АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
01.04.2014 N 156
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 квітня 2014 р. за N 416/25193
Про затвердження Інструкції
про порядок медичного забезпечення
в Державній службі спеціального зв'язку
та захисту інформації України
Відповідно до Конституції України, Законів України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" та з метою організації медичного забезпечення в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України наказую:
1. Затвердити Інструкцію про порядок медичного забезпечення в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що додається.
2. Начальнику Медичного центру Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Голова Служби В.П. Звєрєв
Затверджено
Наказ Адміністрації Державної служби
спеціального зв’язку та захисту інформації України
01.04.2014 N 156
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 квітня 2014 р. за N 416/25193
Інструкція
про порядок медичного забезпечення в
Державній службі спеціального зв’язку
та захисту інформації України
I. Загальні положення
1.1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Конституції України, Законів України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України".
Ця Інструкція визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв’язку).
1.2. У цій Інструкції терміни та абревіатури вживаються в таких значеннях:
заклади охорони здоров’я Держспецзв’язку - Медичний центр Держспецзв’язку, амбулаторії ВНЗ та територіальних підрозділів Держспецзв’язку;
інші заклади охорони здоров’я - заклади охорони здоров’я Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України, з якими укладено відповідні договори на медичне обслуговування за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Держспецзв’язку;
медикаменти - лікарські засоби, сироватки і вакцини, лікарська рослинна сировина, лікарські мінеральні води, дезінфекційні засоби тощо;
медичний облік - облік осіб, які мають право отримувати медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку та інших закладах охорони здоров’я;
медичний огляд - огляд пацієнта лікарем з метою визначення стану його здоров’я в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку та інших закладах охорони здоров’я;
невідкладна медична допомога - медична допомога, яка полягає у проведенні професійно підготовленими медичними працівниками відповідно до законодавства невідкладних організаційних, діагностичних і лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини при її невідкладному стані, а також мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я;
ВНЗ - вищий навчальний заклад Держспецзв’язку, який утримується повністю або частково за рахунок Адміністрації Держспецзв’язку;
ВЛК - військово-лікарська комісія;
ЛКК - лікарсько-консультаційна комісія;
МСЕК - медико-соціальна експертна комісія.
Інші поняття та терміни, що вживаються в цій Інструкції, визначені в Законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" та "Про екстрену медичну допомогу".
1.3. Медичне забезпечення в системі Держспецзв’язку - комплекс заходів, що проводяться закладами охорони здоров’я Держспецзв’язку та іншими закладами охорони здоров’я з метою відбору кандидатів на службу в Держспецзв’язку за станом здоров’я, збереження та зміцнення здоров’я осіб, які перебувають на медичному обліку в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку, надання їм необхідної медичної допомоги для якнайшвидшого відновлення працездатності після захворювань і травм. До таких заходів належать: лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні, а також підтримання мобілізаційної готовності закладів охорони здоров’я Держспецзв’язку.
1.4. Основними завданнями діяльності закладів охорони здоров’я Держспецзв’язку є:
забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я щодо осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ Держспецзв’язку (далі - підрозділів Держспецзв’язку) в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку та інших закладах охорони здоров’я;
провадження медичної практики;
оформлення та ведення медичної обліково-звітної документації;
впровадження та використання в роботі нових та удосконалених методів діагностики і лікування;
підтримання мобілізаційної готовності сил і засобів закладів охорони здоров’я Держспецзв’язку;
організація навчання та підвищення кваліфікації медичного та фармацевтичного персоналу закладів охорони здоров’я Держспецзв’язку;
профілактика захворювань;
надання невідкладної медичної допомоги в разі перебування особи в невідкладному стані;
надання консультативної медичної допомоги хворим;
проведення передрейсових і післярейсових оглядів водіїв;
проведення огляду осіб, які призначаються до складу варти, з метою визначення їх придатності до несення служби;
проведення медичної експертизи кандидатів на службу до Держспецзв’язку та осіб, які бажають вступити до ВНЗ;
відбір, підготовка та направлення пацієнтів на стаціонарне лікування;
відбір, підготовка та направлення пацієнтів на медичну реабілітацію;
експертиза тимчасової непрацездатності;
направлення на санаторно-курортне лікування;
проведення санітарно-просвітницької роботи, пропаганда здорового способу життя, гігієнічних знань безпосередньо в підрозділах Держспецзв’язку;
контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог і протиепідемічних норм і правил з метою запобігання шкідливому впливу на стан здоров’я факторів виробничого середовища під час навчання, проходження служби та недопущення виникнення (поширення) інфекційних хвороб, а також масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед особового складу Держспецзв’язку.
1.5. На медичному обслуговуванні в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку перебувають такі категорії осіб:
особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку;
члени сімей осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку;
особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку, звільнені зі служби, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", статей 6-1-64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, з числа осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку.
До членів сімей осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку належать: особи, внесені в особову справу особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку (дружина (чоловік), діти, що не досягли 18-річного віку, і старші діти, якщо вони є інвалідами І чи ІІ групи, її батьки чи батьки дружини (чоловіка), які перебувають на її утриманні), а також особи, які перебувають під опікою та піклуванням особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку.
II. Заклади охорони здоров’я Держспецзв’язку
2.1. Структура і штатні розписи закладів охорони здоров’я Держспецзв’язку затверджуються наказами Адміністрації Держспецзв’язку.
2.2. Медичний центр Держспецзв’язку здійснює свою діяльність на підставі положення, яке затверджується наказом Адміністрації Держспецзв’язку.
2.3. Заклади охорони здоров’я Держспецзв’язку утримуються за рахунок державного бюджету в межах затверджених кошторисних призначень Адміністрації Держспецзв’язку.
III. Порядок надання медичної допомоги в Держспецзв’язку
3.1. Медична допомога особам, визначеним у пункті 1.5 розділу І цієї Інструкції, надається медичними працівниками в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку відповідно до державних стандартів у сфері охорони здоров’я в порядку, передбаченому законодавством України.
3.2. У закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку та інших закладах охорони здоров’я надаються:
медична допомога;
невідкладна медична допомога;
медична реабілітація;
санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;
звільнення від служби на період хвороби з тимчасовою втратою працездатності особам рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку;
забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
3.3. За відсутності в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку фахівців необхідного профілю, кваліфікації, при лікуванні складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, пацієнти можуть отримати медичну допомогу (консультацію лікаря, групи лікарів, діагностичні та лабораторні дослідження) в інших закладах охорони здоров’я.
Рішення про направлення пацієнта до іншого закладу охорони здоров’я приймає лікуючий лікар чи фельдшер Держспецзв’язку. Належним чином оформлене направлення підписується лікуючим лікарем чи фельдшером Держспецзв’язку, завіряється підписом начальника закладу охорони здоров’я Держспецзв’язку або начальника територіального підрозділу Держспецзв’язку та засвідчується печаткою лікаря, печаткою "Для довідок" закладу охорони здоров’я Держспецзв’язку або печаткою "Для довідок" територіального підрозділу Держспецзв’язку і реєструється в журналі реєстрації направлень.
3.4. Медичну допомогу в державних або комунальних закладах охорони здоров’я отримують особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку в разі:
відсутності за місцем проходження служби або за місцем проживання (перебування) осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку закладів охорони здоров’я Держспецзв’язку та інших закладів охорони здоров’я;
перебування в невідкладному стані (при нещасних випадках, гострих захворюваннях тощо).
IV. Лікувально-профілактична робота
4.1. Лікувально-профілактична робота - сукупність заходів, що проводяться закладами охорони здоров’я Держспецзв’язку з метою збереження і зміцнення здоров’я осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку та інших осіб, що визначені в пункті 1.5 розділу І цієї Інструкції, забезпечення їх працездатності, запобігання і зниження рівня захворюваності, працевтрат, своєчасного виявлення і лікування тих, хто захворів, якнайшвидшого відновлення їх здоров’я.
4.2. Лікувально-профілактичні заходи містять у собі:
вивчення в Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділах Держспецзв’язку умов службової діяльності осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку з метою виявлення факторів, що негативно впливають на їх стан здоров’я і є причиною виникнення захворювань і травм, а також розробку на цій основі комплексних профілактичних заходів;
пропаганду здорового способу життя та гігієнічних знань;
щорічну диспансеризацію осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку;
організацію роботи ЛКК у Медичному центрі Держспецзв’язку;
участь лікаря закладу охорони здоров’я Держспецзв’язку у проведенні МСЕК;
своєчасне виявлення осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку, що захворіли, надання їм необхідної медичної допомоги;
санаторно-курортне лікування;
направлення на ВЛК в інші заклади охорони здоров’я.
4.3. Основою лікувально-профілактичних заходів у Держспецзв’язку є диспансеризація.
Керівники структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділів Держспецзв’язку є відповідальними за своєчасність проходження своїми підлеглими диспансерних оглядів, а також медичних оглядів працівників, робота яких пов’язана з впливом шкідливих факторів, і за шкідливі наслідки для їх здоров’я, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медичного огляду.
4.4. Робота лікарів у закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку організовується за дільничним принципом.
4.5. Особи з інфекційними захворюваннями госпіталізуються в інфекційні лікарні (відділення) інших закладів охорони здоров’я.
4.6. З метою визначення стану здоров’я в особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку під час переміщення по службі в іншу місцевість, направлення в довготермінове відрядження, призначення на іншу посаду за станом здоров’я або надання відпустки у зв’язку з хворобою, досягненням граничного віку перебування на службі, звільненням зі служби, одержанням нею при виконанні службових обов’язків поранень, контузій або каліцтв, а також для визначення ступеня придатності кандидата на службу (навчання) в Держспецзв’язку проводиться ВЛК в інших закладах охорони здоров’я, де є ВЛК.
V. Організація роботи ЛКК.
Експертиза тимчасової непрацездатності
5.1. ЛКК створюється в Медичному центрі Держспецзв’язку.
Для осіб рядового чи начальницького складу регіональних органів, територіальних підрозділів Держспецзв’язку, що не розташовані у місті Києві, ЛКК проводиться в інших закладах охорони здоров’я.
5.2. ЛКК виконує такі функції:
вирішує клініко-експертні питання після огляду осіб рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку, вивчення даних медичного обстеження;
вирішує питання експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності, перевіряє правильність установленого діагнозу, проведеного обстеження, призначеного лікування, обґрунтованості видачі та продовження довідок про тимчасову непрацездатність особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку;
ухвалює рішення щодо направлення за необхідності хворих на консультацію, обстеження та лікування, встановлення зв’язку захворювання з умовами праці до спеціалізованих і високоспеціалізованих закладів охорони здоров’я;
направляє пацієнтів в інші заклади охорони здоров’я, залучає у разі потреби до роботи ЛКК суміжних фахівців;
проводить контрольні обстеження, огляд хворих, перевірку виконання режиму, призначеного лікарем;
направляє хворого для огляду до МСЕК;
видає довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою (ф. 070/о), затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року N 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974 (далі - наказ N 110);
уносить пропозиції керівництву закладу охорони здоров’я Держспецзв’язку щодо поліпшення організації експертизи тимчасової непрацездатності в закладі охорони здоров’я Держспецзв’язку та підвищення якості надання медичної допомоги.
5.3. Звільнення від виконання службових обов’язків до 10 діб у зв’язку з хворобою особі рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку надається лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я Держспецзв’язку або інших закладів охорони здоров’я.
Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, довідка про тимчасову непрацездатність продовжується лікуючим лікарем спільно із начальником (керівником) закладу охорони здоров'я Держспецзв'язку терміном до 30 днів, а надалі - ЛКК закладу охорони здоров'я Держспецзв'язку, до якого прикріплена для медичного обслуговування особа рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, або іншим закладом охорони здоров'я після комісійного огляду хворого з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше строку, встановленого для направлення з метою проведення МСЕК.
VI. Порядок перебування на медичному обліку.
Організація медичного обліку
6.1. Особи, зазначені у пункті 1.5 розділу І цієї Інструкції, перебувають на медичному обліку в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку за місцем проходження служби або за місцем проживання (перебування).
6.2. Рішення про зарахування на медичний облік особи приймається начальником Медичного центру Держспецзв’язку або керівником регіонального органу, територіального підрозділу Держспецзв’язку чи ВНЗ.
Документом, що підтверджує право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку або інших закладах охорони здоров’я, є:
службове посвідчення особи рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку;
посвідчення ветерана Держспецзв’язку;
документи, що підтверджують родинні зв’язки або пільги, передбачені законодавством для конкретної категорії осіб.
6.3. У закладах охорони здоров’я Держспецзв’язку використовується первинна облікова документація за формою, затвердженою наказом N 110.
6.4. Основним обліковим медичним документом особи рядового чи начальницького складу є форма первинної облікової документації N 025/о "Медична карта амбулаторного хворого", затверджена наказом N 110.
6.5. Особа рядового чи начальницького складу Держспецзв’язку, яка після звільнення зі служби у Держспецзв’язку не є ветераном Держспецзв’язку, втрачає право перебувати на медичному обліку в закладі охорони здоров’я Держспецзв’язку або інших закладах охорони здоров’я і знімається з медичного обліку.
Начальник Медичного центру Держспецзв’язку А.М. Сипливий