ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про внесення змін до деяких законів України
щодо регулювання діяльності банків
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351; 2002 р., N 17, ст.117; 2010 р., N 37, ст. 496, N 49, ст. 570):
1) пункти 9 і 11 статті 7 викласти в такій редакції:
"9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків";
"11) здійснює сертифікацію тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку";
2) пункт 6 статті 15 викласти в такій редакції:
"6) встановлює порядок надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, а також ліцензій іншим юридичним особам у випадках, передбачених законом";
3) у частині першій статті 57 слова "на здійснення окремих банківських операцій" виключити;
4) статтю 68 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"Національний банк України розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про власників істотної участі у банках".
2. У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 365):
1) у частині третій статті 6 слова "національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку" замінити словами "міжнародних стандартів фінансової звітності";
2) частину п’яту статті 11 викласти в такій редакції:
"5. Форми фінансової звітності банків встановлюються Національним банком України";
3) частину першу статті 14 доповнити словами "а для банків - Національним банком України".
3. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30 з наступними змінами):
1) у статті 2:
а) визначення термінів "державна реєстрація банку", "капітал підписний", "підрозділ банку", "представництво банку" та "філія банку" виключити;
б) визначення термінів "банк", "ділова репутація", "істотна участь", "капітал банку", "капітал регулятивний", "капітал статутний" та "контроль" викласти в такій редакції:
"банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків";
"ділова репутація - відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи";
"істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи";
"капітал банку - власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань";
"капітал регулятивний - сукупність основного та додаткового капіталів, складові яких визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України";
"капітал статутний - сплачена грошовими внесками учасників банку вартість акцій, паїв банку в розмірі, визначеному статутом";
"контроль - можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином";
в) доповнити визначенням термінів такого змісту (в алфавітному порядку):
"асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича";
"інспекційна перевірка банку - форма здійснення банківського нагляду уповноваженими Національним банком України особами безпосередньо у банку";
"керівники юридичної особи (крім банку) - керівник підприємства, установи, члени виконавчого органу та ради (спостережної ради) юридичної особи";
"контролер - фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином";
"норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку - співвідношення між розміром регулятивного капіталу і сумою активів та позабалансових зобов’язань, зважених на відповідні коефіцієнти кредитного ризику, та сумою вимог для покриття інших ризиків банку";
"розкриті резерви - резерви і фонди, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку та оприлюднені у фінансовій звітності банку";
"структура власності - система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в юридичній особі, у тому числі відносини контролю між ними щодо цієї юридичної особи";
2) текст статті 4 викласти в такій редакції:
"Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України.
Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.
Національний банк України визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого.
Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.
Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України";
3) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:
"Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом";
4) у статті 7:
а) у частині другій слово "засновується" замінити словом "створюється";
б) частину п’яту викласти в такій редакції:
"Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом";
5) частини другу і третю статті 9 викласти в такій редакції:
"Банківське об’єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України.
Порядок отримання дозволу на створення банківського об’єднання встановлюється Національним банком України";
6) у статті 10:
а) у частині другій слово "комерційного" виключити;
б) частину третю викласти в такій редакції:
"Вимоги Національного банку України щодо надання банківській корпорації банківської ліцензії встановлюються на рівні загальних вимог для банків";
7) у статті 14:
а) частину третю викласти в такій редакції:
"Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та осіб, які набувають істотної участі у банку, встановлюються Національним банком України";
б) частину четверту після слів "має істотну участь" доповнити словами "інститути спільного інвестування";
8) частину шосту статті 15 викласти в такій редакції:
"Відокремлений підрозділ банку використовує найменування лише того банку, відокремленим підрозділом якого він є. До назви відокремленого підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього відокремленого підрозділу";
9) у статті 16:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"Статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України";
б) абзац перший та пункт 1 частини другої викласти в такій редакції:
"Статут банку обов’язково має містити таку інформацію про банк:
1) найменування банку (повне та скорочене)";
в) частини третю і четверту замінити шістьма частинами такого змісту:
"Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.
Банк подає документи для погодження змін до статуту банку, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.
Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України.
Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.
Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів";
10) статті 17 - 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 17. Державна реєстрація юридичної особи,
яка має намір здійснювати банківську діяльність
Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, проводиться відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Уповноважена засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, після погодження Національним банком України статуту цієї особи.
Особа, уповноважена засновником юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи подає Національному банку України разом із заявою про погодження статуту такі документи:
1) протоколи зборів засновників та установчих зборів, договір про створення банку або рішення про створення державного банку;
2) статут банку;
3) копії документів, визначених Національним банком України, необхідних для ідентифікації самого засновника та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю у банку;
4) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про:
ділову репутацію самого засновника, а для засновника - юридичної особи також і членів виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність;
фінансовий стан засновника - юридичної особи, а також про майновий стан засновника - фізичної особи;
наявність у засновника достатньої кількості власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;
5) документи, що засвідчують повну сплату засновниками внесків до статутного капіталу;
6) відомості про структуру власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та засновника, що набуває істотної участі в ній, відповідно до вимог Національного банку України;
7) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про асоційованих осіб засновника - фізичної особи;
8) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про юридичних осіб, у яких засновник - фізична особа є керівником та/або контролером;
9) копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
10) висновок Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством України;
11) копію платіжного документа про внесення плати за погодження статуту банку, розмір якої встановлюється Національним банком України.
Особа, уповноважена засновником юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи додатково подає Національному банку України встановлені частиною дев’ятою статті 34 цього Закону документи щодо засновників - іноземних юридичних осіб та частиною одинадцятою статті 34 цього Закону щодо засновників - фізичних осіб - іноземців. Документи, що подаються згідно з цією частиною, мають бути складені з урахуванням вимог частин дванадцятої і тринадцятої статті 34 цього Закону.
Національний банк України приймає рішення про погодження статуту або про відмову в погодженні статуту не пізніше тримісячного строку з дня подання повного пакета документів, визначених цим Законом. Національний банк України приймає рішення з урахуванням вимог частини чотирнадцятої статті 34 цього Закону.
Національний банк України має право вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.
Засновнику юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, забороняється відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями належні йому акції до отримання цією юридичною особою банківської ліцензії.
Юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків.
Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.
Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без отримання банківської ліцензії, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Стаття 18. Підстави для відмови в погодженні статуту
юридичної особи, яка має намір
здійснювати банківську діяльність
Національний банк України має право відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту, у разі якщо:
1) подано неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту;
2) документи містять недостовірну інформацію;
3) документи не відповідають вимогам законів України чи нормативно-правових актів Національного банку України;
4) ділова репутація засновника, а для засновника - юридичної особи і членів її виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в банку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;
5) фінансовий стан засновника - юридичної особи та/або майновий стан засновника - фізичної особи не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;
6) засновник не має власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;
7) структура власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або засновника, що набуває істотної участі, не відповідає вимогам щодо її прозорості, встановленим Національним банком України;
8) не надано документи, що підтверджують наявність сплаченого статутного капіталу юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.
Національний банк України не має права відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту з інших підстав, крім зазначених у цій статті.
Стаття 19. Банківська ліцензія
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов’язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для отримання банківської ліцензії подає Національному банку України разом із заявою про видачу банківської ліцензії такі документи:
1) копію свідоцтва про державну реєстрацію;
2) копію статуту з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи;
3) копії зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (для банку, що створюється у формі публічного акціонерного товариства);
4) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
5) відомості за формою, визначеною Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про:
наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів), у тому числі голови правління, їх професійну придатність та ділову репутацію;
професійну придатність головного бухгалтера та керівника служби внутрішнього аудиту;
ділову репутацію членів спостережної ради, головного бухгалтера та керівника служби внутрішнього аудиту;
наявність організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;
6) копії внутрішніх положень банку, що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;
7) бізнес-план на три роки, складений згідно з вимогами, встановленими Національним банком України;
8) копію платіжного документа про внесення плати за видачу банківської ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов’язана подати Національному банку України для отримання банківської ліцензії одночасно всі документи та інформацію, визначені цим Законом.
Національний банк України приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні протягом двох місяців з дня отримання повного пакета документів, визначених цим Законом. У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається Національним банком України протягом трьох днів з дня отримання повного пакета документів, визначених цим Законом.
Національний банк України вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії.
Банк не має права передавати банківську ліцензію третім особам.
Керівники банку та особи, які мають істотну участь у банку, зобов’язані протягом усього часу, упродовж якого вони зберігають свій статус або мають істотну участь у банку, відповідати вимогам, встановленим цим Законом";
11) доповнити статтею 191 такого змісту:
"Стаття 191. Підстави для відмови у видачі банківської ліцензії
Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі якщо:
1) подано неповний пакет документів, необхідних для видачі банківської ліцензії;
2) документи, подані для видачі банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;
3) документи, подані для видачі банківської ліцензії, не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Національного банку України;
4) юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, звернулася із заявою про видачу банківської ліцензії після спливу річного терміну з дня її державної реєстрації;
5) професійна придатність та/або ділова репутація хоча б одного з керівників юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або керівника її служби внутрішнього аудиту не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;
6) як мінімум три особи не призначені членами правління (ради директорів), у тому числі голова правління;
7) відсутні банківське обладнання, комп’ютерна техніка, програмне забезпечення, приміщення, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України.
Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі невиконання її засновниками вимог частини сьомої статті 17 цього Закону.
Національний банк України зобов’язаний звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи у разі невиконання юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, протягом року з дня державної реєстрації вимог частини першої статті 19 цього Закону";
12) частину четверту статті 20 після слів "є підставою для" доповнити словами "виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків та";
13) статті 21 - 22 виключити;
14) назву глави 4 та статтю 23 викласти в такій редакції:
"Глава 4. Відокремлені підрозділи банку
Стаття 23. Порядок відкриття відокремлених
підрозділів банку на території України
Банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про відкриття відокремленого підрозділу.
Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.
Відокремлений підрозділ банку має право розпочати свою діяльність через 10 днів після повідомлення банком Національного банку України про відкриття такого відокремленого підрозділу.
У повідомленні про відкриття відокремленого підрозділу, що здійснюватиме діяльність від його імені, банк зобов’язаний зазначити:
1) внутрішньобанківський реєстраційний код відокремленого підрозділу;
2) повне найменування відокремленого підрозділу;
3) місцезнаходження відокремленого підрозділу;
4) прізвище, ім’я та по батькові керівника відокремленого підрозділу;
5) обсяг та види діяльності, що виконуватиметься відокремленим підрозділом;
6) інформацію про відповідне рішення уповноваженого органу банку про відкриття такого підрозділу;
7) номер та дату затвердження положення про відокремлений підрозділ банку;
8) підтвердження відповідності відокремленого підрозділу вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, у тому числі щодо приміщення, обладнання відокремленого підрозділу банку і професійної придатності та ділової репутації керівників відокремленого підрозділу.
Національний банк України має право прийняти рішення про припинення здійснення відокремленим підрозділом банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком свого відокремленого підрозділу містить неправдиві відомості чи діяльність такого відокремленого підрозділу не відповідає вимогам цього Закону та нормативно-правовим актам Національного банку України.
До повідомлення про відкриття відокремленого підрозділу, що виконуватиме функції представництва та захисту інтересів банку, додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття представництва;
2) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом банку.
Банк зобов’язаний повідомляти Національний банк України про зміни в документах та інформації, які надаються згідно з вимогами цієї статті, та надсилати Національному банку України копію рішення про внесення змін до положення про відокремлений підрозділ у двотижневий строк після його затвердження уповноваженим органом банку.
Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про прийняття уповноваженим органом банку рішення про закриття відокремленого підрозділу в семиденний строк після прийняття такого рішення та про фактичне припинення його діяльності - у триденний строк";
15) у статті 24:
а) у частині другій:
пункт 1 викласти в такій редакції:
"1) до держави, в якій зареєстровано іноземний банк, відсутні суттєві застереження з боку відповідних міжнародних органів щодо виконання нею міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму";
у пункті 4 цифри та слова "10 мільйонів євро" замінити цифрами та словами "120 мільйонів гривень";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"Національний банк України здійснює акредитацію філій та представництв іноземних банків на території України в порядку та на умовах, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України";
в) частину шосту доповнити пунктами 13 - 17 такого змісту:
"13) копії внутрішніх положень (їх перелік), що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;
14) відомості за формою, визначеною Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про наявність організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень відповідно до вимог, встановлених Національним банком України;
15) бізнес-план на три роки, складений згідно з вимогами, установленими Національним банком України;
16) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про ділову репутацію іноземного банку;
17) відомості, визначені Національним банком України, щодо власників істотної участі в іноземному банку";
г) частину десяту викласти в такій редакції:
"Філія іноземного банку здійснює свою діяльність відповідно до вимог, встановлених законами України для банків";
ґ) частину дванадцяту виключити;
д) після частини сімнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Національний банк України має право скасувати акредитацію представництва іноземного банку шляхом виключення відповідного запису з Державного реєстру банків у порядку, визначеному Національним банком України".
У зв’язку з цим частини вісімнадцяту і дев’ятнадцяту вважати відповідно частинами дев’ятнадцятою і двадцятою;
е) частину дев’ятнадцяту після слів і цифр "у пунктах 4 - 6" доповнити цифрами "14 - 17";
16) у частині п’ятій статті 27 слова "не буде" замінити словами "та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть", а слово "його" замінити словом "їх";
17) у статті 28:
а) пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:
"4) призначення аудиторської фірми";
б) у частині другій слова "державної реєстрації нового банку або для реєстрації змін і доповнень до установчих документів" замінити словами "погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту";
в) частину третю виключити;
18) у статті 30:
а) назву після слова "структура" доповнити словом "регулятивного";
б) абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
"Регулятивний капітал банку включає";
в) в абзаці першому частини другої слова "сплачений і зареєстрований" виключити, а після слів "додаткових внесків акціонерів у" доповнити словом "статутний";
г) у частині третій:
абзац другий пункту 3 після слів "вони є незабезпеченими" доповнити словом "банком";
перше речення пункту 4 після слів "звичайні незабезпечені" доповнити словом "банком";
19) статтю 31 викласти в такій редакції:
"Стаття 31. Розмір статутного капіталу на момент
державної реєстрації юридичної особи, яка має
намір здійснювати банківську діяльність
Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень.
Національний банк України має право встановлювати для окремих юридичних осіб, які мають намір здійснювати банківську діяльність, залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний розмір статутного капіталу на момент їх державної реєстрації, але не нижче розміру, передбаченого цією статтею";
20) у статті 32:
а) частину четверту викласти в такій редакції:
"Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, до отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків має право витрачати кошти, що вносяться засновниками для формування її статутного капіталу, виключно з метою підготовки до здійснення нею банківської діяльності";
б) друге речення частини п’ятої замінити двома реченнями такого змісту: "Регулятивний капітал банку не може бути меншим за статутний капітал. Ця вимога не поширюється на новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії";
21) у статті 33:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"Банки здійснюють емісію власних акцій відповідно до законодавства України про господарські товариства та цінні папери з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
б) у частині третій слова "оголошення підписки на акції або паї банку та" виключити;
22) статтю 34 викласти в такій редакції:
"Стаття 34. Істотна участь
Юридична або фізична особа, яка має намір набути істотної участі у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного капіталу банку чи правом голосу акцій (паїв) у статутному капіталі банку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив на управління або діяльність банку, зобов’язана повідомити про свої наміри цей банк і Національний банк України за три місяці до набуття істотної участі або її збільшення.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані надати Національному банку України разом з повідомленням повний пакет документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України розглядає документи, визначені у цій статті, протягом трьох місяців з дня отримання повного пакета відповідних документів.
Національний банк України надає (надсилає) рішення про заборону набувати або збільшувати істотну участь у банку відповідній особі із зазначенням підстав такої заборони.
У разі якщо Національний банк України у строк, визначений частиною третьою цієї статті, не надіслав відповідній особі рішення про заборону набувати або збільшувати істотну участь у банку, таке набуття або збільшення вважається погодженим.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані повідомити банк про погодження Національним банком України набуття або збільшення істотної участі у банку та надати інформацію про свою структуру власності та розмір частки істотної участі у банку.
Юридична чи фізична особа, яка має намір передати істотну участь у банку будь-якій іншій особі або зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі банку або право голосу виявиться нижче рівнів, визначених частиною першою цієї статті, або передати контроль над банком іншій особі, має повідомити про це банк та Національний банк України в установленому ним порядку.
Юридична особа, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, зобов’язана надати банку та Національному банку України в установленому ним порядку:
1) документи, визначені Національним банком України, що підтверджують істотну участь у банку для юридичної особи, яка має намір збільшити істотну участь у банку;
2) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про:
ділову репутацію самої юридичної особи, членів її виконавчого органу і наглядової ради, власників істотної участі та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі у банку;
фінансовий стан самої особи;
наявність достатньої кількості власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку;
3) копії документів, визначених Національним банком України, необхідні для ідентифікації самої юридичної особи та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі у банку;
4) відомості про свою структуру власності відповідно до вимог Національного банку України;
5) висновок Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством України.
Іноземна юридична особа, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, додатково подає Національному банку України такі документи:
1) копію рішення уповноваженого органу управління іноземної юридичної особи про участь у банку в Україні;
2) письмовий дозвіл на участь іноземної юридичної особи у банку в Україні, виданий уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземної юридичної особи, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземної юридичної особи про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу;
3) витяг із торговельного, банківського, судового реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземної юридичної особи в країні, в якій зареєстровано її головний офіс;
4) копію аудиторського висновку аудитора іноземної держави, підтвердженого українською аудиторською фірмою, про фінансовий стан іноземної юридичної особи на кінець останнього повного календарного року.
Фізична особа, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, зобов’язана надати банку та Національному банку України в установленому ним порядку:
1) документи, визначені Національним банком України, що підтверджують істотну участь у банку для фізичної особи, яка має намір збільшити істотну участь у банку;
2) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про ділову репутацію самої особи та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про майновий стан самої особи та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю у банку;
4) копії документів, необхідних для ідентифікації фізичної особи та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі у банку;
5) відомості за формою, установленою Національним банком України, про асоційованих осіб фізичної особи;
6) відомості за формою, установленою Національним банком України, про юридичних осіб, у яких фізична особа є керівником та/або контролером.
Фізична особа - іноземець, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, додатково подає Національному банку України письмовий дозвіл на участь у банку в Україні, виданий уповноваженим контролюючим органом країни, в якій вона має постійне місце проживання, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу.
Документи, зазначені в цій статті, що подаються іноземною юридичною особою та фізичною особою - іноземцем, мають бути нотаріально засвідчені за місцем видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, зазначені в цій статті, складені іноземною мовою, мають супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українською мовою.
Національний банк України погоджує набуття або збільшення істотної участі іноземною юридичною та фізичною особою за таких умов:
1) держава, в якій зареєстрована (має постійне місце проживання) іноземна особа, на належному рівні забезпечує виконання міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
2) банківський нагляд у державі, в якій зареєстрована (має постійне місце проживання) іноземна особа, за оцінкою відповідних міжнародних органів в цілому відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;
3) між Національним банком України та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстрована (має постійне місце проживання) іноземна особа, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов.
Національний банк України має право заборонити юридичній або фізичній особі набувати або збільшувати істотну участь у банку, у разі якщо:
1) подано неповний пакет документів, документи містять недостовірну інформацію або не відповідають вимогам законів України чи нормативно-правових актів Національного банку України;
2) ділова репутація особи, а для юридичної особи і членів її виконавчого органу та/або наглядової ради, власників істотної участі у ній та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі у банку, не відповідає вимогам щодо її бездоганності, установленим Національним банком України;
3) фінансовий стан юридичної особи та/або майновий стан фізичної особи та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю у банку, не відповідають вимогам, установленим Національним банком України;
4) особа не має власних коштів для набуття або збільшення істотної участі у банку;
5) набуття або збільшення особою істотної участі у банку загрожуватиме інтересам вкладників та інших кредиторів банку або суперечитиме антимонопольному законодавству України;
6) структура власності юридичної особи не відповідає вимогам щодо її прозорості, встановленим Національним банком України.
Юридична особа, яка має істотну участь у банку, зобов’язана повідомляти Національний банк України у встановленому ним порядку про всі зміни структури її власності, а також надавати інформацію щодо ділової репутації новопризначених керівників у місячний строк з моменту настання відповідних змін.
Фізична особа, яка має істотну участь у банку, зобов’язана повідомляти Національний банк України у встановленому ним порядку про всі зміни в інформації, яку вона надає згідно з вимогами цієї статті.
Національний банк України має право визначати наявність значного чи вирішального впливу на управління або діяльність юридичної особи";
23) статтю 35 викласти в такій редакції:
"Стаття 35. Достатність (адекватність)
регулятивного капіталу
Банк та кожний власник істотної участі зобов’язані підтримувати норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку на рівні, встановленому Національним банком України.
Національний банк України має право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення основного капіталу до сукупних активів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань банку.
Національний банк України, враховуючи потреби забезпечення стабільності банківської системи та загальноприйняті в міжнародній практиці принципи і стандарти, визначає мінімальний розмір регулятивного капіталу банку, мінімальне значення та порядок обчислення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів та коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань банку.
Банк зобов’язаний подати на розгляд до Національного банку України план заходів щодо відновлення рівня регулятивного капіталу, якщо цей рівень зменшиться до мінімально встановленого Національним банком України. План заходів надається банком протягом 10 днів з дня встановлення факту зменшення рівня регулятивного капіталу та має визначати порядок і строки виконання запланованих заходів.
Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал банку в будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу.
Банк має право здійснювати виплату дивідендів один раз на рік за підсумками календарного року за рахунок прибутку звітного року, що залишається в розпорядженні банку. Банк здійснює виплату дивідендів у порядку, передбаченому статутом банку";
24) у статті 38:
а) у пункті 5 частини другої слова "затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора" замінити словами "та заходів за результатами розгляду висновків аудиторської фірми";
б) доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Рішення загальних зборів банку не має юридичної сили в разі його прийняття з використанням права голосу належних або контрольованих акцій (паїв) осіб, яким Національний банк України заборонив користуватися правом голосу належних або контрольованих акцій (паїв)";
25) у частині другій статті 39:
а) пункт 1 після слів "(ради директорів)" доповнити словами "керівника служби внутрішнього аудиту";
б) пункти 3 та 6 викласти в такій редакції:
"3) визначає аудиторську фірму, розглядає її висновок та готує рекомендації загальним зборам учасників для прийняття рішення щодо нього";
"6) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, відокремлених підрозділів, затвердження їх статутів і положень";
26) у частині першій статті 42 слово "структурних" виключити;
27) у статті 44:
а) частину першу після слів "постійно діючий" доповнити словом "структурний";
б) пункт 2 частини другої після слів "надає відповідним" доповнити словом "структурним";
28) частину четверту статті 45 після слів "нагляд за діяльністю будь-якого" доповнити словами "відокремленого та структурного";
29) у статті 46:
а) у пункті 2 частини першої слово "структурних" виключити;
б) частину другу доповнити словами "про яку банк та власник істотної участі зобов’язані інформувати Національний банк України";
30) статтю 47 викласти в такій редакції:
"Стаття 47. Види діяльності банку
Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.
Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
До банківських послуг належать:
1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;
3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Національний банк веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.
Банк набуває право на залучення у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів від фізичних осіб через два роки з дня отримання ним банківської ліцензії.
Порядок і умови набуття банком права на залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб встановлюються Національним банком України.
Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:
1) інвестицій;
2) випуску власних цінних паперів;
3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;
4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;
6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);
7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.
Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.
Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги.
Банк не пізніш як за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) зобов’язаний повідомити про це Національний банк України згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України.
Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк.
Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги";
31) у статті 49:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"Як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також:
1) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;
2) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
3) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
4) лізинг";
б) частину третю після слів "зобов’язаний мати" доповнити словом "структурний";
в) частину шосту виключити;
32) у статті 50:
а) частини другу та третю викласти в такій редакції:
"Банк має право здійснити інвестицію лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, який надається в порядку, встановленому Національним банком України.
Банк, регулятивний капітал якого повністю відповідає вимогам для здійснення інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України, має право здійснити інвестицію без письмового дозволу, у разі якщо:
1) інвестиція у фінансову установу становить у сукупності не більш як 1 відсоток статутного капіталу банку;
2) інвестиція здійснюється до статутного капіталу бюро кредитних історій, що має ліцензію спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг";
б) у частині п’ятій слова "підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників" замінити словами "в юридичну особу, статутом якої передбачена повна відповідальність її власників";
в) частину шосту викласти в такій редакції:
"Пряма та/або опосередкована участь банку у статутному капіталі будь-якої юридичної особи не має перевищувати 15 відсотків статутного капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не мають перевищувати 60 відсотків розміру статутного капіталу банку";
г) у частині сьомій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"Вимоги частини шостої цієї статті не застосовуються в разі, якщо";
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) цінні папери придбані банком за договором про андеррайтинг та знаходяться у власності банку не більше одного року";
33) у статті 52:
а) пункти 1-4 частини другої замінити пунктами 1-9 такого змісту:
"1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку;
3) керівники юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;
4) керівники та контролери споріднених осіб банку;
5) керівники та контролери афілійованих осіб банку;
6) афілійовані особи банку;
7) споріднені особи банку;
8) асоційовані особи будь-якої фізичної особи, зазначеної в пунктах 1-5 цієї частини;
9) юридичні особи, у яких асоційовані особи, визначені в пункті 8 цієї частини, є керівниками або контролерами";
б) частину п’яту викласти в такій редакції:
"Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов’язань перед пов’язаною особою банку; придбання активів пов’язаної особи банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов’язаною особою банку";
34) у статті 56:
а) у пункті 6 частини першої слово "перелік" замінити словами "інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про";
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"Банк зобов’язаний на постійній основі розміщувати на веб-сайті банку актуалізовану інформацію про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України";
35) у статті 60:
а) у частині першій слова "і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту" виключити;
б) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю".
У зв’язку з цим частини четверту та п’яту вважати відповідно частинами п’ятою та шостою;
36) статтю 61 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону".
У зв’язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою;
37) у частині першій статті 62:
у пункті 2 слова "на письмову вимогу суду або" виключити;
у пункті 4 слова "з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу" замінити словами "щодо наявності банківських рахунків";
38) у статті 67:
а) у частині другій слова "їх підрозділи" замінити словами "їх відокремлені підрозділи";
б) після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.
Державні органи та інші особи зобов’язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію".
У зв’язку з цим частини третю - дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою - одинадцятою;
в) у частині восьмій слова "відповідні органи інших держав" замінити словами "відповідні органи банківського нагляду інших держав";
г) частини дев’яту та десяту замінити чотирма частинами такого змісту:
"Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності.
Банк зобов’язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.
Національний банк України у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку має право запрошувати для надання пояснень голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради цього банку, за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання у банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора".
У зв’язку з цим частину одинадцяту вважати частиною тринадцятою;
39) частину першу статті 68 викласти в такій редакції:
"Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку";
40) у статті 69:
а) у частині п’ятій:
в абзаці першому слова "таку інформацію" виключити;
у пункті 2 слово "інформація" замінити словом "інформацію";
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) баланс та звіт про фінансові результати цієї особи на кінець останнього фінансового року, перевірені аудитором (аудиторською фірмою)";
б) частини восьму та дев’яту замінити п’ятьма частинами такого змісту:
"Банк зобов’язаний протягом місяця, наступного за звітним періодом, розповсюджувати на веб-сайті банку, а також розміщувати у приміщеннях банку, до яких мають доступ клієнти, у тому числі вкладники, квартальний баланс, звіт про фінансові результати банку та примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком України.
Банк зобов’язаний оприлюднювати аудиторський висновок та перевірені аудиторською фірмою річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність в обсязі, що включає:
1) баланс;
2) звіт про фінансові результати;
3) звіт про рух грошових коштів;
4) звіт про власний капітал;
5) примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком України.
Банк зобов’язаний не пізніше 30 квітня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським висновком, а також інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про власників істотної участі у банку шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет.
Банк самостійно або на вимогу Національного банку України протягом місяця з дня оприлюднення зобов’язаний спростувати опубліковану недостовірну фінансову звітність (річну фінансову звітність та/або річну консолідовану фінансову звітність) у такий самий спосіб, у який вона була поширена.
Голова правління та головний бухгалтер банку несуть відповідальність, установлену законодавством України, у разі оприлюднення недостовірної (неповної) фінансової звітності, а також недотримання порядку спростування такої звітності";
41) статтю 70 викласти в такій редакції:
"Стаття 70. Зовнішній аудит банку
Банк зобов’язаний забезпечити проведення щорічної перевірки фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, норм і стандартів аудиту, затверджених Аудиторською палатою України згідно з міжнародними стандартами аудиту та етики.
Право на проведення аудиторської перевірки банку має аудиторська фірма, внесена до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків (далі - Реєстр аудиторських фірм), що ведеться Національним банком України.
Порядок ведення та включення до Реєстру аудиторських фірм визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Реєстр аудиторських фірм підлягає щорічному опублікуванню в офіційному виданні Національного банку України - журналі "Вісник Національного банку України".
Банк та аудиторська фірма зобов’язані надавати Національному банку України на його вимогу пояснення, у тому числі письмові, з питань зовнішнього аудиту банку.
Національний банк України має право вимагати від банку розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк має право укладати договори на проведення аудиторських перевірок річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності з тією самою аудиторською фірмою не більше ніж сім років поспіль.
Банк зобов’язаний у порядку та за вимогами, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України, надати Національному банку України аудиторський висновок та інші документи за результатами аудиту.
Аудиторська фірма зобов’язана повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та надання інших аудиторських послуг викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі банку, що можуть призвести до його неплатоспроможності, у тому числі значних втрат регулятивного капіталу банку.
Керівники банку зобов’язані забезпечити умови для здійснення зовнішнього аудиту банку відповідно до вимог законодавства України та на вимогу аудиторської фірми надати звіти про проведені Національним банком України перевірки банку та звіти зовнішнього і внутрішнього аудиту банку.
Аудиторська фірма на вимогу Національного банку України зобов’язана надати Національному банку України та уповноваженим ним особам робочі документи аудиторської фірми з питань аудиту банку в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Аудиторська фірма не несе відповідальності за розкриття Національному банку України інформації у випадках, визначених у цій статті";
42) у статті 71:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"Кожний банк є об’єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами";
б) частини четверту та п’яту викласти в такій редакції:
"Банки зобов’язані забезпечити уповноваженим Національним банком України особам умови для проведення інспекційної перевірки та вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку.
Керівники та працівники банку зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим Національним банком України особам інформацію, документи та письмові пояснення з питань діяльності банку, а в разі виявлення порушень законодавства України про банки і банківську діяльність, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, також копії документів у порядку, встановленому Національним банком України";
в) частини сьому та дев’яту викласти в такій редакції:
"Уповноважені Національним банком України особи мають право одержувати від банку інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності банку, а також вилучати копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України";
"У ході перевірки банку уповноважені Національним банком України особи мають право перевіряти будь-яку звітність афілійованої та спорідненої особи банку щодо взаємовідносин з банком з метою визначення впливу відносин з цією особою на стан банку. Для цілей перевірки афілійовані та споріднені особи сприяють Національному банку України відповідно до положень цієї статті у тому самому порядку, що застосовується до банків";
43) частину другу статті 72 викласти в такій редакції:
"До осіб, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, належать власники істотної участі у банку";
44) у статті 73:
а) у частині першій:
в абзаці першому слова "або здійснення ризикових операцій, які загрожують" замінити словами "його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону або здійснення ризикової діяльності, що загрожує";
у пункті 4:
у підпункті "е":
в абзаці третьому слово "фонду" замінити словом "капіталу";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"власників істотної участі в банку у разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку в розмірі 10 відсотків від набутої (збільшеної) частки";
у підпункті "є" слова "у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України" виключити;
у підпункті "ж" слова "у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України" виключити;
б) частину третю замінити трьома частинами такого змісту:
"Національний банк у випадку, визначеному у підпункті "є" пункту 4 частини першої цієї статті, призначає довірену особу, якій передається право голосу щодо цих акцій (паїв) і право будь-яким чином брати участь в управлінні банком.
Національний банк України не має права призначати довіреною особою особу, яка є власником істотної участі в цьому банку.
Довірена особа зобов’язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком. Довірена особа зобов’язана протягом усього часу, упродовж якого вона зберігає свій статус, відповідати вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України щодо бездоганної ділової репутації".
У зв’язку з цим частини четверту та п’яту вважати відповідно частинами шостою та сьомою;
45) у частині другій статті 75:
пункт 9 викласти в такій редакції:
"9) здійснення банком ризикової діяльності, що призвела або може призвести до втрати активів або доходів";
доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) невиконання вимог цього Закону щодо розкриття відомостей про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України";
46) у частині другій статті 79 слова "територіально відокремленого відділення банку, філії" замінити словами "відокремленого підрозділу банку";
47) пункт 5 статті 91 викласти в такій редакції:
"5) відомості про фінансовий стан банку, боржників, які порушили строки виконання зобов’язань перед банком, вимоги банку до боржників, які порушили строки виконання зобов’язань перед ним, перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю";
48) у статті 98 слова "Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора" замінити словами "Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
4. У статті 15 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1):
абзац перший після слів "можуть проводитися" доповнити словами "аудиторськими фірмами або";
пункт 1 доповнити словом "аудитора".
5. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31-32, ст. 263):
1) в абзаці першому частини одинадцятої статті 24 і в абзаці першому частини одинадцятої статті 29 слова "має право залишити" замінити словами "зобов’язаний залишити";
2) частину першу статті 27 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо)".
У зв’язку з цим абзаци десятий і одинадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим і дванадцятим.
6. Пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 2-3, ст.11) виключити.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
Банки, створені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом привести розмір статутного капіталу у відповідність з його вимогами.
Норми підпункту 30 пункту 3 розділу І цього Закону щодо обмеження права на залучення банками у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб застосовуються до банків, створених після набрання чинності цим Законом, крім банків, створених внаслідок злиття або поділу.
Банки, створені до набрання чинності цим Законом, та власники істотної участі у таких банках зобов’язані протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести структуру власності у відповідність з вимогами Національного банку України щодо її прозорості та надати Національному банку України відомості про свою структуру власності відповідно до вимог та у порядку, встановлених Національним банком України.
Національний банк України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язаний переоформити банкам відповідні ліцензії.
До процедур створення банку та надання йому банківської ліцензії, що почалися і не завершилися до дня набрання чинності цим Законом, застосовуються положення цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
3. Національному банку України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 15 лютого 2011 року
N 3024-VI