ЧЕРНІГІВСЬКА МІСЬКА РАДА
(шістнадцята сесія шостого скликання)

РІШЕННЯ
N 19 від 28 грудня 2011 року
м. Чернігів

Про Тимчасовий порядок
використання території м. Чернігова
та скасування рішень міської ради

Керуючись пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 18 та частиною 10 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 12 Закону України "Про основи містобудування", міська рада вирішила:

1. Затвердити Тимчасовий порядок використання території м. Чернігова, що додається.

2. Скасувати Правила забудови та використання території м. Чернігова (коригування), затверджені рішенням міської ради від 31 травня 2007 року (сімнадцята сесія п’ятого скликання) зі змінами та доповненнями (26 сесія, 34 сесія, 36 сесія 5 скликання, 9 сесія 6 скликання).

3. Відділу зв’язків з громадськістю міської ради (Соломаха І. Г.) та комунальному підприємству "Редакція Чернігівської міської газети "Чернігівські відомості" Чернігівської міської ради (Мокроусова І. М.) в десятиденний термін оприлюднити це рішення.

4. Рішення набирає чинності з моменту його оприлюднення.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Сердюка О. В., начальника управління архітектури та містобудування міської ради Павлінську Л. В. та постійну комісію міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин (Тарасовець Ю. М.).

Міський голова О. В. Соколов

Затверджено
Рішення Чернігівської міської ради
28 грудня 2011 року
(16 сесія 6 скликання)

Тимчасовий порядок використання території
м. Чернігова

Тимчасовий порядок використання території м. Чернігова (далі - Тимчасовий порядок) встановлено на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про рекламу" та інших нормативно-правових актів у сфері містобудування та архітектури; державних будівельних норм, правил і стандартів.

Частина 1. Загальні положення

Розділ 1.1. Мета та завдання

Тимчасовий порядок діє на території міста Чернігова до затвердження змін та доповнень до Генерального плану розвитку м. Чернігова (далі - Генеральний план міста) з планом зонування території міста або оновленого плану зонування території міста (далі - План зонування), як окремої містобудівної документації.

Тимчасовий порядок - це нормативно-правовий акт, який встановлює порядок планування, забудови та іншого використання окремих земельних ділянок; перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених Планом зонування; порядок переведення житлових приміщень у нежитлові в багатоквартирних будинках, проведення робіт із реконструкції, переобладнання, розширення, реставрації та введення їх в експлуатацію; правила розміщення зовнішньої реклами на території міста.

Головною метою запровадження Тимчасового порядку є забезпечення подальшої ефективної реалізації Генерального плану міста; регулювання планування і забудови територій міста з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; раціонального використання території міста; вирішення архітектурно-містобудівних завдань щодо комплексної забудови міста; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво шляхом забезпечення можливості вибору найбільш ефективного виду використання земельної ділянки для містобудівних потреб; забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням; збереження історичного обличчя міста та його культурної спадщини.

Основними завданнями Тимчасового порядку є встановлення:

- порядку планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;

- основних вимог та обмежень щодо забудови та іншого використання територій міста;

- порядку переведення житлових приміщень у нежитлові в багатоквартирних будинках, проведення робіт з реконструкції, переобладнання, розширення, реставрації та введення їх в експлуатацію;

- правил розміщення зовнішньої реклами на території міста;

- вирішення інших питань містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства.

Тимчасовий порядок прийнятий Чернігівською міською радою (далі - радою) у межах наданих їй повноважень і є обов’язковим для виконання всіма розташованими на території міста Чернігова органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, посадовими особами, а також юридичними та фізичними особами - суб’єктами містобудування при здійсненні ними містобудівної діяльності.

Особи, які порушують вимоги Тимчасового порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Пропозиції щодо удосконалення Тимчасового порядку приймаються рішенням міської ради у порядку, визначеному в розділі 1.3. цих Правил.

Розділ 1.2. Структура Тимчасового порядку

Тимчасовий порядок складається з текстової частини та графічної частини.

Текстова частина Тимчасового порядку включає:

- загальні положення, у яких, зокрема, визначаються мета, завдання, основні терміни, структура;

- порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;

- основні вимоги щодо забудови та благоустрою міста, планувальні, історико-культурні, природоохоронні обмеження щодо використання окремих територій;

- характеристику різних типів зон і поєднань видів дозволеного використання та обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок у цих зонах;

- порядок переведення житлових приміщень у нежитлові в багатоквартирних будинках, проведення робіт з реконструкції, переобладнання, розширення, реставрації та введення їх в експлуатацію;

- правила розміщення зовнішньої реклами на території міста;

- порядок здійснення інвестиційної та містобудівної діяльності, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом об'єктів містобудування та/або будівництва, виконання замовником (інвестором) передпроектних робіт для виділення земельних ділянок для містобудівних потреб, зміни цільового призначення земельних ділянок та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Графічна частина Тимчасового порядку включає:

- План зонування територій міста;

- План дії обмежень по умовам охорони культурної спадщини;

- План дії обмежень по екологічним умовам;

- План рекламно-інформаційне зонування території міста.

Розділ 1.3. Порядок внесення змін
та доповнень до Тимчасового порядку

Зміни та доповнення до Тимчасового порядку вносяться за поданням управління архітектури та містобудування міської ради і затверджуються міською радою.

Окремі розділи Тимчасового порядку та зміни і доповнення до Тимчасового порядку розробляються і погоджуються в порядку, визначеному законодавством, та затверджуються рішеннями ради.

Розділ 1.4. Основні терміни та поняття.

Автостоянка - спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками, визначеними Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;

архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду та інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі;

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;

генеральний план міста - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

житлове приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об’єкта цивільно-правових відносин;

замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

земельна ділянка - частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами;

зони охорони пам’ятки - встановлювані навколо пам’ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;

інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держав щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування;

інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування;

історичний ареал - частина території м. Чернігова, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

капітальний ремонт будівлі - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будівель і споруд, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об’єкта, функціонального призначення та його техніко-економічних показників;

мала архітектурна форма - невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів;

містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин;

нове будівництво - будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворених підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних або звільнених від забудови майданчиках (територіях) із метою створення нових виробничих потужностей або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі;

об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

об'єкт містобудування - комплекси об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою в межах населеного пункту, його функціональної зони (сельбищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони;

пам’ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

перепланування (переобладнання) квартир, нежилих приміщень - ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування;

проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва;

проектні роботи - роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації для будівництва;
реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини;

реконструкція - перебудова існуючих об’єктів виробничого та цивільного призначення, пов’язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри;

реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності;

санітарно-захисна зона - зона, що відокремлює промислові, складські, комунальні об’єкти від території житлової та громадської забудови. Ширина СЗЗ залежить від ступеня санітарної шкідливості об’єкту і може становити від 50 до 3000 метрів;

територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;

тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Вона може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення;

фасад будинку, споруди - зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від по крівлі до вимощення; за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий;

червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Частина 2. Зонування території м. Чернігова, єдині умови та
обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок

Розділ 2.1. Зонування території міста

У результаті втілення в практику містобудування зонування території з встановленням переліку можливих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов та обмежень для об’єктів будівництва - містобудівна політика стала більш прозорою для інвесторів, оскільки забезпечує можливість вибору безпосередньо замовником найбільш ефективного виду використання земельних ділянок та створює умови для оперативного одержання дозвільних документів на будівництво об’єктів та стимулювання економічного росту міста.

Усі без винятку території міста поділяються на зони відповідно до їхнього функціонального призначення, передбаченого Генеральним планом міста.

Розміщення нового будівництва, реконструкція, ремонт (у тому числі з добудовою та перебудовою) будинків і споруд, використання земель, виділення земельних ділянок у кожній зоні повинні відповідати вимогам та обмеженням, встановленим для цієї зони Тимчасовим порядком.

Розділ 2.2. План зонування

План зонування є складовою частиною Тимчасового порядку і призначений для відображення на карті міста меж функціональних зон, відносно яких встановлюються переважні та допустимі види забудови і використання, а також єдині умови та обмеження відповідно до затвердженого Генерального плану міста та іншої містобудівної документації.

Межами зон на карті вважаються:

- червоні лінії вулиць;

- межі земельних ділянок;

- межі смуги відведення залізниці;

- офіційно встановлені границі об’єктів природно-заповідного фонду;

- межі Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів

стародавній";

- природні рубежі - ріки Десна, Стрижень;

- межа міста (існуюча та проектна, визначена Генеральним планом міста).

На плані міста виділена також зона, що накладається, якою встановлюються додаткові вимоги до зон, на які вона накладається. В Чернігові такою зоною прийнятий історичний район міста.

Межі історичного району міста попередньо адаптовані до сучасного розпланування та природних рубежів.

Для остаточного визначення і затвердження меж історичного ареалу (району) м. Чернігова, які будуть зафіксовані в усіх землевпорядних та містобудівних документах, потрібне виконання науково-проектної документації.

План зонування зберігається в управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, яке забезпечує:

- доступність для ознайомлення кожній фізичній та юридичній особі;

- актуалізацію шляхом внесення поточних змін у використанні земельних ділянок відповідно до Тимчасового порядку, а також змін Тимчасового порядку в результаті відповідних рішень міської ради.

Внесення змін до Плану зонування території міста Тимчасового порядку допускається відповідно до статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" за умови їх відповідності Генеральному плану міста. Проект Плану зонування та проект змін до Плану зонування підлягає громадському слуханню та затвердженню у встановленому порядку.

План зонування доповнюється планами дії обмежень за екологічними умовами та умовами охорони культурної спадщини (далі - Плани обмежень).

Розділ 2.3. Функціональна класифікація території

На основі аналізу існуючої забудови міста та перспективи його функціонально-планувального розвитку, яка визначена Генеральним планом міста та іншою містобудівною документацією, виділено функціональні типи території, що, в свою чергу, поділяються на територіальні планувальні елементи - зони.

Тимчасовим порядком встановлюються такі типи територій з відповідними зонами:

Розділ 2.4. Загальні вимоги до використання територій
різних функціональних зон

Рішення щодо забудови, землекористування, благоустрою території та окремих земельних ділянок приймаються на основі переліку дозволених видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов та обмежень, що діють у межах зон, визначених схемою зонування і поширюються у рівній мірі на всі розміщені в одній зоні земельні ділянки, об'єкти нерухомості незалежно від форм власності.

Відносно функціональних зон, перелік яких приведений у розділі 2.3. Тимчасового порядку, встановлюються такі дозволені види забудови та використання земельних ділянок:

- переважні види забудови та використання, що за умов дотримання будівельних норм та стандартів, інших обов'язкових вимог не забороняються;

- дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам та є до останніх допоміжними;

- допустимі види забудови та використання земельних ділянок, які потребують спеціальних погоджень.

Інженерно-технічні об'єкти, споруди, комунікації, що забезпечують реалізацію переважних та допустимих видів використання для окремих земельних ділянок (електрозабезпечення, водозабезпечення, водовідведення, газозабезпечення, телефонні мережі тощо), є також дозволеними, за умов їх відповідності будівельним нормам, правилам та стандартам.

Види забудови та використання земельних ділянок, що відсутні у переліку дозволеного використання згідно з Планом зонування, є недозволеними для відповідної функціональної зони.

Розділ 2.5. Перелік видів забудови
та іншого використання земельних ділянок

І. Житлові території

Ж-1. Житлова зона індивідуальної садибної та блокованої забудови

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- окремо розташовані одно-двоквартирні житлові будинки з присадибними ділянками від 0,05га;

- зблоковані одноквартирні житлові будинки з приквартирними ділянками до 0,04га;

- загальноосвітні і спеціалізовані школи;

- позашкільні установи;

- дитячі дошкільні установи;

- дитячі дошкільні установи, об’єднані з початковою школою;

- окремо розташовані адміністративні будівлі;

- клубні установи та центри дозвілля;

- бібліотеки;

- підприємства зв’язку - пошта, телеграф, телефон;

- магазини продовольчих та непродовольчих товарів повсякденного попиту;

- підприємства громадського харчування - їдальні, кафе, бари, ресторани тощо;

- приймальні пункти підприємств побутового обслуговування, аптеки;

- пункти невідкладної медичної допомоги;

- роздавальні пункти молочних кухонь;

- відділи міліції;

- сади, сквери, парки, бульвари;

на присадибній ділянці:

- вирощування, квітів, овочів, фруктів.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- будівлі та споруди інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування зони;

- відкриті автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів;

- бані;

на присадибній ділянці:

- теплиці, оранжереї;

- господарські будівлі;

- окремо розташовані або вбудовано-прибудовані гаражі на 1-2 автомобілі;

- колодязі (при відсутності централізованого водопостачання);

- надвірні туалети (при відсутності централізованої каналізації);

- будівлі для утримання дрібних сільськогосподарських тварин (птиці, кролів, собак).

- організація індивідуальної трудової діяльності (без порушень умов добросусідства).

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

- культові споруди;

- невеликі виробничі, комунальні, складські об’єкти, які не мають екологічних обмежень;

- майстерні із виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями (столярні, слюсарні, художнє лиття, народні промисли тощо).

Ж-1-р. Житлова зона індивідуальної садибної та блокованої забудови
з обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови

Види переважного і допустимого використання аналогічні зоні Ж-1.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

Забезпечити візуальне сприйняття архітектурних комплексів Болдиних гір на території району "Лісковиця" відповідно до Генерального плану міста.

Ж-2. Житлова зона багатоквартирної забудови.

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- багатоквартирні житлові будинки від 3 поверхів без обмеження верхнього рівня поверховості;

- загальноосвітні і спеціалізовані школи;

- позашкільні установи;

- дитячі дошкільні установи;

- дитячі дошкільні установи, об’єднані з початковою школою;

- окремо розташовані адміністративні будівлі;

- клубні установи та центри дозвілля, кінотеатри;

- бібліотеки, архіви, інформаційні центри;

- підприємства зв’язку - пошта, телеграф, телефон;

- відділення банків;

- музеї, виставкові зали;

- юридичні консультації, нотаріальні контори;

- магазини продовольчих та непродовольчих товарів повсякденного попиту;

- підприємства громадського харчування - їдальні, кафе, бари, ресторани тощо;

- підприємства побутового обслуговування;

- аптеки;

- поліклініки;

- пункти швидкої (невідкладної) допомоги;

- роздавальні пункти молочних кухонь;

- сади, сквери, парки, бульвари.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- магазини прибудовані або розміщені на першому поверсі багатоквартирного будинку;

- їдальні, кафе, бари, ресторани прибудовані або розміщені на першому поверсі багатоквартирного будинку;

- заклади побутового обслуговування прибудовані або розміщені на першому поверсі багатоквартирного будинку;

- бані;

- автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів;

- будівлі та споруди інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування зони;

- майданчики для відпочинку дорослого населення, дитячі ігрові, фізкультурні, для господарських цілей;

- багатоповерхові або підземні гаражі, а також гаражі у підвальних та цокольних поверхах житлових будинків;

- жилого-експлуатаційні та аварійно-диспетчерські служби;

- громадські вбиральні.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

- культові споруди;

- готелі;

- станції швидкої допомоги;

- лікарні;

- вищі та середні спеціальні учбові заклади;

- крупні торгові центри;

- універсальні спортивно-видовищні зали;

- ринки відкриті та криті;

- невеликі виробничі, комунальні, складські об’єкти, які не мають екологічних обмежень;

- майстерні із виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями (столярні, слюсарні, народні промисли тощо);

- пожежні депо;

- автозаправні станції.

Ж-2-р. Житлова зона багатоквартирної забудови
з обмеженнями поверховості по умовах зон
регулювання забудови

Види переважного і допустимого використання аналогічні зоні Ж-2.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

ІІ. Території громадсько-ділової та комерцій ної діяльності

ГД-1-р. Центральна громадсько-ділова зона з
обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- організації та установи обласних та міських органів представницької, виконавчої та судової влади;

- вищі та середні спеціальні учбові заклади;

- науково-дослідні та проектно-конструкторські організації за винятком лабораторій біологічного профілю;

- центральні засоби зв’язку (пошта, телеграф, телефон);

- рекламні агенції, видавництва, редакції;

- інформаційні центри, конференц-зали;

- міські та спеціалізовані бібліотеки, архіви;

- центри зайнятості;

- бізнес-центри;

- офіси та представництва фірм;

- фінансово-кредитні установи;

- нотаріальні контори, інші юридичні організації;

- готелі, будинки прийому гостей;

- житлово-офісні та готельно-офісні центри;

- музеї, виставкові зали;

- театри, концертні зали;

- кінотеатри, відеосалони;

- універсальні спортивно-видовищні зали;

- цирки;

- теле- та радіостудії;

- клуби, зали зустрічей та зборів;

- підприємства побутового обслуговування;

- торгові центри;

- магазини без обмеження профілю та асортименту, в тому числі для продажу товарів повсякденного попиту;

- ресторани, кафе, бари, їдальні тощо;

- багатоквартирні житлові будинки з використанням перших поверхів під нежитлові приміщення з функцією цієї зони;

- усі види переважного використання, дозволені в зонах Ж-1 та Ж-2, які можуть розміщуватися в окремих будівлях або на будь-якому поверсі, споруди іншого призначення;

- культові споруди;

- парки, сквери, бульвари, алеї.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів;

- підземні та прибудовані наземні гаражі при громадських будинках;

- громадські вбиральні.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- спортивні комплекси;

- ринки відкриті та криті;

- майстерні із виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями (столярні, слюсарні, народні промисли тощо);

- пожежні депо;

- багатоповерхові гаражі на окремих земельних ділянках;

- торговельні заклади з автостоянками великої ємності (понад 50 автомобілів);

- автозаправні станції.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

ГД-2. Другорядна громадсько-ділова зона

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- організації та установи районних органів представницької, виконавчої та судової влади;

- вищі та середні спеціальні учбові заклади;

- науково-дослідні та проектно-конструкторські організації за винятком лабораторій біологічного профілю;

- пошта, телеграф, телефон;

- рекламні агенції, видавництва, редакції;

- інформаційні центри;

- бібліотеки, архіви;

- районні центри зайнятості;

- фінансово-кредитні установи;

- нотаріальні контори, інші юридичні організації;

- готелі;

- виставкові зали;

- кінотеатри, відеосалони;

- теле- та радіостудії;

- клуби, зали зустрічей та зборів;

- підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування районного значення;

- магазини спеціалізовані;

- багатоквартирні житлові будинки з використанням перших поверхів під нежитлові приміщення з функцією цієї зони;

- всі види переважного використання, дозволені в зонах Ж-1 та Ж-2, які можуть розміщуватися в окремих будівлях або на будь-якому поверсі, споруди іншого призначення;

- культові споруди;

- парки, сквери, бульвари, алеї.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів;

- підземні та прибудовані наземні гаражі при громадських будинках;

- громадські вбиральні.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- спортивні комплекси;

- ринки відкриті та криті;

- майстерні по виготовленню виробів по індивідуальних замовленнях (столярні, слюсарні, народні промисли тощо);

- пожежні депо;

- багатоповерхові гаражі на окремих земельних ділянках;

- торговельні заклади з автостоянками великої ємності (понад 50 автомобілів);

- автозаправні станції.

ГД-2-р. Другорядна громадсько-ділова зона з
обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови

Види переважного і допустимого використання аналогічні зоні ГД-2.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

ІІІ. Виробничі, комунально-складські території
та території спеціального призначення

В-1. Комунально-складська та виробнича зона
з підприємствами У класу санітарної шкідливості виробництв

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- підприємства V класу санітарної шкідливості виробництв з санітарно-захисною зоною не більше 50 метрів (згідно з Державними санітарними нормами);

- склади (товарні, розподільчі холодильники, плодоовочеві бази, сховища картоплі, овочів, фруктів);

- логістичні центри;

- тролейбусні депо, автопарки, таксопарки;

- гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів,

- автозаправні станції, станції технічного обслуговування автомобілів;

- фабрики-пральні, фабрики-хімчистки, ремонт побутової техніки, меблів, одягу тощо;

- підприємства комунального господарства (парки шляхоприбиральних машин, бази експлуатації та ремонту житла);

- ремонтно-будівельні управління;

- кладовища (недіючі);

- пожежні депо;

- теплиці, квіткові господарства, вирощування саджанців;

- інженерно-технічні будівлі та споруди;

- технопарки.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- сквери, бульвари, озеленені території СЗЗ;

- виставкові зали;

- офіси, представництва фірм, організацій, компаній;

- відкриті автостоянки короткочасного зберігання автомобілів;

- відділення банків;

- поштові відділення;

- аптеки;

- пункти першої медичної допомоги;

- технічні бібліотеки;

- кафе, їдальні;

- магазини товарів повсякденного і періодичного попиту;

- готелі;

- будинки культури, клуби;

- спортивні комплекси;

- підприємства побутового обслуговування;

- громадські вбиральні.

В-1-р. Комунально-складська та виробнича зона
з підприємствами V класу санітарної шкідливості виробництв з
обмеженнями висоти споруд по умовах зон регулювання забудови

Види переважного використання аналогічні зоні В-1.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

В-2. Виробнича зона з підприємствами ІV-V класу
санітарної шкідливості виробництв.

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- усі види забудови та використання дозволені в зоні В-1;

- підприємства ІV-V класу санітарної шкідливості виробництв з санітарно-захисною зоною 100-50 метрів (згідно з Державними санітарними нормами);

- інженерно-технічні будівлі та споруди.

В-2-р. Виробнича зона з підприємствами ІV-V класу
санітарної шкідливості виробництв з обмеженнями висоти споруд
по умовах зон регулювання забудови

Види переважного використання аналогічні зоні В-2.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

В-3. Виробнича зона з підприємствами ІІ-ІІІ класу
санітарної шкідливості виробництв

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- всі види забудови та використання дозволені в зонах В-1 та В-2;

- підприємства ІІ-ІІІ класу санітарної шкідливості виробництв з санітарно-захисною зоною 500-300 метрів (згідно з Державними санітарними нормами);

- інженерно-технічні будівлі та споруди.

В-3-р. Виробнича зона з підприємствами ІІ-ІІІ класу
санітарної шкідливості виробництв з обмеженнями висоти споруд
по умовах зон регулювання забудови.

Види переважного використання аналогічні зоні В-3.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

ЗТ. Зона зовнішнього транспорту

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- смуга відводу залізниці;

- пасажирські, вантажні, сортувальні станції;

- вантажні двори залізниці;

- вагонні депо;

- будівлі та споруди інженерно-технічної інфраструктури;

- залізничні вокзали;

- залізничні зупинки;

- аеродроми, аеропорти;

- автовокзали міжміських та міжнародних перевезень, автостанції;

- пасажирські річкові порти;

- технічна інфраструктура для обслуговування порту.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- готелі;

- кафе, ресторани;

- тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

- магазини продовольчих та непродовольчих товарів;

- пункти швидкої медичної допомоги;

у смузі відводу залізниці:

- гаражі для легкових автомобілів;

- АЗС, СТО та інші комунальні об’єкти, визначені містобудівною документацією;

- вулиці, проїзди.

С. Зона об’єктів спеціального призначення

Розміщення об’єктів відповідно до спеціального переліку та дозволу.

IV. Території невиробничої діяльності

Н. Зона середніх і вищих учбових закладів, проектних організацій,
наукових, медичних та лікувальних установ

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- вищі та середні спеціальні учбові заклади;

- школи, коледжі, ліцеї;

- наукові, науково-вишукувальні та проектно-конструкторські організації;

- центри наукової інформації;

- бібліотеки, бібліотечні колектори;

- архіви;

- видавництва та редакції;

- комп’ютерні центри;

- конференц-зали;

- лікарні загального типу та спеціалізовані;

- диспансери;

- поліклініки;

- консультативні та спеціалізовані поліклініки;

- науково-дослідні, медичні центри;

- станції швидкої та невідкладної допомоги;

- станції переливання крові;

- аптеки;

- парки, сквери, бульвари.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- кінотеатри, відеосалони;

- виставкові зали, музеї;

- клуби (приміщення для проведення зборів та зустрічей) багатоцільового та спеціального призначення;

- спортивні зали, басейни, спортивні майданчики;

- оздоровчі комплекси, бані;

- почтові відділення;

- магазини товарів повсякденного попиту;

- кафе, закусочні;

- відділення банків;

- офісні приміщення;

- відкриті автостоянки;

- громадські вбиральні.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- житлово-офісні комплекси при умові розміщення житлових приміщень і приміщень для заняття бізнесом та торгівлею на різних поверхах;

- культові споруди;

Н-р. Зона середніх і вищих учбових закладів,
проектних організацій, наукових, медичних та лікувальних установ
з обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови

Види переважного і допустимого використання аналогічні зоні Н.

На території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови.

З. Зона Національного історико-архітектурного заповідника

Переважні види забудови та використання земельних ділянок приймаються відповідно до Генерального плану розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" у м. Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам’яток заповідника, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 23 червня 2009 року (тридцять дев’ята сесія п’ятого скликання).

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- готелі, странноприймальні;

- кафе, ресторани;

- виставкові зали;

- музеї;

- магазини та кіоски з продажу сувенірів, виробів народних промислів тощо;

- відкриті автостоянки, стоянки для туристичного транспорту (автобусів мікроавтобусів);

- громадські вбиральні;

- малі архітектурні форми;

- об'єкти інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування зони;

- ландшафтний благоустрій, озеленення (за спеціальними проектами).

ІР. Зона історичного району міста

Зона виділена для збереження традиційного характеру міського середовища, охорони та раціонального використання нерухомих об’єктів культурної спадщини.

Види переважного і допустимого використання аналогічні зонам Ж-1, Ж-2, ГД-1, ГД-2, Н, Р-2, Р-3.

Уся нова забудова повинна вестися з урахуванням зон охорони пам’яток історії та культури м. Чернігова та з попередньою розробкою історико-містобудівних обґрунтувань.

У подальшому, для визначення остаточних меж, режиму використання та конкретних обмежень господарської діяльності цієї зони необхідна розробка Правил охорони та використання історичного ареалу м. Чернігова.

V. Рекреаційні території та території відкритих просторів

Р-1. Зона садівничих товариств з орієнтацією на поступове
переведення у житловий фонд.

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- дачні та садові будинки (1-3 поверхи);

- переважні види забудови та використання аналогічні зоні Ж-1 (згідно з розробленою містобудівною документацією).

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- павільйони і лотки для торгівлі сільськогосподарською продукцією, сільськогосподарським інвентарем тощо;

- об'єкти інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування зони;

- аптеки;

- пункти невідкладної медичної допомоги;

- відділи міліції;

- відкриті автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів;

на дачній або присадибній ділянці:

- теплиці, оранжереї;

- господарські будівлі;

- окремо розташовані, або вбудовано-прибудовані гаражі на 1-2 автомобілі;

- колодязі (при відсутності централізованого водопостачання);

- надвірні туалети (при відсутності централізованої каналізації);

- організація індивідуальної трудової діяльності (без порушень умов добросусідства).

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- культові споруди;

- пляжі;

- облаштовані місця для пікніків, рибальства, допоміжні будівлі для організації відпочинку на природі;

- спортивні споруди;

- причали для човнів.

Р-1-р. Зона садівничих товариств з орієнтацією на поступове
переведення у житловий фонд з обмеженнями поверховості
по умовах зон регулювання забудови

Види переважного і допустимого використання аналогічні зоні Р-1.

Для забезпечення візуального сприйняття архітектурних комплексів Болдіних гір на території району "Лісковиця" забудова не повинна перевищувати 2 поверхів з мансардою.

Р-2. Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- парки (в тому числі спеціалізовані), лісопарки, лугопарки;

- сквери, бульвари, алеї;

- зоопарки;

- водні простори;

- пляжі з пляжним обладнанням, рятувальні станції;

- оглядові майданчики;

- малі архітектурні форми;

- фонтани, декоративні водоймища;

- облаштовані місця для пікніків, рибальства, допоміжні будівлі для організації відпочинку на природі;

- лижні та кінні траси;

- кінноспортивні центри;

- стадіони, спортивні майданчики, площинні спортивні споруди;

- поля для гри в гольф;

- існуючі об’єкти стаціонарної рекреації.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- господарські будівлі та споруди;

- об’єкти інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування зони;

- громадські вбиральні;

- місця паркування автомобілів;

- заклади громадського харчування;

- прокат спортивного та пляжного інвентарю;

- пункти невідкладної медичної допомоги;

- відділення міліції.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- культові споруди;

- виставкові павільйони, зали, музеї (у тому числі під відкритим небом);

- кінотеатри, концертні зали;

- відкриті концертні майданчики, співочі поля;

- розважальні комплекси;

- оранжереї;

- парки розваг, атракціони;

- аквапарки;

- спортивні комплекси, басейни;

- іподроми;

- окремі об’єкти автосервісного обслуговування, або малі автосервісні комплекси на автодорогах при обов’язковому відповідному обґрунтуванні.

Р-3. Зона рекреаційно-оздоровчих та туристичних установ

Переважні види забудови та використання земельних ділянок:

- санаторії, профілакторії;

- будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку;

- готелі, странноприймальні;

- туристичні містечка, мотелі, кемпінги, молодіжні хостели, наметові містечка;

- молодіжні та дитячі оздоровчі табори;

- лижні та туристичні бази;

- туристично-інформаційні центри;

- туристичні агенції;

- розважальні комплекси;

- кафе, ресторани, бари та інші заклади громадського харчування;

- клуби;

- спортивні споруди, спортивні майданчики, басейни;

- рекламні агенції;

- відділення банків;

- магазини продовольчих товарів;

- магазини товарів туристичного попиту, сувенірів;

- майстерні із виготовлення виробів народних промислів;

- парки, сквери, бульвари.

Дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам:

- об’єкти інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування зони;

- тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

- автостоянки;

- аптеки;

- пункти невідкладної медичної допомоги;

- громадські вбиральні;

- відділення міліції.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

- культові споруди;

- окремі об’єкти автосервісного обслуговування;

- житлові будинки, пристосовані для прийому відпочиваючих та туристів.

Р-4. Зона природних об’єктів, що охороняються

- природні заповідники, біосферні заповідники;

- національні природні парки, регіональні ландшафтні парки;

- заказники;

- пам’ятки природи;

- заповідні урочища;

- дендрологічні парки;

- парки-пам?ятки садово-паркового мистецтва;

- ботанічні сади;

- зоологічні парки.

Види використання територій та об’єктів:

- у природоохоронних цілях;

- у науково-дослідних цілях;

- в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

- в освітньо-виховних цілях.

Розділ 2.6. Єдині умови та обмеження забудови
та іншого використання земельних ділянок

Обмеження забудови та умови використання нерухомості (земельні ділянки, будинки та споруди) в межах окремих зон визначаються на основі "Плану дії обмежень по екологічним умовам" та "Плану дії обмежень по умовам охорони культурної спадщини", державних будівельних, санітарно-гігієнічних, екологічних норм та стандартів тощо.

Вказаними схемами встановлюються межі розповсюдження обмежень та на основі державних норм, іншої нормативної документації встановлюється режим використання земельної ділянки.

Єдині умови та обмеження забудови і використання земельних ділянок повинні враховуватись під час розроблення документації із землевпорядкування, а також містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

При використанні і забудові кожної земельної ділянки крім вимог, які витікають з її віднесення до зони певного типу, повинні враховуватися додаткові вимоги, що встановлені законодавством, державними будівельними, санітарними, природоохоронними або іншими нормами, залежно від природних чи антропогенних особливостей території, де розташована ця земельна ділянка.

Єдині вимоги (планувальні обмеження) стосуються окремих земельних ділянок, зони в цілому, або її частини, кількох суміжних зон і полягають у обмеженні тих видів використання і забудови території, які дозволені у цих зонах.

До земельних ділянок, розташованих у зонах дій обмежень за двома, або більшою кількістю факторів, застосовуються всі обмеження, або найбільш суворе з них.

Зміни в планувальних обмеженнях, досягнуті в результаті проведення певних заходів (наприклад, за скороченням санітарно-захисної зони), або інших дій, вносяться в Плани обмежень за рішенням міської ради.

Зміна планувальних обмежень може викликати необхідність внесення змін в План зонування. Такі зміни вносяться за рішенням міської ради на підставі пропозиції виконавчих органів міської ради.

На території м. Чернігова діють наведені нижче планувальні обмеження:

2.6.1. За екологічними, санітарно-гігієнічними та інженерно-будівельними умовами.

Санітарно-захисні зони (далі - СЗЗ) від:

- промислових, комунально - складських та сільськогосподарських підприємств;

- полігону твердих побутових відходів;

- полігону токсичних промислових відходів;

- кладовищ;

- газорозподільних станцій.

Зони санітарної охорони від:

- водозаборів (друга зона);

- рибних ставків.

Зони акустичного дискомфорту від:

- об’їзної дороги;

- залізниці;

- аеродрому.

- трансформаторних підстанцій.

Забруднені території:

- забруднення важкими металами;

- інфекційно-небезпечна ділянка території.

Водоохоронні зони:

- прибережні захисні смуги рік Десни, Стрижні, Білоуса.

Інженерно-геологічні умови освоєння:

- підтоплення та потенційне підтоплення ґрунтовими водами;

- затоплення паводковими водами 1% забезпеченості;

- зсувонебезпечні ділянки схилів;

- території, що пролягають до зсувонебезпечних схилів.

Система планувальних обмежень міста представлена широким спектром обмежувальних та регламентуючих факторів, які слід розглядати як постійно-присутні і динамічно-змінні.

До постійно-присутніх факторів відноситься система СЗЗ І-ІII класу шкідливості. СЗЗ IV-V класу шкідливості знаходяться в динамічному стані і можуть розглядатись зі зміною їхніх параметрів. До постійно-присутніх факторів відноситься і система водоохоронних зон (прибережно-захисних смуг), а також система СЗЗ від залізниці, об'їзної автодороги, а також зони санітарної охорони об'єктів господарсько-питного призначення.

До І класу шкідливості відносяться промислові та комунальні об’єкти з нормативною СЗЗ до 1000 (3000) метрів.

До II-го класу шкідливості відносяться промислові та комунальні об’єкти з санітарно-захисною зоною шириною до 500 метрів.

До III-го класу шкідливості відносяться промислові та комунальні об’єкти з санітарно-захисною зоною шириною до 300 метрів.

До IV-го класу шкідливості відносяться промислові та комунальні об’єкти з СЗЗ до 100 метрів.

Усі інші промислові виробництва, складські території, бази, недіючі кладовища відносяться до V-го класу шкідливості і мають 50-метрові нормативні СЗЗ.

Система планувальних обмежень від інженерно-транспортних комунікацій - залізниці, під'їзних шляхів, об'їзних автодоріг - представлена системою СЗЗ у межах 100 - 50 метрів.

Зона акустичного дискомфорту від злітно-посадкової смуги аеродрому, який використовується як льотна база ХАУ, поширюється в напрямку міста на 1км.

СЗЗ електротрансформаторних підстанцій визначаються спеціальними розрахунками відповідно до діючих нормативних документів.

До системи санітарно-гігієнічних планувальних обмежень відносяться об'єкти, що мають перевищення нормативно-допустимих рівнів напруження електромагнітного фону (РЛС, т/а, ретранслятори тощо). СЗЗ від цих об'єктів визначаються спеціальними розрахунками.

Промислові та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови СЗЗ.

СЗЗ встановлюється від джерела шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд тощо, а також територій парків, скверів та інших об'єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівничих товариств та інших, прирівняних до них об'єктів, у т. ч.:

- для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря;

- для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, електромагнітних випромінювань, іонізуючих випромінювань;

- для санітарно-технічних споруд та установок комунального призначення, також сільськогосподарських підприємств - від межі об'єкта.

На зовнішній межі СЗЗ, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їхніх гігієнічних нормативів. Територія СЗЗ не повинна розглядатись як резерв розширення підприємств, сельбищної території і прирівняних до них об'єктів. Основою для встановлення СЗЗ та санітарних розривів є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів (ДСП 173-96, додатки 4-10, 12, 15).

У межах СЗЗ не допускається розміщення нових:

- житлових будинків з при будинковими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих;

- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами;

- спортивних споруд, садів, парків, садівничих товариств;

- охоронних зон джерел водопостачання, водорозбірних споруд та споруд водорозподільної мережі;

- використання для вирощування сільськогосподарської продукції та випасання худоби.

У СЗЗ допускається розташування пожежних депо, лазень, пралень, гаражів, складів (крім продовольчих), будівель управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, технічних училищ без гуртожитків, магазинів, підприємств громадського харчування, поліклінік, науково-дослідних лабораторій, пов'язаних з обслуговуванням цього та прилеглих підприємств, інженерних комунікацій та споруд, у тому числі для технічного водопостачання, транспортних стоянок, розсадників рослин для озеленення підприємств та СЗЗ.

Територія СЗЗ має бути розпланованою та упорядкованою. Проекти СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні.

Зміна параметрів СЗЗ можлива при впровадженні нових технологій або реконструкції об’єктів та належному обґрунтуванні цих змін у спеціальних проектах, затверджених Головним державним санітарним лікарем України.

Для населення, що постійно проживає в СЗЗ, доцільно передбачити компенсаційні платежі за проживання в екологічно несприятливому середовищі. Обґрунтування платежів проводиться відповідно визначеному екологічному збитку довкілля основним забруднювачем.

У межах міста розташовані об’єкти системи планувальних обмежень природоохоронного значення. Це ландшафти, які зберегли близький до природного характер і віднесені до об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: заказник "Ялівщина", пам’ятки природи оз. "Глушець" і оз. "Магістрацьке", парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва "Болдині гори" і "Міський сад", заповідне урочище "Святий гай", поодинокі дерева та їх групи. Використання цих територій регламентується режимом їх охорони відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

До природоохоронних планувальних обмежень, що регламентують використання територій, відноситься система зон санітарної охорони підземних водозаборів (Бобровицький, Ялівщинський, Полуботкинський, Подусівський, Чернігівський, Залізничний) - об'єктів господарсько-питного призначення, а також система водоохоронних зон поверхневих водних об’єктів та їх складових - прибережних захисних смуг р. Десни, річок Стрижень та Білоус, інших водойм.

Система зон санітарної охорони водозаборів складається з I - II поясів зон, межі яких установлені в спеціалізованих проектах.

На території I-го поясу зони санітарної охорони забороняється:

- усі види будівництва, за виключенням реконструкції або розширення основних водопровідних споруд; допоміжні будинки, безпосередньо не пов'язані з подачею і обробкою води, повинні бути розміщенні за межею першої зони;

- розміщення житлових і громадських будинків, проживання людей, в тому числі і тих, що працюють на водопроводі;

- прокладка трубопроводів різного призначення, за виключенням трубопроводів, що обслуговують водопровідні споруди;

- випуск в поверхневі джерела стічних вод, купання, водопій і випас скоту, рибальство, застосування отрутохімікатів і добрив.

Будинки повинні бути каналізовані з відведенням стічних вод у ближню систему побутової або виробничої каналізації, або місцеві очисні споруди, розташовані за межею першого поясу з урахуванням санітарного режиму у другому поясі. При відсутності каналізації повинні створюватись водонепроникні вигреби, розташовані в місцях, де неможливе забруднення при вивозі нечистот з території I-го поясу. Повинно бути забезпечено відведення поверхневих вод за межі I-го поясу. Допускаються лише рубки догляду за лісом і санітарні рубки лісу.

У межах II-го поясу охорони забороняється:

- забруднення території нечистотами, сміттям, промисловими відходами тощо;

- розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, отрутохімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших об'єктів, які можуть викликати хімічне забруднення джерела водопостачання;

- розташування кладовищ, скотомогильників, полів асенізації, полів фільтрації, полів зрошення, гноєсховищ, силосних траншей, сільськогосподарських ферм і других об'єктів, які можуть викликати мікробне забруднення джерел водопостачання;

- застосування добрив і отрутохімікатів.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 29.04.91 N 82 "Про зони санітарної охорони відкритих джерел центрального водопостачання населення м. Чернігова в Чернігівській області" встановлено зону санітарної охорони р. Десна, ІІ-й пояс якої охоплює акваторію р. Десна і територію 500-метрових прибережних смуг по обох її берегах від межі Київської області до м. Чернігова включно.

У межах ІІ-го поясу санітарної охорони р. Десна забороняється:

- розорювання та хімічна обробка сільськогосподарських угідь (необхідне залуження розораних ділянок);

- розміщення нових баз відпочинку та інших споруд і об’єктів без належного санітарного обладнання та благоустрою;

- видобування піску із русла р. Десна, за винятком розчистки русла (необхідно забезпечити постійну ефективну утилізацію та очистку під сланевих та побутових стічних вод із плавзасобів, проводити розвантаження сировини і матеріалів споживачам тільки на відведених у встановленому порядку та обладнаних причалах);

- рух маломірного флоту під двигунами, за виключенням господарського і спеціального призначення, на всій протяжності р. Десна (у межах області) та її притоків.

Режим використання водоохоронної зони регламентується дією ст. 87 Водного кодексу України.

На території водоохоронної зони забороняється:

- використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

- влаштування кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації, звалищ;

- скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя кар'єрів), а також потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску, гравію за межею земель водного фонду на сухій частині заплави, на прируслових ділянках річок за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Прибережні захисні смуги є складовою частиною водоохоронної зони. Система прибережних захисних смуг рр. Десна, Стрижень та інших водойм формується відповідно до статей 87, 88 ВКУ в межах 100-50-25 метрів від урізу води. Ці території не можуть змінювати свої природоохоронні функції. Вирішення конкретних питань у межах цих територій здійснюється згідно з спеціальними проектами водоохоронних і прибережних захисних смуг.

У прибережних захисних смугах забороняється:

- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво і городництво;

- зберігання та застосування пестицидів і добрив;

- влаштування літніх таборів для худоби;

- будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних) у т. ч. баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких та твердих відходів виробництва, влаштування кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим господарювання. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

До екологічних обмежень відноситься система несприятливих інженерно-геологічних факторів - затоплення паводковими водами рік, часткове заболочення їх заплавних територій, існуюче та потенційне підтоплення рівнинної частини міста, ерозійно-зсувні процеси на крутосхилах долин рік, наявність просадних ґрунтів.

Найбільш інтенсивний прояв у межах міста мають затоплення паводковими водами річкової системи р. Десна 1% забезпеченості. Контрольною відміткою для цього фактору є 112,54 мБС.

Заходи з інженерної підготовки потрібно розробляти з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ. Території забудови, розмішені на прибережних ділянках, повинні бути захищені від затоплення паводковими водами і підтоплення ґрунтовими водами підсипанням (намиванням) або обвалуванням. Відмітку бровки території, яку підсипають (намивають), треба приймати не менше, ніж на 0,5 метрів вище від розрахункового горизонту високих вод.

Підтопленими (рівень ґрунтових вод - 3м) є райони північно-західної частини міста, окремі ділянки північної, а також південно-західної промислової зони. Переважна частина іншої території міста відноситься до районів потенційного підтоплення (крім заплавних).

Освоєння цих територій пов’язане з упередженням або ліквідацією техногенних чинників підтоплення, гідроізоляцією фундаментів тощо.

У межах міста виявлені значні території схилів, де мають місце зсуви, або такі, що знаходяться в зсувонебезпечному стані.

Для забезпечення стійкості схилів чи зсувів необхідне: проведення комплексу протиерозійних і протизсувних заходів та організація охоронних зон на прилеглих до зсувонебезпечних схилів територіях, у межах яких повинні дотримуватись відповідні правила використання території і експлуатації споруд (розорювання земель, експлуатація лісів та деревонасаджень, облаштування котлованів, виїмок, кар’єрів, регулювання поверхневого стоку, скид господарських стоків, зведення різних споруд тощо) відповідно до ДБН 360-92**(статті 9.12, 9.13).

Наявність лесів, які відносяться до зони найбільш вірогідного розвитку І типу ґрунтових умов за просіданням, потребує попереднього вивчення літологічної основи ґрунтів ділянок забудови.

2.6.2. За умовами охорони культурної спадщини:

- охоронні зони пам’яток архітектури;

- охоронні археологічні зони;

- зони регулювання забудови;

- зона ландшафту, що охороняється;

- зона історичного культурного шару.

На територіях, що заходяться в межах зон охорони об’єктів культурної спадщини режим використання визначається на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць", затверджених зон охорони пам’яток архітектури, археології, природного ландшафту та етнографічної зони (рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 18.01.1982 N 30) наступним чином.

В охоронних зонах здійснюється реставрація та реабілітація пам’яток; забезпечується охорона традиційного характеру середовища; усунення споруд і насаджень, які його порушують; відтворення втрачених об’єктів. Нове будівництво можливе за проектами, погодженими у порядку, визначеному законодавством.

В охоронних археологічних зонах усі проекти планування і забудови повинні передбачати необхідні заходи, що забезпечують збереження пам’яток історії та культури.

У зонах регулювання забудови здійснюється реконструкція будівель і споруд, зберігаються цінні історичні розпланування та забудова, озеленення та упорядження, закріплюється та відтворюється значення пам’яток в архітектурно-просторовій організації території історичного району (ареалу) міста, забезпечуються умови для огляду пам’яток.

Нові будівлі регламентуються за розташуванням, висотою, довжиною фасадів, масштабом, функціональним використанням та іншими показниками.

Зона ландшафту, що охороняється, може використовуватися в рекреаційних цілях та для традиційної діяльності, що не порушує ландшафт.

Нове будівництво допускається у виключних випадках на підставі історико-містобудівного обґрунтування.

2.6.3. Встановлення планувальних обмежень.

Розділ 2.7. Основні умови та обмеження щодо
забудови та іншого використання окремих територій

2.7.1. Гранична висота (поверховість) будинків та споруд визначається на підставі затвердженого детального плану території, а у разі відсутності затвердженого детального плану території - на підставі плану дії обмежень по умовам охорони культурної спадщини.

2.7.2. З метою упорядкування будівництва будинків висотою більшою від встановленої державними нормами та громадських будинків заввишки більше 67 м, розміщення їх здійснюється згідно із затвердженою містобудівною документацією на підставі індивідуальних технічних вимог, які надаються відповідними органами державного нагляду.

2.7.3. Усі проектні, інженерно-вишукувальні роботи, технічні обстеження тощо, а також проектування висотних об'єктів виконуються організаціями, які мають ліцензію на виконання відповідного виду робіт.

2.7.4. Території з переважною забудовою комплексної реконструкції на підставі детальних планів території з реконструкцією, капітальним ремонтом окремих житлових будинків, інженерних мереж, можливим знесенням аварійних та амортизованих будівель та споруд у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення проведення комплексної реконструкції території з переважною забудовою насамперед визначаються земельні ділянки для розміщення стартових компенсаційних житлових будинків.

Стартові компенсаційні будинки призначаються для відселення мешканців тих будинків, що підлягають знесенню.

Нове житло будується з відповідним обґрунтуванням змін та доповнень у існуючій схемі інженерних мереж за кошти інвесторів, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Майнові відносини, пов'язані з виселенням мешканців, власників та користувачів нежилих приміщень, наданням, купівлею та продажем житла вирішуються відповідно до законодавства за рахунок інвестора (замовника).

2.7.5. У разі наміру інвестора (замовника) освоєння земельних ділянок із допустимою забудовою, встановленою у розділі 2.4 Тимчасового порядку, останній подає письмову заяву на ім’я міського голови. До заяви додаються:

- попередня інформація про функціональне призначення об'єкта інвестування та його складові частини;

- передпроектні пропозиції з основними техніко-економічними розрахунками щодо розміщення об’єкту містобудування та/або будівництва;

- попереднє погодження розміщення об’єкта містобудування та/або будівництва органами управління та державного нагляду.

Для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень будівництва об'єктів за зверненням замовників передпроектних пропозиції вони можуть бути розглянуті на засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та містобудування міської ради.

На підставі зазначених вище матеріалів, міська рада та виконавчий комітет міської ради, у межах своїх повноважень, приймають рішення про виділення земельних ділянок або зміни їх функціонального призначення та надання містобудівних умов і обмежень для будівництва, запропонованих інвестором (замовником), об’єктів містобудування та/або будівництва.

2.7.6. При проектуванні і будівництві нових та реконструкції існуючих багатоповерхових житлових будинків за рішенням міської ради, виконавчого комітету міської ради можуть встановлюватись вимоги до інвестора (замовника) щодо передбачення в проектах будинків згідно з містобудівним розрахунком відповідно до державних норм і правил вбудовано-прибудованих в перші-треті поверхи приміщень та будівництва окремо розташованих об'єктів обслуговування населення соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, поліклініки, об'єкти торгівлі, побуту, зв'язку та іншого повсякденного обслуговування мікрорайонного рівня), а також окремо розташованих шкіл, лікарень.

2.7.7. Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв для інвалідів:

- улаштування пандусів (спеціальних ліфтів, підйомників) у жилих будинках, об'єктах громадського та культурного обслуговування населення;

- улаштування окремих ліфтів для обслуговування інвалідів у багатоповерхових будівлях громадського призначення;

- улаштування пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків;

У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах наводяться відповідні обґрунтування.

2.7.8. У разі спорудження об'єкта в існуючій міській забудові інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.

Акти обстеження об'єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.

У складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.

2.7.9. У разі розміщення об'єкта в межах історичних ареалів, в зоні охорони пам'ятки культурної спадщини інвестор (замовник) замовляє розроблення історико-містобудівного обґрунтування - науково-проектної документації щодо забезпечення урахування вимог та умов збереження пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища при проектуванні будівель і споруд.

Історико-містобудівне обґрунтування розробляється відповідно до пункту 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 318, за встановленою формою і погоджується Державною службою з питань національної культурної спадщини або іншим органом охорони культурної спадщини, визначеним Державною службою з питань національної культурної спадщини.

У історико-містобудівному обґрунтуванні визначається принципова можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці; гранична висота будинків і споруд, що проектуються, з урахуванням історико-культурних обмежень; встановлюються конкретні вимоги щодо необхідності збереження характеру існуючої забудови, довкілля, пам'яток історії та культури.

2.7.10. Утримання зелених насаджень у м. Чернігові, знесення їх у необхідних випадках здійснюється відповідно до природоохоронного, санітарного та іншого законодавства із урахуванням збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної книги України та Зеленої книги України.

2.7.11. У разі коли нове будівництво (реконструкція) об'єктів пов'язане із знесенням зелених насаджень, то дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до вимог Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.06.94 N 70, інших нормативно-правових актів.

Порядок створення, реконструкції, утримання та використання озеленених територій загального користування встановлюється міською радою.

2.7.12. При проектуванні об'єктів громадського харчування, у тому числі тимчасових літніх майданчиків, об'єктів масового перебування та відпочинку людей слід передбачати влаштування громадських убиралень, підключених до інженерних мереж.

2.7.13. Не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних тощо.

2.7.14. У межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється облаштування ґанків, східців, перепадів висот та інших перепон, окремих власних входів до нежилих вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць.

2.7.15. Під час реконструкції, капітальних ремонтах і перепланувань окремих приміщень у багатоквартирних житлових будинках забороняється:

- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;

- влаштовувати нові та розширювати існуючі балкони і лоджії;

- влаштовувати нові віконні прорізи та розширювати існуючі віконні і балконні прорізи;

- влаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир;

- влаштовувати стільникові антени на фасадах житлових та громадських будівель, орієнтованих у бік вулиці.

Частина 3. Райони перспективної забудови

Зонування районів перспективної забудови відбувається на основі затвердженого Генерального плану міста.

До Плану зонування включені території, визначені Генеральним планом міста для територіального розвитку м. Чернігова, але на час складання Тимчасового порядку не підпорядковані Чернігівській міській раді.

Тимчасовий порядок набуває нормативної сили щодо території перспективного розвитку після здійснення її підпорядкування Чернігівській міській раді, тобто тому органу, який затвердив цей Тимчасовий порядок.

Території перспективного розвитку до початку їх освоєння згідно з Генеральним планом міста, використовуються за своїм сучасним господарським призначенням.

До початку освоєння територій перспективного розвитку міста на них забороняється будь-яке капітальне будівництво, яке не відповідає функціональному призначенню цієї території за Генеральним планом міста.

На райони перспективної забудови в обов’язковому порядку виконуються Детальні плани території.

Частина 4. Порядок переведення житлових приміщень у нежитлові
в багатоквартирних будинках, проведення робіт з реконструкції,
переобладнання, розширення, реставрації та введення їх в експлуатацію

4.1. З метою отримання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове зацікавлена юридична або фізична особа звертається з відповідною заявою до Чернігівської міської ради. До заяви додаються такі документи:

4.1.1. Правовстановлюючий документ на житлове приміщення (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво на право власності тощо);

4.1.2. Попередній висновок управління архітектури та містобудування міської ради про можливість влаштування у вказаному приміщенні об’єкта торгівельного, адміністративного або соціального призначення;

4.1.3. Експертно-технічний висновок проектної організації, яка має ліцензію на подібний вид робіт, щодо технічної можливості реконструкції цього приміщення (аналіз технічного стану конструктивних елементів будівлі; рекомендації щодо забезпечення несучої спроможності будинку тощо);

4.1.4. Акти обстеження технічного стану суміжних квартир (розміщених з боків та над приміщенням квартири, яка переводиться з житлового фонду до нежитлового);

4.1.5. Згода власника (співвласників) будівлі на проведення відповідних робіт.

4.2. Попередній розгляд заяв зацікавлених юридичних і фізичних осіб з питань переведення житлових приміщень у нежитлові для перевірки повноти комплекту документів згідно з цим Порядком та підготовку відповідних проектів рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради здійснюють Новозаводська або Деснянська районні у місті ради (згідно із місцезнаходженням житлових приміщень). З цією метою районні у місті ради створюють відповідні комісії.

4.3. За наявності рішення виконавчого комітету міської ради про переведення житлового приміщення у нежитлове та на підставі заяви замовника до міської ради, управління архітектури та містобудування міської ради у встановленому законом порядку вносить пропозиції до виконавчого комітету міської ради про надання містобудівних умов і обмежень для реконструкції вказаного приміщення під торгівельний, адміністративний чи соціальний заклад.

Виконавчий комітет міської ради затверджує та надає замовнику містобудівні умови і обмеження для реконструкції вказаного приміщення.

4.4. Замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, які належать до I-III-ої категорій складності.

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відповідно до статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" письмово поінформувати виконавчий орган міської ради про початок виконання будівельних робіт.

4.5. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III-ої категорій складності, здійснюється шляхом реєстрації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це міську раду за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

4.6. Замовник, в обов’язковому порядку, укладає угоди на централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання (централізоване опалення), електропостачання, вивезення побутових відходів, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з відповідними виробниками (виконавцями) житлово-комунальних послуг.

4.7. Під торгівельні, соціально-побутові заклади та громадські приміщення можуть бути реконструйовані житлові приміщення тільки першого поверху багатоквартирних житлових будинків або їх частин при дотриманні нижче перелічених вимог:

4.7.1. Вікна квартир житлових будинків повинні бути безпосередньо розміщені з боку магістральної чи проїжджої вулиці або з торця будинку за умови додержання будівельних, протипожежних та інших норм;

4.7.2. Влаштування зовнішніх сходів до нежитлових приміщень першого поверху багатоквартирних житлових будинків дозволяється за умови комплексного об'ємно-просторового вирішення фасаду першого поверху всього житлового будинку та прилеглої території з додержанням містобудівних, будівельних, санітарних, пожежних та інших норм;

4.7.3. У разі прилягання тротуарів безпосередньо до житлового будинку та відсутності зеленої зони сходи влаштовуються (за можливості) тільки за рахунок внутрішніх приміщень будинку.

4.8. З метою збереження своєрідних фасадів будинків, які віднесені до об'єктів культурної спадщини або перебувають у процесі реєстрації, забороняється переведення до нежитлового фонду квартир зазначених житлових будинків .

4.9. Перепланування, реконструкція та переведення до нежитлового фонду приміщень квартир великопанельних житлових будинків у зв’язку з їх конструктивними особливостями дозволяється на підставі експертно-технічного висновку спеціалізованої проектної організації - розробника серії та погодженого управлінням архітектури та містобудування міської ради, в установленому законом порядку, плану реконструкції приміщень квартири.

Частина 5. Правила розміщення
зовнішньої реклами на території міста

Розділ 5.1. Загальні положення

5.1.1. Правила розміщення зовнішньої реклами на території міста (далі - Правила) встановлюють загальні вимоги та обмеження щодо розміщення зовнішньої реклами на території міста Чернігова, визначають робочий орган та порядок призначення організацій, уповноважених діяти від імені Чернігівської міської ради при погодженні місць розташування зовнішньої реклами на об’єктах комунальної власності, справлянні плати за тимчасове користування такими місцями, виконанні функцій з контролю за дотриманням законодавства при розміщенні зовнішньої реклами. Правила розроблені на підставі Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами (далі - Типових правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067.

5.1.2. Розміщення зовнішньої реклами на території міста Чернігова проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчим комітетом міської ради в порядку, затвердженому ним на підставі Закону України "Про рекламу", Типових правил та цих Правил. При видачі дозволів втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення вивісок, інформаційних табличок, короткочасної зовнішньої реклами на території міста Чернігова проводиться в порядку, затвердженому виконавчим комітетом міської ради.

5.1.3. Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчим комітетом міської ради забороняється.

Розділ 5.2. Основні терміни та поняття.

Алея - дорога в парку, саду, сквері, лісопарку, на бульварі, обсаджена, як правило, з обох боків деревами та чагарниками;

великогабаритний рекламний засіб - конструкція, рекламні площини якої перевищують 18 кв.м.;

вивіскою вважається інформація, що відповідає таким критеріям:

а) є елементом оформлення фасаду, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи і виготовляється будь-яким способом та розміром згідно з паспортом вивіски. При цьому інформація вивіски не повинна відрізнятись від офіційно зареєстрованих назви особи, профілю її діяльності та може містити тільки офіційно зареєстровані (ліцензовані) емблеми, логотипи, знаки, герби тощо. Вивіски, таблички, конструкції виносного типу не повинні містити логотипів, слоганів, фотографій, малюнків та іншої рекламної атрибутики фірм, товарів, послуг, які прямо чи опосередковано рекламують виробника товару, послуги, бренди, спонсорів тощо. Вивіски, таблички, конструкції виносного типу тощо розміщуються біля входу (в’їзду) та не вище першого поверху де господарює чи надає послуги суб’єкт. Всі інші рекламні конструкції, які не відповідають вище викладеним критеріям вважаються рекламним продуктом і потребують отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

б) є інформацією про виробника товару або товар, розташована у вітрині споруди, всередині приміщення чи майданчика, де цей товар реалізується чи надається споживачеві.

дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;

елементи вуличного обладнання - малі архітектурні форми;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

інформаційна табличка - елемент оформлення фасаду, що знаходиться біля входу (в’їзду) на спеціальній конструкції виносного типу та містить повне юридичне найменування особи (відділення), режим роботи особи, профіль діяльності, якщо це не випливає з назви особи (відділення), площа виносної інформаційної таблички не може перевищувати 1 кв.м;

короткочасна зовнішня реклама (афіша) - інформація про культурно-масові заходи, що розміщується на тимчасових щитах, у визначених місцях, терміном до двох місяців;

малогабаритний рекламний засіб - конструкція, рекламні площини якої не перевищують 3 кв.м.;

місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою);

об’єкт комунальної власності - будинок, споруда, елемент вуличного обладнання, територія на відкритій місцевості у межах м. Чернігова, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова, або балансоутримувачами яких є комунальні підприємства Чернігівської міської ради;

пішохідна доріжка - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи поза нею і позначений дорожнім знаком;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

рекламна площина - частина рекламного засобу, призначена для безпосереднього розташування реклами;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;

рекламоносії - будь-які матеріальні носії інформації, які містять візуальне зображення реклами, зокрема друкована продукція, аплікації, мальовані, світлові, електронні зображення тощо, в тому числі з аудіотрансляцією;

робочий орган - уповноважене підприємство, установа, організація, що створюється (призначається) міською радою з метою регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами;

розповсюджувач зовнішньої реклами - особа, яка здійснює розміщення зовнішньої реклами;

спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні, дахові, фасадні, на опорах, повітряні, плоскі та об' ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі, лайт-бокси, флагштоки, біг-борди, сіті-лайти, холдери, призматрони, скроли, банери, брандмауери, плазмові панелі, неонові, лазерні та інші), які використовуються для розміщення реклами;

споруда - дорога, підземний перехід, шляхопровід, міст, контактна лінія електротранспорту, мережа зовнішнього освітлення;

Інші терміни застосовуються у значенні, визначеному Законом України "Про рекламу" та Типовими правилами.

Розділ 5.3. Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами

5.3.1. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами міська рада уповноважує (створює) робочий орган. Функції робочого органу виконує комунальне підприємство "Дільниця з контролю за благоустроєм міста" Чернігівської міської ради.

5.3.2. Робочий орган не може виступати заявником на розміщення зовнішньої реклами, отримувати та погоджувати дозвіл.

5.3.3. Робочий орган може на договірній основі надавати платні послуги розповсюджувачам зовнішньої реклами з виготовлення необхідних документів та матеріалів, їх погодженню із зацікавленими органами (особами) та інші платні послуги відповідно до Типових правил.

5.3.4. У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники об'єднань громадян та суб’єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері реклами.

Розділ 5.4. Вимоги та обмеження щодо розміщення зовнішньої реклами

5.4.1. Зовнішня реклама на територіях, будівлях та спорудах розміщується за згодою їх власників. Виконавчий комітет міської ради уповноважує органи, які погоджують розміщення зовнішньої реклами на об’єктах комунальної власності територіальної громади міста Чернігова.

5.4.2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

5.4.2.1. Розміщуватись із дотриманням вимог нормативів з безпеки дорожнього руху, забезпечувати видимість дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків.

5.4.2.2. Освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків.

5.4.2.3. На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням Правил благоустрою територій населених пунктів.

5.4.2.4. Опорядження фундаменту наземної зовнішньої реклами та спеціальних конструкцій є обов’язковим, його тип визначається управлінням архітектури та містобудування міської ради при погодженні дозволу.

5.4.2.5. На опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка зі світлоповертаючих матеріалів заввишки до двох метрів від поверхні землі.

5.4.2.6. Нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі, на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як п’ять метрів від поверхні дорожнього покриття.

5.4.2.7. У місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

5.4.2.8. На будівлях, спорудах зовнішня реклама не повинна закривати елементи архітектурного оздоблення фасадів. Рекламні засоби не повинні бути домінуючим об’єктом у місцях розташування пам’ятників, культових споруд, пам’яток архітектури.

5.4.2.9. Розташування рекламних засобів у межах охоронних зон інженерних комунікацій дозволяється за погодженням з утримувачем зазначених комунікацій. Забороняється розміщувати рекламні засоби над інженерними мережами.

5.4.2.10. Розташування рекламних засобів у червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах, на дорогах, перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозволяється за погодженням з Державною автомобільною інспекцією.

5.4.2.11. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, визначається законодавством.

5.4.2.12. Рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача (власника) зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

5.4.2.13. Застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

5.4.3. Забороняється розташовувати рекламні засоби:

5.4.3.1. На фасадах великопанельних будинків.

5.4.3.2. На пішохідних доріжках та алеях.

5.4.3.3. На висоті менш як п’ять метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.

5.4.3.4. Шляхом наклеювання рекламоносіїв на фасади будівель та споруд без застосування спеціальної конструкції.

5.4.3.5. На пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, у межах об'єктів природно-заповідного фонду без погодження з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду.

5.4.3.6. Наземної зовнішньої реклами на вулицях з відстанню між червоними лініями менше двадцяти метрів.

5.4.3.7. На технічних засобах регулювання дорожнього руху.

5.4.4. Перелік заборон та обмежень щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений розділом 5.4. цих Правил, є вичерпним.

Розділ 5.5. Рекламно-інформаційне зонування території міста

Для врахування архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища встановлюється рекламно-інформаційне зонування території міста Чернігова, що додається:

Розділ 5.6. Оплата за тимчасове користування місцями
розташування рекламних засобів

5.6.1. Оплата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, які знаходяться на об’єктах комунальної власності (у тому числі, і орендованих суб’єктами підприємницької діяльності), здійснюється в Порядку, який затверджує виконавчий комітет міської ради, на підставі договорів між розповсюджувачами зовнішньої реклами та уповноваженим виконавчим комітетом міської ради органом.

5.6.2. Розмір плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу не може встановлюватись залежно від змісту реклами.

Розділ 5.7. Контроль за дотриманням цих Правил
та відповідальність за їх порушення

5.7.1. Контроль за додержанням цих Правил здійснює виконавчий комітет міської ради, робочий орган та інші органи відповідно до законодавства.

5.7.2. Відповідальність за технічний стан рекламних засобів, порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації рекламних засобів несе розповсюджувач зовнішньої реклами згідно із законодавством.

5.7.3. Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

З Додатком 1, 2, 3, 4 до Тимчасового порядку можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".