ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27 червня 2012 року
м. Київ
Справа N 6-67цс12
Про поновлення на роботі,
стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу та відшкодування
моральної шкоди
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М.,
Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_8 до підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна", третя особа - ОСОБА_9, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, встановила:
У квітні 2011 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна", третя особа - ОСОБА_9, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що працював на посаді фінансового директора підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна". Під тиском керівництва підприємства 28 травня 2010 року він підписав угоду про припинення трудового договору, яку від імені підприємства підписав його генеральний директор ОСОБА_9 і в той же день наказом останнього його було звільнено з роботи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Посилаючись на те, що згідно зі статутом підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" генеральний директор підприємства не наділений повноваженнями на укладення та розірвання трудового договору з фінансовим директором підприємства, позивач просив визнати його звільнення незаконним, поновити його на посаді фінансового директора підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" та стягнути на його користь з останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також 10 000 грн. на відшкодування завданої йому незаконним звільненням моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року у позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_8 з посади фінансового директора підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна". Поновлено ОСОБА_8 на посаді фінансового директора підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" з 29 травня 2010. Стягнуто з підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" на користь ОСОБА_8 775 383 грн. 26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 рудня 2011 року рішення апеляційного суду скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції.
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, ОСОБА_8 вказує, що в інших рішеннях у справах з подібних правовідносин суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що трудові відносини не регулюються нормами цивільного права, суд повинен перевіряти законність звільнення працівника з роботи на час розірвання трудового договору, рішення про розірвання трудового договору, в тому числі і за згодою сторін, повинен приймати уповноважений на те власником орган управління.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення представника ОСОБА_8 ОСОБА_10 на підтримання заяви та представника підприємства зі 100% іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" ОСОБА_1 на її заперечення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до змісту ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у разі, якщо установить, що воно є незаконним.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився касаційний суд, виходив із того, що трудовий договір з позивачем припинено правомірно.
Такий висновок є правильним.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. У зв'язку з цим і угода про припинення трудового договору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України укладається між сторонами трудового договору, якими є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, а рішення про розірвання трудового договору приймається власником або органом управління підприємства, установи, організації, який наділений такими повноваженнями.
Згідно з пунктом 6.4. Статуту підприємства зі 100 % іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" фінансовий директор підприємства призначається засновником останнього. Відтак, і рішення про розірвання трудового договору з фінансовим директором підприємства також вправі приймати лише його засновник, яким є юридична особа - "Євро-Білла Холдинг Акцієнгезельшафт".
Судом першої інстанції встановлено, що рішення про припинення трудового договору з позивачем прийнято 28 травня 2010 року власником підприємства зі 100 % іноземних інвестицій "БІЛЛА-Україна" - юридичною особою - "Євро-Білла Холдинг Акцієнгезельшафт", про що зазначено в наказі про звільнення позивача з роботи (а.с. 24), а генеральному директору підприємства ОСОБА_9 доручено оформити розірвання трудового договору.
Встановивши такі обставини, судом обгрунтовано визнано, що звільнення позивача з роботи здійснено правомірно.
Таким чином, касаційним судом залишено в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, а тому в задоволенні заяви про перегляд рішення суду касаційної інстанції слід відмовити.
Керуючись п. 1 ст. 355, п. 2 ч. 1 ст. 360-3, ст. 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Головуючий
Судді