З 1 червня посадових осіб можна звільняти без зазначення причин

(коментар до Закону України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів»
від 13.05.2014 р. № 1255-VІІ, далі - Закон № 1255)

До ч. 1 ст. 41 КЗпП додали додаткову підставу (п. 5) для розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства чи вповноваженого ним органу: його може бути розірвано у випадках припинення повноважень посадових осіб. На кого поширюється зазначена підстава для звільнення?

Головний критерій віднесення особи до кола посадових - наявність у такої посадової особи організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Як зазначає ВСУ в постанові Пленуму «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5, організаційно-розпорядчими вважаються обов'язки зокрема по керівництву трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Детальне роз'яснення щодо адміністративно-господарських обов'язків містить лист Мін'юсту від 22.02.2013 р. № 1332-0-26-13/11. Під ними мають на увазі обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним або приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є в начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідувачів складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів і контролерів тощо.

Важливо! Якщо посадова особа захоче оскаржити своє звільнення, то відповідно до ст. 232 КЗпП це можна зробити безпосередньо в районному, районному в місті, міському чи міськрайонному суді.

Відповідно до ст.ст. 6 та Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V, передбачено укладення контрактів із керівниками державних підприємств, установ, організацій та господарських структур. Тож виходить, що звільнити керівника, прийнятого на роботу за контрактом, теж можна за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.

Неоднозначною є ситуація із керівниками територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, адже для таких посадових осіб передбачено спеціальну процедуру як їх призначення, так і їх звільнення та головне з обґрунтуванням причини звільнення. Тож виходить, що без пояснення причин звільнити таких посадових осіб не так просто. Тому як реалізовуватиметься на практиці застосування п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП як підстави для звільнення щодо вказаних посадових осіб державних органів, поки що незрозуміло.

Водночас законодавець подбав про соцгарантії для звільнених за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Так, відповідно до ст. 44 КЗпП, особи, яких звільняють з ініціативи роботодавця у випадку припинення повноважень посадових осіб, мають право на вихідну допомогу в розмірі не менше середнього заробітку за місяців.