КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Оплата праці працівників музичної школи

ПИТАННЯ: Як нараховувати підвищення до посадового окладу директорові музичної школи за звання старшого викладача: виходячи з посадового окладу директора чи тільки за години викладання певного предмета або виходячи з посадового окладу директора з годинами викладання певного предмета?

Чи підвищується посадовий оклад директора музичної школи за звання старшого викладача, якщо в нього немає годин педагогічного навантаження?

Як оплачувати працю викладачів-сумісників за фактично виконану роботу: погодинно або за тижневим навантаженням як штатним викладачам?

Як оплачувати роботу сторожа, який працює за змінним графіком? Чи виплачувати посадовий оклад незалежно від відпрацьованих за місяць годин?

ВІДПОВІДЬ: Наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. №102 затверджено Інструкцію про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, згідно з якою ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються на 10% за звання старшого вчителя, старшого викладача, вихователя-методиста, педагога-організатора-методиста, старшого вожатого-методиста, практичного психолога-методиста, керівника гуртка-методиста та старшого вихователя (пп. "д").

Підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за наслідками атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання. У разі переходу працівника з одного закладу до іншого на однакові посади або на посади, які відповідають профілю предмета, дисципліни, що викладається, доплата за звання зберігається до чергової атестації.

Підвищують ставки заробітної плати вчителям, викладачам, вихователям, старшим вожатим, педагогам-організаторам, майстрам виробничого навчання за звання, присвоєні за наслідками атестації, в школах усіх типів і найменувань, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах трудового навчання, вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації і професійно-технічних навчальних закладах, дошкільних установах незалежно від відомчого підпорядкування.

Оскільки посада директора не має кваліфікаційних категорій, за педагогічне звання старшого викладача підвищується лише ставка за викладацьку роботу, а не посадовий оклад директора.

Порядок роботи сумісників та оплата їхньої праці регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (зі змінами та доповненнями) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінфіну України від 28.06.93 р. №43.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина за наймом.

За роботи за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організації) може бути як інший власник (підприємство, установа, організація), так і той самий власник (підприємство, установа, організація), з яким працівник уклав трудовий договір про основну роботу, в такому разі трудові договори юридично не пов'язані між собою.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день.

Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього тощо).

Згідно зі ст.61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

За підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до п'яти годин і напередодні святкових і неробочих днів - на одну годину. Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована виходом на роботу за графіком змінності.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним й оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплата всіх годин надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена за графіком, може коливатися впродовж облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Робота понад норму робочого часу, передбаченого за графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду за збереження норми робочого часу за обліковий період не є надурочною. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні за підсумованого обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст.73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі. Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п.11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці України від 19.04.2006 р. №138).

Отже, якщо працівник відпрацював якусь кількість годин у святкові і неробочі дні, встановлені ст.73 КзпП, понад норму робочого часу за обліковий період, то ці години не будуть вважатися надурочними, оскільки робота у святкові та неробочі дні вже врахована під час підрахунку норми робочого часу за обліковий період і відповідно оплачена.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Під час підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду вилучаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов'язків у зв'язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов'язків, тимчасовою непрацездатністю тощо.

Отже, для визначення надурочних годин за обліковий період потрібно від фактично відпрацьованого працівником часу відняти нормальну тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати працівник. Нормальна тривалість робочого часу визначається відніманням від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного робочого тижня, в обліковому періоді часу, впродовж якого працівник перебував у відпустці, хворів тощо.

Заступник директора,
Алла ЛИТВИН

“Праця і зарплата” № 36 (760), 28 вересня 2011 р.
Передплатний індекс: 30214