Загальні принципи трансформації фінансової звітності до формату МСФЗ

Останніми роками все актуальніше стають питання застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) при складанні фінансової звітності українських підприємств. Цьому є об'єктивні причини, одна з яких - зміни норм законодавства України у сфері бухгалтерського обліку та звітності.

Іншими причинами можна вважати те, що звітність у форматі МСФЗ все частіше потрібна для залучення потенційних інвесторів, а також для іноземних інвесторів, контрагентів, банків та інших користувачів.

На сьогодні в Україні досить багато публікацій, тренінгів та конференцій на цю тему. При цьому найбільш популярним стає питання: "Як організувати впровадження МСФЗ і як трансформувати звітність до формату МСФЗ"?, а не питання: "Чи потрібно в Україні застосовувати МСФЗ"?.

Наша публікація спрямована на освітлення кола питань з трансформації фінансової звітності українських підприємств до формату МСФЗ. Надана інформація буде корисна в першу чергу керівникам, фінансовим директорам та практикуючим бухгалтерам тих підприємств, для яких на сьогодні немає необхідності (обов'язку) складати і подавати користувачам звітність за МСФЗ відповідно до вимог чинного законодавства України, але вони вже планують в майбутньому застосовувати МСФЗ при складанні звітності.

Завдання цієї статті - ознайомити читача з поняттями та принципами, на яких грунтовані МСФЗ; допомогти фахівцям зрозуміти суть, характер та зміст фінансової звітності, визнаної в міжнародній практиці; допомогти вибрати способи та упізнати деякі прийоми трансформації до формату МСФЗ.

Передусім відмітимо, що мета фінансової звітності - надавати повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансове положення, результати діяльності та зміни фінансового положення підприємства, корисну широкому колу користувачів для ухвалення рішень.

МСБО 1 визначене поняття "Фінансова звітність" як "структуроване надання інформації" про фінансове положення та фінансові результати діяльності суб'єкта господарювання. Користувачами фінансової звітності за МСФЗ є наступні групи: інвестори, співробітники, кредитори, постачальники, покупці, уряд та його органи, громадськість

Міжнародні стандарти фінансової звітності - це стандарти та роз'яснення, видані Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності (раніше Правлінням Комітету з МСФЗ), які включають:

- Міжнародні стандарти фінансової звітності (скор. "МСФЗ"; англ.: IFRS - International Financial Reporting Standards);

- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (скор. "МСБО"; англ.: IAS - International Accounting Standards);

- Тлумачення, підготовлені Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності (скор. "КТМФЗ"; англ.: IFRIC - International Financial Reporting Interpretations Committee);

- Тлумачення, підготовлені раніше діючим Постійним комітетом з тлумачень (скор. "ПКТ"; англ.: SIC - Standing Interpretations Committee).

За своєю значимістю IFRS та IAS - однакові стандарти, але прийняті вони в різний час. Точніше, IFRS - новіші стандарти (розроблені Радою з МСФЗ), a IAS - були прийняті до 2001 року (розроблені Комітетом з МСФЗ).

Відповідно до МСФЗ виділяють "принципи" формування фінансової звітності, які визначає Концептуальна основа.

Концептуальна основа не замінює міжнародні стандарти, а встановлює лише загальні вимоги і підходи до формування інформації, що міститься у фінансовій звітності.

Іноді можливі навіть протиріччя між стандартами і Концептуальною основою, але в такій ситуації стандарти переважають над принципами концепції.

Концептуальні основи формування фінансової звітності існують майже в усіх країнах. Більше того, Концептуальна основа (IFRS Foundation) не є стандартом, не має номера: її іноді пропускають при перекладі стандартів. Концептуальна основа є фундаментом МСФЗ, і складачі стандартів часто посилаються на цей документ.

Звертаємо увагу! Якщо немає відповідного стандарту або роз'яснення, які б могли бути безпосередньо застосовані до якої-небудь операдії (іншої події або умови) або які розглядали б аналогічні або пов'язані випадки, то підприємство, при складанні звітності за МСФЗ, зобов'язано керуватися Концептуальною основою.

Принципи складання фінансової звітності підрозділяється на дві групи: основоположні допущення та якісні характеристики фінансової звітності.

Серед них принципи:

- нарахування і безперервності діяльності - відносяться до основоположних допущень,

- зрозумілості, доцільності, достовірності, порівнянності і ряд інших - відносяться до якісних характеристик фінансової звітності.

Варто відмітити, що у завдання Ради з МСФЗ не входить нав'язування своєї волі усьому суспільству. Його метою є створення зразка, якому легко слідувати, а також гармонізація національних положень (стандартів) обліку та звітності для підвищення споживчих якостей бухгалтерської звітності компанії.

Перше застосування МСФЗ

Чинними нормами ч. 1 ст. 12-1 Закону про бухоблік передбачено, що для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать даному Закону і офіційно оприлюднені на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

На сьогодні таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство фінансів України. На офіційному веб-сайті вищезгаданого Міністерства (http://www.minfin.gov.ua), у закладці "Міжнародні стандарти фінансової звітності" можна знайти тексти МСФЗ і роз'яснень в перекладі українською мовою.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, фінансову звітність за МСФЗ повинні складати в обов'язковому порядку:

- публічні акціонерні товариства;

- банки;

- страховики;

- підприємства, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном України.

Порядок складання звітності за МСФЗ для таких підприємств вже роз'яснювався в Листі N 12-208/1757-14830\31-08410-06-5/30523\04/4-07/702, де публічним акціонерним товариствам був запропонований вибір дати переходу на МСФЗ. Причому більшість українських публічних акціонерних товариств датою переходу на МСФЗ все ж вибрали найбільш пізню з можливих дат - 01.01.2012 р.

Якщо підприємство не зобов'язано відповідно до Закону про бухоблік подавати звітність за МСФЗ, то воно може вибрати цей вид звітності самостійно, керуючись нормами ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік:

"Підприємства, окрім вказаних в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності".

При цьому, перед ухваленням рішення про добровільне застосування МСФЗ, слід визначити: "кому подаватиметься звітність"?.

Якщо, наприклад, підприємство регулярно бере кредити в банку з іноземним капіталом або є підприємством з іноземними інвестиціями, то складання звітності відповідно до МСФЗ може бути цілком обґрунтованим.

Необхідно пам'ятати що, згідно з ч. 4 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємства, що подають фінансові звіти за МСФЗ, повинні проінформувати про це Державну службу статистики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У табл. 1 надамо перелік видів підприємств, які зобов'язані застосовувати МСФЗ на підставі ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік (з вказівкою дати переходу) і тих, які можуть добровільно застосовувати МСФЗ на підставі ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік, відповідно до вимог Порядку N 419 та роз'ясненнями, викладеними в Листі N 12-208/1757-14830\31-08410-06-5/30523\04/4-07/702.

Таблиця. 1

Далі спробуємо відповісти на питання: навіщо сучасному бізнесу потрібне застосування МСФЗ при складанні звітності, особливо якщо цього не вимагають в обов'язковому порядку норми законодавства країни?

У сьогоднішньому макроекономічному середовищі економічні процеси часто стали глобальними та інтернаціональними. Взаємне проникнення капіталів, з походженням з різних країн, у вигляді виробничих, капітальних та фінансових інвестицій набуло повсюдного характеру.

Наявність у світовій спільноті безлічі спільних підприємств, корпорацій, транснаціональних компаній сприяє подальшій взаємозалежності економік різних країн. Вільна конвертація валют провідних країн та загальної європейської валюти "євро" є стимулюючим чинником для подальшого зміцнення міжнародних економічних відносин на різних рівнях.

У зв'язку з цим є необхідність у застосуванні на міжнародному рівні загальних принципів складання фінансової звітності. Користувачі фінансової звітності у всьому світі хочуть мати повну, порівнянну та зрозумілу інформацію для ухвалення рішень.

Можливість стандартизації формування звітності на міжнародному рівні пояснюється тим, що майже усі користувачі приймають схожі економічні рішення.

Ось деякі з таких рішень:

- коли купити, притримати або продати акції;

- оцінка якості та підзвітності управління;

- оцінка здатності компанії оплачувати працю робітників;

- оцінка забезпечення сум, наданих компаніям в кредит та ін.

Отже, великим компаніям необхідність застосування МСФЗ зрозуміла та очевидна, їх інтереси сконцентровані навколо таких питань, як вихід на міжнародні фінансові ринки, залучення іноземних інвестицій, надання звітності іноземним акціонерам, підтвердження річної звітності міжнародними аудиторським компаніями

У читача можуть виникнути питання: а навіщо знати МСФЗ бухгалтеру, який не працює у транснаціональній компанії? Навіщо бізнесмену в сегменті середнього та малого підприємництва приймати рішення про застосування МСФЗ при формуванні звітності?

Передусім відмітимо, що останніми роками усі зміни, які зазнає законодавство України з питань бухгалтерського обліку та формування звітності, обумовлені процесом зближення національних норм і правил бухгалтерського обліку (складання звітності) з МСФЗ.

Більше того, МСФЗ спрощують вихід на зовнішній ринок і сприяють зниженню витрат на залучення капіталу. Але слід зауважити, що сама по собі звітність за МСФЗ не зможе гарантувати отримання інвестицій.

Ще один аргумент на користь МСФЗ - вони підходять не лише для консолідованої звітності, але й призначені для індивідуальної фінансової звітності підприємств.

Звертаємо увагу! Рада з МСФЗ опублікувала 9 липня 2009 року окремий стандарт "МСФЗ для МСП" (IFRS-for-SMEs), призначений для задоволення потреб та можливостей малих та середніх підприємств (МСП). Ці підприємства, за оцінками, складають більше 95 % усіх компаній по всьому світі.

Повні версії МСФЗ були розроблені, щоб задовольнити потреби інвесторів, які вклали значні суми в акціонерний капітал компаній, чиї акції мають обіг на публічних ринках капіталу. Охоплюють повні версії МСФЗ широке коло питань і містять значну кількість рекомендацій, які включають розкриття, що пасує для публічних компаній.

Користувачі фінансової звітності малих та середніх підприємств не мають таких масштабних потреб, вони більшою мірою зосереджені на оцінці короткострокових грошових потоків, ліквідності та платоспроможності.

Таким чином, застосування стандарту "МСФЗ для МСП" при складанні звітності малих та середніх підприємств дозволить задовольнити потреби користувачів, зберігаючи баланс між витратами та вигодами.

У "МСФЗ для МСП" зведені у скороченому викладенні необхідні стандарти повних версій, включаючи основні концепції і основоположні принципи і перехід на МСФЗ. Відповідно до "МСФЗ для СМП" дочірнім компаніям, у яких материнське підприємство застосовує повний комплекс МСФЗ або які входять до складу консолідованої групи, що застосовує повний комплекс МСФЗ, не забороняється застосовувати цей стандарт при складанні його власних фінансових звітів, за умови, що вони не підлягають оприлюдненню.

Основна мета застосування стандартів в бухгалтерському обліку - забезпечити прозорість фінансової звітності, правдивість картини фінансового положення і результатів діяльності компаній. Але це ніяк не пов'язано з порядністю тих, хто складає звітність і перевіряє звітність за МСФЗ.

МСФЗ не можна впровадити відразу. Перехід на МСФЗ зажадає великої підготовки. Без неї будь-які дії в цій області здатні лише дискредитувати ідею застосування МСФЗ.

Приміром, в компанії плануються переговори перед укладенням якої-небудь важливої угоди, керівництво компанії вимушено наймати професіоналів, обізнаних у МСФЗ, для трансформації звітності.

Іноземні партнери, найвірогідніше, зажадають провести незалежний аудит підприємства, а аудитори працюють тільки за міжнародними стандартами. В результаті, керівництво може бути неприємно здивовано понесеними у зв'язку з цим витратами на подібні перетворення форматів звітності.

А при цьому звітність у форматі МСФЗ - проста, наочна та зручна. Звіти формуються у вільному вигляді, а стратегія їх подання залежить від конкретної ситуації. Іншими словами "зміст управляє формою", немає зайвих процедур та описів очевидних положень, а усі складні відомості та висновки описуються наочно та просто. Пакет таких документів дозволяє об'єктивно оцінювати стан своєї компанії, а також легко будувати відносини з іноземними партнерами. З цими перевагами варто рахуватися.

Що таке "трансформація" фінансової звітності?

Трансформація - це сукупність процедур перетворення фінансової інформації, складеної за одними правилами, у звітні дані, складені за іншими правилами

Для українських підприємств трансформація фінансової звітності до формату

МСФЗ - це процес складання звітності за стандартами МСФЗ перегрупуванням облікової інформації та коригуванням статей звітності, підготовленої за національними стандартами бухобліку, вживаними в Україні.

Слід зауважити, що не існує загального алгоритму трансформації Як правило, у кожному випадку потрібний індивідуальний підхід.

Фахівець, що трансформує звітність до формату МСФЗ, правомочний самостійно визначати методику та етапи трансформації для звітності конкретного підприємства.

Необхідність трансформації звітності в МСФЗ пов'язана з тим, що національні стандарти визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать МСФЗ, проте вони не повністю відповідають усім вимогам з надання та розкриття інформації у фінансовій звітності, які передбачені МСФЗ.

Така невідповідність звітності може виникнути з ряду причин (наприклад' сувора регламентація форм фінансової звітності в Україні; відсутність стандартів, аналогічних МСФЗ; скорочений зміст П(С)БО та відсутність пояснень до них, що нерідко призводить до помилкової інтерпретації окремих положень).

Способи трансформації

При трансформації звітності до формату МСФЗ виникає питання, як технічно вірно та ефективно організувати роботу. Звітність, складену відповідно до МСФЗ, можна отримати тільки двома способами:

- вести паралельний облік за МСФЗ:

- за підсумками звітного періоду трансформувати звітність, складену відповідно до національних стандартів, у звітність за МСФЗ.

Перший спосіб достовірніший, але й набагато більш затратний ніж другий. Тому майже усі компанії віддають перевагу другому способу- трансформації. Другий же спосіб можна розділити ще на два способи:

- трансформація на рівні проводок головної книги (оборотно-сальдової відомості);

- трансформація на рівні фінансової звітності, складеної за національними стандартами.

Нижче розглянемо переваги та недоліки кожного з вказаних вище способів.

Паралельний облік

При такому виборі потрібне складання паралельного плану рахунків у форматі, відповідному МСФЗ, перенесення залишків з українського Плану рахунків на рахунки нового плану з одночасними коригуваннями та подальшим щоденним паралельним веденням обліку.

Більше того, компанії додатково потрібно буде або удосконалити діюче програмне забезпечення для ведення обліку за різними правилами, або придбати і впровадити нове, що приведе до значних фінансових інвестицій і значних витрат часу.

До того ж, знадобиться залучення додаткових трудових ресурсів - наймання кваліфікованих робітників у фінансовий підрозділ компанії або звернення до консалтингових або аудиторських фірм.

Бухгалтерський облік відповідно до МСФЗ має на увазі відображення процесів господарської діяльності підприємства в регістрах бухгалтерського обліку на післяопераційній основі згідно з правилами МСФЗ. В той же час застосування в Україні норм та правил бухгалтерського обліку відповідно до національних стандартів, а також застосування Плану рахунків, затвердженого Мінфіном, ніхто не відміняв.

Кожен первинний документ реєструється і проводиться паралельно у двох фінансових системах. Таким чином, кожна господарська операція має бути відображена двічі: в системі обліку за правилами національних стандартів і в обліку за правилами МСФЗ (рис. 1).

З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Паралельний облік підходить у випадках, коли сама компанія або її материнська компанія (особливо, якщо це іноземний інвестор) зацікавлена в постійному контролі за результатами діяльності звітуючої компанії, тобто керівництву компанії потрібно регулярно звертатися до звітності у форматі МСФЗ в оперативному режимі і отримувати максимально достовірні відомості. При веденні паралельного обліку показники фінансової звітності за МСФЗ формуються на основі даних бухгалтерського обліку за МСФЗ.

Трансформація звітності

Проводиться за станом на звітну дату і після закінчення звітного періоду одноразово, що не вимагає щоденних зусиль впродовж звітного періоду з ведення обліку згідно з МСФЗ.

Трансформація включає усі коригування, необхідні для перетворення показників фінансової звітності, підготовленої за національними стандартами обліку, до формату МСФЗ, з урахуванням відповідних принципів визнання, виміру та розкриття усіх елементів фінансової звітності.

Розглянемо плюси та мінуси трансформації на рівні проводок головної книги (оборотно-сальдової відомості). Дані з оборотно-сальдової відомості (далі - ОСВ) національного обліку переносяться до ОСВ за рахунками МСФЗ, і далі вносяться коригуючі проводки. На основі вже одержаної ОСВ складають звітність.

Плюси: процес можна автоматизувати, пов'язавши в програмному забезпеченні з даними рахунків українського регламентованого обліку; є можливість введення коригуючих проводок як за рахунками, так і за аналітичними угрупуваннями (наприклад, субконто), що забезпечить точніше надання залишків та оборотів за групами активів та зобов'язань; частина коригувань робиться не проводками, а безпосередньо на рівні перенесення даних до ОСВ за МСФЗ (перегрупування статей доходів та витрат та/або сальдо рахунків активів та зобов'язань).

Мінуси: складність автоматизації процесу перенесення даних, оскільки необхідно прив'язуватися до конкретного Плану рахунків та конкретного програмного забезпечення; коригуючі проводки "в розрізі субконто" можна робити тільки в повноцінній бухгалтерській програмі (у якій ведеться регламентований облік); коригуючі проводки на рівні ОСВ вимагають подальшого формування звітності за МСФЗ, потрібна розробка Плану рахунків за МСФЗ, яка ляже на плечі компанії.

Альтернативний варіант трансформації

Також розглянемо плюси та мінуси альтернативного варіанту - трансформація на рівні фінансової звітності, складеної за національними стандартами. За основу беруться форми української фінансової звітності. Дані з них переносяться до відповідних форм звітності за МСФЗ. І далі коригування вносяться безпосередньо на рівні рядків звітності за МСФЗ.

Наприклад, відповідно до П(С)БО в балансі числяться запаси в сумі 10 тис. грн, які за МСФЗ є витратами поточного періоду. Робиться коригування прямо на рівні рядків:

- у Балансі (Звіті про фінансовий стан):

Пасив "Нерозподілений прибуток"/Актив "Запаси" коригуються на-10 тис. грн;

- у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід):

рядок "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" коригується на +10 тис. грн.

В результаті, у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) собівартість збільшується на 10 тис. грн, а в Балансі (Звіті про фінансовий стан) на таку ж суму зменшуються і запаси, і нерозподілений прибуток.

Плюси: можливість автоматизувати процес безпосередньо при трансформації, незалежно від вживаної на підприємстві бухгалтерської програми - використовуються уніфіковані форми фінансової звітності відповідно до національних стандартів (наприклад, НП(С)БО 1 або П(С)БО 25), пов'язані безпосередньо з формами звітності за МСФЗ; заощадження часу та трудовитрат, оскільки виключається стадія перенесення даних на рівні ОСВ; йде необхідність розробляти План рахунків за МСФЗ і правила перенесення даних за рахунками у звітність - в якості Плану рахунків використовуються рядки звітності, прозора система коригування - коригуючі проводки відразу знаходять очевидне відображення у звітності.

Мінуси; коригування без повноцінних проводок з аналітичним обліком (субконто) і формування руху за рахунками (ОСВ) в розрізі аналітики ускладнюють складання пояснювальних розшифровок до звітності; виникають додаткові коригування через неможливість цілком "автоматичного" взаємозв'язку українських форм звітності і форм за МСФЗ. Проте деякі додаткові коригування можна лише умовно назвати недоліком, оскільки вони також надаються при трансформації, але не коригуючими проводками, а в процесі перенесення даних на рахунки обліку за МСФЗ.

Що вибрати?

Як правило, вибір залежить від конкретних обставин. Наприклад, якщо трансформація звітності в МСФЗ стає на підприємстві частиною облікової системи, то має сенс використовувати трансформацію на рівні ОСВ і настроїти відповідним чином бухгалтерську програму.

Якщо трансформуються відносно невеликі підприємства, а трансформація носить "разовий" характер, тобто виконується бухгалтером наприкінці періоду за принципом "зробив та забув", або послуги з трансформації здійснює запрошений фахівець, аудиторська фірма, то має сенс трансформація на рівні фінансової звітності, складеної за національними стандартами

Переваги та недоліки отримання звітності за МСФЗ наведемо в табл. 2

Таблиця 2

З урахуванням вище-викладеного, достоїнством впровадження паралельного обліку є потенційно нижчий рівень ризику неточної інформації, відображеної у фінансовій звітності, оскільки за кожною звітною сумою стоїть господарська операція, відображена за МСФЗ.

Недоліком же паралельного обліку за МСФЗ є потреба компаній в суттєвих додаткових витратах (витрати на кваліфікований персонал, програмне забезпечення тощо). До того ж, цей процес вимагає тривалого періоду часу. Але, при виборі цього способу, компанія має можливість отримувати звітність за МСФЗ на будь-який момент часу, а також є велика вірогідність отримати позитивний аудиторський висновок (при необхідності), що стосується достовірності звітності за МСФЗ.

Наприклад, якщо звітність складається в іноземній валюті, то за відсутності паралельного обліку неможливо точно визначити курс для формування історичної вартості товарно-матеріальних цінностей.

До переваг трансформації звітності б порівнянні з паралельним обліком можна віднести невисокі фінансові та тимчасові витрати. А до недоліків, можна віднести те, що звітність, одержана в результаті трансформації, має високий інформаційний ризик, оскільки при її здійсненні неминучі суб'єктивні оцінки. Проте ступінь цього ризику безпосередньо залежить від кваліфікації виконавців. Таким чином, одним з ключових чинників якості послуг з трансформації звітності є вибір фахівця в області МСФЗ, професійне судження якого дозволить уникнути недостовірності звітності.

Трансформація зачіпає виключно статті фінансової звітності, а паралельне ведення бухгалтерського обліку забезпечує формування фінансової звітності за МСФЗ на основі відповідних бухгалтерських записів, зроблених впродовж усього звітного періоду.

Отже, трансформація передбачає перетворення у звітність за МСФЗ тільки за станом на звітну дату (кінець звітного року, кварталу).

Підсумувавши інформацію, бачимо, що недоліками кожного з вибраних способів є (табл. 3).

Таблиця 3

Звичайно ж, кожна компанія вибере для себе найоптимальніший спосіб, з урахуванням специфіки діяльності, обсягу операцій та потреб користувачів звітності.

Підготовчий етап до трансформації

Метою створення трансформаційних таблиць є побудова готової фінансової звітності - з усіма розкриттями (примітками) по сумах, відповідно до МСБО І та інших МСФЗ.

Як ми вже відмічали вище, концепції МСФЗ базуються на основних принципах: основоположних допущеннях та якісних характеристиках фінансової звітності.

У МСФЗ важливою якісною характеристикою при складанні фінансової звітності є застосування "сут-тєвості".

Відповідно до МСБО 1 "суттєвий" означає, що пропуски (чи спотворення) інформації у звітності є суттєвими, якщо вони можуть вплинути на рішення користувачів, які приймаються на підставі фінансової звітності.

Згідно з МСФЗ інформація вважатиметься суттєвою, якщо її відсутність або невірне уявлення може вплинути на рішення, які приймають користувачі на основі фінансової інформації про конкретне підприємство. Суттєвість швидше показує поріг або точку відліку і не є основною якісною характеристикою, яку повинна мати інформація, для того, щоб бути корисною. Іншими словами, суттєвість - це характерний для кожного підприємства аспект доцільності.

Для забезпечення достовірного надання підприємство також повинно (рис. 2):

З Рисунком 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

- обрати і застосовувати облікову політику відповідно до МСБО 8;

- подавати інформацію, включаючи облікову політику, так, щоб забезпечити доречну, надійну, порівнянну та зрозумілу інформацію;

- забезпечити додаткове розкриття інформації в тих випадках, коли дотримання відповідних вимог МСФЗ недостатньо для того, щоб користувачі могли зрозуміти дію конкретних операцій, інших подій та умов на фінансове положення та фінансові результати підприємства.

Відповідно до концепції МСФЗ фінансові звіти загального призначення надають інформацію про фінансове положення звітуючого підприємства (інформацію про економічні ресурси підприємства і вимоги до підприємства).

Фінансові звіти також надають інформацію про наслідки операцій та інших подій, що змінюють економічні ресурси підприємства і вимоги до нього. Інформація про природу та обсяги економічних ресурсів підприємства і вимоги до нього можуть допомогти користувачам виявити його сильні та слабкі фінансові сторони. Така інформація може допомогти користувачам оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства, його потреби у додатковому фінансуванні і те, наскільки успішне воно в отриманні такого фінансування.

Далі ми розглянемо основні принципи МСФЗ (схемно), якими необхідно керуватися при формуванні звітності відповідно до МСФЗ (рис. 3 та 4).

З Рисунком 3, рисунком 4 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Як видно з рис. 4, доцільність та достовірність розкриваються детальніше через додаткові характеристики. Розкриваючи принципи доцільності та достовірності, МСФЗ визначають і обмеження у їх використанні:

- своєчасність - у разі невиправданої затримки у поданні інформації вона може втратити свою доцільність. Для своєчасного надання інформації часто буває необхідно звітувати до з'ясування усіх аспектів операції або іншої події, тим самим знижуючи надійність;

- баланс між вигодами та витратами - співвідношення між вигодами та витратами - це швидше принципове обмеження, а не якісна характеристика. Вигоди, одержані з інформації, повинні перевищувати витрати на її отримання;

- баланс між якісним" характеристиками - загалом мета полягає в тому, щоб досягти відповідного співвідношення між характеристиками для виконання основного призначення звітності.

Для досягнення цілей звіт-ності відповідно до МСФЗ фінансова звітність надає наступну інформацію про підприємство: активи; зобов'язання; власний капітал; доходи та витрати, у тому числі прибутки та збитки; внески та виплати власникам, здійснювані відповідно до повноважень їх власників; грошові потоки. Ця інформація, разом з іншою інформацією в примітках, допомагає користувачам фінансової звітності прогнозувати майбутні грошові потоки підприємства і, зокрема, їх час та вірогідність.

МСБО 1 встановлює вимоги з надання фінансової звітності, містить вказівки щодо її складу, а також визначає мінімальні вимоги до змісту звітності. Питання визнання, оцінки та розкриття інформації про окремі об'єкти обліку розглядаються в інших стандартах (МСБО та МСФЗ) і відповідних тлумаченнях.

Взаємозв'язок фінансових звітів надамо на рис. 5.

З Рисунком 5 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Згідно з МСБО 1 повний комплект фінансової звітності включає:

- Звіт про фінансовий стан на кінець періоду (Баланс на кінець періоду);

- Звіт про сукупні доходи за період (Звіт про прибутки та збитки за період);

- Звіт про зміни у власному капіталі за період,

- Звіт про рух грошових коштів за період; примітки, що містять короткий виклад основних принципів облікової політики та інші пояснення;

- Звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Порівнянна інформація. Підприємство, що розкриває порівнянну інформацію, повинно подавати мінімум два Звіти про фінансовий стан (Баланс) та відповідні примітки. Якщо ж воно застосовує облікову політику ретроспективно, подає ретроспективний перегляд позицій у своїй фінансовій звітності або рекласифікує позиції у фінансовій звітності, то подає мінімум три Звіти про фінансовий стан (Баланс) та відповідні примітки.

Підприємство подає Звіти про фінансовий стан (Баланси) за станом на:

- кінець поточного періоду;

- кінець попереднього періоду (співпадаючий з початком поточного періоду);

- початок самого раннього порівняльного періоду.

МСБО 1 також передбачає право підприємства використовувати інші назви для звітів.

Принцип нарахувань. Підприємство повинно складати фінансову звітність, за винятком Звіту про рух грошових коштів, з використанням принципу нарахувань Принцип нарахувань припускає, що об'єкти у звітності відображаються в якості активів, зобов'язань, капіталу, доходів та витрат (елементів фінансової звітності), якщо вони відповідають визначенням (та критеріям визнання) вказаних елементів, які сформульовані в Концептуальній основі.

Згортання статей звітності. Необхідно запам'ятати, що стандарт МСБО 1 не дозволяє підприємству згортати активи та зобов'язання або доходи та витрати, якщо тільки цього не вимагає або дозволяє МСФЗ. Іншими словами, підприємство розкриває окремо активи та зобов'язання, а також доходи та витрати; оцінка активів показується за вирахуванням резервів (наприклад, резерв на знецінення запасів та сумнівну дебіторську заборгованість) і не є згортанням.

Суттєвість та агрегація. У фінансовій звітності кожен суттєвий клас аналогічних об'єктів слід подавати окремо. Об'єкти аналогічного характеру (чи призначення) повинні подаватися окремо, окрім тих випадків, коли це не суттєво.

Періодичність звітності. Звітність повинна подаватися, принаймні, щорічно. При зміні дати закінчення звітного періоду і якщо щорічна фінансова звітність подається за триваліший (чи коротший) період, ніж один рік, підприємство зобов'язано розкрити наступну інформацію (на додаток до охоплюваного періоду) причини, що зумовили використання тривалішого (чи коротшого) періоду і вказівку на той факт, що порівняльна інформація у фінансовій звітності не є повністю порівнянною. Послідовність надання. Підприємство зберігає подання та класифікацію статей у фінансовій звітності від одного періоду до іншого, якщо тільки: не є очевидним (внаслідок суттєвої зміни в характері операцій суб'єкта господарювання або огляду його фінансової звітності), що інше подання чи інша класифікація будуть більш доречними з урахуванням критеріїв щодо обрання та застосування облікових політик у МСБО 8; МСФЗ не вимагає зміни у поданні.

Ідентифікація фінансової звітності. Надана в одному документі з іншою інформацією фінансова звітність повинна чітко ідентифікуватися - відокремлюватися. Крім того, користувачам повинна надаватися можливість розмежовувати інформацію, що відповідає вимогам МСФЗ. та іншу інформацію.

Звертаємо увагу: вимоги МСБО і не поширюються на проміжну фінансову звітність (при складанні такої звітності необхідно керуватися МСБО 34).

Нижче коротко викладемо положення стандарту МСБО 1 з перших двох звітів - Звіту про фінансовий стан та Звіту про сукупні доходи.

Звіт про фінансовий стан

Звіт про фінансовий стан повинен включати, як мінімум, статті, що подають такі суми § 54 МСБО 1).

- основні засоби;

- інвестиційна нерухомість;

- нематеріальні активи;

- фінансові активи;

- інвестиції, обліковані із застосуванням методу участі в капіталі;

- біологічні активи;

- запаси;

- торговельна та інша дебіторська заборгованість;

- грошові кошти та їх еквіваленти;

- загальна сума активів, класифікованих як утримувані для продажу, та активи, включені у ліквідаційні групи, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5;

- торговельна та інша кредиторська заборгованість,

- забезпечення;

- фінансові зобов'язання;

- зобов'язання та активи щодо поточного податку, як визначено в МСБО 12;

- відкладені податкові зобов'язання і відкладені податкові активи, як визначено в МСБО 12;

- зобов'язання, включені у ліквідаційні групи, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5;

- неконтрольовані частки, представлені у власному капіталі;

- випущений капітал і резерви, що відносяться до власників материнського підприємства.

Додаткові статті, розділи та проміжні підсумки підприємство вводить до складу Звіту про фінансовий стан у тому випадку, коли таке надання доречне для розуміння фінансового положення.

Якщо підприємство подає поточні/довгострокові активи та зобов'язання як окремі класифікації у своєму звіті, то воно не повинно класифікувати відкладені податкові активи (зобов'язання) як поточні активи (зобов'язання)

В якості доповнення: рядки включаються, якщо розмір, характер або функція статті або групи подібних статей доречні як окреме подання для розуміння фінансового стану, використані назви та порядок надання статей (чи групи аналогічних статей) можна змінювати згідно з характером підприємства та його операціями, щоб надати інформацію, яка доречна для розуміння фінансового стану.

Професійне судження про доцільність введення додаткових статей будується на підставі аналізу характеру та ліквідності активів, функціонального призначення активів, величини, характеру та строків виконання зобов'язань.

Використання різних методів оцінки для різних класів активів припускає, що характер їх (чи функція) розрізняються і, відповідно, їх слід подавати як окремі статті.

Стандартом МСБО 1 також передбачено розмежування на поточні (оборотні) та довгострокові (необоротні) активи, а також поточні (короткострокові) та довгострокові зобов'язання. Тобто підприємство показує поточні/довгострокові активи та поточні/ довгострокові зобов'язання як окремі класифікації у своєму звіті про фінансовий стан.

Виключенням є випадки, коли надання базується на ліквідності (в цьому випадку підприємство подає усі активи і зобов'язання в порядку їх ліквідності). При цьому, незалежно від прийнятого методу подання, підприємство розкриває суму, яку очікується отримати або погасити більш ніж через 12 місяців, для кожного рядка активів та зобов'язань, який об'єднує суми, очікувані до відшкодування або погашення впродовж: не більше 12 місяців після звітного періоду і більш ніж через 12 місяців після звітного періоду (наприклад, виділення поточної складової у довгострокових активах та/або зобов'язаннях). Крім того, інформація про поточні і довгострокові активи та зобов'язання корисна при оцінці ліквідності та платоспроможності підприємства.

Відображення таких фінансових зобов'язань, як банківські кредити, регламентується досить жорстко. Ключовою датою, за станом на яку визначається класифікація, виступає дата закінчення звітного періоду. Навіть якщо передбачається рефінансування, зобов'язання по кредиту класифікується за станом на дату закінчення звітного періоду. При нездатності організувати рефінансування до вказаної дати може знадобитися відображення фінансового зобов'язання як короткострокового, навіть якщо компанія проводить переговори про пролонгацію кредиту на триваліший період. Подібна ситуація може мати серйозні наслідки, аж до допущення можливості застосування принципу безперервності діяльності.

Відповідно до МСФЗ фінансові активи включають торговельну та іншу дебіторську заборгованість, а фінансові зобов'язання включають торговельну та іншу кредиторську заборгованість. У тих випадках, коли підприємство поставляє товари (чи послуги) у рамках операційного циклу, що чітко ідентифікується, корисно роздільне надання оборотних та необоротних активів (поточних та довгострокових зобов'язань), оскільки при цьому розмежовуються чисті активи, які використовуються безперервно як оборотний капітал, і ті, які використовуються довгостроково.

Звіт про сукупні доходи

Підприємство повинно врахувати усі позиції прибутків та збитків, визнаних за період, або в одному звіті про сукупний прибуток, або у двох звітах:

- звіті, що відображає компоненти прибутку або збитку (окремий звіт про прибутки та збитки);

- звіті, який розпочинається з прибутку і збитків, і іншому звіті, що відображає компоненти іншого сукупного прибутку (звіт про сукупний прибуток).

У звіті про сукупний прибуток мають бути надані як мінімум наступні статті:

- дохід;

- витрати на фінансування;

- частку прибутку або збитку асоційованих та спільних підприємств, що обліковуються за методом участі в капіталі;

- податкові витрати;

- одна сума, що складається з підсумку прибутку або збитку від припинених видів діяльності після сплати податків та прибутку або збитку після сплати податків, визнаного після оцінки до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж або після вибуття активів чи вибуття ліквідаційної групи (груп), що становить припинену діяльність;

- прибуток або збиток; кожний компонент іншого сукупного прибутку, класифікований за своїм характером;

- частку іншого сукупного прибутку асоційованих та спільних підприємств, що обліковуються за методом участі в капіталі;

- загальний сукупний прибуток.

Для наочності компоненти звіту прибутку або збитку, які можуть розрізнятися по частоті, доходності і про-гнозованості, діляться на підкласи.

Подання звіту про прибутки та збитки може вплинути на ухвалення рішень користувачами. МСБО І дозволяє підприємствам складати свій звіт про прибутки та збитки у двох формах: на функціональній основі (дохід, собівартість реалізації, витрати на збут, адміністративні витрати тощо} або за характером витрат (доход, інші доходи, зміна запасів готової продукції і незавершеного виробництва, сировина та матеріали, зарплата, амортизація, оренда тощо).

Змішення підходів в класифікації, а також використання проміжних результатів доречне, коли виконуються усі нижчеперелічені вимоги:

- надана звітність не вводить в оману (наданий звіт про прибутки та збитки має бути об'єктивним. Пропоноване розбиття не повинне привести до надання недостовірної величини виробничих витрат і до завищення спільного валового доходу);

- ризик виникнення недостовірності може виникнути, якщо проміжні підсумки стають важливішими, ніж окремі статті та проміжні підсумки, які зазвичай потрібні відповідно до МСФЗ;

- надання інформації повинно застосовуватися послідовно впродовж декількох років, і правила мають бути розкриті в обліковій політиці.

Підприємство, яке хоче подавати проміжні результати одноразових операцій, повинно розкрити облікову політику, яка описує правила класифікації, щоб уникнути вибіркового подання позицій, що підлягають класифікації як одноразові.

Розбиття витрат за характером наводиться в примітках до фінансової звітності, відповідно до вимог МСБО 1: розбиття слід поміщати в окремій примітці, підсумкова сума в якому дорівнює сумі, наведеній у звіті про прибутки та збитки.

У табл. 6 надамо короткий порівняльний аналіз МСФЗ (МСБО) - П(С)БО та НП(С)БО 1.

Таблиця 6

Як видно з таблиці, між МСФЗ та національними правилами обліку та складання звітності є деякі відмінності в оцінці, визначеннях, але є й схожі або ідентичні положення.

Визначення дати переходу на МСФЗ та першого звітного періоду

На першому етапі, як вже було сказано, слід керуватися МСФЗ 1, яке встановлює вимоги до підприємств, що застосовують МФСО вперше - коли у звітності підприємства вперше міститься ясна та беззастережна заява про відповідність МФСО.

Під такою звітністю розуміється перша річна фінансова звітність. Якщо дата переходу на МСФЗ - 01.01.2012 р., то в першій річній звітності за 2013 рік за МСФЗ в Звіті про фінансове положення мають бути показники на три звітні дати: 01.01.2012 p., 31.12.2012 p. і 31.12.2013 p.

В цілому, МСФЗ 1 вимагає від підприємства при наданні першої фінансової звітності за МФСЗ забезпечити відповідність кожному МСФЗ, що набув чинності на звітну дату. Зокрема, МСФЗ 1 вимагає від підприємства виконання наступних дій при підготовці вступного бухгалтерського балансу за МСФЗ, який служить в якості відправної точки для обліку відповідно до МСФЗ:

- здійснити визнання усіх активів та зобов'язань, визнання яких потрібне згідно з МСФЗ;

- не визнавати статті в якості активів або зобов'язань, якщо МФСО не допускають таке визнання;

- змінити класифікацію статей, які були визнані відповідно до раніше вживаних національних правил в якості одного виду активу, зобов'язання або складової капіталу відповідно до МСФЗ;

- застосовувати МСФЗ при оцінці усіх визнаних активів та зобов'язань.

Проте МСФЗ І передбачає ряд виключень з вказаних вимог в певних областях, в яких витрати щодо дотримання вимог можуть перевищити вигоди для користувачів.

МСФЗ 1 також забороняє ретроспективне застосування МСФЗ у деяких областях, зокрема, якщо ретроспективне застосування зажадало б від керівництва професійного судження про минулі умови після того, як результат конкретної операції вже відомий.

МСФЗ 1 вимагає розкриття інформації, яка пояснює, як перехід з раніше вживаних національних стандартів на МСФЗ вплинув на заявлений фінансовий стан підприємства, фінансові результати діяльності та рух грошових коштів.

Слід звернути увагу на те, що надання початкового балансу в першій фінансовій звітності не потрібне. Але для правильного складання звітності за роки, надані у фінансовій звітності, необхідно її підготувати.

Склад звітності регламентується правилами МСБО І. Звітність, підготовлена у форматі МСФЗ, включає обов'язкову та необов'язкову частині.

До складу обов'язкової частини входять.

1) форми звітності;

2) примітки до форм;

3) облікова політика.

Рекомендується підготувати додаткову інформацію, яка не регламентується МСФЗ, але заохочується до надання, МСФЗ заохочує додаток до власно фінансової звітності фінансових оглядів керівництва, що включають:

- визначення основних характеристик фінансових результатів діяльності підприємства;

- відомості про основні невизначеності, з якими стикається підприємство;

- основні чинники, визначальні фінансові результати, - зміна зовнішнього середовища, інвестиційне політика, у тому числі політика в області дивідендів,

- джерела фінансування компанії, політику відносне частки позикових коштів, політику управління ризиками;

- достоїнства, цінні ресурси підприємства;

- політику та заходи підприємства у сфері охорони довкілля.

МСФЗ 1 встановлює дві категорії виключень з принципу обов'язкової відповідності початкового бухгалтерського балансу за МСФЗ кожному стандарту:

1) звільнення від деяких вимог інших МСФЗ;

2)заборона ретроспективного застосування деяких положень інших МСФЗ.

Підприємство може прийняти рішення про використання одного або більше з наступних звільнень:

- операції, що припускають виплати, грунтовані на акціях;

- договори страхування;

- умовна первісна вартість;

- оренда;

- виплати робітникам;

- накопичені валютні курсові різниці;

- інвестиції у дочірні, спільні та асоційовані підприємства;

- активи та зобов'язання дочірніх, спільних та асоційованих підприємств;

- комбіновані фінансові інструменти;

- визначення визнаних раніше фінансових інструментів;

- оцінка за справедливою вартістю фінансових активів та фінансових зобов'язань при їх первинному визнанні;

- зобов'язання щодо виведення об'єктів із експлуатації, включені у вартість і основних засобів;

- фінансові та нематеріальні активи, що обліковуються відповідно до КРМ- і ФО (IFRIC) 12 Концесійних угод на надання послуг;

- витрати по позиках;

- передача активів від клієнтів;

- погашення фінансових зобов'язань пайовими інструментами;

- важка гіперінфляція.

Підприємство не повинно застосовувати ці звільнення по аналогії з іншими статтями. Деякі виключення відносяться до справедливої вартості.

Розробка облікової політики, що відповідає вимогам МСФЗ

Ретроспективне застосування полягає у застосуванні нової облікової політики до операцій, інших подій та умов таким чином, начебто ця облікова політика N 46 листопада 2013 р. використовувалася завжди у минулому.

Перспективне застосування зміни в обліковій політиці і визнання впливів змін в бухгалтерських оцінках - це застосування нової облікової політики до операцій, інших подій та умов, що мали місце після дати, на яку змінилася політика; визнання впливу зміни в бухгалтерських оцінках в поточному та майбутніх періодах, зачеплених зміною.

Мета облікової політики за МСФЗ - встановити найбільш оптимальний для підприємства варіант ведення обліку згідно з МСФЗ, якщо підприємство їх застосовує.

Розробляючи облікову політику, необхідно, передусім, вивчити усе МСФЗ і встановити для відображення конкретних операцій або елементів звітності той або інший дозволений метод (визнання, оцінки, розрахунку тощо); якщо в стандартах пропонується декілька методів або за відсутності методу в стандартах слід вибрати яку-небудь методику, що не суперечить принципам та правилам МСФЗ.

Облікова політика повинна застосовуватися послідовно. При первинному складанні звітності за МСФЗ відмінності у сформованій обліковій політиці з МСФЗ не вважаються змінами облікової політики, яка використовується для ведення обліку та складання звітності відповідно до національних стандартів. При трансформації звітності виникають коригування подій, що сталися до дати переходу на МСФЗ.

Такі коригування признаються на дату переходу на МСФЗ безпосередньо в нерозподіленому прибутку (чи якщо цього вимагає МСФЗ в іншій категорії власного капіталу).

Підприємство, виходячи з положень стандарту, повинне змінити облікову політику, тільки якщо зміна:

- вимагається яким-небудь МСФЗ;

- призведе до того, що фінансова звітність надаватиме надійну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансове положення, фінансові результати або рух грошових коштів підприємства.

Для відображення змін в обліковій політиці, які компанії здійснюють за власною ініціативою, застосовується ретроспективний метод, тобто застосування нової облікової політики і до угод, і до подій так, як якби вона застосовувалася завжди.

При неможливості визначити ефект змін в окремих періодах слід використовувати ретроспективне застосування, починаючи з того періоду, в якому таке застосування можливо.

Перше застосування політики для переоцінки активів відповідно до МСБО 16 або МСБО 38 є зміною облікової політики, яку слід розглядати як переоцінку відповідно до МСБО 16 або МСБО 38, а не відповідно до МСБО 8.

Правила МСФЗ 1 встановлюють необхідність використовувати облікову політику в початковому балансі за МСФЗ і в усіх інших періодах, наданих в першій фінансовій звітності з МСФЗ. Ця облікова політика складається на основі усіх МСФЗ, що діють на звітну дату першої фінансової звітності за МСФЗ.

Список використаних документів

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 p. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Концептуальна основа - Концептуальна основа фінансової звітності від 01.09.2010 р.

МСБО 1 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 "Подання фінансової звітності"

МСБО 8 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки"

МСБО 12 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 12 "Податки на прибуток"

МСБО 10 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 10 "Події після дати балансу"

МСБО 16 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби"

МСБО 17 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 17 "Оренда"

МСБО 21 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21 "Вплив зміни курсу валют"

МСБО 34 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 34 "Проміжна фінансова звітність"

МСБО 38 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 "Нематеріальні активи"

МСФЗ 1 - Міжнародний стандарт фінансової звітності "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності"

МСФЗ 5 - Міжнародний стандарт фінансової звітності 5 "Необоротні активи, які утримуються для продажу, та припинена діяльність"

МСФЗ для МСП - Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств

НП(С)БО 1 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансозої звітності", затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. N 73

План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. N 291, в редакції від 09.12.2011 р. N 1591

Порядок N 419 - Порядок подання фінансової звітності, затверджений Постановою КМУ від 28.02.2000 р. N 419

П(С)БО 6 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Мінфіну України від 28 05.3999 р. N 137

П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92

П(С)БО 8 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.1999 р. N 242

П(С)БО 14 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затверджене наказом Мінфіну України від 28.07.2000 р. N 181

П(С)БО 25 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. N 39 в редакції від 24.01.2011 р. N 25

Роз'яснення N 1 - Роз'яснення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.02.2012 р. N 1 "Про порядок застосування частини шостої статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" відносно розкриття інформації відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності"

Лист N 12-208/1757-14830|31-08410-06-5/30523|04/4-07/702 - Лист Мінфіну, Національного банку, Державної служби статистики України від 07.12.2011 р, N 12-208/1757-14830 (31-08410-06-5/30523 (04/4-07/702 "Щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності"

Лист N 31-08410-07-27/1445 - Лист Мінфіну України від 24.01.2012 р. N 31-08410-07-27/1445 "Щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності"

Лист N 31-08410-07-23/3764 - Лист Мінфіну України від 15.02.2012 р. N 31-08410-07-23/3764 "Щодо подання квартальної фінансової звітності за міжнародними стандартами"

"Консультант бухгалтера" N 46 (742) 18 листопада 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)