Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 31 січня 2001 р. N 87
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 247 від 04 квітня 2018
р.)

Про порядок використання земель у зонах
їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 792 від 21.06.20
04
N 754 від 25.05.20
06
N 956 від 09.09.20
09
N 214 від 15.02.20
12 )

З метою мінімізації економічних, соціальних та екологічних збитків від затоплення земель внаслідок повеней і паводків Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків (додається).

2. Державному комітетові по водному господарству разом з Міністерством охорони навколишнього природного середовища і обласними державними адміністраціями забезпечити протягом 2001 - 2002 років розроблення технічної документації для визначення зон можливого затоплення внаслідок повеней і паводків різної повторюваності та довести інформацію щодо меж цих зон до відома землевласників, землекористувачів та органів місцевого самоврядування. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 956 від 09.09.2009 )

3. Державному агентству земельних ресурсів враховувати в проектах землеустрою вимоги цього Порядку. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 214 від 15.02.2012 )

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 січня 2001 р. N 87

Порядок
використання земель у зонах їх можливого затоплення
внаслідок повеней та паводків

1. Цим Порядком встановлюються вимоги до використання земель, які затоплюються внаслідок повеней та паводків, що повторюються один раз на 2, 4, 10, 20 і 100 років і завдають збитків суспільному виробництву.

2. Дія цього Порядку не поширюється на землі, які затоплюються внаслідок заторних та зажорних явищ, селів, аварій на гідротехнічних спорудах, а також скидання води з водосховищ, не передбаченого правилами їх експлуатації.

3. У Порядку застосовуються такі поняття:

заплавні землі - прибережна територія, яка може бути затоплена або підтоплена під час повені чи паводка;

затоплення - тимчасове покриття території водою під час повені чи паводка;

зона можливого затоплення - територія, яка затоплюється або може затоплюватися під час повені чи паводка певної повторюваності;

зона ризику - територія, на якій господарська діяльність пов'язана з можливою небезпекою затоплення та спричинення ним негативних наслідків;

паводок - фаза водного режиму річки, яка характеризується відносно короткочасним підняттям рівня і збільшенням витрат води переважно під час зливових дощів та інтенсивного танення снігу внаслідок відлиг і може спостерігатися у різні сезони;

повінь (водопілля) - фаза водного режиму річки, яка характеризується найбільшою водністю і значним відносно тривалим підняттям рівня води внаслідок весняного танення снігу (весняна повінь) і спостерігається щороку в один і той же сезон;

русло річки - найширша частина річкової долини, якою здійснюється стік води у міжпаводкові періоди;

річки або окремі їх ділянки за ухилом дна поділяються на:

гірські - з ухилом понад 0,005 (у промілле);

передгірні - з ухилом понад 0,0005 до 0,005 включно;

рівнинні - з ухилом понад 0,00005 до 0,0005 включно;

низинні - з ухилом меншим від 0,00005.

4. У районах можливого затоплення земель унаслідок повеней і паводків (далі - землі затоплення) проектними установами та організаціями, що належать до сфери управління Держводагентству та Мінприроди за максимальною величиною підняття рівня води у річці під час повеней або паводків однакової повторюваності визначаються межі зон можливого затоплення та зон ризику, які наносяться на карти відповідного масштабу, що є складовою частиною технічної документації. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 956 від 09.09.2009, N 214 від 15.02.2012 )

5. На карти наносяться межі зон можливого затоплення повторюваністю один раз на 2, 4, 10, 20 і 100 років.

6. У межах території можливого затоплення, що повторюється один раз на 100 років, встановлюються чотири зони ризику використання земель:

перша зона - територія між межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 2 роки (внутрішня межа), і межею можливого затоплення один раз на 4 роки (зовнішня межа);

друга зона - територія між зовнішньою межею першої зони ризику (внутрішня межа) і межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 10 років (зовнішня межа);

третя зона - територія між зовнішньою межею другої зони ризику (внутрішня межа) і межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 20 років (зовнішня межа);

четверта зона - територія між зовнішньою межею третьої зони ризику (внутрішня межа) і межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 100 років (зовнішня межа).

Замовником технічної документації на зони ризику і зони можливого затоплення земель є Держводагентство. ( Абзац шостий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 214 від 15.02.2012 )

Технічна документація, яка складається з пояснювальної записки і картографічних матеріалів, погоджується з Мінприроди, МНС, Мінагрополітики, Держземагентством і затверджується замовником. ( Абзац сьомий пункту 6 в редакції Постанови КМ N 792 від 21.06.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 754 від 25.05.2006, N 214 від 15.02.2012 )

7. Використання земель затоплення у сільськогосподарському виробництві здійснюється згідно з проектами землеустрою, розробленими в установленому законодавством порядку з урахуванням можливої причини затоплення (повінь, паводок), типу річки (або окремих її ділянок) за ухилом дна і частоти можливого затоплення.

8. Використання земель затоплення повинно здійснюватися без істотного зменшення пропускної спроможності заплав, розмивання та руйнування берегів, забруднення і засмічення річок, а у разі використання заплавних земель малих річок - відповідно до вимог статті 80 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ).

9. Надання земель у зонах їх можливого затоплення повенями або поводками в користування та припинення прав користування ними здійснюється згідно із Земельним кодексом ( 561-12 ).

10. Прибережні землі річок, що затоплюються внаслідок повеней та паводків один раз на 2 роки, можуть використовуватися тільки як природні сіножаті та пасовища.

На цих землях можуть здійснюватися заходи, спрямовані на поліпшення їх стану, а також на збільшення пропуску води під час повеней та паводків.

11. Якщо межі зон ризику збігаються (залежно від рельєфу місцевості або наявності дамб), встановлюється такий же порядок використання земель, як для зон ризику, що затоплюються внаслідок повеней та паводків частішої повторюваності.

12. На територіях прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, зон санітарної охорони, природно-заповідного фонду та інших територіях із спеціальним статусом, що належать до зон можливого затоплення, використання земель здійснюється з урахуванням вимог природоохоронного законодавства.

13. На радіоактивно забруднених територіях зон можливого затоплення використання земель залежить від щільності забруднення земель і здійснюється за науковими рекомендаціями.

14. Господарські об'єкти, що мають важливе значення для суспільного виробництва, а також ті, затоплення яких може призвести до погіршення стану річки, необхідно розміщувати за межами зон можливого затоплення або захищати їх від такого затоплення.

15. Під час проектування комплексу захисних гідротехнічних споруд необхідно враховувати їх можливий вплив на формування та проходження повеней і паводків, господарську діяльність інших землевласників та землекористувачів, стан інших господарських об'єктів, а також на стан навколишнього природного середовища. Величина розрахункової повторюваності повені або паводка визначається на основі нормативних документів (додаток 1).

16. Під час здійснення в басейні річки заходів, спрямованих на запобігання збиткам від повеней або паводків, а також господарської діяльності, що впливає на формування і проходження повеней та паводків, межі зон можливого затоплення підлягають коригуванню Держводагентством. ( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 214 від 15.02.2012 )

17. Господарська діяльність на територіях зон можливого затоплення, яка може завдавати шкоди під час затоплення цих територій іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу повинна бути змінена або припинена.

18. Для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику передбачається певний порядок їх використання у сільськогосподарському виробництві (додатки 2 і 3).

19. Фінансування робіт, пов'язаних з розробленням технічної документації на зони ризику та зони можливого затоплення, здійснюється за рахунок державного бюджету, а також коштів місцевих бюджетів (за згодою органів місцевого самоврядування), землевласників та землекористувачів (за їх згодою) на цій території.

20. Фінансування заходів, спрямованих на мінімізацію збитків у зонах можливого затоплення внаслідок повеней та паводків (будівництво гідротехнічних споруд, винесення об'єктів, побудованих з порушенням нормативів і вимог законодавства, зміна або припинення господарської діяльності, переорієнтація використання земель тощо), здійснюється за рахунок землевласників, землекористувачів, коштів місцевого бюджету.

21. Розміри відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок повеней та паводків, оцінюються комісіями, призначеними облдержадміністраціями, із залученням відповідних фахівців.

22. Відшкодування шкоди фізичним і юридичним особам, які постраждали внаслідок повеней та паводків, здійснюється на умовах і в порядку, встановлених законом.

23. Спори, які виникають під час використання земель затоплення, вирішуються відповідно до законодавства.

Додаток 1
до Порядку

                             ПЕРЕЛІК
нормативних документів з питань захисту господарських
об'єктів від затоплення внаслідок повеней і паводків
------------------------------------------------------------------
Найменування документа | Шифр | Об'єкт
|документа |
------------------------------------------------------------------
Містобудування. Планування ДБН 360-92* забудовані території
і забудова міських і або такі, що
сільських поселень підлягають забудові


Планування і забудова ДБН Б.2.4-1-94
сільських поселень

Инженерная защита СНиП 2.06.15-85
территории от затопления
и подтопления

Генеральные планы СНиП II-89-80 промислові
промышленных предприятий підприємства

Генеральні плани ДБН Б.2.4-3-95 сільськогосподарські
сільськогосподарських підприємства
підприємств

Полигоны по обезвреживанию СНиП 2.01.28-85 полігони для
и захоронению промышленных знешкодження та
токсичных отходов захоронення
промислових
токсичних відходів

Мелиоративные системы и СНиП 2.06.03-85 меліоративні системи
сооружения і споруди

Железные дороги колеи СНиП II-39-76 залізниці
1520 мм

Автомобильные дороги СНиП 2.05.02-85 автомобільні дороги

Внутрихозяйственные СНиП 2.05.11-83
автомобильные дороги в
колхозах, совхозах и других
сельскохозяйственных
предприятиях и организациях

Правила устройства лінії
электроустановок, електропередачі
Москва, 1985

Правила строительства и лінії зв'язку
ремонта воздушных линий
связи и радиотрансляционных
сетей, Москва, 1975

Додаток 2
до Порядку

                           РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо використання земель у зонах ризику
(на гірських та передгірних річках)

            рекомендується (+), не рекомендується (-)
------------------------------------------------------------------
Угіддя | Зона ризику
|--------------------------------
|перша | друга | третя |четверта
------------------------------------------------------------------

Рілля

Зернові та зернобобові культури - - + +

Технічні культури - - - +

Картопля, овочі та баштанні
культури - - - +

Кормові однорічні культури
та багаторічні травосуміші - - + +

Плодово-ягідні насадження та
виноградники

Зерняткові - - + +

Кісточкові - - - +

Ягідники - - + +

Виноградники - - - +

Сіножаті та пасовища

природні та дещо поліпшені + + + +

докорінно поліпшені - + + +
------------------------------------------------------------------

Примітка. В усіх зонах ризику не рекомендується займатися
селекційними роботами та елітним насінництвом.

Додаток 3
до Порядку

                           РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо використання земель у зонах ризику
(на рівнинних і низинних річках)

            рекомендується (+), не рекомендується (-)
------------------------------------------------------------------
Угіддя | Зона ризику
|--------------------------------
|перша | друга | третя |четверта
------------------------------------------------------------------
Рілля

Зернові та зернобобові культури - - + +

Технічні культури:

льон, конопля, м'ята перцева - - + +
інші технічні культури - - - +

Картопля, овочі та баштанні
культури - - - +

Кормові однорічні культури - - + +

Кормові багаторічні травосуміші - + + +

Плодово-ягідні насадження та
виноградники

Зерняткові - - + +

Кісточкові:

терен, слива, алича - - + +
інші кісточкові - - - +

Ягідники:

смородина - + + +
інші ягідні насадження - - + +

Виноградники - - - +

Сіножаті та пасовища:

природні та дещо поліпшені + + + +
докорінно поліпшені - + + +
------------------------------------------------------------------

Примітка. В усіх зонах ризику не рекомендується займатися
селекційними роботами та елітним насінництвом.