МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
Від 27.05.2010 N 1/9-369

Міністерство освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти

Щодо порядку розроблення
програм для дошкільних навчальних закладів

Міністерство освіти і науки України на численні звернення щодо процедури підготовки та використання програм для дошкільних навчальних закладів роз’яснює.

Програми для дошкільних навчальних закладів розробляються та затверджуються у відповідності до вимог Закону України "Про дошкільну освіту" (ст.23), наказу Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 N 537 "Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за N 628/15319.

Для дошкільних навчальних закладів можуть розроблятися та затверджуватися основні та додаткові програми.

До основних програм належать Державна базова програма та спеціальні програми.

У Державній базовій програмі конкретизуються вимоги Базового компонента дошкільної освіти як державного освітнього стандарту та визначаються основні концептуальні засади, пріоритетні завдання (розвивальні, навчальні, виховні), змістові складові освітньої діяльності, орієнтовні обсяги змісту дошкільної освіти; наводяться критерії розвиненості, вихованості й навченості дітей, розроблені з науково обґрунтованими нормами фізичного і психічного розвитку дитини на кожному віковому етапі дошкільного дитинства.

Державна базова програма включає інваріантну та варіативну складові змісту дошкільної освіти.

Інваріантна складова Державної базової програми визначає обов’язковий мінімум змісту дошкільної освіти відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей дітей для всіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів та форм власності, а також при здобутті дошкільної освіти в інших формах.

Варіативна складова окреслює можливий додатковий зміст освітніх послуг, засвоєння якого не є обов’язковим для всіх дітей дошкільного віку, а відповідає індивідуальним інтересам, бажанням, здібностям вихованців та запитів їхніх родин.

Спеціальні програми розробляються для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу з урахуванням специфіки організації освітнього процесу в них та виду порушень у дітей (вади слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату, розумова відсталість, затримка психічного розвитку).

Спеціальні програми зорієнтовані на виконання основних вимог Державної базової програми та реалізацію корекційних, лікувальних впливів на дітей.

До додаткових належать комплексні, парціальні, альтернативні, експериментальні та регіональні програми.

Комплексні додаткові програми розробляються відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, з дотриманням засадничих принципів та основних вимог Державної базової програми.

Програми окреслюють оптимальний комплекс розвивальних, виховних, навчальних функцій і напрямів організації життєдіяльності, розширюють та конкретизують їхнє змістове наповнення в межах вікової компетентності дітей до 6 (7) років та передбачають поступове ускладнення програмового змісту на кожному віковому етапі, зокрема:

- за лініями розвитку дитини: фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний розвиток;

- з організації різних видів діяльності дітей: ігрова, рухова, пізнавальна, комунікативно-мовленнєва, трудова, образотворча, музична, театралізована та ін.

Комплексні додаткові програми можуть також розроблятися:

- для сезонного, короткотривалого перебування дітей у дошкільних закладах (групах) з урахуванням обмеженої тривалості й скороченого обсягу змісту освітнього процесу;

- для здійснення соціально-педагогічного патронату з урахуванням специфіки освітньої роботи з дітьми та взаємодії з батьками у домашніх умовах;

- для дошкільних навчальних закладів (груп) з мовою виховання національних меншин - з урахуванням мови спілкування і навчання дітей тощо.

Парціальні програми укладаються з дотриманням засадничих принципів і вимог Державної базової програми. Вони поглиблено висвітлюють один із її змістових компонентів (лінію розвитку, вид діяльності), доповнюючи зміст інваріантної чи/та варіативної частин базової або додаткової комплексної програми.

Додаткові парціальні програми є основою для організації діяльності дошкільних закладів за певним пріоритетним напрямом (художньо-естетичний, фізкультурно-оздоровчий, пізнавальний, етнокультурний, комунікативно-мовленнєвий та ін.) та надання дітям дошкільного віку освітніх послуг через функціонування творчих студій, гуртків, секцій у дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх закладах та практичну діяльність домашніх педагогів (гувернерів) тощо.

Альтернативні програми розробляються з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти та відмінних від загальноприйнятих філософсько-концептуальних засад організації, змістового наповнення освітнього процесу, створення умов для розвитку, виховання і навчання дітей.

Експериментальні програми ґрунтуються на Базовому компоненті дошкільної освіти, розробляються і апробуються на предмет можливості та доцільності їх упровадження у практику дошкільної освіти в умовах дослідно-експериментальної освітньої діяльності всеукраїнського, регіонального чи місцевого (локального) рівнів, офіційно організованої на підставі відповідних наказів центрального органу виконавчої влади або місцевих органів управління освітою, у дошкільних закладах (групах), які мають статус експериментальних.

Регіональні програми створюються з метою повнішого задоволення потреб населення в освітніх послугах для дітей дошкільного віку певного регіону на основі Базового компонента дошкільної освіти України, Державної базової програми.

Регіональні програми відображають етнічні, історичні, природничо-кліматичні, соціокультурні та інші особливості регіону. Регіональний компонент має становити в них не менше 15 відсотків обсягу програмового матеріалу. Ці програми можуть мати комплексний або парціальний характер.

Важлива умова розроблення програм - дотримання структури, що передбачає такі складові: пояснювальну записку та змістове наповнення.

У пояснювальній записці визначаються мета, концептуальні засади, специфіка програми, обґрунтування її структури; роз’яснюються принципи роботи за програмою, підходи до організації освітньої роботи з дітьми.

У змісті програм виокремлюються розділи за віковою періодизацією, в яких подаються стислі вікові характеристики розвитку дітей, зміст і форми організації освітнього процесу з кожного змістового компонента чи напряму, блоку програми.

Кожний розділ змістової частини програм завершується показниками компетентності дітей відповідно до змістових блоків, в які скомпоновано освітні завдання й зміст освітньої роботи: за видами діяльності, лініями розвитку, напрямами роботи тощо.

Змістова частина програм може містити інформацію про засоби реалізації програмових завдань, наприклад переліки ігор, вправ, літературних, музичних, художніх творів тощо. Їх можна подати у вигляді додатків.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про дошкільну освіту" Державна базова програма затверджується Міністерством освіти і науки після її апробації в дошкільних навчальних закладах на всеукраїнському рівні.

Іншим програмам надається гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" з конкретизацією їх спрямування:

- основним спеціальним програмам для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу після їх апробації на всеукраїнському рівні;

- додатковим комплексним, парціальним, регіональним, альтернативним програмам;

- експериментальним Державній базовій і спеціальним програмам для апробації на всеукраїнському рівні.

Науково-методичні ради обласних (міських) інститутів післядипломної педагогічної освіти можуть розглядати та схвалювати для використання в дошкільних навчальних закладах певного регіону додаткові та експериментальні програми, що апробуватимуться на регіональному чи місцевому рівнях.

Зазначаємо, що програми, які отримали грифи МОН, вносяться до переліку навчальної літератури, засобів навчання і навчального обладнання, рекомендованих для використання в дошкільних навчальних закладах.

Зміст листа просимо довести до підпорядкованих органів управління освітою, працівників дошкільних навчальних закладів.

Перший заступник Міністра Б.М.Жебровський