Витрати на охорону праці: податковий та бухгалтерський облік

Створення безпечних і нешкідливих умов праці - законодавчо встановлений обов'язок роботодавця (гл. XI "Охорона праці" КЗпП України).

Нагадаємо, що роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (ст. 1 Закону про охорону праці).

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, використовуваних працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Основним документом, що регулює стосунки між роботодавцем та працівником з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, є Закон про охорону праці.

Згідно зі ст. 1 Закону про охорону праці під охороною праці розуміється система правових, соціально-екокомічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Виконання вимог чинного законодавства з охорони праці неможливо без понесених витрат. Причому фінансування охорони праці здійснюється безпосередньо роботодавцем.

Суми витрат з охорони праці, що включаються до складу валових витрат юридичної або фізичної особи, яка використовує найману працю, визначаються відповідно до переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених Постановою N 994 (ст. 19 Закону про охорону праці).

Основні правила обліку витрат на охорону праці можна сформулювати наступним чином:

- для цілей податкового обліку такі витрати відносяться до загальновиробничих або витрат подвійного призначення;

- для цілей бухгалтерського обліку їх відображення залежить від виду витрат (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут тощо).

З порядком віднесення витрат на охорону праці в бухгалтерському обліку, як правило, у бухгалтерів проблем немає, а ось з податковим обліком все набагато складніше.

Для цілей податкового обліку, вказані в Переліку N 994 заходи та засоби з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до складу витрат юридичної особи і фізичної особи - підприємця, яка використовує найману працю відповідно до чинного законодавства, здійснюються і придбаваються з урахуванням вимог підпункту "є" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 розд. III ПК України і пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розд. III ПК України.

Таким чином, нині витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до чинного законодавства, відносяться до загальновиробничих витрат, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.8 ст. 138 розд. III ПК України).

Такі витрати визнаються витратами одночасно з отриманням доходу від реалізації (за винятком нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення) товарів, робіт та послуг (п. 138.4 ст. 138 розд. III ПК України).

А ось витрати платника податків на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, миючими та знешкоджуючими засобами, засобами індивідуального захисту, необхідними для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розд. III ПК України відноситься до витрат подвійного призначення.

Також до витрат подвійного призначення відносяться витрати (крім тих, що підлягають амортизації), здійснені в порядку, встановленому законодавством, на організацію, утримання та експлуатацію пунктів безоплатного медичного огляду, безоплатної медичної допомоги та профілактики працівників (у тому числі забезпечення медикаментами, медичним обладнанням, інвентарем, а також витрати на заробітну плату найманих працівників).

Особливість обліку витрат подвійного призначення полягає в тому, що вони за своїм економічним змістом можуть бути, як пов'язані, так і не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

З одного боку - чинне законодавство вимагає від роботодавця створення належних умов для найманих працівників, а з іншого боку - контролюючі органи прагнуть до того, щоб більшу частину витрат, які цілком можна класифікувати як витрати на охорону праці, не визнавати витратами, пов'язаними з господарською діяльністю.

Розглянемо питання, що найчастіше зустрічаються, у бухгалтерів щодо включення витрат з охорони праці до витрат для цілей податкового обліку.

Питання 1. Чи включається до складу податкових витрат вартість питної води, придбаної для працівників підприємства?

Виходячи з норм п. 6 Переліку N 994 і ст. 167 КЗпП України до складу податкових витрат підприємство може включити обов'язкове забезпечення працівників зі шкідливими умовами праці і гарячих цехів газованою солоною питною водою.

Слід зазначити, що такі витрати дійсно є засобами на охорону праці і відповідно до пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 розд. III ПК України обліковуються у складі загальновиробничих витрат, що входять до собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг.

Щодо включення до складу податкових витрат придбання бутильованої води (оскільки саме таку, як правило, закуповують роботодавці) для працівників офісу або їх відвідувачів, у контролюючих органів є своя думка, яку вони виклали в Листі N 484/4/17-071, і зводиться вона до відсутності зв'язку з господарською діяльністю таких витрат.

Отже, незважаючи на турботу держави і обов'язок роботодавця забезпечити безпечні умови праці усім працівникам, на думку контролюючих органів відносити вартість бутильованої води до складу податкових витрат не можна.

Враховуючи наведене вище, зараз відсутні законні підстави включати до складу податкових витрат вартість придбаної бутильованої питної води для потреб звичайних працівників.

Ймовірно, можна повернути ситуацію в інший бік, якщо прописати здійснення таких витрат як зв'язок з господарською діяльністю і виконанням вимог ст. 6 Закону про питну воду і ст. 4 Закону N 4004 в колективному договорі або видати відповідний наказ по підприємству і положення про забезпечення питною водою працівників. Не зайвим буде і наявність експертного висновку про неналежну якість водопровідної питної води.

В той же час, слід зазначити, зокрема, в колективному договорі, що забезпечення питною водою працівників підприємства не є складобою фонду оплати праці і, таким чином витрати на придбання питної води для працівників не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

У такому разі, залежно від того, який підрозділ забезпечується питною водою, виникають податкові витрати згідно з вимогами підпункту "є" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 розд, III ПК України і пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розд. III ПК України.

Також зазначимо, що з цього приводу є негативна судова практика, оскільки суди останнім часом, у більшості випадків, стають на бік контролюючих органів. Проте вибір завжди залишається за вами.

Як альтернативу можна запропонувати придбання питної води для працівників за рахунок профспілок, але знов-таки, якщо вони є.

Таким чином, платник може включити вартість такої води до складу податкових витрат за наявності відповідних документів.

Питання 2. У якому випадку враховуються витрати на забезпечення працівників продуктами харчування, санітарно-гігієнічними засобами?

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 розд. III ПК України не включаються до складу витрат кошти на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 розд. III ПК України, і в інших випадках, передбачених нормами розд. IIІ ПК України.

Так, на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), а також миючі та знешкоджуючі засоби. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлену норму, видавати працівнику визначені ЗІЗ, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування (ст. 8 Закону про охорону праці).

У Переліку N 994 передбачене здійснення витрат на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та ЗІЗ згідно зі встановленими нормами (включаючи забезпечення миючими засобами і засобами, нейтралізуючими небезпечну дію на організм або шкіру шкідлрівих речовин, у зв'язку з виконанням робіт, які не що забруднення цими речовинами) і здійснення витрат на надання працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока або рівноцінних харчових продуктів, а також га-зованої солоної води (пункти 5 і 6 Переліку N 994).

Порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ визначений в Положенні N 53, яке поширюється на усі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності.

ЗІЗ видаються тільки працівникам тих професій і посад, які передбачені в нормативно-правових актах з питань охорони праці, і за умови, що для роботодавця ними встановлено обов'язковий мінімум безоплатної видачі з визначенням захисних властивостей ЗІЗ і строків їх використання (носіння) (п. 1.4 Положення N 53).

Отже, не включаються до витрат і вважаються фінансуванням особистих потреб фізичних осіб витрати Платника податків на забезпечення:

- працівників санітарно-гігієнічними засобами, якщо вказані засоби не передбачені відповідними галузевими нормами безоплатної видачі засобів індивідуального захисту;

- харчуванням працівників, зайнятих на роботах, що не потрапляють під категорію шкідливих умов праці;

- харчуванням працівників, які потрапляють під категорію шкідливих умов праці, обідами та напоями, іншими, ніж спеціальне харчування, молоко, газована солона вода або рівноцінні харчові продукти.

Питання 3. Чи враховуються при визначенні об'єкту оподаткування витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ?

Підпунктом 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розд. IIІ ПК України встановлені особливості віднесення витрат подвійного призначення, зокрема, вартості спецодягу, спецвзуття, спеціального (форменого) одягу, миючих та знешкоджуючих засобів, продуктів спеціального харчування тощо.

Відповідно до ст. 8 Закону про охорону праці на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ, а також миючі та знешкоджуючі засоби. Пунктом 5 Переліку N 994, передбачене забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та ЗІЗ згідно зі встановленими нормами.

Засоби індивідуального захисту відповідно до п. 1.4 і п. 1.5 Положення N 53 видаються працівникам тих професій та посад (професійних назв робіт), які застосовуються на відповідних виробництвах, цехах, ділянках, а також під час виконання певних робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або які виконуються у несприятливих метеорологічних умовах, і передбачені нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ (далі - Норми безоплатної видачі ЗІЗ), які встановлюють для роботодавця обов'язковий мінімум безоплатної видачі ЗІЗ з визначенням захисних властивостей ЗІЗ і строків їх використання (носіння).

Працівникам загальних (наскрізних) професій різних областей промисловості ЗІЗ видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безоплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.

Таким чином, витрати на забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, необхідними для виконання професійних обов'язків, платник податків має право врахувати при визначенні об'єкту оподаткування у складі витрат, якщо ці засоби включені до переліку, встановленому Кабінетом Міністрів України та/або передбачені галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ.

Питання 4. Чи здійснюється коригування витрат у разі повернення працівником спецодягу, витрати на придбання якого враховані при визначенні об'єкту оподаткування?

Згідно з п. 4.1 Положення N 53, ЗІЗ видаються працівникам безоплатно і є власністю підприємства, враховуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню при:

- звільненні (вивільненні) з підприємства;

- переведенні на те лс підприємство на іншу роботу або інше робоче місце;

- зміні виду робіт;

- введенні нових технологій;

- введенні нових або заміні наявних знарядь праці;

- у інших випадках, коли використання виданих ЗІЗ не є необхідним, а також після закінчення строків їх використання, замість отримуваних нових ЗІЗ.

Видача працівникам і повернення ними ЗІЗ повинні враховуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ (п. 4.10 Положення N 53).

Оскільки ЗІЗ є власністю платника податків і облік руху ЗІЗ в податковому обліку не відображається, то у разі повернення працівниками ЗІЗ витрати платника податку на прибуток на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, віднесені до складу витрат на підставі пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розд. III ПК України, не підлягають коригуванню незалежно від строків повернення і стану придатності для подальшого використання таких ЗІЗ.

Питання 5. Як відображаються в податковому обліку витрати зі встановлення на вікнах жалюзі?

Відповідно до пп. 139.1.5 п. 139 ст. 139 розд. III ПК України до складу витрат не включаються витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів і витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації відповідно до статей 144 - 148 розд. III ПК України, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 ст. 146 і п. 148.5 ст. 148 розд. III ПК України.

Витрати на установку жалюзі на вікнах можна класифікувати як ремонт та поліпшення об'єкту основних засобів.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом та поліпшенням об'єкту основних засобів, що перевищує 10 % сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, що ремонтується або покращується (п. 146.11 ст. 146 розд. III ПК України).

Сума витрат, пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єкту основних засобів, яка не перевищує 10 % сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податків до складу витрат (п. 146.12 ст. 46 розд. III ПК України).

До витрат на охорону праці відносяться витрати на приведення основних засобів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема, установка під час роботи на відкритому повітрі споруд для укриття від сонячного випромінювання і атмосферних опадів (п. 1 Переліку N 994).

Таким чином, витрати на придбання та встановлення жалюзі враховуються у складі витрат у рамках сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів станом на початок звітного податкового року і в розрізі перевищення такого ліміту збільшують балансову вартість основного засобу, на якому жалюзі встановлюються, у разі, якщо їх установка є необхідною умовою для здійснення господарської діяльності і підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерський обліку (п. 138.2 ст. 138 розд. III ПК України).

Питання 6. Чи підлягає обкладенню ПДФО сума грошової компенсації, що виплачується фізичній особі, працюючій на шкідливих умовах, замість лікувально-профілактичного харчування?

Відповідно до пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, отриманого платниками податків, не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування.

Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням регулюється ст. 7 Закону про охорону праці, відповідно до якої грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока та рівноцінних йому продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується працівнику при роз'їзному характері роботи.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються суми грошової або матеріальної компенсації будь-яких витрат платнику податків, крім тих, які обов'язково компенсуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування відповідно до розд. III ПК України (підпункт "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розд. III ПК України).

Проведення навчання з охорони праці працівників і
відображення таких витрат в податковому обліку

Підпунктом "є" пп. 138.8.5 п. 138.5 ст. 138 розд. III ПК України визначено, що витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства, відносяться до складу загальновиробничих витрат, які включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до П(С)БО.

Витрати, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування, признаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розд. II ПК України (п. 138.2 ст. 138 розд. III ПК України).

Суми витрат, що сплачені (нараховані) у зв'язку із застосуванням заходів та придбанням засобів з охорони праці, є складовою частиною підготовки, організації та ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці згідно з Переліком N 994 повинні враховуватися у складі витрат тільки один раз.

Для цілей податкового обліку до заходів з охорони праці, витрати на здійснення та проведення яких включаються до складу витрат, відноситься, зокрема, проведення навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадовців та інших працівників у процесі трудової діяльності, організація лекцій, семінарів та консультацій з зазначених питань (п. 4 Переліку N 994).

Отже, витрати платника податків, понесені на проведення навчання з охорони праці працівників для безпечного виконання ними своїх професійних обов'язків, відносяться до складу загальновиробничих витрат, які включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з П(С)БО. Такі витрати признаються на підставі первинних документів, що підтверджують їх здійснення.

Бухгалтерський облік витрат на охорону праці

Зі змісту п. І Переліку N 994 витікає, що для приведення основних засобів у відповідність зі встановленими нормами охорони праці, платник податків повинен провести ремонт таких основних засобів.

Для проведення ремонту платник податків може користуватися послугами сторонніх організацій або залучати своїх фахівців. У бухгалтерському обліку ці витрати відображатимуться як отримання послуг від сторонніх організацій або як оплата праці своїх же працівників.

Приклад 1. Підприємству була надана послуга з ремонту комп'ютера. Вартість ремонту - 300 грн (у тому числі ПДВ - 50 грн). Крім цього ремонту, власними силами була відремонтована електрична система (у штаті підприємства є електрик). Електрику була нарахована заробітна плата у розмірі 100 грн. Вартість ремонту комп'ютера та електричної системи не перевищує 10 % сукупної балансової вартості усіх основних засобів на початок звітного періоду. Ставка ЄСВ для підприємства - 38,52 %.

Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку ремонту комп'ютера та електричної системи наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Згідно з п. 2 Переліку N 994, до заходів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат для цілей податкового обліку, відноситься вартість засобів на усунення впливу на працівників шкідливих та небезпечних факторів або приведення їх рівня до встановлених нормативів з охорони праці. До таких небезпечних факторів можна віднести, наприклад: жару влітку, холод взимку, пил, темряву, шум, вібрацію тощо.

Для запобігання впливу шкідливих факторів платник податків купує спеціальні технічні пристрої, ремонтує вже існуючі власними силами або залучає сторонні організації.

Бухгалтерський облік таких операцій буде таким же, як і для операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, отримання послуг або нарахування заробітної плати своїм фахівцям, тобто витрати відображаються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" згідно з П(С)БО 16.

Приклад 2. Підприємство закупило 50 ламп денного освітлення на суму 450 грн (у тому числі ПДВ - 75 грн) і встановило їх у виробничих приміщеннях.

Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання та встановлення ламп денного світла наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Що стосується обліку атестації та навчання з питань охорони праці співробітників, то в бухгалтерському обліку оплата послуг навчальним закладам відображатиметься як оплата звичайних послуг. Якщо співробітники проходять навчання та перевірку знань з охорони праці у себе на підприємстві, то таким співробітникам (інструкторам) повинна нараховуватися додаткова заробітна плата (пункти 3 і 4 Переліку N 994).

У пункті 5 Переліку N 994 включені витрати на придбання спеціального одягу, взуття та ЗІЗ. Якщо розглядати покупку спеціального одягу та взуття, то облік залежатиме від строку використання і ціни придбання. Такий одяг або взуття можна буде віднести і до основних засобів, і до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), і до малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) і далі вести облік згідно з чинним законодавством.

Приклад 3. Підприємство придбало для своїх виробничих працівників З куртки бавовняні на утеплюючій прокладці на суму 1200 грн (у тому числі ПДВ - 200 грн) і 20 пар рукавиць на суму 168 грн (у тому числі ПДВ - 28 грн) і в тому ж місяці видало їх своїм працівникам. Згідно з обліковою політикою за МНМА амортизація нараховується у розмірі 100 % при передачі їх до експлуатації.

Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання та видачі спецодягу та ЗІЗ наведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Вартість продуктів харчування (п. 6 Переліку N 994), якими забезпечуються працівники на роботах зі шкідливими умовами праці, обліковується в бухгалтерському обліку як запаси на субрахунку 209 "Інші матеріали".

І наостанок приділимо увагу нашому "улюбленому" питанню обліку води на підприємстві.

Керуючись п. 4 П(С)БО 9, придбану питну воду для працівників підприємства доцільно класифікувати як запаси і враховувати на відповідному субрахунку 209 "Інші матеріали".

В той же час витрати, понесені підприємством у зв'язку з придбанням питної води, треба обліковувати на рахунках відповідних витрат, залежно від того, яким чином ці витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Якщо забезпечення працівників питною водою пов'язано з охороною праці, то такі витрати доцільно відносити до складу загальновиробничих витрат, які включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт або наданих послуг (рахунок 90 "Собівартість реалізації")

Що стосується забезпечення працівників питною водою, не пов'язаної з охороною праці, то витрати на придбання такої води потрапляють на рахунки відповідних витрат: 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробни-чі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності" тощо. Також підприємства нерідко, крім питної води, купують або беруть в оренду засоби для її зберігання та розливу (кулери, диспенсери, помпи тощо). Витрати на придбання або оренду таких засобів в бухгалтерському обліку будуть відображені за загальними правилами як основні засоби, МНМА або МШП.

Штрафи та пеня за порушення положень закону про охорону праці

Фінансування охорони праці відбувається відповідно до ст. 19 Закону про охорону праці, згідно з якою для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці повинні складати не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. При цьому найбільша відповідальність лягає на роботодавця і службу охорони праці на підприємствах.

Питання штрафних санкцій до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадовців та працівників регламентується ст 43 Закону про охорону праці.

Згідно зі ст. 43 Закону про охорону праці максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5 % середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної або фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону про охорону праці за порушення вимог, передбачених частинами 3 та 4 ст. 19 цього Закону, юридична або фізична особа повинна сплатити штраф з розрахунку 25 % різниці мілс розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді і фактичною сумою цих витрат за такий період.

Несплата або неповна сплата юридичними або фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу спричиняє нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) в розрахунку 120 % річної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такої несплати, за кожен день прострочення.

За порушення вимог законодавства про охорону праці винні особи також притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 43 Закону про охорону праці притягнення до відповідальності посадовців та працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до КУпАП.

Так, за порушення законодавства про охорону праці передбачена наступна адміністративна відповідальність (табл. 4).

Таблиця 4

Список використаних документів

ГК України - Господарський кодекс України

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

ПК України - Податковий кодекс України

ЦК України - Цивільний кодекс України

Закон N 4004 - Закон України від 24.02.1994 р N 4004-ХІІ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 p. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Закон про охорону праці - Закон України від 14.10.1992 р. N 2694-XII "Про охорону праці" в редакції від 21.11.2002 p. N 229-IV

Закон про питну воду - Закон України від 10.01.2002 р. N 2918-ІП "Про питну воду та питне водопостачання"

Інструкція N 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30 11.1999 р. N 291

Перелік N 994 - Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджений Постановою КМУ від 27.06.2003 р. N 994

Положення N 53 - Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держкомгірнагляду України від 24.03.2008 р. N 53

Постанова N 994 -Постанова КМУ від 27.06.2003 р. N 994 "Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат"

П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. N 246

П(С)БО 16 -Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. N 318

Лист N 484/4/17-0713 - Лист ДПАУ від 28.10.2008 р. N 484/4/17-0713 "Щодо валових витрат виробництва та обігу"

"Консультант бухгалтера" N 4 (752) 17 лютого 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)