МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ Міністерства фінансів
України
24.12.2010 N 1629
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 січня 2011 р. за N 93/18831
Національне положення (стандарт)
бухгалтерського обліку в державному секторі
128 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання
та непередбачені активи"
I. Загальні положення
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання, забезпечення, непередбачені зобов'язання, непередбачені активи та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - суб'єкти державного сектору).
3. Це Національне положення (стандарт) не поширюється на визнання і оцінку зобов'язань, забезпечень, непередбачуваних зобов'язань та непередбачуваних активів, які визначаються в інших національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також на зобов'язання бюджетів усіх рівнів із соціальних виплат і відшкодування пільг.
4. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:
забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу;
непередбачений актив - актив, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими суб'єкт державного сектору не має повного контролю;
непередбачене зобов'язання - це:
1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими суб'єкт державного сектору не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди та потенціал корисності, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити;
обтяжливий контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди або потенціал корисності від цього контракту;
реструктуризація - програма, якою передбачається суттєва зміна виду та/або обсягу діяльності суб'єкта державного сектору або спосіб здійснення цієї діяльності;
сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання.
II. Визнання та оцінка зобов'язання
1. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід або потенціалу корисності у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
2. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
забезпечення;
непередбачені зобов'язання;
доходи майбутніх періодів.
3. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний строк погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує договір про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
4. Довгострокове зобов'язання за кредитним договором (якщо договір передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якого порушені, вважається довгостроковим, якщо:
позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;
не очікується виникнення подальших порушень кредитного договору протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
5. Зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
6. Зобов'язання, яке не відповідає критеріям визнання, є непередбачуваним зобов'язанням і суб'єктом державного сектору не визнається, а відображається на позабалансових рахунках у сумі очікуваного погашення.
7. Забезпечення створюється у разі виникнення внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди або потенціал корисності, та його оцінка може бути розрахунково визначена.
Забезпечення для покриття майбутніх дефіцитів не створюються.
8. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, зокрема за виплатами працівникам, витрат на реструктуризацію, виконання зобов'язань у разі припинення діяльності, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.
9. Суми створених забезпечень визнаються витратами.
10. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом суб'єкта державного сектору плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть понесені, та після початку реалізації цього плану.
Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані із звичайною діяльністю суб'єкта державного сектору та виникають внаслідок реструктуризації.
При визначенні суми забезпечення з відшкодування витрат на реструктуризацію, яка передбачає вибуття активів, вони оцінюються за балансовою вартістю.
11. Забезпечення обтяжливого контракту визначається в сумі неминучих витрат, пов'язаних з його виконанням. Сума неминучих витрат, пов'язаних з виконанням обтяжливого контракту, визначається за найменшою з двох величин: витрат на виконання контракту або витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) за його невиконання.
Витрати на виконання обтяжливого контракту оцінюються за різницею між витратами на його виконання і доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту.
12. На дату балансу сума забезпечення визначається за вирахуванням суми очікуваного відшкодування.
13. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.
14. Забезпечення використовується на погашення тих зобов'язань, для покриття яких воно було створено.
Відшкодування слід визнавати при його фактичному надходженні у разі, якщо очікується, що активи, необхідні для погашення зобов'язання, під яке створене забезпечення, будуть відшкодовані іншою стороною.
Відшкодування слід розглядати як окремий актив, а сума, визнана для відшкодування, не може перевищувати суми забезпечення.
15. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
16. Непередбачені активи суб'єктом державного сектору не визнаються та відображаються на позабалансових рахунках. Після набуття контролю актив перестає класифікуватись як непередбачуваний та зараховується до активів з визнанням на цю суму доходу.
III. Розкриття інформації про зобов'язання,
забезпечення, непередбачувані активи
і непередбачувані зобов'язання
у примітках до фінансової звітності
1. Склад та сума зобов'язань, строки і причини їх утворення зазначаються на початок та кінець звітного періоду.
2. Суб'єкт державного сектору щодо кожного виду забезпечень наводить таку інформацію:
2.1. Залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду.
2.2. Збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань.
2.3. Сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду.
2.4. Невикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді.
2.5. Сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення.
3. За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така інформація:
3.1. Стислий опис зобов'язання та його сума.
3.2. Невизначеність щодо суми або строку погашення.
3.3. Сума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною.
4. Склад і сума непередбачених активів зазначаються на початок та кінець звітного періоду.
Начальник Управління методології бухгалтерського обліку О.О.Канцуров