ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
26.04.2012 N 43/375/166/353/284/241/290/236
Про затвердження Положення "Про координацію
діяльності правоохоронних органів по боротьбі із
злочинністю та корупцією"
З метою підвищення ефективності координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та корупцією НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити та ввести в дію Положення "Про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та корупцією", що додається.
2. Наказ для організації виконання направити по відомствах, яким забезпечити контроль за його виконанням.
Генеральний прокурор України В. Пшонка
Міністр внутрішніх справ України В. Захарченко
Голова служби безпеки України І. Калінін
Голова державної податкової служби О. Клименко
Міністр оборони України Д. Саламатін
Голова Державної митної служби України І. Калєтнік
Голова Державної Прикордонної служби України М. Литвин
Голова Державної пенітенціарної служби України О. Лісіцков
Затверджено
спільним наказом Генерального
прокурора України та керівників
правоохоронних органів
26.04.2012
N 43/375/166/353/284/241/290/256
Положення
Про координацію діяльності правоохоронних органів по
боротьбі із злочинністю та корупцією
1. Відповідно до статей 10, 29 Закону України "Про прокуратуру", абзацу третього частини п'ятої статті 5 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю та корупцією органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, митної служби, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, інших правоохоронних органів.
2. Завданнями координації є:
- визначення основних напрямів запобігання і протидії злочинності та корупції на основі аналізу їх структури, динаміки та прогнозування тенденцій розвитку цих негативних явищ;
- розробка, узгодження і виконання спільних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення, розкриття, припинення та попередження злочинних і корупційних проявів, усунення причин та умов, що їм сприяли;
- підготовка пропозицій з удосконалення законодавства, спрямованих на підвищення ефективності правоохоронної діяльності, протидії злочинності та корупції.
3. Основними принципами координації є:
- законність;
- рівність суб'єктів координаційної діяльності у визначенні проблемних питань щодо запобігання і протидії злочинності та корупції, розробці пропозицій щодо заходів, спрямованих на їх подолання;
- самостійність кожного правоохоронного органу при реалізації узгоджених рішень;
- відповідальність керівників правоохоронних органів, в межах їх компетенції, за якісне і своєчасне виконання узгоджених заходів;
- гласність щодо проведення координаційних заходів, висвітлення результатів проведеної роботи у засобах масової інформації в межах, які не суперечать вимогам законодавства про захист прав, свобод людини і громадянина, державної та іншої таємниці.
4. Основною формою координації є проведення координаційної наради керівників правоохоронних органів.
Окрім того, можуть використовуватися такі форми координації:
- проведення спільних засідань колегій правоохоронних органів;
- проведення міжвідомчих нарад за участю керівників правоохоронних органів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- видання спільних наказів, вказівок, інформаційних листів та інших документів організаційного та методичного характеру;
- обмін інформацією з питань стану злочинності та корупції;
- розробка і здійснення узгоджених заходів з метою виявлення, припинення та профілактики злочинів і корупційних діянь, а також усунення причин та умов, що сприяли їх вчиненню;
- спільні виїзди до регіонів для проведення узгоджених заходів, перевірок і надання допомоги правоохоронним органам на місцях;
- вивчення позитивного досвіду з питань запобігання і протидії злочинності та корупції, впровадження його в практичну діяльність правоохоронних органів;
- утворення спільних слідчо-оперативних груп для розкриття і розслідування окремих тяжких та особливо тяжких злочинів;
- взаємне використання можливостей правоохоронних органів для підготовки і навчання кадрів, підвищення їх кваліфікації; проведення спільних семінарів, конференцій та інших навчально-практичних заходів;
- розробка пропозицій з питань удосконалення правового регулювання запобігання і протидії злочинності та корупції;
- спільне ініціювання та проведення наукових досліджень у сфері боротьби із злочинністю та корупцією.
Вибір форм координації визначається відповідним прокурором з урахуванням пропозицій керівників правоохоронних органів, стану законності, структури і динаміки злочинності та інших чинників, що впливають на ці явища.
5. До складу учасників координаційної наради входять прокурор (голова наради) і керівники відповідних правоохоронних органів або виконувачі їх обов'язків (члени наради).
Голова координаційної наради:
- витребує інформацію, необхідну для проведення координаційної наради;
- організує роботу постійно діючої робочої групи з представників правоохоронних органів для підготовки наради;
- спільно з керівниками інших правоохоронних органів визначає коло питань для обговорення на нараді;
- скликає координаційну нараду та керує її роботою, в тому числі визначає місце, дату і час її проведення, затверджує порядок денний;
- здійснює контроль за виконанням запланованих заходів.
Члени координаційної наради:
- надають кандидатури до складу робочої групи;
- вносять пропозиції з питань, що потребують узгоджених дій, з обґрунтуванням необхідності їх розгляду, шляхів, засобів і способів вирішення;
- готують в узгодженому порядку проекти документів, інші матеріали, що вимагають обговорення і прийняття рішення;
- беруть участь в обговоренні та виробленні заходів з питань, внесених на розгляд;
- вносять пропозиції щодо оцінки ефективності спільних заходів;
- забезпечують виконання узгоджених спільних заходів у частині, яка належить до компетенції очолюваних ними органів, інформують голову координаційної наради про хід цієї роботи.
Наради скликаються за потребою, але не рідше одного разу на півріччя, а також за ініціативою одного з членів координаційної наради.
На координаційні наради можуть бути запрошені інші посадові особи правоохоронних органів, органів державного контролю та військового управління для заслуховування інформації щодо проведеної роботи з питань запобігання та протидії злочинності та корупції.
6. З метою підготовки матеріалів і проектів документів з конкретних питань, винесених на розгляд координаційної наради, організації виконання прийнятих рішень, з урахуванням пропозицій керівників правоохоронних органів наказом відповідного прокурора створюється постійно діюча робоча група.
До складу робочої групи включаються заступники керівників правоохоронних органів, а також керівники галузевих підрозділів центральних та обласних апаратів.
На робочу групу покладається:
- обмін оперативною інформацією щодо негативних тенденцій у протидії злочинності та корупції, внесення пропозицій щодо розгляду певних питань на координаційній нараді;
- формування проекту плану роботи координаційної наради та надання його на розгляд керівників правоохоронних органів;
- організація аналітичного вивчення питань, що виносяться на розгляд координаційної наради;
- підготовка проекту рішення наради з питань, що вносяться на її розгляд;
- організація узгодженого виконання заходів, до виконання яких за рішенням наради залучаються декілька правоохоронних органів;
- вивчення стану виконання рішень координаційних нарад, інформування про їх результати керівників правоохоронних органів та голову наради;
- внесення пропозицій щодо підвищення ефективності координаційної діяльності.
Засідання робочої групи проводиться за необхідності у цьому. У випадках визначення конкретних заходів складається протокол, у якому зазначаються їх виконавці та терміни виконання.
7. Правоохоронний орган, яким ініційовано розгляд на нараді проблемних питань, готує та надає відповідному прокурору необхідні для її проведення матеріали, у тому числі пропозиції щодо учасників наради та проект постанови.
Члени координаційної наради при обговоренні питань користуються рівними правами.
8. Рішення координаційної наради оформляється у формі постанови, яка вважається узгодженою за умови підписання головою та членами наради.
Постанова координаційної наради має бути підписана впродовж 5 діб з наступного дня після її проведення.
У цей же строк після підпису постанова надсилається для організації виконання керівникам органів, на які покладено виконання узгоджених заходів, а також прокурорам і правоохоронним органам вищого рівня до відома.
Резолютивна частина постанови наради повинна містити конкретні та, як правило, спільні узгоджені заходи, строки їх виконання, назви правоохоронних органів, на які покладається виконання.
Узгоджена постанова є обов'язковою для виконання всіма зазначеними у ній органами.
9. У встановлені постановою координаційної наради строки керівники правоохоронних органів, які брали участь у її роботі, інформують голову наради про результати виконання визначених заходів, їх вплив на стан законності та ефективність протидії злочинності та корупції.
10. Виконання узгодженого заходу в повному обсязі має бути завершено в тому місяці, який визначено у постанові. У разі неможливості виконання заходу в установлений термін, відповідний заступник керівника прокуратури або керівник правоохоронного чи іншого органу не пізніше ніж за тиждень до кінця місяця звертається до головуючого на нараді про продовження строку виконання.
Про зняття рішення координаційної наради (окремих заходів) з контролю чи його продовження прокурор відповідним листом інформує учасників наради.
11. Організація підготовки та проведення міжвідомчих нарад керівників правоохоронних органів та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування відбувається аналогічно до проведення координаційних нарад.
Порядок і засади практичної реалізації інших форм координації визначаються спільними наказами, вказівками або розпорядженнями прокурорів відповідного рівня, керівників інших правоохоронних органів.
Проведення семінарів, науково-практичних конференцій відбувається відповідно до заходів, передбачених у спільних планах, постановах координаційних і міжвідомчих нарад, рішеннях спільних колегій.