Відповіді на актуальні питання з податку на прибуток підприємств

Питання 1. Як в податковому обліку відображається заборгованість із заробітної плати та оплати виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими угодами (контрактами), якщо збіг термін позовної давності?

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПК України під терміном «безнадійна заборгованість» розуміють, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, щодо яких збіг термін позовної давності.

Статтею 233 КЗпП України визначено, що до заробітної плати не застосовується термін позовної давності.

Таким чином, оскільки до заробітної плати, нарахованої до виплати в грошовій формі, не застосовується термін «позовна давність» і заборгованість із заробітної плати не підпадає під визначення безнадійної, то норми ст. 159 розд. III ПК України, що стосуються порядку врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості із заробітної плати, нарахованої і віднесеної до складу витрат платника податку, не застосовуються.

В той же час, якщо формою трудового договору є контракт, умовами якого передбачаються об'єми запропонованих робіт (послуг), вимоги до якості і терміни їх виконання (надання)та умови передачі результатів робіт (послуг) за плату, то така операція прирівнюється до продажу товарів (робіт, послуг) на підставі підпунктів 14.1.202 і 14.1.203 п. 14.1 ст.14 розд. І ПК України. До такої операції застосовуються положення, визначені ст. 159 розд. III ПК України, щодо порядку врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.

Отже, заборгованість із заробітної плати та оплати виконання робіт (надання послуг) згідно цивільно-правовим угодам (контрактам) в податковому обліку відображається відповідно до порядку врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості, встановленого розд. III ПК України.

Питання 2. Чи призупиняється нарахування амортизації на період виведення об'єктів основних засобів у зв'язку з будь-яким ремонтом та поліпшенням? Чи здійснюється нарахування амортизації у разі виведення із експлуатації основних засобів на декілька днів впродовж місяця?

Нарахування амортизації на основні засоби здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, що слідує за місяцем введення об'єкту основних засобів в експлуатацію, і призупиняється на період його ремонту, реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

При зворотньому введенні такого об'єкту в експлуатацію для цілей нарахування амортизації береться амортизована вартість на момент його виведення із експлуатації (зі складу виробничих засобів) і збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо. При цьому нарахування амортизації по такому об'єкту починається в місяці, що слідує за місяцем зворотнього введення об'єкту в експлуатацію або передачі до складу виробничих засобів (п. 146.15 ст. 146 розд. III ПК України).

Отже, на період виведення із експлуатації об'єкту основних засобів у зв'язку з будь-яким ремонтом та поліпшенням нарахування амортизації призупиняється. Після зворотнього введення такого об'єкту в експлуатацію нарахування амортизації здійснюється починаючи з місяця, що слідує за місяцем введення в експлуатацію.

У випадку якщо основний засіб виведений з експлуатації на декілька днів місяця, амортизація впродовж такого місяця продовжує нараховуватися.

Питання 3. Чи враховується у складі витрат при визначенні об'єкту оподаткування сума вихідної допомоги, що виплачується у зв'язку зі звільненням найнятого працівника за його ініціативою?

Підстави для розірвання трудового договору за ініціативою працівника визначені статтями 38 і 39 КЗпП України. Зокрема, працівник має право у визначений ним термін розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного або трудового договору.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору за підставами, вказаними в п. 6 ст. 36 і пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України, працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі заклику або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП України) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; при звільненні внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору - в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (статті 38 і 39 КЗпП України).

Якщо трудовий договір припиняється за ініціативою працівника, то вихідна допомога (у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку) виплачується такому працівнику тільки у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.

Особливості визначення складу витрат на оплату праці встановлені п. 142.2 ст. 142 розд. III ПК України, згідно з яким до складу витрат платника податків включаються обов'язкові виплати, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, при звільненні працівника за його ініціативою, але унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, сума виплаченої вихідної допомоги враховується у складі витрат платника податків при обчисленні об'єкту оподаткування.

Питання 4. Як платник податків відображає в податковому обліку виплату страховою організацією страхового віошкодування за заподіяні збитки, якщо ця виплата надходить на рахунок суб'єкта господарювання (станції технічного обслуговування), який відновлює транспортний засіб?

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податків - страхувальника, то застраховані збитки, понесені таким платником податків у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитки, а будь-які суми одержаного страхового відшкодування включаються до доходів такого платника податків в податковому періоді їх одержання (пп.140.1.6 п. 140.1 ст. 140 розд. III ПК України).

Згідно зі ст. 9 Закону про страхування страхове відшкодування - це страхова виплата, здійснювана страховиком в межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхові виплати і виплата страхового відшкодування здійснюються страховиком відповідно до договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифікату), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) в формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону про страхування).

Виплати страхового відшкодування здійснюються, як правило, на рахунок, вказаний в заяві про виплату страхового відшкодування.

Отже, якщо страхове відшкодування за заявою страхувальника виплачується на рахунок суб'єкта господарювання, що відновлює пошкоджений транспортний засіб (станції технічного обслуговування), то в податковому обліку такого страхувальника суми страхового відшкодування і застрахованих збитків не відображаються

Питання 5. Яка відповідальність застосовується до платника у разі неподання додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, якщо відповідно до норм міжнародного договору доходи нерезидента з джерелом їх походження з України звільняються від оподаткування?

Додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. Такі доходи відображаються в табл.1 додатку ПН і в рядку 17 Податкової декларації.

У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту в графі 5 табл. 1 додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства вказується ставка податку згідно з міжнародною угодою, Крім того, під таблицею вказуються назва такого договору і норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку.

Платники податків - резиденти і постійні представництва в Україні, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, одержаного таким нерезидентом від здійснення господарської діяльності, зокрема доходу, звільненого від оподаткування згідно з міжнародними договорами, повинні заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН до Декларації і подавати його (їх) до територіальних органів Мшдоходів України разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України додаток до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Абзацом другим п. 48.1 ст. 48 гл. 2 розд. II ПК України визначено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідного податку або збору.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ПК України, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 гл. 2 розд. II ПК України). Тобто у разі неподання до територіального органу Міндоходів України додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства вона не визнається податковою декларацією.

Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації призведе до накладення штрафу у розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті ж дії, здійснені платником податків, до якого впродовж року застосовувався штраф за таке порушення, призведе до накладення штрафу у розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 гл. 11 розд. II ПК України).

Отже, до платника податків, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, одержаного таким нерезидентом від здійснення господарської діяльності, зокрема доходу, звільненого від оподаткування згідно з міжнародними договорами, при неподанні до територіального органу Міндоходів України додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства застосовується штраф, визначений п. 120.1 ст. 120 гл. 11 розд. II ПК України.

Питання 6. Підприємство має відокремлений підрозділ. Хто повинен подавати і підписувати розрахунок податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку: головне підприємство або його відокремлений підрозділ?

Форма Розрахунку податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку на прибуток затверджена Наказом N 39. Розрахунок підписується керівником і головним бухгалтером підприємства, а також керівником відокремленого підрозділу.

Таким чином, у разі прийняття платником податків рішення про сплату консолідованого податку Розрахунок податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку на прибуток подається відокремленим підрозділом до територіального органу Міндоходів України за своїм місцезнаходженням з підписами керівника такого підрозділу, а також керівника та головного бухгалтера головного підприємства.

Питання 7. Як в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства відображаються доходи та витрати (амортизація, оренда тощо) платника податків з надання в оренду (суборенду) майна, якщо оренда не є основним видом діяльності?

Оскільки надання в оренду (суборенду) майна не є основним видом діяльності платника податків, то доходи від надання майна в оренду (суборенду) враховуються у складі інших доходів, а витрати на утримання такого майна - у складі інших витрат.

Отже, доходи від надання майна в оренду (суборенду) відображаються в рядку 03.7 додатку ІД рядка Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а витрати на утримання цього майна - в рядку 06.4.19 додатку IB рядка 06.4 такої Податкової декларації.

Якщо ж надання в оренду майна є основним видом діяльності платника податків, то доходи від надання майна в оренду відображаються в рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а витрати на утримання цього майна - в рядку 05.1 такої Податкової декларації.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про страхування - Закон України від 07.03.1996 р. 85/96-ВР «Про страхування» в редакції від 04.10.2001 р. 2745-ІІІ

Наказ N 39 - Наказ Мінфіну України від 28.01.2013 р. N 39 «Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку на прибуток і форми Повідомлення платника податку про ухвалення рішення зі сплати консолідованого податку на прибуток»

"Консультант бухгалтера" N 24 (720) 17 червня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)