Угода
між Україною та Європейською організацією
ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання
статусу асоційованого члена в ЦЕРН
(Угоду ратифіковано Законом
N 1666-VII від 02.09.2014)
Україна (далі - Україна)
та
Європейська організація ядерних досліджень (далі - ЦЕРН, або Організація),
далі - Сторони,
Ураховуючи:
Конвенцію ЦЕРН, від 1 липня 1953 року, зі змінами, унесеними 17 січня 1971 року (далі - Конвенція), зокрема її статті II, III й V;
Зростаючий глобальний характер наукового співтовариства, яке бере участь в діяльності Організації, та потребу у пошуках необхідних ресурсів фінансування цієї діяльності;
Багаторічні відносини між Організацією та Україною та успішний внесок останньої до реалізації наукової програми ЦЕРН;
У цьому контексті, участь вчених з України у науковій програмі ЦЕРН на підставі Угоди між Урядом України та Європейською організацією ядерних досліджень про подальший розвиток наукового і технічного співробітництва в галузі фізики високих енергій, укладеної 2 квітня 1993 року;
Резолюцію Ради ЦЕРН (далі - Рада) від 17 червня 2010 року (як зазначено у додатку 3 до "Звіту про географічне розширення ЦЕРН", CERN/2918/Rev.), якою, зокрема, відкрито членство в ЦЕРН для всіх держав, незалежно від їхнього географічного розташування, і засновано статус асоційованого члена;
Що статус асоційованого члена складається із постійного асоційованого членства (далі - асоційоване членство), а також асоційованого членства, як попередньої стадії перед повноправним членством (далі - асоційоване членство як стадія перед членством), при цьому передбачається, що за умови дотримання застосованих критеріїв та процедур, держави, які підпадають під першу категорію можуть перейти до останнього статусу;
Рішення Ради, ухвалене на її сесії 16 грудня 2010 року, яким Рада схвалила типові угоди для надання статусу асоційованого члена та асоційованого члена, як попередньої стадії перед членством;
Листи від 18 листопада 2010 року та 31 січня 2011 року, направлені Головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України на ім'я Генерального директора ЦЕРН та останню переписку від 20 грудня 2010 року стосовно можливої заявки України на асоційоване членство;
Лист від 18 січня 2011 року, направлений Генеральним директором ЦЕРН на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, яким передано Типову угоду, що включає права та обов'язки пов'язані із асоційованим членством;
Спільну декларацію Кабінету Міністрів України та ЦЕРН стосовно науково-технічного співробітництва, від 18 березня 2011 року та Спільну заяву про намір стосовно можливої заявки України на набуття статусу держави - асоційованого члена ЦЕРН від того самого числа;
Лист від 27 грудня 2011 року, надісланий Постійним представником України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві на ім'я Президента Ради, яким передано заявку України на набуття статусу асоційованого члена, включаючи докладне заявочне досьє;
Лист від 16 січня 2012 року, надісланий Президентом Ради на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, яким підтверджується отримання заявки та оголошується про те, що заявка буде розглянута на наступному засіданні Ради;
Рішення, прийняте Радою на її засіданні 15 березня 2012 року на підставі інформації, наданої органами державної влади України, про призначення Цільової групи з установлення фактів для проведення технічної перевірки та встановлення фактів, пов'язаних з заявкою України на асоційоване членство;
Лист від 27 березня 2012 року, направлений Керівником з міжнародних відносин ЦЕРН на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, яким останній інформується про формування Цільової групи з установлення фактів, критеріїв, які будуть використовуватись для оцінювання заявки України, сфер, в яких буде збиратись інформація та графік її візиту до України, а також лист України від 29 березня 2012 року, яким підтверджується запропонований візит;
Вивчення заявки Цільової групи з установлення фактів, призначеної Радою;
Лист від 18 травня 2012 року, направлений Керівником з міжнародних відносин ЦЕРН на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, яким останній інформується про низку галузей, в яких Цільова група не змогла отримати достатній рівень інформації чи необхідних запевнень, що вимагалися Радою.
Зокрема, додаткова інформація вимагалась для проведення оцінювання за критерієм "існування в державі-заявнику міцної основи у фізиці елементарних частинок як теоретичної, так і експериментальної, задовільне фінансування обох напрямів для підтримки досліджень в країні, а також для оплати витрат на відрядження та проживання для надання можливості вченим цієї країни брати участь у діяльності ЦЕРН".
Крім того, органам державної влади України було запропоновано зробити заяву в письмовому вигляді стосовно "бажання національних органів влади підтримувати фундаментальні дослідження та їх поінформованості стосовно наслідків участі у спільних розробках в галузі фізики елементарних частиною". Зрештою, до листа Керівника з міжнародних відносин додавався список з детальними запитаннями, пов'язаними як з фінансуванням та фізикою елементарних частинок в Україні, так і з очікуваними перевагами для українського наукового співтовариства;
Лист від 30 травня 2012 року, надісланий Постійним представником України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві на ім'я Керівника з міжнародних відносин ЦЕРН, яким передано детальну інформацію відповідно до запиту Цільової групи;
Лист від 19 липня 2012 року, надісланий Керівником з міжнародних відносин ЦЕРН на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, яким передано проект звіту Цільової групи щодо перевірки фактів, до якого, в залежності від обставин, могли бути внесені коментарі органів державної влади України, та останню відповідь від 28 серпня 2012 року, яка повідомляє про те, що Україна не має коментарів до проекту звіту;
Представлення звіту Цільової групи з установлення фактів на розгляд Ради на її засіданні 20 вересня 2012 року, та рішення Ради "надати повноваження Генеральному директору вступити в переговори з Україною для підготовки угоди, яка визначатиме права та обов'язки України як асоційованого члена, включаючи вимоги щодо встановлення нових схем фінансування для підтримки вчених в Україні та передбачення додаткового фінансування для участі України в наукових проектах ЦЕРН, тим самим забезпечуючи виконання усіх критеріїв асоційованого членства";
Лист від 21 вересня 2012 року, надісланий Генеральним директором ЦЕРН на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, який містив рішення Ради, включаючи вищезазначені вимоги у вигляді додаткового фінансування;
Обмін позиціями між делегацією України та Генеральним директором ЦЕРН, що відбувся у ЦЕРН 14 січня 2013 року та лист від 13 лютого 2013 року, направлений Генеральним директором ЦЕРН на ім'я Першого заступника Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України;
Рішення, прийняте Радою на її сесії 21 березня 2013 року, яким вона затвердила переглянуту Типову угоду про надання статусу асоційованого члена, замінивши для усіх країн-заявників попередню версію Типової угоди, і підтвердила, що положення Типової угоди в цій редакції не можуть бути предметом переговорів, за винятком складових положень преамбули, статті III.1 (завжди в рамках членських внесків, встановлених Радою для асоційованого членства документом CERN/2918/Rev., пункти з 69 по 71), статті V.2, а також за винятком вибору мови у типових угодах;
Лист від 12 квітня 2013 року, направлений Генеральним директором ЦЕРН на ім'я Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, яким передано вищезгадане рішення Ради та переглянуту редакцію Угоди про набуття статусу асоційованого члена Україною, що пропонується;
Докладне обговорення і обмін позиціями між ЦЕРН та Україною щодо Угоди про набуття статусу асоційованого члена, включаючи лист від 16 липня 2013 року, направлений Головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України на ім'я Генерального директора ЦЕРН, а також відповідь останнього від 19 липня 2013 року;
Лист від 2 вересня 2013 року, направлений Генеральним директором ЦЕРН на ім'я Першого заступника Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, яким передано остаточний проект Угоди про набуття статусу асоційованого члена;
Лист від 3 вересня 2013 року, направлений Першим заступником Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на ім'я Генерального директора ЦЕРН, яким надіслано повідомлення про офіційне погодження Україною остаточного проекту Угоди про набуття статусу асоційованого члена;
Резолюція Ради від 19 вересня 2013 року (CERN/3082/RA), якою вона надала Україні статус асоційованого члена, за умови дотримання положень цієї Угоди,
Домовилися про таке:
Стаття I
Мета
На виконання Резолюцій Ради та рішень, зазначених вище, ця Угода (у тому числі додаток, який становить невід'ємну частину цієї Угоди) установлює права та обов'язки, що відповідають статусу асоційованого члена. Приєднуючись до цієї Угоди, Україна приймає такі права та обов'язки, а також ті, що випливають із нормативної бази Організації, які сформульовано, зокрема, у Конвенції, нормативно-правових актах Організації та рішеннях її органів.
Стаття II
Права
II.1 Участь у програмах ЦЕРН
Україна може брати участь у науковій програмі Організації, а також у її навчальних та освітніх програмах.
II.2 Присутність у Раді та її Комітетах1
Чергові сесії Ради
Україна має право бути представленою на чергових сесіях Ради, за винятком закритих сесій. Кількість і кваліфікація її представників повинні відповідати правилам, які застосовуються до представництва держави-члена. Україна не має права голосувати, але може просити слова та робити заяви без офіційного запрошення зробити це.
Сесії Ради з Європейської стратегії
Україна може бути запрошена Президентом Ради на ad-hoc основі бути представленою на сесіях Ради з Європейської стратегії як спостерігач, за винятком закритих сесій2.
__________
1 У відповідності до положень Статей 73-81 "Звіту про географічне розширення ЦЕРН", CERN/2918/Rev
2 Ця можливість обмежується тільки країнами, що є членами Ради Європи
Засідання Фінансового комітету
Україна має право бути представлена на засіданнях Фінансового комітету.
Чисельність та кваліфікація її представників повинні відповідати правилам, які застосовуються до представництва держави-члена. Україна не має офіційного права голосу під час голосування, але може просити слово та робити заяви без офіційного запрошення зробити це. Вона може також висловлювати думку з будь-якого питання, що є предметом офіційного голосування у Фінансовому комітеті з урахуванням рекомендації Ради, і цю думку буде запротокольовано та передано до відома Ради разом із рекомендацією.
Засідання Комітету з наукової політики
Науковий представник України в Раді може відвідувати засідання Комітету з наукової політики в нормальному режимі як спостерігач.
II.3 Право на призначення на посади старших наукових співробітників, студентів та молодших співробітників
Відповідно до статті II.5, наведеної нижче, громадяни України можуть звертатися за призначенням на посади співробітників за контрактом обмеженого терміну дії, старших наукових співробітників (стипендіатів, що займаються науковою діяльністю), студентів та молодших співробітників. Їх відбір і призначення повинні відповідати стандартним принципам і політиці Організації та Правилам і положенням про персонал.
II.4 Право на участь промислових підприємств
Відповідно до статті II.5, наведеної нижче, фірми, які пропонують товари та послуги, що походять з України, мають право брати участь у конкурсних торгах на здобуття контрактів ЦЕРН за умови застосування, mutatis mutandis, закупівельних правил та процедур ЦЕРН (як зараз визначено у додатку 1 до Норм реалізації Фінансових правил CERN/FC/5305-CERN/2822). Україна може призначати контактну особу з промислових питань.
II.5 Верхня межа та детальні домовленості
Сумарне фінансове значення призначень та контрактів, зазначених у викладених вище статтях II.3 і II.4, жодним чином не повинно перевищувати обсяги фінансового внеску України за цією Угодою. Детальні домовленості визначаються Організацією. Ця стаття не створює жодного зобов'язання стосовно того, чи може бути або буде досягнуто верхньої межі, зазначеної в цій статті.
Стаття III
Зобов'язання
III.1 Фінансовий внесок до Організації
Україна повинна зробити внесок до фінансування діяльності Організації в обсягах і відповідно до графіку, наведених нижче. Суми виражаються у відсотках теоретичного внеску держави-члена України, що повинен бути визначений на основі формули та методології обчислення внесків держави-члена й шкали внесків, відповідно. За винятком першого року, членський внесок має бути розрахований та пропорційно розподілений на щоквартальні внески, починаючі з/включаючи той квартал у якому ця Угода вступає в силу, такий внесок повинен бути повністю сплачений у повному обсязі за кожний фінансовий рік, навіть якщо статус асоційованого члена України, покриває коротший період.
Внесок повинен складати:
Рік набрання чинності: 10% (пропорційно визначений на щоквартальній основі, але не менше ніж 250 тис. шв. франків);
кожний наступний рік: 10% (але не менше ніж 1 млн. шв. франків).
III.2 Надання привілеїв та імунітетів
Для забезпечення безперешкодного функціонування Організації, рівноцінного ставлення державами, залученими до її діяльності, та між ними, а також незалежності персоналу Організації, Україна надає цим привілеї та імунітети й приймає пов'язані із цим зобов'язання, викладені у додатку до цієї Угоди. Такі привілеї та імунітети надаються в інтересах і на користь Організації. Якщо одночасно або послідовно Україна просувається до приєднання до Протоколу про привілеї та імунітети Європейської організації ядерних досліджень, прийнятого Радою 19 грудня 2003 року, і потім стає його Стороною, його положення повинні скасувати й замінити положення додатку до цієї Угоди, набравши чинності з дати такого приєднання.
III.3 Підтримка вчених в Україні та їх участі у науковій програмі ЦЕРН
Зважаючи на рішення, прийняте Радою на її засіданні 20 вересня 2012 року, на яке дається посилання у Преамбулі цієї Угоди, Україна повинна забезпечити адекватне фінансування для підтримки наукових досліджень в Україні, пов'язаних із діяльністю Організації, що дасть можливість вченим України приймати участь у науковій програмі Організації.
III.4 Періодичний перегляд статусу асоційованого члена
У відповідності до положень Статті 64 "Звіту про географічне розширення ЦЕРН", CERN/2918/Rev., Рада повинна періодично, зазвичай кожні 5 років, переглядати триваюче виконання Україною критеріїв асоційованого членства та її зобов'язань як асоційованого члена. З цією метою, Україна, на запрошення Ради, повинна надати на розгляд Цільовій групі, призначеній Радою, досьє, яке включатиме інформацію, зазначену у додатку 2 до Звіту про географічне розширення ЦЕРН, та будь-яку іншу інформацію, за запитом Ради. Цільова група повинна здійснити місію із встановлення фактів до України, розглянути інформацію, надану Україною, і скласти звіт із визначенням її висновків. Звіт повинен бути надісланий в Україну з метою отримання коментарів щодо винайдених фактів та інших коментарів, а потім поданий на розгляд Ради. У звіті також може розглядатися питання можливого переходу України до статусу асоційованого члена, як попередньої стадії перед членством.
Стаття IV
Припинення дії
IV.1 Припинення дії на запит України
Якщо в цьому виникне необхідність, за запитом України у вигляді письмового повідомлення на ім'я Генерального директора, у будь-який час протягом періоду дії цієї Угоди, Рада може припинити дію статусу асоційованого члена України. Якщо не домовлено про інше, припинення дії статусу набирає чинності в кінці фінансового року, наступного за роком повідомлення.
IV.2 Припинення дії за спільною ініціативою
Сторони можуть будь-коли протягом періоду дії цієї Угоди вирішити за спільною ініціативою, що Рада припиняє дію статусу асоційованого члена України. Якщо не домовлено про інше, припинення дії статусу набирає чинності в кінці фінансового року, наступного за роком, у якому Сторони погодилися щодо такого припинення.
IV.3 Припинення дії за ініціативою Організації
Рада може будь-коли протягом періоду чинності цієї Угоди, з визначеної нею дати набрання чинності, вирішити припинити дію статусу асоційованого члена України, якщо Україна більше не відповідає критеріям цього статусу, або якщо вона не виконує значну частину зобов'язань за цією Угодою.
IV.4 Наслідки припинення дії
Якщо не домовлене про інше, припинення дії статусу асоційованого члена України не зменшує жодних зобов'язань, узятих Україною за цією Угодою, стосовно періоду, що передує даті припинення. Привілеї та імунітети, надані Україною, залишаються чинними протягом її участі у роботі Організації на рівні Угоди про міжнародне співробітництво.
Стаття V
Інші положення
V.1 Представництво України
Україна повідомляє Генеральному директору назву державного органу та ім'я (імена) службовця (службовців), призначених представляти її для виконання цієї Угоди, а також її представників, які відвідуватимуть Сесії Ради та засідання її Комітетів.
V.2 Зв'язок з іншими угодами
Ця Угода скасовує та замінює усі існуючі Угоди про співробітництво між Сторонами, з моменту набрання чинності, при цьому передбачається, що таке скасування не перешкоджає дійсності та виконанню будь-якого Меморандуму про взаєморозуміння, що визначає участь України в експериментах ЦЕРН.
V.3 Застосовне право
Положення цієї Угоди тлумачаться відповідно до значення та дії, передбаченого Сторонами, завжди у відповідності з правовими рамками ЦЕРН, як зазначено, зокрема, в Конвенції, правилах і положеннях Організації та рішеннях її органів.
V.4 Набрання чинності та термін дії
Ця Угода набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами Генеральним директором повідомлення від України про те, що вона завершила свої внутрішньодержавні процедури щодо затвердження цієї Угоди, без застережень. Ця Угода залишається чинною настільки довго, наскільки це є необхідним для здійснення її положень.
Якщо таке повідомлення не буде отримано протягом двадцяти чотирьох (24) місяців з дати підписання останньою із Сторін, яка підписує цю Угоду, Сторони негайно розпочнуть консультації. Після проведення таких консультацій та враховуючи інтереси свого функціонування, ЦЕРН вирішить чи зможе прийняти набрання чинності цієї Угоди після вищезазначеного періоду. Зокрема, ЦЕРН матиме право вирішувати, незважаючи на своє підписання, не ставати Стороною цієї Угоди.
Рада повинна невідкладно повідомити Україну про свої рішення щодо цих питань.
V.5 Спори
Будь-яка розбіжність між Україною та Організацією стосовно застосування або тлумачення цієї Угоди, яку не вирішено мирним шляхом, може передаватися будь-якою Стороною до міжнародного арбітражного суду відповідно до (або, залежно від конкретного випадку, шляхом аналогічного застосування) статті 14 додатку до цієї Угоди.
Учинено в м. Женева 3 жовтня 2013 року у двох примірниках, кожний англійською, французькою та українською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди, переважну силу матиме текст англійською мовою.
| За Україну | За Європейську організацію ядерних досліджень |
| Віце-прем’єр-міністр (підпис) |
Генеральний директор (підпис) |
Додаток
Привілеї та імунітети,
надані Україною Європейській організації
ядерних досліджень
Стаття 1
Визначення
a) "Конвенція" означає Конвенцію про заснування Європейської організації ядерних досліджень та Фінансовий протокол, що додається до неї, яка була підписана 1 липня 1953 року, набрала чинності 29 вересня 1954 року та до якої було внесено зміни 17 січня 1971 року;
b) "Організація" означає Європейську організацію ядерних досліджень;
c) "офіційна діяльність" означає діяльність Організації, зазначену у Конвенції, зокрема, в її статті II, у тому числі її діяльність адміністративного характеру;
d) "посадовці" означає "члени персоналу", як це визначено в Правилах та положеннях про персонал Організації.
Стаття 2
Міжнародна правосуб'єктність
1. Організація має міжнародну правосуб'єктність і право та дієздатність на території України.
2. Організація має, зокрема, здатність укладати договори, набувати й розпоряджатися рухомим та нерухомим майном, а також брати участь у судочинстві.
Стаття 3
Недоторканність архівів та документів
Архіви Організації та всі документи, незалежно від форми, у якій Організація їх утримує, або які належать їй, а також незалежно від їхнього місцезнаходження та від того, хто їх утримує, є недоторканими.
Стаття 4
Імунітет від судового процесу та від виконання судових рішень
1. Під час виконання своєї офіційної діяльності Організація користується імунітетом від судового процесу, за винятком:
a) настільки, наскільки в такому імунітеті відмовлено в окремому випадку Радою Організації;
b) стосовно вимоги третьої сторони відшкодувати збитки, спричинені внаслідок нещасного випадку, спричиненого автомобілем, який належить Організації або використовувався від її імені, або стосовно порушення правил дорожнього руху за участю такого транспортного засобу;
c) стосовно примусового виконання рішення арбітражного суду, винесеного за викладеними нижче статтями 13 або 14;
d) стосовно зустрічного позову, який має безпосереднє відношення та пред'явлений відповідно до процесуальних рамок позову, поданого Організацією.
2. Власність та активи Організації, де б вони не розміщувалися, користуються імунітетом від будь-якої форми реквізиції, конфіскації, експропріації, накладення арешту та будь-якої іншої форми захоплення або втручання внаслідок здійснення виконавчої, адміністративної, судової або законодавчої дії, за винятком:
a) настільки, наскільки в такому імунітеті відмовлено в окремому випадку Радою Організації;
b) настільки, наскільки це може бути тимчасово необхідним у зв'язку з недопущенням або розслідуванням нещасних випадків, викликаних транспортними засобами, що належать Організації або використовувалися від її імені;
c) у разі стягнення за рахунок заробітної плати, приведеного у виконання за борг посадовця Організації, за умови, що таке стягнення є результатом остаточного рішення, яке може бути здійснене в примусовому порядку, відповідно до нормативно-правових актів, чинних на території стягнення.
Стаття 5
Фіскальні та митні домовленості
1. У рамках своєї офіційної діяльності Організація, її власність та прибуток звільняються від прямих податків.
2. Якщо під час виконання своєї офіційної діяльності Організація здійснює закупівлю на території України або використовує товари або послуги істотної вартості, до ціни яких включені податки, мито або інші збори, Україна вживає відповідних заходів для звільнення від сплати або відшкодування суми таких податків, мита або інших зборів, де їх можна розпізнати.
3. Ввезення на територію України та вивезення з неї, Організацією або від її імені, товарів та матеріалів, під час виконання її офіційної діяльності, звільняється від усіх обов'язкових податків, які справляються у разі імпорту та експорту, митних та інших зборів.
4. Звільнення від сплати або відшкодування не застосовуються до мита, податків або інших зборів у будь-якому вигляді, які лише складають винагороду за надані послуги.
5. Положення пунктів 2 й 3 цієї статті не застосовуються до закупівлі або використання товарів або послуг чи ввезення товарів, які призначаються для особистого використання службовцями та Генеральним директором Організації.
6. Товари та матеріали, які належать Організації та придбані або ввезені відповідно до положень пункту 2 або 3 цієї статті, не продаються або не даруються, крім випадків, визначених Україною.
Стаття 6
Офіційні повідомлення
Обіг публікацій та інших інформаційних матеріалів, отриманих або надісланих Організацією в будь-якій формі під час її офіційної діяльності, жодним чином не обмежується.
Стаття 7
Привілеї та імунітети посадовців Організації
1. Посадовці Організації навіть після закінчення своїх повноважень, користуються імунітетом від судового процесу стосовно дій, у тому числі слів, сказаних або написаних ними під час виконання ними своїх повноважень і в межах їх обов'язків. Проте цей імунітет не застосовується у випадку дорожньо-транспортного порушення, здійсненого посадовцем Організації, або у випадку шкоди, спричиненої транспортним засобом, який належить або керувався нею або ним.
2. Посадовці Організації користуються такими привілеями:
a)
i) відповідно до умов та з дотриманням процедур, визначених Радою Організації, з заробітної плати та винагород, що виплачуються Організацією посадовцям та Генеральному директору Організації, справляються податки на користь Організації. Такі заробітні плати та винагороди звільняються від національного податку на прибуток;
іі) Україна не зобов'язана звільняти від податків на прибуток пенсії або щорічні виплати, що сплачуються Організацією її колишнім посадовцям та Генеральному директору у зв'язку з їхньою службою в Організації;
b) для них самих і членів їх сімей, що живуть разом з ними, застосовуються такі самі звільнення від імміграційних обмежень і формальностей реєстрації іноземців, які зазвичай надаються посадовцям міжнародних організацій;
с) для них самих і членів їх сімей, що живуть разом з ними, застосовуються такі самі можливості репатріації під час міжнародної кризи, як і для членів дипломатичних місій;
d) стосовно переказів грошових коштів, обміну валют і митних пільг, застосовуються привілеї, які зазвичай надаються посадовцям міжнародних організацій.
3. Україна не зобов'язана надавати привілеї та імунітети, зазначені в підпунктах "b", "c" та "d" пункту 2 цієї статті, своїм громадянам або особам, які на момент виконання їх обов'язків на території України, постійно проживають в Україні.
Стаття 8
Соціальне забезпечення
Організація та посадовці, найняті Організацією, звільняються від усіх обов'язкових внесків до національних схем соціального забезпечення за умови, що такі особи забезпечені еквівалентним соціальним захистом з боку Організації.
Стаття 9
Привілеї та імунітети Генерального директора
1. На додаток до привілеїв та імунітетів, зазначених у викладених вище статтях 7 та 8, Генеральний директор користується протягом всієї тривалості її або його повноважень привілеями та імунітетами, наданими Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року дипломатичним агентам відповідного рангу.
2. Україна не зобов'язана надавати привілеї та імунітети, зазначені в цій статті, своїм громадянам або особам, які на момент виконання їх обов'язків на території України є постійними жителями України.
Стаття 10
Завдання та обмеження імунітетів
1. Привілеї та імунітети, зазначені у викладених вище статтях 7 та 9, надаються виключно для забезпечення безперешкодного функціонування Організації та цілковитої незалежності осіб, яким вони надані. Вони не надаються для особистої вигоди відповідних осіб.
2. У таких імунітетах може бути відмовлено:
a) по відношенню до Генерального директора - Радою Організації;
b) по відношенню до посадовців - Генеральним директором або особою, що виконує її або його обов'язки, як передбачено підпунктом "b" пункту 1 статті VI Конвенції;
c) по відношенню до державних представників - відповідною державою;
та існує зобов'язання зробити саме таким чином у будь-якому окремому випадку, коли вони перешкоджали б здійсненню правосуддя, і в них може бути відмовлено без обмеження мети, з якою їх надано.
Стаття 11
Співробітництво з Україною
Організація співпрацює з компетентними органами державної влади України для сприяння належному забезпеченню правопорядку, дотриманню нормативно-правових актів з питань політики, охорони здоров'я, здоров'я та безпеки на роботі та з питань довкілля, а також для недопущення будь-якого зловживання наданими привілеями імунітетами та засобами.
Стаття 12
Безпека та громадський порядок
1. Право України вживати попереджувальні заходи в інтересах її безпеки не обмежується будь-яким із цих положень.
2. Якщо Україна вважає за необхідне вжити заходів для її безпеки або для підтримки громадського порядку, вона, за винятком випадків, коли це не можливо здійснити, звертається до Організації настільки швидко, наскільки це дозволяють обставини, для визначення за взаємною згодою заходів, необхідних для захисту інтересів Організації.
3. Організація співпрацює з Україною для уникнення будь-якої шкоди її безпеці або громадському порядку, що може виникнути внаслідок її діяльності.
Стаття 13
Спори приватного характеру
1. Організація передбачає належні форми врегулювання:
a) спорів, які виникають унаслідок контрактів, стороною яких є Організація;
Організація має включити до усіх письмових контрактів, які вона укладатиме, крім тих, що зазначені в пункті 1 підпункту d) цієї статті, застереження про арбітраж, за яким будь-які спори, що виникають внаслідок тлумачення або виконання контракту, за запитом будь-якої із Сторін, будуть передані до арбітражу або, якщо про це досягнуто домовленість між Сторонами, до іншої відповідної форми врегулювання;
b) спори, які виникають внаслідок шкоди, спричиненої Організацією, або, які включають будь-яку іншу позаконтрактну відповідальність Організації;
c) спори за участю посадовця Організації, який користується імунітетом від судового процесу, якщо в такому імунітеті не відмовлено відповідно до положень викладеної вище статті 4;
d) спори, які виникають між Організацією та її посадовцями;
Організація передає усі спори, які виникають внаслідок застосування й тлумачення контрактів, укладених з посадовцями Організації на підставі Правил і положень про персонал Організації, до юрисдикції Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці (АТ МОП) або до будь-якого іншого відповідного міжнародного адміністративного трибуналу, до юрисдикції якого Організацію передано на виконання рішення Ради.
2. Стосовно спорів, для вирішення яких в пункті 1 цієї статті не визначено жодної форми врегулювання, Організація може вдатися до будь-якої форми врегулювання, яку вважатиме за необхідну, зокрема, до арбітражу або до звернення до національного суду.
3. Будь-яка форма врегулювання спору, обрана за цією статтею, ґрунтується на принципі належної правової процедури для забезпечення вчасного, справедливого, неупередженого та обов'язкового вирішення спору.
Стаття 14
Спори між Україною та Організацією
Будь-яка розбіжність думок між Україною та Організацією стосовно застосування або тлумачення цих положень, яку не вирішено між ними мирним шляхом, може бути подана будь-якою Стороною до міжнародного арбітражного трибуналу відповідно до викладеної нижче статті 15.
Стаття 15
Міжнародний арбітражний трибунал
1. Міжнародний арбітражний трибунал, зазначений у викладених вище статтях 13 і 14 (далі - трибунал), керується положеннями цієї статті.
2. Кожна Сторона спору призначає одного члена трибуналу. Члени призначені таким чином повинні протягом трьох місяців з дати їх призначення спільно обрати третього члена, який буде Головою трибуналу. У випадку виявлення протиріч між членами трибуналу стосовно вибору Голови, останнього має призначати Президент Міжнародного Суду за запитом членів трибуналу.
3. Якщо одна зі Сторін спору не призначає члена трибуналу і не здійснює кроків, щоб зробити це протягом двох місяців на прохання іншої Сторони, інша Сторона може просити Президента Міжнародного Суду зробити призначення.
4. Трибунал має визначити свою власну процедуру. Він виносить своє рішення відповідно до рішення, прийнятого більшістю. Мовою судочинства повинна бути англійська мова.
5. Права на оскарження рішення трибуналу, яке буде остаточним і обов'язковим для Сторін, не існуватиме. Сторони зобов'язуються впроваджувати рішення без затримки. У разі виникнення спору стосовно суті або обсягу застосування рішення, трибуналу буде доручено надавати тлумачення за запитом будь-якої із Сторін.
6. Відносно спорів між Україною та Організацією (стаття 14) вважається, що процес, викладений у пункті 2 цієї статті, почне діяти якщо Сторони не вирішать їх спір мирним шляхом протягом шестимісячного періоду з дати повідомлення про спір однією із Сторін іншій Стороні.
Стаття 16
Окремі угоди
1. Ці положення не обмежують і не порушують положення будь-яких міжнародних угод, укладених між Україною та Організацією внаслідок розташування на території України її офісів, обладнання або інших засобів. У разі колізії між цими положеннями та положеннями цієї міжнародної угоди, перевага віддається положенням цієї міжнародної угоди.
2. Ніщо із цього не заважає Україні укладати інші міжнародні угоди з Організацією з метою підтвердження, внесення змін, продовження або посилення дії цих положень.