НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ
09.08.2012 N 18-311/4607-7991

Юридичний департамент
Територіальним управлінням НБУ,
банкам України, Асоціації українських банків,
Українському кредитно-банківському союзу,
Незалежній асоціації банків України

(Лист втратив актуальність на підставі Листа
Національного банку України
N 18-0007/46046 від 23.08.2018)

Щодо визначення переліку документів,
що посвідчують особу, на підставі яких банки
зобов'язані здійснювати ідентифікацію
фізичних осіб - резидентів

Національний банк України, використовуючи закріплене у пункті 1 статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" право адміністративного регулювання та у зв'язку із запитами банків України щодо визначення переліку документів, що посвідчують особу, на підставі яких банки зобов'язані здійснювати ідентифікацію фізичних осіб - резидентів, під час встановлення ділових відносин, а саме під час відкриття рахунків, вважає за необхідне висловити наступні рекомендації.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон про легалізацію) банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язані на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції. Додаткові дані для вивчення клієнта також можуть бути одержані від клієнта, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Загальні вимоги щодо здійснення ідентифікації фізичних осіб - резидентів визначено пунктом 1 частини одинадцятої статті 9 Закону про легалізацію. Так, з метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу для фізичної особи встановлюють: прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера.

Згідно із пунктом 2.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 (далі - Інструкція N 492), під час відкриття рахунку з метою ідентифікації фізичної особи - резидента банк має встановити прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав; відомості про місце проживання або місце перебування фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Законодавство України не містить вичерпного переліку документів, на підставі яких банк під час відкриття рахунку зобов'язаний проводити ідентифікацію фізичних осіб - резидентів.

При цьому, відповідно до пункту 2.3 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 N 189, банк зобов'язаний розробити та затвердити внутрішні документи з питань здійснення фінансового моніторингу, що мають оновлюватися на постійній основі з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму, зокрема Програму ідентифікації та вивчення клієнтів банку.

Враховуючи викладене, рекомендуємо банкам у своїх внутрішніх документах з питань здійснення фінансового моніторингу самостійно визначати документи, що посвідчують особу, з яких можна отримати відомості, необхідні для ідентифікації клієнтів банку відповідно до вимог пункту 1 частини одинадцятої статті 9 Закону про легалізацію.

При цьому слід взяти до уваги, що офіційним документом, який містить найбільш повну інформацію для ідентифікації фізичної особи - резидента, є паспорт громадянина України, який відповідно до пункту 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України N 2503-XII від 26.06.92, є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій. Також для ідентифікації клієнта - фізичної особи - резидента можуть використовуватись паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий та дипломатичний паспорти.

При цьому, звертаємо увагу, що ідентифікація клієнта - фізичної особи - резидента, який є громадянином України, за іншими документами, ніж паспорт громадянина України, може створювати додаткові ризики в діяльності банків.

Для ідентифікації фізичної особи - резидента, який не є громадянином України чи є особою без громадянства можуть бути використані також посвідчення біженця, посвідка на постійне проживання, національний паспорт іноземця з проставленою відміткою про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою.

Заступник Голови Національного банку України В. П. Прохоренко