МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
12.03.2013 N 230
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
2 квітня 2013 р. за N 541/23073
Про затвердження Інструкції
про порядок проведення службових розслідувань
в органах внутрішніх справ України
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказую:
1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція), що додається.
2. Керівникам структурних підрозділів апарату МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів системи МВС України:
2.1. Здійснення заходів, спрямованих на забезпечення конституційних прав і свобод людини, поваги до честі та гідності кожної особи, попередження протиправних дій з боку працівників міліції, вважати пріоритетним і першочерговим напрямом службової діяльності, а стан дотримання службової дисципліни особовим складом - одним з провідних критеріїв оцінки діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ.
2.2. Забезпечити неухильне виконання вимог законодавства щодо захисту персональних даних під час проведення службових розслідувань.
2.3. Забезпечити своєчасне та якісне проведення службових розслідувань за фактами порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ службової дисципліни, кримінального процесуального та адміністративного законодавства, інших надзвичайних подій за участю особового складу відповідно до вимог Інструкції.
3. Департаменту кадрового забезпечення (Дивак М.М.), ректорам (начальникам) навчальних закладів системи МВС України внести до навчальних програм відповідні зміни, спрямовані на оволодіння перемінним складом знаннями та навичками, необхідними для належного виконання службових обов’язків.
4. Департаменту кадрового забезпечення (Дивак М.М.) у п’ятиденний строк після підписання цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 6 грудня 1991 року N 552 "Про заходи по зміцненню законності в діяльності органів внутрішніх справ".
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Лекаря С.І.
Міністр генерал внутрішньої служби України В.Ю. Захарченко
Затверджено
Наказ МВС України
12.03.2013 N 230
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
2 квітня 2013 р. за N 541/23073
Інструкція
про порядок проведення службових розслідувань
в органах внутрішніх справ України
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.
1.2. Визначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення:
виконавець - службова особа органу (підрозділу) внутрішніх справ, якій доручено проведення службового розслідування;
ВНЗ - вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України;
ГУМВС - головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Києві;
МВС - Міністерство внутрішніх справ України;
особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України;
службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з’ясування інших обставин;
УМВС - управління МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.
1.3. У разі якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинений особою РНС дисциплінарний проступок містить ознаки кримінального правопорушення, виконавець вносить начальнику, яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
У разі якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинений особою РНС дисциплінарний проступок містить ознаки адміністративного правопорушення, виконавець вносить начальнику, яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому чинним законодавством.
II. Підстави для проведення службового розслідування
2.1. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
2.2. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі:
2.2.1. Невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
2.2.2. Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.
2.2.3. Повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.
2.2.4. Скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
2.2.5. Скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
2.2.6. Загибелі або травмування особи РНС.
2.2.7. Самогубства або спроби самогубства особи РНС.
2.2.8. Скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула (и) чи отримала (и) тілесні ушкодження особа (особи) РНС чи цивільні особи.
2.2.9. Застосування особою РНС вогнепальної зброї.
2.2.10. Використання особою РНС вогнепальної зброї.
2.2.11. Застосування особою РНС спеціальних засобів або заходів фізичного впливу.
2.2.12. Утрати або викрадення табельної, нагородної, добровільно зданої або вилученої зброї або боєприпасів.
2.2.13. Утрати або викрадення спеціальних засобів.
2.2.14. Порушення особою РНС норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
2.2.15. Утрати або викрадення матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів.
2.2.16. Розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності, утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків.
2.2.17. Утрати або викрадення в особи РНС документів, які посвідчують її належність до ОВС.
2.2.18. Порушення фінансово-господарської діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МВС, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів.
2.2.19. Надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності ОВС порушення законодавства.
2.2.20. Отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.
2.3. За рішенням уповноваженого начальника службове розслідування може бути призначене за письмовим рапортом особи РНС з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозр.
2.4. Службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення особі РНС про підозру в учиненні кримінального правопорушення, якщо його було проведено на підставі підпункту 2.2.2 цього пункту, а до особи (осіб), винної (их) у його скоєнні, ужито заходів дисциплінарного впливу.
2.5. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
2.6. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
III. Порядок призначення службового розслідування
3.1. Міністр внутрішніх справ України має право призначати службові розслідування за всіма підставами та відносно всіх осіб РНС.
Інші начальники мають право призначати службове розслідування відносно осіб РНС, якщо Міністром внутрішніх справ України їм надано повноваження накладати на цих осіб РНС дисциплінарні стягнення.
За фактами порушення слідчими вимог кримінального процесуального законодавства призначати службові розслідування має право також начальник Головного слідчого управління МВС.
Начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.
За зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, у яких не міститься відомостей з ознаками кримінального правопорушення, службові розслідування, за наявності повноважень та правових підстав, можуть призначати начальники, яким вони адресовані, або начальники тих органів або підрозділів внутрішніх справ, структурних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, до секретаріатів (канцелярій) яких вони надійшли.
Інші службові особи мають право в разі потреби звертатися за підпорядкованістю до наділеного відповідними повноваженнями начальника з клопотанням про призначення службового розслідування.
Начальники структурних підрозділів апарату МВС та їх заступники при виявленні підстав, достатніх для призначення службового розслідування відносно особи РНС, яка проходить службу в органі (підрозділі), що не входить до структури апарату Міністерства, можуть надсилати відповідну інформацію до ГУМВС, УМВС, ВНЗ, науково-дослідних установ системи МВС для проведення службового розслідування з подальшим інформуванням МВС про його результати.
3.2. Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.
3.3. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об’єктивні висновки.
3.4. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
У разі виникнення таких обставин виконавець упродовж двадцяти чотирьох годин повинен повідомити про це начальнику, який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.
IV. Компетенція окремих підрозділів МВС
при проведенні службових розслідувань
4.1. Проведення службових розслідувань за фактами порушень службової дисципліни, неналежного виконання особами РНС посадових обов’язків, втрати службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного впливу до цих осіб здійснюються працівниками тих підрозділів, у яких ці порушення було виявлено.
4.2. До проведення службових розслідувань за всіма підставами, визначеними цією Інструкцією, за рішенням уповноважених службових осіб можуть залучатися працівники підрозділів внутрішньої безпеки.
4.3. У випадку допущення слідчими порушень норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування службові розслідування проводяться Головним слідчим управлінням МВС, слідчими управліннями (відділами) ГУМВС, УМВС.
4.4. За рішенням уповноваженого начальника працівники управління (відділів, секторів) інспекції з особового складу кадрових підрозділів відповідно МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ та науково-дослідних установ МВС залучаються до проведення службових розслідувань при:
4.4.1. Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення або повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.
4.4.2. Скоєнні особою РНС корупційного правопорушення або надходженні подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
4.4.3. Загибелі або травмуванні особи РНС.
4.4.4. Самогубстві або спробі самогубства особи РНС.
4.4.5. Застосуванні та використанні особою РНС вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу, що призвело до загибелі або поранення працівників міліції чи інших осіб.
4.4.6. Отриманні інформації про скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула (и) чи отримала (и) тілесні ушкодження особа (особи) РНС чи цивільні особи.
4.4.7. Надходженні відомостей про скоєння адміністративного або кримінального правопорушення, дисциплінарних проступків керівниками органів та підрозділів внутрішніх справ, працівниками апаратів МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ та науково-дослідних установ МВС.
4.5. До проведення службових розслідувань з метою поглибленого вивчення причин і умов, що передували порушенню службової дисципліни, також можуть залучатися працівники інших підрозділів системи МВС, зокрема:
4.5.1. За фактами застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу, загибелі або поранення працівників ОВС - служби професійної підготовки підрозділів кадрового забезпечення.
4.5.2. За фактами самогубств або спроб самогубств осіб РНС - служби психологічного забезпечення підрозділів кадрового забезпечення.
4.5.3. За фактами втрати або викрадення зброї та спеціальних засобів - штабу, підрозділів громадської безпеки та матеріального забезпечення.
4.5.4. За фактами скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди -Державтоінспекції МВС.
4.5.5. За фактами розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності, утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків - підрозділів режимно-секретного та документального забезпечення.
4.5.6. За фактами порушення фінансово-господарської діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МВС, виявленими під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, - підрозділів внутрішнього аудиту.
4.6. Службові розслідування за фактами порушення службової дисципліни особами РНС підрозділів Державної служби охорони при МВС проводяться працівниками служби внутрішніх розслідувань Департаменту Державної служби охорони при МВС чи іншими працівниками, які визначені керівництвом МВС.
V. Строки проведення службового розслідування
5.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
5.2. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
5.3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
5.4. Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
VI. Права та обов’язки учасників
службового розслідування
6.1. Права та обов’язки начальника, який призначив проведення службового розслідування:
6.1.1. Здійснює контроль за своєчасністю здійснення виконавцем запланованих заходів, періодично знайомиться з матеріалами службового розслідування.
6.1.2. Дає окремі письмові доручення стосовно ходу його проведення, розглядає заяви, рапорти осіб РНС, інші матеріали, необхідні для встановлення істини, на будь-якому етапі розслідування може брати безпосередню участь у його здійсненні.
6.1.3. За наявності сумнівів в об’єктивності особи, якій доручено проведення службового розслідування, чи інших поважних причин має право змінювати виконавців і доручати його проведення іншим особам, що оформлюється письмово.
6.1.4. У разі відсутності повноваження на залучення до проведення службового розслідування представників інших служб звертається до начальників, які наділені повноваженнями давати таким підрозділам відповідні доручення, щодо включення їх до складу комісії.
6.1.5. Під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням має право в межах строку, який установлений для проведення службового розслідування, давати доручення щодо додаткової перевірки фактів і обставин, які раніше не були відомі або не враховані при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування.
6.1.6. Затверджує висновок службового розслідування. При затвердженні висновку службового розслідування, ураховуючи думку виконавця (комісії) та на підставі поданих матеріалів службового розслідування, може прийняти рішення, яке відрізняється від запропонованого. У разі прийняття такого рішення власноруч викладає та обґрунтовує його у висновку службового розслідування.
За відсутності повноважень щодо накладення на особу РНС дисциплінарного стягнення доповідає висновок службового розслідування для його затвердження старшому начальнику, наділеному відповідними повноваженнями, у межах цього ж органу (підрозділу) внутрішніх справ. У разі відсутності в начальника цього органу внутрішніх справ права щодо накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на особу РНС він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи РНС перед начальником вищого органу внутрішніх справ, наділеним правом накладати таке стягнення.
6.2. Права та обов’язки виконавця (голови, членів комісії):
6.2.1. Виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право:
виїжджати на місце скоєння дисциплінарного проступку, кримінального чи адміністративного правопорушення, іншої події, що стала підставою для призначення службового розслідування. При цьому він не повинен перешкоджати здійсненню компетентними особами огляду місця події в межах кримінального процесуального чи адміністративного законодавства;
викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування;
проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка;
здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень. Така згода оформлюється в письмовому вигляді, підписується опитуваним та приєднується до матеріалів службового розслідування;
ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають відношення до службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування;
користуватися в установленому порядку обліками та інформаційними базами МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ;
залучати в разі потреби відповідних фахівців і отримувати від них консультації, пояснення, роз’яснення з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;
отримувати та збирати згідно із законодавством України матеріали, що стосуються службового розслідування, у тому числі від інших органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, за запитом начальника, який призначив службове розслідування, чи інших уповноважених осіб;
у разі необхідності проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до начальника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додаткове залучення працівників з метою своєчасного його завершення;
у разі проведення службового розслідування у складі комісії та незгоди з рішенням голови або інших членів комісії щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім’я начальника, який призначив службове розслідування, у якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів розслідування.
Голова комісії здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, має право давати їм письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, обов’язкові для виконання за наявності відповідної компетенції.
6.2.2. Обов'язки виконавця (голови, членів комісії):
дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування;
доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення;
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов’язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов’язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.
У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта.
Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування;
у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідати про це відповідному начальнику для вирішення питання про передачу матеріалів до компетентних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства;
у разі виявлення в особи РНС, службових приміщеннях, у службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препаратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформувати про це компетентні органи для документування та подальшого збереження доказової бази, з одночасним повідомленням про це начальника, який призначив службове розслідування;
у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами;
після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства;
за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати зацікавлених осіб на їх вимогу про його результати;
здійснювати контроль за реалізацією викладених у висновку службового розслідування пропозицій та розроблених за результатами службового розслідування заходів, періодично інформувати начальника про хід усунення недоліків, які виявлені службовим розслідуванням;
виконавець (голова, члени комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, є відповідальним (и) за повноту, усебічність і об'єктивність висновку службового розслідування та не повинен (ні) допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
6.3. Права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування:
6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.
6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).
6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.
6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
VII. Відсторонення від виконання службових
обов’язків та виплата грошового забезпечення
7.1. Особа РНС, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов’язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.
7.2. Рішення про відсторонення особи РНС від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
7.3. Тривалість відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.
7.4. Особа РНС може бути відсторонена від посади в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
7.5. Питання про виплату грошового забезпечення особі РНС, відстороненій від посади в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України, а також стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, вирішується відповідно до законодавства.
VIII. Оформлення матеріалів службового розслідування
8.1. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
8.2. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються:
посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування;
підстави для проведення службового розслідування.
8.3. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв’язку з цим;
посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;
умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;
наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов’язаних з державною таємницею, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.
8.4. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються:
підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;
пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.
8.5. У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які підпадають під дію статті 8 Закону України "Про державну таємницю", Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року N 440, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за N 902/11182, або інших нормативно-правових актів у частині віднесення інформації до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф обмеження доступу.
8.6. Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, повинен бути ознайомлений начальник органу (підрозділу) внутрішніх справ, де проходить службу працівник, стосовно якого воно проводилося.
8.7. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
IX. Облік та узагальнення результатів
службових розслідувань
9.1. Після затвердження висновку службового розслідування його оригінал та матеріали службового розслідування, а також наказ про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до канцелярії (секретаріату) підрозділу, де проходить службу виконавець, що проводив службове розслідування.
У випадку проведення службового розслідування комісією оригінали матеріалів зберігаються в канцелярії (секретаріаті) підрозділу - основного виконавця, який визначається начальником, що призначив службове розслідування.
9.2. Строк зберігання матеріалів службового розслідування встановлюється відповідно до законодавства.
9.3. Копії висновків за результатами службових розслідувань, під час проведення яких встановлені факти порушення особами РНС службової дисципліни і до винних ужито заходів дисциплінарного впливу, разом з копіями відповідних наказів начальниками структурних підрозділів МВС, органів та підрозділів внутрішніх справ протягом трьох днів з дати підписання наказу надсилаються до кадрових апаратів відповідно МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ, науково-дослідних установ МВС для обліку, узагальнення та залучення до особових справ.
9.4. Копії висновків службових розслідувань, проведених за фактами, передбаченими підпунктами 4.4.1 - 4.4.7 пункту 4.4 розділу IV цієї Інструкції, а також утрати або викрадення зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та інших матеріальних цінностей, начальниками ГУМВС, УМВС, ВНЗ, науково-дослідних установ МВС або структурних підрозділів апарату МВС та копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) у п'ятиденний строк після затвердження надсилаються до Департаменту кадрового забезпечення МВС.
9.5. У випадку засудження особи РНС, звільнення її від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучається копія відповідного вироку (ухвали) суду, постанови слідчого (прокурора), який (яка) набрали законної сили, а також копія надсилається до Департаменту кадрового забезпечення МВС України.
Начальник Департаменту кадрового забезпечення
МВС України генерал-майор міліції М.М. Дивак
Додаток
до Інструкції про порядок
проведення службових розслідувань
в органах внутрішніх справ України
Пояснення
З Додатком можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".