ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
31 січня 2012 року
м. Київ

Справа N 14/5007/51/11

Про скасування рішення

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого,

Волковицької Н.О.,

Рогач Л.І.

за участю представників:

позивача - не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

відповідачів - ОСОБА_1, дов. від 23.08.2011 р.;

- не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно);

- не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

прокурора - Рудак О.В., посв. N 72

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Олевської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі N 14/5007/51/11 Господарського суду Житомирської області за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Олевської районної ради до:

- Олевської міської ради;

- Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради";

- Виконавчого комітету Олевської міської ради

про скасування рішення

встановив:

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Олевської районної ради з позовом про виключення з описової частини рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради N 88 від 13 травня 2010 року мотивування "що згідно інвентарної справи N 3252 від 06.05.2010 року, рішення дев'ятої сесії ХХІ скликання Олевської районної ради від 20.07.1992 року "Про розмежування майна комунальної власності між власністю селищних та міських рад народних депутатів" власником ремонтно-будівельної дільниці у м. Олевськ по АДРЕСА_1, є територіальна громада в особі Олевської міської ради"; про скасування пункту 1.4 рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради N 88 від 13 травня 2010 року, відповідно до якого оформлено право власності на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці, а саме: адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв.м., гараж загальною площею 364,9 кв.м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв.м., погріб загальною площею 30,6 кв.м., склад площею 125,6 кв.м., склад паливно-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв.м., сарай загальною площею 39,7 кв.м., сарай загальною площею 219,7 кв.м., насосну загальною площею 12,0 кв.м., огорожу, дворове покриття по АДРЕСА_1 м. Олевськ, за територіальною громадою в особі Олевської міської ради; про зобов'язання Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" скасувати реєстрацію 31.05.2010 року права власності на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці, а саме: адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв.м., гараж загальною площею 364,9 кв.м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв.м., погріб загальною площею 30,6 кв.м., склад площею 125,6 кв.м., склад паливно-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв.м., сарай загальною площею 39,7 кв.м., сарай загальною площею 219,7 кв.м., насосну загальною площею 12,0 кв.м., огорожу, дворове покриття, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, і відновити становище, яке існувало до реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позовну заяву вмотивовано порушенням спірним пунктом рішення та здійсненою реєстрацією прав позивача, за яким було закріплено вказане майно на праві відання, реєстрацією права власності за відсутності відповідних правовстановлюючих документів та з порушенням статей 35, 41 Закону України "Про власність", статті 321 Цивільного кодексу України, пункту 6 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

09.09.2011 року прокурор направив суду факсограму про зменшення позовних вимог, в якій він просив залишити без задоволення перший пункт позову (в частині виключення з описової частини рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради N 88 від 13 травня 2010 року мотивування "що згідно інвентарної справи N 3252 від 06.05.2010 року, рішення дев'ятої сесії ХХІ скликання Олевської районної ради від 20.07.1992 року "Про розмежування майна комунальної власності між власністю селищних та міських рад народних депутатів" власником ремонтно-будівельної дільниці у м. Олевськ по АДРЕСА_1, є територіальна громада в особі Олевської міської ради").

Відповідачем Олевською міською радою відхилено позов, оскільки за приписами чинного законодавства районна рада не є суб'єктом права комунальної власності; право власності на спірне майно виникло у територіальної громади міста Олевськ на підставі відповідних рішень, чому не перешкоджає відсутність підписаного акта прийому-передачі спірних об'єктів нерухомості.

Відповідач Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" повідомив, що реєстрація права власності за територіальною громадою в особі Олевської міської ради відбулося на підставі рішення Олевської районної ради від 20.07.1992 року про розмежування майна комунальної власності.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.09.2011 року (суддя Костриця О.О.) позовні вимоги задоволено частково; скасовано пункт 1.4 рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради N 88 від 13 травня 2010 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" в частині оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці, а саме: адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв.м., гараж загальною площею 364,9 кв.м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв.м., погріб загальною площею 30,6 кв.м., склад площею 125,6 кв.м., склад паливно-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв.м., сарай загальною площею 39,7 кв.м., сарай загальною площею 219,7 кв.м., насосну загальною площею 12,0 кв.м., огорожу, дворове покриття по АДРЕСА_1 м. Олевськ, за територіальною громадою в особі Олевської міської ради; провадження у справі в частині виключення з описової частини рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради N 88 від 13 травня 2010 року мотивування "що згідно інвентарної справи N 3252 від 06.05.2010 року, рішення дев'ятої сесії ХХІ скликання Олевської районної ради від 20.07.1992 року "Про розмежування майна комунальної власності між власністю селищних та міських рад народних депутатів" власником ремонтно-будівельної дільниці у м. Олевськ по АДРЕСА_1, є територіальна громада в особі Олевської міської ради" припинено в зв'язку з відмовою від позову прокурора в цій частині; провадження у справі в частині зобов'язання Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" скасувати реєстрацію 31.05.2010 року права власності на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці, а саме: адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв.м., гараж загальною площею 364,9 кв.м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв.м., погріб загальною площею 30,6 кв.м., склад площею 125,6 кв.м., склад паливно-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв.м., сарай загальною площею 39,7 кв.м., сарай загальною площею 219,7 кв.м., насосну загальною площею 12,0 кв.м., огорожу, дворове покриття, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, і відновити становище, яке існувало до реєстрації права власності на нерухоме майно, припинено за непідвідомчістю даного спору господарським судам України; з Олевської міської ради стягнуто в дохід Державного бюджету України 321 грн. судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року (судді: Сініцина Л.М. - головуючий, Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині припинення провадження у справі; в задоволенні позовних вимог в частині виключення з описової частини рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради N 88 від 13 травня 2010 року мотивування "що згідно інвентарної справи N 3252 від 06.05.2010 року, рішення дев'ятої сесії ХХІ скликання Олевської районної ради від 20.07.1992 року "Про розмежування майна комунальної власності між власністю селищних та міських рад народних депутатів" власником ремонтно-будівельної дільниці у м. Олевськ по АДРЕСА_1, є територіальна громада в особі Олевської міської ради" відмовлено; позовні вимоги про зобов'язання Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" скасувати реєстрацію 31.05.2010 року права власності на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці, а саме: адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв.м., гараж загальною площею 364,9 кв.м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв.м., погріб загальною площею 30,6 кв.м., склад площею 125,6 кв.м., склад паливно-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв.м., сарай загальною площею 39,7 кв.м., сарай загальною площею 219,7 кв.м., насосну загальною площею 12,0 кв.м., огорожу, дворове покриття, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 задоволено; в решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Олевська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, оскільки за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року N 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" момент виникнення права власності не пов'язувався з підписанням актів прийому-передачі при передачі майна з республіканської у комунальну власність та при передачі майна від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої; висновок господарських судів про скасування рішення позивача в силу прийняття більш пізнього рішення суперечить рішенню Конституційного Суду України N 7-рп/2009 від 16.04.2009 року; суди не застосували положення статей 51 та 52 Закону України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" та дійшли помилкових висновків про правовий статус Олевської районної ради у спірний період як власника майна, не врахувавши наділення її за законодавством лише представницькими функціями; позовні вимоги, заявлені до Виконавчого комітету Олевської міської ради, належать до юрисдикції адміністративного суду.

Прокурор у судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги, пославшись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного господарського суду.

Позивач, Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" і Виконавий комітет Олевської міської ради відзиви на касаційну скаргу не надали; та не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника Олевської міської ради, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року N 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів N 30 від 22.02.1992 року "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної Ради і власністю районних та міських міст обласного підпорядкування Рад народних депутатів" (пункти 1, 2) було затверджено перелік майна комунальної власності обласної Ради народних депутатів (додаток N 1) та перелік майна комунальної власності районних і міських Рад народних депутатів (додаток N 2), яке їм передається у відповідності з цим рішенням; зобов'язано обласні відділення, управління, об'єднання, які здійснюють управління майном, переданим до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць області, здійснити до 15 квітня 1992 року передачу майна, що перебуває у їх віданні, до комунальної власності районів та міст згідно із затвердженим переліком, виконкомам районних та міських, міст обласного підпорядкування Рад народних депутатів прийняти майно в свою комунальну власність; приймання-передачу майна оформити актами передачі, які представити до 20 квітня 1992 року комітету по економіці облвиконкому, органам статистики, податковим і фінансовим органам (а.с. 142 - 144, т. 1). Рішення облвиконкому N 30 від 22.02.1992 року з додатками 1 - 3 затверджено рішенням Житомирської обласної Ради народних депутатів десятої сесії ХХ1 скликання від 18.03.1992 року (а.с. 145 - 147, т. 1).

Згідно з пунктом 5.4 додатку N 2 до рішення облвиконкому від 22.02.1992 року N 30, до переліку майна комунальної власності районних і міських Рад народних депутатів (Олевський район) включено Госпрозрахункову підрядну спеціалізовану ремонтно-будівельну дільницю.

Також судами встановлено, що рішенням дев'ятої сесії ХХІ-го скликання Олевської районної Ради народних депутатів "Про розмежування майна комунальної власності між власністю районної Ради і власністю селищних та сільських Рад народних депутатів" від 20.07.1992 року, прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 311 від 05.11.1991 року "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" та на основі рішень облвиконкому N 30 від 22.02.1992 року та обласної Ради народних депутатів від 18.03.1992 року, затверджено перелік майна комунальної власності районної Ради народних депутатів (додаток N 1) та перелік майна комунальної власності селищних і сільських Рад народних депутатів (додаток N 2), яке передається у відповідності з цим рішенням (а.с. 9 - 17, 53 - 61, 124 - 127, т. 1). Пунктом 2 даного рішення зобов'язано відділи державної адміністрації, підприємства та установи, радгоспи, які здійснюють управління майном, переданим до комунальної власності селищних і сільських Рад народних депутатів, здійснити до 03.08.1992 року передачу майна, що перебуває у їх віданні згідно із затвердженим переліком пооб'єктно (додаток N 2), які представити до 17 серпня управлінню соціально-економічного розвитку, фінвідділу та податковій інспекції.

Апеляційним господарським судом встановлено, що з додатків N 1 та N 2 до вказаного рішення від 20.07.1992 року вбачається, що Госпрозрахункова підрядна спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця (спірний об'єкт) включена як в перелік майна комунальної власності районної Ради народних депутатів, так і в перелік майна комунальної власності селищних і сільських Рад народних депутатів (а.с. 11 - 17, 57 - 61, 125 - 127, т. 1).

В подальшому згідно з розпорядженням Представника Президента України в області "Про формування комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць в області" від 22.06.1992 року N 155 та рішення районної Ради народних депутатів дев'ятої сесії ХХІ скликання від 20.07.1992 року 25.12.1992 року Олевська районна Рада народних депутатів прийняла рішення "Про формування комунальної власності та передачу в управління районної державної адміністрації майна районної Ради народних депутатів", яким вирішила передати в управління районної державної адміністрації майно комунальної власності районної Ради народних депутатів, визначене додатком N 1 до рішення сесії районної ради народних депутатів від 20.07.1992 року (пункт 1 Рішення). За додатком N 1 до рішення районної ради народних депутатів від 25.12.1992 року (а.с. 47, т. ІІ), в управління районної державної адміністрації, зокрема, передано Госпрозрахункову підрядну спеціалізовану ремонтно-будівельну дільницю (а.с. 47, т. ІІ).

Згідно з Статутом Олевської підрядно-спеціалізованої госпрозрахункової ремонтно-будівельної дільниці (районної комунальної власності), прийнятим загальними зборами трудового колективу від 01.06.1994 року, дільниця являється державним виробничим комунальним підприємством існуючим на базі майна, що знаходиться у комунальній власності Олевської Ради народних депутатів (а.с. 47 - 52, т. 1).

Пунктом 1 рішення Олевської районної ради Житомирської області ХІІ сесії ХХІІІ скликання від 21.09.2000 року "Про стан ефективності використання об'єктів спільної власності територіальних громад сіл і селищ району" вирішено з метою більш ефективного використання об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад сіл і селищ району та відповідно до пунктів 10 і 11 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 19 і 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та делегованих повноважень, районній державній адміністрації здійснювати управління майном, яке перебуває у спільній власності громад сіл і селищ згідно з додатком N 1 (а.с. 18 - 20, т. 1). Згідно з додатком N 1 до рішення Олевської районної ради від 21.09.2000 року до майна, що перебуває у спільній власності сіл і селищ Олевського району, віднесено майновий комплекс Олевської ремонтно-будівельної дільниці (а.с. 21 - 23, т. 1). Реалізація позивачем майнових прав щодо спірного майна підтверджується рішенням Олевської районної ради Житомирської області від 04.03.2003 року "Про затвердження розпорядження голови районної державної адміністрації N 41 від 31.01.2003 року "Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу підрядно-спеціалізованої госпрозрахункової ремонтно-будівельної дільниці", укладенням між Олевською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олевськгазбуд" договору оренди від 05.06.2003 року на виконання якого за актом передачі передано основні фонди; зазначені рішення та договір не оскаржувались та набрали чинності.

Водночас судами встановлено, що пунктом 1.4 рішення Виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 13.05.2010 року N 88 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці (адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв. м., гараж загальною площею 364,9 кв. м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв. м., погріб загальною площею 30,6 кв. м., склад загальною площею 125,6 кв. м., склад паливо-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв. м., сарай загальною площею 39,7 кв. м., сарай загальною площею 219,7 кв. м., насосну загальною площею 12,0 кв. м., огорожу, дворове покриття) по АДРЕСА_1 в м. Олевськ за територіальною громадою в особі Олевської міської ради.

На підставі даного рішення міським головою 31.05.2010 року було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі і споруди (адміністративну будівлю загальною площею 212,3 кв. м., гараж загальною площею 364,9 кв. м., склад і прохідну загальною площею 134,4 кв.м., погріб загальною площею 30,6 кв. м., склад загальною площею 125,6 кв. м., склад паливо-мастильних матеріалів з навісом загальною площею 70,6 кв. м., сарай загальною площею 39,7 кв. м., сарай загальною площею 219,7 кв. м., насосну загальною площею 12,0 кв. м., огорожу, дворове покриття). 31.05.2010 року Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради було зареєстровано право власності за територіальною громадою в особі Олевської міської ради на нежитлові будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено здійснення від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду; правомочності щодо володіння, користування та розпорядження стосуються об'єктів, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; підстави набуття права власності визначались також законодавством, чинним на час прийняття рішень про розмежування об'єктів права комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями.

Статтею 7 Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" від 07.12.1990 року (втратив чинність у 1997 році) було передбачено поняття комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та визначено підстави її набуття - до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність; суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 року "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.11.1991 року N 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", пунктами 1,2 якої було затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю та зобов’язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України N 311 передбачено, що розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів. Передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 року N 285 "Про порядок передачі підприємств, організацій, установ, будинків і споруд".

З наведених положень законодавства вбачається, що відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 року "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" Кабінетом Міністрів України, а в подальшому виконкомами обласних, районних і міських Рад народних депутатів, здійснювалось розмежування майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), розмежування майна між власністю адміністративно-територіальних одиниць шляхом прийняття відповідних постанов та рішень, що зумовлювали виникнення відповідних цивільних прав; положення законодавства про підписання актів приймання-передачі майна, повідомлення органів статистики та інших органів про здійснену передачу регулюють порядок передачі зазначеного майна, оформлення цієї передачі.

Відтак судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги, що за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року N 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" підписання актів приймання-передачі як підстава виникнення права власності не передбачалось, а прийняте позивачем рішення про розмежування права власності спричиняє виникнення певних суб'єктивних прав на спірне майно у осіб, до яких спрямоване вказане рішення, і відтак не може бути припинено районною радою шляхом прийняття іншого акта щодо того спірного майна, яким рада вже розпорядилась (рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року N 7-рп/2009).

Водночас Олевською міською радою залишено поза увагою, що з встановлених апеляційним господарським судом обставин справи не вбачається доведеності волевиявлення позивача щодо передачі спірного об'єкта комунальної власності до комунальної власності Олевська за наслідками здійснення розмежування. Так, апеляційним господарським судом встановлено, а скаржником не спростовано, що за додатками N 1 та N 2 до рішення від 20.07.1992 року включено Госпрозрахункову підрядну спеціалізовану ремонтно-будівельну дільницю (спірний об'єкт) як в перелік майна комунальної власності районної Ради народних депутатів, так і в перелік майна комунальної власності селищних і сільських Рад народних депутатів (а.с. 11 - 17, 57 - 61, 125 - 127, т. 1), акти прийому-передачі щодо спірного об'єкта не укладались; розпорядчі дії щодо дільниці, управління нею здійснювалося саме як спільним майном територіальних громад сіл, селищ та міст відповідного району, натомість відповідач до прийняття у 2010 році рішення N 88 від 13 травня 2010 року жодним чином не реалізовував повноваження суб'єкта права власності спірного майна, не оскаржував рішення та договори, що приймалися та укладалися щодо спірного майна.

Відтак судова колегія на підставі встановлених апеляційним судом обставин справи погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що Госпрозрахункова підрядна спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця на час виникнення спірних правовідносин є об’єктом спільної власності сіл і селищ Олевського району.

Посилаючись на правовий статус позивача, як представницького органу, відповідач не врахував, що редакція Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" від 07.12.1990 року, чинна до 26.03.1992 року, включала в систему органів місцевого самоврядування, зокрема, районні та обласні ради народних депутатів та їх органи (виконавчі, розпорядчі та інші). Законом України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" в редакції Закону України N 2234-12 від 26.03.1992 року районні ради народних депутатів як місцеві ради віднесено до системи регіонального самоврядування, що правомочні вирішувати питання, віднесені законодавством до відання регіонального самоврядування; разом з тим районна рада уособлювала адміністративно-територіальну одиницю як суб'єкта права комунальної власності, наділеного правомочностями, притаманними суб'єкту права власності (статті 4, 32, 35 Закону України "Про власність", стаття 7 Закону України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування").

За частиною 2 пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (з подальшими змінами та доповненнями) майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи; згідно з статтею 1 вищезазначеного Закону спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, представляють органи місцевого самоврядування районні та обласні ради.

Відтак господарськими судами вірно з'ясовано, а доводами касаційної скарги не спростовано, що позивач звернувся з даним позовом, як особа, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст відповідного району з огляду на їх порушення спірним рішенням; станом на момент прийняття рішення обласним виконавчим комітетом ради народних депутатів (22.02.1991 року) та на час звернення з позовом позивач уособлював собою адміністративно-територіальну одиницю, а в подальшому представляв спільні інтереси територіальних громад, що були суб'єктами права комунальної власності за положеннями наведеного вище законодавства. Статус позивача станом на час прийняття рішень про розмежування права власності як представницького органу не спростовує можливості та законності набуття права комунальної власності районом, як адміністративно-територіальною одиницею та висновків судів щодо відсутності правових підстав для набуття відповідачем права власності на спірне майно.

Частиною 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року N 1952-IV, передбачено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом.

Отже, право позивача на будівлі та споруди ремонтно-будівельної дільниці є дійсним, незважаючи на те, що воно не було зареєстровано, оскільки на момент виникнення у позивача прав на нерухоме майно діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Таким чином, Олевська районна рада уповноважена виконувати певні функції держави у конкретних правовідносинах, а саме - щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами спільної власності територіальних громад району, в тому числі нежитловими будівлями та спорудами ремонтно-будівельної дільниці.

Частиною 1 статті 321 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин 1, 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 10 статті 59 цього ж Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно частини 4 статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відтак судами досліджено документальні докази, які відповідають принципам належності та допустимості при визначенні наявності чи відсутності підстав набуття права комунальної власності; касаційна скарга не містить жодних доводів у спростування обставин, встановлених судами попередніх інстанцій; позивач звернувся з позовом в інтересах територіальних громад сіл, селищ та міст Олевського району у спосіб, передбачений Цивільним кодексом України для захисту цивільного права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували підстави виникнення права власності; неправильне застосування судами постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року N 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" та Закону України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" не спричинило прийняття невірного судового рішення; підстав для скасування судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111-5, 111-7, пунктом 1 частини 1 статті 111-9, статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

постановив:

Касаційну скаргу Олевської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі N 14/5007/51/11 Господарського суду Житомирської області залишити без змін

Головуючий

Судді