Розраховуємо середню зарплату для оплати лікарняних

Необхідність обчислення середньої заробітної плати виникає при розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, виплачуваної за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд).

Для розрахунку суми допомоги з тимчасової непрацездатності (лікарняних) необхідно визначити:

- розрахунковий період і кількість пропущених у зв'язку з хворобою робочих днів (годин) по графіку роботи;

- виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата;

- страховий стаж працівника.

Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата

При розрахунку середньої заробітної плати треба знати кількість робочих днів (годин) в розрахунковому періоді, виходячи з даних за який розраховують лікарняні. Отже, треба з'ясувати, що є розрахунковим періодом.

Чинним законодавством не передбачено встановлення єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може відрізнятися залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві (п'ятиденний або шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах та організаціях рішення про встановлення норми тривалості робочого часу на рік приймається самостійно.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат з Фонду і оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, впродовж якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (абзац 1 п. 3 Порядку N 1266).

Розглянемо нюанси визначення розрахункового періоду в табл. 1

Таблиця 1

Розрахунковий період для осіб, працюючих на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана з сезонним характером виробництва згідно зі Списком сезонних робіт, дорівнює 12 календарним місяцям, попереднім місяцю, в якому настав страховий випадок.

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді підраховується з урахуванням переносів робочих днів на інші дні у зв'язку з святами, які були встановлені на підприємстві.

При визначенні кількості робочих днів в розрахунковому періоді місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го по 1-е число), виключаються з розрахункового періоду.

Вичерпний перелік таких поважних причин наведений в абзаці 5 п. 4 Порядку N 1266:

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шестирічного віку за медичним висновком).

Формально, згідно п. 3 Порядку N 1266, з розрахункового періоду не виключаються періоди, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалася заробітна плата (щорічні відпустки, відрядження, виконання державних обов'язків тощо).

Але тут виникає закономірне питання, а як при розрахунку середньої зарплати враховувати робочі дні, якщо оплата проводиться працівнику за календарні дні (наприклад, за період щорічних відпусток)? Куди і як включати вихідні дні (суботи та неділі), що припадають на відпустку? Плату за них працівник дійсно отримує, але як перевести їх в робочі дні, незрозуміло.

Немає зрозумілої відповіді на це питання ні в нормативних документах, ані в роз'ясненнях Мінпраці України.

Наприклад, Мінпраці України в Листі N 600/020/9906 роз'яснило, що дні, впродовж яких працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до Порядку N 100 (період перебування в усіх видах відпусток, виконання державних та громадських обов'язків в робочий час, час простою), не повинні включатися до розрахункового періоду, а виплати¹ (окрім оплати відпусток) включаються до розрахунку в межах максимальної величини місячної заробітної плати.

Але далі в цьому ж Листі міститься вже інший висновок, згідно з яким за ситуації, коли застрахована особа весь місяць в розрахунковому періоді знаходилася у відпустці (щорічній, додатковій, у зв'язку з навчанням, без збереження заробітної плати тощо), цей місяць не виключається з розрахункового періоду і при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат до розрахунку включаються нараховані цього місяця премії та суми матеріальної допомоги, з яких сплачені страхові внески, в межах максимальної величини місячної заробітної плати.

Отже, якщо працівник весь місяць знаходився в щорічній (або іншій) оплачуваній відпустці, то цей період не виключається з розрахункового періоду, оскільки перебування у відпустці не відноситься до поважних причин, наведених в абзаці 5 п. 4 Порядку N 1266.

З цим можна погодитися, але тоді незрозумілий інший висновок з Листа N 600/020/9906, згідно з яким, якщо застрахована особа знаходилася у відпустці частина місяця в розрахунковому періоді, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат до розрахунку включаються виплати за відпрацьовані дні².

Природно, що включення в розрахунковий період днів перебування в щорічних відпустках не може ставитися в залежність від кількості цих днів (повний місяць або частина місяця). Тобто не може включення виплати для розрахунку середньої зарплати залежати від її тривалості.

Приміром, дні тимчасової непрацездатності не включаються до розрахунку для обчислення середньої зарплати незалежно від того, хворів працівник цілий місяць чи декілька днів. Просто цілий місяць буде виключений з розрахункового періоду повністю, а декілька днів - на кількість днів хвороби.

Таким чином, включення в розрахунковий період (для обчислення допомоги з тимчасової непрацездатності) днів знаходження працівників у відпустках не врегульоване чинним законодавством. Як ми переконалися, не прояснюють ситуацію в цьому питанні і консультації, надані Мінпраці України.

На думку автора статті, період знаходження працівників у щорічних відпустках слід враховувати при розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних, незалежно від того, скільки днів працівник був у відпустці (цілий місяць або ж частину з нього).

Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата

Згідно з п. 7 Порядку N 1266 середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), визначені згідно з Інструкцією N 5 і що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

При визначенні переліку інших заохочувальних та компенсаційних виплат слід керуватися положеннями п. 2.3 Інструкції N 5. До таких виплат, зокрема, відносяться разові та одноразові виплати:

- матеріальна допомога, яка носить систематичний характер(наприклад, на оздоровлення до відпустки);

- винагорода за підсумками роботи за рік;

- премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

- одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних або пам'ятних дат).

Так, оплата праці за час перебування у відрядженні (за винятком відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житла) входить до складу фонду основної заробітної плати³, тому її, на думку Мінпраці України, викладеному в Листі N 211/020/153-07, необхідно включати до розрахунку страхових виплат.

Також згідно з роз'ясненням Мінпраці України, викладеному в Листі N 51/18/99-09, при розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних необхідно враховувати суму оплати простою і робочі дні, що припадають на період простою. Так, оплата простою не з вини працівника включається до фонду оплати праці⁴ і з цієї суми сплачується ЄСВ.

Особливий порядок включення заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер, полягає в тому, що якщо застрахована особа не працювала з поважних причин тільки частину місяця, то компенсаційні та заохочувальні виплати, що мають разовий характер, в такому місяці враховують пропорційно відпрацьованому часу.

Проте чинне законодавство не дає визначення терміну "відпрацьований час", тому бухгалтерам важко зрозуміти, які періоди брати до розрахунку середньої заробітної плати, а які виключати по разовим виплатам.

Немає чітких роз'яснень із цього приводу і від спеціалістів Мінпраці України. В принципі виходить, що деякі виплати за невідпрацьований час включатимуться в розрахунковий період для оплати лікарняних (наприклад, оплата щорічних відпусток), але не враховуватимуться для розрахунку разових виплат, оскільки не відносяться до "відпрацьованого часу".

У цій ситуації бухгалтерам можна керуватися переліком виплат за невідпрацьований час, наведеним в пп. 2.2.12 Інструкції N 5, який цілком підійде для визначення цієї ситуації. Усі виплати, наведені в пп. 2.2.12 Інструкції N 5, не повинні, на думку автора статті, виключатися з розрахункового періоду для оплати лікарняних, але не можуть враховуватися в розрахунку разових виплат, оскільки вони точно не відносяться до відпрацьованого часу.

Таким чином, відповідно до п. 9 Порядку N 1266, до розрахунку середньої заробітної плати включають усі види доходу:

а) які включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією N 5;

б) з сум яких утримувалися ПДФО та ЄСВ;

в) в межах граничної (максимальної) суми місячної заробітної плати (доходу).

Розрахунок середньоденної (середньгодинної) зарплати

Як передбачено п. 13 Порядку N 1266, у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах, для розрахунку страхових виплат з Фонду і оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата за відпрацьований час або за один календарний день.

Так, середньоденна заробітна плата (Зсд) розраховується за формулою:

З_сд = Н_зп / К_врд,

де: Н_зп - нарахована за розрахунковий період заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески;

К_врд - кількість відпрацьованих робочих днів в розрахунковому періоді.

Якщо працівник, оплата праці якого встановлена у відповідній сумі окладу за місяць, спочатку працював повний день, а потім був переведений на 0,25; 0,5 або 0,75 норми робочого часу, то відповідно заробітна плата за місяць для нього визначається у розмірі 0,25; 0,5 або 0,75 окладу за місяць.

Згідно з п. 15 Порядку N 1266, у випадку якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі лікарняних і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Так, середньогодинна заробітна плата (З_сд) розраховується за формулою:

З_сд = Н_зп / К_врг,

де К_врг- кількість відпрацьованих робочих годин в розрахунковому періоді.

Слід зазначити, що Порядком N 1266 встановлено обмеження за максимальним розміром середньоденної (середньогодинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом 5 п. 14 Порядку N 1266 середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не повинна перевищувати максимальної суми, з якої сплачуються страхові внески, з розрахунку на один день (годину), яка обчислюється діленням встановленого розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу цього місяця.

Максимальна величина заробітної плати, з якої справлялися страхові внески до 30.09.2011 p., дорівнювала 15 прожитковим мінімумам на одну працездатну особу, с 01.10.2011 p. вона складає 17 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про єдиний внесок).

До 1 грудня 2013 року максимальна величина складає 19 499 грн (1147 грн х 17), з 1 грудня 2013 року - 20 706 грн (1218 грнх 17).

Так, наприклад, якщо застрахована особа знаходилося у відпустці частину місяця в розрахунковому періоді і сума оплати праці (з урахуванням оплати відпустки) у неї менше максимальної величини місячної заробітної плати, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат до розрахунку включаються виплати за відпрацьовані дні. У випадку якщо ця сума перевищує максимальну величину, необхідно пропорційно розподілити заробітну плату, з якої сплачені страхові внески (Лист N 600/020/99-06).

Приклад 1. У розрахунковому періоді за січень-травень 2013 року, а саме в лютому 2013 року, працівнику була нарахована заробітна плата у сумі 23 000 грн (у тому числі за період тимчасової непрацездатності - 8000 грн). Відрахування і утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) здійснені на суму 19 499 грн. Сума оплати за період тимчасової непрацездатності до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного не включається. Заробітна плата, яка включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних, за лютий 2013 року складе:

15 000 грн х (19 499 грн : 23 000 грн) = 12 716,74 грн

Страховий стаж і що про нього треба знати

Страховим стажем для страхування на випадок тимчасової непрацездатності, згідно з оновленим з 01.01.2011 р. п. 9 ст. 2 Закону N 2240, є період (термін), впродовж якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням, і за який щомісячно сплачені страхові внески (нею, роботодавцем) у сумі не менше мінімального страхового внеску/

Раніше (до 01.01.2011 р.) страховий стаж обчислювався на підставі записів в трудовій книжці.

Згідно зі ст. 37 Закону N 2240 сума лікарняних визначається залежно від страхового стажу застрахованої особи (табл 2).

Таблиця 2

Окрім осіб з 8-річним стажем, 100-процентна оплата лікарняного незалежно від стажу застосовується для:

- осіб, віднесених до 1-4 категорій потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одного з батьків (замінюючої їх особи), який доглядає за хворою дитиною у віці до 14 років, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС;

- ветеранам війни та особам, на яких поширюються норми Закону N 3551;

- осіб, віднесених до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону про жертв нацистських переслідувань;

- донорів, що мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону про донорство крові.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 7 Закону N 2240 у страховий стаж включається також період отримання виплат по окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, окрім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), як період, за який сплачені страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового стажу. Тому у страховий стаж включаються періоди тимчасової непрацездатності, відпустки з вагітності та пологів, коли застрахованій особі виплачується допомога за рахунок коштів Фонду.

У чинному законодавстві передбачені наступні страхові випадки, при настанні яких працівнику надається оплата у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (табл. 3).

Таблиця 3

Так, перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства. Починаючи з 6-го дня листок непрацездатності оплачується за рахунок коштів Фонду.

Проте з цього правила є виключення. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим інвалідам, працюючим на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ та УТОС, Фондом починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.

Відповідно до п. 2 Порядку N 439 оплата днів тимчасової непрацездатності особі робиться за місцем роботи у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Основою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Мінпраці України в Листі N 623/020/99-07 роз'яснило, що якщо працівнику видані декілька листків непрацездатності і між першим та другим листками не було відпрацьовано жодного робочого дня, а в завершальному висновку першого листка непрацездатності вказано, що працівник повинен приступити до роботи, то наступний випадок захворювання вважається другим страховим випадком і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати по іншому листку непрацездатності приймається новий розрахунковий період Перші п'ять днів по другому листку непрацездатності повинні оплачуватися за рахунок коштів роботодавця.

У випадку якщо в завершальному висновку першого листка непрацездатності вказано, що працівник продовжує хворіти, наступний листок непрацездатності вважається продовженням першого і оплачується за рахунок коштів Фонду і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати по другому листку непрацездатності приймається той же розрахунковий період, що і для першого листка непрацездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються (п. 4 Порядку N 439).

- у разі отримання застрахованою особою травми або захворювання при здійсненні нею кримінального правопорушення;

- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи, інших обов'язків або симуляції хвороби;

- за час перебування під арештом і проведення судово-медичної експертизи;

- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

- у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталася в результаті алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або пов'язаних з ним дій;

- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Згідно з абзацом 2 п. 9 Порядку N 1266, якщо працівник частину місяця в розрахунковому періоді не працював з поважних причин⁵, то для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад встановлені вказаними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу

Тобто, якщо в розрахунковому періоді є місяць, який не відпрацьований повністю з однієї з поважних причин, і в цьому ж місяці були нараховані заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, такі виплати враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо ж місяць розрахункового періоду, в якому була нарахована заохочувальна або компенсаційна виплата, відпрацьований працівником повністю (у тому числі і період знаходження працівника в щорічній відпустці), в розрахунку середньої заробітної плати враховуватиметься уся сума такої разової виплати. І це попри те, що період знаходження у щорічній відпустці відноситься до оплати за невідпрацьований час.

Приклад 2. Працівник підприємства хворів з 16 листопада по 26 листопада 2012 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. На підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень. Страховий стаж - 7 років та 1 місяць. Відсоток від середнього заробітку, що використовується при розрахунку лікарняних, - 80 %.

Порядок розрахунку допомоги за період хвороби з 16 листопада по 26 листопада 2012 року наведемо в табл. 4.

Таблиця 4

Звертаємо увагу на те, що Мінпраці України дотримується іншої думки щодо розрахунку одноразових виплат у ситуації, коли в розрахунковому періоді є місяць, який не відпрацьований повністю з однієї з поважних причин, і в цьому ж місяці нараховані заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер.

Приклад 3. Працівник хворів з 9 по 18 квітня 2013 року включно, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Розрахунковим періодом є жовтень 2012 - березень 2013 року. На підприємстві встановлено п'ятиденнийробочип тиждень.

Страховий стаж - 2 роки і 8 місяців. Відсоток від середнього заробітку, що використовується при розрахунку лікарняних, - 60 %.

Порядок розрахунку допомоги за період хвороби з 9 по 18 квітня 2013 року відповідно до роз'яснень Мінпраці України наведемо в табл. 5.

Таблиця 5

Порядок фінансування страхувальників

Основою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (абзац 2 п. 2 Порядку N 26).

Заява-розрахунок складається у двох екземплярах; одна залишається у страхувальника, а друга подається до Фонду.

При опрацюванні заяви-розрахунку Фонд перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, даних про сплату ним ЄСВ.

Здійснюється фінансування страхувальників впродовж 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку.

Виплати за листками непрацездатності (включаючи оплату перших п'яти днів непрацездатності) в цілях оподаткування на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податків.

Оподаткування виплат за листками непрацездатності здійснюється в податковому періоді, в якому та/або за який проведено їх нарахування, незалежно від того, коли кошти з Фонду надійшли на поточний рахунок (у цьому або наступному податковому періоді).

У випадку якщо виплати за листками непрацездатності не виплачені Фондом, слід мати на увазі, що нарахована сума податку по ним відображається в графі 4а, але не вказується в графі 4 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, і сум утриманого з нього податку за формою N 1ДФ.

Після надходження суми коштів, вказаних в заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника останній зобов'язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення в терміни, визначені в ч. 2 ст. 52 Закону N 2240, тобто в найближчий день, встановлений для виплати заробітної плати. При цьому, згідно з Листом N 01-16-489, після отримання коштів з Фонду роботодавець може здійснити виплату допомоги і раніше.

____________________________

1. Про які виплати йде мова, незрозуміло. Найімовірніше, про ті виплати, які згадувалися у зверненнях, направлених на адресу Мінпраці України.

2. До яких відпускні не відносяться

3. Згідно з пп. 2.2.12 Інструкції N 5.

4. Про які виплати йде мова, незрозуміло. Найімовірніше, про ті виплати, які згадувалися у зверненнях, направлених на адресу Мінпраці України.

5. Вичерпний перелік причин наведений в абзаці 5 п. 4 Порядку N 1266.

Список використаних документів

Закон N 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. N 2240-Ш "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням"

Закон N 3551 - Закон України від 22.10.1993 р. N 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Закон про донорство крові - Закон України від 23.06.1995 р. N239/95-ВР "Про донорство крові та її компонентів"

Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Закон про жертв нацистських переслідувань - Закон України від 23.03.2000 р. N 1584-III "Про жертв нацистських переслідувань"

Інструкція N 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5

Порядок N 26 - Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФССзТВП від 22.12.2010 р. N 26

Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100

Порядок N 439 - Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений Постановою КМУ від 06.05.2001 N 439

Порядок N 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266

Лист N 01-16-489 - Лист ФССзТВП від 12.03.2011 р. N01-16-489 "Про надання роз'яснень щодо надання матеріального забезпечення добровільно застрахованим особам"

Лист N 211/020/153-07 - Лист Мінпраці України від 02.04.2007 р. N 211/020/153-07 "Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню"

Лист N 51/1S/99-09 - Лист Мінпраці України від 19.03.2009 р. N 51/18/99-09 "Про оплату листків непрацездатності в період простою"

Лист N 600/020/99-06 - Лист Мінпраці України від 14.09.2006 N 600/020/99-06 "Щодо розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності"

Лист N 623/020/99-07 - Лист Мінпраці України від 02.11.2007 р. N 623/020/99-07 "Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню"

Лист N 9783/0/14-07/020 - Лист Мінпраці України від 08.01.2008 р. N 9783/0/14-07/020 "Про середню зарплату для розрахунку страхових виплат"

Список сезонних робіт - Список сезонних робіт та сезонних галузей, затверджений Постановою КМУ від 28.03.1997 р. N 278

"Консультант бухгалтера" N 25 (721) 24 червня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)