Застосовуємо КЕКВ на практиці:
чергове роз'яснення Держказначейства

(коментар до листа ДКСУ
від 25.03.2014 р. N 17-05/288-6816)

Одним із напрямів витрачання бюджетних коштів є соціальний захист окремих категорій населення, зокрема інвалідів і дітей-інвалідів. Соціальний захист полягає в забезпеченні їх технічними засобами для догляду та реабілітації за рахунок коштів, передбачених у бюджеті.

Так, Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, затверджений постановою КМУвід 03.12.2009 р. N 1301 (далі - Порядок N 1301), регулює механізм безоплатного забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами для якнайбільшої компенсації функцій ушкоджених органів, з метою медичної та соціальної реабілітації інваліда або дитини-інваліда з вираженими порушеннями функцій органів і систем.

Відповідно до п. 2 Порядку N 1301 до технічних засобів, які отримують безпосередньо інваліди, діти-інваліди або їх законні представники в закладах охорони здоров'я для використання в амбулаторних та побутових умовах, належать слухові апарати, сечоприймачі чоловічі та жіночі, високопоглинальні прокладки для жінок, які страждають нетриманням сечі, калоприймачі, підгузники, а також технічні засоби з мовним виводом: глюкометри, термометри та тонометри.

В листі, що коментується, ДКСУ роз'яснює, що підгузники дитячі та для дорослих віднесені до виробів медичного призначення згідно з Державним реєстром медичної техніки та виробів медичного призначення. Відповідно ДКСУ рекомендує проводити придбання таких виробів за КЕКВ 2220 "Медикаменти та перев'язувальні матеріали", як це передбачено п.п. 2.2.2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом МФУвід 12.03.2012 р. N 333 (далі - Інструкція N 333).

Скоріш за все питання виникло через наявність певного протиріччя між нормативно-правовими актами щодо класифікації підгузників.

Так, звернемося до Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. N 457 (далі - ДК 016:2010). Він використовується з 01.01.2012 р. у всіх галузях економіки з метою стандартизації та систематизації продукції. Крім того, на підставі ДК 016:2010 визначаються предмети конкурсних торгів при проведенні державних закупівель за бюджетні кошти, як це передбачено Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. N 921. У ДК016:2010 підгузники віднесено до категорії 17.22.12 "Рушники санітарно-гігієнічної призначеності й тампони, пелюшки і підгузники дитячі та подібні гігієнічні вироби, одяг і речі до одягу з целюлози, паперу, целюлозної вати чи полотна з целюлозного волокна".

Але, як бачимо, ДКСУ віддала перевагу іншим класифікаторам. Дійсно, підгузники знаходимо у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення (http://portal.diklz.gov.ua/PublicSite/PUB/VMList.aspx).

ВИСНОВОК. Підгузники дитячі та для дорослих медичні заклади мають придбавати за КЕКВ 2220 "Медикаменти та перев'язувальні матеріали".

Але зверніть увагу: якщо підгузники придбаває установа, яка не є медичним закладом, то, на наш погляд, їй слід придбавати такі матеріальні цінності за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар".

Також ДКСУ в листі, що коментується, визначає, що придбання продуктів харчування для лікувально-профілактичних закладів, будинків-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків, дитячих дошкільних установ, профтехучилищ, вищих закладів освіти та інших установ проводиться за КЕКВ 2230 "Продукти харчування" (п.п. 2.2.3 Інструкції N 333).

Оксана Верхогляд,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"