що податківці можуть не взяти до уваги важливість причини списання і в частині ПДВ зажадати на «недобігаючу» суму нарахувати податкові зобов'язання за ставкою 20 % без коригування раніше відображеного податкового кредиту.

Ми вважаємо, що впевнений у собі платник ПДВ може наполягати на тому, що підстав для таких податкових маніпуляцій ПК України не передбачає.

Бухгалтера часто запитують: чи треба платити екологічний податок при списанні зношених шин, які тимчасово зберігаються до передачі їх в утилізацію спецпідприємству?

Поспішаємо потішити, що нині суб'єкти господарювання, які утворюють відходи (до яких відносяться непридатні до використання шини), які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) до передачі їх на утилізацію та поховання, не є платниками екоподатку. Аналогічна відповідь міститься і в консультації в підкатегорії 120.01 «ЗІР».

Нагадаємо, що з 01.01.2013 р. термін «розміщення відходів» дещо відкоригували (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України). Відтоді під ним мають на увазі «постійне (остаточне) перебування або захоронения відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів».

Втім, самі податківці вважають, що для звільнення від сплати екоподатку слід мати договір на видалення та утилізацію відходів із спеціалізованою організацією (Лист N 12699/0/71-12/15-2117).

В принципі, в ПК України про необхідність мати такий договір мова не йде, тому його відсутність не повинна впливати на звільнення від сплати екоподатку.

Проте вважаємо, для того щоб уникнути конфліктів краще прислухатися до рекомендації податківців, адже, як правило, такі договори все одно укладаються.

Сподіваємося, що сьогоднішня публікація допоможе бухгалтерам краще орієнтуватися в шинно-облікових питаннях.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України.

Наказ N 420 - Наказ Мінтрансу України від 08.12.1997 р. N 420 «Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин».

Наказ N 488 - Наказ Мінтрансу України від 20.05.2006 р. N 488 «Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів та спеціальних машин, виконаних на колісних шасі».

Положення N 102 - Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 р. N 102.

Лист N 1075/25/10-12 - Лист Міністерства інфраструктури України від 03.02.2012 р. N 1075/25/10-12 «Щодо роз'яснення терміну «технічне обслуговування (ТО) автомобіля».

Лист N 12699/0/71-12/15-2117 - Лист ДПСУ від 27.12.2012 р. N 12699/0/71-12/15-2117 «Про особливості адміністрування екологічного податку у 2013 році».

"Консультант бухгалтера" N 18 (766) 22 вересня 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)