НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
12.03.2011 N 1664/09/17-11

АЕК "Київенерго"

Щодо надання роз'яснень

Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) розглянула лист АЕК "Київенерго" від 17.02.2011 N 048-61-1730 щодо гуртожитків сімейного типу та повідомляє.

Згідно з Тарифами на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджених постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (у редакції постанови НКРЕ від 13.01.2011 N 8) (далі - Тарифи НКРЕ) встановлено окремий тариф на електричну енергію, що відпускається, зокрема гуртожиткам сімейного типу.

Для визначення належності населеного пункту до гуртожитку сімейного типу слід взяти до уваги положення нижченаведених нормативно-правових актів.

Статтею 4 Житлового кодексу України ( 5464-10 ) (далі - Кодекс) встановлено поняття та види житлового фонду, до якого відноситься житловий фонд спеціального призначення, який включає квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту.

Загальне визначення поняття "гуртожитки" наведено у статті 127 Кодексу ( 5464-10 ). Так, згідно із зазначеною статтею Кодексу для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Гуртожитки належать до житлового фонду.

Для тимчасового проживання осіб, які:

відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості,

а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки.

Отже, згідно з нормами Кодексу ( 5464-10 ) розрізняються терміни "гуртожитки" та "спеціальні гуртожитки".

Примірне положення про гуртожитки (далі - Примірне положення) затверджено чинною на сьогодні постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.86 N 208.

Відповідно до пункту 4 Примірного положення ( 208-86 ) гуртожитки підрозділяються на два види:

для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);

для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

Таким чином, у Примірному положенні ( 208-86 ) міститься загальна градація гуртожитків залежно від сімейного статусу громадян. Різновидом гуртожитків є гуртожитки для проживання сімей.

Крім того, згідно із статтею 3 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" ( 3334-15 ) (далі - Закон) до житла з житлового фонду соціального призначення належать:

1) квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;

2) жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

При цьому соціальне житло - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.

Зокрема, соціальний гуртожиток - соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Отже, житловий фонд соціального призначення надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту. Відповідно до статті 11 згаданого Закону ( 3334-15 ) право на отримання квартир із житлового фонду соціального призначення мають, зокрема громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше.

Згідно із пунктом 6 Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. N 783, за призначенням вказані гуртожитки можуть бути двох видів:

для проживання одиноких осіб;

для проживання сімей.

Враховуючи вищенаведене, гуртожитки різних видів насамперед поділяються на гуртожитки для проживання одиноких осіб і для проживання сімей. Поняття "гуртожиток сімейного типу", що міститься у постанові НКРЕ від 10.03.99 N 309, за змістом відповідає визначенню поняття "гуртожитку для проживання сімей".

При цьому визначене у Примірному положенні ( 208-86 ) поняття "спеціальні гуртожитки" та визначене нормами Закону ( 3334-15 ) поняття "соціальний гуртожиток" є тотожними за змістом, адже перше поняття є окремим випадком другого.

Варто зазначити, що згідно з пунктом 5 Примірного положення ( 208-86 ) жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Отже, з метою отримання гуртожитком для проживання сімей (у т.ч. гуртожитком для малих сімей, молодих сімей тощо) тарифу на електричну енергію згідно з другими абзацами пунктів 2.1, 2.2 та 2.3 Тарифів НКРЕ, необхідно надати до відповідного РЕМу енергопостачальної компанії копію Реєстраційного посвідчення гуртожитку.

При цьому Комісія вважає, що застосування відповідного рівня тарифу на електричну енергію гуртожитку для проживання сімей має бути з 1 лютого 2011 року відповідно до постанови НКРЕ від 13.01.2011 N 8.

Стосовно технічних цілей та обліку електричної енергії

Відповідно до Примітки частини другої Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.99 N 152/3445 передбачено, що електрична енергія, яка витрачається населеними пунктами (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств) на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, оплачується за тарифом 26,4 коп. за 1 кВт·год. (без ПДВ).

Особливості встановлення та експлуатації засобів обліку електричної енергії для юридичних осіб (у т.ч. для населених пунктів) визначені розділом 3 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (зі змінами) (далі - ПКЕЕ).

Положеннями пункту 3.6 ПКЕЕ визначено, що споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Таким чином, гуртожитки сімейного типу повинні розраховуватись за спожиту електроенергію на технічні цілі за окремим засобом обліку електричної енергії за тарифом 26,4 коп. за 1 кВт·год. (без ПДВ).

Член Комісії К.Теличко