МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 574 від 14.12.2001
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 січня 2002 р. за N 3/6291

Про затвердження Інструкції про статус відповідальних
виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у
бюджетному процесі

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
фінансів
N 1455 від 24.11.20
10 )

З метою чіткого розмежування повноважень, прав і відповідальності головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм у процесі складання, затвердження та виконання бюджету в умовах застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, керуючись частиною 2 статті 32, статтею 42 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), наказую: ( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1455 від 24.11.2010 )

1. Затвердити Інструкцію про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, що додається.

2. Департаменту по бюджету (Мярковський А.I.) подати на державну реєстрацію цей наказ до Міністерства юстиції України і довести його до відома головних розпорядників коштів державного бюджету.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр I.О.Мітюков

Затверджено
Наказ Міністерства фінансів
України
14.12.2001 N 574

(у редакції наказу
Міністерства фінансів
України
від 24.11.2010 N 1455)

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 січня 2002 р. за N 3/6291

Інструкція
про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та
особливості їх участі у бюджетному процесі

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена з метою чіткого розмежування повноважень, прав і відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів державного бюджету (далі - головний розпорядник) та відповідальних виконавців бюджетних програм (далі - відповідальний виконавець) у процесі складання, затвердження та виконання бюджету.

1.2. Відповідальний виконавець визначається головним розпорядником за погодженням з Міністерством фінансів України.

У структурі коду бюджетної програми ознакою відповідального виконавця є четверта цифра коду.

У системі головного розпорядника не може бути більше ніж дев'ять відповідальних виконавців (цифри від 1 до 9), уключаючи апарат головного розпорядника, ознакою якого завжди є цифра 1.

1.3. Відповідальними виконавцями можуть бути:

головний розпорядник - за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом;

розпорядники бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня (далі - розпорядники коштів нижчого рівня), які виконують бюджетні програми у системі головного розпорядника.

1.4. Відповідальний виконавець є юридичною особою, має окремий рахунок та бухгалтерський баланс.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

1.5. Відповідальні виконавці:

1) розробляють плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетних періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів));

2) організовують та забезпечують на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подають їх головному розпоряднику бюджетних коштів;

3) отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України; приймають рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляють та доводять до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) затверджують кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

5) надають головному розпоряднику пропозиції щодо формування порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими передбачає нормативно-правове визначення механізму використання бюджетних коштів;

6) розробляють проекти паспортів бюджетних програм та подають головному розпоряднику бюджетних коштів, складають звіти про їх виконання, здійснюють аналіз показників виконання бюджетних програм;

7) здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

8) здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

9) здійснюють своєчасне повернення у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою, та коштів, наданих під державні гарантії;

2. Особливості участі відповідальних виконавців у процесі
формування державного бюджету

2.1. Після отримання від Міністерства фінансів України граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету на наступний рік головні розпорядники розподіляють ці обсяги між відповідальними виконавцями, у триденний строк повідомляють відповідальних виконавців про належні їм обсяги та організовують розроблення бюджетних запитів.

2.2. Відповідальні виконавці в установленому головним розпорядником порядку забезпечують складання бюджетних запитів за кожною бюджетною програмою, за виконання якої вони відповідають, та подають головному розпорядникові.

2.3. У процесі опрацювання бюджетних запитів у Міністерстві фінансів України відповідальні виконавці мають право брати участь разом з головним розпорядником в обговоренні та узгодженні бюджетних програм, що пропонуються головним розпорядником для включення до проекту державного бюджету.

3. Особливості участі відповідальних виконавців у процесі
виконання державного бюджету

3.1. Після отримання головним розпорядником від Міністерства фінансів України лімітних довідок про бюджетні асигнування (з помісячним розподілом асигнувань із загального фонду в цілому) головний розпорядник визначає помісячні обсяги бюджетних асигнувань із загального фонду в цілому по кожному відповідальному виконавцю та у триденний строк повідомляє відповідальних виконавців про визначені їм обсяги.

3.2. Відповідальні виконавці уточнюють розпорядникам нижчого рівня та одержувачам за своєю мережею обсяги бюджетних асигнувань, зведені проекти кошторисів, плани асигнувань загального і спеціального фондів, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків, що включаються до проекту кошторису, та подають на погодження головним розпорядникам бюджетних коштів затверджені кошториси.

3.3. Для складання розпису державного бюджету виключно головні розпорядники в установленому порядку подають Міністерству фінансів України зведені проекти кошторисів та зведені плани асигнувань (у розрізі затверджених бюджетних програм та їх відповідальних виконавців).

3.4. У розписі державного бюджету розподіл бюджетних асигнувань головним розпорядникам здійснюється в розрізі відповідальних виконавців за всіма затвердженими бюджетними програмами у розрізі відповідно до категорій кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

3.5. До початку бюджетного року відповідальні виконавці визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів та подають головному розпоряднику для зведення мережі по головному розпоряднику та подання до Державного казначейства України в установленому порядку.

У процесі виконання бюджету зміни до мережі вносять головні розпорядники за поданням відповідальних виконавців.

3.6. Державне казначейство України доводить витяги з розпису державного бюджету до головних розпорядників за всіма бюджетними програмами в розрізі відповідальних виконавців. Головний розпорядник протягом одного робочого дня доводить витяги з розпису до відповідальних виконавців за їх бюджетними програмами.

3.7. Відповідальні виконавці здійснюють розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань за своєю мережею в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями та подають головному розпоряднику для зведення показників по головному розпоряднику. Зазначений розподіл за підписом головного розпорядника подається Державному казначейству України в установленому порядку.

У процесі виконання бюджету зміни до розподілу показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань вносять головні розпорядники за поданням відповідальних виконавців.

Відповідальні виконавці несуть згідно із законом відповідальність за зведення показників, своєчасність подання та достовірність інформації, поданої головним розпорядникам бюджетних коштів та Державному казначейству України.

3.8. Державне казначейство України подає головному розпоряднику виписку з рахунку відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального (спеціального) фонду державного бюджету (з обов'язковим урахуванням примітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань).

Головні розпорядники після отримання такої виписки розподіляють зазначені обсяги відкритих асигнувань загального (спеціального) фонду державного бюджету між відповідальними виконавцями та повідомляють відповідальних виконавців про визначені їм обсяги.

Відповідальні виконавці здійснюють розподіл відкритих асигнувань за своєю мережею та подають відповідні документи на підпис головному розпоряднику.

Підписані головним розпорядником розподіли відкритих асигнувань подаються ним до Державного казначейства України.

3.9. Відповідальні виконавці подають фінансову звітність за бюджетними програмами головному розпорядникові та Державному казначейству України. Головний розпорядник у встановленому порядку подає зведену фінансову звітність Державному казначейству України.

( Інструкція в редакції Наказу Міністерства фінансів N 1455 від 24.11.2010 )

Начальник Управління державного бюджету та бюджетної політики С.Л.Фещук