КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 23 квітня 2001 р. N 392
Київ

Про затвердження Положення про генерального
конструктора із створення техніки для
потреб оборони та безпеки держави

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 448 від 29.03.2002
N 628 від 26.04.2003
N 897 від 08.10.2008
N 1010 від 31.08.2011 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про генерального конструктора із створення техніки для потреб оборони та безпеки держави, що додається.

Перший віце-прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 2001 р. N 392

Положення
про генерального конструктора із створення техніки
для потреб оборони та безпеки держави

1. Генеральний конструктор із створення техніки для потреб оборони та безпеки держави (далі - генеральний конструктор) є уповноваженою Кабінетом Міністрів України особою, яка забезпечує у визначеному напрямі виконання комплексу науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт, пов'язаних із створенням і модернізацією зразків окремого виду озброєнь чи військової техніки, або найважливіших систем машин, обладнання і приладів військового призначення, автоматизованих систем, продукції і технологій подвійного використання (далі - продукція). ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1010 від 31.08.2011 )

2. У своїй діяльності генеральний конструктор керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, установа чи організація, де працює генеральний конструктор, та цим Положенням. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 628 від 26.04.2003, N 897 від 08.10.2008 )

3. Основними завданнями генерального конструктора є:

науково-технічне та організаційне забезпечення створення продукції і технологій світового рівня та їх модернізації;

координація науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт і виробництва продукції підприємствами-співвиконавцями;

координація робіт, пов'язаних із супроводженням експлуатації та модернізації озброєння і військової техніки Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів Україн. ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 448 від 29.03.2002 )

4. Генеральний конструктор відповідно до своїх завдань:

вносить пропозиції державним замовникам щодо затвердження виконавців та співвиконавців створення продукції та розподіл коштів між ними, технічних завдань на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт, розглядає і визначає відповідні технічні умови (сертифікати) на продукцію;

контролює виконання завдань з модернізації створеної під його керівництвом продукції, яка випускається підприємствами незалежно від форми власності;

надає замовникам науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт на будь-якій стадії їх проведення обгрунтовані пропозиції щодо перегляду (уточнення) технічного завдання (тактико-технічних вимог);

бере участь у роботі комісій з питань атестування розробленої під його керівництвом продукції.

5. Генеральний конструктор забезпечує:

високий технічний рівень, конкурентоспроможність продукції, створюваної або модернізованої під його керівництвом, з використанням новітніх вітчизняних та зарубіжних досягнень науки і техніки, відкриттів та винаходів;

додержання вимог нормативно-технічної бази, встановлених термінів розроблення і освоєння виробництва продукції;

координацію роботи організацій і підприємств-співвиконавців із створення продукції;

підготовку пропозицій щодо проведення необхідних науково-дослідних та експериментальних робіт для подальшого використання їх у перспективних розробках;

систематичне підвищення технічного рівня створеної під його керівництвом продукції, виготовленої підприємствами незалежно від їх підпорядкування і форми власності;

раціональне використання коштів і ресурсів, що виділяються на створення або модернізацію продукції;

підготовку пропозицій щодо формування державного оборонного замовлення, проектів науково-технічних програм розвитку озброєнь та військової техніки;

підготовку узгоджених з іншими напрямами створення продукції пропозицій до планів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт із розроблення і виготовлення нових матеріалів, комплектуючих виробів, впровадження нових технологій;

контроль за створенням продукції на всіх стадіях проектних, макетних, експериментальних, дослідних, довідних робіт, проведенням стендових та експлуатаційних випробувань;

патентну чистоту продукції і патентний захист розроблених рішень;

обгрунтування використання імпортних та експорту власних "ноу-хау";

організацію проведення досліджень зразків нової техніки в експлуатаційних умовах для забезпечення підвищення її надійності та ресурсу, зменшення експлуатаційних витрат;

високу технологічність розроблюваних конструкцій і формування передумов для впровадження найбільш прогресивних рішень щодо демонтажу та утилізації продукції;

здійснення авторського нагляду за освоєнням, виробництвом та експлуатацією продукції, а також внесення пропозицій щодо усунення виявлених виробничих та експлуатаційних її недоліків;

забезпечення планомірного оснащення підпорядкованих йому конструкторських підрозділів, експериментальної і випробувальної баз необхідною сучасною технікою та обладнанням;

аналіз сучасного стану науки і техніки та прогнозування основних напрямів створення і модернізації нових видів продукції;

формування пропозицій щодо визначення виробничих потужностей для розгортання серійного випуску продукції, оптимізації його виробничого циклу, створення інтегрованих науково-виробничих структур;

подання пропозицій щодо координації робіт у рамках міжгалузевих та міжнародних науково-технічних програм, частиною яких є розроблення продукції під його керівництвом;

розроблення за дорученням відповідного центрального органу виконавчої влади пропозицій щодо удосконалення нормативно-правового регулювання порядку створення продукції за відповідним напрямом; ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 897 від 08.10.2008 )

додержання під час створення та модернізації продукції вимог законодавства щодо державної таємниці.

6. Генеральний конструктор має право:

одержувати в установленому порядку від підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також від замовників інформацію про хід розроблення та виробництва складових частин створюваного зразка продукції, про досягнення в розробках нових матеріалів та технологій, які здійснюються за загальнодержавними або галузевими програмами;

залучати до вирішення технічних завдань і розв'язання науково-технічних проблем на договірній основі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності;

ініціювати в установленому порядку припинення виконання замовлених науково-дослідних і дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт, які виявилися неперспективними з техніко-економічних причин;

подавати в установленому порядку пропозиції (в тому числі у формі проектів програм) щодо придбання особливо важливих комплектуючих виробів і матеріалів іноземного виробництва, а також спеціального обладнання і критичних технологій для забезпечення розвитку вітчизняної техніки;

створювати на підставі укладених договорів тимчасові науково-виробничі колективи для розв'язання перспективних науково-технічних проблем міжгалузевого характеру, термінового виготовлення особливо важливих видів продукції;

відвідувати в установленому порядку підприємства оборонно-промислового комплексу та державні установи, діяльність яких пов'язана з вирішенням покладених на нього завдань;

приймати разом із замовником рішення щодо спрощення вимог до розроблення та оформлення конструкторської документації, яка необхідна для виготовлення макетів та перших дослідних зразків чи виробів одиничного виробництва;

забезпечувати обгрунтоване застосування на основі нормативно-технічних документів комплектуючих виробів іноземного виробництва;

надавати органам виконавчої влади та іншим державним органам висновки щодо доцільності експорту та імпорту виробів і технологій військового призначення;

висувати роботи, виконані під його керівництвом, на здобуття державної та інших премій.

7. Генеральний конструктор подає відповідному центральному органу виконавчої влади пропозиції щодо призначення головних конструкторів із розроблення складових частин продукції, яка створюється під керівництвом генерального конструктора. ( Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 897 від 08.10.2008 )

8. Генеральний конструктор не менш як один раз на рік доповідає на засіданнях колегії Міноборони про результати роботи, проведеної під його керівництвом. ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 1010 від 31.08.2011 )

9. Повноваження генеральному конструктору надаються та скасовуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони, погодженим з Мінекономрозвитку. ( Абзац перший пункту 9 в редакції Постанови КМ КМ N 1010 від 31.08.2011 )

До подання додається обгрунтування необхідності створення для потреб оборони та безпеки держави продукції, що підлягає розробленню і впровадженню у виробництво та експлуатацію під керівництвом генерального конструктора, разом з проектом переліку видів цієї продукції, який після надання повноважень генеральному конструктору затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 448 від 29.03.2002, в редакції Постанови КМ N 628 від 26.04.2003 )

10. Генеральним конструктором може бути науковий працівник, який має досвід керування колективами розробників складних систем озброєння та військової техніки з відповідних напрямів.

11. Генеральному конструктору видається посвідчення за зразком, установленим для працівників Кабінету Міністрів України. ( Пункт 11 в редакції Постанов КМ N 448 від 29.03.2002, N 628 від 26.04.2003 )