Постанова : Про визнання протиправною та скасування постанови від 23.12.2009 р. N 1405

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
19.03.2010 N 2а-365/10/2670

Про визнання протиправною та скасування
постанови від 23.12.2009 р. N 1405

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Федорчука А.Б., суддів - Смолія І.В., Васильченко І.П., при секретарі судового засідання - Гальченко О.В., вирішив адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови від 23.12.2009 р. N 1405 в частині (за участю представників сторін: від позивача 1 - Бунечко В.І., 2 - Козачук О.А., від відповідача - Головатенко О.М., від третьої особи - ОСОБА_4).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України ( 2747-15 ) в судовому засіданні 19.03.2010 року о 14 год. 17 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України ( 2747-15 ).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (надалі по тексту позивач-1) звернулося до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування з моменту набрання чинності постанови від 23.12.2009 р. N 1405, в частині внесення змін до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 р. N 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля" (далі - Положення), а саме: пункту 2 в частині викладення в новій редакції абзацу четвертого пункту 6 Положення ( 599-2000 ); пункту 3 щодо змін до пункту 9 Положення ( 599-2000 ); пункту 6 щодо змін до пункту 26 Положення ( 599-2000 ).

Відповідно до заяви від 18.01.2010 р. N юр-91 позивач-1 збільшив заявлені позовні вимоги та просив також визнати протиправними та скасувати з моменту набрання чинності зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. N 1405, в частині: пункту 1, яким доповнено пункт 4 Положення ( 599-2000 ); пункту 4, яким пункт 11 Положення ( 599-2000 ) викладено в новій редакції; пункту 7, яким доповнено пункт 33 Положення ( 599-2000 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач-1 зазначає, що оскаржувана постанова в частині оскаржуваних змін, є протиправною, оскільки суперечить ст. ст. 41, 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 133 Господарського кодексу України ( 436-15 ), ст. ст. 13, 317, 319, 321, 632, 638, 656 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" ( 835-17 ), ст. ст. 4, 13, 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), також вважає, що запроваджений змінами порядок є антиконкурентними діями, які порушують його право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, і що відповідач при прийнятті змін вийшов за межі наданих повноважень.

Закрите акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі по тексту позивач-2) звернулося до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними та скасування з моменту прийняття пунктів 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. N 1405 "Про внесення змін до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля".

Позивач-2 вважає, що оскаржувана постанова порушує приписи ст. ст. 19, 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. ст. 13, 321 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), ст. ст. 5, 7 Закону України "Про нафту і газ" ( 2665-14 ), встановлює не передбачену законами України заборону щодо придбання товарів і створює передумови для можливих корупційних зловживань та створення антиконкурентних умов, чим нівелюється суть аукціону.

Представник Відповідача проти позову заперечив посилаючись на те, що ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ) до основних завдань Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення проведення цінової, структурно-галузевої політики, політики у сферах природокористування. Згідно з ст. 6 Закону України "Про нафту і газ" ( 2665-14 ) Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею, а тому, є очевидним, що відповідач має право встановлювати та змінювати порядок організації та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля. Вважає, що вимоги оскаржуваної постанови, навіть якщо і встановлюють додаткові обов'язки до учасників аукціонів, порівняно з тими, що покладалися на них раніше, не суперечать приписам Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Кабінет Міністрів України прийнявши зміни до Положення конкретизував норми права загального характеру, а тому діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства України.

Представник третьої особи - Української аграрної біржі підтримав позицію позивачів.

Ухвалою суду від 18 січня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом позивача-1.

Ухвалою суду від 19 січня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі N 2а-483/10/2670 за позовом позивача-2.

Ухвалою від 19 січня 2010 року справи за позовами позивача-1 і позивача-2 згідно з ст. 116 КАС України ( 2747-15 ) об'єднано для спільного розгляду та присвоєно об'єднаним справам загальний N 2а-365/10/2670.

У судовому засіданні представником позивача-1 надано докази опублікування відповідачем в "Офіційному віснику України" від 1 лютого 2010 року N 4 оголошень про відкриття проваджень в адміністративних справах N 2а-365/10/2670 і N 2а-483/10/2670.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

Відповідно до Статуту та довідки з ЄДРПОУ метою та основними видами діяльності позивача-1 є забезпечення господарства України нафтою, газом та продуктами їх переробки, розробка родовищ нафти та газу, переробка нафти й газу. Згідно з довідкою реєстратора позивача-1 (ВАТ "Укрнафта") є господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій якого знаходиться у статутному фонді Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", акціонером якого є держава і володіє контрольним пакетом його акцій, а тому відповідно до вимог щорічних законів "Про Державний бюджет України" позивач-1 з 2000 року здійснює продаж нафти, газу, власного видобутку та виробленого газового конденсату на біржових аукціонах.

Позивач-2 є нафтопереробним підприємством і бере участь в аукціонах з продажу нафти, які проводяться в порядку, визначеному Положенням ( 599-2000 ), що підтверджується наданими суду заявками на участь в аукціонах з продажу нафти та договорами купівлі-продажу нафти, укладеними за результатами участі в аукціонах.

Враховуючи мету та види діяльності позивачів суд вважає, що дія оскаржуваної постанови поширюється на позивачів, тому вони є належними суб'єктами звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України ( 2747-15 ).

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України. За правилами, встановленими пунктом 1 частини 1 ст. 171 КАС України ( 2747-15 ), адміністративний суд здійснює перевірку законності, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 ст. 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України.

Згідно з частиною 1 ст. 53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

У пункті 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 зазначено, що "в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів".

Оскаржуваною постановою відповідача внесено зміни до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 р. N 599.

Пунктом 1 змін, затверджених оскаржуваною постановою, пункт 4 Положення ( 599-2000 ) доповнено після абзацу двадцять четвертого новими наступного змісту:

"1. Пункт 4 після абзацу двадцять четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:

"проводить щокварталу (за місяць до початку кварталу) у порядку, затвердженому Мінекономіки за погодженням з Антимонопольним комітетом, акредитацію потенційних покупців - учасників аукціонів з продажу нафти та газового конденсату з визначенням під час її проведення переліку покупців, пов'язаних між собою відносинами контролю за господарською діяльністю відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ).

не допускає реєстрацію для участі в торгах за одним лотом більше ніж одного з покупців, пов'язаних між собою відносинами контролю за господарською діяльністю відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 );".

Пунктом 4 змін, затверджених оскаржуваною постановою, пункт 11 Положення ( 599-2000 ) викладено в наступній редакції:

"аукціон вважається таким, що відбувся, якщо для участі у торгах за одним лотом зареєстровано не менш як два покупці, які не пов'язані між собою відносинами контролю за господарською діяльністю відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 )".

На думку суду, встановлення даного порядку є протиправним зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) правила конкуренції визначаються виключно законами України.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 13 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно з частиною 1 ст. 15 цього Закону ( 2210-14 ) антиконкурентними діями органів влади є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Статтею 5 Закону України "Про нафту і газ" ( 2665-14 ) передбачено, що державна політика в нафтогазовій галузі базується на принципах, серед іншого, забезпечення захисту прав та інтересів усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку газу, нафти та продуктів їх переробки, а частина 2 ст. 7 цього Закону ( 2665-14 ) прямо встановлює, що сприяння конкуренції у нафтогазовому комплексі є одним з основних завданнями державного регулювання нафтогазової галузі.

На переконання суду внесеними відповідачем змінами створені умови проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату, які не сприяють конкуренції у нафтогазовій галузі та встановлюють не передбачені законами заборони купівлі-продажу сировини, оскільки жодним законом, чинним в Україні не встановлена заборона на придбання сировини на аукціоні з причини пов'язаності покупців між собою відносинами контролю за господарською діяльністю відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ).

Також, дані зміни не відповідають принципу свободи договору, встановленого частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу ( 435-15 ), інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Окрім цього, суд звертає увагу на відсутність затвердженого Мінекономіки порядку акредитації потенційних покупців для участі в аукціонах з продажу нафти та газового конденсату за погодженням з Антимонопольним комітетом.

Тобто, пункти 1, 4 змін, затверджених оскаржуваною постановою, не відповідають ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. ст. 13, 627 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст. ст. 4, 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), ст. ст. 5, 7 Закону України "Про нафту і газ" ( 2665-14 ).

Протиправним є пункт 2 змін, затверджених оскаржуваною постановою, в частині викладення в новій редакції абзацу четвертого пункту 6 Положення ( 599-2000 ), наступного змісту:

"абзац четвертий викласти у такій редакції:

"Додатково подається інформація про умови транспортування нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля з використанням трубопровідної системи, залізничного та інших видів транспорту відповідно до визначеного базису поставки, який повинен передбачати гарантовану можливість подальшого транспортування нафти до всіх вітчизняних нафтопереробних заводів, що функціонують на час подання пропозиції, та рівні умови доступу для всіх покупців до ресурсу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля.".

Відповідно до частин 2, 4 ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України ( 435-15 ). Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу ( 435-15 ) або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу ( 435-15 ) або іншого закону.

Як передбачено частиною 4 ст. 656 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) до договору купівлі-продажу на аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з ст. 662 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, Цивільним кодексом України ( 435-15 ) закріплено обов'язок продавця лише передати покупцю товар та документи, що його стосуються. Обов'язку продавця щодо гарантування покупцю можливості транспортування товару до того чи іншого пункту призначення чинним законодавством не передбачено, а частиною 3 ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, тобто, сторони в договорі вправі самостійно визначити будь-які умови поставки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України ( 436-15 ) загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Таким чином, встановивши обов'язок продавців гарантувати можливість транспортування нафти до всіх функціонуючих вітчизняних нафтопереробних заводів, відповідач вийшов за межі наданих йому чинним законодавством повноважень, та порушив ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 6 Господарського кодексу України ( 436-15 ), ст. ст. 203, 656 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

Пунктом 3 змін, затверджених оскаржуваною постановою, пункту 9 Положення ( 599-2000 ) доповнено новим наступного змісту:

"Доповнити пункт 9 абзацами такого змісту:

Рівень стартової ціни без ПДВ визначається продавцем з урахуванням рівня світових цін на нафту, газовий конденсат, природний, скраплений газ та вугілля і визначених згідно з умовами контрактів термінів і умов поставки та якісних характеристик кожної партії, які виставляються продавцем на аукціон. Рівень стартових цін для нафти та газового конденсату визначається на підставі даних Держмитслужби щодо митної вартості за 10 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення аукціону з продажу відповідної сировини.

Комітет не розглядає пропозиції продавців, які заявили не про всі обсяги наявних у них скрапленого газу власного виробництва, видобутої ними нафти, газового конденсату, крім обсягу, що використовується для власних технологічних потреб.".

На переконання суду вказані доповнення суперечать нормам чинного законодавства.

Статтями 6, 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Діючий на сьогодні порядок, встановлений абзацом 1 пункту 9 Положення ( 599-2000 ), передбачає, що ціни на аукціоні формуються вільно, їх рівень визначається за контрактними вимогами до термінів і умов поставки та якісних характеристик кожної партії нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, які виставляються продавцем на аукціон.

Таке положення кореспондується з ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), а також частиною 3 ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) щодо вільного волевиявлення учасників правочину, як однієї з вимог чинності правочину, частиною 1 ст. 632, частиною 2 ст. 638, частиною 4 ст. 656 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та ст. 190 Господарського кодексу України ( 436-15 ) щодо укладання договорів на аукціонах виходячи з попиту та пропозиції, вільного волевиявлення суб'єктів господарювання та визначення ціни за домовленістю сторін.

У пункті 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 зазначено, що "держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13) ... Тому логічним є те, що виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання (пункт 8 частини першої статті 92 Конституції України) ( 254к/96-ВР )".

Згідно з ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до частини 4 ст. 133 Господарського кодексу України ( 436-15 ) держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Як передбачено ст. 317 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відповідно до частин 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності (ст. 321 Цивільного кодексу України) ( 435-15 ).

Всупереч наведеним нормам чинного законодавства відповідач незаконно позбавив власників права розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і продавати нафту та газовий конденсат на аукціоні за вільними цінами, чим протиправно обмежив їх у здійсненні права власності.

Також, використання відомостей про митну вартість товарів для визначення стартових цін не передбачене Митним кодексом України ( 92-15 ) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України ( 92-15 ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу ( 92-15 ), а частиною 1 ст. 261 Митного кодексу України ( 92-15 ) передбачене використання відомостей про митну вартість товарів лише для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Тобто, чинним законодавством не передбачене використання відомостей про митну вартість товарів для визначення стартових аукціонних цін нафти та газового конденсату.

Таким чином, вказані доповнення до Положення ( 599-2000 ), внесені оскаржуваною постановою, суперечать ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 133 Господарського кодексу України ( 436-15 ), ст. ст. 317, 319, 321, 632, 638, 656 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст. ст. 259, 261 Митного кодексу України ( 92-15 ), ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ).

Протиправним є також пункт 6 змін, затверджених оскаржуваною постановою, яким пункту 26 Положення ( 599-2000 ) викладено в такій редакції:

"Проведення аукціону тимчасово припиняється, якщо ціна 1 тонни нафти, газового конденсату, скрапленого газу, вугілля або ціна 1 тис.куб. метрів природного газу з однаковими якісними характеристиками і базисними умовами поставки за результатами торгів змінюється більш як на 10 відсотків порівняно із стартовою ціною, та поновлюється за рішенням комітету. Відповідне рішення комітету оголошується в день аукціону, проведення якого було тимчасово припинено.

Рішення комітету стосовно поповнення аукціону з продажу нафти та газового конденсату приймається на підставі результатів оцінки світових публічних цінових котирувань нафти марки "за три попередні дні.".

Згідно з пунктом 2 Положення ( 599-2000 ) аукціон - це спосіб продажу, згідно з яким покупцем визнається учасник, який запропонував найвищу ціну за нафту, газовий конденсат, природний, скраплений газ та вугілля відповідно до умов, визначених цим Положенням ( 599-2000 ) і типовим договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.

У пункті 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 зазначено, що "на державу покладено обов'язок забезпечувати захист змагальності суб'єктів господарювання в отриманні та розподіленні ними прибутку з метою досягнення економічних та соціальних результатів".

На думку суду, припинення проведення аукціону в разі, якщо ціна 1 тонни нафти, газового конденсату, скрапленого газу, вугілля або ціна 1 тис.куб. метрів природного газу за результатами торгів змінюється більш як на 10 відсотків порівняно із стартовою ціною, не сприяє розвитку конкуренції та створює не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств щодо реалізації й придбання товарів, ціноутворення, тобто не відповідає приписам ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), а також суперечить поняттю аукціону, закріпленому в п. 2 Положення ( 599-2000 ), згідно з яким покупцем визнається учасник, який запропонував найвищу ціну.

Крім цього, суд вважає, протиправним пункт 7 змін, затверджених оскаржуваною постановою, в частині доповнення пункт 33 Положення ( 599-2000 ) наступним абзацом:

"У разі коли представник покупця, який подав заявку на участь в аукціоні, не з'явився для участі в аукціоні з поважних причин, попередній внесок повертається покупцю у повному обсязі протягом двох робочих днів.".

Згідно з абзацом 7 пункту 11 Положення ( 599-2000 ) сума попереднього внеску визначається у розмірі п'яти відсотків початкової вартості (згідно з бюлетенем) заявлених для придбання обсягів нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу і перераховується продавцю пропорційно придбаним обсягам цієї сировини.

Відповідно до абзацу 6 пункту 12 Положення ( 599-2000 ) для участі в аукціоні покупці нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля подають біржі, серед іншого, документ (завірену банком копію платіжного доручення), що підтверджує перерахування попереднього внеску.

Тобто, попередній внесок перераховується на рахунок біржі з метою забезпечення належного виконання покупцями своїх зобов'язань щодо участі в аукціоні з продажу заявлених ними для придбання обсягів сировини.

Як передбачено частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( 435-15 ). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом ( 435-15 ), іншими законами або договором.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу ( 435-15 ), інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В оскаржуваному пункті змін відповідач передбачає можливість повернення попереднього внеску покупцю у разі, коли його представник не з'явився для участі в аукціоні з поважних причин.

Разом з тим, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтею 218 Господарського кодексу України ( 436-15 ) також передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, в силу загальних приписів матеріального закону, єдиною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання є обставини непереборної сили (надзвичайні та невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності). Інших правових підстав для невиконання зобов'язань чинним законодавством не передбачено, а тому їх розширення оскаржуваними змінами є протиправним.

Таким чином, зазначені зміни суперечать ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України ( 436-15 ), ст. ст. 525, 526, 610, 617 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

Беручи до уваги те, що позивачі є суб'єктами правовідносин, у яких застосовується оскаржувана постанова, та зважаючи на невідповідність цієї постанови в оскаржуваній частині Конституції України ( 254к/96-ВР ), Цивільному ( 435-15 ) та Господарському кодексам України ( 436-15 ), а також чинним в Україні законам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовів та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд м. Києва постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати з моменту набрання чинності постанову Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року N 1405 (далі - Постанова N 1405), в частині внесення змін до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 р. N 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля" (далі - Положення), а саме:

- пункту 1 змін, затверджених Постановою N 1405, якими доповнено пункт 4 Положення ( 599-2000 ) після абзацу двадцять четвертого новими наступного змісту:

"1. Пункт 4 після абзацу двадцять четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:

- пункту 2 змін, затверджених Постановою N 1405, в частині викладення в новій редакції абзацу четвертого пункту 6 Положення ( 599-2000 ), наступного змісту:

"абзац четвертий викласти у такій редакції:

- пункту 3 змін, затверджених Постановою N 1405, щодо змін до пункту 9 Положення ( 599-2000 ) наступного змісту:

"Доповнити пункт 9 абзацами такого змісту:

- пункту 4 змін, затверджених Постановою N 1405, яким пункт 11 Положення ( 599-2000 ) викладено в наступній редакції:

- пункту 6 змін, затверджених Постановою N 1405, щодо змін до пункту 26 Положення ( 599-2000 ) наступного змісту:

- пункту 7 змін, затверджених Постановою N 1405, в частині абзацу, яким доповнено пункт 33 Положення ( 599-2000 ), а саме:

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати Кабінет Міністрів України після набрання даною постановою законної сили опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднена постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 р. N 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля" та зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. N 1405.

5. Після набрання постановою законної сили скасувати ухвалу про забезпечення адміністративного позову від 18.01.2010 р. та ухвалу про доповнення забезпечення адміністративного позову від 19.01.2010 р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України ( 2747-15 ) набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом ( 2747-15 ), якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України ( 2747-15 ).

Дата підписання та складання постанови в повному обсязі - 09.04.2010 р.

Головуючий, суддя А.Б.Федорчук

Суддя І.П.Васильченко

Судді: І.В.Смолій

І.П.Васильченко