ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24 квітня 2012 року
м. Київ
Справа N 54/119-20/201
Про зобов'язання укласти договір
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Бенедисюк І.М.- головуючий,
судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса", м. Київ (далі - ТОВ "Тіса"), на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 зі справи N 54/119-20/201 за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ (далі - Об'єднання), до ТОВ "Тіса" про зобов'язання укласти договір.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Об'єднання - ОСОБА_1,
ТОВ "Тіса" - ОСОБА_2
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
встановив:
Об'єднання звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання ТОВ "Тіса" укласти з позивачем договір про виплату винагороди за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, у запропонованій позивачем редакції.
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 (колегія суддів у складі: суддя Ільєнок Т.В. - головуючий, судді Борисенко І.В., Остапенко О.М.), позов задоволено частково: визнано укладеним Об'єднанням та ТОВ "Тіса" договір про виплату винагороди (роялті) за повторне публічне сповіщення фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, зафіксованих у них виконань, у редакції, наведеній у резолютивній частині рішення місцевого господарського суду.
ТОВ "Тіса" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати і передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування названими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статтей 41 і 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон). ТОВ "Тіса" заперечує, що воно є суб'єктом комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань у формі публічного повторного сповіщення шляхом ретрансляції відповідних телепрограм.
У відзиві на касаційну скаргу Об'єднання заперечує проти її доводів і просить оскаржувану постанову залишити без змін як законну і обґрунтовану.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Об'єднання є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих в них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір, по проводах (через кабель), а його діяльність регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (далі - Постанова КМУ);
- ТОВ "Тіса" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення серії HP N 0690-п;
- відповідач за договором від 01.04.2006 N 72-фт/21 отримав від товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат" (далі - ТОВ "Торсат") права на ретрансляцію телевізійних програм каналу "Fashion TV", при цьому останнє гарантувало наявність у нього прав на таку ретрансляцію на території України;
- ТОВ "Торсат" за договором від 05.04.2003 N 04F отримало від Via Film (UK) Limited (Великобританія) виключне право на використання на території України аудіовізуальних творів та інших об'єктів авторського права та/або суміжних прав, які в сукупності складають щотижневу телевізійну програму, відому як телевізійний канал "Fashion TV";
- 20.01.2009 за адресою: АДРЕСА_1, у абонента відповідача ОСОБА_4 (договір про надання доступу до телекомунікаційних послуг від 16.09.2006 N 000622) позивачем було проведено моніторинг ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань в межах програми телеканалу "Fashion TV", що надається відповідачем у складі програмної послуги, за результатами якого встановлено здійснення публічного повторного сповіщення відеограм, а також зафіксованих у них опублікованих з комерційною метою фонограм і виконань, про що складено акта N 5;
- 13.01.2009 Об'єднанням надіслано ТОВ "Тіса" листа з пропозицією укласти договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, надіславши підписані зі свого боку примірники проекту договору від 09.01.2009 N 01-09/01/09/К; відповідачем зазначене звернення залишено без відповіді.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
Частинами другою і третьою статті 43 Закону встановлено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
У пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних права" зазначено, що ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на використання твору, виконання, фонограми, відеограми та виплата винагороди відповідним суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав.
Постановою КМУ затверджено розмір винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядок її виплати. Цим нормативним актом визначено й процедуру нарахування та виплати винагороди (роялті) виробникам фонограм, виробникам відеограм і виконавцям за комерційне використання без їх згоди опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та їх примірників, а також зафіксованих у них виконань.
Пунктом 3 розділу ІІ Постанови КМУ передбачено, що до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, належать, зокрема, юридичні особи, у тому числі державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема провайдери програмної послуги, а також інші суб'єкти господарювання.
У пункті 4 розділу ІІ Постанови КМУ зазначено, що суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань. Умови укладення такого договору теж визначені названим пунктом розділу ІІ Постанови КМУ.
Згідно з частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 180 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну і строк дії договору.
Отже в законодавстві, чинному на час розгляду даної справи в судах першої і апеляційної інстанцій, наявна вказівка щодо необхідності укладення спірного договору, на що попередні судові інстанції й звернули увагу в своїх судових рішеннях. Крім того, ними встановлено, що: Об'єднання є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах виконань, а також безпосередньо фонограм і (або) відеограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників у передачах кабельного телебачення і (або) радіомовлення чи через Інтернет; ТОВ "Тіса" є провайдером програмної послуги; з огляду ж на наведені законодавчі приписи укладення названими суб'єктами договору про виплату винагороди (роялті) є обов'язковим.
Крім того, у прийнятті рішення місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахувавши, що сторони погодити предмет, ціну і строк дії договору, істотні умови, необхідні для даного виду договорів, дослідив зміст запропонованого позивачем проекту договору, заперечення відповідача стосовно його спірних умов, виклав пункти 1.1, 1.2, підпункт 2.1.3 пункту 2.1 договору у власній редакції, а пункт 6.1 - виключив з підстав, наведених в мотивувальній частині рішення суду.
Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими господарськими судами фактичними обставинами, а тому згідно з статтею 111-7 Господарського процесуального України не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги.
Таким чином, відсутні підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду, якою правильно залишено без змін рішення місцевого господарського суду зі справи.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 зі справи N 54/119-20/201 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" - без задоволення.
Судді