КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Про тривалість робочого часу соціального працівника

ПИТАННЯ: Працюю в психоневрологічному інтернаті соціальним працівником, виконую також додаткову роботу практичного психолога, внаслідок чого більшу частину робочого часу безпосередньо працюю з підопічними.

Якої тривалості робочий час має бути в соціального працівника, котрий безпосередньо працює з підопічними психоневрологічного інтернату? Чи має він право на додаткову відпустку за шкідливі умови праці?

ВІДПОВІДЬ: За статтею 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень.

Згідно зі ст.51 КЗпП законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників.

Ураховуючи те, що іншими нормативно-правовими актами не передбачено встановлення соціальному працівникові психоневрологічного інтернату скороченої тривалості робочого часу, тривалість його робочого часу має становити 40 год на тиждень.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про відпустки” щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

Оскільки посада соціального працівника не належить до посад медичних чи педагогічних працівників, щорічна основна відпустка соціальному працівникові має надаватися на загальних підставах тривалістю 24 календарних дні.

Крім щорічної основної відпустки, на умовах, визначених ст.8 Закону України “Про відпустки”, працівникам з ненормованим робочим днем може бути встановлено щорічну додаткову відпустку тривалістю до семи календарних днів.

Відповідно до п.1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7, ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається надурочною). Міра праці в цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків й обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день, установлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Заступник директора,
Тетяна СТАШКІВ
Головний спеціаліст,
Віталіна КОРКУШКО

“Праця і зарплата” № 34 (806), 12 вересня 2012 р.
Передплатний індекс: 30214