КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
II сесія VI скликання

РІШЕННЯ
27.11.2008 N 632/632

Про затвердження Стратегії розвитку малого та середнього
підприємництва у м. Києві на період до 2015 року

(Із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради
N 489/8773 від 29.11.2012)

З метою визначення шляхів створення умов для підвищення та використання повною мірою потенціалу малого та середнього підприємництва, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 N 1001 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.11.2004 N 2168 "Про схвалення Стратегії економічного та соціального розвитку м. Києва на період до 2015 року" Київська міська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва у м. Києві на період до 2015 року згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), починаючи з 2008 року, забезпечувати розробку та виконання дворічних Київських міських програм підтримки малого та середнього підприємництва у відповідності до Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва у м. Києві на період до 2015 року.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань торгівлі, підприємництва, громадського харчування та послуг.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення
Київської міської ради
27.11.2008 N 632/632

Стратегія
розвитку малого та середнього підприємництва у
м. Києві на період до 2015 року

Вступ

В умовах активізації участі України у міжнародних економічних процесах особливого значення набуває поліпшення діяльності ринкових інститутів, насамперед розвиток малого та середнього підприємництва, який базуватиметься на інвестиціях та інноваціях та слугуватиме основою структурно-технологічної модернізації економіки і стабільного підвищення добробуту громадян. На визначення шляхів створення умов для підвищення та використання повною мірою потенціалу малого та середнього підприємництва спрямовано Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва у м. Києві на період до 2015 року (далі - Стратегія). Стратегію розроблено, виходячи з Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 N 1001, та Стратегії економічного та соціального розвитку м. Києва на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.11.2004 N 2168.

Визначення напрямів та інструментів реалізації Стратегії здійснено з урахуванням положень законодавчих та нормативно-правових актів у сфері підприємництва, Послання Президента України до Верховної Ради України, резолюції Форуму "Влада і бізнес - партнери".

При розробці Стратегії використано програмно-цільовий метод та враховано досвід реалізації дворічних Київських міських програм розвитку підприємництва.

I. Тенденції розвитку підприємництва у м. Києві

Розвиток підприємницького сектора економіки Києва характеризується стійкою тенденцією до зростання його основних показників.

Щороку збільшується кількість зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (рис. 1). Державними реєстраторами міста протягом 2007 року здійснено 206,2 тис. реєстраційних дій, що на 43,6 % більше ніж у попередньому році. Зареєстровано понад 40 тис. новостворених юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що на 17,8 % більше ніж у 2006 році. Темпи зростання кількості новостворених юридичних осіб вдвічі перевищили темпи зростання кількості новостворених фізичних осіб - підприємців, що свідчить про покращення якісного складу суб'єктів господарювання. Всього в місті зареєстровано п'яту частину всіх юридичних осіб України.

Рисунок 1. Кількість суб'єктів господарювання (юридичних осіб
та фізичних осіб - підприємців) у м. Києві, внесених у
Державний реєстр

Зростає також кількість суб'єктів підприємництва, які сплачують податки, та сума надходжень податків і зборів від них до бюджету (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники розвитку підприємництва
в м. Києві

за даними органів статистики

___________

¹⁾ за даними Державної податкової адміністрації у м. Києві

Загальна кількість суб'єктів підприємництва, які сплачують податки, за підсумками 2007 року зросла порівняно з попереднім роком на 11,3 % та становила 282,1 тис. Надходження податків і зборів від них до Зведеного бюджету збільшились на 11,1 % та становили 34,3 млрд. грн., до бюджету міста - на 44,4 % та становили 7,0 млрд. грн. У тому числі, кількість юридичних осіб - суб'єктів підприємництва збільшилась порівняно з попереднім роком на 9,8 % та становила 120,6 тис. суб'єктів, а фізичних осіб - підприємців - на 12,4 % і становила 161,50 тис. осіб.

Суб'єкти підприємництва забезпечили 93 % загальної суми надходжень від усіх платників до Зведеного бюджету та 78 % - до бюджету міста.

Зростають також показники діяльності малого та середнього підприємництва. Загальна кількість малих та середніх підприємств у 2006 році збільшилась порівняно з попереднім роком на 9,3 %. Темпи зростання кількості середніх підприємств майже вдвічі перевищили темпи зростання кількості малих підприємств: 15,8 % проти 8 %. Відповідно збільшилась частка середніх підприємств у загальній кількості підприємств міста та зменшилась частка малих. На початок 2007 року в Києві діяли 68,64 тис. малих та середніх підприємств або 99,8 % загальної кількості підприємств міста, з них 56,85 тис. малих або 82,7 % та 11,79 тис. середніх або 17,1 %. Кількість малих та середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у столиці в 3,3 раза перевищує відповідні показники у середньому по Україні (рис. 2).

Зросла на 2,4 % у 2006 році порівняно з попереднім роком кількість найманих працівників малих та середніх підприємств та становила на початок 2007 року 921 тис. осіб або 55,3 % загальної кількості найманих працівників підприємств міста. Таке зростання відбулось за рахунок збільшення кількості працюючих на середніх підприємствах з 639,7 тис. осіб до 662,4 тис. осіб, тобто на 22,7 тис. осіб, водночас на малих підприємствах їх кількість зменшилась з 259,9 тис. осіб до 258,6 тис. осіб, тобто на 1,3 тис. осіб.

Рисунок 2. Кількість малих та середніх підприємств
на 10 тис. осіб наявного населення

Обсяги реалізованої продукції малих та середніх підприємств збільшились на 40,7 %, в т. ч. середніх - на 42,7 %, малих - на 5,8 %. Питома вага обсягів реалізованої продукції малих та середніх підприємств у загальних обсягах реалізації по місту становить 82,2 %. Частка обсягів реалізації середніх підприємств збільшилась з 77,7 % у 2005 році до 78,8 % у 2006 році; малих підприємств зменшилась з 4,5 % до 3,4 %. Середній обсяг реалізованої продукції малих та середніх підприємств на одного працюючого становить 586 тис. грн. Середні підприємства працюють найбільш ефективно - на одного працюючого на них реалізовано продукції (робіт, послуг) на 757 тис. грн., на малих підприємствах - на 83 тис. грн., на великих підприємствах - на 153 тис. грн.

Зростає кількість підприємств, що здійснюють валові капітальні інвестиції, та обсяги таких інвестицій. Малі та середні підприємства здійснили інвестицій у 2006 році на 16,8 % більше ніж у попередньому році. При цьому, інвестиційна діяльність малих підприємств зростала значно вищими темпами ніж середніх: збільшення обсягів інвестицій на 69,8 % та 7,0 % відповідно. Здійснювали інвестиції 27,9 % загальної кількості малих підприємств, що реалізовували продукцію та надавали послуги.

Фінансові результати малих та середніх підприємств від звичайної діяльності до оподаткування у 2006 році становили 13818,2 млн. грн. або 45,8 % загальної суми по всіх підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності. Чистий прибуток отримали 60,7 % малих підприємств та 70,9 % середніх підприємств. Фінансові результати малих підприємств порівняно з попереднім роком погіршились: збільшилась частка збиткових підприємств, сальдо фінансового результату є від'ємним.

Створення передумов галузевої диверсифікації економічного розвитку міста потребує поліпшення галузевої структури малого підприємництва.

Групування малих підприємств за основними категоріями дозволяє оцінити тенденції структурних змін (табл. 2). За ключовими показниками кількості підприємств, зайнятих на них працівників та обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) протягом 2005 - 2007 років спостерігалось зниження часток виробничої сфери та торгівлі. Водночас суттєво зростала частка бізнес-послуг. Найменш розвиненими залишаються інноваційна сфера та сфера соціальних, комунальних та індивідуальних послуг.

У структурі кількості суб'єктів малого та середнього підприємництва 69 % належать фізичним особам - підприємцям. Їх кількість збільшилась у 2006 році порівняно з попереднім роком на 4,7 %. Загальна кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва зросла на 6,1 % та становила на початок 2007 року 218,9 тис. суб'єктів, в т. ч. кількість суб'єктів малого підприємництва збільшилась на 5,6 % та становила 207,1 тис. За цей же період кількість зайнятих у сфері малого підприємництва зросла на 0,7 %, що відбулось за рахунок збільшення кількості фізичних осіб - підприємців. Обсяг продукції (робіт, послуг), реалізованої суб'єктами малого підприємництва, збільшився на 12,9 %. Темп зростання цього показника у фізичних осіб - підприємців був вищим ніж на малих підприємствах (відповідно 29,4 % та 5,8 %).

Таблиця 2. Галузева структура малих підприємств, %

За даними органів статистики

Розширюється мережа об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва (рис. 3).

Рисунок 3. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва

Найбільш активно зростала у 2007 році порівняно з попереднім роком кількість інформаційно-консультативних установ - в 2,5 раза, кредитних спілок - у 2,4 раза, фондів підтримки підприємництва - в 1,8 раза, інвестиційних фондів і компаній - в 1,7 раза, інноваційних фондів і компаній - в 1,6 раза.

* * *

Про важливу роль малого та середнього бізнесу для економіки м. Києва свідчить питома вага малих та середніх підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг) всіма підприємствами, яка становила у 2006 році 82,2 %, а також у загальній кількості найманих працівників всіх підприємств - 55,3 % (рис. 4).

За рівнем розвитку малого та середнього підприємництва Київ значно випереджає інші регіони України, а за кількістю його суб'єктів відповідає міжнародним показникам.

Рисунок 4. Питома вага малих та середніх підприємств у
м. Києві у 2006 році, %

У розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у Києві у 2007 році припадало 852 суб'єкти малого підприємництва, що вдвічі перевищує відповідний показник у Латвії та Франції (420), у 1,1 раза перевищує показники Естонії та Польщі (відповідно 760 та 790).

У малому та середньому підприємництві столиці у 2006 році було зайнято 12,1 % загальної кількості зайнятих та реалізовано 35,3 % обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) малого та середнього підприємництва України, при тому, що наявне населення міста становить лише 5,8 % населення України.

У Києві зосереджено третину всіх бізнес-центрів, дві третини лізингових компаній, інвестиційних та інноваційних фондів, майже половину інформаційно-консультативних установ України.

Однак, спостерігаються і негативні тенденції, які стосуються, в основному, розвитку малого підприємництва та потребують виправлення.

Так, збільшується кількість малих підприємств, які фактично не працюють. У 2006 - 2007 роках третина загальної кількості малих підприємств не реалізовували продукцію (роботи, послуги), а майже 40 % були збитковими.

Питома вага працюючих на малих підприємствах у кількості населення у працездатному віці суттєво перевищує питому вагу цих підприємств у обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг) по економіці міста в цілому (рис. 5). Це свідчить про їх низьку ефективність.

Рисунок 5. Динаміка питомої ваги малих підприємств
в м. Києві, %

Галузева структура малих підприємств не відповідає потребам столичного міста та характеристикам розвитку ринкової економіки. Недостатнім є рівень розвитку малого підприємництва у сфері бізнес-послуг, насамперед фінансової діяльності, соціальної сфери, комунальних та індивідуальних послуг, а також інноваційної сфери.

Зменшилась у 2006 році порівняно з попереднім роком кількість малих підприємств, що здійснювали технологічні інновації (з 366 до 347).

Як і у попередні роки спостерігається нерівномірність розвитку суб'єктів малого підприємництва по районах міста. Так, якщо у Печерському районі у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у 2007 році припадало 923 малих підприємств, у Шевченківському - 514, то у Дарницькому цей показник становить 136, а в Деснянському - 75 малих підприємств.

Недостатньою є кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, які надають комплексні послуги підприємцям, а саме: бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, а також таких, що здійснюють фінансові послуги, насамперед кредитних спілок, фондів підтримки та лізингових компаній.

II. Виклики

2.1. Проведення Євро-2012

В якості потужного поштовху розвитку малого та середнього підприємництва слід використати проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

За прогнозами УЄФА Київ можуть відвідати понад 600 тисяч туристів.

На м. Київ, як приймаюче місто, покладені великі зобов'язання, які закріплені в угоді, підписаній з УЄФА.

Для упорядкування заходів з виконання цих зобов'язань розроблена Київська міська програма підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Мета програми - створення організаційних, соціальних та економічних умов для успішного проведення в Україні чемпіонату Європи 2012 року з футболу взагалі та його фінальної частини в м. Києві зокрема. Основні пріоритети програми:

- приведення до вимог УЄФА об'єктів спортивної інфраструктури;

- забезпечення належного рівня безпеки та правопорядку;

- приведення у відповідність до вимог УЄФА медичної інфраструктури;

- приведення у відповідність до концепції мобільності транспортної інфраструктури міста;

- забезпечення високого рівня туристичної інфраструктури, у тому числі організація розміщення гостей міста, їх харчування та дозвілля;

- інформаційна інфраструктура.

Реалізація кожного з перелічених пріоритетних напрямів - це поле діяльності для суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Приведення до вимог УЕФА об'єктів спортивної інфраструктури передбачає реконструкцію двох та будівництво одного нового стадіону, а також підготовка в якості резерву ще 13 стадіонів та спорткомплексів. У цій роботі повинні знайти своє місце суб'єкти малого та середнього бізнесу будівельного профілю.

До забезпечення належного рівня безпеки та правопорядку можуть бути залучені суб'єкти підприємницької діяльності, які діють у сфері охоронного бізнесу.

Однією з основних вимог УЕФА є забезпечення учасників та гостей змагань медичними послугами та послугами з охорони здоров'я, приведення у відповідність до вимог УЄФА медичної інфраструктури.

До активної участі у забезпеченні цих вимог повинні бути готові приватні медичні заклади.

Згідно з угодою м. Київ має розробити і запровадити ефективну концепцію громадського транспорту. Концепція мобільності включає в себе оптимізацію переміщення потоків людей ззовні до міста-господаря, а також мобільність всередині міста. Для подолання потенційних вузьких місць у сфері мобільності розроблена програма підготовки дорожньо-транспортної інфраструктури до проведення фінального турніру чемпіонату Європи. Своє місце у реалізації цієї програми повинні знайти як підприємницькі структури будівельного профілю, так і ті, що займаються пасажирськими перевезеннями: згідно з прогнозними даними обсяги щоденних перевезень пасажирів зростуть на 26 %.

Згідно з угодою приймаюче місто має забезпечити високий рівень туристичної інфраструктури, у тому числі організацію розміщення гостей міста, їх харчування та дозвілля.

Підготовка сфери туризму, готельного і комунального господарства до проведення Євро-2012 включає:

- організацію розміщення осіб, які прибудуть в м. Київ під час проведення чемпіонату;

- підготовку закладів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування;

- підготовку комунального господарства;

- рекламно-інформаційну діяльність.

За даними УЄФА термін перебування 75 % гостей чемпіонату становить 3 - 4 дні. Для гостей міста під час проведення чемпіонату будуть запропоновані різноманітні туристично-екскурсійні програми у супроводі екскурсоводів та гідів-перекладачів. Розроблені варіанти триденної екскурсійної програми.

За умови одночасного прийому 200 тис. гостей під час проведення чемпіонату місту необхідно підготувати майже 2000 фахівців. Відповідно до вимог УЄФА будуть здійснені заходи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців туристичного супроводу (екскурсоводи, гіди-перекладачі).

Учасникам та гостям чемпіонату необхідно забезпечити можливість ознайомитися з пам'ятками всесвітньої культурної спадщини, національного та місцевого значення.

Все перелічене - широке поле для діяльності туристичних фірм.

Слід очікувати ажіотажний попит на сувенірну продукцію з національною та футбольною символікою. До цього повинні бути готові як майстри народних художніх промислів, так і відповідні підрозділи районних державних адміністрацій в частині підготовки цивілізованих місць торгівлі цією продукцією.

Позитивні перспективи, які відкриває для підприємців проведення в м. Києві фіналу чемпіонату Європи 2012 року з футболу, повинні бути використані повною мірою.

2.2. Вступ України до СОТ

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) неминуче призведе до суттєвих змін у становищі вітчизняних виробників товарів та послуг як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

Приєднання України до СОТ слід розглядати як потужний чинник розвитку малого та середнього підприємництва, формування сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій.

Набуття Україною членства в СОТ сприятиме посиленню конкурентноспроможності вітчизняних виробників товарів та послуг в умовах конкуренції з провідними виробниками світу: СОТ об'єднує країни, в яких зосереджено понад 95 % обсягу світової торгівлі, близько 85 % світового ВВП та понад 85 % населення світу. В результаті вступу України до СОТ слід очікувати низку переваг, якими повинні скористатись малі та середні підприємницькі структури.

Серед очікуваних переваг:

- створення більш сприятливого клімату для іноземних інвестицій. Світовий досвід свідчить, що не лише країни зі значним терміном членства у СОТ отримують більший приплив прямих іноземних інвестицій, але і сам вступ до СОТ, як правило, супроводжується їх зростанням;

- розширення можливостей доступу українських товаровиробників до зарубіжних передових технологій завдяки лібералізації інвестиційного співробітництва;

- розширення асортименту та зниження цін на імпортні матеріали, комплектуючі та устаткування, що використовуються вітчизняними товаровиробниками для виробництва конкурентоспроможної продукції;

- покращення умов доступу для вітчизняних експортерів на зарубіжні ринки завдяки автоматичному набуттю режиму найбільшого сприяння експортованим українським товарам та послугам;

- захист українських товарів та послуг від дискримінаційних внутрішніх податків, акцизів і митних зборів на зарубіжних ринках;

- отримання доступу до міжнародного механізму залагодження торгових суперечок. З набуттям членства у СОТ українські виробники отримують можливість захищати свої інтереси відповідно до процедури розгляду торгових суперечок СОТ;

- паралельне підвищення прозорості та удосконалення виконання процедур контролю за товарними потоками сприятимуть зменшенню нелегального імпорту товарів в Україну, в результаті чого українські ринки стануть більш захищеними від дешевої низькоякісної продукції;

- формування сприятливих передумов для розширення співпраці з ЄС, активізації переговорів щодо створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до ЄС.

Все це дозволяє очікувати зростання виробництва в окремих експортоорієнтованих галузях економіки внаслідок розширення доступу українських товарів на ринки більш ніж півтори сотні країн.

Серед позитивних наслідків вступу України до СОТ для малого та середнього бізнесу слід назвати і те, що в рамках цієї організації дозволені необмежені обсяги інвестицій "у майбутнє" - розвиток інфраструктури, будівництво доріг, електрифікацію, у "зелені заходи" - захист рослин, селекцію, а також у наукові розробки і підготовку фахівців.

Водночас необхідно чітко усвідомлювати, що СОТ - це лише інструмент для отримання певних переваг. При цьому за деякі з них необхідно постійно боротись, презентуючи себе на світовому ринку як надійного торгового партнера, а на своїх підприємствах здійснити енергійні заходи із зниження витрат, підвищення ефективності виробництва і якості продукції та послуг.

Проте, слід зазначити, що вступ до СОТ - одночасно і великий крок вперед в інтеграції у світову економіку, і жорсткий виклик здатності українських виробників конкурувати на світовому ринку.

Серед основних з цих викликів слід наголосити на наступних:

1. Можна очікувати тимчасове зниження виробництва окремих товарів в обсягах, еквівалентних збільшенню імпорту.

2. Існує ймовірність формування загроз у торгівлі послугами. Зокрема, невжиття превентивних протекціоністських заходів стосовно національних перевізників може призвести до занепаду галузі та витіснення вітчизняних постачальників послуг з міжнародних ринків перевезень.

3. Можливі проблеми із залученням інвестицій в окремі галузі. Так, вступ до СОТ, за висновками Мінпромполітики, створить проблеми залучення інвестицій для виробників електронних компонентів та приладобудівної галузі.

4. Внаслідок низької конкурентноспроможності деяких видів вітчизняної продукції, в окремих секторах економіки України (будівельний, машинобудівний) після вступу до СОТ можна очікувати скорочення виробництва окремих видів продукції, скорочення надходжень до бюджету, втрату робочих місць, зростання соціальної напруженості.

5. Вступ до СОТ призведе до відкриття внутрішнього ринку сільськогосподарської сировини і продовольства. Негативними наслідками цього стане: по-перше, наповнення продовольчого ринку України товарами за низькими цінами (цукром, маргарином, маслом, сирами, іншими молочними продуктами, картоплею і овочами, фруктовими соками); по-друге, вимивання важливої для вітчизняної харчової промисловості сировини і стратегічно важливих кормових ресурсів з неї (насіння соняшника, продовольчого і кормового зерна).

Наведене вище свідчить про те, що господарська діяльність підприємств малого та середнього бізнесу в умовах членства України в СОТ - це багатофакторний процес, і адаптація до нього вимагає злагодженої співпраці центральної, міської влади та бізнесу, партнерської участі у формуванні економічної політики, адекватної новим умовам. Ця робота повинна спиратись на активну роль підприємницьких спілок та їх організацій. Останні повинні встановлювати прямі зв'язки з відповідними підприємницькими структурами країн - учасників СОТ та ЄС, укладати з ними угоди про співробітництво, в тому числі й у питаннях отримання консультацій і допомоги в пристосуванні до комерційних правил СОТ.

III. Конкурентні переваги та ризики розвитку
столичного підприємництва

3.1. Переваги

Загострення конкуренції як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринках обумовлює необхідність повного використання підприємницькими структурами міста унікальних переваг, що їх надає столичний статус м. Києва, і його економічний потенціал.

Київ має вигідне економіко-географічне розташування. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітряні траси країни, що надзвичайно важливо для розвитку та інтенсифікації економічних зв'язків міста.

Київ - один із провідних промислових та наукових центрів з розвиненим багатогалузевим виробництвом.

Промисловий сектор економіки міста об'єднує близько 7,8 тис. суб'єктів господарювання, з яких понад 500 - великі та середні підприємства.

Підприємства міста мають розвинену виробничу інфраструктуру та висококваліфіковані кадри конструкторів, інженерів, технологів і робітників, тобто сприятливі умови для розвитку виробництва високотехнологічної продукції як самостійно, так і шляхом створення спільних підприємств.

Про динамічний розвиток економіки міста свідчить значно вищий ніж в інших регіонах країни рівень середньомісячної заробітної плати та один з найнижчих рівнів безробіття.

В місті збережено потужний потенціал академічної, вузівської, галузевої науки, технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі, який дозволяє виробляти конкурентноспроможну продукцію. У Києві діють понад 360 академічних, галузевих та спеціалізованих виробничих організацій, що займалися науково-технічною діяльністю, це чверть від їх загальної кількості в Україні. У місті вперше в Україні створено механізм підтримки наукових організацій і установ шляхом фінансування наукових проектів і програм для комунального господарства за рахунок коштів з бюджету міста.

Київ є ключовою ланкою у розвиткові телекомунікаційних мереж, що з'єднують Західну Європу з країнами СНД й азійського континенту. Побудовані за міжнародними проектами (ITUR, TEL, TAE, BSFOCS) волоконно-оптичні лінії зв'язку забезпечують приєднання київських абонентів до міжнародних цифрових телекомунікаційних мереж країн СНД, Балтії, Європи та Середнього Сходу, а також до системи FLAG.

Одним з важливих напрямів прискореного розвитку економіки як на рівні держави, так і на рівні міста є стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності та поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків з країнами світу. Розташований на перетині потужних транспортно-комунікаційних потоків, через які підтримуються зв'язки із міжнародним співтовариством, Київ є візитівкою держави, головними воротами до України для її іноземних партнерів.

Протягом останніх років місто демонструє високу інвестиційну привабливість, відкритість та готовність до активної участі в європейських і світових інтеграційних процесах, виступає двигуном реформування національної економіки та соціально-економічного розвитку в інших регіонах держави.

Вирішальним чинником для інвесторів є рівень прибутковості вкладених капіталів. Прибутковість ринку нерухомості в Україні все ще є значно вищою порівняно з країнами Центральної та Східної Європи. За оцінками фахівців міжнародної компанії Colliers International, прибутковість комерційної нерухомості тут сягає 25 %. Прибутки девелоперів в Україні є значно вищими ніж у багатьох інших європейських країнах.

Діяльність київської міської влади сприяє розвиткові позитивного інвестиційного клімату та бізнесу, і це виразно відображується у динаміці зростання економіки Києва. За експертною оцінкою стану економічного розвитку регіону, ринкової та фінансової інфраструктури, розвитку людських ресурсів, ділової активності регіону Київ протягом трьох останніх років має найвищий рейтинг інвестиційної привабливості.

3.2. Ризики

Володіючи названими вище перевагами, підприємництво в столиці, тим не менше, потерпає від цілої низки негативних чинників як специфічних для м. Києва, так і таких, що мають загальний для України характер.

Серед негативних чинників, які в Києві мають більш гострий ніж в інших регіонах характер, слід назвати високу вартість землі, нерухомості і пов'язаний з цим високий рівень орендної плати. Останній з названих факторів набрав особливо руйнівного для підприємництва характеру з прийняттям норм, визначених у законах України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки.

Серед найбільш загрозливих чинників розвиткові підприємництва, які носять загальнодержавний характер, є значний рівень тінізації економіки та низький рівень безпеки бізнесу.

Значні масштаби тіньової економічної діяльності позначаються на обсягах і структурі ВВП, гальмують соціально-економічні реформи, спотворюють офіційні дані про стан економіки. Одним із найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є криміналізація суспільства. Слід усвідомлювати і посилення впливу тіньового капіталу на різні сфери суспільного життя, його зрощування з державним апаратом, зростання корупції.

Одним із проявів сучасної економічної злочинності є протиправне поглинання або захоплення підприємств за допомогою насильства, підкупу чи інших зловживань, що отримало назву рейдерства.

Цей вид економічної злочинності пов'язаний з недосконалістю чинного законодавства, недоліками судової системи, слабкістю регулюючого впливу органів державної влади й управління, криміналізацією підприємництва та іншими чинниками. У зв'язку з цим вітчизняні підприємці залишаються фактично наодинці з небезпекою рейдерського нападу.

Основні проблеми економіки, пов'язані із "захопленнями", - це втрати для акціонерів, негативні наслідки перепрофілювання або зупинки підприємства, які супроводжуються втратою робочих місць і деформацією галузевої структури. Внаслідок рейдерських конфліктів погіршується інвестиційний клімат. Тобто для потенційних інвесторів виникають додаткові інвестиційні ризики. При цьому порушуються принципи корпоративних відносин. Руйнується віра підприємців та інших членів суспільства у дієвість інститутів державної влади та у захищеність власності.

Тому вирішення проблеми рейдерства є актуальним завданням, яке повинні розв'язати всі гілки влади за активної участі підприємців.

IV. Стратегічна мета та пріоритети

Метою Стратегії є створення умов для підвищення та використання повною мірою потенціалу малого та середнього підприємництва як визначального фактору зростання конкурентоспроможності та збалансованого розвитку міста з наближенням до європейських стандартів якості життя.

Однією з основних умов ефективного розвитку малого та середнього підприємництва є проведення державою стабільної макроекономічної політики, яка б забезпечувала оптимізацію фінансово-податкової системи та економічну рівновагу в довгостроковій перспективі.

У свою чергу сектор малого та середнього підприємництва має відповідати за економічне зростання, для чого йому необхідно досягти якомога вищого рівня конкурентноздатності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Діяльність органів влади має створювати умови для диверсифікації діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва, підвищення їх інноваційної активності та ефективності використання ресурсів.

Базовим принципом Стратегії є розвиток нової ідеології взаємовідносин органів влади і підприємців: влада мінімізує своє втручання у господарську діяльність, розширюючи діалог з підприємницькою громадськістю як з рівноправним учасником процесу поліпшення підприємницького середовища.

Враховуючи пріоритетні напрями розвитку м. Києва, визначені Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року, та виходячи із наявних викликів, переваг столичного підприємництва та ризиків, пріоритетами розвитку малого та середнього підприємництва визначено такі.

4.1. Підвищення конкурентноспроможності малого та середнього підприємництва

В умовах лібералізації торговельного обміну України із зарубіжними країнами, глобалізації світогосподарської системи підвищення конкурентноспроможності малого та середнього підприємництва стає обов'язковою умовою зростання його питомої ваги у створенні внутрішнього валового продукту.

Дії органів місцевої влади будуть акцентуватися на збільшенні кількості інновацій, сприянні трансферу технологій, створенні науково-виробничих кластерів, наданні допомоги малим та середнім підприємствам у розробці та впровадженні систем управління якістю, підтримці участі малого та середнього підприємництва у виставках, семінарах, конференціях, забезпеченні доступу до інформації щодо експортних можливостей, правових регулювань зовнішніх ринків тощо.

4.2. Зняття бар'єрів для започаткувавши та розвитку бізнесу

Поширення тіньового бізнесу свідчить про надмірне державне регулювання підприємницької діяльності у вигляді складної та ресурсовитратної системи надання дозволів, а також тотальної та неефективної системи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю.

Діяльність органів місцевої влади буде спрямовуватись на спрощення дозвільних процедур, а також зміну підходів до перевірок діяльності суб'єктів господарювання - від санкцій до профілактики порушень та консультування.

Особливу увагу буде зосереджено на підвищенні ефективності функціонування районних та міського дозвільних центрів, що позбавить підприємців зайвого адміністративного навантаження та сприятиме спрощенню умов для ведення бізнесу.

Ініціюватиметься створення "єдиного вікна" для надання підприємцям звітності з усіх питань, що дозволить значно спростити та наблизити до європейських стандартів процес звітування за результатами господарської діяльності.

Оптимізація системи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю надасть змогу, з одного боку, скоротити витрати держави на здійснення контролюючих функцій, а з іншого - сприятиме створенню довірчих, партнерських стосунків між державними органами і суб'єктами господарювання.

4.3. Забезпечення захисту законних прав суб'єктів малого та середнього підприємництва у діловій та соціальній сферах

За Конституцією України всі суб'єкти права власності мають рівні права перед законом, а завданням держави є забезпечення стабільності правовідносин власності та захист конкуренції у господарській діяльності.

Натомість досі існує можливість втручання бюрократичного апарату у господарську діяльність та встановлення неформального контролю за нею, що призводить до того, що найбільш успішними є не найефективніші бізнеси, а ті, які мають державно-владне прикриття.

Завданням органів влади усіх рівнів є реформування практики державного управління, яка б передбачала невідворотність дії норм законів для всіх осіб, в т. ч. державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування, швидкий та ефективний судовий захист порушених прав.

Має бути забезпечено збалансування інтересів держави, підприємців та найманих працівників шляхом оптимізації контрольно-дозвільної системи та дотримання законодавства про працю.

4.4. Активізація створення суб'єктів малого та середнього підприємництва у містообслуговуючих галузях та соціальній сфері

Скорочення існуючого розриву між Україною та найбільш розвиненими країнами світу потребує прискореного реформування секторів, пов'язаних з розвитком людського потенціалу. Головні конкурентні переваги забезпечуються високим рівнем розвитку сфер господарювання, безпосередньо пов'язаних з життєдіяльністю людини. У Києві потребує активізації розвиток малого та середнього підприємництва у таких сферах: транспорт, туризм, готельно-ресторанне та житлово-комунальне господарство, освіта та охорона здоров'я.

Підтримку суб'єктів малого та середнього бізнесу, задіяних у пріоритетних сферах господарювання, передбачається здійснювати за принципом "селективності", тобто пріоритетного спрямування на їх розвиток трудових, майнових, фінансових, інформаційних ресурсів міста.

V. Напрями та інструменти реалізації Стратегії

5.1. Забезпечення дотримання принципів державної регуляторної політики

Досягнення визначеної Стратегією мети потребує кардинальних змін у відносинах бізнесу та влади. Підвалини таких змін закладено Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Органами влади м. Києва забезпечується здійснення державної регуляторної політики згідно з положеннями Закону. Однак, реалізація кожного із стратегічних пріоритетів залежить від повноти та якості виконання положень державної регуляторної політики як регуляторними органами, так і суб'єктами господарювання та їх об'єднаннями.

Зокрема, для активізації розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва у пріоритетних галузях та сферах органам місцевої влади із залученням об'єднань підприємців необхідно провести ретельний перегляд усіх діючих нормативно-правових актів міського та районного рівнів з метою спрощення правил, скасування зайвих вимог та підвищення привабливості цих сегментів ринку.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- забезпечення прозорості діяльності регуляторних органів під час підготовки, прийняття та перегляду регуляторних актів;

- проведення моніторингу результативності прийнятих регуляторних актів;

- підготовка пропозицій центральними органами влади щодо удосконалення законодавства у сфері господарської діяльності;

- залучення підприємницької громадськості до прийняття владних рішень, конструктивна співпраця органів влади та громадських об'єднань підприємців;

- проведення соціологічних та аналітичних досліджень щодо стану та проблем регулювання бізнесу, врахування думки підприємців та науковців при підготовці проектів регуляторних актів;

- перехід від формального до якісного і в повному обсязі виконання положень Закону;

- підвищення рівня професіоналізму регуляторних органів та громадських об'єднань підприємців щодо здійснення державної регуляторної політики;

- проведення активної антикорупційної діяльності.

5.2. Удосконалення процедур започаткування бізнесу

Процедури державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які здійснюються у районних у м. Києві органах реєстрації згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", практично не є бар'єром при започаткуванні бізнесу. У всіх районах створені належні умови функціонування інституту державних реєстраторів.

Однак, не втрачає актуальності необхідність постійного підвищення кваліфікації державних реєстраторів, а також спрощення доступу майбутніх підприємців до необхідної інформації щодо процедур державної реєстрації. Потребує удосконалення процедура відкриття рахунків суб'єктів господарювання в банківських установах, що є необхідним кроком для початку роботи.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- забезпечення функціонування та постійна актуалізація міської комп'ютерної мережі районних консультаційних пунктів підтримки починаючого підприємця;

- проведення семінарів-тренінгів для державних реєстраторів;

- моніторинг проблем, що виникають у процесі державної реєстрації та їх вирішення;

- надання пропозицій центральним органам влади щодо удосконалення нормативно-правової бази процедур започаткування бізнесу.

5.3. Прискорення реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності в місті

Після набрання чинності у січні 2006 року Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності", яким започатковано реформу дозвільної системи, у всіх 10 районах міста створено дозвільні центри. За два роки роботи ними видано близько 40 тис. дозволів. Процедура видачі значно прискорилась, за рахунок чого підприємці мали змогу зекономити і робочий час, і витрати на оплату праці.

Здійснено ряд заходів із створення міського дозвільного центру ("Єдиного офісу"). Оскільки це питання Законом не врегульовано, то дозвільний центр створено відповідним рішенням Київради. "Єдиний офіс" (управління з надання дозвільних та адміністративних послуг Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва) розпочав свою роботу з 1 листопада 2007 року.

Проте, досі залишаються невирішеними такі проблеми:

- відсутність чітко визначеного переліку документів дозвільного характеру із зазначенням дозвільних органів, які їх видають;

- відсутність стандартів процедур підготовки та видачі документів дозвільного характеру;

- важковиконувані вимоги до підприємців щодо підготовки надмірної кількості документів;

- неофіційні платежі, які часто супроводжують процес одержання дозволів.

Крім того, проведення дозвільної реформи гальмується через інертність дозвільних органів, які не поспішають передавати частину своїх функцій дозвільним центрам.

Для того, щоб суб'єкти малого та середнього підприємництва були спроможні дотримуватись вимог суспільної безпеки, необхідно докорінно змінити підхід держави до надання дозволів, а саме: впровадити мінімальний та чіткий перелік простих та зрозумілих вимог, які будуть обов'язковими для підприємців і виконання яких буде жорстко контролюватися державою.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- підвищення ефективності діяльності районних дозвільних центрів за рахунок залучення до взаємодії всіх місцевих дозвільних органів;

- розгортання в повному обсязі роботи міського дозвільного центру;

- розробка стандартів дозвільних процедур на всі види дозволів;

- інформаційна підтримка підприємців з питань отримання дозволів через засоби масової інформації, веб-сайти, друковану літературу;

- проведення круглих столів та семінарів для адміністраторів з проблемних питань реформування дозвільної системи.

5.4. Впровадження нової ідеології здійснення нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Система перевірок в Україні має тотальний характер, тобто суб'єкти господарювання, діяльність яких передбачає незначні ризики для суспільства, перевіряються на рівні з тими, які мають потенційно високі ризики. Перевірки надто часті та тривалі. Контролюючі органи не тільки перевіряють занадто велику кількість підприємств, але й можуть проводити перевірки одного й того ж суб'єкта господарювання кілька разів на рік.

У грудні 2007 року набрав чинності Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", впровадження якого надасть можливість провести реформу системи державного контролю.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- розробка контролюючими органами критеріїв поділу суб'єктів господарювання на групи ризику за ступенем небезпеки для суспільства і довкілля та визначення граничної частоти і тривалості перевірок для кожної групи;

- впровадження єдиних процедур перевірок та правил оформлення їх результатів;

- оптимізація вимог, виконання яких перевіряється контролюючими органами, шляхом перегляду та відміни тих, які не відповідають сучасним умовам;

- розширення роз'яснювальної, консультаційної та профілактичної роботи, в т. ч. підвищення інформованості підприємців щодо норм та регламентів діяльності контролюючих органів;

- розвиток системи правового забезпечення діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва та допомоги у взаємовідносинах з контролюючими органами.

5.5. Сприяння поглибленню та прискоренню інноваційного розвитку малого та середнього підприємництва

На сьогодні суб'єкти господарювання не мають достатньої економічної мотивації у вирішенні завдань технологічної та структурної модернізації виробництва, освоєння нових товарних ринків. Водночас стратегічним орієнтиром економічного розвитку міста є домінування інноваційної складової. Тому місцеві органи влади мають сприяти створенню та впровадженню малим і середнім бізнесом інновацій, організації процесів трансферу технологій, формуванню ефективної взаємодії установ, підприємств та організацій у галузі науки, освіти, виробництва та фінансово-кредитній сфері.

Для виконання таких завдань у Києві створено Центр високих технологій та інновацій, функціонує інтернет-портал "Інноваційний міст", проводяться навчально-освітні заходи з підвищення кваліфікації підприємців щодо управління інноваційними ризиками, видано каталог інвестиційних та інноваційних пропозицій наукових організацій.

Однак, рівень розвитку малого та середнього підприємництва в інноваційній сфері залишається низьким.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- формування інституційного середовища, яке дозволяє кооперувати зусилля влади, науки, бізнесу шляхом створення науково-виробничих кластерів;

- підвищення освітнього рівня менеджменту у сфері інноваційної діяльності;

- спрощення доступу до інформації щодо інноваційних проектів, нових технологій та ін.;

- сприяння комерціалізації технологій для малого та середнього бізнесу;

- розвиток міжнародного та міжрегіонального співробітництва у сфері інновацій;

- рекламна та виставкова діяльність, спрямована на просування науково-технічних розробок та наукоємної продукції на регіональні та зарубіжні ринки;

- сприяння розвитку інноваційної інфраструктури, складовими якої є технопарки, бізнес-інкубатори, центри комерціалізації технологій, венчурні фонди та ін.

5.6. Розширення масштабів підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва із впровадження систем менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами

Очікуваний вихід української економіки у світовій торговельно-економічний простір потребує масштабного впровадження суб'єктами малого та середнього бізнесу міжнародних систем управління якістю.

Не маючи системи менеджменту якості, сертифікованої на відповідність міжнародним стандартам ISO, підприємці не можуть реально конкурувати не тільки на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку. Враховуючи високу вартість побудови такої системи, малий та середній бізнес потребує державної підтримки.

За сприяння міськдержадміністрації Київською торгово-промисловою палатою здійснюються заходи із залученням коштів міського бюджету з розробки систем менеджменту якості відповідно до міжнародних стандартів ISO 9000 на підприємствах-дипломантах програми "Київська якість". Однак, такими заходами охоплено незначну кількість підприємств.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- збільшення обсягів фінансової підтримки малих та середніх підприємств у здійсненні ними заходів із впровадження міжнародних систем управління якістю;

- створення системи інформаційно-консультативного забезпечення малого та середнього підприємництва щодо розробки, впровадження і сертифікації систем якості.

5.7. Вдосконалення системи інформаційно-аналітичного забезпечення підприємницької діяльності

Удосконалення системи інформаційного забезпечення малого та середнього підприємництва має будуватись на таких принципах: актуальність, вичерпність та доступність.

Для надання інформаційної підтримки підприємцям у м. Києві створені спеціалізовані інтернет-ресурси, видаються та безоплатно розповсюджуються брошури з актуальних питань підприємництва, виходять в ефір телепрограми, проводяться семінари, круглі столи та ін.

Водночас, необхідно створити таку мережу, яка б забезпечувала повсюдний доступ підприємців до інформації, суттєвої з точки зору здійснюваної ними господарської діяльності. Актуальними залишаються завдання забезпечення доступності інформації щодо вільних приміщень комунальної власності та земельних ділянок, проведення тендерів на закупівлю товарів, робіт, послуг за рахунок бюджету, стратегічних планів розвитку міста.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- розширення обсягів та напрямків інформування суб'єктів малого та середнього підприємництва з урахуванням необхідності їх швидкого пристосування до зростаючої конкуренції;

- збирання, концентрування та обробка інформації у спеціалізованих центрах з подальшим доведенням її до підприємців через засоби масової інформації, мережу інтернет, друковані видання;

- проведення круглих столів та семінарів з актуальних питань підприємництва;

- розвиток безоплатних для підприємців консультативних послуг;

- видання друкованих та електронних посібників з питань підприємницької діяльності.

5.8. Розвиток ринку фінансових послуг

Доступність фінансово-кредитних ресурсів є одним з основних чинників розвитку економіки. Зростання конкурентоспроможності неможливе без капіталовкладень, а це у свою чергу потребує розвитку ринку фінансових послуг.

У Києві з 2001 року згідно з рішенням Київської міської ради діє механізм фінансової допомоги суб'єктам господарювання шляхом часткового відшкодування за рахунок коштів міського бюджету відсотків по отриманих кредитах. Результатом такої підтримки є розширення діяльності суб'єктів підприємництва, створення нових робочих місць.

Однак, це лише один із можливих напрямів фінансової підтримки малого та середнього підприємництва. Потребує розвитку мережа небанківських фінансових установ, а саме: кредитних спілок, де можна отримати кредит за кілька днів або навіть годин; фондів підтримки підприємництва, які б надавали гарантії суб'єктам малого та середнього бізнесу для отримання кредитів; лізингових компаній, завдяки яким можна оновити основні фонди. У світовій практиці одним із найефективніших механізмів, який дозволяє акумулювати ресурси дрібних інвесторів та спрямовувати їх у найперспективніші галузі економіки, є інститути спільного інвестування, різновидом яких є венчурні фонди. Сприяння розвитку цих джерел фінансових ресурсів є ще одним завданням органів влади. Розвиток цивілізованого бізнесу передбачає також підвищення ролі страхування як ефективного захисту діяльності підприємців.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- вивчення і запозичення кращого світового досвіду у сфері розвитку мікрокредитування;

- удосконалення міської програми фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання;

- сприяння створенню в м. Києві кредитно-гарантійної установи (фонду);

- розширення співпраці з учасниками ринку фінансових послуг щодо визначення шляхів розвитку системи фінансового забезпечення малого і середнього підприємництва;

- удосконалення інформаційно-освітнього забезпечення підприємців з питань кредитування;

- розробка та реалізація механізму компенсації витрат суб'єктів малого та середнього підприємництва по лізингових операціях, на патентно-ліцензійну діяльність;

- формування системи інформаційно-консультативного забезпечення малого та середнього підприємництва щодо розвитку ринку страхових послуг;

- організація конкурсу бізнес-проектів підприємців-початківців з подальшим наданням переможцям фінансової підтримки.

5.9. Розбудова ефективної інфраструктури підтримки підприємництва

Столиця України характеризується досить високим рівнем розвитку інфраструктури підтримки підприємництва. Поміж інших об'єктів працює комунальне підприємство "Київський міський бізнес-центр" та районні інформаційно-консультаційні центри, створені за сприяння міської влади; Київський ресурсний центр, діяльність якого спрямовано на налагодження взаємозв'язків підприємців та оптимізацію доступу до інформації щодо ресурсів, необхідних для провадження підприємницької діяльності в місті Києві, в т. ч. кадрових; Міжрегіональний маркетинговий центр "Київ - Москва", завдяки діяльності якого підприємці мають змогу скористатися інформацією про підприємства, товари, бізнес-проекти тощо в інших регіонах та опублікувати інформацію про свою діяльність. Завданням місцевих органів влади є не тільки сприяння розширенню мережі інфраструктури, а й забезпечення взаємодії її об'єктів, організація обміну між ними інформацією та аналітичними матеріалами.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- створення центрів ділової активності у віддалених від центру районах міста;

- створення та координування діяльності бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, інформаційних центрів сприяння підприємництву;

- залучення об'єднань підприємців до вирішення соціально-економічних проблем міста;

- проведення громадських та ділових заходів спільно з підприємцями, їх громадськими об'єднаннями та організаціями інфраструктури підтримки підприємництва.

5.10. Удосконалення системи організаційно-освітніх заходів з питань здійснення підприємницької діяльності

У м. Києві - єдиному з регіонів України - впроваджено міську освітню програму для підприємців та управлінських кадрів у сфері підтримки підприємництва, яка наполовину фінансується з міського бюджету. Реалізується також програма перепідготовки управлінських кадрів у сфері підприємництва "Українська ініціатива".

Завданням органів влади є формування системи розповсюдження знань у сфері підприємництва за принципом "навчання протягом життя".

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- розвиток навчальних програм з основ підприємництва у загальноосвітніх та професійних закладах освіти;

- розширення співпраці з вищими навчальними закладами з питань впровадження освітніх програм для підприємців;

- надання освітніх послуг спеціалістам у пріоритетних сферах діяльності;

- підвищення кваліфікації працівників інформаційних центрів, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів;

- створення умов для удосконалення форм і методів навчання молоді основам підприємницької діяльності;

- удосконалення та розширення діючих освітніх програм з питань діяльності підприємств на зарубіжних ринках;

- впровадження в практику бізнес-освіти сучасних інформаційних технологій.

5.11. Підвищення соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва

Згідно з прийнятим у світі визначенням соціальна відповідальність бізнесу трактується як сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти соціального, економічного та екологічно усталеного розвитку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його негативного впливу. При цьому органи місцевої влади мають відігравати ключову роль у збалансуванні інтересів бізнесу і громади.

Соціальна відповідальність включає:

добросовісну сплату податків;

дотримання норм чинного законодавства;

забезпечення вироблення якісної продукції, надання якісних послуг та

їх реалізація за обгрунтованими цінами;

турботу про здоров'я працівників, підвищення їх фахового рівня за

рахунок підприємця;

своєчасну виплату заробітної плати найманим працівникам;

екологічні питання (охорона довкілля);

активну участь (грошовими внесками або безпосередньо) у благоустрої міста;

спонсорську допомогу.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- підвищення моральності підприємців у сфері трудових відносин;

- забезпечення екологізації підприємницької діяльності;

- розширення благодійної та меценатської діяльності;

- проведення заходів з підвищення соціального статусу та престижу підприємців;

- надання преференцій органами влади для заохочення соціально-орієнтованої діяльності суб'єктів малого та середнього бізнесу.

VI. Етапи та механізми реалізації Стратегії

Період реалізації Стратегії розподіляється на два етапи:

I етап - 2008 - 2012 роки;

II етап - 2013 - 2015 роки.

Особливістю I етапу є пріоритетне спрямування ресурсів на розвиток малого та середнього підприємництва у сферах, задіяних у проведенні чемпіонату Європи 2012 року з футболу, та на реалізацію заходів з адаптації бізнесу до умов членства України в СОТ.

Пріоритетами II етапу є прискорення інноваційних перетворень та підвищення ефективності функціонування суб'єктів малого і середнього підприємництва у соціальній сфері.

Реалізація Стратегії передбачає задіяння комплексу правових, організаційних, фінансових, інформаційних та науково-методичних механізмів.

Правовий механізм реалізації Стратегії передбачає:

- надання пропозицій центральним органам влади щодо внесення змін до діючих та прийняття нових законодавчих актів, які регламентують податкову і бюджетну політику, державну реєстрацію суб'єктів господарювання, контрольно-дозвільну та фінансово-кредитну системи, інвестиційну та інноваційну діяльність тощо;

- підготовку та прийняття нормативно-правових актів органів виконавчої влади міста та місцевого самоврядування щодо регулювання актуальних питань підприємницької діяльності.

Прийняття необхідних регуляторних актів має забезпечити створення стабільного та передбачуваного бізнес-середовища шляхом встановлення простих, чітких, єдиних для всіх суб'єктів господарювання правил гри та забезпечення їх загального дотримання.

Організаційне забезпечення Стратегії полягає в розробці дворічних Київських міських програм підтримки малого та середнього підприємництва, які включають заходи з реалізації відповідної програми з визначенням виконавців та термінів виконання. Передбачається проведення щоквартального моніторингу реалізації програмних заходів.

Реалізація Стратегії та відповідних міських програм здійснюватиметься з широким залученням об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, в тому числі громадських організацій промисловців і підприємців, об'єднань підприємців, організацій роботодавців. У процесі розробки, прийняття та виконання рішень органів влади передбачається використовувати дієвий механізм співпраці органів влади з представниками громадськості.

Координацію діяльності з реалізації Стратегії проводитиме Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

(Абзац тринадцятий розділу VI у редакції рішення Київської міської ради N 489/8773 від 29.11.2012)

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії передбачається здійснювати за рахунок використання коштів міського та районних бюджетів, залучення банківських і небанківських фінансово-кредитних установ, інститутів спільного інвестування, а також власних коштів суб'єктів підприємництва. Джерела та обсяги фінансування визначаються у міських та районних програмах розвитку малого та середнього підприємництва

Інформаційний механізм реалізації Стратегії включає:

- збирання та узгодження статистичної, нормативної, програмної, прогнозно-аналітичної інформації з різних джерел;

- аналіз стану та тенденцій розвитку малого та середнього підприємництва в контексті соціально-економічного розвитку Києва та України;

- відкритість та прозорість діяльності органів влади міста та районів, регулярне інформування громадськості щодо результатів реалізації Стратегії. Особлива увага приділятиметься широкому розповсюдженню інформації про міжнародні, державні, міські, районні або приватні програми, в реалізації яких можуть брати участь суб'єкти малого та середнього підприємництва.

Науково-методичне забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься із залученням наукових та навчальних закладів. Забезпечуватиметься надання науково-методичної допомоги фахівцям органів місцевої влади з питань реалізації Стратегії, а також проведення навчальних заходів із залученням представників підприємницької громадськості.

VII. Прогнозні оцінки результатів реалізації Стратегії

Розвиток партнерських відносин влади та бізнесу сприятиме підвищенню конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва, його внеску у зростання економічних та соціальних показників розвитку міста.

Підвищиться інноваційна активність суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Збільшиться кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, в послугах яких підприємці мають найбільшу потребу: центрів ділової активності, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, фондів підтримки підприємництва, венчурних фондів, лізингових компаній.

Реформа контрольно-дозвільної системи дозволить забезпечити збалансування інтересів держави, громади і підприємців щодо регулювання і розвитку підприємницької діяльності.

За рахунок збільшення кількості підприємств, які впровадили системи менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами, підвищиться якість товарів і послуг суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Зростання кількості підприємців, охоплених бізнес-освітою, сприятиме впровадженню у сфері малого та середнього підприємництва ринкових методів управління, адаптованих до умов інтеграції у світове економічне середовище.

В результаті виконання комплексу заходів у визначених Стратегією напрямах очікується:

- збільшення кількості суб'єктів підприємництва, які сплачують податки, щорічно на 10 %;

- покращення структури кількості суб'єктів підприємництва у бік збільшення частки юридичних осіб;

- зростання надходжень до бюджету міста від суб'єктів підприємництва щорічно не менше ніж на 25 %;

- щорічне створення у сфері малого та середнього підприємництва не менше 50,0 тис. нових робочих місць;

- збільшення частки зайнятих на малих і середніх підприємствах до загальної кількості зайнятих на підприємствах міста до 65 %;

- підвищення частки суб'єктів малого підприємництва у містообслуговуючих галузях та соціальній сфері.

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий