КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Про назви професій

ПИТАННЯ: Чи відповідає чинному законодавству приймання на роботу за такими професіями «старший адміністратор», «старший адміністратор - касир», «адміністратор-касир», «начальник служби приймання та розміщення»?

ВІДПОВІДЬ: Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їхнього зберігання, виготовлення, постачання й обліку регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. N 301 (зі змінами) «Про трудові книжки працівників» (далі - постанова N 301 ) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами, далі - Інструкція).

Постановою N 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно з п. 2.14 Інструкції записи в трудову книжку про назву роботи, професії (посади), на яку прийнято працівника, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі - Класифікатор), затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. N 327. Розділом «Основні положення» Класифікатора передбачено, що на підприємствах, в установах та організаціях записи про роботу вносять в установленому порядку до трудових книжок працівників відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі.

Отже, найменування професій працівників визначаються відповідно до Класифікатора.

Згідно з Класифікатором професійні назви робіт «адміністратор», код 4222, професійне угрупування «Службовці з інформування (довідок)» та «касир (на підприємстві, в установі, організації)», код 4211, професійне угрупування «Касири та білетери» є окремими професіями.

Отже, об'єднання двох назв професій «адміністратор» та «касир» є помилкою.

Підходи щодо розширення професійних назв робіт визначені примітками додатка В до Класифікатора.

Так, у додатку В Класифікатора передбачено похідні слова до професій (професійних назв робіт), які згідно з приміткою 1 застосовуються за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог.

Відповідно до примітки 2 цього додатка назви професій можуть бути розширені за потребою користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо іншого не передбачено в Класифікаторі чи відповідних нормативно-правових актах.

Під час новоутворення назв посад (професій) не допускається наведення уточнень у дужках або утворення розширених (подвійних) назв через дефіс, крім тих, що передбачені в Класифікаторі.

З огляду назазначене, від базових професійних назв робіт «адміністратор», «касир», «начальник служби» (код 1222.2) утворюються розширені назви професій, «старший адміністратор», «старший касир», «начальник служби приймання та розміщення».

Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців») Довідника, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. N 336, передбачено, що в разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад, трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами.

Конкретний перелік посадових обов'язків визначається посадовими інструкціями працівників, які розробляються і затверджуються роботодавцями на основі типових кваліфікаційних характеристик, ураховуючи конкретні завдання та обов'язки, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

За потреби завдання та обов'язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

Тетяна КОСУХІНА,
Головний спеціаліст відділу

«Праця i зарплата» N 4 (872), 29 січня 2014 р.
Передплатний iндекс: 30214