ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ У М. КИЄВІ

ЛИСТ
22.03.2011 p. N 2903/10/31-606

Щодо деяких питань оподаткування

Державна податкова адміністрація у м. Києві на виконання доручення Державної податкової адміністрації України від 12.03.2010 p. N 6884/7/16-1517-26 розглянула <...> листи <...> щодо деяких питань оподаткування і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010.p. N 2755-VI (далі - ПК України) за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно зі статтею 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з розділом III "Транспортні документи" Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 01.03.73 р. (далі - Конвенція) при перевезенні пасажирів перевізник повинен видати індивідуальний або колективний квиток.

У квитку повинні бути вказані назва і адреса перевізника, а також міститися вказівка про те, що договір підпадає під дію положень цієї Конвенції.

Згідно з Угодою про загальні умови виконання міжнародних пасажирських перевезень автобусами від 05.12.70 р. (не СНД) складання договору перевезення підтверджується документом, що називається квитком на міжнародне перевезення автобусом.

Згідно з Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.97 р. державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляра, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Форма квитка, багажної квитанції та формуляра затверджується державними компетентними органами в галузі автомобільного транспорту перевізника і визнається державними компетентними органами в галузі транспорту інших держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 р. N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (із змінами і доповненнями) перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- накладна СМГС (накладна УМВС);

- коносамент (Bill of Lading);

- накладна ЦІМ (СІМ);

- вантажна відомість (Cargo Manifest);

- інші документи, визначені законами України.

Згідно з постановою KM України від 25.12.2002 p. N 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях" єдиний транспортний документ -документ, за яким здійснюється перевезення вантажу (як єдиний транспортний документ можуть використовуватися загальні авіанакладні (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, BILL OF LADING (коносамент) тощо).

При цьому згідно з Порядком внесення уповноваженими особами до бюджету податку на додану вартість з об'єктів оподаткування, що виникають у зв'язку з постачанням підприємствами залізничного транспорту послуг з їх основної діяльності, затвердженого постановою KM України від 02.03.2011 p. N 187, підставою для застосування нульової ставки податку на додану вартість у міжнародному залізничному сполученні (крім транзитних перевезень) є накладні УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ) та уніфікована накладна ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС).

Таким чином, єдиним міжнародним перевізним документом при перевезенні вантажів автомобільним транспортом може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до статті 52 ПК України за зверненням платників податків податкові органи надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Таким чином, оскільки компетентним органом при здійсненні операцій з перевезення є Міністерство транспорту та зв'язку України, то для визначення єдиного міжнародного перевізного документа при перевезенні пасажирів та вантажів слід звертатися до зазначеного міністерства.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

При цьому відповідно до пункту 201.11 статті 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Таким чином, у разі отримання платником ПДВ податкової накладної (чи інших подібних документів), якщо дата їх надходження підтверджена документально, право на формування податкового кредиту за такою податковою накладною у платника податку зберігається протягом 365 календарних днів з дати її виписки.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

При цьому згідно із статтею 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отже, податкова консультація надається платнику для правильності застосування норм податкового законодавства у його податковому обліку, а тому її розміщення на сторінках газети не може вважатись для передплатників газети податковою консультацією.

Заступник Голови О. Онищенко