ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
23.05.2012 N 2
03

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 червня 2012 р. за N 929/21241

Зміни
до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і
нематеріальних активів банків України

1. У розділі І:

1.1. У главі 1:

у пункті 1.2 слова "бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку" замінити словами "фінансової звітності";

у пункті 1.4:

абзац двадцять перший викласти в такій редакції:

"нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, не є утримуваними грошима та активами, що мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей, та може бути ідентифікований";

в абзаці сорок другому слова "бухгалтерського обліку та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку" замінити словами "фінансової звітності".

1.2. У главі 2:

пункт 2.6 виключити.

У зв'язку з цим пункти 2.7-2.13 уважати відповідно пунктами 2.6-2.12;

у пункті 2.8 слова "за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків" замінити словами "за балансовими рахунками";

пункт 2.9 викласти в такій редакції:

"2.9. Лізингодавець або заставодавець продовжує визнавати основні засоби та нематеріальні активи, що передані в оперативний лізинг (оренду) або в заставу, за балансовими рахунками 4300, 4309, 4400, 4409".

2. У розділі ІІ:

2.1. У главі 7:

пункти 7.1 та 7.2 викласти в такій редакції:

"7.1. Банк зобов'язаний класифікувати необоротні активи як утримувані для продажу, якщо балансова вартість таких активів відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання.

Банк не має права обліковувати необоротний актив, який було тимчасово вилучено із використання, якщо його балансова вартість в основному відшкодовуватиметься під час поточного використання, за рахунком 3408.

7.2. Банк зобов'язаний класифікувати необоротні активи як утримувані для продажу, якщо на дату прийняття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дає змогу здійснити негайний продаж і є високий ступінь імовірності їх продажу протягом року з дати класифікації.

Банк зобов'язаний продовжувати класифікувати необоротні активи як утримувані для продажу, якщо не було здійснено продаж протягом року через події чи обставини, за якими банк не може здійснити контроль, а також якщо є достатні свідчення того, що банк продовжує виконувати план продажу необоротного активу.

Якщо на дату прийняття рішення про визнання необоротних активів як таких, що утримуються для продажу, не виконуються вищезазначені умови, але будуть виконані протягом трьох місяців після визнання активу, то банк має право класифікувати їх як утримувані для продажу".

2.2. У главі 8:

доповнити пункт 8.4 після абзацу п'ятого новим абзацом такого змісту:

"нерухомість, яка будується або поліпшується для майбутнього використання як інвестиційна нерухомість";

пункт 8.9 виключити.

У зв'язку з цим пункти 8.10-8.29 уважати відповідно пунктами 8.9-8.28;

перше речення пункту 8.10 після слів "капітальні інвестиції" доповнити словами "на будівництво або забудову та";

у пункті 8.20 підпункт "в" виключити;

пункт 8.24 викласти в такій редакції:

"8.24. Якщо банк визначає, що справедлива вартість інвестиційної нерухомості, що будується, не піддається достовірній оцінці, але він очікує, що справедливу вартість цієї нерухомості можна буде достовірно визначити після завершення будівництва, то він має здійснювати оцінку такої інвестиційної нерухомості, що будується, за собівартістю до того часу, коли її можна буде визначити достовірно або коли будівництво буде завершено (залежно від того, що відбудеться раніше). Як тільки банк отримує змогу достовірно оцінювати справедливу вартість інвестиційної нерухомості, що будується і раніше оцінювалася за собівартістю, він повинен здійснювати оцінку такої нерухомості за її справедливою вартістю. За припущенням справедлива вартість нерухомості піддається достовірній оцінці відразу після завершення її будівництва. Припущення щодо можливості достовірної оцінки справедливої вартості інвестиційної нерухомості, що будується, можна спростувати тільки після первісного визнання цієї нерухомості. Будь-яка різниця між справедливою вартістю інвестиційної нерухомості, яка будується або будівництво якої завершується, або поліпшується банком самостійно та буде обліковуватися в подальшому за справедливою вартістю, і її попередньою балансовою вартістю на дату оцінки визнається банком як інші витрати (рахунок 7499) або інший дохід (рахунок 6499) звітного періоду.

Якщо банк визначає, що справедлива вартість інвестиційної нерухомості (іншої, ніж інвестиційна нерухомість, що будується) не піддається достовірній оцінці на постійній основі, то він має оцінювати таку інвестиційну нерухомість, застосовуючи модель собівартості до дати вибуття інвестиційної нерухомості.

Банк, який визначив оцінку інвестиційної нерухомості, що будується, за справедливою вартістю, зобов'язаний обліковувати цю інвестиційну нерухомість у разі завершення її будівництва за справедливою вартістю".

3. У главі 1 розділу IV:

пункт 1.1 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. Банк розглядає нематеріальний актив як такий, що має невизначений строк корисного використання, якщо на підставі аналізу всіх чинників (юридичних, нормативних, договірних, економічних тощо) немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого такий актив буде, за очікуванням, забезпечувати надходження чистих грошових потоків до банку (наприклад, право постійного користування земельною ділянкою)";

абзац шостий пункту 1.4 виключити;

доповнити пункт 1.5 реченнями такого змісту: "Банк у кінці кожного року оцінює нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання. Якщо таких ознак немає, то банк установлює строк корисного використання таких нематеріальних активів".

4. У розділі VII:

4.1. У главі 1:

пункт 1.1 викласти в такій редакції:

"1.1. Банк-покупець визнає на дату придбання гудвіл, що оцінюється як перевищення суми, наведеної в підпункті "а" цього пункту, над сумою, наведеною в підпункті "б" цього пункту, а саме:

а) сукупної суми:

переданої компенсації, оціненої за справедливою вартістю на дату придбання;

будь-якої неконтрольованої частки в об'єкті придбання, оціненої за справедливою вартістю або за пропорційною часткою теперішніх інструментів власності у визнаних сумах ідентифікованих чистих активах об'єкта придбання;

справедливої вартості на дату придбання частки участі в капіталі, раніше утримуваної банком-покупцем в об'єкті придбання, у разі поетапного об'єднання компаній;

б) сальдо сум на дату придбання ідентифікованих придбаних активів і прийнятих зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю.

Банк-покупець визнає дохід від покупки, що виникає в разі перевищення суми, наведеної в підпункті "б" цього пункту, над сумою, наведеною в підпункті "а" цього пункту, у повній сумі на дату придбання";

пункт 1.4 викласти в такій редакції:

"1.4. Період оцінки об'єднання бізнесу є період після дати придбання, протягом якого банк-покупець може коригувати тимчасові суми, визнані для ідентифікованого активу (зобов'язання), шляхом зменшення (збільшення) гудвілу. Період оцінки закінчується, як тільки банк-покупець отримує інформацію, яка була йому потрібна, про факти та обставини, що були за станом на дату придбання, або дізнається, що неможливо отримати більше інформації. Період оцінки не повинен перевищувати один рік з дати придбання";

пункт 1.6 викласти в такій редакції:

"1.6. Перед визнанням доходу від покупки банк-покупець повторно оцінює правильність ідентифікації всіх придбаних активів, прийнятих зобов'язань, перевіряє процедури оцінки, що були використані ним під час розрахунку, та визнає будь-які додаткові активи чи зобов'язання, ідентифіковані під час перевірки".

4.2. Доповнити пункт 2.2 глави 2 новим абзацом такого змісту:

"Збиток від зменшення корисності, визнаний для гудвілу, банк не має права сторнувати в наступному періоді".

5. У розділі VIII:

5.1. В абзаці п'ятому пункту 1.6 глави 1 слова "має бути не меншою, ніж справедлива вартість" замінити словами "майже дорівнює справедливій вартості".

5.2. У главі 3:

пункт 3.6 виключити.

У зв'язку з цим пункти 3.7-3.13 уважати відповідно пунктами 3.6-3.12;

пункт 3.10 виключити.

У зв'язку з цим пункти 3.11-3.12 уважати відповідно пунктами 3.10-3.11.

5.3. Пункт 4.14 глави 4 виключити.

6. У главі 2 розділу ІХ:

у пункті 2.3:

перше речення абзацу першого викласти в такій редакції: "Заставлене майно (необоротні активи), на яке банк набуває право власності з метою продажу, оцінюється і відображається в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж";

в абзаці третьому цифри "3409" замінити цифрами "3408";

пункт 2.4 викласти в такій редакції:

"2.4. Банки здійснюють бухгалтерський облік зменшення корисності активів, утримуваних для продажу, згідно з главою 7 розділу ІІ цієї Інструкції";

пункти 2.5, 2.6 виключити.

У зв'язку з цим пункти 2.7, 2.8 уважати відповідно пунктами 2.5, 2.6;

в абзаці шостому пункту 2.5 цифри "3409" замінити цифрами "3408".

7. У розділі Х:

7.1. Друге речення пункту 1.5 глави 1 виключити.

7.2. У главі 2:

пункт 2.5 викласти в такій редакції:

"2.5. Банки на суму резерву під дебіторську заборгованість, що виникла в результаті нестач, здійснюють таку проводку:

Дебет рахунку

7705;

Кредит рахунку

3590";

в абзаці п'ятому пункту 2.6 цифри "3580" замінити цифрами "3552".

8. У додатку до Інструкції рахунки 3409 А "Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя"; 3580 А "Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями банку"; 9840 А "Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)" виключити.

9. У тексті Інструкції слова "позитивний гудвіл" замінити словом "гудвіл".

Головний бухгалтер - директор Департаменту
бухгалтерського обліку Б.В. Лукасевич