Постанова : Про визнання недійсним в частині наказу

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
01.08.2011 N 2а-9068/11/2670

Про визнання недійсним в частині наказу

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого, судді - Амельохіна В.В., суддів - Аблова Є.В., Федорчука А.Б., при секретарі - Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної податкової адміністрації України про визнання недійсним в частині наказу від 24.12.2010 р. (за участю: позивача - Дубчак С.Є., відповідача - Шевченко М.А., Шумського О.О.).

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) в судовому засіданні 1 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової адміністрації України (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним та скасування з дати набрання чинності наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині визначення реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" розділу другого Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин; визнання недійсним та скасування з дати набрання чинності наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині визначення реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" розділу четвертого Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин; визнання недійсним з дати набрання чинності наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині включення до Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин розділу четвертого та зобов'язання Державну податкову адміністрацію України включити до форми Податкового розрахунку з плати за користування надрами, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами", замість реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" реквізит "код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)" відповідно до того, як останній реквізит визначений п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ в частині визначення окремих реквізитів податкового розрахунку з плати за користування надрами прийнятий з перевищенням відповідачем наданих йому повноважень є протиправним та незаконним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що податкові розрахунки з плати за користування надрами розроблені та затверджені у відповідності до норм, встановлених главою 2 "Податкова звітність" Розділу II "Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)", Розділу XI "Плата за користування надрами" Податкового кодексу України ( 2755-17 ) (тобто у обов'язкових реквізитах свідомо включені слова "та/або податковий номер").

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2010 року Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами", який зареєстрований Міністерством юстиції України 20.01.2011 р. за N 83/18821.

Зазначеним наказом затверджено форму податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу ( 2755-17 ) та чинному на час її подання. У п. 46.5 статті 46 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) зазначається, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Відповідно до частини другої п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з п. 48.2 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) обов'язкові реквізити податкової декларації - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом ( 2755-17 ) статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. У п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) зазначається, що обов'язковим реквізитом податкової декларації, зокрема, є код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер.

Із змісту зазначеної норми Податкового кодексу України ( 2755-17 ) судом вбачається, що реквізит "код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер" є єдиним, окремим, реквізитом податкової звітності. При цьому платник податків має право на вибір вказувати або ж код за ЄДРПОУ (якщо такий є), або ж податковий номер.

Відповідно до п. 48.4 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити обов'язкові реквізити, передбачені цим пунктом.

Із змісту зазначеної норми судом вбачається, що центральний орган державної податкової служби України уповноважений лише доповнювати перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації (при цьому даним пунктом передбачено вичерпний перелік таких обов'язкових реквізитів), але не може змінювати самі обов'язкові реквізити. Тобто, якщо обов'язковим реквізитом податкової декларації є реквізит "код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер", Державна податкова адміністрація України не уповноважена нормами Податкового кодексу України ( 2755-17 ) змінювати такий реквізит на власний розсуд, виключаючи частину такого реквізиту. Не надає такого права Державній податковій адміністрації України і спеціальний Закон України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).

Як вбачається з розділу 2 та 4 податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Державна податкова адміністрація України зазначила, що платник податку повинен вказувати "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта".

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що заповнена не у відповідності із затвердженою формою податкова звітність, а саме з порушенням статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) буде не визнаватися податковим органом податковою звітністю.

Як зазначено вище, відповідно до частини другої п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Відповідно до п. 48.2 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) тільки за відсутності інформації, що вказується в обов'язкових реквізитах податкової декларації, документ втрачає статус податкової декларації. Відповідно до п. 48.6 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається такою декларацією. З огляду на те, що лише відсутність інформації за обов'язковими реквізитами має своїм наслідком втрату документом статусу податкової звітності, а декларація повинна складатись відповідно до затвердженої форми (складення декларації з порушенням встановленої форми має своїм наслідком невизнання декларації в якості податкової звітності), усі реквізити податкової декларації, передбачені затвердженою формою, відповідно до положень статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) є обов'язковими реквізитами декларації.

Відповідно до п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника видатків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом ( 2755-17 ), засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Таким чином, центральний орган державної податкової служби може доповнити перелік обов'язкових реквізитів декларації тільки тими реквізитами, які зазначені в п. 48.4 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ). З огляду на те, що у нормах Податкового кодексу України ( 2755-17 ) не йде мова про жодні інші реквізити податкової декларації, крім обов'язкових, а також з врахуванням того, що лише відсутність інформації за обов'язковими реквізитами позбавляє декларацію статусу податкової звітності, центральний податковий орган уповноважений при затвердженні форми податкової декларації включати до неї лише ті реквізити, вичерпний перелік яких наведений у п. 48.3 та 48.4 статті Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Оскільки серед зазначених реквізитів немає жодного реквізиту, який стосувався б виданого платнику податків спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення того чи іншого виду діяльності, включення такого реквізиту до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснено Державною податковою адміністрацією України з перевищенням повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу ( 2747-15).

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою адміністрацією України не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття наказу від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині визначення реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" розділу другого та четвертого податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та в частині включення до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин розділу четвертого з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення з бюджету судового збору, суд не присуджує понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати з дати набрання чинності наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині визначення реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" розділу другого податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Визнати недійсним та скасувати з дати набрання чинності наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині визначення реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" розділу четвертого податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Визнати недійсним з дати набрання чинності наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" в частині включення до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин розділу четвертого.

Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України включити до форми податкового розрахунку з плати за користування надрами, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами", замість реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" реквізит "код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)" відповідно до того, як останній реквізит визначений п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України ( 2755-17 ).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України ( 2747-15 ), шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий, суддя В.В.Амельохін

Судді: Є.В.Аблов

А.Б.Федорчук