Трансфертне ціноутворення - новий порядок визначення звичайних цін

Давнє бажання податківців зобов'язати платників податків платити податки не в тому розмірі, в якому вони розраховували, а в тому, скільки накажуть, починає збуватися.

Закон N 408, яким водиться дієва система державного регулювання трансфертного ціноутворення в Україні, набере чинності з 1 вересня 2013 року.

Закон N 408 ґрунтується на рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) "Про трансфертне ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових органів". У Росії законодавство про трансфертне ціноутворення діє з 2012 року.

Вважається, що Закон N 408 змусить олігархів платити більше податків, так сьогодні вони нібито занижують ціни при продажу і завищують при купівлі товарів в операціях з пов'язаними особами та нерезидентами, розташованими в країнах з низьким оподаткуванням (офшорах).

Закон N 408 змінив визначення "звичайна ціна", що міститься в пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України. Нова редакція цього підпункту встановлює, що:

1) звичайною ціною вважається ринкова ціна, яка визначається з використанням методів, встановлених ст. 39 розд. І ПК України, редакція якої повністю змінена;

2) ПК України можуть встановлюватися й інші методи визначення звичайної ціни, так згідно з тим же пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 розд. 1 ПК України.

- якщо ціна на товари (роботи, послуги) підлягає державному регулюванню, то звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання, тобто при продажу товарів за нижчими цінами, податки потрібно буде сплачувати виходячи з величини "граничної ціни". Це правило не застосовується, коли державою регулюється "мінімальна ціна", нижче якої не можна здійснювати продаж, або коли встановлені "індикативні ціни", в цьому випадку звичайною ціною є ринкова ціна;

- якщо законодавством передбачається обов'язковість оцінки товару (майна), що продається, то вартість оцінки є підставою для визначення ринкової ціни для оподаткування, у випадку якщо оцінка не є обов'язковою, наявність акту оцінки не позбавляє від необхідності визначення звичайної ціни;

- при проведенні аукціону (тендеру) звичайною ціною є ціна, що склалася за результатами аукціону (тендеру);

- якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, то звичайною ціною є ціна, що відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту;

- якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого в заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора,

здійснюється в примусовому порядку згідно із законодавством, то звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Термін "звичайна ціна" тепер застосовуватиметься в основному для цілей ПДВ у випадках, встановлених розд. V ПК України,

Для цілей оподаткування прибутку тепер використовуватиметься тільки поняття "Ринкові ціни", хоча, як вже говорилося, звичайні ціни - це і є ринкові ціни.

В зв'язку з цим Законом N 408 змінена редакція п. 153.2 ст. 153 "Оподаткування операцій з пов'язаними особами" розд. III ПК України, згідно з якої оподаткування контрольованих операцій здійснюватиметься в порядку, передбаченому ст. 39 розд. 1 ПК України.

Поняття "Пов'язані особи" також зазнало зміни у зв'язку з тим, що пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України викладений в новій редакції.

Порядок визнання осіб пов'язаними став більш заплутаним, тепер для оцінки впливу однієї особи на іншу враховується не лише прямий, але й опосередкований вплив, тобто вплив через пов'язаних осіб.

З урахуванням заплутаності зв'язків, пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України допускає можливість сторонам договору самостійно визнати себе пов'язаними особами і не чекати, коли це за них зробить Міндоходів України.

Головна новела, внесена Законом N 408, - введення нового поняття "Контрольована операція". Такі операції підлягають оподаткуванню виходячи з "трансфертних цін"

Згідно з новим пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України трансфертне ціноутворення - це система визначення ціни продажу (реалізації) товарів, робіт, послуг в операціях, які визнаються контрольованими. Порядок трансфертного ціноутворення встановлений ст. 39 розд. І ПК України, яка до 01.09.2013 р. називалася "Методи визначення і застосування звичайних цін".

Як вже зазначалося, саме поняття "Звичайні ціни" нікуди не поділося, і визначаються вони у більшості випадків за правилами ст. 39 розд. 1 ПК України, але не всі операції, в яких застосовуються звичайні ціни, є контрольованими.

У неконтрольованих операціях, навіть якщо законодавство вимагає застосування звичайної, тобто ціни, встановленої за правилами ст. 39 розд. І ПК України, платник податків може на практиці уникнути мороки з визначенням таких цін, але ось в контрольованих операціях зробити це буде складніше.

Платники, що здійснюють контрольовані операції, зобов'язані щорічно до 1 травня року, наступного за звітним, подавати Центральному органу влади, що здійснює реалізацію державної податкової політики, тобто міндоходів України, а не податковому органу, в якому підприємство стоїть на обліку, звіт про проведення таких операцій (пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39розд. І ПК України), тобто щодо операцій з 1 вересня 2013 року до 1 травня 2014 року вже потрібно буде звітувати.

За неподання такого звіту вводиться штраф у розмірі 5 % від загальної суми контрольованої операції (п. 120.3 ст. 120 гл. 11 розд. II ПК України), так що навряд чи хтось ризикне не подати такий звіт.

У випадку якщо контрольовані операції будуть виявлені в процесі податкового контролю органом Міндоходів України, в якому платник податків стоїть на обліку, такий орган відправляє відповідну інформацію до Міндоходів України і повідомляє про це платника податків, але сам ніяких розрахунків і донарахувань не робить.

Крім того, Міндоходів України має право відправити платнику податків запит на отримання інформації про контрольовану операцію за наявності обставин, встановлених ст. 78 гл. 8 розд. II ПК України. Запит направляється не раніше 1 травня року, наступного за календарним роком, в якому така операція проведена.

Строк відповіді на запит - один місяць для звичайних платників податків, а для великих платників податків - 2 місяці. Неподання відповіді на запит у встановлені строки або подання інформації не в повному обсязі - основа для проведення перевірки.

Платник податків, що здійснює контрольовану операцію, може самостійно визначити ціну для цілей оподаткування за правилами трансфертного ціноутворення і виходячи з цієї ціни подавати Податкові декларації і сплачувати податки.

Підпункт 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 розд. І ПК України дає також право платнику податків самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючих розрахунків в порядку, визначеному ст. 50 гл. 2 розд. IIПК України, з подальшою сплатою донарахованого податку і фінансової санкції у розмірі 3 %.

Податковий контроль за контрольованими операціями здійснюватиметься шляхом:

а) моніторингу;

б) перевірок.

Порядок проведення моніторингу має бути визначений Міндоходів України, а мета моніторингу - визначити відхилення ціни контрольованої операції від ринкової.

Перевірка контрольованих операцій робиться відповідно до положень гл. 8 розд. II ПК України за наявності наступних обставин:

-отримання повідомлення про виявлені контрольовані операції від територіального органу Міндоходів України, який проводив податковий контроль платника податків;

- виявлення за результатами моніторингу відхилень від рівня ринкових цін;

- неподання платником податків річного звіту про контрольовані операції;

- неподання або подання з порушенням вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розд. І ПК України відповіді на запит Міндоходів України.

Про ухвалення рішення щодо проведення перевірки платника податків повідомляють впродовж 10 днів з дня ухвалення рішення, а сама ухвала може бути винесена не пізніше за 2 роки з дня отримання Звіту про контрольовані операції, при цьому забороняється проведення двох та більше перевірок щодо однієї операції за один рік.

Тривалість перевірки не може перевищувати 6 місяців, але цей строк можна продовжувати ще на 6 місяців при необхідності отримання інформації від іноземних державних органів.

При проведенні перевірки Міндоходів України здійснює визначення звичайної ціни. У випадку якщо платник податків самостійно застосував для контрольованої операції один з методів визначення ринкової ціни, Міндоходів України застосовує той же метод. Інші методи можуть застосовуватися тільки у, разі, якщо доведено, що застосований платником податків метод не дає можливості достовірно визначити ринкову ціну.

У випадку якщо за результатами перевірки виявлені факти відхилення застосованої в контрольованій операції ціни і ринкової ціни, складається акт перевірки і робиться донарахування податків. За відсутності відхилень складається довідка.

Платник податків має право подати заперечення до акту, а у разі їх неприйняття оскаржити рішення Міндоходів України про донарахування податків.

Підпунктом 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 розд. І ПК України визначений перелік джерел інформації, використовуваний для визначення цін в контрольованих операціях. До таких джерел відносяться:

- статистичні дані державних органів та установ;

- джерела інформації про ринкові ціни;

- довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних;

- звіти та довідки відділів з економічних питань дипломатичних представництв України за кордоном;

- інші джерела інформації.

Загалом, все, що завгодно.

Якщо після проведення перевірки встановлений факт відхилення фактичної ціни контрольованої операції від ринкової, то платник податків може провести донарахування податкових зобов'язань за іншими аналогічними операціями, які не піддавалися перевірці, виходячи з визначеної в результаті перевірки ціни. Інша сторона контрольованої операції - пов'язана особа також має право на коригування податкових зобов'язань виходячи з рівня звичайної ціни, визначеної такою перевіркою або самостійно таким платником податків.

Такі донарахування називаються пропорційним коригуванням.

Пропорційне коригування може бути проведене тільки після сплати податкових зобов'язань, донарахованих в результаті перевірки і на підставі повідомлення про можливість коригування, одержаного від Міндоходів України.

Щоб уникнути перевірок, великий платник податків може звернутися до Міндоходів України із заявою про узгодження цін в контрольованих операціях (п. 39.6 ст. 39 розд. І ПК України).

При проведенні такого узгодження можуть залучатися податкові органи країни, в якій зареєстрована одна із сторін договору. Процедура узгодження триває не більше 6 місяців. За результатами такого узгодження складається протокол. Умови, відображені в протоколі, діють не більше 3 років.

Методи трансфертного ціноутворення ми розглянемо в окремій статті, тут же відмітимо, які операції відносяться до контрольованих. Перелік таких операцій визначений п. 39.2 ст. 39 розд. І ПК України. Передусім, до таких операцій відносяться:

а) операції з пов'язаними особами.

б) операції через непов'язаних осіб-посередників (транзитерів) пов'язаним особам, у випадку якщо такі посередники не використовують активів для організації реалізації (перепродажу);

в) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, предметом яких є товари, якими торгують на біржах, у тому числі нафта та нафтопродукти, природний газ, кам'яне вугілля, чорні та кольорові метали та ін.;

г) операції з платником податків, який використовує спеціальний режим оподаткування, декларує за останні два податкові періоди збитки, застосовує ставку 0 % від бази оподаткування або звільнений від оподаткування, є платником податку за користування надрами.

При цьому сукупність цих операцій, здійснених платником податків за рік, повинна перевищити 50 млн грн. Якщо обсяг таких операцій менший, то вони не є контрольованими, і звітність по ним не подасться.

Здавалося б, це може заспокоїти підприємства, які не мають таких оборотів. Але заспокоюватися не можна. Підприємство, що має загальний річний обіг до 50 млн грн, цілком може бути пов'язаним з більшим підприємством, яке включатиме у звіт операції зі своїм "меншим братом", який в цьому випадку також попаде під контроль, хоча і не подаватиме звіт.

Введення контролю за цінами для великих платників податків, безумовно, принципово нове слово в оподаткуванні, і яким будуть його наслідки, передбачити досить складно, особливо якщо виходити з того, що методи трансфертного ціноутворення суб'єктивні, трудомісткі і вимагають спеціальної підготовки.

Трансфертне ціноутворення - це щось виходить за рамки бухгалтерського обліку, і це "щось" має мало спільного з професійним судженням бухгалтера про справедливу вартість активу.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 408 - Закон України від 04.07.2013 p. N 408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення"

"Консультант бухгалтера" N 33-34 (72-730) 19 серпня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)