Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 30 березня 2011 р. N 245-р
Київ

Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми
"Національний план дій з реалізації Конвенції про права
інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів"
на період до 2020 року

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів" на період до 2020 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити та подати до 1 жовтня 2011 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів" на період до 2020 року".

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 30 березня 2011 р. N 245-р

Концепція
Загальнодержавної програми "Національний план дій
з реалізації Конвенції про права інвалідів
та розвитку системи реабілітації інвалідів"
на період до 2020 року

Визначення проблеми,
на розв'язання якої спрямована Програма

Протягом останніх десятиріч відбулися істотні зміни у ставленні до інвалідів в суспільстві. Основою таких змін є визнання прав інвалідів на повноцінне життя у суспільстві і створення державою належних умов для їх реабілітації та соціальної інтеграції.

На даний час в Україні зареєстровано 2,64 млн. інвалідів, що становить більш як 5,7 відсотка загальної чисельності населення.

Найважливішим міжнародним документом, що стосується інвалідів, є Конвенція про права інвалідів (далі - Конвенція). Україна ратифікувала Конвенцію та Факультативний протокол до неї 16 грудня 2009 року.

На сьогодні національне законодавство не повною мірою відповідає положенням Конвенції. Реалізація положень Конвенції потребує подальшого розв'язання проблем життєдіяльності інвалідів та дітей-інвалідів, розвитку системи їх реабілітації, зокрема шляхом розширення мережі центрів реабілітації, створення сучасних закладів для осіб з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, залучення таких осіб до ефективної участі у житті суспільства нарівні з іншими громадянами.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом

Більшість нормативно-правових актів у сфері захисту та дотримання прав інвалідів прийнята до підписання та ратифікації Конвенції, за умов дотримання принципів медичної моделі інвалідності, згідно з якою проблеми інвалідів розглядаються як такі, що зумовлені їх обмеженими через стан здоров'я фізичними можливостями. Конвенція містить соціальну модель інвалідності, що передбачає залучення інвалідів до ефективної участі в житті суспільства нарівні з іншими громадянами.

На законодавчому рівні не забезпечено повною мірою реалізацію прав інвалідів, зокрема у сфері освіти та охорони здоров'я, працевлаштування, користування транспортними послугами, безперешкодного доступу до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення, а також інформації.

Крім того, потребують вирішення питання, пов'язані з:

обмеженим фінансуванням програм соціального захисту інвалідів;

наданням реабілітаційних послуг усім інвалідам, які їх потребують;

недостатньою кількістю реабілітаційних закладів для інвалідів з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю;

незадовільним станом забезпечення навчальних закладів підручниками, методичною літературою для інвалідів.

Отже, як свідчать результати аналізу нормативно-правової бази, національне законодавство не суперечить Конвенції, але не забезпечує в повному обсязі реалізації інвалідами своїх прав у всіх сферах життєдіяльності.

Мета Програми

Метою Програми є врегулювання питання забезпечення захисту прав інвалідів, покращення умов їх життєдіяльності та вдосконалення системи реабілітації інвалідів з урахуванням положень Конвенції.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Конвенції, що потребує тривалого часу і значних витрат з різних джерел фінансування.

Другий варіант передбачає розроблення Загальнодержавної програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів" із строком реалізації до 2016 року. Зазначений строк є не достатнім для внесення необхідних змін до актів законодавства та їх ефективної реалізації. Крім того, необхідною умовою досягнення мети Конвенції у частині дотримання прав інвалідів і недопущення їх дискримінації є формування відповідної суспільної думки, зокрема щодо розуміння соціальної моделі інвалідності.

Третій, оптимальний варіант передбачає розроблення Загальнодержавної програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів" на період до 2020 року.

Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

визначення пріоритетів і принципів реалізації державної політики щодо поліпшення становища інвалідів, захисту їх прав відповідно до міжнародних зобов'язань держави;

реформування і приведення системи забезпечення та захисту прав інвалідів у відповідність із сучасними умовами та потребами цієї категорії громадян;

удосконалення системи реабілітації інвалідів;

оптимізації мережі реабілітаційних установ;

залучення представників громадськості до участі в реалізації та захисті прав інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності;

удосконалення законодавства з питань захисту прав інвалідів, зокрема у сфері освіти, охорони здоров'я, працевлаштування, користування транспортними послугами;

забезпечення безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення, а також інформації;

посилення відповідальності юридичних і фізичних осіб за порушення прав інвалідів;

розвитку міжнародного співробітництва у сфері дотримання прав інвалідів, визначених Конвенцією;

широкого висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту інвалідів.

Програму передбачається виконати протягом 2012-2020 років.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

покращення умов життєдіяльності інвалідів;

приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Конвенції;

зменшення кількості звернень, скарг, судових позовів до міжнародних організацій, зокрема Комітету ООН з прав інвалідів, щодо дотримання Україною прав інвалідів.

Оцінка фінансових ресурсів,
необхідних для виконання Програми

Фінансування заходів Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел.

Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік.