Щодо встановлення II групи інвалідності

ПИТАННЯ: При яких захворюваннях встановлюється ІІ група інвалідності?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 3.12.2009 р. медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Фахівці медико-соціальних експертних комісій зобов’язані ознайомити особу з порядком, умовами та критеріями встановлення інвалідності, а також надавати роз’яснення з інших питань, що пов’язані з встановленням групи інвалідності, на вимогу особи.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 561 від 5.09.2011 р. затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності, якою визначено, що ІІ група інвалідності встановлюється при таких захворюваннях:

цироз печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня при неефективності реабілітаційних заходів;

відсутність однієї легені і хронічна легенева недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені;

стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05-0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 градусів від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить;

параліч нижньої кінцівки, виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез;

значні дефекти черепа (60 см² і більше), які не заміщені аутокісткою;

екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі, екзартикуляція стегна;

коротка кукса стегна при неможливості протезування;

кукса обох гомілок;

хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара при відсутності можливості реабілітації і протезування;

анкілоз або різко виражена контрактура кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II);

кукса стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба І-ІІ ступенів, неправильно зрослий злам стегнової кістки зі скривленням осі, вкорочення кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура скокового суглоба, порушення функції суглоба II ступеня);

кукса верхньої або нижньої кінцівки, поєднана або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією;

параліч або виражений парез однієї кінцівки, поєднаний або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів;

стан після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях;

інвалідність внаслідок психічного захворювання, яка триває більше 10 років.

К.І.Дубініна,
юрист

Газета "Юрист консультує", 20/2012, 15.07.2012
Державне підприємство "Державне спеціалізоване видавництво "Україна"