Загальний регламент
Всесвітнього поштового союзу

Дата підписання: 14.12.1989

Дата підписання від імені України: 14.12.1989

Дата затвердження Україною: 17.03.1995

Дата набрання чинності для України: 21.06.1995

Підписані нижче Повноважні представники Урядів країн-членів Союзу, на підставі статті 22, параграфа 3 Статуту Всесвітнього поштового союзу, підписаного у Відні 10 липня 1964 р., виробили, за взаємною згодою при умові викладеного в статті 25, параграфі 3 згаданого Статуту, у цьому Загальному регламенті наступні положення, що забезпечують застосування Статуту і діяльність Союзу.

Глава I
Діяльність органів союзу

Стаття 101
Організація і скликання Конгресів і надзвичайних конгресів

1. Представники країн-членів збираються на Конгресі не пізніше ніж через п'ять років з часу введення в дію Актів попереднього Конгресу.

2. Кожна країна-член може бути представлена на Конгресі одним або декількома Повноважними представниками, яким Уряд даної країни надав необхідні повноваження. В разі потреби, він може бути представлений делегацією іншої країни-члена. Однак, зрозуміло, що одна делегація може представляти тільки одну країну-члена, крім своєї власної.

3. Під час суперечок кожна країна-член має один голос.

4. В принципі, кожен Конгрес визначає країну, у якій буде проходити наступний Конгрес. Якщо це рішення виявиться неприйнятним, то Виконавчій раді дається право визначати країну, - у якій будуть проходити засідання Конгресу, після узгодження з нею цього питання.

5. За узгодженням з Міжнародним бюро Уряд країни, що запрошує, встановлює остаточну дату і точне місце скликання Конгресу. В принципі, за рік до цієї дати Уряд країни, що запрошує, направляє запрошення Урядові кожної країни-члена. Це запрошення може бути спрямоване або безпосередньо, або за посередництвом іншого Уряду, або через Генерального директора Міжнародного бюро. Уряд країни, що запрошує, також зобов'язаний повідомляти всі Уряди країн-членів про рішення, прийнятих Конгресом.

6. В випадку скликання Конгресу, коли немає Уряду, що запрошує, Міжнародне бюро, за згодою Виконавчої ради і за узгодженням з Урядом Швейцарської Конфедерації, вживає необхідних заходів для скликання й організації Конгресу в країні місця перебування Союзу. В цьому випадку Міжнародне бюро виконує функції Уряду країни, що запрошує.

7. Місце скликання Надзвичайного Конгресу за узгодженням з Міжнародним бюро визначається країнами-членами, від яких виходила ініціатива скликання цього Конгресу.

8. Параграфи 2-6 застосовуються за аналогією до Надзвичайних конгресів.

Стаття 102
Склад, діяльність і збори Виконавчої ради

1. Виконавча рада складається з Голови і 39 членів, що виконують свої функції протягом періоду, що розділяє два послідовних Конгреси.

2. Головування покладається по праву на країну-організатора Конгресу. Якщо ця країна знімає свою кандидатуру, вона по праву стає членом, і в зв'язку з цим географічна група, до якої вона належить, розпоряджається одним додатковим місцем, до якого не застосовуються постанови параграфа 3. В цьому випадку Виконавча рада обирає Головою одного з членів, що належать до географічної групи, в яку входить країна-організатор.

3. Тридцять дев'ять членів Виконавчої ради обираються Конгресом на основі справедливого географічного розподілу. Щонайменше половина членів обновляється на кожному Конгресі; жодна країна-член не може бути обрана підряд трьома Конгресами.

4. Представник кожного з членів Виконавчої ради призначається Поштовою адміністрацією своєї країни. Цей представник повинен бути кваліфікованим службовцем Поштової адміністрації.

5. Члени Виконавчої ради виконують свої функції безкоштовно. Витрати по діяльності цієї Ради відносяться на рахунок Союзу.

6. На Виконавчу раду покладаються наступні функції:

6.1 координувати і контролювати всю діяльність Союзу в період між Конгресами;

6.2 проводити перегляд Виконавчих регламентів протягом шести місяців після закриття Конгресу, якщо тільки останній не прийме іншого рішення. У випадку термінової необхідності Виконавча рада може також змінювати згадані Регламенти на інших сесіях;

6.3 приймати будь-які міри, необхідні для збереження і підвищення якості міжнародної поштової служби і її модернізації;

6.4 заохочувати, координувати і контролювати усі форми поштової технічної допомоги в рамках міжнародного технічного співробітництва;

6.5 розглядати і затверджувати річний бюджет і річні рахунки Союзу;

6.6 у разі потреби, дозволяти перевищення межі витрат у відповідності зі статтею 124, параграфами 3, 4 і 5;

6.7 встановлювати Фінансовий регламент ВПС;

6.8 встановлювати правила, що відносяться до Резервного фонду;

6.9 встановлювати правила стосовно Фонду спеціальної діяльності;

6.10 забезпечувати контроль за діяльністю Міжнародного бюро;

6.11 дозволяти, якщо про це надійшло прохання, перехід у більш низький клас внесків на умовах, передбачених у статті 125, параграф 6;

6.12 встановлювати Статут персоналу й умови служби службовців, що обираються;

6.13 призначати або підвищувати службовців на посаду помічника Генерального директора (D 2);

6.14 встановлювати Регламент Соціального фонду;

6.15 затверджувати річний звіт, що складається Міжнародним бюро, про діяльність Союзу і при необхідності, давати свої коментарі з цього приводу;

6.16 вирішувати питання про контакти з Поштовими адміністраціями для виконання своїх функцій;

6.17 приймати рішення щодо встановлення контактів з організаціями, що не є спостерігачами по праву, розглядати і затверджувати звіти Міжнародного бюро про відносини ВПС з іншими міжнародними організаціями, приймати рішення щодо доцільності продовження цих контактів і їхнього розвитку; визначати вчасно, які міжурядові і неурядові міжнародні організації варто запросити для участі в Конгресі, і доручати Генеральному директорові Міжнародного бюро розсилати відповідні запрошення;

6.18 вивчати на прохання Конгресу, КСПІ або Поштових адміністрацій проблеми адміністративного, законодавчого і юридичного порядку, що представляють інтерес для Союзу або міжнародної поштової служби, і повідомляти результати цих вивчень відповідному органові або Поштовим адміністраціям, в залежності від випадку Виконавчій раді слід вирішувати питання про доцільність проведення вивчень на прохання Поштових адміністрацій у період між Конгресами;

6.19 переглядати і змінювати між двома Конгресами і на підставі процедури, запропонованою Всесвітньою поштовою конвенцією, тарифи оплати на відправлення письмової кореспонденції;

6.20 складати пропозиції, що будуть представлятися на затвердження або Конгресові, або Поштовим адміністраціям відповідно до статті 121;

6.21 розглядати на прохання Поштової адміністрації якої-небудь країни-члена будь-яку пропозицію, що ця Адміністрація посилає в Міжнародне бюро, відповідно до статті 120, готувати до нього коментарі і доручати бюро додавати ці останні до зазначеної пропозиції, перш ніж представляти його на схвалення Поштовим адміністраціям країн-членів;

6.22 рекомендувати, якщо необхідно, і, можливо, після консультації з усіма Поштовими адміністраціями прийняття регламентації або ж нової практики в очікуванні, поки Конгрес не вирішить це питання;

6.23 розглядати річний звіт, складений Консультативною радою поштові вивчення, і, у належному випадку, пропозиції, представлені нею;

6.24 представляти теми вивчень на розгляд Консультативної ради поштових вивчень, у відповідності зі статтею 104, параграфом 9, літера aO;

6.25 визначати країну місця проведення наступного Конгресу у випадку, передбаченому в статті 101 параграф 9.6;

6.26 вчасно встановлювати число Комісій, необхідних для успішного проведення роботи Конгресу, і визначати їхні функції;

6.27 вчасно і за умови схвалення Конгресом призначати країни-члени, які можуть:

- виконувати функції заступників Голови Конгресу, а також Голів і заступників Голів Комісій з урахуванням наскільки це можливо, справедливого географічного розподілу країн-членів;

- брати участь у Комісіях Конгресу з обмеженим складом;

6.28 приймати рішення про доцільність заміняти протоколи засідань Комісій Конгресу звітами.

7. Для призначення службовців на посаду D 2 Виконавча рада розглядає документи про професійну кваліфікацію кандидатів, країн-членів, що представляються Поштовими адміністраціями, до яких вони відносяться, стежачи за тем, щоб на посади помічників Генерального директора, по можливості, призначалися особи, що представляють різні географічні райони і відмінні від тих, котрі представляють Генеральний директор і заступник Генерального директора, з огляду на домінуюче розуміння про ефективність Міжнародного бюро і дотримуючи внутрішнього режиму просування по службі в Бюро.

8. На своєму першому засіданні, що скликається Головою Конгресу, Виконавча рада обирає з своїх членів чотирьох заступників Голови і установлює свій Внутрішній регламент.

9. По скликанню свого Голови Виконавча рада збирається, у принципі, один раз на рік, в місці перебування Союзу.

10. Представник кожного члена Виконавчої ради, що бере участь у роботі сесій цього органу, за винятком зборів, що проходять під час Конгресу, має право або на відшкодування вартості авіаквитка туди і назад в економічному класі або залізничному квитку в 1-м класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка туди і назад в економічному класі.

11. Голова Консультативної ради поштових вивчень представляє його на засіданнях Виконавчої ради, на порядку денному яких стоять питання, що відносяться до органу, яким він керує.

12. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Голова, заступник Голови і Голови комісій Консультативної ради поштових вивчень можуть бути присутніми на зборах Виконавчої ради як спостерігачі, якщо вони цього побажають.

13. Поштова адміністрація країни, у якій проводять свої збори Виконавча рада, одержує запрошення взяти участь у цих зборах як спостерігач, якщо дана країна не є членом Виконавчої ради.

14. Виконавча рада може запросити до участі в зборах, без права голосу, будь-яку міжнародну організацію або будь-яку кваліфіковану особу, яку вона побажає залучити до участі у своїх роботах. Він може також запросити на тих же умовах одну або кілька Поштових адміністрацій країн-членів, зацікавлених у питаннях, передбачених у його порядку денному.

Стаття 103
Документація про діяльності Виконавчої ради

1. З метою інформації, після кожної сесії Виконавча рада направляє Поштовим адміністраціям країн-членів Союзу і Регіональних союзів:

a) аналітичний звіт;

b) "Документи Виконавчої ради", що містять звіти, обговорення, аналітичний звіт, а також резолюції і рішення.

2. Виконавча рада представляє Конгресові звіт про всю свою діяльність і направляє його Поштовим адміністраціям не менш чим за два місяці до початку Конгресу.

Стаття 104
Склад, діяльність і збори Консультативної ради
поштових вивчень

1. Консультативна рада поштових вивчень складається з 35 членів, що виконують свої функції протягом періоду, що розділяє два послідовних Конгреси.

2. Члени Консультативної ради обираються на Конгресі, у принципі, на основі найбільш широкого географічного розподілу.

3. Представник кожного з членів Консультативної ради призначається Поштовою адміністрацією своєї країни. Цей представник повинен бути кваліфікованим службовцем Поштової адміністрації.

4. Витрати, пов'язані з діяльністю Консультативної ради, покриваються Союзом. Його члени не одержують ніякої винагороди. Витрати, пов'язані з поїздками і перебуванням представників Адміністрацій, що беруть участь у роботі Консультативної ради, покриваються останніми. Однак представник кожної з країн, що відповідно до списку Організації Об'єднаних Націй розглядається як, що знаходиться в несприятливих умовах, має право, за винятком зборів, що проходять у період Конгресу, або на відшкодування вартості авіаквитка туди і назад в економічному класі або залізничному квитку в 1-м класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка туди і назад в економічному класові.

5. На своїх перших зборах, яке скликається і відкривається Головою Конгресу, Консультативна рада обирає з числа своїх членів Голову, заступника Голови і Голів Комісій.

6. Консультативна рада встановлює свій Внутрішній регламент.

7. Консультативна рада, в принципі, збирається щороку в місці перебування Союзу. Дата і місце зборів встановлюються його Головою за узгодженням з Головою Виконавчої ради і Генеральним директором Міжнародного бюро.

8. Голова, заступник Голови і Голови Комісії Консультативної ради утворять Керівний комітет. Цей комітет підготовляє і керує роботою кожної сесії Консультативної ради виконує всі задачі, які він йому доручає.

9. На Консультатавну раду покладаються наступні функції:

9.1 організація вивчення найбільш важливих питань технічного, експлуатаційного, економічного порядку і технічних співробітництв, які становлять інтерес для Поштових адміністрацій всіх країн-членів Союзу, і розробка інформації і висновків по їхніх темах;

9.2 вивчення питань з навчання і професійної підготовки, яких цікавлять молоді і країни, що розвиваються;

9.3 прийняття необхідних заходів з метою вивчення і поширення досвіду досягнень деяких країн в галузі техніки, експлуатації, економіки професійної підготовки, які представляють інтерес для поштових служб:

9.4 вивчення існуючого положення і потреб поштових служб молодих і країнах, що розвиваються, і розробка належних рекомендацій, шляхів і засобів поліпшення поштових служб у цих країнах;

9.5 прийняття, за погодженням з Виконавчою радою, відповідних заходів у галузі технічного співробітництва з усіма країнами-членами Союзу особливо з молодими і країнами, що розвиваються;

9.6 розгляд всіх інших питань, поданих їй яким-небудь членом Консультативної ради, Виконавчою радою або будь-якою іншою Адміністрацією країни-члена;

9.7 розробка і подання в формі рекомендацій Поштовим адміністраціям норм в галузі техніки, експлуатації й в інших галузях, в яких практика вимагає стандартизації. До того ж, у випадку необхідності, вона вносить зміни в установлені норми.

10. Члени Консультативної ради беруть активну участь в її діяльності. Країни-члени, що не відносяться до Консультативної ради, можуть за її проханням співробітничати в проведених вивченнях.

11. При необхідності Консультативна рада підготовляє для розгляду на Конгресі пропозиції, пов'язані безпосередньо з її діяльністю, яка визначена в цій статті. Ці пропозиції вносяться самою Консультативною радою за узгодженням з Виконавчою радою, якщо мова йде про питання, що відносяться до її компетенції.

12. На останній перед Конгресом сесії Консультативна рада складає проект основної робочої програми майбутньої Ради для представлення її на розгляд Конгресові з врахуванням прохань країн-членів Союзу, а також Виконавчої ради і Міжнародного бюро. Ця основна програма, яка включає обмежену кількість вивчень з актуальних тем і тем, що мають загальний інтерес, переглядається щорічно в залежності до нових умов і пріоритетів.

13. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Голова, заступники Голови і Голови Комісій Виконавчої ради можуть бути присутніми на зборах Консультативної ради як спостерігачі, якщо вони цього побажають.

14. Консультативна рада може запрошувати брати участь на своїх зборах без права голосу:

a) будь-яку міжнародну організацію або будь-яку кваліфіковану особу, що він побажає залучити до своїх робіт;

b) Поштові адміністрації країн-членів, що не входять до складу Консультативної ради.

Стаття 105
Документація про діяльність Консультативної ради
поштових вивчень

1. Для інформації після кожної сесії Консультативна рада поштових вивчень направляє Поштовим адміністраціям країн-членів і Регіональних союзів:

a) аналітичний звіт;

b) "Документи Консультативної ради поштових вивчень", що містять звіти, обговорення й аналітичний звіт.

2. Консультативна рада складає для Конгресу звіт про всю свою діяльність і пересилає його Поштовим адміністраціям країн-членів щонайменше за два місяці до початку Конгресу.

Стаття 106
Внутрішній регламент Конгресів

1. Для організації своєї роботи і проведення обговорень Конгрес застосовує Внутрішній регламент конгресів, що додається до цього Загального регламенту.

2. Кожен Конгрес може змінити цей Регламент на умовах, визначених самим Внутрішнім регламентом.

Стаття 107
Мови, які використовуються для документації,
обговорень і службової переписки

1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською і іспанською мовами. Використовується також німецька, китайська, португальська і російська мови за умови, що друкування на цих мовах буде обмежуватися загальною, найбільш важливою документацією. Можуть також бути використані й інші мови, але за умови, що це не викликає підвищення витрат для Союзу згідно параграфу 6.

2. Країна-член або країни-члени, що виявили бажання використовувати яку-небудь іншу мову крім офіційної, складають лінгвістичну групу. Вважається, що країни-члени, що не зробили визначеної заявки, використовують офіційну мову.

3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою і на мовах заснованих лінгвістичних груп або безпосередньо, або при посередництві регіональних бюро цих груп, відповідно до домовленостей Міжнародного бюро. Опублікування на різних мовах провадиться таким ж шляхом.

4. Документація, що публікується безпосередньо Міжнародним бюро розсилається, в принципі, одночасно на різних запитуваних мовах.

5. Переписка між Поштовими адміністраціями і Міжнародним бюро, також між цією останньою і третьою особами може вестися на будь-якій мові використовуваної в службах перекладу Міжнародного бюро.

6. Витрати по перекладу на будь-яку мову, крім офіційної, у тому числі витрати, пов'язані з застосуванням параграфа 5, відносяться на рахунок тієї лінгвістичної групи, яка запросила документи даною мовою. На рахунок Союзу відносяться витрати по перекладу на англійську, арабську і іспанську мови, а також всі інші витрати, що відносяться до розсилання документів. Межа витрат, які несе Союз за друкування документів на німецькій, китайській, португальській, російській мовах, встановлена у резолюції Конгресу.

7. Витрати, що будуть віднесені на рахунок якої-небудь лінгвістичної групи розподіляються між членами цієї групи пропорційно їхнім внескам на витрати Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи в іншому будь-якому співвідношенні, але за умови наявної домовленості між собою і повідомлення про своє рішення Міжнародному бюро через представника групи.

8. Міжнародне бюро бере до уваги протягом терміну, що не повинен перевищувати двох років, будь-яку зміну у виборі мови, про яку просила країна-член.

9. Під час обговорення на зборах органів Союзу допускається французька, англійська, іспанська і російська мови, за допомогою системи перекладу, використанням електронного устаткування або без нього, вибір якого надається на розсуд організаторів зборів після консультації Генеральним директором Міжнародного бюро і зацікавленими країнами-членами.

10. Інші мови також дозволяються під час обговорення і на зборах, зазначених параграфом 9.

11. Делегації, що використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих у параграфі 9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому ж параграфі, при наявності можливості внесення в цю систему необхідних змін технічного порядку, або шляхом використання окремих перекладачів.

12. Витрати по службі перекладу розподіляються між країнами-членами, які застосовують ту саму мову, пропорційно внескам у витрати Союзу. Однак витрати по установці і технічному змісті устаткування відносяться на рахунок Союзу.

13. Поштові адміністрації можуть домовлятися щодо мови, яку вони будуть використовувати в службовій переписці. При відсутності такої домовленості застосовується французька мова.

Глава II
Міжнародне бюро

Стаття 108
Вибори Генерального директора і заступника
Генерального директора Міжнародного бюро

1. Генеральний директор і заступник Генерального директора Міжнародного бюро обираються на Конгресі на період, який розділяє два послідовних Конгреси, причому мінімальна тривалість їхніх повноважень складає 5 років. Повноваження відновлюються тільки один раз. Якщо немає іншого рішення Конгресу, то вони вступають на свою посаду 1 січня року, який йде за Конгресом.

2. Принаймні за сім місяців до відкриття Конгресу, Генеральний директор Міжнародного бюро направляє ноту Урядам країн-членів, пропонуючи їм представити кандидатури на посади Генерального директора і заступника Генерального директора, і одночасно вказуючи, чи зацікавлені чи ні Генеральний директор і заступник Генерального директора в можливому поновленні своїх повноважень. Кандидатури разом з біографією повинні надійти до Міжнародного бюро, принаймні, за два місяці до відкриття Конгресу. Кандидати повинні бути громадянами країн-членів, які їх висувають. Міжнародне бюро складає необхідну документацію для Конгресу. Обрання Генерального директора і заступника Генерального директора проводиться таємним голосуванням, перші вибори проводяться на посаду Генерального директора.

3. У випадку вакансії на посаду Генерального директора заступник Генерального директора виконує його Функції до закінчення повноважень, передбачених для Генерального директора; він має право бути обраним на цю посаду і є в службовому порядку кандидатом за умови, що його повноваження як заступника Генерального директора не були вже відновлені на попередньому Конгресі, а також, якщо він виявляє бажання бути кандидатом на посаду Генерального директора.

4. У випадку одночасної вакансії на посаду Генерального директора і заступника Генерального директора, Виконавча рада з числа кандидатур, що надійшли в результаті проведеного конкурсу, обирає заступника Генерального директора на період до наступного Конгресу. Для представлення кандидатур за аналогією застосовується параграф 2.

5. У випадку вакансії на посаду заступника Генерального директора, Виконавча рада доручає за пропозицією Генерального директора, одному з помічників Генерального директора в Міжнародному бюро виконувати до майбутнього Конгресу функції заступника Генерального директора.

Стаття 109
Функції Генерального директора

1. Генеральний директор організує і керує Міжнародним бюро, законним представником якого він є. Він може також розподіляти посади за рангами з G 1 - D 1 і призначати і просувати по службі службовців, що мають ці ранги. При призначенні рангів P 1 - D 1 він розглядає документи про професійну кваліфікацію кандидатів, які подаються Поштовими адміністраціями країн-членів, до яких вони відносяться, враховуючи справедливе географічне континентальне розподілення і мови, а також всі інші, пов'язані з цим міркування, дотримуючись внутрішнього порядку просування по службі в Бюро. Він враховує також, що в принципі особи, які мають ранги D 2, D 1 і P 5, повинні бути представниками різних країн-членів Союзу. Один раз на рік він повідомляє Виконавчій раді у Звіті про діяльності Союзу, про всі призначення і просування по службі від P 4 до D 1.

2. Функції Генерального директора заключаються в наступному:

2.1 виконувати функції депозитарію Актів Союзу і посередника при вступі в Союз і приєднання до нього, а також при виході з нього;

2.2 повідомляти всім Поштовим адміністраціям про затвердження або перегляд Виконавчих регламентів Виконавчою радою;

2.3 підготовляти на можливо мінімальному рівні проект річного бюджету Союзу, сумісному з потребами Союзу, і вчасно подавати його на розгляд Виконавчої ради; повідомляти про бюджет країн-членів Союзу після його затвердження Виконавчою радою;

2.4 бути посередником у відносинах між:

- ВПС і Регіональними союзами;

- ВПС і Організацією Об'єднаних Націй;

- ВПС і міжнародними організаціями, діяльність яких становить інтерес для Союзу;

2.5 виконувати функції Генерального секретаря органів Союзу і у цій якості стежити, враховуючи спеціальні положення цього регламенту, зокрема, за:

- підготовкою й організацією роботи органів Союзу;

- розробкою, виданням і розсилкою документів, звітів і протоколів;

- діяльністю секретаріату під час зборів органів Союзу;

2.6 бути присутнім на засіданнях органів Союзу і брати участь в обговореннях без права голосу, маючи можливість бути представленим іншою особою.

Стаття 110
Функції заступника Генерального директора

1. Заступник Генерального директора допомагає Генеральному директорові і несе перед ним відповідальність.

2. У випадку відсутності Генерального директора або коли він не може виконувати свої обов'язки, заступник Генерального директора виконує його обов'язки. Заступник Генерального директора виконує обов'язки Генерального директора й у випадку вакансії його посади, передбаченому в статті 108, параграф 3.

Стаття 111
Секретаріат органів Союзу

Секретаріат органів Союзу забезпечується Міжнародним бюро, під відповідальність Генерального директора. Він розсилає всі документи, які відносяться до кожної сесії, Поштовим адміністраціям членів органу, Поштовим адміністраціям країн, що, не будучи членами органу, співробітничають у проведених вивченнях, Регіональним союзам, а також іншим Поштовим адміністраціям країн-членів, які про це просять.

Стаття 112
Список країн-членів

Міжнародне бюро складає й уточнює список країн-членів Союзу із зазначенням в ньому їхнього класу внесків, географічної групи і положень стосовно Актів Союзу.

Стаття 113
Довідки. Думки. Запити про тлумачення і зміну Актів.
Опитування. Посередництво при розрахунках

1. Міжнародне бюро завжди знаходиться в розпорядженні Виконавчої ради, Консультативної ради поштових вивчень і Поштових адміністрацій для повідомлення їм усіх корисних відомостей, які відносяться до службових питань.

2. Йому доручається, зокрема, збирати, погоджувати, опубліковувати і розсилати будь-які відомості, які представляють інтерес для міжнародної поштової служби, повідомляти, на прохання зацікавлених сторін, думки з спірних питань, давати хід запитам щодо тлумачення і зміни Актів Союзу і взагалі проводити вивчення і виконувати роботу зі складання або збору документації, які покладені на нього вищевказаними Актами або, які будуть доручені йому в інтересах Союзу.

3. Воно також здійснює опитування на прохання Поштових адміністрацій з метою з'ясування думки інших Адміністрацій з якого-небудь визначеного питання. Результати опитування не носять характеру голосування й офіційно не пов'язують.

4. Воно направляє Голові Консультативної ради поштових вивчень для вживання заходів питання, що відносяться до компетенції цього органу.

5. Воно служить посередником як компенсуючий орган при оплаті будь-яких рахунків, які відносяться до міжнародного поштового обміну між Поштовими адміністраціями, які просять його про це посередництво.

Стаття 114
Технічне співробітництво

У рамках міжнародного технічного співробітництва на Міжнародне бюро покладається розвиток технічної допомоги в галузі поштового зв'язку в усіх формах.

Стаття 115
Бланки, надані Міжнародним бюро

На Міжнародне бюро покладається виготовлення поштових посвідчень особи і міжнародних відповідних купонів і постачання ними по собівартості Поштових адміністрацій на їх вимогу.

Стаття 116
Акти Регіональних союзів і Спеціальні угоди

1. Два примірники Актів Регіональних союзів і Спеціальних угод, що укладаються у відповідності зі статтею 8 Статуту, повинні передаватися в Міжнародне бюро установами цих Союзів або, у випадку відсутності таких, однієї із договірних сторін.

2. На Міжнародне бюро покладається нагляд за тим, щоб в Актах Регіональних союзів і Спеціальних угод не були передбачені для клієнтів менш сприятливі умови, чим ті які передбачені в Актах союзу, і інформування Поштових адміністрацій про наявність вищезгаданих Союзів і Угод. Міжнародне бюро повідомляє Виконавчій раді про будь-яку неправильність, встановленої в силу цього положення.

Стаття 117
Журнал союзу

Міжнародне бюро, використовуючи надані в його розпорядження документи, видає журнал на німецькій, англійській, арабській, китайській, іспанській, французькій і російській мовах.

Стаття 118
Річний звіт про діяльності Союзу

Міжнародне бюро складає річний звіт про діяльность Союзу, що, після його затвердження Виконавчою радою, повідомляється Поштовим адміністраціям, Регіональним союзам і Організації Об'єднаних Націй.

Глава III
Процедура внесення і розгляду пропозицій

Стаття 119
Процедура надання пропозицій Конгресу

1. За умови виключень, передбачених у параграфах 2 і 5, представлена будь-яка пропозиція на розгляд Конгресу провадиться Поштовими адміністраціями країн-членів відповідно до такої процедури:

a) допускаються пропозиції, які надходять у Міжнародне бюро не менш чим за шість місяців до дати, встановленої для Конгресу;

b) жодна пропозиція редакційного порядку не приймається протягом шестимісячного періоду, що передує даті, установленої для Конгресу;

c) пропозиції, по суті, що надходять у Міжнародне бюро в проміжку між шістьма і чотирма місяцями до встановленої дати Конгресу, допускаються, якщо вони підтримуються не менш чим двома Адміністраціями;

d) пропозиції, по суті, що надходять у Міжнародне бюро в інтервалі від чотирьох до двох місяців, що передує даті, встановленої для відкриття Конгресу, допускаються тільки за умови їхньої підтримки не менш чим восьми Адміністраціями. Пропозиції, що надійшли пізніше, більше не приймаються;

e) заяви про підтримку повинні надходити в Міжнародне бюро в той же термін, що і пропозиції, до яких вони відносяться.

2. Пропозиції за Статутом і Загальним регламентом повинні надходити в Міжнародне бюро принаймні за шість місяців до відкриття Конгресу, пропозиції, що надійшли після цієї дати, але до відкриття Конгресу, можуть розглядатися тільки в тому випадку, якщо Конгрес прийме рішення по цьому питанню більшістю, в дві третини країн, представлених на Конгресі, і якщо будуть дотримуватися умови,передбачені в параграфі 1.

3. Кожна пропозиція, у принципі, повинна переслідувати тільки одну мету і містити тільки зміни, підтверджені цією метою.

4. На пропозиціях редакційного порядку їх Адміністрації, які представляють, роблять в заголовку оцінку: "Proposition d'ordre redactionnel" ("Пропозиція редакційного порядку"), а Міжнародне бюро опубліковує її під номером, за яким слідує буква "R". Пропозиції, що не мають цієї оцінки, але, на думку Міжнародного бюро, носять тільки редакційний характер, публікуються з відповідною оцінкою; Міжнародне бюро складає для Конгресу список цих пропозицій.

5. Порядок, встановлений параграфами 1 і 4, не застосовується ні до пропозицій, що відноситься до Внутрішнього регламенту конгресів, ні до поправок раніше внесених пропозицій.

Стаття 120
Процедура подання пропозицій між двома Конгресами

1. Для того, щоб бути прийнятим до уваги, кожна пропозиція, що стосується Конвенції або Угод, внесена якою-небудь Поштовою адміністрацією між двома Конгресами, повинна бути підтримана принаймні двома іншими Адміністраціями. Ці пропозиції не розглядаються, якщо одночасно з пропозиціями Міжнародне бюро не отримає необхідної кількості заяв про підтримку таких.

2. Ці пропозиції направляються іншим Поштовим адміністраціям через Міжнародне бюро.

3. Пропозиції, що стосуються Виконавчих регламентів, не потребують підтримки, але приймаються до уваги Виконавчою радою тільки в тому разі, якщо він затвердить їх термінову необхідність.

Стаття 121
Розгляд пропозицій між двома Конгресами

1. До всякої пропозиції, що стосується Конвенції, Угод і їх Заключних протоколів, застосовується наступний порядок; Поштовим адміністраціям країн-членів надається двомісячний термін для розгляду пропозиції, про яке повідомлено в циркулярі Міжнародного бюро, і для подання, у належному випадку, своїх зауважень зазначеному Бюро. Поправки не допускаються. Відповіді збираються Міжнародним бюро і повідомляються Поштовим адміністраціям із проханням висловитися за або проти пропозиції. Поштові адміністрації, що не повідомили своєї думки протягом двох місяців, вважаються такими, що утрималися. Відлік зазначених вище термінів починається з дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.

2. Пропозиції по зміні Виконавчих регламентів розглядаються Виконавчою радою.

3. Якщо пропозиція стосується Угоди або його Заключного протоколу, то брати участь у діях, зазначених у параграфі 1, можуть лише Поштові адміністрації країн-членів, що беруть участь у цій Угоді.

Стаття 122
Повідомлення про рішення, прийняте між двома Конгресами

1. Зміни, внесені в Конвенцію, Угоди і Заключні протоколи цих Актів, оформляються повідомленням Генерального директора Міжнародного бюро Урядів країн-членів.

2. Зміни, внесені Виконавчою радою у Виконавчій регламент і їх Заключні протоколи, повідомляються Поштовим адміністраціям Міжнародним бюро. Те ж саме відноситься до положень, передбачених статтею 93, параграфом 3, літера c), пункт 2 Конвенції і відповідних положень Угод.

Стаття 123
Вступ у силу Виконавчих регламентів і інших рішень,
прийнятих між двома Конгресами

1. Виконавчі регламенти набувають чинності в той же час і в той же строк, що й Акти, прийняті на Конгресі.

2. За умови виконання положення параграфа 1 рішення про зміну Актів, що були прийняті в період між двома Конгресами, підлягають виконанню тільки через три місяці після повідомлення про їх зміни.

Глава IV
Фінанси

Стаття 124
Встановлення межі витрат Союзу і їх відшкодування

1. З урахуванням викладеного в параграфах 2 - 6 річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не повинні перевищувати нижченаведені суми на 1991 і наступні роки:

26070100 швейцарських франків на 1991 рік;

26586900 швейцарських франків на 1992 рік;

26800100 швейцарських франків на 1993 рік;

26773200 швейцарських франків на 1994 рік;

26935600 швейцарських франків на 1995 рік;

Основний ліміт на 1995 р. поширюється також і на наступні роки, у випадку перенесення Конгресу, проведення якого передбачено на 1994 р.

2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переведення Секретаріату, транспортні витрати, витрати на установку технічного устаткування для синхронного перекладу і витрати по виданню документів під час роботи Конгресу і т. д.), не повинні перевищувати межі в розмірі 3676 швейцарських франків.

3. Виконавчій раді дозволяється перевищити межі, встановлені 1 і 2, щоб врахувати підвищення шкали зарплати, внесків як пенсій, допомоги, у тому числі і посадових допомоги, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, що працюють у Женеві.

4. В залежності від швейцарського показника цін на споживання Виконавча рада має також право вирівнювати щороку суму витрат, крім тих, котрі відносяться до персоналу.

5. У зміну параграфа 1 Виконавча рада або у випадку крайньої необхідності, Генеральний директор може дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будинку Міжнародного бюро, але щоб сума не перевищувала 65000 швейцарських франків у рік.

6. Якщо кредити, передбачені в параграфах 1 і 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці межі можуть бути підвищені тільки зі схвалення більшості країн-членів Союзу. Будь-яка консультація повинна містити повний перелік фактів, що виправдують таке прохання.

7. Країни, що приєдналися до Союзу або прийняті в Союз як члени Союзу, а також країни, що Виходять із Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого здійснюється їх вступ або вихід.

8. Країни-члени на основі бюджету, встановленого Виконавчою радою, виплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески повинні бути виплачені не пізніше першого дня фінансового року, до якого відноситься бюджет. Після закінчення цього терміну на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 3% річних протягом перших шести місяців і 6% річних, починаючи із сьомого місяця.

9. Для покриття недостатніх коштів казни Союзу заснований Резервний фонд, сума якого встановлюється Виконавчою радою. У цей фонд, у першу чергу входять надлишки бюджету. Він може також служити для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.

10. Що стосується тимчасової відсутності коштів казни, то Уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий термін необхідні суми відповідно до умов, які повинні встановлюватися за загальною згодою. Цей Уряд стежить також, без несення витрат, за веденням фінансових рахунків, а також за звітністю Міжнародного бюро в межах кредитів, установлених Конгресом.

Стаття 125
Класи внесків

1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно до того класу внесків, до якого вони відносяться. Ці класи наступні:

клас у 50 одиниць,

клас у 40 одиниць,

клас у 35 одиниць,

клас у 25 одиниць,

клас у 20 одиниць,

клас у 15 одиниць,

клас у 10 одиниць,

клас у 5 одиниць,

клас у 3 одиниці,

клас у 1 одиницю;

клас у 0,5 одиниці призначений для найменш розвинутих країн, перерахованих Організацією Об'єднаних Націй, і для інших країн, зазначених Виконавчою Радою.

2. Крім класів внесків, перерахованих у параграфі 1, кожна країна-член може вибрати для оплати число одиниць внесків перевищуючих 50 одиниць.

3. Країни-члени включаються в один з вищезгаданих класів внесків у момент їх прийняття або приєднання до Союзу відповідно до процедури передбаченої в статті 21, параграф 4 Статуту.

4. Країни-члени можуть згодом змінити клас внесків, за умови повідомлення при цьому Міжнародне бюро до відкриття Конгресу. Це повідомлення, доведене до відома Конгресу, діє з моменту вступу в силу фінансового становища, прийнятого на Конгресі.

5. Країни-члени не можуть вимагати одночасно переводу їх у нижчий розряд більш ніж на один клас. Країни-члени, що не виявили бажання змінити клас внесків до відкриття Конгресу, залишаються в класі до якого вони відносилися колись.

6. Однак у виняткових випадках, таких, як стихійні лиха, коли потрібна міжнародна допомога, Виконавча рада може дозволити країні-члену на її прохання перейти на один клас нижче, якщо ця країна приведе докази неможливості зберігати свій внесок відповідно до початкового обраного класу.

7. У зміну положень параграфів 4 і 5 ніякі обмеження у відношенні перекладу в більш високий клас не існує.

Стаття 126
Оплата матеріалів, які поставляються Міжнародним бюро

Постачання матеріалів, що провадяться Міжнародним бюро Поштовим адміністраціям за плату, повинні оплачуватися в можливо короткий термін, але не пізніше шести місяців, вважаючи з першого дня місяця, що слідує за місяцем відправлення рахунка вищезгаданому Бюро. Після закінчення цього терміну на суму, що підлягає сплаті, нараховується, починаючи з дня зазначеного терміну, 5% річних на користь Союзу.

Глава V
Арбітраж

Стаття 127
Процедура арбітражу

1. В випадку розбіжностей, що повинні бути дозволені арбітражем, кожна з Поштових адміністрацій, яка беруть участь у спорі, вибирає Поштову адміністрацію країни-члена, не зацікавлену безпосередньо у спорі. Якщо кілька Адміністрацій виступають спільно, вони вважаються при застосуванні цього положення за одну Адміністрацію.

2. В випадку, якщо одна з Адміністрацій, що беруть участь у спорі, не дає протягом шести місяців відповіді на пропозицію про призначення арбітражу, Міжнародне бюро при звертанні до нього пропонує, у свою чергу, що ухиляється Адміністрації призначити арбітраж або саме призначає такий у службовому порядку.

3. Сторони, що беруть участь у спорі, можуть домовитися між собою про призначення тільки одного арбітра, яким може бути Міжнародне бюро.

4. Рішення арбітрів приймається більшістю голосів.

5. В випадку поділу голосів арбітражі вибирають для вирішення розбіжності іншу Поштову адміністрацію, також не зацікавлену в спорі. При відсутності згоди щодо питання про вибір арбітра така Адміністрація призначається Міжнародним бюро з числа Адміністрацій, що не пропонувалася арбітрами.

6. Якщо мова йде про розбіжність, що стосується одної з Угод, арбітри можуть бути призначені тільки з числа Адміністрацій, що беруть участь у цій Угоді.

Глава VI
Заключні положення

Стаття 128
Умови прийняття пропозицій,
що відносяться до Загального регламенту

Для прийняття пропозицій, поданих Конгресу і віднесених до цього Загального регламенту, необхідно їх затвердження більшістю країн-членів, представлених на Конгресі. В момент голосування повинні бути присутнім дві третини країн-членів Союзу.

Стаття 129
Пропозиції, що відносяться до Угод
з Організацією Об'єднаних Націй

Умови прийняття пропозицій, передбачені в статті 128, застосовуються також до пропозицій по зміні Угод, укладених між Всесвітнім поштовим союзом і Організацією Об'єднаних Націй, у тій мірі, у якій ці Угоди не передбачають умови змін положень, які є в них.

Стаття 130
Набуття чинності і термін дії Загального регламенту

Цей Загальний регламент набуває чинності 1 січня 1991 р. і залишається чинним до набуття чинності Актів наступного Конгресу.

У посвідчення чого Повноважні представники Урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному примірнику, що буде переданий на збереження Генеральному директорові Міжнародного бюро. Копія буде передана кожній стороні Урядом країни місця проведення Конгресу.

Вчинено у Вашингтоні 14 грудня 1989 р.