Документ втратив чиннiсть!

СЛУЖБА ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
15.07.2013 N 188

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
5 серпня 2013 р. за N 1322/23854

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Служби зовнішньої розвідки України
N 388 від 27.12.20
16)

Про затвердження Інструкції
про заходи пожежної безпеки в
Службі зовнішньої розвідки України

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України та з метою дотримання правил пожежної безпеки в Службі зовнішньої розвідки України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про заходи пожежної безпеки в Службі зовнішньої розвідки України, що додається.

2. Юридичному управлінню подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на групу технічного і пожежного нагляду та охорони праці Апарату Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Голова Служби Г. Ілляшов

Затверджено
Наказ Служби зовнішньої
розвідки України
15.07.2013 N 188

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
5 серпня 2013 р. за N 1322/23854

Інструкція
про заходи пожежної безпеки в
Службі зовнішньої розвідки України

1. Вимоги пожежної безпеки до утримання території

1.1. До всіх будівель і споруд Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) має бути забезпечений вільний проїзд. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, стоянок транспорту. Все сміття та відходи необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця. Проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватись справними і перебувати в задовільному стані у будь-яку пору року.

1.2. Забороняється довільно зменшувати нормативну ширину проїздів.

1.3. На території об'єктів СЗРУ на видних місцях мають бути встановлені таблички із зазначенням на них порядку виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць розміщення первинних засобів пожежогасіння.

2. Вимоги пожежної безпеки до утримання будинків, будівель, cпоруд, приміщень

2.1. Для всіх будинків, будівель, споруд тощо (далі - приміщень) та приміщень виробничого, складського призначення й лабораторій СЗРУ необхідно визначати категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинного законодавства України та класи зон за Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Визначення категорії будівель та приміщень за вибухопожежною небезпекою на стадії проектування проводиться розробником технологічного процесу.

2.2. На вхідних дверях у вищезазначених приміщеннях необхідно вивішувати табличку з визначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки та класу зони.

2.3. Усі приміщення СЗРУ повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів і постійно утримуватися у чистоті.

2.4. Розміщення у приміщеннях меблів та обладнання слід здійснювати таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення. Навпроти дверного отвору має залишатися прохід шириною, яка дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м.

За наявності у приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється розміщувати в ньому не більше 50 осіб.

2.5. Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) і виходи повинні постійно утримуватися вільними, нічим не захаращуватися та улаштовуватись відповідними покажчиками та освітленням відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення" та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001 - 2004).

2.6. Не допускається: знімати з дверей пристрої для самозачинення, фіксувати такі двері у відчиненому положенні; зберігати, у тому числі тимчасово, інвентар та різні матеріали у тамбурах виходів, у шафах (нішах) для інженерних комунікацій; зачиняти на замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері евакуаційних виходів у разі знаходження в будинку людей.

2.7. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Встановлювати глухі (незнімні) ґрати дозволяється в касах, на складах, кімнатах для зберігання зброї та в інших приміщеннях, де це передбачено нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

2.8. Під час організації і проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:

при кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, які забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, що відповідають вимогам чинного законодавства України, не мають на вікнах глухих ґрат, у будівлях з горючими перекриттями розташовані не вище другого поверху;

забороняється влаштування кладових чи інших допоміжних приміщень під сходовими маршами;

особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов'язані ретельно оглянути приміщення і переконатись у повній готовності останніх у протипожежному відношенні, у тому числі в забезпеченні потрібною кількістю первинних засобів пожежогасіння, справності засобів зв'язку, пожежної автоматики та сигналізації;

має бути організоване чергування в актовій залі членами добровільної пожежної дружини (ДПД) чи відповідальними черговими СЗРУ;

не дозволяється заповнення приміщень людьми понад установлену норму, звуження проходів між рядами, установка в проходах додаткових стільців тощо.

2.9. Пожежні крани, які є у будинку, повинні бути укомплектовані пожежними рукавами і стволами однакового з ними діаметра, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, утримуватися справними і доступними для використання. Не менше одного разу на шість місяців вони мають перевірятися на працездатність службою, яка здійснює їх технічне обслуговування.

2.10. Пожежні рукави необхідно утримувати сухими, складеними в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаними до крана та ствола. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається.

2.11. Пожежні шафи для розміщення кранів слід пломбувати, і вони повинні мати отвори для провітрювання.

На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку необхідно після літерного індексу "ПК" вказати порядковий номер крана, номер телефону відповідального чергового об’єкта та номер телефону виклику Державної пожежної охорони.

Влаштовуючи шафи, слід враховувати можливість розміщення в них двох вогнегасників.

2.12. Будинок та приміщення повинні бути забезпечені необхідною кількістю відповідних вогнегасників згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 року N 151, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153 (далі - Типові норми), а також додатком 2 до НАПБ А.01.001-2004.

Їх слід установлювати в легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень) таким чином, щоб вони не заважали під час евакуації і була можливість прочитати маркувальні написи на корпусі.

2.13. Відстань від можливого осередку пожежі (найбільш віддаленого місця у приміщенні) до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м. При цьому вогнегасників повинно бути не менше двох на поверх. Місце знаходження вогнегасників слід позначати вказівними знаками згідно з чинними державними стандартами та вказати їх місцезнаходження на схемах евакуації персоналу при пожежі.

2.14. Зарядження та перезарядження вогнегасників має виконуватися відповідно до інструкції з їх експлуатації. Перезарядженню підлягають також вогнегасники із зірваними пломбами.

2.15. Усі співробітники повинні вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

2.16. Горище, вентиляційні камери, електрощитові та інші технічні приміщення не повинні використовуватися не за призначенням (для зберігання меблів, устаткування, інших сторонніх предметів).

Двері горищ, підвальних приміщень, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових слід утримувати зачиненими. На дверях цих приміщень повинно бути вказане місцезнаходження ключів.

2.17. Встановити контроль за тим, щоб був складений акт підрядною організацією після обробки дерев'яних конструкцій антипіренами.

Перевіряти стан вогнезахисної обробки не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

2.18. У разі перепланування приміщень чи зміни їх функціонального призначення необхідно дотримуватись протипожежних вимог чинних нормативно-правових актів будівельного та технологічного проектування.

2.19. У складських приміщеннях зберігання різних речовин та матеріалів має здійснюватися з урахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності. Спільне зберігання легкозаймистих та горючих рідин з іншими матеріалами (речовинами), зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з речовинами органічного походження, не дозволяється.

2.20. У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати у штабелі, залишаючи між ними проходи шириною не менше 1 м. Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.

2.21. У підвальних приміщеннях не дозволяється зберігати і використовувати легкозаймисті та горючі рідини (далі - ЛЗР та ГР), балони з газами, карбід кальцію та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежонебезпечність.

ЛЗР та ГР повинні зберігатися згідно з НАПБ А.01.001 - 2004 та вимогами чинного законодавства України.

2.22. Приміщення, де використовуються персональні комп'ютери, слід оснащувати не менше як одним переносним вуглекислотним вогнегасником на приміщення відповідно до Типових норм. Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від електромереж.

2.23. Спецодяг працюючих з лаками, фарбами та іншими ЛЗР і ГР повинен своєчасно підлягати пранню і ремонту, зберігатися в розвішеному вигляді в металевих шафах, встановлених у спеціально відведених для цієї мети приміщеннях.

3. Заходи пожежної безпеки під час застосування відкритого вогню

3.1. Розводити багаття, розігрівати бітуми та смоли в бітумоварках чи бочках, користуватися смолоскипами на території об'єктів СЗРУ забороняється.

3.2. Електрозварювальні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, допускаються тільки з письмового дозволу керівника підрозділу СЗРУ, де проводяться відповідні роботи (або особи, яка виконує його обов'язки).

3.3. Дозвіл на проведення вогневих робіт повинен оформлюватися напередодні проведення цих робіт. До проведення вогневих робіт допускаються тільки кваліфіковані співробітники, які мають при собі посвідчення газоелектрозварника і талон про складання заліку з правил пожежної безпеки. Проведення вогневих робіт дозволяється тільки після виконання заходів щодо забезпечення пожежної безпеки при справному газо- та електрозварювальному обладнанні. Виконання вогневих робіт повинно негайно припинятися на вимогу особи, відповідальної за безпечне проведення робіт, начальника ДПД та співробітника групи технічного і пожежного нагляду та охорони праці.

4. Правила утримання технічних засобів протипожежного захисту

4.1. Будівлі та приміщення повинні оснащуватися установками пожежної сигналізації (УПС), автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів та системами оповіщення про пожежу (СОП).

Усі установки мають бути справними, утримуватися в працездатному стані, мати сертифікат відповідності, проектну та технічну документацію.

4.2. Для утримання в працездатному стані УПС, АУП та СОП необхідно забезпечувати такі заходи:

технічне обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період строку служби;

матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення з метою безвідмовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтримання і своєчасне відновлення працездатності;

опрацювання необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу.

Також повинні забезпечуватись інші заходи, вказані у НАПБ А. 01.001 - 2004.

4.3. Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та налагодження установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих робіт.

4.4. Будинки і приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог чинного законодавства України.

4.5. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрати та напір води.

5. Утримання інженерного обладнання

5.1. Силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ і до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року N 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за N 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року N 91) (далі - ПТЕЕС).

5.2. Електропроводка, розподільні пристрої, апаратура, електрообладнання, вимірювальні прилади, а також запобіжні пристрої різного типу, рубильники та інші пускові апарати і пристрої повинні монтуватися на негорючих основах (текстоліт, гетинакс та інші матеріали).

5.3. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними речовинами та матеріалами (архіви, книгосховища, склади зброї тощо) необхідно передбачити встановлення апаратів відключення зазначених мереж ззовні на негорючих стінах або на окремих опорах.

5.4. Розподільні електрощити, електродвигуни і пускорегулювальні апарати повинні періодично оглядатися і очищатися від пилу. Приєднання нових споживачів електричної енергії (електродвигунів та іншого електрообладнання) повинно проводитися з відома особи, відповідальної за експлуатацію електрогосподарства. Зіпсовані електроапарати та прилади, які можуть викликати коротке замикання, повинні бути терміново відремонтовані або замінені на інші, справні.

5.5. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клемі номінального струму вставки (клеймо заводу-виготовлювача або електричної лабораторії). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

5.6. Електроустаткування і електроапаратуру ущільненого та захисного виконання потрібно систематично перевіряти на герметичність, звертаючи на це особливу увагу, а також на стан ущільнених прокладок.

5.7. Настільні лампи, вентилятори, телевізори, радіоприймачі, холодильники та інші електроприлади повинні вмикатися в мережу тільки через справні штепсельні розетки і електрошнури.

5.8. Експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється.

5.9. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільчих щитів, щитів управління, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЕ.

Заміри заземлення, занулення та опору ізоляції в силових і освітлювальних мережах необхідно проводити не менше одного разу на рік організацією, яка має відповідну ліцензію згідно з вимогами ПТЕЕС.

5.10. Забороняється встановлення електропобутових приладів (телевізорів, холодильників тощо) в нішах меблів.

5.11. У приміщеннях електроустановок повинні застосовуватися вуглекислотні вогнегасники.

5.12. Під час вечірньої перевірки службових приміщень і робочих кабінетів черговий співробітник (електромонтер) зобов’язаний знеструмити електрообладнання, електроапаратуру та інші електричні прилади, перебування яких у нічний час під напругою необов’язкове.

5.13. Приміщення вентиляційних установок повинні завжди утримуватися в чистоті. У разі виникнення пожежі треба негайно вимкнути вентиляційну систему за відсутності її аварійного вимкнення.

5.14. Вентиляційні камери, шахти і повітропроводи повинні очищатися від горючих предметів та пилу не менше ніж 2 рази на рік та після капітального ремонту. Зберігання горючих матеріалів у вентиляційних камерах та пристосування їх для інших потреб забороняється.

5.15. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

у разі встановлення кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам;

кустарно переробляти кондиціонери;

замінювати триполюсні штепсельні роз’єднувачі на двополюсні;

встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах.

5.16. Ліфти та підйомники не допускається використовувати з метою евакуації під час пожежі (за винятком спеціальних пожежних ліфтів).

5.17. У разі пожежі ліфти й підйомники повинні опускатися на перший поверх автоматично, відчинятися й відключатися.

5.18. Відпрацьовані ЛЗР та ГР, стоки речовин, що у взаємодії з водою виділяють вибухопожежні гази (карбід кальцію та інші), зливати до каналізаційної мережі не допускається.

6. Порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень, будівель тощо після закінчення роботи

6.1. Після закінчення робочого дня співробітники повинні навести порядок на робочому (службовому) місці, зачинити вікна та вимкнути електроживлення приладів і обладнання, яким вони користувалися (настільні лампи, друкарські та лічильні машинки, вентилятори, побутові кондиціонери, комп'ютери, радіоприймачі тощо) та перебування яких у нічний час під напругою необов’язкове.

6.2. Відповідальний за пожежну безпеку у приміщенні після закінчення роботи повинен оглянути його, переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.

7. Обов'язки та дії співробітників у разі пожежі

7.1. У разі виявлення ознак пожежі на об’єкті співробітник, який їх помітив, повинен:

негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника та відповідального чергового СЗРУ (телефоном або іншим чином), вказати при цьому місцезнаходження об’єкта, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, необхідність виклику інших аварійно-рятувальних служб, а також своє прізвище та контактний телефон;

вжити (за можливості) заходів до евакуації людей, документів та матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.

7.2. Керівник підрозділу та відповідальний черговий СЗРУ, яким повідомлено про виникнення пожежі, повинні:

впевнитись у наявності пожежі і при необхідності викликати Державну пожежну охорону за телефоном 101;

керувати гасінням пожежі (у службовий час - керівник підрозділу, де виникла пожежа, а у позаслужбовий час - відповідальний черговий СЗРУ) до прибуття пожежних підрозділів;

організувати вимкнення у разі необхідності струмоприймачів (за винятком систем протипожежного захисту) і вентиляції та увімкнення насосів-підвищувачів;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили та засоби;

перевірити включення оповіщення співробітників про пожежу та установок пожежогасіння;

у службовий час керівник структурного підрозділу СЗРУ (у разі його відсутності - перший заступник (заступник) керівника підрозділу), де сталася пожежа (а у позаслужбовий час, вихідні та святкові дні - відповідальний черговий СЗРУ), організовує допуск сил та засобів Державної пожежної охорони, що прибувають на територію об’єкта СЗРУ для гасіння пожежі.

7.3. Після прибуття підрозділів Державної пожежної охорони керівником гасіння пожежі стає старший оперативний начальник Державної пожежної охорони. Офіцеру першої пожежної частини, яка прибула на об’єкт, відповідальним черговим СЗРУ видається план (карта) пожежогасіння на об’єкт. Усі підрозділи і служби Державної пожежної охорони, що залучаються до гасіння пожежі, підпорядковуються керівнику гасіння пожежі.

Під час гасіння пожежі працівник Державної пожежної охорони має право на безперешкодний доступ в усі житлові, виробничі та інші приміщення СЗРУ у встановленому законодавством порядку.

7.4. У разі виявлення пожежі в режимних приміщеннях відповідальний черговий СЗРУ діє згідно з витягами з інструкцій на випадок пожежі чи інших стихійних лих, які розроблені структурними підрозділами.

8. Загальні вимоги, підготовка до проведення вогневих робіт

8.1. До вогневих робіт належать виробничі операції, пов’язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням до температур, які можуть викликати загоряння матеріалів та конструкцій (електро- та газозварювання (різання), бензогазорізка, роботи з використанням паяльних ламп, переносних горнів, розігріванням бітумів, смол тощо).

Усі вогневі роботи (електро- та газозварювання, газорізання, підігрівання, паяння, відпалювання тощо) необхідно виконувати відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, НАПБ А.01.001-2004, Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 липня 2005 року N 343, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2005 року за N 1230/11510, Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01 жовтня 1997 року N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за N 318/2758, Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511, "Правил техники безопасности и производственной санитарии при электросварочных работах" (НАОП 1.4.10-1.04-86), ГОСТ 12.2.008, ГОСТ 12.3.003 та інших нормативно-правових актів.

8.2. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах дозволяються у виняткових випадках (у разі неможливості проводити їх у відведених для цього місцях). Дозволяється проводити їх тільки у світлий час доби (за винятком аварійних випадків).

8.3. За розробку і реалізацію заходів щодо забезпечення безпеки при організації і проведенні вогневих робіт на об’єктах відповідають керівники цих об’єктів або уповноважені ними особи відповідно до діючих нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

8.4. Місця проведення вогневих робіт можуть бути:

постійними, які організовуються у спеціально обладнаних для цієї мети місцях;

тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо на об’єктах, при експлуатації і ремонті устаткування, виконанні будівельно-монтажних робіт тощо.

8.5. Постійні місця проведення вогневих робіт письмово визначаються керівником структурного підрозділу СЗРУ, а в регіональних підрозділах - керівниками цих підрозділів.

Розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних місцях не дозволяється.

Вогневі роботи, які проводяться на тимчасових місцях, повинні виконуватися з оформленням Наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт (додаток 1) (далі - наряд-допуск), виданого керівником структурного підрозділу, у якому виконуються вогневі роботи. Проведення робіт та їх продовження повинні узгоджуватися з об'єктовою пожежною охороною (далі - ДПД) або фахівцем з пожежної безпеки та охорони праці.

8.6. До електрозварювальних, газозварювальних та інших вогневих робіт повинні допускатись співробітники віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку і перевірку теоретичних знань та практичних навичок з конкретних способів зварювання і визначених видів зварювальних робіт, здали екзамен атестаційній комісії з оформленням його результатів у спеціальному посвідченні та пройшли підготовку з питань електробезпеки з присвоєнням відповідної групи допуску.

8.7. Електротехнічні установки, що входять до складу електрозварювального обладнання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.8 та ПУЕ. Обладнання, яке використовується при проведенні вогневих робіт, проходить випробування, та результати записуються в Журнал обліку, перевірки та випробувань електроінструмента та допоміжного обладнання до нього, що наведений в додатку 4 до Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 252.

8.8. Газозварювальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.008, НАОП 1.4.10-1.03-85 "Правила техники безопасности и производственной санитарии при производстве ацетилена, кислорода и газопламенной обработке металла", НАПБ А.01.001 -2004, Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 липня 2005 року N 343, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2005 року за N 1230/11510. Газові балони, які застосовуються під час виконання газозварювальних робіт, повинні експлуатуватись відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 1 жовтня 1997 року N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за N 318/2758, та проходити технічне опосвідчення відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".

8.9. Балони з киснем та з горючим газом повинні використовуватись тільки за наявності на них редуктора із запобіжним клапаном, установленим в робочій камері, або без нього - якщо робоча камера розрахована на тиск, що дорівнює найбільшому вхідному тиску перед редуктором.

Забороняється користуватись редуктором без манометра, з несправним манометром або з манометром, термін перевірки якого закінчився.

8.10. Рукава для газового зварювання та різання металу повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 252.

9. Вимоги безпеки перед початком вогневих робіт

9.1. Перед початком вогневих робіт проводять підготовчі роботи, до яких належать усі види робіт, що пов’язані з підготовкою людей, обладнання, комунікацій та конструкцій для ведення вогневих робіт.

9.2. Підготовка об’єкта до вогневих робіт здійснюється експлуатаційним персоналом під керівництвом спеціально призначеної відповідальної особи. Якщо підготовка та ведення вогневих робіт виконуються тільки одним підрозділом, то призначається одна особа, відповідальна за підготовку та ведення вогневих робіт.

9.3. Відповідальним за виконання підготовчих робіт призначається тільки спеціаліст даного об’єкта. Перелік посадових осіб, відповідальних за виконання підготовчих робіт, затверджується керівником структурного підрозділу СЗРУ, а в регіональних підрозділах - керівниками цих підрозділів.

9.4. При підготовці до вогневих робіт керівник відповідного підрозділу СЗРУ або його заступника, разом з відповідальним за підготовку та проведення цих робіт визначають небезпечну зону, межі якої повинні бути огороджені та чітко позначені знаками небезпеки та написами.

Місця зварювання, різання, нагрівання позначаються крейдою, фарбою, биркою або іншими добре видимими розпізнавальними знаками.

9.5. Місце проведення вогневих робіт повинно бути очищене від вибухопожежонебезпечних і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

9.6. Апарати, машини, ємності, трубопроводи та інше обладнання, на якому проводитимуться вогневі роботи, повинні бути зупинені, знеструмлені, звільнені від вибухопожежонебезпечних, вибухонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів та комунікацій. Пускова апаратура, призначена для вмикання машин і механізмів, повинна бути відключена, і мають бути вжиті заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машин чи механізмів.

Настил підлоги, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, захищаються металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами і в разі потреби поливаються водою. Радіуси очищення місця вогневих робіт від горючих речовин зазначені в додатку 2 до цієї Інструкції.

9.7. Перед проведенням вогневих робіт повинні бути вивішені відповідні попереджувальні плакати: "Не вмикати!", "Не відкривати!", "На лінії працюють!", "Апарат у ремонті!" тощо.

9.8. Місце проведення вогневих робіт повинно бути забезпечене необхідними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою тощо).

9.9. Для проведення вогневих робіт у всіх випадках, у тому числі і в аварійних ситуаціях, необхідно оформляти наряд-допуск.

Наряд-допуск видається керівником структурного підрозділу СЗРУ або заступником керівника структурного підрозділу СЗРУ, де проводяться вогневі роботи, а в регіональних підрозділах - керівником цього підрозділу, відповідальним за технічні питання.

Наряд-допуск повинен бути узгоджений із співробітником групи технічного і пожежного нагляду та охорони праці Апарату Голови СЗРУ або начальником добровільної пожежної дружини об’єкта (підрозділу) напередодні виконання робіт. В регіональних підрозділах СЗРУ погодження наряду-допуску здійснюють спеціалісти з охорони праці та пожежної безпеки підрозділу.

9.10. В аварійних випадках наряд-допуск може видаватись керівником структурного підрозділу СЗРУ або його заступником з обов’язковим повідомленням вищого керівництва та начальника ДПД об’єкта.

У такому разі вогневі роботи повинні виконуватися під безпосереднім керівництвом особи, що видала наряд-допуск.

9.11. Керівник структурного підрозділу СЗРУ, а в регіональних підрозділах - керівники цих підрозділів, на яких проводяться вогневі роботи (або його заступник), призначають відповідальних за підготовку і проведення вогневих робіт, а також визначають обсяг та зміст підготовчих робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки при виконанні вогневих робіт та порядок контролю за станом повітряного середовища.

9.12. Наряд-допуск складається у двох примірниках і видається відповідальним за підготовку та проведення вогневих робіт для виконання заходів, які передбачені в наряді-допуску.

Вносити в наряд-допуск виправлення, закреслення та оформляти записи олівцем не дозволяється.

9.13. Після виконання всіх заходів, що передбачені в наряді-допуску, відповідальні за підготовку та проведення вогневих робіт ставлять свої підписи у наряді-допуску, після чого керівник об’єкта перевіряє повноту виконання заходів, розписується у наряді-допуску, а в регіональних підрозділах - керівник цих підрозділів, відповідальні за технічні питання.

Після завершення підготовчих робіт відповідальний за підготовчі роботи передає свій примірник наряду-допуску особі, відповідальній за пожежну безпеку при проведенні вогневих робіт, із записом у журналі відповідно до Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за N 541/5732.

9.14. Перед початком вогневих робіт особа, відповідальна за проведення вогневих робіт, проводить інструктаж з електробезпеки та дотримання заходів пожежної безпеки при проведенні робіт на об’єкті.

9.15. За необхідності наряд-допуск узгоджується з іншими структурними підрозділами СЗРУ. Контроль за виконанням заходів безпеки при проведенні вогневих робіт забезпечується також з боку групи технічного і пожежного нагляду та охорони праці Апарату Голови СЗРУ. У регіональних підрозділах СЗРУ контроль за виконанням заходів безпеки під час проведення робіт забезпечується спеціалістами з охорони праці та пожежної безпеки підрозділу.

9.16. Наряд-допуск оформляється окремо на кожний вид вогневої роботи і діє протягом однієї денної робочої зміни. Якщо ці роботи не закінчені, то наряд-допуск може бути продовжений особою, яка його видала, але не більше ніж на одну зміну.

9.17. При проведенні капітальних ремонтів і робіт з реконструкції дільниць з повним зупиненням виробництва наряд-допуск оформлюється відповідно до цієї Інструкції на строк, який передбачений графіком капітальних ремонтів і робіт з реконструкції.

9.18. При проведенні вогневих робіт усередині апаратів, ємностей, колодязів, колекторів, траншей тощо наряд-допуск оформлюється відповідно до цієї Інструкції з урахуванням усіх заходів безпеки, які передбачені Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 252.

9.19. При виконанні вогневих робіт співробітниками ремонтних служб підрозділів СЗРУ або сторонніми організаціями наряд-допуск на проведення вогневих робіт оформлюється відповідно до цієї Інструкції.

10. Вимоги під час виконання вогневих робіт

10.1. Вогневі роботи дозволяється починати тільки після виконання у повному обсязі підготовчих робіт, отримання наряду-допуску та за відсутності вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин у повітряному середовищі або якщо їх концентрація не перевищує граничнодопустимі вибухонебезпечні норми.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин та газів у підземній споруді не повинна перевищувати значень, наведених в ГОСТ 12.1.005-88.

10.2. Для проведення вогневих робіт призначається відповідальна особа з числа спеціалістів об’єкта, які пройшли попереднє спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та перевірку знань пожежної безпеки згідно з Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року N 368, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за N 1148/8469, а також знають правила безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах.

10.3. Виконавці можуть починати вогневі роботи тільки з дозволу особи, відповідальної за виконання вогневих робіт.

10.4. Під час виконання вогневих робіт в ємностях, підземних спорудах та газонебезпечних приміщеннях необхідно встановити контроль за станом повітряного середовища окремо в їхніх нижній та верхній частинах шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.

Проби повітря необхідно відбирати за допомогою шланга, який опускають в люк підземної споруди або резервуара.

У разі підвищення концентрації горючих речовин у небезпечній зоні усередині апарата або трубопроводу вогневі роботи необхідно негайно припинити. Ці роботи можуть бути поновлені тільки після виявлення та усунення причин загазованості, проведення необхідної вентиляції та відновлення нормального повітряного середовища.

10.5. Під час проведення вогневих робіт технологічний персонал об’єкта повинен вжити необхідних заходів, що унеможливлять доступ у повітряне середовище вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин.

Неприпустимо відкривати люки, кришки апаратів, проводити розвантаження, перевантаження та злив продуктів, а також інші операції, які можуть призвести до виникнення пожеж та вибухів унаслідок загазованості та запиленості місць, де проводяться вогневі роботи. Установки, у яких можуть бути легкозаймисті гази та пари і які мають зв'язок з каналізацією, повинні бути перекриті.

10.6. Роботи під час дощу, снігопаду та сильного вітру повинні проводитись під спеціальним укриттям.

10.7. При виконанні вогневих робіт на резервуарах, ємностях, колодязях, апаратах усередині апарата, ємності, резервуара, колодязя дозволяється призначати не менше трьох співробітників, які заздалегідь повинні бути проінструктовані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання, а також необхідно перевірити правильність їхніх дій на робочому місці. Ці співробітники повинні виконувати заходи безпеки, які вказані у Правилах безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 252.

У разі одночасного виконання робіт у закритих посудинах або ємностях, коли роботи виконуються кількома зварниками за несприятливих умов, необхідно передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги всім зварникам, які виконують роботи.

10.8. При виконанні вогневих робіт не дозволяється:

ставати до роботи за несправності апаратури;

проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;

користуватись одягом та рукавицями зі слідами масел, жирів, бензину, гасу та інших горючих рідин;

допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розрідженими газами;

виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

проводити вогневі роботи на елементах будівель, споруд та установок, виготовлених із легких металевих конструкцій із горючими й важкогорючими утеплювачами.

10.9. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни апаратура повинна відключатись, шланги від’єднуватись і звільнятись від горючих рідин та газів, а в паяльних лампах тиск має бути повністю знижений. Уся апаратура й устаткування мають бути прибрані в спеціально відведені місця.

10.10. Вогневі роботи повинні бути негайно припинені при виявленні відхилень від вимог цієї Інструкції, при недодержанні вимог безпеки, які передбачені в наряді-допуску, а також при виникненні небезпечних ситуацій.

11. Вимоги безпеки після закінчення вогневих робіт

11.1. Після одержання позитивних результатів контролю за проведенням вогневих робіт виконується комплекс завершальних робіт, до яких входять випробовування, продувки, ізоляційні та земельні роботи тощо.

11.2. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце проведення цих робіт, за наявності спалимих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску.

11.3. Для унеможливлення пожежі чи вибуху після закінчення вогневих робіт необхідно забезпечити відповідні протипожежні заходи.

11.4. Обладнання та комунікації після проведення на них вогневих робіт повинні пройти достроковий технічний огляд у встановленому порядку згідно з Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 255, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за N 541/5732.

11.5. Відомості про проведення вогневих робіт у 10-денний строк мають бути занесені до виконавчої технічної документації та паспорта об’єкта (огляд обладнання, установок, електромереж, прибирання робочих місць від горючих відходів, наявність зв’язку, первинних засобів пожежогасіння тощо).

12. Обов’язки та відповідальність керівників і виконавців

12.1. Керівник об’єкта (керівник підрозділу або його заступник, відповідальний за технічні питання) зобов’язаний:

розробити необхідні заходи щодо безпечного ведення вогневих робіт і забезпечити їх виконання;

призначити відповідальних осіб за підготовку та ведення вогневих робіт з числа спеціалістів підрозділів, які знають умови підготовки та правила ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об’єктах;

забезпечити необхідні узгодження наряду-допуску на ведення вогневих робіт;

забезпечити виконання заходів щодо безпечного ведення вогневих робіт;

організувати контроль за дотриманням вимог цієї Інструкції;

організувати контроль за станом повітряного середовища на місці проведення вогневих робіт та в небезпечній зоні.

12.2. Особа, відповідальна за підготовку обладнання та комунікацій до вогневих робіт:

організовує виконання заходів, указаних у наряді-допуску;

перевіряє повноту та якість виконання заходів, що передбачені нарядом-допуском;

забезпечує своєчасне проведення аналізів повітряного середовища на місці ведення вогневих робіт та в небезпечній зоні.

12.3. Особа, відповідальна за ведення вогневих робіт:

організовує виконання заходів щодо безпечного ведення вогневих робіт;

перевіряє наявність кваліфікаційних посвідчень і посвідчень про проходження співробітниками спеціального навчання пожежно-технічного мінімуму з відміткою щорічної перевірки знань у виконавців вогневих робіт, справність та комплектність інструменту та засобів для ведення вогневих робіт, відповідність засобів індивідуального захисту і спецодягу умовам проведення вогневих робіт та наявність рятувальних засобів;

проводить інструктаж виконав робіт;

перед початком роботи та після перерви перевіряє стан місця ведення вогневих робіт та обладнання і дозволяє ведення робіт тільки після задовільного аналізу повітряного середовища в зоні робіт;

забезпечує місця ведення вогневих робіт первинними засобами пожежогасіння, а виконавців - засобами індивідуального захисту;

перебуває на місці ведення вогневих робіт, контролює роботу виконавців;

контролює результати аналізу стану повітряного середовища на місці ведення вогневих робіт і в разі необхідності припиняє ведення вогневих робіт;

після закінчення вогневих робіт перевіряє робоче місце на відсутність можливих джерел виникнення вогню.

12.4. Начальник зміни (бригади, групи тощо) зобов’язаний:

повідомити персонал зміни про ведення вогневих робіт на об’єкті;

забезпечити ведення технологічного (службового) процесу відповідно до параметрів, які встановлені на час проведення вогневих робіт;

вести записи в журналі приймання та здавання змін при проведенні вогневих робіт на об’єкті;

після закінчення вогневих робіт перевірити разом з відповідальним за ведення вогневих робіт місце, де проводились вогневі роботи, з метою унеможливлення загорання та забезпечити протягом 3 годин нагляд персоналом зміни за місцем найбільш можливого виникнення джерела пожежі.

12.5. Виконавці вогневих робіт зобов’язані:

мати при собі кваліфікаційне посвідчення;

мати посвідчення про проходження спеціального навчання пожежно-технічного мінімуму з відміткою щорічної перевірки знань;

отримати інструктаж з безпечного ведення вогневих робіт і розписатися у наряді-допуску, а виконавці підрядної (сторонньої) організації додатково - отримати інструктаж з ведення вогневих робіт у даному місці робіт;

знати повний обсяг робіт на місці, де проводитимуться вогневі роботи, та послідовність їх виконання;

розпочинати вогневі роботи тільки з дозволу особи, відповідальної за ведення вогневих робіт;

виконувати тільки ту роботу, яка вказана в наряді-допуску;

додержуватись заходів безпеки, які передбачені нарядом-допуском;

уміти користуватись засобами індивідуального захисту та засобами пожежогасіння і в разі виникнення пожежі негайно вжити заходів до виклику пожежної охорони, евакуювати людей та почати ліквідацію пожежі;

виконувати роботу в спецодязі та спецвзутті і тільки справним інструментом;

після закінчення вогневих робіт оглянути місце їх проведення і привести його у вибухопожежобезпечний стан;

негайно припинити вогневі роботи при виникненні небезпечної ситуації.

12.6. Особа, яка видає наряд-допуск на проведення вогневих робіт, керівник підрозділу, на якому проводяться вогневі роботи (або особа, що його заміщує), відповідальні за підготовку та ведення вогневих робіт та виконавці робіт

відповідають за виконання покладених на них обов’язків відповідно до вимог чинного законодавства України.

Начальник Апарату Голови Служби
зовнішньої розвідки України О. Трохименко

Додаток 1
до Інструкції про заходи
пожежної безпеки в Службі
зовнішньої розвідки України
(пункт 8.5)

Наряд-допуск
на виконання тимчасових вогневих робіт

З Додатком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2
до Інструкції про заходи
пожежної безпеки в Службі
зовнішньої розвідки України
(пункт 9.6)

Радіуси
очищення місця вогневих робіт від горючих речовин

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м  0-2  10  Понад 10 
Мінімальний радіус зони, м  10  11  12  13  14