ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
09.11.2011 N 2а-12409/11/2670

(Постанову скасовано в частині задоволення
позовних вимог на підставі Постанови
Вищого адміністративного суду України
N К/9991/29412/12 від 07.02.20
13)

Про визнання такими, що не відповідають
нормативному акту вищої юридичної сили

За позовом ОСОБА_1

До Кабінету Міністрів України

3-і особи Національна комісія регулювання
електроенергетики України
Міністерство регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України

Про визнання незаконною постанови КМУ

Судова колегія у складі:

Головуючий, суддя О.В.Головань,

Судді В.А.Донець, О.В.Кротюк

Секретар Х.І.Філяк

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2 - п/к (дов. від 21.06.2011 р.
N 9.1-22/335)

Від 3-ї особи ОСОБА_3 - п/к (дов. від 28.12.2010 р.
N 4)

Від 3-ї особи-2 ОСОБА_4 - п/к (дов. від 03.08.2011 р.
N 26-09/6680/0/6-11)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання такими, що не відповідають нормативному акту вищої юридичної сили (і нечинним з моменту прийняття), п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 869 від 01.06.2011 р., абз. 23 додатка до Порядку із поворотом його виконання та зазначенням способу його здійснення.

В судовому засіданні 09.11.2011 р. оголошено резолютивну частину постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників по справі, суд, встановив:

01.06.2011 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", якою затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення.

Постанова набула чинності 18.08.2011 р. після офіційного оприлюднення в газеті "Урядовий кур'єр", 2011, 08, 18.08.2011 р. N 151.

Згідно п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

У Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що є додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зазначено таку послугу як періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у вказаній частині незаконним з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Таким чином, актом вищої юридичної сили, яким є Закон України, встановлено загальне правило про те, за чий рахунок здійснюється періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки, а саме - за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, тоді як оскаржуваними положеннями цей обов'язок покладено на споживачів, оскільки відповідні видатки включено до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Крім того, позивач посилається на ту обставину, що згідно Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ця послуга також включається і до тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, тобто, сплачується двічі.

Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач стверджує, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень Кабінету Міністрів України, з врахуванням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. N 950; проект постанови отримав всі необхідні погодження.

Зокрема, Міністерство юстиції України при погодженні проекту постанови висловило деякі зауваження, проте, п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ці зауваження не стосуються.

Ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Однак вказана стаття потребує додаткового механізму дії, у зв'язку з чим для врегулювання відносин між підприємствами та організаціями, які надають послуги з електро-, тепло-, газо-, і водопостачання (виконавцями послуг) та споживачами цих послуг встановлені певні правила надання та оплати зазначених послуг.

Оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України саме і запроваджує цей механізм.

З врахуванням ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) відносини між споживачем і виконавцем житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

3-я особа - Національна комісія регулювання електроенергетики України - проти задоволення позовних вимог заперечила з таких підстав.

Оскаржуваний п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стосується виключно квартирних засобів обліку, які на правах приватної власності належать власникам квартир.

Згідно ст. 319 ЦК України ( 435-15 ) власність зобов'язує, а відтак - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України) ( 435-15 ).

Спірним п. 24 Порядку визначається порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, як це передбачено ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

3-я особа - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши пояснення відповідача та Національної комісії.

Додатково 3-я особа зазначила, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно п. 8, 9 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі, демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця. Але в даному випадку не передбачено механізму відшкодування понесених виконавцем витрат.

Витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди, відносяться до внутрішньо будинкової системи, тому підхід до їх оплати, визначений у п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є об'єктивним.

Також 3-я особа зазначає, що згідно п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. N 529, в редакції від 20.05.2009 р., який було виключено у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", також зазначалося, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі, їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квадратний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі, демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

У постанові Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. N 869 продубльовано положення п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. N 529, в редакції від 20.05.2009 р.

Вказана постанова була предметом оскарження в Окружному адміністративному суді м. Києва, і згідно постанови від 19.04.2010 р. N 2а-16749/09/2670 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, а також 3-х осіб, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Щодо дотримання вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР )

Згідно ст. 2 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) цей Закон ( 113/98-ВР ) регулює відносини, що виникають у процесі здійснення метрологічної діяльності, і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства (їх об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності та виду діяльності, що діють на території України, на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і виробників (експортерів) іноземних держав, що ввозять засоби вимірювальної техніки на територію України.

Цей Закон ( 113/98-ВР ) також поширюється на фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власників засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду.

Згідно ст. 28 Закону ( 113/98-ВР ) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Таким чином, Законом ( 113/98-ВР ) встановлено імперативну норму, якою визначено, за чий рахунок здійснюються видатки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених у статті 28 Закону ( 113/98-ВР ) (всі ті, які належать на праві власності фізичними особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності) засобів вимірювальної техніки - за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) згідно вищевказаної ст. 2 Закону ( 113/98-ВР ) розповсюджується, в тому числі, і на правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг, які надаються згідно показань лічильників, і Закон ( 113/98-ВР ) є спеціальним щодо визначення режиму використання засобів вимірювальної техніки.

Згідно ст. 319 ЦК України ( 435-15 ) власність зобов'язує, а відтак - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України) ( 435-15 ).

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) якраз і є тим законодавчо встановленим винятком з загального правила, встановленого ЦК України ( 435-15 ), оскільки врегульовує відносини щодо засобів вимірювальної техніки, які є власністю фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Тобто, його положення є обов'язковими для врахування при розробленні нормативно-правових актів у сфері надання житлово-комунальних послуг в тому числі.

Оскільки Законом ( 113/98-ВР ) чітко врегульовано, хто несе видатки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, то підзаконні нормативно-правові акти не можуть по-іншому регулювати це питання.

В даному випадку, Кабінет Міністрів України, прийнявши на виконання покладених на нього повноважень постанову від 01.06.2011 р. N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", визначив, що вказані витрати покладаються на споживача, оскільки включаються до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а не на підприємства і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, як це прямо передбачено ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

Вказане свідчить про прийняття оскаржуваної постанови в частині п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на порушення вимог законодавства.

Щодо дотримання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 )

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно ст. 13 Закону ( 1875-15 ) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на

комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Тобто, згідно вказаного розподілу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачають видатки на утримання частин будинків і прибудинкової території, що перебувають у загальному користуванні, і не охоплюють послуги з утримання власне квартир.

В той же час, згідно п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до цього тарифу включено витрати на обслуговування квартирних засобів обліку води та теплової енергії, тобто, витрати, що не мають відношення до приміщень та території загального користування взагалі.

Вказане свідчить про порушення п. 24 Порядку вимог ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ).

Окремо суд зазначає, що витрати підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, понесені ними на періодичну повірку засобів вимірювальної техніки та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, можуть бути відшкодовані у встановлений законодавством спосіб, проте, не на порушення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

Щодо постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2010 р. N 2а-16749/09/2670, на яку посилається представник 3-ї особи, то ознайомлення з її змістом свідчить про те, що вона не має відношення до правовідносин, що є предметом по даній адміністративній справі, а саме.

Згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2010 р. N 2а-16749/09/2670 предметом оскарження були п. 3 та 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. N 529, а саме - під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку); калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Згідно змісту п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій -

витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Проте, безпосередньо включення відповідних витрат до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стосується лише частина - і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

В іншій частині оскаржуваний п. 24 Порядку стосується правовідносин між виконавцем та субпідрядником та визначає механізм визначення плати за вказані роботи і безпосередньо прав та обов'язків позивача як споживача житлово-комунальних послуг не стосується.

Також не порушує прав та обов'язків позивача Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що є додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки саме по собі знаходження певної послуги в Переліку до оплати певних послуг не зобов'язує.

Щодо вимоги про поворот виконання оскаржуваного нормативно-правового акту та зазначення способу його здійснення, то чинне законодавство, зокрема, ст. 171 КАС України ( 2747-15 ), такої правової конструкції не містить і не наділяє суд повноваженнями визначати спосіб повороту виконання нормативно-правового акту навіть у випадку визнання його незаконним та нечинним.

Чинне процесуальне законодавство визначає лише процедуру повороту виконання судового рішення по конкретній судовій справі, що врегульовано ст. 265 КАС України ( 2747-15 ).

За таких обставин в цій частині позовні вимоги задоволені бути не можуть незалежно від фактичного застосування оскаржуваного нормативно-правового акту.

З врахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги частково.

На підставі вищевикладеного, ст. 160 - 163, 171, 186 КАС України ( 2747-15 ) суд постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та нечинним п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. N 869, в частині слів - і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України ( 2857-17 ) на користь ОСОБА_1 1,7 грн. судового збору.

5. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України ( 2747-15 ).

Повний текст постанови виготовлено і підписано 14.11.2011 р.

Головуючий, суддя О.В.Головань

Судді: В.А.Донець

О.В.Кротюк