Оплата днів відрядження в разі перенесення робочих днів

Торік Розпорядженням КМУ «Про перенесення робочих днів у 2014 році» від 21.11.2013 р. № 920-р рекомен­дували перенести для таких працівників робочі дні: з чет­верга 2 січня - на суботу 11 січня; з п'ятниці 3 січня - на суботу 25 січня; з понеділка 6 січня - на суботу 8 лютого. Скориставшись рекомендацією Уряду, бюджетна установа фактично змінює графік роботи та режим роботи (див. лист Мінсоцполітики від 13.08.2012 р. № 270/13/116-12).

Дуже поширене запитання виникає, зокрема у випадку, коли графіки роботи не збігаються в установі, яка напра­вила працівника у відрядження, і в установі, на яку його направили. Але спочатку з'ясуймо, як оплачувати роботу у вихідні дні в загальному випадку.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мін­фіну від 13.03.1998 р. № 59 (у редакції від 17.03.2011 р. № 362, далі - Інструкція про відрядження):

- на працівника, направленого у відрядження, поширю­ється режим роботи того підприємства, на яке його напра­вили у відрядження (п. 9 р. І Інструкції про відрядження). Мінсоцполітики в листі від 26.04.2013 р. № 478/13/84-13 роз'яснює, що робота працівника, який спеціально відря­джений для роботи у святкові та неробочі дні, оплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки. Однак працівники, направлені у відрядження спеціально для роботи у вихідний день, зобов'язані працювати в ці дні, мас бути обумовлено в наказі про відрядження (див. лист Мінпраці від 19.06.2008 р. № 154/13/116-08);

- якщо його направили спеціально для роботи у ви­хідний день, то компенсацію за таку роботу проводять відповідно до чинного законодавства (п. 10 р. І Інструк­ції про відрядження, тобто згідно зі ст.ст. 72 та 107 Кодек­су законів про працю України (далі - КЗпП);

працівнику, який відбуває у відрядження у вихідний день, після повернення з відрядження обов'язково нада­ють інший день відпочинку, а якщо він прибуває у вихід­ний день, теж може надаватись інший день відпочинку, що повинно бути визначено правилами внутрішнього роз­порядку чи положенням про відрядження (п.п. 11-12 р. І Інструкції про відрядження).

Робочий час працівника, направленого у відрядження, об­ліковують на підставі наказу керівника - замість робочих днів працівникові роблять відмітку, що підтверджує пере­бування працівника у відрядженні (як правило, «ВД» або «07»). Хоча Держстат у листі від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9 вказує, що робочі дні перебування працівника в службо­вих відрядженнях можуть визначатися таким чином: у першому рядку зазначається кількість відпрацьованих го­дин згідно з режимом за основним місцем роботи, напри­клад - 8 годин, а в другому рядку - умовні позначення про перебування у відрядженні - «ВД».

Ситуація

Бюджетна установа скористалася рекомендаціями КМУ й перенесла робочі дні - 2, 3, 6 січня, відповідно, на 11, 25 січня та 8 лютого. Працівника направили у відрядження з 2 січня по 4 січня 2014 року у зв'язку з тим, що в установі, куди його направили 2 і 3 січня 2014 року, - робочі дні (роботу у відрядженні він фактично виконував 3 січня). Працівникові встановлено посадовий оклад - 1934,00 грн, крім того, йому щомісяця нараховували премію: за листопад 2013 року - 300 грн, за грудень 2013 року - 500 грн, за січень 2014 року - 200 грн. У січні працівник відпрацював 18 р. дн. та три дні пере­бував у відрядженні, з яких 3 січня було відпрацьовано понад місячну норму робочого часу в січні (20 р. дн.). Усі робочі дні за листопад - грудень 2013 року відпрацьовано.

Оплачуючи виконану працівником у відрядженні роботу у вихідний день, слід ураховувати норми ч. 4 ст. 121 КЗпП щодо оплати відрядження, які містять припис здійснювати оплату відповідно до умов колективного чи трудового до­говору, але не нижче середнього заробітку.

Припустімо, відповідно до Положення про відрядження за дні вибуття у відрядження та прибуття з нього праців­нику надали інші дні відпочинку, а роботу спеціально у вихідний день оплачують згідно зі ст. 107 КЗпП.

Керуючись наказом про відрядження, працівника напра­вили у відрядження на три дні (з 2 по 4 січня), а отже, усі ці дні мають бути оплачені. Тоді виходить, що вихідний день у відрядженні (3 січня) слід оплатити в розмірі по­двійної денної ставки понад оклад (п. 3 ч. 1 ст. 107 КЗпП). А дні вибуття з відрядження та прибуття з нього оплачу­ють як звичайні дні відрядження й, окрім того, надають два дні відпочинку в січні (щоб дотриматися балансу ро­бочого часу).

Спочатку визначимося з оплатою днів відрядження.

1. Денна зарплата за січень за умовами трудового дого­вору з розрахунку відпрацьованих днів місяця (18 р. дн.) становить 107,81 грн ((1934 грн : 20 р. дн. х 18 р. дн. ) + 200 грн) :18 р. дн.).

2. Далі слід знайти середньоденну зарплату з розрахунку зарплати за листопад і грудень 2013 року.

Сумарний заробіток за листопад - грудень 2013 року до­рівнює 4668 грн (1934 грн + 300 грн + 1934 грн + 500 грн).

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді (листо­пад - грудень 2013 року) - 43 р. дн. (21 р. дн. +22 р. дн.).

Середньоденна зарплата становить 108,56 грн (4668 грн : 43 р. дн.).

Оскільки денний заробіток (108,71 грн) менше за серед­ньоденний (108,56 грн), то три дні відрядження (2, 3 і 4 січня) оплачують за середнім заробітком.

3. За роботу у вихідний день (відпрацьований понад мі­сячну норму) доплачують подвійну денну ставку - 193,40 грн ((1934 грн : 20 р. дн.) х 2).

4. Оплата за роботу у вихідний день (3 січня) у відря­дженні становитиме 301,96 грн (108.56 грн + 193,40 грн), а за інші два дні відрядження (2 і 4 січня) - 217,12 грн (108,56 грн х 2).

Таким чином, оплата днів відрядження, які припали на вихідні, залежить від порядку й умов, прописаних у колек­тивному договорі, правилах внутрішнього розпорядку та положенні про відрядженні, та провадиться з урахуванням вимог Інструкції про відрядження.