Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 30 березня 1998 р. N 391
Київ

Про затвердження Положення
про державну систему моніторингу довкілля

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1763 від 24.09.
99
N 528 від 16.05.20
01
N 717 від 15.05.20
03
N 792 від 21.06.20
04
N 754 від 25.05.20
06
N 911 від 31.08.20
11
N 657 від 18.07.20
12
N 930 від 10.10.20
12
N 991 від 17.10.20
12
N 380 від 29.05.20
13 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про державну систему моніторингу довкілля (додається).

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству агропромислового комплексу, Державному комітету лісового господарства, Державному комітету по водному господарству, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Державному комітету по гідрометеорології, Державному агентству земельних ресурсів, Державному комітету у справах будівництва, архітектури та житлової політики за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки у тримісячний термін привести відомчі нормативні акти у відповідність з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим цією постановою. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 754 від 25.05.2006, N 930 від 10.10.2012 )

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. N 785 "Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища" (ЗП України, 1994 р., N 2, ст. 38).

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 березня 1998 р. N 391

Положення
про державну систему
моніторингу довкілля

( Слова "Державний комітет України по гідрометеорології",
"Державний комітет по гідрометеорології" та
"Держкомгідромет" в усіх відмінках замінено відповідно
словами "Комітет України з питань гідрометеорології",
"Комітет з питань гідрометеорології" та "Гідрометком" у
відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1763
від 24.09.99 )

( У тексті Положення слова "Гідрометком", "Держкомгеології" та
"Мінекобезпеки" в усіх відмінках замінено словом
"Мінекоресурсів", слова "Мінагропром" та "органи
державної виконавчої влади" в усіх відмінках - відповідно
словами "Мінагрополітики" та "органами виконавчої влади",
слова "Національне агентство з питань інформатизації при
Президентові України" - словом "Держкомзв'язку" згідно з
Постановою КМ N 528 від 16.05.2001 )

( У тексті Положення слово "Держбуд" замінено словом
"Держжитлокомунгосп" згідно з Постановою КМ
N 717 від 15.05.2003 )

( У тексті Положення слово "Держкомзем" у всіх відмінках
замінено словом "Держземагентство" у відповідному
відмінку згідно з Постановою КМ N 930
від 10.10.2012 )

( У тексті Положення слова "Держкомлісгосп", "Держводгосп",
"Держжитлокомунгосп", "НКАУ", "Держкомзв'язку", "Держстандарт"
і "органи на місцях" у всіх відмінках замінено відповідно словами
"Держлісагентство", "Держводагентство", "Мінрегіон", "ДКА",
"Державна служба зв'язку та захисту інформації",
"Мінекономрозвитку" і "територіальні органи
(у разі їх утворення)" у відповідному відмінку згідно
з Постановою КМ N 991 від 17.10.2012 )

( У тексті Положення слово "МНС" замінено словом "ДСНС"
згідно з Постановою КМ N 380 від
29.05.2013 )

Загальні питання

1. Державна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Це Положення визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні.

Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.

2. Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

3. Створення і функціонування системи моніторингу з метою інтеграції екологічних інформаційних систем, що охоплюють певні території, грунтується на принципах:

узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення її складових частин;

систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об'єктами, що впливають на нього;

своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу;

об'єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення України, заінтересованих міжнародних установ та світового співтовариства.

4. Моніторинг довкілля здійснюється ДСНС, ДАЗВ, МОЗ, Мінагрополітики, Держлісагентством, Мінприроди, Держгеонадрами, Держводагентством, Держземагентством, Мінрегіоном, їх територіальними органами (у разі їх утворення), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб'єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. ( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 754 від 25.05.2006, N 911 від 31.08.2011, N 657 від 18.07.2012 )

Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямами, склад та положення про яку затверджуються Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 528 від 16.05.2001 ) ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 991 від 17.10.2012 )

5. Фінансування робіт із створення і функціонування системи моніторингу та її складових частин здійснюється відповідно до порядку фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно із законодавством.

Покриття певної частини витрат на створення і функціонування складових частин і компонентів системи моніторингу може здійснюватися за рахунок інноваційних фондів у межах коштів, передбачених на природоохоронні заходи, міжнародних грантів та інших джерел фінансування.

Основна мета i завдання
системи моніторингу

6. Система моніторингу спрямована на:

підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля;

підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

підвищення якості обгрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення;

сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

7. Основними завданнями суб'єктів системи моніторингу є:

довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля;

аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій.

8. Моніторинг довкілля здійснюють:

Мінприроди - атмосферного повітря та опадів (вміст забруднюючих речовин (далі - ЗР), у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); джерел промислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); поверхневих і морських вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); підземних вод (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей, у тому числі залишкової кількості пестицидів та агрохімікатів, оцінка ресурсів); джерел скидів стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водних об'єктів у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, у тому числі радіонуклідів); грунтів різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); геохімічного стану ландшафтів (вміст і поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); радіаційної обстановки (на пунктах стаціонарної мережі); геофізичних полів (фонові та аномальні дослідження); стихійних та небезпечних природних явищ: ендогенних та екзогенних геологічних процесів (їх видові і просторові характеристики, активність прояву), повеней, паводків, снігових лавин, селів (у районах спостережних станцій); державне еколого-геологічне картування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом господарської діяльності; наземних і морських екосистем (фонова кількість ЗР, у тому числі радіонуклідів); звалищ промислових і побутових відходів (склад відходів, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); ( Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ N 528 від 16.05.2001; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 754 від 25.05.2006 )

( Абзац третій пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ N 754 від 25.05.2006 )

ДСНС (на пунктах державної системи гідрометеорологічних спостережень) - атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); снігового покриву; річкових, озерних (гідрохімічні та гідробіологічні показники, у тому числі радіонукліди) та морських вод (гідрохімічні показники); ґрунтів різного призначення (вміст залишкової кількості пестицидів та важких металів); радіаційної обстановки (визначення експозиційної дози гамма-випромінювання); повеней, паводків, снігових лавин, селів; ( Абзац четвертий пункту 8 в редакції Постанови КМ N 657 від 18.07.2012 )

ДАЗВ (у зоні відчуження і відселеній частині зони безумовного (обов’язкового) відселення) - атмосферного повітря (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); поверхневих і підземних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); наземних і водних екосистем (біоіндикаторні визначення); ґрунтів і ландшафтів (вміст ЗР, радіонуклідів, просторове поширення); джерел викидів в атмосферу (вміст ЗР, обсяги викидів); джерел скидів стічних вод (вміст ЗР, обсяги скидів); об’єктів зберігання та/або захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів, радіаційна обстановка); ( Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ N 657 від 18.07.2012 )

МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення, у тому числі на природних територіях курортів) - атмосферного повітря (вміст шкідливих хімічних речовин); поверхневих вод суші і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); морських вод, мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, озокериту, ропи лиманів та озер (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); грунтів (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць геогельмінтів); фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо); ( Абзац пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 528 від 16.05.2001 )

Мінагрополітики - грунтів сільськогосподарського використання (радіологічні, агрохімічні та токсикологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); сільськогосподарських рослин і продуктів з них (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); сільськогосподарських тварин і продуктів з них (зоотехнічні, токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); поверхневих вод сільськогосподарського призначення (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів);

Держлісагентство - грунтів земель лісового фонду (радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); лісової рослинності (пошкодження біотичними та абіотичними чинниками, біомаса, біорізноманіття, радіологічні визначення, вміст ЗР); мисливської фауни (видові, кількісні та просторові характеристики, радіологічні визначення);

( Абзац пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ N 528 від 16.05.2001 )

Держводагентство - річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водойм у зонах впливу атомних електростанцій (вміст радіонуклідів); поверхневих вод у прикордонних зонах і місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); зрошуваних та осушуваних земель (глибина залягання та мінералізація грунтових вод, ступінь засоленості та солонцюватості грунтів); підтоплення сільських населених пунктів, прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій); ( Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ N 528 від 16.05.2001 )

( Абзац пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ N 528 від 16.05.2001 )

Держземагентство - грунтів і ландшафтів (вміст ЗР, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення земель об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва); рослинного покриву земель (видовий склад, показники розвитку та ураження рослин); зрошуваних і осушених земель (вторинне підтоплення і засолення тощо); берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток, гідротехнічних споруд (динаміка змін, ушкодження земельних ресурсів);

Мінрегіон - питної води централізованих систем водопостачання (вміст ЗР, обсяги споживання); стічних вод міської каналізаційної мережі та очисних споруд (вміст ЗР, обсяги надходження); зелених насаджень у містах і селищах міського типу (ступінь пошкодження ентомошкідниками, фітозахворюваннями тощо); підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне підняття рівня грунтових вод);

Держгеонадра - підземних вод (ресурси, використання, рівень та хімічний склад); ендогенних та екзогенних процесів (видові і просторові характеристики, активність прояву); геофізичних полів (фонові та аномальні визначення); геохімічного стану ландшафтів (вміст і поширення природних і техногенних хімічних елементів і сполук); ( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів (на території Автономної Республіки Крим) - джерел промислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); поверхневих вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); джерел скидання стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водних об'єктів у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, у тому числі радіонуклідів); ґрунтів різного призначення, зокрема на природоохоронних територіях (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); геохімічного стану ландшафтів (вміст і поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); радіаційної обстановки (в пунктах стаціонарної мережі); геофізичних полів (фонові та аномальні дослідження); стихійних і небезпечних природних явищ - ендогенних та екзогенних геологічних процесів (їх видові і просторові характеристики, активність прояву), повеней, паводків, снігових лавин, селів (у районах спостережних станцій); звалищ промислових і побутових відходів (склад відходів, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів), а також проводять державне еколого-геологічне картування території Автономної Республіки Крим для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом господарської діяльності; наземних екосистем (фонова кількість ЗР, у тому числі радіонуклідів). ( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 991 від 17.10.2012 )

9. Суб'єкти системи моніторингу забезпечують вдосконалення підпорядкованих їм мереж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, приладів і систем контролю, створення банків даних для їх багатоцільового колективного використання з допомогою єдиної комп'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та взаємозв'язок з іншими інформаційними системами, які діють в Україні і за кордоном.

10. Підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно надавати дані і/або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення, з цією метою між суб'єктами системи моніторингу та постачальником інформації укладається угода, яка підлягає реєстрації в Мінприроди. ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 991 від 17.10.2012 )

Організація i функціонування
системи моніторингу

11. Система моніторингу грунтується на використанні існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення, об'єднання складових частин та уніфікованих компонентів цієї системи.

12. Організаційна інтеграція суб'єктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюється органами Мінприроди на основі: ( Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, що складаються з програм відповідних рівнів, поданих суб'єктами системи моніторингу;

укладених між усіма суб'єктами системи моніторингу угод про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля на відповідному рівні.

До складу виконавців зазначених програм суб'єкти системи моніторингу можуть залучати підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Суб'єкти системи моніторингу - центральні органи виконавчої влади погоджують з Мінприроди розроблені ними проекти нормативно-правових актів та нормативних документів з питань проведення моніторингу довкілля. ( Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 528 від 16.05.2001, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

Організаційна інтеграція суб'єктів системи моніторингу на території Автономної Республіки Крим здійснюється органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів. ( Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 991 від 17.10.2012 )

13. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу здійснюється на основі:

єдиної науково-методичної бази щодо вимірювання параметрів і визначення показників стану довкілля, біоти і джерел антропогенного впливу на них;

впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування властивостей довкілля, комп'ютеризації процесів діяльності та інформаційної комунікації;

загальних правил створення і ведення розподілених баз та банків даних і знань, картування і картографування екологічної інформації, стандартних технологій з використанням географічних інформаційних систем.

Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу покладається на Мінприроди із залученням суб'єктів цієї системи, а також Національної академії наук, Національної академії аграрних наук, ДКА, Державної служби зв'язку та захисту інформації та інших. ( Абзац п'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 991 від 17.10.2012 )

14. Метрологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу здійснюється на основі:

єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрології та сертифікації вимірювального, комп'ютерного і комунікаційного обладнання;

єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірювань і результатів оброблення екологічної інформації в усіх складових частинах цієї системи.

15. Метрологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу покладається на Мінприроди із залученням суб'єктів цієї системи та органів Мінекономрозвитку. ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

16. Суб'єкти системи моніторингу, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності повинні здійснювати:

розроблення і узгодження з органами Мінприроди та ДСНС планів здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечних об'єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності; ( Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

захист зареєстрованих у системі моніторингу постів (пунктів, станцій) спостережень за об'єктами довкілля від пошкодження та несанкціонованого перенесення;

виділення в установленому порядку земельних ділянок під влаштування нових постів спостережень на підставі затверджених програм удосконалення і розвитку складових частин системи моніторингу.

17. Інфраструктура системи моніторингу, її складові частини, системоутворюючі та уніфіковані компоненти створюються на підставі відповідних технічних завдань і проектів, затверджених у встановленому порядку.

Такі технічні завдання і проекти підлягають реєстрації в Мінприроди. ( Абзац другий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

Прийняті проектні рішення реалізуються в межах щорічних заходів загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм екологічного моніторингу довкілля.

Взаємовідносини суб'єктів
системи моніторингу

18. Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу грунтуються на:

взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

координації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів з екологічного моніторингу довкілля, виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень за об'єктами довкілля та комп'ютеризації процесів діяльності;

сприянні найбільш ефективному розв'язанню спільних завдань моніторингу довкілля та екологічної безпеки;

відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність переданої інформації;

колективному використанні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів;

безкоштовному інформаційному обміні.

19. Мінприроди разом з ДСНС їх органи та інші суб'єкти системи моніторингу встановлюють спеціальні регламенти спостереження за екологічно небезпечними об'єктами, критерії визначення і втручання у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. ( Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 528 від 16.05.2001 )

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни, які мають об'єктивну інформацію про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру, повинні повідомляти її Мінприроди, ДСНС та їх територіальним органам (у разі утворення) або органові виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, якщо така надзвичайна ситуація виникла на території Автономної Республіки Крим. ( Абзац другий пункту 19 в редакції Постанови КМ N 991 від 17.10.2012 ) ( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

20. Попередження про виникнення або загрозу виникнення небезпечних метеорологічних і гідрологічних явищ, оцінювання їх розвитку покладається на Мінприроди. ( Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )

Функції з попередження про виникнення або загрозу виникнення екзогенних та ендогенних геологічних процесів, оцінювання їх розвитку покладаються на Держгеонадра. ( Пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )

( Абзац третій пункту 20 виключено на підставі Постанови КМ N 991 від 17.10.2012 )

( Пункт 20 в редакції Постанов КМ N 528 від 16.05.2001, N 792 від 21.06.2004 )

21. Державне еколого-геологічне картування території країни та її частин здійснюють підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінприроди. ( Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 754 від 25.05.2006 )

22. Оцінка впливу забруднення довкілля на стан здоров'я населення покладається на МОЗ та його територіальні органи (у разі їх утворення), які повинні своєчасно інформувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування про негативні тенденції або кризові зміни стану здоров'я населення внаслідок погіршення екологічної обстановки.

23. ДКА надає всім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу архівну та поточну інформацію з дистанційного зондування Землі, а також методичну і технічну допомогу користувачам щодо інтерпретації та використання аерокосмічних даних.

24. Органи Держводагентства надають усім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про державний облік використання вод і скидання стічних вод водокористувачами.

25. Органи Мінагрополітики надають усім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про фізичні, геохімічні та біологічні зміни якості грунтів сільськогосподарського призначення.

26. Органи Держземагентства надають усім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про стан земельного фонду, структуру землекористування, трансформацію земель, заходи щодо запобігання негативним процесам і ліквідації їх наслідків.

26-1. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів надає заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про стан довкілля на території Автономної Республіки Крим. ( Положення доповнено пунктом 26-1 згідно з Постановою КМ N 991 від 17.10.2012 )

27. Державна служба зв'язку та захисту інформації сприяє використанню в системі моніторингу сучасних комп'ютерних і комунікаційних засобів, які рекомендуються до застосування в національній інформаційній інфраструктурі.

28. Право володіння, користування і розпорядження інформацією, одержаною під час виконання загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, регламентується законодавством.

Інформація, що зберігається в системі моніторингу, використовується для прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки органами державної влади та органами місцевого самоврядування і надається їм безкоштовно відповідно до затверджених регламентів інформаційного обслуговування користувачів системи моніторингу та її складових частин.

Спеціально підготовлена інформація на запит користувачів підлягає оплаті за домовленістю, якщо інше не передбачено нормативними актами або укладеними двосторонніми угодами про безкоштовні взаємовідносини постачальників і споживачів інформації. Такі угоди підлягають реєстрації в Мінприроди. ( Абзац третій пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )

29. Мінприроди, ДСНС та їх територіальні органи (у разі їх утворення) здійснюють оперативне управління інформацією, одержаною на всіх рівнях функціонування системи моніторингу. ( Пункт 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )