МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
23.05.2011 N 109

Про затвердження техніко-експлуатаційних вимог
до служб регулювання руху суден

Відповідно до статті 111 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ), наказів Міністерства транспорту України від 11.09.2000 N 498 "Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2000 за N 717/4938, та від 28.05.2001 N 340 "Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2001 за N 545/5736, наказую:

1. Затвердити техніко-експлуатаційні вимоги до служб регулювання руху суден (далі - ТЕВ), що додаються.

2. ДП "Дельта-лоцман" забезпечувати виконання вимог зазначеного наказу під час проектування, будівництва, реконструкції будівель та споруд служб регулювання руху суден.

3. ДП "Дельта-лоцман" до 2014 року привести технічний стан існуючих служб регулювання руху суден у відповідність до ТЕВ.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Корнієнка В.В.

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр інфраструктури України Б.Колесніков

Затверджено
Наказ Міністерства
інфраструктури України
23.05.2011 N 109

Техніко-експлуатаційні вимоги
до служб регулювання руху суден

1. Загальні положення

1.1. Техніко-експлуатаційні вимоги (далі - ТЕВ) до служб регулювання руху суден розроблено відповідно до статті 111 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) та наказу Міністерства транспорту України від 28.05.2001 N 340 "Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден", зареєстрованого в Мін'юсті 25.06.2001 за N 545/5736.

1.2. ТЕВ поширюються на служби регулювання руху суден (далі - СРРС) і призначені для застосування з метою:

проектування, будівництва нових об'єктів СРРС та введення їх до експлуатації;

реконструкції, модернізації та переоснащення діючих об'єктів СРРС;

забезпечення належної експлуатації та функціонування СРРС.

2. Терміни та визначення

2.1. У ТЕВ наведені нижче терміни та скорочення вживаються в такому значенні:

AIC (Automatic Identification System) - автоматична ідентифікаційна система;

БС АІС - базова станція автоматичної ідентифікаційної системи;

16 канал - міжнародний канал лиха, безпеки та виклику;

АРЛП - автоматизований радіолокаційний пост;

АРМ - автоматизоване робоче місце;

ASL (Above Sea Level) - над рівнем моря;

БД - база даних;

БРЛС - берегова радіолокаційна станція;

ДВЧ - дуже висока частота;

ЕПР - ефективна поверхня розсіювання;

ГМЗЛБ - глобальна морська система зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки;

ГЛОНАСС - глобальна навігаційна супутникова система;

GPS (Global Positioning System) - глобальна система визначення координат;

ГНСС - глобальні навігаційні супутникові системи;

IMO (International Maritime Organization) - Міжнародна морська організація;

ITU (International Telecommunication Union) - Міжнародний комітет електрозв'язку;

МАМС - Міжнародна асоціація маякових служб;

MMSI (Maritime Mobile Service Identity) - ідентифікатор морської рухомої служби;

NM (nautical mile) - морська миля;

ПРРС - пост регулювання руху суден;

РЛС - радіолокаційна станція;

РРЛ - радіорелейна лінія;

РС РРС - Регіональна служба регулювання руху суден;

РТПЗ- радіотехнічний пост зв'язку;

СКП - середньо квадратична похибка;

СРРС - Служба регулювання руху суден;

CPA (Closest Point of Approach) - точка максимального зближення;

СТС - система телевізійного спостереження;

SOLAS (Convention on the Safety of Life at Sea) - Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі;

TCPA (Time to closest point of approach) - час до точки максимального зближення;

ТЕВ - техніко-експлуатаційні вимоги;

ЦВВ - цифровий вибірковий виклик;

ЦРРС - Центр регулювання руху суден;

VPN (virtual private network) - віртуальна захищена мережа;

трек - лінія на екрані радіолокаційного комплексу, що з'єднує координати точок, пройдених судном за певний проміжок часу. Трек на теперішній момент часу відповідає шляховому куту (курсу судна відносно ґрунту).

У цих ТЕВ інші терміни вживаються у значеннях, наведених в наказах Міністерства транспорту України від 11.09.2000 N 498 "Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу", зареєстрованого в Мін'юсті 17.10.2000 за N 717/4938, від 28.05.2001 N 340 "Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден", зареєстрованого в Мін'юсті 25.06.2001 за N 545/5736, та від 28.05.2001 N 341 "Про затвердження Положення про лоцмана-оператора служби регулювання руху суден", зареєстрованого в Мін'юсті 25.06.2001 за N 544/5735.

3. Категорії СРРС

3.1. До складу служби регулювання руху суден входять пости регулювання руху суден та центри регулювання руху суден (ПРРС/ЦРРС).

У залежності від протяжності зони дії, навігаційних та гідрометеорологічних умов, кількості портів, що обслуговуються, інтенсивності руху суден, кількості постів регулювання руху суден (підцентрів), автоматичних радіолокаційних постів, що входять до складу ПРРС, оснащеності технічними засобами, а також функцій, що виконуються, ПРРС надається відповідна класифікаційна категорія: вища, перша, друга або третя.

3.2. Вимоги до технологічного обладнання та його експлуатаційних характеристик встановлюються в залежності від категорії ПРРС.

3.3. Критерії для надання ПРРС відповідної категорії наведено в таблиці 3.1.

3.4. Відповідна класифікаційна категорія надається на підставі експертного висновку Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

                                                       Таблиця 3.1

        Критерії присвоєння класифікаційної категорії ПРРС

------------------------------------------------------------------
| N | Параметри | Класифікаційні категорії |
|п/п| | ПРРС/ЦРРС |
| | |-----------------------------|
| | | Вища | 1 | 2 | 3 |
|---+------------------------------+------+---------+-------+----|
| 1 |Інтенсивність руху суден: | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |- Кількість проведень суден |>= 10 |>= 5 < 10| 1 - 5 |< 1 |
| |за рік (тисяч) | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |- Середній модуль суден | > 9 | 5 - 9 | 5 - 9 |< 3 |
| |(тис.куб.м) | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |- Сумарний модуль суден |>= 100|50 - 100 |20 - 50|< 20|
| |(млн.куб.м.) | | | | |
|---+------------------------------+------+---------+-------+----|
| 2 |Рівень функціональності ПРРС: | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |організація руху суден | + | - | - | - |
| |(приймання заявок, планування | | | | |
| |руху суден та інші) | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |надання інформаційних послуг | + | + | + | + |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |надання навігаційної допомоги | + | + | + | - |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |регулювання руху суден | + | + | + | + |
|---+------------------------------+------+---------+-------+----|
| 3 |Складність зони дії ПРРС: | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |наявність каналів (nm) | > 20 | 5 - 20 | 1 - 5 | - |
| |з двостороннім трафіком суден,| | | | |
| |вузькостей або зон розділення | | | | |
| |руху суден (ЗРД) у зонах | | | | |
| |радіолокаційного контролю | | | | |
| |ПРРС/ЦРРС. | | | | |
|---+------------------------------+------+---------+-------+----|
| 4 |Рівень технічного оснащення | | | | |
| |ПРРС/ЦРРС: | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |кількість АРЛП і РТПЗ | >= 2 | >= 1 | - | - |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |кількість АРМ | >= 3 | >= 2 | >= 1 | 1 |
| |лоцмана-оператора | | | | |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |наявність РЛС | + | + | + | - |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |наявність АІС | + | + | + | + |
| |------------------------------+------+---------+-------+----|
| |наявність СТС | + | + | - | - |
------------------------------------------------------------------

4. Вимоги до об'єктів будівель і споруд СРРС

4.1. До будівель та споруд СРРС відносяться центри та пости регулювання руху суден, автоматизовані радіолокаційні пости, радіотехнічні пости зв'язку, інші будівлі, де розміщується персонал СРРС і технологічне обладнання, а також антенні вежі.

4.2. Об'єкти, які винесені за межі зони дії ЦРРС/ПРРС, повинні бути забезпечені каналами обміну даних.

4.3. Будівлі та споруди СРРС повинні бути спроектовані та побудовані у відповідності із чинними стандартами, правилами та нормами.

4.4. Приміщення ЦРРС/ПРРС повинне відповідати чинним санітарно-гігієнічним вимогам.

4.5. Приміщення, у яких розміщуються радіолокаційні прийомо-передавачі, повинні бути ізольовані для недопущення випромінювання від них та обладнані основною та резервною системами кондиціювання.

4.6. Кабелі, які з'єднують обладнання у різних приміщеннях (кабелі зв'язку, живлення, комп'ютерна мережа), повинні проходити у відповідних кабельних каналах.

4.7. Споруди, на яких розміщуються радіолокаційні антени, антени зв'язку та АІС, повинні забезпечувати:

висоту встановлення антен, необхідну для покриття робочих зон дії ПРРС/ЦРРС;

необхідний доступ (мати майданчики) для виконання монтажних, ремонтних робіт та робіт з технічного обслуговування антен;

надійну роботу антен за різних погодних умов та швидкості вітру понад 50 м/сек.

захист антен радіолокаторів від падіння на них шматків льоду.

Антенні майданчики об'єктів, що будуються, повинні бути обладнані механізмами для підйому та опускання радіолокаційних антен.

4.8. Будівлі та споруди повинні бути захищені від ураження блискавками та вжиті заходи для захисту обладнання від електромагнітних наведень.

4.9. Склад об'єктів і споруд СРРС, їх розміщення, засоби телекомунікацій та інфраструктура визначаються на стадії проектування.

4.10. Будівництво нових об'єктів СРРС та модернізація діючих повинні виконуватися згідно з технічними завданнями. До початку будівництва нових об'єктів повинні бути розроблені техніко-економічні обґрунтування та проекти.

4.11. В техніко-економічних обґрунтуваннях повинно бути висвітлено наступні питання:

вибір місць дислокації постів об'єктів СРРС;

аналіз виконання вимог цього документу щодо покриття зони дії ЦРРС/ПРРС технічними засобами;

аналіз необхідності встановлення додаткових технічних засобів: телеспостереження, радіопеленгаторів тощо.

4.12. У техніко-економічних обґрунтуваннях на створення нових та модернізацію діючих об'єктів СРРС, проектній документації повинні бути враховані вимоги до ПРРС різних категорій.

4.13. Експертні висновки щодо проектів будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів ЦРРС/ПРРС надає Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті.

4.14. Будівництво та облаштування нових об'єктів СРРС повинно відбуватись у порядку, передбаченому чинним законодавством.

5. Технічні засоби СРРС

5.1. Загальні вимоги до технічних засобів СРРС

5.1.1. Основні технічні засоби ПРРС/ЦРРС:

обладнання ДВЧ зв'язку;

радіолокаційне обладнання;

базова автоматизована ідентифікаційна система;

АРМ лоцманів-операторів та чергових інженерів;

обладнання запису, зберігання та відтворення інформації;

система єдиного часу;

база даних;

засоби енергозабезпечення.

5.1.2. Допоміжні технічні засоби ПРРС/ЦРРС:

радіопеленгатори, що працюють в діапазоні ДВЧ морської рухомої служби;

метеорологічні станції та гідрологічні прилади;

системи телевізійного спостереження.

5.1.3. Основні технічні засоби ПРРС/ЦРРС повинні забезпечувати:

автоматизоване створення єдиного інформаційного поля у зони дії СРРС;

обробку інформації, документування, зберігання та відтворення;

автоматичне відстеження та автоматичний супровід суден;

автоматизацію процесів планування та диспетчеризації судноплавства;

автоматизацію спостереження за районами, що небезпечні або заборонені для судноплавства;

накопичення бази даних про проведення суден у зоні дії ПРРС/ЦРРС та регіону;

обмін інформацією між суміжними ПРРС/ЦРРС у зоні дії РС РРС;

візуалізацію інформації на екранах автоматизованих робочих місць лоцманів-операторів;

можливість передачі інформації внутрішнім та зовнішнім користувачам.

5.1.4. Основні технічні засоби СРРС повинні забезпечувати основні функції СРРС у разі виходу з ладу або аварійного відключення їхніх вузлів та блоків. В аварійних ситуаціях повинен реалізовуватися принцип поступовості відмов технічних засобів ПРРС/ЦРРС.

5.1.5. Для технічних засобів, що розташовані на віддалених від ПРРС/ЦРРС об'єктах, повинні забезпечуватися можливості дистанційного контролю їхнього технічного стану, режимів роботи, засобів пожежної та охоронної сигналізації та керування режимами роботи.

5.1.6. Робочою зоною технічних засобів ПРРС/ЦРРС є акваторія, у межах якої забезпечується функціонування технічних засобів із визначеною ефективністю. Для кожного виду технічних засобів ПРРС/ЦРРС встановлюється окрема робоча зона, яка розраховується під час проектування та підтверджується шляхом натурних випробувань.

У робочій зоні технічних засобів ПРРС/ЦРРС допускається наявність тіньових секторів та зон за умови, що на цих ділянках немає фарватерів, якірних місць, місць приймання та висадження лоцманів.

5.1.7. Апаратура технічних засобів, що експлуатуються на об'єктах СРРС, повинна мати комплект експлуатаційної документації згідно з чинним законодавством.

5.2. Вимоги до радіолокаційного обладнання

5.2.1. Радіолокаційне обладнання ПРРС/ЦРРС складається з:

берегових радіолокаційних станцій (приймачі-передавачі, антени, антенно-обертові пристрої та хвилегінні тракти);

засобів обробки та відображення радіолокаційної інформації.

5.2.2. Кількість радіолокаційних станцій у зоні дії ПРРС/ЦРРС повинна бути достатньою для забезпечення виявлення та безперервного відстеження суден.

5.2.3. Якщо у зоні дії ПРРС/ЦРРС наявні тіньові радіолокаційні зони, у яких розташовані причали, то вони повинні спостерігатися БС АІС або системами телевізійного спостереження, або обома засобами водночас.

5.2.4. Радіолокаційне обладнання СРРС має бути спроможним розраховувати та відображати наступні обов'язкові функції:

точка максимального зближення суден (CPA);

час до точки максимального зближення (TCPA);

якірна вахта;

вектор судна;

курс, швидкість та мітка/ідентифікатор цілі;

попередження про загрозу зіткнення суден;

відображення треків суден.

5.2.5. Радіолокаційні станції повинні бути оснащені пристроями для автоматичного вимикання випромінювання у неробочих секторах.

5.2.6. Бокові пелюстки діаграми спрямованості антени радіолокаційних станцій повинні відповідати наступним вимогам:

1) рівень першого бокового пелюстка (дБ): < 28;

2) рівень бокових пелюстків поза сектором +- 10 град. від лінії головного пелюстка (дБ): < 35.

5.2.7. Категорія ПРРС/ЦРРС та здатність їх радіолокаційних засобів 3-х сантиметрового діапазону до виявлення зворотних сигналів повинні бути обґрунтовані під час розробки проекту для цілей з ефективною поверхнею розсіювання (ЕПР), що наведені у таблиці 5.1.

                                                       Таблиця 5.1

                       Дальність виявлення
та відображення радіолокаційних цілей

------------------------------------------------------------------
|N | Ціль | Конструктивні характеристики цілей |
| | | та погодних умов |
| | |--------------------------------------------|
| | | ЕПР |Висота | До |Висота | Стан |
| | | цілі, | цілі | стану | БРЛС | атмосфери |
| | | кв.м |(ASL), | моря, |(ASL), |------------|
| | | | м | балів | м |Ясно|Дощ 10 |
| | | | | | | |мм/год.|
| | | | | | |------------|
| | | | | | | Дальність |
| | | | | | | виявлення |
| | | | | | | цілей (nm) |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+------------|
|1 |ЗНО без | 1 | 1 | 4 | 20 | 2 | 0 |
| |радіолокаційного| | | |-------+----+-------|
| |відбивача | | | | 50 | 3 | 0 |
| | | | | |-------+----+-------|
| | | | | | 100 | 4 | 0 |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+----+-------|
|2 |Прибережні | 3 | 2 | 5 | 20 | 4 | 3 |
| |рибальські | | | |-------+----+-------|
| |судна, вітрильні| | | | 50 | 5 | 4 |
| |судна, швидкісні| | | |-------+----+-------|
| |катери | | | | 100 | 6 | 5 |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+----+-------|
|3 |ЗНО з | 10 | 3 | 6 | 20 | 5 | 4 |
| |радіолокаційним | | | |-------+----+-------|
| |відбивачем | | | | 50 | 6 | 5 |
| | | | | |-------+----+-------|
| | | | | | 100 | 7 | 6 |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+----+-------|
|4 |Невеликі | 100 | 5 | 7 | 20 | 6 | 5 |
| |металеві судна, | | | |-------+----+-------|
| |рибальські | | | | 50 | 8 | 6 |
| |судна, | | | |-------+----+-------|
| |лоцманські | | | | 100 | 10 | 7 |
| |катери | | | | | | |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+----+-------|
|5 |Судна | 3 | 8 | 8 | 20 | 14 | 13 |
| |прибережного | 10 | | |-------+----+-------|
| |плавання | | | | 50 | 18 | 15 |
| | | | | |-------+----+-------|
| | | | | | 100 | 24 | 20 |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+----+-------|
|6 |Великі судна | 4 | 12 | 8 | 20 | 14 | 13 |
| |прибережного | 10 | | |-------+----+-------|
| |плавання, | | | | 50 | 18 | 15 |
| |навалювальні | | | |-------+----+-------|
| |судна, вантажні | | | | 100 | 24 | 20 |
| |судна | | | | | | |
|--+----------------+-------+-------+-------+-------+----+-------|
|7 |Контейнеровози, | 5 | 18 | 8 | 20 | 15 | 15 |
| |танкери | 10 | | |-------+----+-------|
| | | | | | 50 | 18 | 17 |
| | | | | |-------+----+-------|
| | | | | | 100 | 24 | 22 |
------------------------------------------------------------------

5.2.8. Частотний діапазон берегових радіолокаційних станцій, якими обладнуються СРРС, повинен відповідати Національній таблиці розподілу смуг радіочастот України для загальних користувачів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2005 N 1208.

5.2.9. Максимальна імпульсна потужність передавачів РЛС, якими обладнано СРРС не повинна перевищувати:

30 кВт для ПРРС/ЦРРС, що обслуговують акваторії портів та якірні стоянки;

60 кВт для ПРРС/ЦРРС, що обслуговують транзитні рекомендовані шляхи та підходи до портів.

5.2.10. Частота обертання радіолокаційних антен РЛС кругового огляду повинна бути не меншою за 16 об/хв. Антени і антенно-обертові пристрої повинні зберігати працездатність при швидкості вітру до 50 м/сек.

5.2.11. Допустимі похибки вимірювання дальності, азимута та розрізнювальна здатність радіолокаційного обладнання повинні відповідати вимогам, що наведені у таблиці 5.2.

                                                       Таблиця 5.2

          Допустимі похибки та розрізнювальна здатність
радіолокаційного обладнання
при відображенні та супроводженні цілей

------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Абсолютні похибки | Категорії ПРРС |
| радіолокаційного |--------------------------------------------------------------------------------|
|обладнання при фізичному | II | I | Вища |
| відображенні |--------------------------+--------------------------+--------------------------|
| та супроводженні цілей |Відображення|Супроводження|Відображення|Супроводження|Відображення|Супроводження|
|-------------------------+------------+-------------+------------+-------------+------------+-------------|
|За |Радіолокаційне | 25 м | 40 м | 20 м | 30 м | 15 м | 25 м |
|дальністю|обладнання | | | | | | |
| |ближньої дії | | | | | | |
| |(огляд < 5 NM -| | | | | | |
| |включає водні | | | | | | |
| |шляхи, гавані, | | | | | | |
| |акваторії | | | | | | |
| |портів) | | | | | | |
| |---------------+------------+-------------+------------+-------------+------------+-------------|
| |Радіолокатори | 75 м | 100 м | 60 м | 75 м | 50 м | 60 м |
| |далекої дії | | | | | | |
| |(огляд | | | | | | |
| |до 20 NM - | | | | | | |
| |прибережні | | | | | | |
| |води, | | | | | | |
| |рекомендовані | | | | | | |
| |шляхи) | | | | | | |
|---------+---------------+------------+-------------+------------+-------------+------------+-------------|
|За |Кут між цілями,| 1.20 град. | 1.30 град. | 0.70 град. | 0.80 град. | 0.55 град. | 0.60 град. |
|азимутом |які видно на | | | | | | |
| |екрані АРМ л/о | | | | | | |
| |---------------+------------+-------------+------------+-------------+------------+-------------|
| |Або відстань у | 25 м | 40 м | 20 м | 30 м | 15 м | 25 м |
| |метрах, залежно| | | | | | |
| |від того, що є | | | | | | |
| |більшим | | | | | | |
| |---------------+------------+-------------+------------+-------------+------------+-------------|
| |Відповідна | ?0.70 град.| ?0.45 град. | ?0.45 град.| | | |
| |ширина | | | | | | |
| |горизонтального| | | | | | |
| |пелюстка | | | | | | |
| |діаграми | | | | | | |
| |спрямованості | | | | | | |
| |антени - 3 дБ | | | | | | |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------

     Примітка 1.    Графа    "Супроводження"    містить     вимоги
до абсолютних похибок на виході системи обробки радіолокаційних
даних.

     Примітка 2. Графа "Відображення" містить вимоги до абсолютних
похибок відображення даних, що надійшли від системи обробки
радіолокаційних даних, на екрані АРМ.

     Примітка 3.  Абсолютна похибка  параметра,  який  оцінюється,
повинна визначатися за формулою

                 ------------------
| 2 2
Дельта = 2 |(M / 2) + сигма ,
||

         2
де M - систематична похибка оцінки (математичне очікування);
2
сигма - середньоквадратична похибка оцінки;

     Примітка 4.  ПРРС  третьої  категорії  не має радіолокаційних
засобів.

5.2.12. У зоні дії кожної радіолокаційної станції повинно бути не менше двох реперних орієнтирів, розташованих на відстані 3 / 12 миль від місця встановлення антени БРЛС. Реперними орієнтирами можуть слугувати поодинокі будівлі, споруди, вежі, щогли, стаціонарні засоби навігаційного огородження тощо, які впевнено спостерігаються, розрізняються та ідентифікуються радіолокаційними засобами СРРС за різних метеорологічних умов.

5.2.13. Реперні орієнтири повинні застосовуватися для автоматичного та напівавтоматичного юстування координат радіолокаційних зображень та для контролю працездатності і налагодження радіолокаційних засобів СРРС.

Координати реперних орієнтирів повинні визначатися незалежними геодезичними засобами з абсолютною похибкою не більше 3 м.

5.3. Вимоги до засобів обробки і відображення радіолокаційної інформації

5.3.1. Основними функціями засобів обробки радіолокаційної інформації в СРРС повинні бути:

первинна обробка радіолокаційних сигналів, що включає: приймання радіолокаційних сигналів; їх перетворення з аналогової форми в цифрову; виключення з обробки ділянок поза зоною дії СРРС, що обслуговується; первинне зменшення радіозавад; виокремлення радіолокаційних зображень суден та інших об'єктів спостереження; визначення координат радіолокаційних зображень;

вторинна (траєкторна) обробка радіолокаційної інформації, що включає автоматичне або напівавтоматичне виявлення та супровід треків відмітин цілей з визначенням їх поточних координат, векторів швидкості;

мультирадарна обробка радіолокаційної інформації, що включає інтегрування результатів первинної та вторинної обробки радіолокаційних даних, отриманих від низки радіолокаційних станцій, зони яких перетинаються;

автоматична або напівавтоматична ідентифікація цілей, що супроводжуються, із траєкторіями суден шляхом залучення інформації АІС та інших даних про судна, включаючи ту, що зберігається в базі даних регіональних СРРС.

5.3.2. Засоби обробки радіолокаційної інформації повинні забезпечувати адаптивне зменшення радіозавад, обумовлених метеофакторами, морською поверхнею, кільватерним слідом суден, умовами поширення радіохвиль тощо на всій площі зони.

5.3.3. Засоби обробки та відображення радіолокаційної інформації повинні забезпечувати можливість автоматичного або (за вибором лоцмана-оператора) оперативного ручного керування граничним рівнем завад, який регулює відносну кількість хибних радіолокаційних відмітин, що можуть потрапити на подальшу обробку радіолокаційних даних.

5.3.4. Засоби відображення радіолокаційної інформації в СРРС повинні забезпечувати візуалізацію:

радіолокаційних зображень берега, суден та інших об'єктів спостереження у формі перетвореного з аналогової форми в цифрову не синтезованого ("сирого") радіолокаційного сигналу;

координати відмітин радіолокаційних сигналів (на запит лоцмана-оператора);

умовні символи виявлення та автосупроводження цілей;

вектори екстрапольованого руху цілей, що супроводжуються;

треки цілей, що супроводжуються;

цифрові дані (формуляри) для обраних оператором цілей, що супроводжуються;

координатний маркер з одночасним відображенням його географічних та полярних координат.

5.3.5. Час екстраполяції та тривалість візуалізації траєкторій руху цілей, що супроводжуються, повинні регулюватися лоцманом-оператором. При цьому повинна забезпечуватися неоперативна можливість змінювати часовий інтервал відображення точок траєкторії руху суден в діапазоні від 20 секунд до 30 хвилин.

5.3.6. Цифрові дані (формуляри) для цілей, що супроводжуються СРРС, повинні включати:

ідентифікатор, курс, швидкість, географічні або полярні (відносно РЛС, яка супроводжує) координати;

пеленг, відстань та параметри зближення (критичний час та відстань) відносно будь-якої іншої цілі, що супроводжується, або обраної точки електронної карти;

маршрутні координати, відхилення судна від осі фарватеру та тенденція відхилення, відстань і час до найближчої точки повороту або перетинання фарватерів.

Обрана лоцманом-оператором ціль, цифрові дані якої відображаються на екрані, повинна ідентифікуватись особливим символом.

5.3.7. Засоби обробки і відображення радіолокаційної інформації повинні забезпечувати виконання таких функцій:

відображення радіолокаційних зображень ("сирого" сигналу) об'єктів спостереження від будь-якої РЛС у складі ПРРС/ЦРРС не менше ніж на два ситуаційних монітори кожного АРМ лоцмана-оператора з визначенням РЛС - джерела інформації;

відображення інтегрованої мультирадарної вторинної радіолокаційної інформації не менше ніж на два ситуаційні монітори кожного АРМ лоцмана-оператора з зазначенням відносної ваги (рейтингу) кожної з підключених радіолокаційних станцій, чия інформація використовується;

можливість оперативно змінювати склад радіолокаційних станцій із їх наперед визначеного списку радарів, підключених до мудьтирадарної обробки;

автоматичне або напівавтоматичне (ручне) виявлення та взяття на автосупроводження цілей, що з'явилися в межах хоча б однієї з робочих зон радіолокаційних станцій;

автоматичне або напівавтоматичне (ручне) зняття цілі з автосупроводу в будь-якій точці робочих зон радіолокаційних засобів;

ручне введення та можливість коригування ідентифікатора будь-якої цілі, що супроводжується;

відображення нерухомих цілей (суден на якорі, плавучих ЗНО тощо) особливими символами.

5.3.8. Засоби обробки радіолокаційної інформації повинні відповідати вимогам щодо виявлення радіолокаційних відмітин, автоматичного супроводу та утворення траєкторій цілей, які викладено в таблиці 5.3

                                                       Таблиця 5.3

                Параметри ефективності відстеження
радіолокаційних засобів

------------------------------------------------------------------
| Виявлення радіолокаційних відмітин, виявлення |
| траєкторій руху та ефективність їх автосупроводу |
| для кожного окремого радіолокатора у системі |
|----------------------------------------------------------------|
| Параметр | Вимоги |
|---------------------------------------+------------------------|
|Кількість радіолокаційних відмітин | >= 5000 |
|на оберт антени | |
|---------------------------------------+------------------------|
|Кількість підтверджених траєкторій | >= 400 |
|---------------------------------------+------------------------|
|Час на підтвердження траєкторії судна, | <= 1 хвилини |
|що рухається зі швидкістю понад | |
|3 вузли або має АІС | |
|---------------------------------------+------------------------|
|Час з моменту підтвердження траєкторії | <= 2 хвилин |
|до моменту досягнення визначеної | |
|точності | |
|---------------------------------------+------------------------|
|Час з моменту втрати даних до моменту | >= 1 хвилини |
|автоматичного припинення супроводу | |
|траєкторії | |
|---------------------------------------+------------------------|
|Швидкість об'єктів, що відстежуються | <= 70 вузлів |
|---------------------------------------+------------------------|
|Кутова швидкість об'єктів, | <= 20 град./C |
|що відстежуються | |
|---------------------------------------+------------------------|
|СКП визначення положення |Дальність дії| <= 0.50% дальності дії |
|траєкторії | | або 5 м + довжина |
| | | імпульсу |
| |-------------+------------------------|
| |Пеленг |<= 0.5 град., діапазон X|
|-------------------------+-------------+------------------------|
|СКП визначення |Швидкість | <= 1 вузол |
|траєкторних даних |-------------+------------------------|
| |Курс | <= 2 град. |
------------------------------------------------------------------

5.3.9. Засоби обробки радіолокаційної інформації повинні забезпечувати зазначені в таблиці 6.3 параметри автосупроводу цілей при ймовірності виявлення радіолокаційних відмітин 0,7.

5.3.10. Засоби обробки радіолокаційної інформації повинні забезпечувати відображення умовним знаком протягом не менше 15 хвилин координати точки автоматичного зняття із супроводу (втрати) ідентифікованої траєкторії цілі.

5.3.11. Засоби обробки і відображення радіолокаційної інформації повинні забезпечувати по кожній ідентифікованій траєкторії, що супроводжується, формування наступних сигналів тривоги:

про автоматичну ідентифікацію траєкторії нової цілі;

про автоматичне припинення автосупроводу (втрату) траєкторії ідентифікованої цілі;

про підхід траєкторії ідентифікованої цілі до наперед встановленого рубежу або району;

про вихід параметрів зближення цілей (критичної відстані або часу) за встановлені оператором межі;

про перетинання траєкторією ідентифікованої цілі бровки фарватеру;

про переміщення нерухомої ідентифікованої цілі, яка перебуває на якорі, на відстань, що перевищує радіус наперед визначеної якірної охоронної зони;

про перевищення ідентифікованим судном дозволеної для відповідного району плавання швидкості.

5.3.12. Засоби відображення радіолокаційної інформації повинні забезпечувати формування сигналів тривоги у формі візуальної і звукової сигналізації.

Звукова сигналізація повинна спрацьовувати на недовготривалий час і виключно в разі виникнення зазначених вище подій.

Факт, час та обставини формування сигналів тривоги повинні документуватися.

5.3.13. Під час відображення даних радіолокаційного супроводу цілей і управління цими даними повинні використовуватися символи і засоби управління, що не припускають двозначного тлумачення.

5.3.14. Під час автоматичного супроводу ідентифікованої цілі, яка розпочала маневр курсом на кут понад 30 град., або маневр швидкістю з прискоренням понад 2 вузли/хвилину, або водночас обидва ці маневри, початок маневру цілі повинен виявлятися не пізніше, ніж через 1 хвилину, а час від моменту закінчення маневрів до моменту досягнення характеристик точності траєкторії не повинен перевищувати 2 хвилини.

5.3.15. Під час автосупроводу ідентифікованих цілей в робочій зоні радіолокаційної станції, де виконуються всі умови виявлення і автосупроводження траєкторій, що зазначені вимогами ТЕВ припускається в середньому на добу одна хибна втрата траєкторії на годину.

Під час зустрічного розходження або під час перегонів ідентифікованих цілей, траєкторії яких супроводжуються і наближаються одна до іншої на таку відстань, що їхні радіолокаційні зображення торкаються або перетинаються, припускається переплутування траєкторних ідентифікаторів в одному з десяти зазначених випадків в середньому на добу.

Засоби обробки та відображення радіолокаційної інформації повинні надавати лоцману-оператору технічну можливість вручну виправляти зазначену похибку системи, а за наявності у цілей АІС, це повинно відбуватися і в автоматичному режимі.

5.3.16. Засоби обробки і відображення радіолокаційної інформації СРРС повинні мати таку конструкцію, що забезпечує зберігання обраних режимів роботи, встановлених системних параметрів і даних електронних карт у разі експлуатаційних або аварійних вимкнень апаратури.

5.3.17. Засоби обробки і відображення радіолокаційної інформації повинні використовувати електронні карти у векторному форматі, що створені на основі електронних навігаційних карт максимально великого масштабу, які відповідають вимогам стандартів S-52 і S-57 Міжнародної гідрографічної організації. Повинна бути забезпечена можливість неоперативного коригування елементів електронної карти з можливістю зміни положення та форми існуючих і створення нових символів.

5.3.18. Похибка прив'язки елементів електронної карти до місця встановлення антен БРЛС не повинна перевищувати 3 м.

5.3.19. Масштаб та центрування зображення радіолокаційної інформації та електронної карти повинні мати можливість оперативного перемикання оператором. Можлива затримками зазначених перемикань повинна бути меншою за 1 с. У разі використання найбільш великого масштабу повинна відображатися будь-яка ділянка зони дії ПРРС/ЦРРС. Найдрібніший масштаб зображення повинен забезпечити огляд району дії ПРРС/ЦРРС у цілому.

5.4. Вимоги до базової автоматичної ідентифікаційної системи

5.4.1. Обладнання АІС, що встановлюється на ПРРС/ЦРРС, повинно відповідати чинним нормативним документам та стандартам.

5.4.2. Інформація, яка надходить від БС АІС, повинна відображатися разом із радіолокаційною інформацією на загальних ситуаційних дисплеях у складі робочих місць лоцманів-операторів СРРС. Повинні бути передбачені засоби, що дозволяють як роздільне спостереження символів БС АІС і радіолокаційного супроводу цілей, так і інтегроване відображення інформації із суден, обладнаних БС АІС і які супроводжуються за допомогою РЛС. У випадку роздільного спостереження символів БС АІС і РЛС, інформація БС АІС має відображатись без будь-яких змін та з темпом її надходження від базової станції АІС.

5.4.3. Інтерфейс АРМ лоцмана-оператора ПРРС/ЦРРС повинен надавати можливість приймати, відображувати та надсилати текстові повідомлення БС АІС. В зоні дії БС АІС текстові повідомлення можуть передаватися як адресні (кожному окремому судну), так і широкомовні (усім суднам). Їх зміст має стосуватися безпеки судноплавства (про відсутність або зміщення засобів навігаційного огородження, поточний стан погоди або про штормове попередження, скупчення льоду тощо). Адресні повідомлення з безпеки судноплавства мають містити не більше 156 символів, широкомовні - не більше 161 символу. Всі текстові повідомлення повинні мати мітки часу передачі або прийому повідомлення і зберігатись не менше 30 діб.

5.4.4. Експлуатаційна документація на базову станцію АІС повинна містити відомості щодо комплектності, основних технічних характеристик, відповідності стандартам, правилам безпечної експлуатації та використання за призначенням, правил монтажу, опису інтерфейсу користувача, повного опису команд презентаційного інтерфейсу, введених розробником ("proprietary sentences").

5.4.5. Базові станції АІС повинні бути оснащені пристроями для дистанційного керування ними та моніторингу їхньої працездатності.

5.5. Вимоги до обладнання радіозв'язку

5.5.1. Радіозв'язок є основною складовою функціонування ПРРС/ЦРРС.

Радіозв'язок лоцманів-операторів із суднами, що знаходяться в зоні дії ПРРС/ЦРРС, здійснюється у ДВЧ - діапазоні морської рухомої служби.

5.5.2. Для зв'язку із суднами ПРРС/ЦРРС повинні використовувати один або більше робочих каналів, резервний канал зв'язку і 16-й канал морської рухомої служби.

ПРРС/ЦРРС повинні мати достатній резерв радіостанцій (у тому числі і переносних) для забезпечення безперервного зв'язку з суднами за будь-яких аварійних обставин.

5.5.3. Зона дії ПРРС/ЦРРС повинна бути покрита робочими зонами засобів ДВЧ-зв'язку.

Якщо зона дії ПРРС/ЦРРС розподілена на сектори, то для кожного сектору повинен бути, як правило, свій робочий канал зв'язку.

Радіостанції, що встановлюються на винесених об'єктах, повинні бути облаштовані засобами дистанційного керування та контролю їхньої працездатності.

5.5.4. Для обміну інформацією ПРРС/ЦРРС з АРЛП та РТПЗ, дистанційного контролю та керування технічними засобами винесених об'єктів, повинні застосовуватися цифрові лінії зв'язку з резервуванням.

5.5.5. Для обміну інформацією між ПРРС/ЦРРС, що входять до складу РС РРС, повинні використовуватись резервовані цифрові канали передачі даних.

5.5.6. Повинно бути застосоване обладнання для автоматичного перемикання каналів передачі даних з основного на резервний.

5.5.7. Вся мережа передачі даних повинна бути захищена від можливості зовнішнього доступу до інформації, що циркулює всередині мережі.

5.5.8. Канали передачі даних повинні бути забезпечені засобами програмно-апаратного контролю пропускної здатності та якості передачі даних.

5.5.9. ПРРС/ЦРРС повинні мати достатню кількість телефонних каналів зв'язку для забезпечення зв'язку лоцманів-операторів з лоцманами-операторами суміжних ПРРС/ЦРРС, портовими службами, керівниками СРРС.

5.5.10. Операторські зали ПРРС/ЦРРС повинні бути обладнані факс апаратами та електронною поштою для передачі факсимільних та електронних повідомлень.

5.6. Вимоги до робочих місць лоцманів-операторів та чергових інженерів

5.6.1. На ПРРС/ЦРРС повинні бути обладнання автоматизовані робочі місця лоцманів-операторів та чергових інженерів.

5.6.2. Кількість АРМ лоцманів-операторів повинна відповідати кількості секторів, на які поділена зона дії СРРС.

5.6.3. На всіх ПРРС/ЦРРС необхідно мати резервне АРМ лоцмана-оператора, яке має використовуватись у разі відмови основних робочих місць або як робоче місце начальника зміни (старшого лоцмана-оператора), а також може використовуватися як робоче місце керівника у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

5.6.4. Кожне АРМ лоцмана-оператора повинне бути обладнане:

не менше, ніж трьома ситуаційними моніторами для відображення навігаційної обстановки з можливістю огляду всієї зони дії ПРРС/ЦРРС, а також у секторі, за яким закріплене АРМ лоцмана-оператора; один з моніторів може використовуватися для відображення процедурної інформації або інформації БД;

маніпуляторами керування засобами обробки та відображення радіолокаційної та іншої інформації (клавіатура, миша та ін.);

засобами радіозв'язку з суднами;

засобами телефонного зв'язку;

засобами зв'язку з лоцманами-операторами суміжних СРРС;

системою гучномовного зв'язку з обслуговуючим персоналом;

столом для ведення документації.

5.6.5. АРМ повинні бути виготовлені у відповідності з чинними санітарно-гігієнічними та ергономічними нормами України.

5.6.6. АРМ лоцмана-оператора повинні бути оснащені пласкими моніторами, що відповідають наступним вимогам:

робочий розмір зображення - не менше 24 дюймів;

розрізнювальна здатність - не гірше 1600 х 1200 або 1920 х 1080 пікселів, в залежності від пропорцій екрану;

глибина представлення кольорів - не менше 24 біт.

5.6.7. Приміщення, де розміщуються АРМ лоцмана-оператора СРРС вищої та першої категорії, можуть додатково облаштовуватися ситуаційними моніторами загального користування, розмір яких складає не менше 60 дюймів.

5.6.8. Екрани кожного з АРМ лоцманів-операторів повинні використовуватися для реалізації графічних інтерактивних інтерфейсів користувача, головними задачами якого повинні бути:

відображення радіолокаційної, ідентифікаційної (БС АІС), процедурної (Бази даних) та іншої інформації в порядку та за обсягами, передбаченими вимогами цього документу;

управління основними параметрами РЛС, що використовуються;

управління основними параметрами засобів обробки та відображення інформації;

виміри відстаней та пеленгів на електронній карті;

отримання інформації про об'єкти електронної карти;

відображення інформації, що надходить з систем моніторингу судноплавної обстановки та Баз Даних;

керування інформаційними каналами обміну текстовими повідомленнями БС АІС;

керування інформаційними обмінами каналом цифрового вибіркового виклику (ЦВВ);

керування інформаційними обмінами каналом текстових повідомлень БС АІС;

керування камерами системи телевізійного спостереження;

відображення метеорологічної та гідрологічної інформації.

5.6.9. Вся радіолокаційна, ідентифікаційна (БС АІС), процедурна (Бази даних) та інша інформація, що відображається на екранах АРМ лоцманів-операторів, повинна мати ознаки, за якими користувач може однозначно визначати джерело її походження без додаткових запитів.

5.6.10. АРМ чергового інженера повинне бути обладнане не менше як двома плоскими моніторами розміром не менше 21 дюйма й обладнане засобами керування та контролю за технічним станом технологічного обладнання СРРС і АРЛП, засобів реєстрації аудіо, відео та телевізійної інформації.

5.6.11. Засоби управління радіозв'язком із суднами повинні дозволяти:

здійснювати одночасний або роздільний прийом на декількох каналах зв'язку, які використовує центр СРРС;

обирати канали зв'язку для роботи на передачу;

здійснювати радіотелефонний обмін із суднами за допомогою мікрофона та гучномовця або головної гарнітури.

5.6.12. Приміщення, де розташовані АРМ лоцманів-операторів СРРС, повинно мати наступне обладнання:

телефон і факсимільний апарат, включені в телефонні мережі загального користування, без обмеження на користування міжміським зв'язком;

телефон (селектор) для зв'язку всередині будівлі центру СРРС;

мобільний телефон;

карта зони дії СРРС з нанесеними зонами дії технічних засобів;

штурманський стіл для роботи з паперовими навігаційними картами, штурманський інструментарій;

бінокль.

5.7. Вимоги до метеорологічного обладнання

5.7.1. ПРРС/ЦРРС повинні обладнуватися метеостанціями.

5.7.2. Обов'язковими параметрами, які повинні вимірюватись метеостанціями, є напрям вітру, швидкість вітру, температура зовнішнього повітря, атмосферний тиск, вологість повітря.

5.7.3. Метеостанції, що встановлюються на винесених об'єктах, повинні бути обладнанні апаратурою для дистанційного зчитування метеоінформації.

5.7.4. Метеорологічне обладнання повинне бути інтегровано до технологічного обладнання ПРРС/ЦРРС.

5.7.5. Датчики метеорологічного обладнання повинні бути встановлені у захищеному корпусі.

5.7.6. Метеорологічні дані мають надаватися у стандартних форматах обміну даними з позначками часу та джерела, від якого отримана інформація.

5.7.7. Вимоги до мінімальної точності метеостанцій наведені у таблиці 5.4.

                                                       Таблиця 5.4

           Вимоги до мінімальної точності метеостанцій

------------------------------------------------------------------
| Параметр | Мінімальна точність |
|-----------------------------------+----------------------------|
|Швидкість вітру | <= +- 1 м/с |
|-----------------------------------+----------------------------|
|Напрямок вітру | <= +- 10 градусів |
|-----------------------------------+----------------------------|
|Температура повітря | <= +- 1 град.C |
|-----------------------------------+----------------------------|
|Відносна вологість повітря | <= +- 5% |
|-----------------------------------+----------------------------|
|Атмосферний тиск | <= +- 2 мм рт. ст. |
------------------------------------------------------------------

5.8. Вимоги до системи телевізійного спостереження

5.8.1. Служби регулювання руху суден можуть, а СРРС першої та вищої категорій повинні обладнуватися системами телевізійного спостереження (СТС).

5.8.2. Обладнання СТС може бути інтегроване до технологічного обладнання ПРРС/ЦРРС.

5.8.3. Для документування візуальної судноплавної обстановки у зоні дії ПРРС/ЦРРС та на акваторіях портів повинні використовуватись стаціонарні відеокамери.

Для забезпечення функціональних потреб лоцмана-оператора щодо візуального контролю за судноплавною обстановкою у зонах дії СРРС, повинні використовуватись поворотні камери СТС.

5.8.4. Поворотна телевізійна камера повинна бути спроможною автоматично відстежувати судно, за вибором лоцмана-оператора. Окрім цього, лоцман-оператор повинен мати можливість скасувати вручну вибір будь-якої взятої цілі та обрати вручну іншу ціль та/або район.

5.8.5. Якщо встановлюється більше, ніж одна камера для огляду призначеної зони чи сектора, то необхідно, щоб вихідні сигнали з таких камер зводилися на один дисплей для забезпечення одного комбінованого зображення.

5.8.6. Відеокамери СТС повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів, обледеніння та мати пристрої електронної компенсації вітрової вібрації споруд, на яких вони встановлені.

5.8.7. Інформація від СТС повинна відображатися на АРМ лоцмана-оператора.

5.8.8. Вимоги до СТС повинні бути визначені технічним завданням на розроблення проекту на СТС у кожному конкретному випадку.

5.8.9. Для потреб запису й відтворення мають надаватися позначка часу та номер камери, від якої отримана інформація.

5.9. Вимоги до запису, зберігання та відтворення інформації

5.9.1. ПРРС/ЦРРС повинні мати можливість запису, зберігання, захисту, відновлення та представлення інформації, якою оперує пост.

5.9.2. Головними складовими такої інформації є:

дані засобів виявлення суден (радіолокаційні дані, дані АІС, СТС);

інформація про судноплавну обстановку в зоні дії поста, інформацію про переміщення суден, їх стоянку на якірних місцях та у портах;

метеорологічні та гідрологічні дані;

дані з інших джерел, якщо вони використовуються у повсякденній діяльності СРРС.

5.9.3. Засоби реєстрації та зберігання інформації ПРРС/ЦРРС повинні забезпечувати безперервну реєстрацію:

радіообміну на робочих і резервних каналах ДВЧ зв'язку ПРРС/ЦРРС та 16-му каналі (обов'язкові для реєстрації канали) та на каналах зв'язку, що використовуються для виконання швартових операцій та лоцманських проведень у зоні дії ПРРС/ЦРРС (у разі наявності технічної можливості);

первинної та вторинної радіолокаційної інформації від радіолокаційних засобів;

службових телефонних розмов лоцманів-операторів (ця вимога встановлюється Положенням для кожного конкретного ПРРС/ЦРРС);

інформації, яка надходить від усіх базових станцій та приймачів АІС, що входять до складу ПРРС/ЦРРС;

інформації від усіх телевізійних камер, що входять до складу СТС.

5.9.4. Для реєстрації та зберігання інформації повинні застосовуватися носії, які забезпечують безперервний запис протягом не менше 24 годин без зміни носіїв. Реєстрація повинна супроводжуватися мітками часу з частотою не більше 1 сек.

5.9.5. Засоби реєстрації повинні забезпечувати безперервний запис інформації протягом не менше 30 діб.

5.9.6. Вся інформація, що реєструється, повинна зберігатися на ПРРС/ЦРРС протягом не менше 30 діб. Засоби реєстрації повинні забезпечувати можливість вибіркового копіювання фрагментів, які необхідно зберігати протягом тривалого часу.

5.9.7. Засоби реєстрації ДВЧ зв'язку повинні забезпечити запис переговорів окремими файлами довжиною, що дорівнює тривалості фрагменту радіообміну, з позначкою у найменуванні файлу часу початку його запису (рік, місяць, дата, час, хвилини, секунди). Формат запису повинен забезпечувати відтворення (прослуховування) записів на стандартних комп'ютерних програмах Windows та зручне і точне визначення часу елементів радіообміну.

5.9.8. Системи реєстрації повинні забезпечувати доступ до системи для організації вибору, огляду та прослуховування записів на АРМ чергового інженера або на резервному АРМ лоцмана-оператора, не заважаючи поточній роботі лоцманів-операторів.

5.9.9. Системи реєстрації радіолокаційної інформації і ДВЧ зв'язку повинні бути синхронізовані у часі.

5.10. Вимоги до бази даних

5.10.1. ПРРС/ЦРРС повинні мати базу даних для накопичення, зберігання, оновлення, доповнення, коригування раніше зібраних даних, що необхідні для застосування у виконанні покладених на них функцій.

5.10.2. Функціонування бази даних повинне забезпечуватися системою управління базами даних. Програмне забезпечення роботи користувачів з базою даних повинне мати клієнт-серверну технологію.

5.10.3. База даних повинна мати надійний внутрішній захист від втрат, ушкоджень та несанкціонованого доступу.

5.10.4. Оновлення, доповнення, коригування бази даних повинне здійснюватися спеціалізованим програмним забезпеченням, інтегрованим до програмного забезпечення відповідного ПРРС/ЦРРС.

5.10.5. Інформація у базі даних повинна містити необхідну інформацію про судна, що обслуговуються.

5.10.6. Повинен бути забезпечений санкціонований доступ до бази даних на кожному автоматизованому робочому місці лоцмана-оператора та чергового інженера ПРРС/ЦРРС.

5.10.7. Програми, які взаємодіють з базою даних, повинні мати інтерактивний інтуїтивно-зрозумілий графічний інтерфейс, що забезпечує отримання й виведення вибіркової поточної інформації, статистичних відомостей про перебування суден у зоні дії ПРРС/ЦРРС на монітори АРМ.

5.10.8. База даних повинна забезпечувати можливість двосторонньої взаємодії із засобами автоматичної обробки радіолокаційної та ідентифікаційної (АІС) інформації. Зокрема, повинна отримувати данні про всі цілі, що супроводжуються РЛС, та АІС-повідомлення за стандартними інтерфейсами та протоколами. База даних повинна бути джерелом нормативно-довідкової і оперативної інформації про судна, що знаходяться у зоні дії ПРРС/ЦРРС.

5.11. Вимоги до електропостачання об'єктів СРРС

5.11.1. Електропостачання ПРРС/ЦРРС вищої та першої категорій повинно бути забезпечено відповідно до першої категорії надійності згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ:2009), включаючи:

дві лінії промислового електропостачання з автоматичним резервуванням;

резервний дизель-генератор з облаштуванням автоматичного введення резерву;

автономне джерело безперервного живлення.

5.11.2. Електропостачання інших об'єктів СРРС має бути забезпечене по другій категорії надійності згідно "Правил облаштування електроустановок" Держенергонагляду України (ПУЕ-2009), включаючи:

лінію промислового електропостачання;

резервний дизель-генератор з облаштуванням автоматичного введення резерву або два дизель-генератори з ручним запуском;

автономне джерело безперервного живлення.

5.11.3. Винесені об'єкти СРРС можуть додатково облаштовуватися вітрогенераторними установками, сонячними та акумуляторними батареями, якщо неможливо з об'єктивних причин їх підключити до лінії промислового електропостачання чи встановити дизель-генератори.

5.11.4. Резервні дизель-генератори повинні забезпечувати тривалу роботу технологічного обладнання СРРС при умові навантаження на дизель-генератор до 80% від його номінального навантаження.

5.11.5. Автономне джерело безперервного живлення повинно мати потужність для забезпечення роботи технологічного обладнання протягом не менше 20 хвилин. За цей час дизель-генератор повинен запуститися та вийти на номінальну потужність.

5.11.6. Замість резервного дизель-генератора, вказаного в п. 5.11.2 цих ТЕВ, може бути застосоване автономне джерело безперервного живлення з часом дії не менше 7 годин. Можливість такої заміни має бути обґрунтована в ТЗ з урахуванням особливостей функцій та району дії СРРС.

5.11.7. На об'єктах СРРС повинен бути запас палива для безперервної роботи дизель-генератора протягом не менше 2 діб. На віддалених об'єктах запас палива повинен забезпечити безперервну роботу дизель-генератора протягом не менше 7 діб.

5.11.8. Об'єкти СРРС, що належать до вищої та першої категорій, та не мають другої незалежної лінії промислового електроживлення, повинні облаштовуватися двома дизель-генераторами.

5.12. Вимоги до експлуатаційної готовності

5.12.1. Вимоги до експлуатаційної готовності основних технічних засобів СРРС наведені у таблиці 5.5.

                                                       Таблиця 5.5

                    Експлуатаційна готовність

------------------------------------------------------------------
| Експлуатаційна готовність радіолокаційної системи |
|----------------------------------------------------------------|
| | Категорія |
| |------------------------|
| | II | I | Вища |
|---------------------------------------+-------+-------+--------|
|Експлуатаційна готовність | 99% | 99,6% | 99,9% |
|радіолокаційної системи | | | |
------------------------------------------------------------------

5.12.2. Експлуатаційна готовність визначається як відсоток часу, протягом якого технічне обладнання або технологічний комплекс ПРРС/ЦРРС виконує необхідну функцію за зазначених умов, та обчислюється за формулою:

     К = (Т    / Т   ) · 100
роб заг

     де: К - показник експлуатаційної готовності, в процентах;
Т - загальний час находження обладнання ПРРС/ЦРРС
роб
в справному стані за звітний період, годин;
Т - загальна тривалість інтервалів часу, коли ПРРС/ЦРРС
заг
повинен був знаходитись у справному стані за звітний період,
годин.

     Примітки:
1. До часу Т включається весь час, коли ПРРС/ЦРРС
роб
виконував свої функції протягом звітного інтервалу часу.
2. До часу Т не включаються інтервали часу проведення
роб
ремонтних робіт, пов'язаних з відновленням роботи ПРРС/ЦРРС
в цілому після відмов обладнання та інтервали часу проведення
планових та позапланових регламентних робіт, для проведення яких
необхідно виведення ПРРС/ЦРРС із штатного режиму функціонування.
3. У якості звітного інтервалу часу приймається 1 рік, якщо
іншого не записано у положенні про ПРРС/ЦРРС.
4. Інтервал часу Т зазвичай повинен співпадати
заг
із тривалістю звітного інтервалу часу (тобто ПРРС/ЦРРС повинен
працювати безперервно, цілодобово). Для деяких ПРРС/ЦРРС або їх
складових частин допускається експлуатація лише при необхідності.
Тоді при розрахунку їх показників експлуатаційної готовності
у якості параметра Т повинно використовуватись сумарна
заг
тривалість інтервалів часу, коли функціонування даного обладнання
було необхідно. Перелік такого обладнання повинен бути наведений
в Положенні про ПРРС/ЦРРС.

5.12.3. При визначенні інтервалу часу Троб повинні використовуватись наступні критерії відмови ПРРС/ЦРРС в цілому:

Відмовою ПРРС/ЦРРС в цілому вважається відмова хоча б одного з наступних обладнань: радіолокаційне обладнання, обладнання радіозв'язку, обладнання АІС.

Відмовою радіолокаційного обладнання ПРРС/ЦРРС є такий факт, коли існують хоча б окремі ділянки зони дії ПРРС/ЦРРС, де відсутнє радіолокаційне покриття хоча б однією РЛС протягом інтервалу часу, більшого ніж 30 секунд.

Відмовою обладнання радіозв'язку є такий факт, коли неможливо протягом інтервалу часу, більшого за 10 секунд, встановити двохсторонній радіотелефонний зв'язок з судном, яке знаходиться в будь-якій точці зони дії ПРРС/ЦРРС, на робочому, або запасному, або 16 каналі з вини ПРРС/ЦРРС.

Відмовою обладнання АІС є такий факт, коли відсутнє покриття зоною дії АІС будь-якого фрагменту зони дії ПРРС/ЦРРС протягом інтервалу часу, більшого за 4 години.

Відмови телевізійної системи спостереження, радіопеленгатора, метеообладнання та іншого додаткового обладнання ПРРС/ЦРРС відмовою ПРРС/ЦРРС в цілому не вважається.

5.12.4. Для підвищення показників експлуатаційної надійності слід використовувати насамперед резервування найбільш важливих елементів обладнання. Ситуація, коли в складі ПРРС/ЦРРС робочий комплект обладнання працює, а резервний вийшов з ладу і ремонтується, не вважається відмовою ПРРС/ЦРРС в цілому.

5.12.5. Для зменшення інтервалу часу, необхідного для ремонту обладнання, яке вийшло з ладу, у складі ПРРС/ЦРРС повинен бути комплект запасних частин. Склад такого комплекту розробляється в робочому проекті ПРРС/ЦРРС, виходячи з умови періоду поповнення комплекту запчастин - 1 раз на рік. Категорично забороняється використання обладнання з комплекту запчастин для ремонту іншого обладнання, яке не входить до складу технологічного обладнання ПРРС/ЦРРС.

5.12.6. Основним методом відновлення робочого стану ПРРС/ЦРРС з використанням комплекту запчастин є оперативна заміна блоку, що вийшов з ладу, на аналогічний із складу комплекту запчастин, з наступним ремонтом несправного блоку чи закупівлею нового блоку замість того, що вийшов з ладу.

Перший заступник голови Державної адміністрації морського
і річкового транспорту І.Горобець