Розраховуємо середню зарплату для інших випадків її збереження

Чинним законодавством передбачений ряд випадків, коли оплата праці та інші виплати, що нараховуються працівнику, розраховуються виходячи з середньої заробітної плати. Розрахунок середньої заробітної плати передбачений Порядком N 100, а також Порядком N 1266, який регламентує безпосередньо розрахунок середньої заробітної плати для обчислення виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 2 Порядку N 100 в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (окрім часу перебування у відпустці та виплати компенсації за невикористану відпустку) середньомісячна заробітна плата розраховується виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, попередні події, з якою пов'язана виплата.

А ось якщо впродовж останніх 2 календарних місяців, попередніх події, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, то беруться попередні 2 місяці роботи (абзац 4 п. 2 Порядку N 100). Якщо ж і впродовж цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня (приміром, жінка знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то середня зарплата обчислюється виходячи зі встановленої працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (місячного) окладу.

Період, впродовж якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігся заробіток або зберігся частково, виключається з розрахункового періоду (наприклад, виключаються дні знаходження у відпустці без збереження заробітної плати) (абзац 6 п. 2 Порядку N 100).

Визначимо алгоритм нарахування виплат, які розраховуються за середньою заробітною платою за останні два місяці роботи. Надамо формулу для визначення середньоденної (годинної) заробітної плати (С_зп):

   ЗП2м
Сзп = ---------- ,
 Квд

де: ЗП_2м - заробітна плата за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочі (календарні) дні;

К_вд- кількість відпрацьованих днів (годин).

Далі надамо формулу розрахунку розміру виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (С_в):

            Св = (Св2міс:Кдн)х Дроб,

де: С_в2міс- сума виплат, що включаються в розрахунок середньої заробітної плати згідно з Порядком N 100, за 2 календарні місяці або менший період;

К_дн - число відпрацьованих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - число календарних днів за 2 календарні місяці або інший менший період;

Д_роб- кількість робочих (календарних) днів (годин), які мають бути сплачені по середньому заробітку.

Розрахунок зарплати за час перебування у службовому відрядженні

Службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства на визначений термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Керівник підприємства або його заступник направляє працівника у відрядження наказом (розпорядженням) з вказівкою пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджається працівник, терміну та цілі відрядження.

Весь період перебування у відрядженні є робочим часом працівника, за якого, відповідно до ст. 121 КЗпП України, повинна виплачуватися заробітна плата відповідно до умов трудового або колективного договору, і розмір оплати праці не може бути нижче середнього заробітку.

Мінсоцполітики в Листі N 204/13/184-12 роз'яснило, що при направленні працівника у відрядження необхідно порівнювати суму середньоденної заробітної плати з денним заробітком відповідно до умов трудового договору і, у випадку якщо денна заробітна плата виявиться вища за його середній заробіток, заплатити за час відрядження заробітну плату, а у випадку якщо середній заробіток буде вищий, дні відрядження оплачуються виходячи з середньої заробітної плати.

Також при обчисленні середньоденного заробітку і денної зарплати відповідно до умов трудового договору необхідно враховувати однакові види виплат.

Тобто в денний заробіток працівника, який повинен порівнюватися з середньоденним заробітком, включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримає відповідно до умов трудового та колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Середньоденний заробіток визначається з урахуванням положень Порядку N 100.

Згідно з п. 3 Порядку N 100 при обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці враховуються:

- основна заробітна плата;

- доплати та надбавки;

- премії, що мають постійний характер;

- індексації тощо.

Приклад 1. Наказом керівника працівник направлений у службове відрядження з 15.04.2013 р. тривалістю 5 днів. Розрахунковим періодом стануть лютий та березень 2013 року. Заробітна плата за лютий - березень 2013 року склала 3800,24 грн.

Алгоритм розрахунку середньої зарплати для оплати днів відрядження наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Квартальні премії включаються до розрахунку в частині, що відповідає кількості місяців в розрахунковому періоді (абзац 1 п. 3 Порядку N 100). Якщо кількість робочих днів в розрахунковому періоді відпрацьована не повністю, то премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Приклад 2. За І квартал 2013 року працівнику була виплачена премія в сумі 900 грн. В лютому та березні 2013 року працівник відпрацював 25 робочих днів при нормі 40 робочих днів. Частина квартальної премії, яка враховуватиметься в розрахунку середньої заробітної плати за останні 2 місяці, визначається таким чином (табл. 2).

Таблиця 2

Для працівників з відрядною оплатою праці за відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду останній місяць можна замінити іншим місяцем, який безпосередньо передує розрахунковому періоду (абзац 9 п. 2 Порядку N 100).

Приклад 3. Працівнику підприємства встановлена відрядна система оплати праці. З 01.06.2013 р. він йде у відпустку Розрахунковим періодом в даному випадку має бути червень 2012 року - травень 2013 року. Проте оперативні дані про заробітну плату за травень 2013 року на момент розрахунку і виплати відпускних відсутні.

В цьому випадку враховується заробітна плата за період: травень 2012 року - квітень 2013 року.

Пунктом 4 Порядку N 100 передбачені виплати, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, у тому числі і за час відрядження, зокрема, не враховуються виплати за час, впродовж якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних та громадських обов'язків, щорічної та додаткової відпустки, відрядження тощо) і допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Також слід мати на увазі, що не усі дні розрахункового періоду враховуватимуться в розрахунку середньої заробітної плати. Приміром, незалежно від того, за останні 2 або 12 місяців розраховується середній заробіток, з розрахункового періоду виключається час, впродовж якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абзац 6 п. 2 Порядку N 100).

Отже, з розрахункового періоду виключаються:

- дні простою не з вини працівника. Із загальної кількості днів розрахункового періоду виключаються тільки дні простою з вини підприємства, які оплачуються згідно з нормами ст. 113 КЗпП України в розмірі не нижче 2/3 встановленої працівнику тарифної ставки (окладу). В той же час дні прогулів з вини працівника з розрахункового періоду не виключають, оскільки прогул неможливо вважати поважною причиною для відсутності на робочому місці;

- час знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - згідно з медичним висновком);

- час знаходження у відпустці без збереження заробітної плати. З розрахункового періоду повинні виключатися дні доплачуваної відпустки, наданої як на підставі ст. 25 «Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику в обов'язковому порядку», так і ст. 26 «Відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін» Закону про відпустки, Наприклад, згідно зі ст. 26 Закону про відпустки, за сімейними обставинами або з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін не більше 15 календарних днів на рік.

Якщо ж працівнику на підставі його заяви була надана відпустка без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж встановлена ст. 26 Закону про відпустки, наприклад, 20 календарних днів, то з розрахункового періоду необхідно виключити тільки 15 календарних днів. Інші 5 календарних днів з розрахункового періоду не виключаються і враховуються в розрахунку середньої заробітної плати.

Крім того, розрахунковий період зменшується на кількість робочих днів, впродовж яких працівник не працював при скороченому робочому тижні з не залежних від нього причин (згідно з наказом по підприємству).

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (ст. 56 КЗпП України), то розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати на кількість невідпрацьованих днів не зменшують.

Розрахунок вихідної допомоги при звільненні
виходячи з середнього заробітку

Третій варіант розрахунку виплат виходячи з середнього заробітку, згідно з Порядком N 100, застосовується у тому випадку, якщо середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат та допомоги (наприклад, вихідної допомоги при звільненні). Тоді розмір виплати визначається множенням середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів в розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку N 100).

Середньоденна заробітна плата розраховується діленням заробітку за фактично відпрацьовані впродовж 2 місяців (інший фактично відпрацьований період) робочі дні на число відпрацьованих за цей період робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці відповідно до графіку роботи підприємства (абзац 3 п. 8 Порядку N 100).

В цьому випадку формула розрахунку суми виплати (С_вп) матиме такий вигляд:

Сзп = ( Сзп:Дроб ) х ( Дробсум:2 ) 

де: С_зп - сума заробітної плати за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;

Д_роб - число відпрацьованих робочих днів в розрахунковому періоді;

Д_робсум - сумарна кількість робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства.

Нагадаємо, що, згідно зі ст. 44 КЗпП України, вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку виплачується працівникам при звільненні за наступними підставами:

- зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України),

- виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або відміни допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає доступу до неї (п. 2 ст. 40 КЗпП України);

- відновлення на роботі особи, яка раніше виконувала цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України);

- відмова від переведення на роботу до іншої місцевості разом з підприємством, а також відмову від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України).

При звільненні працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (ст. 38 і ст. 39 КЗпП України) йому має бути виплачена вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менш тримісячного середнього заробітку

Статтею 44 КЗпП України встановлений мінімальний розмір вихідної допомоги, який виплачується працівнику в обов'язковому порядку.

В той же час колективним договором може бути встановлена більша сума вихідної допомоги, ніж передбачена ст. 44 КЗпП України. Виплата вихідної допомоги в більшому розмірі може бути передбачена також іншими законодавчими актами.

Приклад 3. Працівник звільняється 13.09.2012 р. у зв'язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України). З 2 по 12 серпня 2012 року (9 робочих днів) працівник знаходився на лікарняному.

У розрахунковому періоді (липень- серпень 2012 року) працівнику нараховані:

- заробітна плата за липень 2012 року - 2500 грн;

- заробітна плата за фактично відпрацьовані дні серпня 2012 року (12 робочих днів) - 1542,86 грн;

- сума оплати лікарняного - 987,81 грн;

- матеріальна допомога на лікування - 357,40 грн.

Сума матеріальної допомоги і сума оплати лікарняного не беруться в розрахунок середньої заробітної плати.

Кількість відпрацьованих днів за 2 останні місяці, попередніх місяцю звільнення, в липні, серпні - 22 і 12 днів, відповідно.

Алгоритм розрахунку середньої зарплати для оплати вихідної допомоги наведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Відповідно до ст. 44 КЗпП України у разі припинення трудового договору на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України вихідна допомога виплачується працівнику в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Якщо колективним договором підприємства не передбачена виплата вихідної допомоги в більшому розмірі, то сума вихідної допомоги, нарахованої працівнику, що звільняється, за умовами прикладу, складе 1590,57 грн.

Нюанси розрахунку середньої заробітної плати
при підвищенні окладів

При підвищенні тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як в розрахунковому періоді, так і в періоді, впродовж якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт збільшення (абзац 1 п. 10 Порядку N 100).

Коефіцієнт, на який необхідно відкоригувати виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховують діленням окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення. Такий коефіцієнт (коефіцієнти) розраховується для кожного працівника окремо по кожному випадку підвищення окладу (ставки).

На госпрозрахункових підприємствах, згідно з п. 10 Порядку N 100, коригування заробітної плати та інших виплат проводиться з урахуванням фінансових можливостей таких підприємств.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

Закон про відпустки - Закон України від 15.11.1996 р. N 504/96-ВР «Про відпустки»

Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100

Порядок N 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266

Лист N 204/13/184-12 -Лист Мінсоцполітики України від 05.03.2012 «Щодо змін до статті 121 Кодексу законів про працю України»

"Консультант бухгалтера" N 23 (719) 10 червня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)