Наказ : Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
від 28.10.2006 року N 625

Про затвердження Положення
про фінансове господарство військової
частини Збройних Сил України

З метою встановлення основних завдань і функцій фінансового господарства військової частини Збройних Сил України, поліпшення його організації наказую:

1. Затвердити Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, що додається.

2. Наказ Міністра оборони СРСР від 30 березня 1973 N 80 вважати таким, що не застосовується у Збройних Силах України.

3. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Міністр оборони України А.С.ГРИЦЕНКО

Затверджено
Наказ Міністра оборони України
N 625 від 28.10.2006 року

Положення
про фінансове господарство військової
частини Збройних Сил України

1. Загальні положення

1.1. Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України (далі - Положення) визначає порядок організації і здійснення фінансового забезпечення військової частини* Збройних Сил України, що утримується за рахунок коштів з Державного бюджету України, а також регламентує взаємовідносини військової частини, служб забезпечення та фінансових органів у процесі організації і ведення фінансового господарства.

* Під військовою частиною маються на увазі також з’єднання, корабель, військовий навчальний заклад, установа та організація Збройних Сил України.

[1] Під фінансовим органом слід розуміти структурний підрозділ військової частини, на який покладено обов’язки щодо здійснення основних фінансових операцій та ведення бухгалтерського обліку.

* Начальником фінансового органу слід також вважати головного (старшого) бухгалтера установи (організації), начальників фінансових підрозділів, начальників фінансово-економічних служб, начальників відділів фінансового і соціального забезпечення військкоматів тощо.

[2] Форми зазначених книг встановлені наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 року N 100 "Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2000 року за N 747/4968

Фінансовим господарством військової частини є система фінансових органів та відносин між ними і структурними підрозділами військової частини, відповідними посадовими особами, іншими фізичними та юридичними особами в ході управління фінансовими ресурсами, виділеними у розпорядження військової частини.

1.2. Фінансове забезпечення - це система заходів з організації фінансового господарства та здійснення своєчасного і належного забезпечення потреб військової частини в коштах для виконання поставлених завдань.

Фінансове забезпечення включає: фінансове планування; витребування відкриття асигнувань; отримання, зберігання, економне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства; контроль за використанням коштів; облік та звітність; ведення діловодства фінансового органу.

1.3. У фінансовому забезпеченні військової частини застосовуються поняття та економічні категорії, визначені Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні.

1.4. Розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

Міністр оборони України - головний розпорядник;

командувачі видів (сил) Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань, начальники територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь - розпорядники другого ступеня;

командири військових частин, установ, організацій, начальники військових навчальних закладів; військові комісари Автономної Республіки Крим, обласних військових комісаріатів та Київського міського військового комісаріату (далі - військкомати) - розпорядники третього ступеня.

Розпорядники коштів реалізовують свої функції через Департамент фінансів Міністерства оборони України, фінансово-економічні управління видів (сил) Збройних Сил України, оперативних командувань, відділи фінансового і соціального забезпечення військкоматів, фінансово-економічні відділи територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь (далі - забезпечувальні фінансові органи), фінансові органи[1] військових частин.

1.5. Забезпечення потреб військової частини на утримання особового складу, бойову, фізичну та гуманітарну підготовку, загальногосподарські та культурно-виховні потреби, утримання та експлуатацію озброєння, військової техніки та майна здійснюється відповідними структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, територіальними квартирно-експлуатаційними управліннями, управліннями (службами) видів (сил) Збройних Сил України, оперативних командувань, військкоматів (далі - служби забезпечення), квартирно-експлуатаційними частинами за діючими нормами, штатами та табелями шляхом постачання матеріальних засобів або виділення бюджетних асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків.

1.6. Військова частина має право отримувати асигнування тільки від одного забезпечувального фінансового органу.

1.7. Військовій частині дозволяється отримувати кошти, матеріальні цінності та послуги від фізичних та юридичних осіб відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку.

1.8. Військовій частині заборонено здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позики юридичним і фізичним особам.

1.9. Усі отримані кошти військова частина зберігає на відповідних реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках, які відкриваються в органах державного казначейства, за винятком коштів, які в межах лімітів тимчасово зберігаються в касі, отриманих з реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку для використання за призначенням або внесених для зарахування на реєстраційний (спеціальний реєстраційний) рахунок. Усі без винятку отримані матеріальні цінності обліковуються за відповідними регістрами бухгалтерського обліку.

1.10. Основними завданнями фінансово-господарської діяльності є:

належне, у межах діючих норм, та своєчасне забезпечення коштами бойової, фізичної та гуманітарної підготовки, загальногосподарських та культурно-виховних потреб, утримання та експлуатації озброєння, військової техніки та майна військової частини;

своєчасна та правильна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам;

забезпечення збереження коштів у військовій частині;

суворе дотримання фінансової дисципліни;

законне та ефективне використання коштів і матеріальних засобів та правильне документальне оформлення фінансово-господарських операцій;

дотримання встановленого порядку придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг за державні кошти;

правильна організація фінансового планування та визначення потреби в коштах для забезпечення діяльності військової частини, якісне ведення бухгалтерського обліку, складання та подання встановленої звітності;

своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування винними особами завданого державі матеріального збитку в порядку, встановленому чинним законодавством України.

1.11. При визначенні підсумкової оцінки під час здійснення комплексних перевірок військової частини обов’язково враховується стан фінансового господарства.

1.12. Забезпечувальний фінансовий орган стосовно військових частин, які зараховані до нього на фінансове забезпечення, зобов’язаний:

надавати командирам військових частин практичну допомогу в організації та веденні фінансового господарства;

здійснювати попередній контроль та перевірки фінансово-господарської діяльності;

забезпечувати керівними документами з фінансових питань;

надавати роз’яснення з фінансових питань.

Забезпечувальні фінансові органи мають право давати вказівки та роз’яснення тільки про призначення та порядок використання коштів, які знаходяться у їх віданні.

1.13. Військова частина у фінансово-господарській діяльності керується чинним законодавством України, цим Положенням, вказівками та роз’ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів.

1.14. Самостійне фінансове господарство відповідно до цього Положення веде військова частина, яка має за штатом фінансовий орган і зарахована на фінансове забезпечення до відповідного забезпечувального фінансового органу.

Військова частина, що не має за штатом фінансового органу, відповідним забезпечувальним фінансовим органом зараховується на фінансове забезпечення до однієї з військових частин, які ведуть самостійне фінансове господарство.

2. Принципи фінансового забезпечення,
поняття фінансової дисципліни, основні
вимоги та відповідальність за її дотримання

2.1. Принципи фінансового забезпечення

2.1.1. Фінансове забезпечення потреб військової частини здійснюється на основі таких принципів:

принцип фінансової централізації - означає високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на виконання пріоритетних програм (завдань), централізацію керівництва фінансово-економічною службою, чітку регламентацію закупівлі товарів і послуг щодо централізованих та децентралізованих заготівель, подання фінансово-планових та звітних документів виключно за підпорядкованістю;

принцип науково-обґрунтованого підходу до визначення потреби в коштах - вимагає об’єктивних обґрунтувань та розрахунків, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил із застосуванням програмно-цільового методу;

принцип відповідності порядку фінансового забезпечення характеру завдань, що покладаються на Збройні Сили України як у мирний час, так і в особливий період, - означає, що фінансове забезпечення військ повинне бути своєчасним, повним і спрямованим на виконання поставлених завдань у будь-яких умовах та обставинах;

принцип цільового використання бюджетних коштів - означає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними асигнуваннями;

принцип максимальної економії та ефективності - означає, що під час прийняття рішень щодо складання та затвердження кошторисів усі учасники процесу фінансового забезпечення мають прагнути досягнення запланованих цілей із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату щодо їх використання;

принцип відповідності загальнодержавним вимогам у сфері бюджетного законодавства та казначейського виконання кошторисів бюджетних установ - означає застосування єдиних загальнодержавних норм та правил у процесі фінансового забезпечення військової частини;

принцип відповідальності - означає, що кожен учасник процесу фінансового забезпечення несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу;

принцип плановості - означає здійснення фінансової діяльності в суворо впорядкованій, послідовній, збалансованій формі при детальному закріпленні процедур щодо порядку руху коштів.

2.2. Фінансова дисципліна

2.2.1. Фінансова дисципліна - це обов’язкове для військових частин дотримання встановлених і діючих правил і норм ведення військового і фінансового господарства.

2.2.2. Складовими елементами фінансової дисципліни є:

бюджетна, кошторисна, авансова, штатно-тарифна, платіжно-розрахункова та касова дисципліни.

Бюджетна дисципліна - дотримання порядку здійснення платежів до бюджету та використання бюджетних призначень.

Кошторисна дисципліна - дотримання правил витребування коштів і складання кошторису та використання кошторисних призначень.

Авансова дисципліна - дотримання встановленого порядку видачі авансів, використання коштів та здійснення розрахунків за ними.

Штатно-тарифна дисципліна - дотримання правил використання особового складу за штатним призначенням, правильним встановленням розмірів грошового забезпечення і заробітної плати.

Платіжно-розрахункова дисципліна - дотримання порядку взяття фінансових зобов’язань, правил розрахунку з юридичними і фізичними особами.

Касова дисципліна - дотримання порядку отримання, зберігання та використання готівкових коштів.

2.2.3. Основними вимогами фінансової дисципліни є:

здійснення планування і витребування коштів лише у межах дійсної потреби, обчисленої за установленими нормами, нормативами, тарифами, цінами і розцінками, згідно із затвердженими штатами, штатними розписами, табелями тощо;

одержання готівки тільки в разі її дійсної потреби;

збереження готівки в касі військової частини в межах ліміту, затвердженого командиром військової частини згідно з розрахунком;

оприбуткування готівки та бланків суворого обліку в регістрах бухгалтерського обліку, яке проводиться в день одержання їх військовою частиною на підставі виправдних прибуткових документів, а також відображення в бухгалтерському обліку коштів, які надходять на реєстраційні рахунки військової частини, в день одержання витягів від Державного казначейства України;

оформлення всіх первинних бухгалтерських документів та здійснення записів у регістрах бухгалтерського обліку про прийняття і видачу готівки у день проведення операцій;

щоденне заповнення в кінці робочого дня касової книги та складання довідки про фактичну наявність готівки в касі;

недопущення розбіжностей між наявною готівкою в касі та залишком за обліком касової книги;

витрачання коштів на потреби відповідно до їх призначень;

недопущення використання коштів на цілі, не забезпечені відповідними асигнуваннями, або на придбання зайвих та непотрібних матеріальних цінностей;

виплата грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам за затвердженими Кабінетом Міністрів України і Міністром оборони України нормами та в установлені терміни;

своєчасне здійснення відрахувань з нарахованих особовому складу сум грошового забезпечення і заробітної плати та перерахування їх за належністю відповідно до чинного законодавства України;

прийняття готівки в касу тільки в дозволених випадках за прибутковим касовим ордером з обов’язковою одночасною видачею квитанції від прибуткового касового ордера особі, що здала готівку;

видача коштів під звіт або перерахування авансів тільки у дозволених випадках відповідно до чинного законодавства України;

надання звітів про витрати підзвітних сум з дотриманням правил і термінів видачі та погашення (сплати) підзвітних сум (авансів);

укладання договорів та угод на поставку майна та отримання послуг тільки за наявності коштів на ці цілі та з дотриманням процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;

здійснення розрахунків з установами, підприємствами і організаціями тільки через органи Державного казначейства України;

заборона здійснення платежів військовою частиною за військове майно і послуги готівкою, якщо ці платежі можуть бути здійснені безготівковим порядком.

2.3. Відповідальність за дотримання фінансової дисципліни

2.3.1.Відповідальність за дотримання фінансової дисципліни у військовій частині несе командир військової частини та начальник фінансового органу, які зобов’язані забезпечити дотримання її всіма посадовими особами частини.

Контроль щодо дотримання фінансової дисципліни здійснюють контрольні та забезпечувальні органи, на які покладено ці функції відповідно до вимог чинного законодавства України та службових обов’язків.

Посадові особи, винні у порушенні фінансової дисципліни, несуть цивільно-правову, дисциплінарну та адміністративну відповідальність згідно з законами України залежно від характеру вчинених ними діянь.

3. Обов’язки, відповідальність та права
посадових осіб військової частини щодо
ведення фінансового господарства

3.1. Командир військової частини

3.1.1. Командир військової частини керує фінансово-господарською діяльністю частини, розпоряджається згідно з чинним законодавством України коштами, забезпечує законне та ефективне їх витрачання у суворій відповідності із затвердженим кошторисом і зобов’язаннями перед держбюджетом, несе повну відповідальність за фінансове забезпечення бойової готовності, стан фінансового господарства і забезпечення збереження готівки, організовує внутрішній фінансовий контроль.

3.1.2. Командир військової частини зобов’язаний:

організувати фінансове господарство згідно з вимогами чинного законодавства України та цього Положення, забезпечити своєчасне витребування і одержання від забезпечувального фінансового органу належних військовій частині коштів, їх облік і подання фінансової звітності;

суворо дотримуватись фінансової дисципліни, законно та ефективно використовувати кошти і забезпечувати виконання цих вимог всіма посадовими особами військової частини;

організовувати здійснення заходів щодо виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів, запобігання збиткам;

вживати заходи щодо виконання працівниками існуючих норм праці та обсягів робіт, а також встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку;

забезпечувати виплату особовому складу у зазначені строки належного грошового забезпечення і заробітної плати, не допускати заборгованості за цими виплатами, своєчасно розглядати скарги і заяви з цих питань та вживати заходи щодо їх вирішення;

розмістити фінансовий орган в окремому, спеціально обладнаному приміщенні, організувати охорону каси згідно зі Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України;

здійснювати заходи щодо збереження готівки у військовій частині під час доставки із установи банку та в інших випадках;

для доставки готівки надавати транспорт і озброєну охорону;

особисто, не пізніше наступного дня, перевіряти оприбуткування одержаної готівки, про що робити помітку в касовій книзі;

не рідше одного разу на місяць проводити позапланову перевірку наявності готівки і цінностей в касі, про результати перевірки робити запис в касовій книзі;

забезпечувати перевірку фінансового господарства частини внутрішньою перевіряльною комісією, особисто розглядати акти перевірки і приймати за ними рішення;

вживати заходи до усунення виявлених недоліків, запобігання та припинення порушень і зловживань, притягнення винних осіб до відповідальності і відшкодування заподіяної ними державі матеріальної шкоди;

про виявлені порушення і вжиті заходи доповідати безпосередньому начальнику та повідомляти начальнику забезпечувального фінансового органу;

контролювати повну та своєчасну сплату обов’язкових зборів, платежів та податків;

дозволяти видачу грошей під звіт, затверджувати авансові звіти та інші видаткові документи;

особисто підписувати першим підписом фінансові документи, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, договори і трудові угоди, фінансову звітність та службове листування з фінансових питань;

організовувати та забезпечувати проведення інвентаризації матеріальних цінностей військової частини згідно з чинним законодавством;

оголошувати наказом список посадових осіб, які є постійними авансоутримувачами;

організовувати ознайомлення особового складу частини з наказами і вказівками з фінансових питань;

періодично, але не менше одного разу на місяць, заслуховувати доповідь начальника фінансового органу про стан фінансового господарства;

під час проведення контрольних заходів контрольно-ревізійними органами забезпечувати належні умови для роботи їх працівників, забезпечувати надання необхідних документів та письмових пояснень з питань, що перевіряються;

розглядати і підписувати акти ревізій фінансово-господарської діяльності військової частини та своєчасно подавати донесення про виконання винесених пропозицій.

3.2. Начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб

3.2.1. Начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб відповідають за своєчасне та правильне визначення потреб у коштах підпорядкованих служб, а також за законне та ефективне використання коштів, що знаходяться у їх розпорядженні.

Вони зобов’язані:

у встановлені командиром військової частини строки складати обґрунтовані розрахунки до кошторисів на потрібні кошти;

забезпечити складання виробничих планів і кошторисів за підпорядковані їм служби військової частини.

3.2.2. Начальник штабу військової частини чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу, забезпечує передачу начальнику фінансового органу необхідних для розрахунків грошового забезпечення і заробітної плати даних про чисельність особового складу і проходження ним служби, наказів про прибуття і вибуття, переміщення, прийом та звільнення, а також організовує перевірку відповідності роздавальних відомостей на видачу грошового забезпечення і заробітної плати обліковому складу та штату (штатному розпису) військової частини.

За правильність і своєчасну передачу штабом військової частини фінансовому органу довідок та інших документів, за перевірку відповідності видаткових відомостей обліковому складу і штату (штатному розпису) військової частини начальник штабу чи інша посадова особа, яка очолює облік особового складу, несе відповідальність у встановленому порядку.

3.3. Помічник командира військової частини з фінансово-економічної роботи (далі - начальник фінансового органу*)

3.3.1. Начальник фінансового органу підпорядковується командиру військової частини і разом з ним несе відповідальність за стан фінансового господарства, забезпечення коштами потреб частини, своєчасне виконання зобов’язань перед державним бюджетом.

3.3.2. Начальник фінансового органу зобов’язаний:

організувати і вести фінансове господарство військової частини згідно з чинним законодавством України та цим Положенням;

забезпечувати своєчасне і правильне планування та витребування коштів на потреби військової частини та інших частин, зарахованих до неї на фінансове забезпечення;

дотримуватися фінансової дисципліни;

ощадливо ставитися до державних коштів;

знати і правильно застосовувати у практичній роботі законодавство з фінансово-господарських питань;

знати організацію та порядок ведення військового господарства, умови проходження служби особовим складом Збройних Сил України;

розробляти разом з начальником штабу, заступниками (помічниками) командира військової частини і начальниками служб пропозиції з фінансового забезпечення заходів бойової підготовки частини;

здійснювати разом з іншими службами економічний аналіз фінансово-господарської діяльності частини і на основі даних аналізу розробляти та доповідати командиру частини пропозиції щодо забезпечення збереження коштів, законного та ефективного використання коштів та матеріальних цінностей, запобігання втратам і непродуктивним витратам;

своєчасно задовольняти особовий склад частини грошовим забезпеченням (заробітною платою) та іншими виплатами, передбаченими чинним законодавством України;

своєчасно здійснювати установлені відрахування з грошового забезпечення і заробітної плати та перераховувати утримані суми за призначенням;

вести роботу щодо доведення до особового складу вимог законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України з питань грошового і пенсійного забезпечення, заробітної плати та інших фінансово-економічних питань;

організувати і правильно вести бухгалтерський облік та діловодство фінансового органу, своєчасно складати і доповідати командиру військової частини встановлену звітність;

кожен день перед здачею каси під охорону варти чи сторожового поста звіряти наявність готівки і цінностей в касі з даними бухгалтерського обліку;

доповідати командиру військової частини про одержання готівки і не пізніше наступного дня подавати йому касову книгу для перевірки оприбуткування готівки;

розглядати проекти договорів і угод, які укладаються військовою частиною, стосовно дотримання процедур закупівлі, забезпеченості необхідними асигнуваннями коштів і візувати їх;

своєчасно оприбутковувати матеріальні цінності, придбані військовою частиною і отримані безоплатно, перевіряти в необхідних випадках фактичну наявність цих матеріальних цінностей на складах частини, про результати перевірки доповідати командиру військової частини;

періодично перевіряти у підзвітних осіб наявність одержаної ними під звіт готівки або виправдних документів на її витрату, вимагати від підзвітних осіб подання авансових звітів в установлені Положенням терміни;

перевіряти дотримання штатно-тарифної дисципліни в підрозділах, службах військової частини, а також правил внутрішнього трудового розпорядку;

надавати допомогу голові і членам внутрішньої перевіряльної комісії військової частини у вивченні законодавства з питань ведення фінансового господарства;

контролювати правильність відпуску матеріальних цінностей споживачам і вживати заходів до суворого дотримання порядку їх оплати;

своєчасно і правильно виконувати виконавчі документи згідно з чинним законодавством України;

вживати заходи до своєчасного і повного витребування сум на користь військової частини за виконавчими документами;

забезпечувати своєчасний і правильний розгляд заяв, скарг і пропозицій особового складу з питань грошового забезпечення і заробітної плати та інших виплат;

вести книги обліку нестач і грошових стягнень та нарахувань військової частини, контролювати рух і своєчасне закінчення справ стосовно нестач і правильність списання нестач матеріальних цінностей з обліку, вживати заходи щодо відшкодування збитків;

зберігати та обліковувати цінності нагородного (преміального) фонду і бланки суворого обліку фінансової служби;

підписувати другим підписом заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, звітність і службове листування з фінансових питань;

своєчасно вносити зміни до керівних документів з фінансових питань, вести облік наказів, директив, вказівок і роз’яснень з питань ведення фінансового господарства;

забезпечувати збереження документів фінансового органу від псування і втрат, а також здачу їх в архів в установлені строки;

особисто здійснювати керівництво і контроль за діяльністю посадових осіб фінансового органу і організовувати їх спеціальну підготовку;

постійно працювати над підвищенням своєї військової та спеціальної підготовки, твердо знати та правильно використовувати в практичній роботі законодавство з фінансово-економічних питань;

періодично, але не менше одного разу на місяць, письмово доповідати командиру військової частини про стан фінансового господарства;

у кінці кожного місяця складати і подавати командиру військової частини на затвердження план роботи фінансового органу на наступний місяць.

3.3.3. Начальник фінансового органу має право, згідно з розпорядженням командира військової частини та функціональними обов’язками, давати начальникам служб і командирам підрозділів вказівки з фінансових питань та вимагати від посадових осіб:

розрахунки та інші матеріали для складання і коригування кошторисів, заявок та вимог на кошти;

проекти договорів та угод для їх перевірки та візування;

книги обліку втрат матеріальних засобів відповідних служб для перевірки правильності і своєчасності записів у них;

проводити інструктаж матеріально-відповідальних осіб з питань обліку, збереження та використання матеріальних і грошових цінностей, що знаходяться на їх відповідальному зберіганні.

3.3.4. Начальник фінансового органу, одержавши наказ, який суперечить установленому порядку використання коштів, повинен письмово доповісти про це командиру військової частини; при письмовому підтвердженні командиром військової частини відданого ним наказу виконує його, про що терміново доповідає начальнику забезпечувального фінансового органу. Начальник фінансового органу, який не доповів начальнику забезпечувального фінансового органу про одержання наказу, що суперечить установленому порядку використання коштів, несе відповідальність за його виконання нарівні з командиром військової частини, який віддав цей наказ.

3.3.5. На посади начальників фінансових органів можуть призначатися офіцери, прапорщики, мічмани, які мають відповідну спеціальну підготовку або практичний досвід фінансової роботи, а в передбачених випадках - цивільні особи, які мають вищу освіту (спеціаліст, магістр) за фінансово-економічним фахом.

3.3.6. Усі посадові (службові) особи фінансового органу підпорядковуються начальнику фінансового органу. Їхні обов’язки визначаються начальником фінансового органу і затверджуються командиром військової частини.

3.3.7. Начальник фінансового органу та інші посадові (службові) особи фінансового органу не можуть здійснювати збір коштів, не передбачений фінансовими керівними документами, а також вести облік і здійснювати фінансові операції в інтересах сторонніх юридичних та фізичних осіб.

3.4. Командири підрозділів

3.4.1. Командири підрозділів військової частини зобов’язані в установлені терміни одержувати у фінансовому органі готівку і своєчасно виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям строкової служби своїх підрозділів. Вони підписують роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення і відповідають за правильне складання роздавальних відомостей, оформлення їх особистим підписом одержувачів, а також за збереження готівки і повернення у фінансовий орган невиданих сум у триденний строк з дня одержання готівки для видачі.

4. Джерела фінансового забезпечення
військової частини, їх класифікація

4.1. Джерелом фінансового забезпечення військової частини є кошти Державного бюджету України, які виділяються і надходять на утримання та забезпечення її діяльності.

Фінансове забезпечення військової частини здійснюється у відповідності із затвердженим встановленим порядком кошторисом за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

4.2. Кошти загального фонду

4.2.1. Кошти загального фонду за кошторисом Міністерства оборони України виділяються військовій частині забезпечувальним фінансовим органом і спрямовуються тільки на ті потреби, на які вони призначені, у відповідності із затвердженими кошторисами, планами асигнувань, кодами економічної та програмної класифікації видатків та статтями кошторису Міністерства оборони України. Вони використовуються військовою частиною протягом того бюджетного року, на який призначені. Залишки невикористаних коштів загального фонду, які утворилися на кінець року, списуються до доходів Державного бюджету України органами Державного казначейства України встановленим порядком.

4.3. Кошти спеціального фонду

4.3.1. Формування спеціального фонду військової частини, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюється за рахунок власних надходжень та інших надходжень спеціального фонду.

Перелік груп власних надходжень військової частини, вимоги щодо їх утворення та напрями використання визначено відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

4.3.2. Власні надходження військової частини поділяються на дві групи.

Перша група - плата за послуги, що надаються військовою частиною.

Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються військовою частиною згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов’язково плануються в бюджеті.

Перша група поділяється на такі підгрупи:

плата за послуги, що надаються військовою частиною згідно з її функціональними повноваженнями, тобто це кошти, що надійшли до військової частини як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;

надходження від господарської діяльності;

плата за оренду майна військової частини.

Друга група - інші джерела власних надходжень військової частини.

Цю групу утворюють кошти, перераховані військовій частині для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, у тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Друга група власних надходжень поділяється на такі підгрупи:

благодійні внески, гранти та дарунки. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;

кошти, які отримує військова частина для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. До цих надходжень відносяться також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до військової частини, у тому числі на спорудження житлових будинків.

4.3.3. Інші надходження спеціального фонду військової частини можуть утворюватися за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

Віднесення цих надходжень до спеціального фонду Міністерства оборони України здійснюється відповідно до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

4.3.4. Діяльність військових частин, пов’язана з отриманням надходжень спеціального фонду, передбачає спрямування цих коштів на здійснення видатків, визначених у кошторисі за спеціальним фондом, і не має на меті отримання прибутку.

4.3.5. Порядок обліку та використання коштів спеціального фонду у Міністерстві оборони України визначається відповідним наказом Міністра оборони України.

4.3.6. Кошти спеціального фонду, які надходять від забезпечувального фінансового органу, спрямовуються виключно на цільові видатки, визначені забезпечувальним фінансовим органом, у межах кошторисних призначень за спеціальним фондом.

4.3.7. Невикористані залишки спеціального фонду, отримані військовою частиною від забезпечувального фінансового органу, списуються органами Державного казначейства України на відповідні рахунки Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

4.3.8. Департамент фінансів Міністерства оборони України щорічно до 10 січня, виходячи з розпису доходів та видатків спеціального фонду Міністерства оборони України на рік, готує та доводить до військових частин розпорядження щодо централізованого перерахування власних надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки головного розпорядника за відповідними бюджетними програмами з урахуванням Порядку обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України, визначеного у додатку 1 до Положення.

5. Фінансове планування, порядок витребування
та використання бюджетних асигнувань

5.1. Фінансове планування у військовій частині - це науково обґрунтований процес визначення потреби в коштах для забезпечення виконання поставлених завдань, належного рівня боєздатності, життєдіяльності та соціального захисту особового складу на підставі прийнятих командиром військової частини рішень на повсякденну діяльність, бойову та мобілізаційну підготовку.

5.2. Завданнями фінансового планування у військовій частині є:

правильне визначення потреби в коштах на підставі планів (програм) бойової підготовки, матеріального і технічного забезпечення, господарських планів та інших вихідних даних;

своєчасне витребування коштів від забезпечувального фінансового органу та служб забезпечення;

здійснення попереднього контролю на всіх етапах фінансового планування щодо доцільності запланованих видатків;

забезпечення планового, законного та ефективного використання коштів та матеріальних засобів.

5.3. Фінансове планування у військовій частині здійснюється на таких принципах:

принцип комплексного підходу, який означає, що в процесі фінансового планування повинні враховуватися штат військової частини, чисельність особового складу, його якісна характеристика, стан озброєння, військової техніки, заплановані заходи, стан військового господарства, соціально-культурної сфери тощо в тісному взаємозв’язку з можливими обсягами фінансового забезпечення;

принцип оптимального використання фінансових ресурсів, який передбачає першочергове забезпечення ними пріоритетних напрямів діяльності військової частини та соціального захисту військовослужбовців із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату в їх використанні;

принцип єдності фінансового планування, який означає використання єдиних фінансових показників, єдиних форм фінансово-планових документів, застосування єдиної методології визначення потреби в коштах на всіх стадіях фінансового планування;

принцип наукового обґрунтування, який передбачає реальність прогнозних розрахунків, їхню економічну обґрунтованість, використання прогресивної методології, норм і нормативів у порівнянні з отриманими кінцевими результатами;

принцип відповідності фінансово-планових документів показникам планів (програм) бойової підготовки, матеріального і технічного забезпечення, господарських та інших планів;

принцип цільового використання бюджетних коштів, який означає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, передбачені затвердженими кошторисами.

5.4. Фінансове планування у військовій частині здійснюється відповідно до вимог бюджетного законодавства в такій послідовності:

видання наказу командира військової частини про організацію роботи щодо визначення потреби в коштах на рік, що планується;

збір та узагальнення вихідних даних, необхідних для проведення фінансово-економічних обґрунтувань потреби в коштах;

обґрунтування потреби в коштах;

розробка та складання фінансово-планових документів;

витребування відкриття асигнувань шляхом подання у встановлені терміни фінансово-планових документів до забезпечувального фінансового органу та служб забезпечення за напрямами відповідальності;

затвердження встановлених фінансово-планових документів забезпечувальним фінансовим органом;

виконання кошторисів військової частини, у разі необхідності внесення змін до фінансово-планових документів;

надання звітності про виконання кошторисів.

5.5. Учасниками процесу фінансового планування у військовій частині є посадові особи, які відповідають за забезпечення потреб військової частини у товарно-матеріальних цінностях, послугах, коштах і за формування окремих статей витрат за кошторисом, а також посадові особи, які відповідають за господарську діяльність структурних підрозділів військової частини (далі - начальники служб), і посадові особи, які відповідають за облік особового складу та формування планів бойової підготовки.

5.6. Начальники служб у процесі фінансового планування відповідно до своїх повноважень зобов’язані:

розробляти плани своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

на підставі плану діяльності та інших вихідних даних обґрунтовувати потребу в коштах, обсяги надходжень коштів від господарської діяльності і складати детальні розрахунки потреби в коштах за напрямами своєї діяльності;

спільно з начальником фінансового органу вживати необхідні заходи до своєчасного та повного отримання бюджетних асигнувань від забезпечувального фінансового органу та забезпечувальних служб для забезпечення діяльності військової частини та виконання поставлених завдань;

забезпечувати законне та ефективне використання виділених у їх розпорядження коштів;

відповідно до повноважень брати участь у складанні звітів про використання коштів за окремими статтями (видами) витрат за кошторисом.

5.7. Основними фінансово-плановими документами, які використовуються військовою частиною у процесі фінансового планування для витребування і використання коштів, є:

кошторис військової частини;

план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету;

план спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень військової частини);

зведення показників спеціального фонду кошторису;

розрахунок потреби в коштах за фондом грошового забезпечення та заробітної плати;

розрахунок потреби в коштах за окремими статтями витрат (форма 1/фс, наведена у додатку 3 до Положення);

розрахунок надходжень коштів від господарської діяльності (форма 1а/фс, наведена у додатку 4 до Положення);

повідомлення про призначення коштів;

лімітні довідки про бюджетні асигнування;

заявка на потребу в коштах на відповідний період;

донесення про зменшення бюджетних асигнувань (форма 10/фс, наведена у додатку 7 до Положення);

заявка на кошти до кінця року (форма 9/фс, наведена у додатку 6 до Положення).

5.8. Підставою для складання кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану асигнувань спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень військової частини) та зведених показників спеціального фонду кошторису у військовій частині є:

накази та директиви Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувачів видів (сил) Збройних Сил України, командувачів військ оперативних командувань, вказівки та роз’яснення служб забезпечення та забезпечувального фінансового органу про цільове призначення та порядок використання коштів;

штат, який визначає склад, організаційну структуру, чисельність особового складу і кількість основної зброї та військової техніки військової частини, для обслуговування яких потрібна штатна обслуга (екіпажі) особового складу, та табелі (номенклатурно-кількісні переліки озброєння, техніки та інших матеріальних засобів, призначених для оснащення військової частини) до штату, штатний розпис тощо;

норми витрачання коштів, ціни та тарифи за наданими платними послугами, норми матеріального постачання тощо;

плани (програми) бойової підготовки, матеріального і технічного забезпечення, господарської діяльності частини тощо;

дані про фактичні надходження та використання коштів у поточному році і про забезпеченість військової частини майном;

фінансово-планові документи за поточний та попередні періоди.

5.9. Організація роботи щодо визначення потреби військової частини в коштах на рік, що планується, включає:

складання на підставі наказу командира військової частини, під керівництвом начальника штабу, заступниками (помічниками) та начальниками служб детальних розрахунків потреби в коштах на наступний рік за відповідними статтями (видами) витрат, які знаходяться у їх віданні, та обсягів надходжень, які планується отримати від господарської діяльності, з урахуванням потреби в коштах та обсягів надходжень від військових частин, які знаходяться на фінансовому забезпеченні у цій військовій частині. У розрахунках повинне бути передбачене повне забезпечення коштами заходів військової частини з бойової підготовки, інших заходів повсякденної діяльності з обов’язковим дотриманням економії у видатках. Забороняється витребувати кошти понад реальну потребу та на заходи, що можуть бути проведені без використання коштів або за рахунок власних надходжень;

складання начальником фінансового органу спільно з відповідними начальниками служб, у віданні яких знаходяться окремі статті (види) витрат, за рахунок яких утримуються працівники за штатними розписами, розрахунку потреби в коштах на виплату грошового забезпечення та заробітної плати за статтями (видами) витрат, виходячи з чисельності особового складу, норм грошового забезпечення та заробітної плати;

обов’язкову перевірку начальником фінансового органу складених начальниками служб розрахунків обсягів надходжень та видатків щодо законності та ефективності видатків, що плануються, правильності прийнятих для розрахунків норм забезпечення, цін тощо і відповідності запланованих заходів визначеним бюджетним програмам, кодам економічної класифікації видатків та статтям (видам) витрат за кошторисом Міністерства оборони України. У разі виникнення необхідності за вказівкою командира частини розрахунки повертаються на доопрацювання;

доповідь начальника фінансового органу спільно з начальниками служб щодо перевірених розрахунків командиру військової частини і за його вказівкою формування кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів асигнувань спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень військової частини), зведення показників спеціального фонду кошторису.

5.10. Начальник штабу, начальники служб, начальник фінансового органу або особи, які їх заміщують, несуть персональну відповідальність за правильне та своєчасне складання розрахунків.

5.11. Кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, план асигнувань спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень військової частини), зведення показників спеціального фонду кошторису підписуються командиром військової частини і начальником фінансового органу. Розрахунки підписуються начальником фінансового органу та начальниками служб, у віданні яких знаходяться відповідні кошторисні підрозділи, та затверджуються командиром військової частини.

Зазначені фінансово-планові документи в одному примірнику (крім кошторисів та планів асигнувань, які подаються у двох примірниках) та на електронних носіях інформації подаються до 3 травня поточного року до забезпечувального фінансового органу.

Крім того, до 3 травня поточного року розрахунки потреби в коштах за окремими статтями (видами) кошторису Міністерства оборони України та сплановані власні надходження подаються до служб забезпечення за напрямами відповідальності.

5.12. Одночасно до кошторису, планів асигнувань, зведень показників спеціального фонду кошторису з додатками подається пояснювальна записка з обґрунтуванням заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року.

5.13. Обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.

5.14. Під час здійснення розрахунків та обґрунтувань надходжень за спеціальним фондом за основу беруться обсяги надання платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати з розрахунку на одиницю показника, який повинен установлюватися відповідно до чинного законодавства України.

Під час формування показників, на підставі яких визначаються надходження планового періоду, обов’язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

5.15. У процесі формування спеціального фонду кошторису планування надходжень коштів від господарської діяльності та інших власних надходжень військових частин здійснюється за встановленими правилами створення та використання зазначених надходжень, визначеними для них нормативними актами, включаючи кошти, що спрямовуються на відновлення касових видатків.

5.16. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

5.17. Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються за встановленими напрямами використання на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому військова частина здійснює коригування обсягів узятих зобов’язань за загальним фондом для проведення видатків з цих зобов’язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

5.18. Кошториси і плани асигнувань підписуються командиром військової частини. Затвердження кошторисів і планів асигнувань оформляється підписами відповідних керівників забезпечувального фінансового органу із зазначенням дати, які скріплюються відбитком гербової печатки очолюваного ними органу управління. Зазначені документи затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається до військової частини, а другий залишається у забезпечувальному фінансовому органі.

5.19. На підставі затверджених кошторисів і планів асигнувань усі посадові особи військової частини здійснюють уточнення планів діяльності військової частини (плану (програми) бойової підготовки, матеріального та технічного забезпечення, господарського плану тощо), приводять заплановані заходи у відповідність із обсягами відкритих асигнувань. За підсумками цієї роботи складаються зміни до відповідних планів, які підписуються посадовою особою за напрямом діяльності (начальником штабу, заступником (помічником) командира військової частини, начальником служби) і начальником фінансового органу та затверджуються командиром військової частини. У кожній службі складається план витрачання коштів за формою розрахунку потреби в коштах, який також затверджується командиром військової частини. Цей план є підставою начальникам служб для використання коштів, а начальнику фінансового органу - для контролю за використанням коштів.

У разі внесення змін до кошторисів та планів асигнувань плани обов’язково коригуються.

5.20. Контроль за здійсненням видатків, відповідністю їх обсягів розмірам, визначеним у кошторисах і планах асигнувань розпорядників коштів, покладається на відповідні установи Державного казначейства України.

Військові частини мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань, за наявності витягу з річного розпису призначень державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету та помісячного розпису спеціального фонду, виданого органом Державного казначейства України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

5.21. До затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду (за винятком власних надходжень військової частини) підставою для здійснення видатків є проекти зазначених кошторисів і планів, засвідчені підписами командира військової частини та начальника фінансового органу.

5.22. У разі коли фінансово-планові документи на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, військові частини складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються командиром військової частини.

При цьому планувати та здійснювати видатки за спеціальним фондом в зазначений період дозволяється лише за погодженням служб забезпечення за напрямами відповідальності та забезпечувального фінансового органу.

5.23. Військова частина має право брати зобов’язання щодо видатків, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов’язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому обсяг бюджетних зобов’язань, узятих військовою частиною протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за зобов’язаннями поточного року. У разі скорочення (обмеження) асигнувань військова частина повинна вживати заходи до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань.

5.24. У разі прийняття відповідного рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету військові частини беруть зобов’язання та приводять їх у відповідність з тимчасовими обмеженнями асигнувань.

5.25. Для внесення змін до кошторису, плану асигнувань загального фонду та плану асигнувань спеціального фонду (за винятком власних надходжень військової частини) у частині збільшення (зменшення) видатків за відповідними бюджетними програмами військова частина звертається до служб забезпечення, у віданні яких знаходяться ці бюджетні програми, з обов’язковим обґрунтуванням причин збільшення (зменшення) видатків із наданням детальних розрахунків та пояснень щодо отримання кінцевих результатів використання додаткових коштів.

5.26. З метою своєчасного та повного отримання коштів відповідно до затверджених кошторисів та планів асигнувань протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану використання виділених коштів, уточнює потребу в коштах на наступний місяць за підсумками роботи та до 25 числа кожного місяця подає заявки за формою, визначеною забезпечувальним фінансовим органом:

до забезпечувального фінансового органу за статтями, які знаходяться у віданні фінансової служби;

до служб забезпечення за статтями, які знаходяться у їх відданні.

При поданні заявки обов’язково повідомляється про обсяги коштів, потреба у яких відсутня.

6. Казначейське обслуговування
виконання кошторисів військових частин

6.1. Порядок відкриття рахунків в органах Державного казначейства України та здійснення безготівкових розрахунків

6.1.1. Виконання кошторисів військової частини здійснюється через органи Державного казначейства України.

6.1.2. Для зберігання коштів загального та спеціального фонду військовою частиною в органі Державного казначейства України відкриваються бюджетні рахунки, які поділяються на:

реєстраційні рахунки, які відкриваються військовій частині за відповідними кодами програмної класифікації видатків для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів;

спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються військовій частині за відповідними кодами програмної класифікації видатків для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів.

Отримання готівки здійснюється з реєстраційних рахунків, відкритих органами Державного казначейства України в установах уповноважених банків, на підставі поданих заявок.

Розрахунково-касове обслуговування військової частини здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до умов укладених договорів між органом Державного казначейства України і військовою частиною.

Для відкриття відповідних реєстраційних рахунків військова частина надає до Державного казначейства України такі документи:

заява про відкриття рахунків за підписом командира військової частини та начальника фінансового органу;

копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена органом, що видав довідку;

копія документа, що підтверджує взяття клієнта на облік в органі державної податкової служби, засвідчена органом, що видав документ;

картка у двох примірниках із зразками підписів командира військової частини (перший підпис) і начальника фінансового органу (другий підпис) та зразком відбитка гербової печатки військової частини, якій відкривається рахунок. Використання печаток, призначених для спеціальної мети (для пакетів, перепусток тощо), є неприпустимим. Картка із зразками підписів має бути засвідчена підписом начальника забезпечувального фінансового органу та гербовою печаткою цього органу. У разі зміни чи доповнення хоча б одного з підписів оформляється нова картка із зразками підписів всіх осіб, які мають право першого та другого підписів;

копія документа, що підтверджує реєстрацію клієнта у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчена органом, що його видав;

копії страхових свідоцтв, що підтверджують реєстрацію військової частини у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у Фонді загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття, у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платника страхових внесків, засвідчені органом, що їх видав. Інформація про те, що військова частина не є платником страхових внесків, обов’язково зазначається у заяві про відкриття рахунка в рядку "Додаткова інформація";

затверджений кошторис.

6.1.3. Оформлення реєстраційних рахунків військової частини в органі Державного казначейства України здійснюється за присвоєним цій частині умовним найменуванням. Дійсне (повне) найменування військової частини в банківських документах зазначається тільки у випадках, коли частині умовне найменування не присвоєно.

Військовій частині, яка відкрила в органі Державного казначейства України рахунки за умовним найменуванням, забороняється подавати в цю установу документи, які розкривають дійсне (повне) найменування військової частини.

При зміні найменування військової частини її реєстраційні рахунки переоформлюються згідно з новим найменуванням.

6.1.4. Платіжне доручення, подане військовою частиною до органу Державного казначейства України при здійсненні безготівкових розрахунків, повинне бути належним чином оформлене, з правильністю заповнення реквізитів та відповідністю підписів і відбитка печатки наданим зразкам. Платіжні доручення підписуються після їх заповнення командиром військової частини (перший підпис) і начальником фінансового органу (другий підпис).

Якщо орган Державного казначейства України повертає платіжне доручення без виконання, начальник фінансового органу військової частини зобов’язаний з’ясувати причину повернення.

Начальник фінансового органу постійно здійснює контроль та доповідає командиру військової частини стосовно своєчасності проходження платежів в органі Державного казначейства України.

6.1.5. Військові частини здійснюють платежі за наявності відповідного зобов’язання та коштів на реєстраційних рахунках на ці видатки. Підставою для здійснення видатків військової частини є платіжні доручення, підготовлені військовою частиною, та виправдні документи, які підтверджують цільове направлення коштів (договори на закупівлю товарів, робіт та послуг, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, листи-погодження у випадках, передбачених законодавством, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури, трудові угоди, заявки на перерахування коштів на карткові рахунки тощо).

6.1.6. У разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, у реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" зазначаються дата виплати заробітної плати і період, за який здійснено виплату.

6.1.7. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства України в кількості примірників, необхідній для всіх учасників безготівкових розрахунків.

6.1.8. Відображення у регістрах бухгалтерського обліку коштів, що надійшли на реєстраційні рахунки військової частини від забезпечувального фінансового органу та від інших установ, підприємств і організацій чи окремих осіб, здійснюється на підставі витягів із зазначених рахунків у день їх одержання від органу Державного казначейства України, а готівки - за прибутковим касовим ордером у день її надходження в касу.

6.1.9. На платіжних дорученнях та виправдних документах, за якими органом Державного казначейства України проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа "Оплачено".

6.1.10. Термін дії платіжного доручення встановлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

6.1.11. На період тимчасової відсутності командира військової частини і начальника фінансового органу (через відрядження, відпустку чи хворобу) банківські документи підписуються особами, які їх заміщують. Якщо підписи осіб, що їх заміщують, не внесені до картки зразків підписів, то військова частина терміново оформлює зразки підписів цих осіб шляхом подання додаткової картки зі зразками підписів тимчасових заступників і зазначенням терміну її дії.

6.1.12. Військова частина після здійснення розрахунків через орган Державного казначейства України отримує витяг з цього реєстраційного рахунка.

Начальник фінансового органу повинен:

не пізніше як через 5 днів після одержання витягу із реєстраційного рахунка повідомити орган Державного казначейства України в разі помилково зроблених записів у цих витягах;

не пізніше 10 січня перевірити і підтвердити залишок коштів на реєстраційних рахунках, виведений на 1 січня поточного року.

6.2. Порядок отримання готівки та її зберігання

6.2.1. Отримання готівки здійснюється з реєстраційних рахунків, відкритих органами Державного казначейства України в установах уповноважених банків, на підставі поданих заявок.

Одержання з реєстраційних рахунків готівки дозволяється лише в сумах, необхідних для виплати грошового забезпечення (заробітної плати) особовому складу, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути оплачені безготівковим порядком.

6.2.2. Військова частина подає органу Державного казначейства України, за його вимогою і в установлені ним строки, заявку на одержання готівки в загальній сумі у двох примірниках.

Після видачі готівки один примірник повертається у військову частину з відповідним відбитком штампа органу Державного казначейства України.

Заявки на видачу готівки виписуються військовою частиною на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти.

У заявках на видачу готівки на виплату заробітної плати зазначаються суми прибуткового податку з громадян, нарахувань до фонду соціального страхування України та страхових внесків до Пенсійного фонду України, інших податків та обов’язкових платежів, які утримані з особового складу та нараховані на фонд заробітної плати. Разом із заявкою на видачу готівки обов’язково подаються платіжні доручення на перерахування за належністю податків і обов’язкових платежів, інших утриманих з особового складу сум.

У заявках на видачу готівки військові частини відмічають наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків.

6.2.3. На підставі перевіреної органом Державного казначейства України заявки ним виписуються грошові чеки, за якими військовою частиною в установах уповноважених банків одержуються готівкові кошти. Військова частина витрачає готівку виключно на цілі, які не суперечать чинному законодавству України.

Передача чекової книжки військовій частині здійснюється на підставі довіреності військової частини установленої форми, шляхом оформлення акта приймання-передачі грошових чекових книжок у двох примірниках. Другий примірник разом з чековою книжкою передається до військової частини.

Невикористана готівка та всі суми коштів, що надходять готівкою в касу військової частини, повертаються для обов’язкового зарахування на реєстраційні рахунки за належністю.

Оприбуткування готівки за обліковими регістрами бухгалтерського обліку військової частини здійснюється за прибутковим касовим ордером в день її одержання.

6.2.4. Готівка на придбання продуктів харчування, медикаментів та здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, військовій частині видається на підставі заявки, але за наявності на це дозволу головного розпорядника. Дозвіл надається у довільній формі.

6.2.5. Видача готівки під звіт провадиться з каси за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами та за наявності коштів на ці цілі.

Підзвітні особи зобов’язані подати до фінансового органу разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі терміни:

за відрядженнями - протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

за витратами на господарські потреби - наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

6.2.6. У разі придбання за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб військової частини звіт за витрачені кошти подається у вищезазначеному порядку.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні господарських питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до закінчення терміну відрядження.

6.2.7. Після отримання військовою частиною матеріальних цінностей або послуг, придбаних за готівку, до органу Державного казначейства України, на його вимогу, можуть подаватися документи, які підтверджують здійснення видатків та взяття на облік матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, які отримали матеріальні цінності тощо).

Акт придбання матеріальних цінностей підписується комісією та затверджується командиром військової частини.

6.2.8. Готівка і цінності нагородного фонду зберігаються у вогнетривкому (залізному) сейфі в окремо виділеному приміщенні (касі) частини. Приміщення каси обладнується залізними дверима, ґратами на вікнах, бар’єром (віконцем) для видачі (отримання) готівки та сигналізацією на вхідні двері і сейф, а також кнопкою попередження про напад на касира (касу), виведеними на пульт начальника варти (чергового частини).

Сейф та приміщення в кінці робочого дня опечатуються печаткою начальника фінансового органу чи іншої посадової особи військової частини, на яку покладено ці обов’язки. Ключі від сейфа зберігаються в особи, яка опечатала цей сейф, а дублікати ключів в опечатаному начальником фінансового органу пакеті, шкатулці тощо - у командира військової частини.

Приміщення каси здається під охорону варти чи сторожового поста. Здача приміщення каси під охорону і допуск до нього здійснюються у суворій відповідності із Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Збереження готівки, одержаної командирами підрозділів військової частини у дозволених випадках, забезпечується безпосередньо командирами цих структурних підрозділів.

6.2.9. Щодня перед опечатуванням і здачею під охорону приміщення каси начальник фінансового органу повинен переконатися в тому, що фактична наявність готівки у сейфі точно відповідає залишку її за касовою книгою, і засвідчити це своїм підписом у касовій книзі та в довідці про покупюрний залишок готівки, яка складається в двох примірниках, один з яких разом з готівкою вкладається в сейф перед здачею його під охорону.

6.2.10. Військова частина може зберігати в касі готівку на поточні потреби в межах ліміту, згідно з розрахунком, який самостійно вираховує начальник фінансового органу відповідно до чинного законодавства України та подає на затвердження командиру військової частини. Якщо в поточному році відбулися зміни щодо встановленого раніше ліміту каси, командир військової частини вносить зміни до вищезазначеного наказу.

6.2.11. Зберігати в касі готівку зверх установленого ліміту військова частина має право тільки для виплати грошового забезпечення і заробітної плати впродовж трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.

Залишок готівки, який перевищує установлений ліміт, підлягає терміновій здачі в установу банку для зарахування на реєстраційний рахунок військової частини.

6.2.12. Приймання готівки у військовій частині здійснюється фінансовим органом за прибутковим касовим ордером.

Квитанція від прибуткового касового ордера видається платнику готівки, прибутковий касовий ордер залишається у справах фінансового органу як виправдний документ.

У військово-лікувальних установах приймання, облік і збереження готівки і цінностей хворих здійснюються порядком, установленим Правилами приймання, зберігання, обліку і повернення власних грошей і цінностей хворих, які перебувають на лікуванні у військово-лікувальних установах, викладеними у додатку 2 до Положення.

6.2.13. Прибуткові касові ордери реєструються в книзі реєстрації прибуткових касових ордерів за порядковими номерами.

6.2.14. Одержання готівки за поштовими і телеграфними переказами, адресованими військовій частині і особовому складу частини, організовується начальником фінансового органу з дотриманням поштових правил.

Суми за поштовими і телеграфними переказами одержувати від підприємств зв’язку готівкою забороняється.

На підставі отриманого повідомлення на перекази начальник фінансового органу після перевірки наявності в частині військовослужбовців, на адресу яких надійшли перекази, складає реєстр на поштові і телеграфні перекази.

Реєстри на одержання і перерахування готівки за поштовими і телеграфними переказами, які виписуються військовою частиною, протягом року нумеруються за порядковими номерами і подаються в двох примірниках підприємству зв’язку в строк не більше 3 днів з дня надходження у військову частину повідомлень про перекази. Бланки реєстрів виготовляються військовою частиною.

Другий примірник реєстру, повернутий підприємством зв’язку з відміткою на ньому про перерахування коштів на рахунок військової частини, зберігається встановленим порядком.

За відсутності в повідомленні про переказ необхідних даних про відправника переказу (прізвища, імені та по батькові і докладної адреси) начальник фінансового органу записує ці дані в реєстр безпосередньо в підприємстві зв’язку.

Видача одержувачам готівки за переказами здійснюється під розписку в другому примірнику реєстру протягом 3 днів з дня зарахування переказів на рахунок військової частини. Після закінчення триденного строку за кожним реєстром виводиться підсумок і фактично виплачена сума списується на витрату за книгами обліку. Не видані в цей строк з поважних причин суми у подальшому виплачуються за окремими роздавальними відомостями (форма N 15, наведена у додатку 9 до Положення) з посиланням на номер реєстру.

Гроші, одержані військовою частиною за переказами на ім’я осіб, що вибули з частини, повинні бути відіслані впродовж 10 днів за новими адресами одержувачів, якщо вони відомі, чи повернені відправникам. Оплата зборів за пересилку в цих випадках здійснюється військовою частиною за рахунок сум, що переводяться.

Квитанція підприємства зв’язку про прийняття грошей для пересилання служить для військової частини виправдним документом і додається до другого примірника реєстру, за яким військовою частиною одержано поштовий чи телеграфний переказ.

6.2.15. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перераховуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, які вносять або одержують гроші, забороняється.

Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

6.2.16. Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язаний перевірити:

наявність і справжність на документах підпису начальника фінансового органу, а на видатковому документі - дозвільного підпису командира військової частини або осіб, ним уповноважених;

правильність оформлення документів;

наявність перелічених у документах додатків.

У разі недотримання хоча б однієї з перерахованих вимог касир повертає документи для належного оформлення. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а додані до них документи погашаються штампом або надписом "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Прибуткові касові ордери або видаткові документи до передачі в касу реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі.

6.2.17. Усі надходження і видачі готівки враховують у касовій книзі.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром одразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом.

Видача грошей з каси без особистого підпису одержувача у видатковому документі не є підтвердженням видачі готівки. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира.

Готівка, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і оприбутковується в касу військової частини для подальшого з’ясування джерела утворення цих готівкових коштів.

6.2.18. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать військовій частині, забороняється.

6.2.19. За наявності у військовій частині кількох касирів старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей.

Касири в кінці робочого дня зобов’язані відзвітувати перед старшим касиром в одержанні авансу і грошей, прийнятих за прибутковими документами, і здати залишок готівки і касові документи за проведеними операціями старшому касиру під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей.

За аванси, одержані для виплати грошового забезпечення та заробітної плати, касир зобов’язаний скласти звіт в термін, указаний у платіжній відомості для їх виплати. До закінчення цього терміну касири зобов’язані щоденно здавати в касу залишки готівки, не виданої за платіжними відомостями. Ці гроші здаються в опечатаних касирами сумках, пакетах тощо старшому касиру під розписку із зазначенням невиплаченої суми.

Щоденно в кінці робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі.

За наявності у військовій частині тільки одного касира облік прийнятих і виданих грошей ведеться цим касиром.

Касир відповідно до чинного законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

6.2.20. Після видання наказу про призначення касира на роботу командир військової частини зобов’язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність.

6.2.21. У військових частинах, що мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом командира військової частини. З цим працівником укладається договір на час виконання ним обов’язків касира.

6.2.22. У військових частинах, що мають велику кількість структурних підрозділів, виплата грошового забезпечення, заробітної плати, допомоги через тимчасову непрацездатність, премій тощо може здійснюватися за письмовим наказом командира військової частини іншими, крім касирів, особами, з якими укладається договір і на яких поширюються всі права та обов’язки, установлені для касирів.

6.2.23. У разі порушення норм з регулювання обігу готівки до військової частини можуть застосовуватися штрафні санкції згідно з чинним законодавством України (Указ Президента України від 12 червня 1995 року N 802 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки").

7. Закупівля товарів, робіт і послуг за державні
кошти та здійснення розрахунків за укладеними
військовою частиною договорами

7.1. Відповідно до чинного законодавства військова частина може бути замовником та здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за умови наявності повноважень на отримання коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів.

7.2. Закупівля товарів, робіт і послуг військовою частиною повинна здійснюватися відповідно до чинного законодавства України та з дотриманням принципу максимальної економії й ефективності використання бюджетних коштів.

7.3. Основними етапами закупівлі є:

затвердження кошторису;

затвердження річного плану закупівель;

організація та проведення процедур закупівель;

укладання договору;

контроль виконання та оплати договору про закупівлю.

7.4. Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється в межах бюджетних призначень на зазначені цілі відповідно до річного плану закупівель, який затверджується командиром військової частини протягом місяця після затвердження кошторису.

7.5. Планування закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється, виходячи з їх річної потреби. Якщо закупівля, виходячи із вартості товарів, робіт і послуг річної потреби визначеного предмета закупівлі підпадає під сферу застосування процедур, визначених законодавством у сфері державних закупівель, військовою частиною повинен бути дотриманий порядок, передбачений вимогами чинного законодавства України, та принцип добросовісної конкуренції серед учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель.

7.6. Для здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг у військовій частині відповідно до чинного законодавства України створюється тендерний комітет.

7.7. Усі договори укладаються тільки в письмовій формі відповідно до вимог чинного законодавства України на підставі проведених у встановленому законом порядку процедур закупівлі. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від тих, що були зазначені у тендерній документації, та містити істотні умови, без зазначення яких договір може бути у судовому порядку визнано недійсним (можливість зменшення обсягу закупівлі залежно від реального фінансування видатків, обмеження попередньої оплати тощо).

7.8. Перед підписанням проект договору попередньо перевіряється начальником фінансового органу на наявність кошторисних призначень, правильність застосування цін (тарифів) та відповідність цін тендерній пропозиції учасника - переможця торгів, після чого візується.

У разі наявності у військовій частині посади юрисконсульта кожна сторінка договору візується ним на відповідність чинному законодавству України.

7.9. Завізований начальником фінансового органу та юрисконсультом проект договору передається на підпис командиру військової частини. Без віз начальника фінансового органу та юрисконсульта проекти договорів командиру військової частини не подаються.

7.10. Договори укладаються у трьох примірниках, два примірники для замовника - військової частини, один - для виконавця. У військовій частині один примірник надається у фінансовий орган для обліку та для взяття зобов’язань, а другий для структурного підрозділу військової частини, що здійснює супровід договорів.

7.11. Укладені договори обліковуються в журналі обліку договорів, який зберігається у фінансовому органі.

7.12. Контроль з оплати договорів покладається на начальника фінансового органу.

7.13. Контроль з оплати отриманих матеріалів, виконаних робіт, наданих послуг здійснюється щодо:

забезпеченості коштами за відповідними бюджетними програмами, кодами економічної класифікації видатків та статтями (видами) кошторису Міністерства оборони України;

відповідності поданих на оплату документів умовам договорів (контрактів) та додатків до них, у тому числі документам з узгодження ціни;

правильності оформлення звітних документів за результатами тендеру та вибору переможця торгів.

7.14. До оплати подаються тільки оригінали документів, належним чином оформлені:

рахунки постачальників (виконавців), які повинні бути заповнені належним чином та містити інформацію щодо кількості поставленої продукції (певного обсягу виконаних робіт, наданих послуг), встановленої ціни та вартості, власноручно підписані уповноваженою особою постачальника (виконавця) та бухгалтером;

акти прийому передачі товару (робіт, послуг) за кількістю і якістю, які повинні містити вичерпну інформацію щодо переданого товару, робіт, послуг бути підписаними уповноваженими сторонами та затвердженими командиром військової частини (підпис якого повинен бути завірений гербовою печаткою військової частини). У разі відсутності в актах прийому посилань на якість продукції повинні бути надані документи, що засвідчують її якість, сертифікати тощо.

7.15. Оплата здійснюється за фактично поставлену продукцію (виконані роботи, надані послуги). Платежі на умовах попередньої оплати здійснюються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

7.16. На військову частину покладається ведення претензійно-позовної роботи під час виконання договорів.

8. Порядок використання коштів

8.1. Виплата грошового забезпечення та заробітної плати

8.1.1. Грошове забезпечення особовому складу виплачується за місцем штатної служби, а також:

особам, які перебувають у відпустці через хворобу поза пунктом штатної служби, - в обласних чи районних (міських) військових комісаріатах за місцем проведення відпустки;

особам, які перебувають у вищих військових навчальних закладах на навчальних зборах і залікових сесіях тривалістю більше двох місяців та які навчаються в річній ад’юнктурі, - за місцем навчання;

особам, направленим на строк, більший як два місяці, у військові частини, установи, підприємства і організації Міністерства оборони України та інших міністерств і відомств на стажування і практику, для підготовки і захисту дипломних проектів, виконання наукових випробувань, узагальнення передового досвіду, впровадження закінчених наукових робіт; та в інших дозволених наказами Міністра оборони України випадках - за вказівкою забезпечувального фінансового органу;

особам, які перебувають на лікуванні у військово-лікувальних установах, розташованих не за місцем штатної служби військовослужбовця (в іншому гарнізоні), - в цих лікувальних установах.

8.1.2. Грошове забезпечення за перерахунками у зв’язку зі зміною службового становища особового складу (присвоєння військового звання, призначення на іншу посаду тощо) виплачується разом з виплатою грошового забезпечення за місяць.

8.1.3. Виплата грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу здійснюється:

військовослужбовцям: у вiйськових частинах - з 13 по 20 число, в установах і організаціях Збройних Сил України - з 23 по 29 число кожного місяця;

працівникам (невійськовослужбовцям): за першу половину місяця - з 16 по 20 число цього місяця і за другу половину місяця - з 1 по 5 число наступного місяця.

Виплата грошового забезпечення раніше установлених термінів може здійснюватися військовослужбовцям:

які направляються у службове відрядження чи вибувають у відпустку, якщо вони до дня виплати грошового забезпечення за черговий місяць не можуть повернутися у військову частину;

у разі передислокації військової частини, якщо строк виплати грошового забезпечення настане в дорозі до місця нової дислокації;

які переводяться в іншу військову частину, якщо вони прибудуть у цю частину після виплатного періоду;

в інших випадках за вказівкою директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Виплата заробітної плати раніше встановлених строків працівникам, які направлені у службове відрядження чи вибувають у відпустку, здійснюється порядком, установленим чинним законодавством України.

8.1.4. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам здійснюється за роздавальними відомостями або шляхом відкриття карткових рахунків порядком та у розмірах, передбачених чинним законодавством України.

У кожному випадку виникнення питань щодо застосування діючих норм і порядку виплати грошового забезпечення і заробітної плати начальник фінансового органу повинен терміново звернутися в забезпечувальний фінансовий орган за роз’ясненням.

8.1.5. Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання, а виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення, крім тих додаткових видів грошового забезпечення, виплата яких відповідно до діючих нормативно-правових актів здійснюється за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

8.1.6. Виплата грошової винагороди за стрибки з парашутом, здійснені не за місцем постійної служби військовослужбовця, провадиться військовою частиною, у якій здійснені стрибки, протягом трьох днів після видання наказу про виплату винагороди.

8.1.7. Витяги з наказів, довідки та інші документи, які підтверджують право військовослужбовців, працівників на одержання грошового забезпечення і заробітної плати, що подаються начальнику фінансового органу, підписуються (завіряються) посадовою особою, яка відповідає за облік особового складу частини, та скріплюються відтиском гербової печатки військової частини.

8.1.8. Підтвердженням щодо виплати грошового забезпечення (заробітної плати), у тому числі і військовослужбовцям строкової служби, за черговий місяць є роздавальна відомість.

У роздавальних відомостях посади військовослужбовців і працівників, у тому числі і вакантні, записуються в тій же послідовності, у якій вони зазначені в штаті або штатному розписі.

Підставою для складання відомостей служать:

затверджені у встановленому порядку штат військової частини та штатні розписи;

норми грошового забезпечення (заробітної плати), установлені чинним законодавством України;

накази та інші документи про призначення на посади і проходження служби особовим складом;

грошові атестати військовослужбовців;

табелі обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку.

Видача грошей особам, які не числяться у списковому складі військової частини, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів.

Видачу грошей касир здійснює тільки особі, зазначеній у видатковому документі.

Якщо видача грошей відбувається за довіреністю, оформленою у встановленому порядку, у тексті ордера після прізвища, ім’я та по батькові одержувача грошей зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, якій довірено одержання грошей. Якщо видача грошей здійснюється за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир робить запис "За довіреністю". Видача грошей за довіреністю проводиться після подання документа, що засвідчує особу одержувача грошей. Довіреність залишається у касира i додається до видаткового касового ордера або вiдомостi.

8.1.9. Виплата належного військовослужбовцям, працівникам грошового забезпечення (заробітної плати) іншій особі допускається тільки за належно оформленою довіреністю чи їх законним спадкоємцям порядком, установленим чинним законодавством України. Письмова довіреність має бути завіреною і скріпленою гербовою печаткою. Довіреність не повинна оформлюватися на працівника фінансового органу цієї військової частини.

8.1.10. Виплата грошового забезпечення, заробітної плати, допомоги через тимчасову непрацездатність, премій та інших належних сум особовому складу проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного отримувача.

На титульному аркуші платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться довільний запис про видачу грошей за підписами начальника фінансового органу та командира військової частини або уповноважених осіб із зазначенням термінів видачі грошей і суми літерами.

В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (у разі відпустки, хвороби тощо), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов’язані зі службовими відрядженнями, кільком особам.

8.1.11. Після закінчення встановлених термінів виплати заробітної плати, допомоги через тимчасову непрацездатність, премій та інших виплат касир належним чином оформляє виправдні документи, а саме:

у платіжній відомості напроти прізвища осіб, яким не здійснено виплату заробітної плати, виплату допомоги через тимчасову непрацездатність та премій, ставить штамп або робить відмітку від руки "Депоновано";

складає реєстр депонованих сум;

у кінці відомості робить запис про фактично виплачену суму і недоодержану суму виплат, що підлягають депонуванню, звіряє ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчує запис своїм підписом. Якщо гроші видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться запис "Гроші за відомістю видавав (підпис)". Видача грошей касиром і роздавальником за однією відомістю забороняється;

записує в касову книгу фактично виплачену суму і проставляє на відомості штамп "Видатковий касовий ордер N___".

Начальник фінансового органу робить перевірку позначок, зроблених касирами у платіжних відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми підлягають здаванню на реєстраційний рахунок, і на ці суми складається один загальний видатковий касовий ордер.

8.1.12. Роздавальні відомості складаються:

на виплату грошового забезпечення генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом (форма N 13, наведена у додатку 8 до Положення), на виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення (форма N 15) - фінансовим органом і підписуються командиром військової частини та начальником фінансового органу;

на виплату грошового забезпечення солдатам, матросам, сержантам, старшинам строкової служби та курсантам військових навчальних закладів (форма N 16, наведена у додатку 10 до Положення) - старшиною підрозділу і підписуються командиром підрозділу.

Начальник кадрового органу військової частини перевіряє правильність складання підрозділами роздавальних відомостей (правильність тарифікації, відповідність посад штату частини) та засвідчує їх своїм підписом. Начальник фінансового органу здійснює перевірку роздавальних відомостей щодо арифметичних підрахунків та правильності встановлення посадових окладів згідно з посадами та тарифними розрядами, після чого візує своїм підписом. Роздавальну відомість і необхідну для роздачі суму готівки для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби командири підрозділів одержують у фінансовому органі в день виплати під розписку в зведеній відомості (форма N 17, наведена у додатку 11 до Положення).

Зведена відомість підписується начальником фінансового органу та затверджується командиром військової частини.

Командири підрозділів зобов’язані в день припинення виплати грошового забезпечення здати роздавальні відомості та невиплачені суми начальнику фінансового органу під розписку в зведеній відомості (форма N 17).

Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових за час перебування в дорозі, пов’язаних з переїздом з одного населеного пункту в інший, здійснюється за роздавальною відомістю (форма N 22, наведена у додатку 15 до Положення).

8.1.13. Нарахування заробітної плати за місяць і виплата за другу половину місяця проводяться за розрахунково-платіжною відомістю
(форма N П-49). Крім того, для нарахування та виплати заробітної плати можуть використовуватися розрахункові відомості (форма N П-50, П-51) та платіжні відомості (форма N П-53).

Розрахунки з робітниками і службовцями на час відпустки або звільнення проводяться, виходячи з розрахунку заробітної плати форма (N П-52). Нараховані суми за цими розрахунками записуються в розрахунково-платіжну, платіжну відомість, відкриту на поточний місяць. У разі коли розрахунки із заробітної плати на час відпустки або звільнення не збігаються зі складеним загальним розрахунком, виплати в міжрозрахунковий період провадяться за платіжними відомостями форма (N П-53) або видатковими касовими ордерами.

Порядок оформлення та складання розрахунково-платіжних документів за формами N П-49 - П-53 визначений у наказі Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року N 144 "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі".

За роботу в першій половині місяця працюючим, як правило, видається аванс, а кінцевий результат розрахунку заробітної плати виконується при виплаті заробітної плати за другу половину місяця. Відомості підписуються командиром військової частини та начальником фінансового органу.

8.1.14. У разі коли грошове забезпечення (заробітна плата) виплачується не за повний місяць чи здійснюється виплата за перерахунком, або виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тексті роздавальної відомості чи на її звороті начальником фінансового органу складається докладний розрахунок обчисленої до виплати суми з доданням документів, які послужили підставою для виплати (витяг з наказу, довідки про проходження служби та родинний стан військовослужбовця тощо). Розрахунок підписується начальником фінансового органу.

8.1.15. Роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення (заробітної плати) складаються у військових частинах в одному примірнику, а на кораблях, які фінансуються за авансовою системою, - у двох примірниках.

Кожній роздавальній відомості присвоюється номер у порядку, установленому пунктом 14.1.2 Положення.

8.1.16. Роздавальні відомості до початку виплати грошового забезпечення і заробітної плати передаються начальнику штабу військової частини чи іншій посадовій особі, яка очолює облік особового складу частини, для перевірки відповідності записаних до відомостей посад штату (штатному розпису) та списку особового складу. Про результати перевірки на кожній роздавальній відомості робиться відмітка за підписом зазначеної посадової особи.

Після перевірки роздавальні відомості подаються начальником фінансового органу на підпис командиру військової частини.

8.1.17. Фінансовим органом за роздавальними відомостями здійснюються згідно з чинним законодавством України такі відрахування з грошового забезпечення військовослужбовців і заробітної плати працівників:

податок з доходів фізичних осіб;

за виконавчими документами згідно з Інструкцією про проведення виконавчих дій, введеною в дію наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158;

за письмовими заявами військовослужбовців, працівників про добровільну згоду платити аліменти на утримання дітей;

нарахування у відшкодування заподіяного матеріального збитку або добровільна плата у відшкодування нанесеного збитку;

внески в Пенсійний фонд України та інші відрахування, передбачені чинним законодавством України.

Здійснювати інші відрахування, не установлені чинним законодавством України, через фінансовий орган військової частини забороняється.

8.1.18. Відповідальність за правильність і своєчасність відрахувань з грошового забезпечення (заробітної плати), покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

8.1.19. Зарахування на грошове забезпечення військовослужбовців, які прибули у військову частину, та виключення з грошового забезпечення військовослужбовців у разі переведення і тимчасового вибуття з військової частини (на курси, у військово-лікувальну установу, у відпустку через хворобу тощо), а також при звільненні з дійсної військової служби оформляються наказом командира військової частини.

8.1.20. Зарахування військовослужбовців на грошове забезпечення здійснюється на підставі:

генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів, сержантів і старшин, - грошових атестатів (форма N 2, наведена у додатку 5 до Положення ) з одночасною реєстрацією в книзі обліку (форма N 18, наведена у додатку 12 до Положення);

військовослужбовців строкової служби, курсантів військових навчальних закладів - грошових атестатів (форма N 19, наведена у додатку 13 до Положення).

Військовослужбовцям, які втратили грошовий атестат, після прийняття командиром військової частини рішення за матеріалами службового розслідування, з попереднього місця служби витребується дублікат грошового атестата.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, які загубили грошовий атестат під час переїзду у зв’язку зі службовим переміщенням, здійснюється тільки після одержання з місця попередньої служби дубліката замість загубленого грошового атестата.

8.1.21. Начальник фінансового органу повинен ретельно перевірити у пред’явлених військовослужбовцями грошових атестатах правильність і повноту зроблених у них записів. Про всі виявлені порушення начальник фінансового органу повинен повідомити у військову частину, яка допустила порушення, і в її забезпечувальний фінансовий орган.

8.1.22. Начальник фінансового органу при знятті військовослужбовців з грошового забезпечення повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і про виплачені генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, суми зробити у виданий їм грошовий атестат (форма N 2) установлені записи.

Військовослужбовцям строкової служби у разі переведення на нове місце служби видається грошовий атестат (форма N 19) порядком, установленим Правилами видачі грошових атестатів військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів.

Військовослужбовцям строкової служби, які звільняються в запас, грошові атестати не видаються.

8.1.23. У разі відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі військовою частиною, яка здійснює з ним розрахунок, видається довідка (форма N 21, наведена у додатку 14 до Положення).

8.2. Відшкодування витрат на службові відрядження

8.2.1. Оплата службових відряджень військовослужбовцям та працівникам здійснюється за місцем їх штатної служби або військовою частиною, звідки вони направлені у відрядження.

Особі, яка направляється у відрядження, перед від’їздом видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Після повернення з відрядження вона у терміни, встановлені пунктом 6.2.5 Положення, зобов’язана подати у фінансовий орган авансовий звіт за формою, встановленою наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року N 440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003 року за N 915/8236, до якого додаються належно оформлені (відповідно до пункту 8.2.4 Положення) посвідчення про відрядження і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат (транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо).

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують здійснення розрахункових операцій готівкою, відповідають встановленій формі та в яких зазначені всі необхідні реквізити. У кожному окремому випадку об’єктивної неможливості надати документи в оригіналі (вимоги законодавства інших країн, форс-мажорні обставини), рішення щодо відшкодування витрат за копіями чи додатковими документами приймається забезпечувальним фінансовим органом.

Витрати у зв’язку з відрядженням, не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

8.2.2. У разі направлення військовослужбовців та працівників у службове відрядження за завданням або за викликом вищих штабів та управлінь відшкодування витрат, пов’язаних з відрядженням, здійснюється за рахунок коштів цих штабів чи управлінь.

Відшкодування витрат за час службових нарад, зборів, семінарів та конференцій (далі - наради), у тому числі й за проїзд до місця відрядження та назад, здійснюється в пункті проведення нарад за рахунок коштів тих штабів і управлінь, за завданнями яких проводяться наради.

За місцем відрядження також здійснюється відшкодування витрат на службові відрядження військовослужбовцям, направленим на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих навчальних закладів, та військовослужбовцям, направленим на навчання, на курси (у центри проходження зборів) системи перепідготовки, удосконалення та підвищення кваліфікації кадрів зі збереженням посад за місцем штатної служби.

У цих випадках військова частина (за місцем штатної служби) видає відрядженому аванс у межах належних добових за час перебування в дорозі до місця проведення відрядження та вартості проїзду і, крім того, завірену копію посвідчення про відрядження (не на бланку) з написом на ньому "Для оплати службового відрядження". Копія посвідчення про відрядження, оформлена в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, подаються військовослужбовцем у пункті відрядження для отримання добових (з дня вибуття та до дня прибуття до місця штатної служби включно), відшкодування витрат на наймання житлового приміщення і на проїзд до місця відрядження та назад (аванс) і додаються до роздавальної відомості.

Про здійснені військовослужбовцю в пункті відрядження виплати у посвідченні про відрядження робиться засвідчена печаткою військової частини відмітка, яка завіряється підписом начальника фінансового органу.

Остаточний розрахунок за суми отриманого авансу з військовослужбовцем провадиться за місцем штатної служби.

8.2.3. Оплата службових відряджень військовослужбовцям, які вибули у відрядження у зв’язку з їх викликом до правоохоронних органів, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих, провадиться:

у разі виклику до органів дізнання Збройних Сил України, військової прокуратури - у військовій частині за місцем служби військовослужбовців за рахунок відповідних асигнувань за кошторисом Міністерства оборони України;

у разі виклику до правоохоронних органів або суду - у військовій частині за місцем постійної служби військовослужбовців за рахунок коштів за кошторисом Міністерства оборони України з подальшим відшкодуванням виплачених сум за вимогою військової частини органом, за викликом якого військовослужбовець відряджений.

8.2.4. Відшкодування витрат на службові відрядження (виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення) провадяться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою військової частини відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях - підписом посадової особи, на яку покладено обов’язок відмічати посвідчення про відрядження.

Якщо відряджений не зобов’язаний прибути у військову частину або певну установу, то зазначені відмітки здійснюються у військовій комендатурі гарнізону, а якщо її немає - у відповідних органах виконавчої влади або місцевого самоврядування.

У разі якщо у посвідченні про відрядження немає засвідчених печаткою та завірених підписом відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них), відшкодування витрат на службові відрядження не здійснюється.

8.2.5. Видача авансу та здійснення остаточного розрахунку з відрядженим військовослужбовцем проводиться тільки за наявності у військовій частині коштів на відшкодування витрат на службові відрядження.

9. Порядок сплати податків і зборів
(обов’язкових платежів) військовими
частинами Збройних Сил України

9.1 Військова частина Збройних Сил України є юридичною особою, на яку згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Військова частина зобов’язана стати на облік у податковому органі за місцем розташування.

9.2. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників визначені у законах України про оподаткування.

9.3. Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів розуміється обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

9.4. Ставки, механізм сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) установлюються або змінюються законами України про оподаткування.

9.5. Облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до чинного законодавства України.

9.6. Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах платник податків і зборів (обов’язкових платежів) подає особисто або надсилає на адресу відповідного органу державної податкової служби, у якому він обліковується як платник податків і зборів (обов’язкових платежів), з повідомленням про вручення.

9.7. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

У Збройних Силах України відповідальність за правильне нарахування, утримання установлених податків і зборів (обов’язкових платежів) та за своєчасне їх перерахування за належністю покладається на командирів військових частин та начальників фінансових органів.

10. Порядок організації роботи у військовій частині
щодо утримання та обліку розрахунків за аліментами

10.1. Стягнення аліментів здійснюється військовою частиною на підставі виконавчих документів відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відрахування аліментів може також здійснюватись згідно із статтею 187 Сімейного кодексу України за ініціативою військовослужбовця (працівника), який є платником аліментів, на підставі його рапорту (заяви).

10.2. Утримання з військовослужбовців (працівників) аліментів здійснюється з видів доходів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" (зі змінами).

Визначення розміру відрахувань при стягненні аліментів, а також стягнення аліментів здійснюються в порядку, установленому статтями 70 та 74 Закону України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами України .

10.3. При здійсненні переказу аліментів начальник фінансового органу зобов’язаний зазначити на зворотному боці талону поштового переказу інформацію, за який місяць переказуються аліменти.

10.4. Після переведення до нового місця служби військовослужбовця, який є платником аліментів, начальник фінансового органу в триденний строк повертає державному виконавцеві виконавчий документ з відміткою про нове місце служби і повідомляє його про проведені стягнення аліментів.

Одночасно начальник фінансового органу надсилає до нового місця служби військовослужбовця інформацію щодо розміру відрахування при стягненні аліментів та відомості, за який останній місяць і в якій сумі відраховано аліменти, також дати переказу їх на адресу одержувача.

10.5. При звільненні військовослужбовця з лав Збройних Сил України, в інших випадках утрати військовослужбовцем права на одержання грошового забезпечення, а також при звільненні працівника виконавчий лист на стягнення аліментів начальник фінансового органу в триденний строк повертає державному виконавцеві виконавчий документ з відміткою про нове місце роботи чи проживання, якщо воно відоме.

10.6. Облік відрахувань і виплати аліментів ведеться в книзі грошових стягнень і нарахувань (форма N 35, наведена у додатку 17 до Положення).

10.7. З військовослужбовців строкової служби аліменти за виконавчими листами на утримання дітей стягуються на загальних підставах.

11. Порядок зарахування військової частини на фінансове забезпечення, порядок ліквідації фінансового господарства військової частини, фінансове забезпечення військової частини при зміні дислокації

11.1. Порядок зарахування військової
частини на фінансове забезпечення

11.1.1 Військові частини (у тому числі й центрального підпорядкування) зараховуються на фінансове забезпечення відповідно до схем їх матеріально - технічного забезпечення за територіальним принципом.

Безпосередньо до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на фінансове забезпечення можуть бути зараховані розпорядники коштів другого ступеня, військові частини центрального підпорядкування Київського гарнізону, а також інші військові частини, об’єктивна необхідність фінансування яких через Департамент фінансів Міністерства оборони України визначена окремими рішеннями Міністра оборони України.

11.1.2. Зарахування військової частини на фінансове забезпечення здійснюється на підставі рішення керівника забезпечувального фінансового органу в разі:

проведення організаційних заходів щодо створення, реорганізації або зміни дислокації військової частини;

клопотання керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо доцільності зміни забезпечувального фінансового органу.

11.1.3. Зарахування військової частини на фінансове забезпечення та відкриття їй коду розпорядника коштів здійснюється за умов:

забезпечення фінансової служби (бухгалтерії) та каси окремими приміщеннями, обладнаними металевими дверима, сигналізацією (у тому числі й сигналізацією "Напад на касу"), ґратами тощо;

укомплектування штату фінансової служби фахівцями;

забезпечення збереження та охорони готівки у робочий та неробочий час;

забезпечення доставки транспортом частини та надання озброєної охорони під час перевезення готівки від установи банку до каси та у зворотному напрямку;

виконання інших вимог чинного законодавства з цього питання .

11.1.4. Керівник забезпечувального фінансового органу після отримання письмового підтвердження щодо виконання умов, зазначених у пункті 11.1.3 Положення, приймає рішення щодо зарахування на фінансове забезпечення військової частини, про що їй надсилається письмове повідомлення з присвоєним номером коду розпорядника коштів.

11.1.5. У разі якщо військова частина ліквідується (реорганізовується) чи передається на обслуговування до іншого органу Державного казначейства України, для закриття рахунків вона подає до забезпечувального фінансового органу зведення про виконання кошторисів за формами, доведеними забезпечувальним фінансовим органом, при цьому зведення за спеціальним фондом подає окремо за кожним кодом надходжень, та помісячні плани асигнувань загального та спеціального (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) фондів кошторису (з урахуванням змін).

11.1.6. Реєстраційні рахунки в органі Державного казначейства України закриваються на підставі:

заяви власника рахунка;

рішення (наказу) органу, на який покладено функції щодо ліквідації або реорганізації військової частини.

У разі наявності на реєстраційному рахунку, що закривається, залишків коштів військова частина платіжним дорученням перераховує ці кошти за належністю.

11.1.7. Фонд грошового забезпечення та заробітної плати (з помісячною розбивкою), що підлягає передачі у разі прийняття - передачі військової частини на фінансування від одного розпорядника коштів до іншого, оформляється двостороннім актом за підписами начальників обох забезпечувальних фінансових органів та командира військової частини, що передається.

11.1.8. Якщо військова частина передається на фінансування від розпорядника коштів нижчого ступеня до розпорядника коштів вищого ступеня, то для визначення фонду грошового забезпечення та заробітної плати вона подає:

дані про фактичну чисельність військовослужбовців за програмною класифікацією видатків, за категоріями та на вимогу забезпечувального фінансового органу інші дані, необхідні для обрахування фонду грошового забезпечення;

дані про фактичну чисельність працівників за статтями кошторису Міністерства оборони України в розрізі бюджетних програм та дані про затверджений фонд оплати праці, фактичні видатки на оплату праці за період з початку року та про залишок невикористаних кошторисних призначень у розрізі бюджетних програм, кодів економічної класифікації видатків та статей (видів) кошторису Міністерства оборони України.

11.1.9. Коригування проведених з початку року операцій за власними надходженнями військової частини, що реорганізовується (ліквідується, приєднується тощо) чи переходить на обслуговування до іншого органу Державного казначейства України (зміна мережі розпорядника вищого рівня), здійснюється на підставі поданих нею в орган Державного казначейства України звітів.

11.1.10. Звіт складається на дату перерахування коштів у гривнях з копійками у трьох примірниках:

один примірник є підставою для коригування операцій в органі Державного казначейства України, у якому провадилися операції з цими коштами;

другий примірник, завізований органом Державного казначейства України, у якому провадилися операції, є підставою для коригування операцій в органі Державного казначейства України, у якому відкриваються відповідні рахунки;

третій примірник залишається у військовій частині.

Зазначені документи є підставою для зняття з обліку кошторисних призначень, затверджених на рік.

12. Обов’язки військової частини у
зв’язку з закінченням бюджетного року

12.1. У IV кварталі року начальник фінансового органу зобов’язаний уточнити реальну потребу в коштах до кінця року в розрізі бюджетних програм, кодів економічної класифікації видатків, статей кошторису Міністерства оборони України, ретельно проаналізувати видатки, що передбачаються до кінця року за кошторисом, та подати до 20 жовтня у забезпечувальний фінансовий орган та служби забезпечення за напрямами відповідальності донесення про зменшення надлишкових бюджетних асигнувань, під які не взяті зобов’язання (не укладені договори) і які не будуть використані до кінця поточного року, а в разі необхідності - заявку на додаткове призначення бюджетних асигнувань із детальним обґрунтуванням.

12.2. У разі якщо фактичні обсяги власних надходжень військової частини за 10 місяців відповідного бюджетного періоду становили менше, ніж 70 відсотків відповідних обсягів, урахованих у спеціальному фонді кошторису, військова частина зобов’язана подати до забезпечувального фінансового органу та служб забезпечення за напрямами відповідальності донесення про зменшення спеціального фонду кошторису з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідний бюджетний період. Військова частина упорядковує бюджетні зобов’язання з урахуванням змін, унесених до спеціального фонду кошторису.

12.3. Протягом грудня поточного року начальник фінансового органу зобов’язаний:

провести взаємозвірки із забезпечувальним фінансовим органом стосовно кошторисних призначень та отриманих від нього коштів у розрізі бюджетних програм, кодів економічної класифікації видатків, статей кошторису Міністерства оборони України (видів господарської діяльності), за загальним і спеціальним фондами;

ужити всіх заходів щодо недопущення на 1 січня перевитрат коштів;

не допустити взяття зобов’язань понад кошторисні призначення та утворення позабюджетної заборгованості;

забезпечити своєчасну і за встановленими нормами виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам у межах виділених коштів на цю мету;

припинити перерахування коштів за матеріальні цінності і послуги, які не можуть бути отримані до кінця року, за винятком випадків, які законодавчо встановлені;

до складання річної фінансової звітності про виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами Державного бюджету України завершити інвентаризацію матеріальних засобів, коштів, розрахунків та зобов’язань;

у термін до 25 грудня поточного року забезпечити перерахування до забезпечувального фінансового органу коштів спеціального фонду (власні надходження) згідно з Порядком обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України;

ужити заходів для повного стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості. З цією метою завершити розрахунки з державним бюджетом та державними цільовими фондами з податків та платежів, підприємствами та організаціями за отримані від них матеріальні цінності та послуги, а також підзвітними особами за видану під звіт готівку та отримати матеріальні цінності, за які здійснена попередня оплата, та витребувати кошти за виконані стороннім організаціям роботи та надані послуги;

за результатами інвентаризації розрахунків прийняти рішення про списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, та клопотати перед вищою за підпорядкованістю установою про списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув;

забезпечити своєчасне відображення за бухгалтерським обліком усіх здійснених протягом року господарських операцій, закриття книг, карток та інших регістрів синтетичного й аналітичного обліку та складання балансу, інших установлених форм фінансової і статистичної звітності та своєчасне подання їх до забезпечувального фінансового органу та інших державних органів.

12.4. Складання річної фінансової звітності начальник фінансового органу повинен здійснювати лише після проведення за обліком в органах Державного казначейства України довідок про зміни до кошторису відповідно до поданих заявок на додаткове призначення бюджетних асигнувань та донесень про зменшення надлишкових бюджетних асигнувань.

13. Бухгалтерський облік і фінансова звітність

13.1.Бухгалтерський облік у військовій частині

13.1.1. Бухгалтерський облік у Збройних Силах України здійснюється фінансовими органами військових частин на підставі законів України та інших нормативно-правових актів, виданих Державним казначейством України, іншими органами, яким надано право регулювання порядку організації і ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в бюджетних установах.

13.1.2. Право давати вказівки щодо порядку застосування окремих положень бухгалтерського обліку в системі Збройних Сил України з урахуванням специфіки їх діяльності за погодженням з Державним казначейством України надано Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

13.1.3. Головними завданнями бухгалтерського обліку є:

формування повної й достовірної інформації про господарську діяльність і її результати та фінансово-майновий стан військової частини;

запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності військової частини і виявлення внутрішньогосподарських резервів з метою їх мобілізації й ефективного використання;

забезпечення систематичного контролю за ходом виконання кошторисів доходів та видатків військової частини, станом розрахунків з організаціями, установами, підприємствами, військовослужбовцями і працівниками, використанням матеріальних і грошових ресурсів та їх збереженням;

сприяння поліпшенню фінансово-господарської діяльності військової частини.

13.1.4. Бухгалтерський облік військової частини повинен забезпечити облік активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій за:

балансовими рахунками, передбаченими Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

кодами програмної, економічної класифікації видатків;

загальним та спеціальним фондом;

класифікатором кошторису Міністерства оборони України;

структурними підрозділами, а також прикріпленими на матеріальне та фінансове забезпечення військовими частинами та матеріально відповідальними особами.

Крім того, бухгалтерський облік повинен забезпечити облік касових та фактичних видатків Державного бюджету України.

13.1.5. Бухгалтерський облік у військовій частині повинен забезпечити окремий облік господарських операцій, що оподатковуються на загальних підставах, а також окремий облік операцій, які звільняються від оподаткування або на які поширюються пільги згідно із законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, "Про систему оподаткування" та іншими законами та нормативно-правовими актами України.

13.1.6. Для здійснення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України використовуються План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 року N 114.

Рахунки бухгалтерського обліку розподіляються на балансові та позабалансові. Бухгалтерський облік на балансових рахунках здійснюється за принципом подвійного запису, на позабалансових рахунках здійснюється облік за принципом одинарного запису.

При внесенні змін та доповнень до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ номер та назва рахунка можуть бути змінені згідно з вимогами чинного законодавства України. Начальник фінансового органу розробляє та подає на затвердження командиру військової частини робочий план рахунків на рік. Розроблений план рахунків є додатком до наказу командира військової частини "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику".

13.2. Первинні документи бухгалтерського обліку

13.2.1. Первинні бухгалтерські документи розподіляються на два види: прибуткові та видаткові. До прибуткових первинних документів відносяться наряди, чекові вимоги, накладні, акти, рахунки-фактури, сертифікати та інші документи. До видаткових первинних документів відносяться наряди, накладні, роздавальні відомості, акти та інші документи.

13.2.2. З метою впорядкування руху та своєчасного одержання для відображення у бухгалтерському обліку первинних документів наказом командира військової частини встановлюється та затверджується графік документообігу, у якому вказуються дата складання або одержання документів від окремих структурних підрозділів та військових частин і дата прийняття їх до обліку, передачі в роботу та до архіву.

13.2.3. Графік документообігу у військовій частині повинен відображати оптимальну кількість підрозділів, через які проходить кожний первинний документ, виконавців, визначати мінімальний термін знаходження документа в підрозділі, сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

13.2.4. Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообігу у військовій частині здійснюється начальником фінансового органу. Витяги з графіка документообігу доводяться під розпис до всіх посадових осіб, які визначені у цьому графіку.

13.2.5. У військовій частині всі бухгалтерські документи, пов’язані з фінансово-господарською діяльністю (платіжні доручення, розрахунково-платіжні та платіжні відомості, документи на видачу товарно-матеріальних цінностей тощо), підписуються командиром військової частини (перший підпис) і начальником фінансового органу (другий підпис) або згідно з розпорядженням командира військової частини - його заступниками та заступником начальника фінансового органу.

Документи без підпису начальника фінансового органу або його заступника вважаються недійсними.

Прибуткові касові ордери дійсні тільки за наявності підпису начальника фінансового органу або його заступника, а також касира.

13.2.6. Начальнику фінансового органу забороняється брати до виконання документи на здійснення операцій, що суперечать вимогам законодавчих та інших нормативних актів, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним особам і громадянам. Про такі документи начальник фінансового органу письмово повідомляє командира військової частини і бере їх до виконання й обліку тільки за його письмовим розпорядженням. Командир військової частини несе повну відповідальність за проведення цих операцій.

13.2.7. Підставою для відображення запису в облікових регістрах є належно оформлені первинні документи, які повинні містити достовірні дані та складатися своєчасно, як правило, в момент здійснення фінансової операції.

13.2.8. У первинних документах, що надійшли у фінансовий орган, перевіряються повнота та правильність оформлення, заповнення реквізитів, а також зміст i законність здійснення фінансових операцій.

13.2.9. Особи, що склали i підписали документи, несуть вiдповiдальнiсть за достовірність даних, а також за своєчасне i якісне складання первинних документів.

13.2.10. Видаткові грошові документи, оплачені готівкою, у тому числі й документи, що додаються до авансових звітів підзвітних осіб, обов’язково гасяться шляхом проставлення штампа "Сплачено" (із зазначенням дати) особою, яка здійснює оплату за документом.

13.2.11. Усі документи, додані до прибуткових i видаткових касових ордерів, а також ті, що є підставою для нарахування заробітної плати, підлягають обов’язковому погашенню штампом або записом від руки "Одержано" чи "Оплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).

13.2.12. Облік коштів, зобов’язань, військового майна і бланків суворого обліку фінансового органу здійснюється на підставі належно оформлених виправдних документів, які підтверджують правильність здійснених операцій.

13.3. Регістри бухгалтерського обліку

13.3.1. Бухгалтерський облік у військових частинах здійснюється за меморiально-ордерною формою обліку.

13.3.2. Перевірені та взяті на облік документи систематизуються за датами здійснення операцій (у хронологічному порядку) та заносяться до меморіальних ордерів - накопичувальних відомостей. Форми меморіальних ордерів встановлені Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженою наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року N 68, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2000 року за N 570/4791.

13.3.3. Окремі меморіальні ордери складаються безпосередньо після здійснення операцій або не пізніше наступного після одержання первинного документа дня як за окремими документами, так i на підставі групи однорідних документів.

13.3.4. У меморіальних ордерах кореспонденція рахунків записується залежно від характеру операцій за дебетом одного рахунка i кредитом кількох рахунків або навпаки - за кредитом одного рахунка i дебетом кількох рахунків (з дотриманням системи рахунків і подвійного запису) відповідно до Схеми проводок бухгалтерського обліку (типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку з урахуванням регістрів аналітичного та синтетичного обліку у військових частинах, військових навчальних закладах та установах, організаціях Міністерства оборони України).

13.3.5. Усі меморіальні ордери підписуються начальником фінансового органу або його заступником, а також особами, що склали та перевірили меморіальний ордер.

13.3.6. На всіх документах, що є додатками до меморіального ордера, робиться відмітка (штамп) "до меморіального ордера N__ за _______ місяць".

13.3.7. Усі меморіальні ордери реєструються в регістрах синтетичного бухгалтерського обліку, які, як правило, ведуться за рахунками другого порядку (наприклад, субрахунок 106 "Інструменти, прилади та інвентар"), а за рішенням начальника фінансового органу можуть вестись i за рахунками третього порядку (наприклад, 106/1 "Інструменти, прилади та інвентар служби ракетно-артилерійського озброєння").

13.3.8. Записи у регістрах синтетичного обліку здійснюються одразу після складання меморіальних ордерів, а в разі складання меморіальних ордерів накопичувальних відомостей - один раз на місяць.

13.3.9. Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного й аналітичного обліку щодо кожної групи аналітичних рахунків, які об’єднуються відповідним балансовим або позабалансовим рахунком, складаються оборотні відомості за встановленими формами. Підсумки оборотів i залишки щодо кожного аналітичного рахунка оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів i залишками цих рахунків у регістрах синтетичного обліку.

13.3.10. Оборотні відомості складаються щомісячно, а за необоротними активами, малоцінними та швидкозношувальними предметами, матеріалами та продуктами харчування - щоквартально.

13.3.11. Суми виведених у книзі "Журнал-головна" (форма N 308, встановлена Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженою наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року N 68, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2000 року за N 570/4791) залишків є підставою для складання балансу військової частини.

13.3.12. Після закінчення року виведені у книзі "Журнал-головна" підсумки оборотів та залишків на кінець року завіряються командиром військової частини і начальником фінансового органу, а в інших книгах - начальником фінансового органу.

13.3.13. У новому році в бухгалтерських регістрах за синтетичними i аналітичними рахунками записуються суми залишків на початок року відповідно до заключного балансу i облікових регістрів за минулий рік.

13.3.14. Бухгалтерський облік ведеться в облікових регістрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях, формах автоматизованого обліку тощо).

Усі записи в книгах обліку повинні бути підтверджені виправдними документами, оформленими належним чином.

13.3.15. Для обліку бланків суворого обліку ведеться книга обліку бланків суворого обліку та керівних документів (форма N 46, наведена у додатку 20 до Положення). У книзі відводяться розділи для обліку кожного виду бланків суворого обліку, а також керівних документів.

13.3.16. На документі, що став підставою для запису в регістрах бухгалтерського обліку, ставиться штамп розміром 55Х60 мм:

Проведено за обліком "__"___________ 200__p.
КПКВ	КЕКВ	Стаття кошторису МО України	Мемо-ріальний ордер N	Прибуток	Видаток	Сума
ДОДАТОК: "______" аркушів на виправдання бухгалтерського проведення Начальник фінансово-економічної служби військової частини (підпис)

Штамп ставиться на вільному від тексту місці чи на окремому аркуші, який приклеюється на лицьовому боці виправдного документа.

На всіх документах, що є додатком до основного документа, на якому поставлено штамп про проведення за обліком, робиться відмітка стосовно відображення цих додатків по бухгалтерському обліку.

13.4. Книги бухгалтерського обліку

13.4.1. У військовій частині ведуться такі книги (картки) бухгалтерського обліку:

касова книга (форма N КО-4, встановлена наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року N 51"Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій");

книга аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендії (форма N 441, встановлена наказом Міністерства фінансів СРСР від 27 грудня 1973 року N 323);

книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (форма N П-9, встановлена наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року N 277 "Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу");

книга обліку військовослужбовців, які стоять на грошовому забезпеченні, та грошових атестатів (форма N 18);

книга підзвітних сум (форма N 44, наведена у додатку 18 до Положення);

книга обліку недостач (форма N 45, наведена у додатку 19 до Положення);

книга грошових стягнень і нарахувань (форма N 35);

книга обліку бланків суворого обліку і керівних документів з фінансової служби (форма N 46);

книга обліку цінних подарунків (форма N 25, наведена у додатку 16 до Положення);

книга (картка) аналітичного обліку готівкових операцій[2];

книга (картка) аналітичного обліку касових видатків *;

книга (картка) аналітичного обліку фактичних видатків *;

книга аналітичного обліку отриманих асигнувань *;

книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам *;

книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань *;

книга складського обліку запасів (форма N З-9);

книга обліку тварин (форма N З-8);

книга кількісно-сумарного обліку (форма N З-7);

інвентарні картки обліку основних засобів (форма ОЗ-6, ОЗ-8, ОЗ-9);

журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (форма N КО-3, встановлена наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій").

Форми книг N 3-7 - N 3-9 встановлені наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року N 130 "Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2000 року за N 962/5183.

Форми карток ОЗ-6 - ОЗ-9 встановлені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 2 грудня 1997 року N 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за N 612/2416.

13.5. Фінансова звітність

13.5.1. Порядок складання та подання місячної, квартальної та річної фінансової звітності визначається Державним казначейством України на відповідний бюджетний рік.

13.5.2. Фінансова звітність повинна бути достовірною: містити інформацію про всі проведені операції та події, які відбулися у звітний період, без помилок та викривлень.

13.5.3. Фінансові звіти військова частина складає у гривнях, у тому числі й про операції, проведені в іноземній валюті та натуральній формі.

13.5.4. Форми фінансової звітності військова частина повинна заповнювати за всіма передбаченими позиціями, графами, рядками. За відсутності даних незаповнені статті прокреслюють або заповнюють нулями.

Додаткові показники у формах фінансової звітності та додаткових кодів економічної класифікації видатків вводити забороняється.

13.5.5. Військова частина складає фінансову звітність за формами, встановленими Державним казначейством України, та подає до органу Державного казначейства України за місцем обслуговування, де фінансові звіти військової частини перевіряються щодо відповідності окремих даних форм фінансової звітності аналогічним даним, відображеним в обліку органів Державного казначейства України, і візуються останніми з проставленням підпису, печатки або штампа на кожній сторінці звіту.

Дані обліку органу Державного казначейства України за операціями з обслуговування кошторисів військової частини, що формуються в інформаційній системі Державного казначейства України, вважаються остаточними.

У завізовані звіти зміни можуть вноситися лише за погодженням з органом Державного казначейства України, що ці звіти візував.

13.5.6. Терміни надання звітності визначає забезпечувальний фінансовий орган у надісланому у військову частину розпорядженні, де можуть також установлюватися додаткові форми звітності, передбачені керівними документами (листами) Міністерства оборони України.

13.5.7. Фінансовий звіт подає до забезпечувального фінансового органу особисто начальник фінансового органу, який повинен володіти всією необхідною інформацією стосовно цієї звітності. Направляти до забезпечувального фінансового органу для надання фінансової звітності інших посадових осіб без поважних на це причин заборонено.

13.5.8. В період складання фінансової звітності посадових осіб фінансового органу, які задіяні в її складанні, забороняється залучати до виконання непрямих обов’язків (добових чергувань тощо)

13.5.9. Відповідальність за достовірність наданої фінансової звітності несе командир військової частини та начальник фінансового органу згідно з чинним законодавством.

13.6. Склад фінансової звітності

13.6.1. Форми та склад фінансової звітності, яку складають військові частини у відповідному бюджетному році, щорічно встановлюються наказом Державного казначейства України.

13.6.2. До форм квартальної та річної фінансової звітності додається пояснювальна записка, яка включає текст та додатки.

13.6.3. Місячні фінансові звіти складають і подають тільки до органу Державного казначейства України за місцем обслуговування.

13.6.4. Військова частина в терміни та за формою, установленими Табелем N 10 термінових донесень по фінансовій службі, подає до забезпечувального фінансового органу та територіального контрольно-ревізійного управління "Відомості про виявлені фінансові порушення, втрати матеріальних цінностей та стягнення щодо відшкодування шкоди, заподіяної державі" (форма N 52/фс).

14. Діловодство фінансової служби, облік
бланків суворого обліку та керівних документів

14.1. Документи фінансової служби

14.1.1. Оригінали документів, що підтверджують здійснення фінансових операцій і оформлені з дотриманням відповідних вимог, називаються виправдними документами.

14.1.2. Виправдні документи повинні мати такі реквізити: найменування та номер документа, дату складання, зміст господарської операції, виміри в кількісному і вартісному вираженнях, найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції i правильність її оформлення, особисті підписи та їх розшифрування.

У документі можуть бути наведені й інші додаткові реквізити, визначені характером господарських операцій, які документально оформляються (адреса підприємства, організації - постачальника продукції, номери і дати угод тощо).

Крім того, в документах на придбання та видачу матеріальних цінностей повинна бути віза начальника служби матеріального забезпечення та розписка матеріально відповідальної особи про їх одержання та прийняття на матеріальне збереження або видачу, а в актах виконаних робіт - підтвердження про прийняття робіт відповідальними особами. Документ на видачу матеріальних цінностей підписується відповідним начальником служби матеріального забезпечення (за закріпленою номенклатурою). У документах повинна також міститися відмітка за підписом начальника фінансового органу або його заступника щодо перевірки і взяття документа на облік.

Документи, для яких установлена нумерація, послідовно нумеруються порядковими номерами з початку до кінця року. Нумерація ведеться окремо за кожним видом документа (накладні, рахунки, роздавальні відомості, реєстри, платіжні доручення тощо). Документи реєструються у відповідних книгах реєстрації.

Виправлення помилок повинне бути обумовлене надписом "Виправлено" та підтверджене підписами осіб, що підписали документ, до якого вносяться виправлення, із зазначенням дати виправлення. У тексті та цифрових даних виправдних документів, облікових регістрів і звітів підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.

Записи у виправдних документах виконуються чорнилом, пастою, хімічним олівцем або за допомогою друкарських машин i засобів автоматизації; зайві рядки прокреслюються.

14.1.3. Виправлення помилок, виявлених у записах бухгалтерського обліку протягом року, виконуються таким чином:

14.1.4. Справи з виправдними документами заводяться 1 січня на рік. Виправдні документи підбираються, групуються і переплітаються (брошуруються) за кожний місяць у справи в порядку їх записів в меморіальних ордерах (накопичувальних відомостях, зведеннях тощо). Якщо кількість документів незначна, то брошурування можна проводити за три місяці в одну справу. Аркуші справи нумеруються нумератором або олівцем під час їх формування і підшивки. На обкладинці справи записуються: найменування військової частини, найменування i порядковий номер папки, справи, звітний період - рік i місяць, початковий i останній номери меморіальних ордерів, кількість аркушів у справі. Документи, які є додатками чи допоміжними до виправдних документів (розрахунки тощо), підшиваються разом з основними документами.

помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом "сторно". Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру в місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображаються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

14.1.5. Вилучення оригіналів первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів може бути здійснене за рішеннями правоохоронних, судових органів, державної контрольно-ревізійної та податкової служб.

Виправлення не допускаються в банківських платіжних документах (чеки, платіжні доручення тощо), прибуткових касових ордерах, грошових атестатах, а також в інших документах, визначених Департаментом фінансів Міністерства оборони України.

Вилучення оформляється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку відповідній посадовій особі військової частини.

помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене;

Посадові особи контрольно-ревізійних органів мають право вилучати необхідні документи на термін до закінчення контрольних заходів, залишаючи у справі акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів.

14.1.6. У книгах обліку до початку записів нумеруються всі сторінки. На останній сторінці аркуша за підписом начальника фінансового органу здійснюється запис: "У цій книзі всього пронумеровано __ сторінок". Касова книга (форма N КО-4) та Книга обліку бланків трудових книжок i вкладишів до них (форма N П-9), крім того, повинні бути опечатані сургучевою печаткою, а кількість аркушів завірена підписами командира військової частини та начальника фінансового органу.

На обкладинці кожної книги пишеться рік, на який вона відкрита, а також умовне найменування військової частини, а за відсутності умовного найменування - дійсна назва військової частини. У книзі записується зміст відкритих у ній субрахунків. У разі перенесення записів на іншу сторінку у змісті за цим субрахунком робиться відмітка про це із зазначенням номерів нових сторінок. За наявності в книгах бухгалтерського обліку після закінчення року вільних аркушів вони можуть бути використані для записів операцій наступного року. У таких випадках книги здаються до архіву один раз на два роки.

Книги бухгалтерського обліку зберігаються порядком, установленим для зберігання грошових документів

14.1.7. Фінансовим органом щорічно заводяться окремі справи (відповідно таємні і нетаємні) для зберігання:

роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом;

роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби;

роздавальних відомостей на виплату заробітної плати працівникам незалежно від джерел фінансування. Виправдні документи, які стали підставою для обчислення та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам (витяги з наказів, довідки, розрахунки, наряди, табелі тощо), підшиваються окремо від роздавальних відомостей у справи під тими самими номерами, що й справи з роздавальними відомостями, але з літерою "А", і зберігаються у військовій частині впродовж 3 років;

документів стосовно нестач і крадіжок;

документів з обліку бланків суворого обліку;

одержаних грошових атестатів (форма N 2);

виправдних документів відповідно до регістрів аналітичного обліку.

У військових частинах з великою кількістю фінансових операцій може бути встановлено ведення додаткових справ для зберігання виправдних документів.

14.1.8. Грошові документи військових частин повинні утримуватись у повному порядку та зберігатись в надійній шафі, яка зачиняється на замок. Таємні справи зберігаються відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року N 1561-12, та відомчих нормативних документів.

За збереження грошових документів, які знаходяться у фінансовому органі, відповідальність несе начальник фінансового органу.

У разі втрати грошових виправдних документів командир військової частини повинен призначити службове розслідування і про результати доповісти безпосередньому командиру (начальнику).

14.2. Діловодство фінансового органу

14.2.1. Діловодство фінансового органу організовується і ведеться з дотриманням загальних правил з діловодства у військових частинах Збройних Сил України.

14.2.2. Все службове листування з фінансових питань підписується командиром військової частини та начальником фінансового органу.

14.2.3. Для зберігання листування фінансового органу ведуться такі справи:

керівні документи та вказівки;

матеріали та листування з фінансового планування і витребування коштів, а також фінансові звіти і донесення про використання коштів;

договори, трудові угоди та листування щодо претензій і розрахунків з постачальниками та платними споживачами, виконання судових і арбітражних рішень;

скарги та заяви щодо грошового забезпечення і заробітної плати;

листування та донесення за актами ревізій і перевірок.

За необхідності для зручності користування можуть бути заведені інші справи.

14.2.4. Справи з грошовими виправдними документами, листуванням та звітністю, а також книги бухгалтерського обліку зберігаються у військовій частині протягом термінів, установлених Інструкцією з архівної справи.

Після закінчення встановлених термінів зберігання у військовій частині (або у разі розформування частини) обревізовані контрольно-ревізійними органами документи та книги бухгалтерського обліку, які підлягають подальшому зберіганню, передаються до відповідного галузевого архіву.

Керівні документи з фінансових питань (накази, вказівки тощо) зберігаються у військовій частині протягом усього часу їх дії і не менше трьох років після їх відміни.

У разі розформування військової частини та в інших випадках ліквідації фінансового господарства керівні документи особисто начальником фінансового органу передаються за описом забезпечувальному фінансовому органу.

14.3. Бланки суворого обліку

14.3.1. До бланків суворого обліку військової частини належать:

документи, що засвідчують особу, освіту, трудовий стаж (трудова книжка і вкладиш до неї; посвідчення офіцера, службове, ветерана, військовий квиток; дипломи про освіту, присвоєння наукового звання; пенсійна книжка; пенсійні листки, листки тимчасової непрацездатності, грошові атестати);

проїзні документи (документи на перевезення вантажів; військові проїзні документи);

документи, що обслуговують грошовий обіг (книжки чекові, бланки довіреностей).

14.3.2. Рух бланків суворого обліку ведеться на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку". На цьому рахунку обліковуються бланки суворого обліку, що перебувають на зберіганні і видаються під звіт (трудові книжки, атестати, дипломи, бланки посвідчень тощо). Також на цьому рахунку обліковуються путівки, отримані безоплатно від громадських, профспілкових та інших організацій. Путівки повинні зберігатися в касі нарівні з грошовими документами.

14.3.3. Рух бланків суворого обліку ведеться в кількісному та вартісному показниках відповідно до первинних документів (накладна, акт тощо).

Винятком є облік бланків довіреностей, які обліковуються, виходячи з ціни за 1 бланк 1 гривня 50 копійок, відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

14.3.4. В бухгалтерському обліку наводяться дані про місце зберігання, нумерацію, кількість і вартість бланків суворого обліку.

14.3.5. У військовій частині для обліку бланків суворого обліку та керівних документів передбачено ведення книги обліку бланків суворого обліку та керівних документів (форма N 46) (далі - книга).

Книга призначена для обліку бланків суворого обліку (грошових атестатів на військовослужбовців тощо) та керівних документів, що надходять до фінансового органу.

У книзі відводяться розділи для обліку кожного виду бланків суворого обліку, а також для обліку керівних документів (законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і вказівок Міністерства фінансів України і органів Державного казначейства України, інших міністерств і відомств, наказів Міністра оборони України, вказівок Департаменту фінансів Міністерства оборони України тощо), що відносяться до фінансових питань.

14.3.6. Списання з обліку бланків суворого обліку здійснюється на підставі акта комісії, призначеної командиром військової частини для перевірки правильності використання цих бланків. Акт на списання бланків суворого обліку підлягає затвердженню командиром військової частини.

Книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена підписом командира військової частини та начальника фінансового органу.

14.3.7. Для обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них передбачено ведення книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (форма N П-9) (далі - книга обліку).

До книги обліку вносяться всі операції, пов’язані з отриманням і видачею (списанням) бланків трудових книжок і вкладишів до них, із зазначенням серії й номера кожного бланка.

Облік руху бланків трудових книжок і вкладишів до них у книзі обліку ведеться в кількісному та вартісному показниках.

15. Фінансовий контроль

15.1. Суб’єкти фінансового контролю

15.1.1. Відповідно до Бюджетного кодексу України зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою України - в частині ефективності використання та управління коштами Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України - відповідно до його повноважень, визначених чинним законодавством.

Органи державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Державний фінансовий контроль реалізовується Державною контрольно-ревізійною службою України через проведення державного фінансового аудиту та інспектування.

У Міністерстві оборони України фінансовий контроль здійснюється Контрольно-ревізійною службою Збройних Сил України.

Завданням Контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України є здійснення фінансового контролю за законністю використання коштів, матеріальних цінностей, станом їх збереження, веденням і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю у Збройних Силах України здійснюється органами Контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України у порядку, визначеному чинним законодавством України.

15.2. Відповідальність за бюджетні правопорушення

15.2.1. Недотримання учасниками бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету є бюджетним правопорушенням.

Забезпечувальні фінансові органи у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування на термін до тридцяти днів у разі:

несвоєчасного і неповного подання фінансової звітності;

подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;

порушення вимог щодо прийняття бюджетних зобов’язань;

невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку і порядку перерахування бюджетних коштів;

нецільового використання бюджетних коштів.

Нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

15.3. Внутрішній фінансовий контроль

15.3.1. У всіх військових частинах, які мають самостійне фінансове господарство, командири (начальники) зобов’язані організувати внутрішній фінансовий контроль, з цією метою створюються внутрішні перевіряльні комісії.

15.3.2. Внутрішня перевіряльна комісія складається з офіцерів, прапорщиків, мічманів, працівників військової частини, які знають фінансове та військове господарство, у складі трьох чоловік, а на великих виробничих підприємствах та у військових навчальних закладах - у складі п’яти чоловік.

Посадові особи фінансового органу, який перевіряється, до складу комісії не входять.

15.3.3. Внутрішня перевіряльна комісія, яка складається з голови та членів комісії, призначається наказом командира військової частини на рік, за місяць до початку наступного року.

15.3.4. Внутрішня перевіряльна комісія повинна здійснювати планову документальну перевірку фінансового господарства військової частини в усіх службах двічі на рік станом на 1 липня та 1 січня, позапланові перевірки проводяться за рішенням командира військової частини за наявності зловживань, недоліків у діяльності фінансового органу, скарг військовослужбовців чи працівників, а також в інших випадках (на підставі його письмового наказу).

15.3.5. Головними завданнями внутрішніх перевірок є:

перевірка наявності готівки та інших цінностей в грошовому ящику (касі);

перевірка наявності бланків суворого обліку;

перевірка законності отримання готівки, правильності прийому та повноти її оприбуткування;

перевірка законності і доцільності витрачання грошових коштів та наявності виправдних грошових документів;

перевірка правильності видачі та погашення підзвітних сум;

перевірка правильності та повноти оприбуткування за книгами обліку матеріальних цінностей, що закуповуються;

перевірка своєчасності та повноти відшкодування заподіяних державі збитків, виплат аліментів та інших виплат за виконавчими документами;

перевірка виконання пропозицій за актами попередніх ревізій і перевірок.

15.3.6. Внутрішня перевіряльна комісія визнає фінансово-господарські операції законними, якщо:

здійснення операцій базується на вимогах чинного законодавства України і витрати здійснені в межах затверджених бюджетних асигнувань;

кожна витрата виправдана оригіналами правильно складених і затверджених документів.

15.3.7. Внутрішня перевіряльна комісія військової частини перевіряє:

наявність грошових коштів, цінностей, бланків суворого обліку та відповідність пред’явленої готівки даним обліку;

забезпечення збереження грошових коштів і цінностей, а також дотримання установлених норм зберігання готівки в касі частини;

законність одержання коштів, повноту та своєчасність оприбуткування одержаної готівки;

законність і доцільність витрачання коштів;

наявність оригіналів виправдних документів, правильність їх оформлення і запису в регістрах бухгалтерського обліку;

правильність підрахунку підсумків у роздавальних відомостях і регістрах бухгалтерського обліку;

стан обліку і звітності;

правильність видачі підзвітних сум і авансів та своєчасність їх погашення;

повноту і своєчасність одержання і оприбуткування закуплених матеріальних цінностей;

виконання пропозицій за актами попередніх ревізій та перевірок;

своєчасність розглядання скарг і заяв особового складу з фінансових питань.

15.3.8. Внутрішня перевіряльна комісія користується правом перевірки наявності коштів і матеріальних цінностей військової частини, у кого б вони не знаходились.

15.3.9. Якщо фінансово-господарська діяльність військової частини в поточному році обревізована контрольно-ревізійними органами, перевірка фінансового господарства внутрішньою перевіряльною комісією здійснюється за період після закінчення ревізії.

15.3.10. Начальник фінансового органу та інші посадові особи військової частини зобов’язані допомагати внутрішній перевіряльній комісії в проведенні перевірок фінансового господарства, надавати за її вимогою оригінали документів, які підлягають перевірці, відповідні довідки та пояснення.

15.3.11. Про результати документальної перевірки комісія складає акт, який підписується головою і членами комісії, а також начальником фінансового органу та подається головою комісії на затвердження командиру військової частини.

Якщо у начальника фінансового органу є заперечення щодо окремих пунктів акта, він подає командиру військової частини письмове пояснення за цими пунктами, яке додається до акта перевірки.

15.3.12. У разі виявлення внутрішньою перевіряльною комісією зловживань та істотних порушень (нестачі, незаконне використання коштів) голова комісії негайно, до складання акта, доповідає про це командиру військової частини, який призначає розслідування.

Акти перевірок фінансового господарства внутрішніми перевіряльними комісіями надсилаються командиром військової частини забезпечувальному фінансовому органу тільки за вимогою останнього і в установлені ним строки.

15.3.13. Посадові особи військової частини несуть відповідальність за приховування від внутрішньої перевіряльної комісії фактів незаконного використання коштів і матеріальних цінностей.

15.3.14. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку грошових коштів у касі сума нестачі або надлишку зазначається в акті і з’ясовуються обставини їх виникнення, для чого командир призначає адміністративне розслідування і доповідає про результати своєму безпосередньому начальнику і начальнику забезпечувального фінансового органу. При цьому сума нестачі стягується з винної особи, а надлишок оприбутковується в касі.

16.Особливості фінансових господарств
окремих військових частин

16.1. Особливості фінансового господарства кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України

16.1.1. Фінансове господарство корабля організовується та ведеться у відповідності із Положенням з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

16.1.2. Кораблі об’єднань (з’єднань) Військово-Морських Сил Збройних Сил України зараховуються на фінансове забезпечення до управлінь (берегових баз) об’єднань (з’єднань) Військово-Морських Сил Збройних Сил України чи Військово-Морських баз Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - об’єднання).

16.1.3. Фінансове господарство корабля веде старший баталер фінансовий. На кораблях, де за штатом посада старшого баталера фінансового не передбачена, ведення фінансового господарства наказом командира корабля покладається на одного із офіцерів чи мічманів.

16.1.4. Спеціальні рахунки в установах Державного казначейства України кораблям не відкриваються. Фінансування кораблів проводиться фінансовим органом об’єднання за авансовою системою шляхом:

видачі коштів під звіт для проведення видатків готівкою;

безготівкових розрахунків за фінансовими операціями корабля.

Видача посадовим особам корабля коштів під звіт та погашення підзвітних сум проводиться порядком, установленим Положенням.

16.1.5. Надходження готівки проводиться через касу фінансового органу об’єднання.

16.1.6. Для обліку коштів на кораблі ведуться такі книги:

касова книга;

книга обліку військовослужбовців, що знаходяться на грошовому забезпеченні, та бланків розрахункових книжок (форма N 18);

книга обліку нестач (форма N 45);

книга грошових утримань та стягнень (форма N 35);

книга обліку бланків суворого обліку та керівних документів з фінансової служби (форма N 46).

16.1.7. Усі книги бухгалтерського обліку видаються кораблю фінансовим органом об’єднання на письмову вимогу командира корабля. При цьому, книги повинні бути пронумеровані та засвідчені підписом начальника цього фінансового органу, а касова книга, крім цього, прошнуровується та опечатується гербовою сургучевою печаткою об’єднання.

16.1.8. Утримання з особового складу корабля (аліменти, стягнення тощо) проводяться старшим баталером фінансовим з грошового забезпечення платника на загальних підставах.

Оригінали виконавчих документів зберігаються в фінансовому органі об’єднання.

16.1.9. Роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення особовому складу корабля складаються старшим баталером фінансовим, підписуються командиром корабля та надаються встановленим порядком до фінансового органу об’єднання на попередню перевірку в терміни, передбачені графіком, затвердженим командиром об’єднання.

До роздавальних відомостей додаються виправдні документи, що є підставою для нарахування грошового забезпечення (витяги з наказів, грошові атестати, довідки, розрахунки тощо).

Роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення особовому складу корабля після перевірки фінансовим органом об’єднання (про що на відомостях здійснюється відмітка начальника цього фінансового органу) повертаються на корабель для виплати за ними грошового забезпечення.

16.1.10. У разі неможливості перерахування грошового забезпечення безготівковим порядком за платіжними картками виплата грошового забезпечення особовому складу корабля проводиться старшим баталером фінансовим готівкою.

Видача коштів старшому баталеру фінансовому для виплати грошового забезпечення особовому складу корабля проводиться за авансовою системою шляхом видачі коштів під звіт, у терміни, установлені графіком виплати грошового забезпечення, затвердженим командиром об’єднання. Видача коштів під звіт, погашення підзвітних сум та оформлення роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення проводяться порядком, установленим Положенням.

16.1.11. Порядок доставки та зберігання готівки, отриманої з каси фінансового органу об’єднання, установлюється наказом командира корабля.

16.1.12. У разі ліквідації фінансового господарства корабля всі залишки коштів, авансові звіти про використання коштів, книги та справи фінансового обліку надаються до фінансового органу об’єднання для перевірки. Після складання акта перевірки книги та справи фінансового обліку здаються до архіву.

16.2. Особливості фінансового господарства військової частини, яка входить до складу українських миротворчих контингентів

16.2.1. Військова частина, яка входить до складу українських миротворчих контингентів (далі - контингент), здійснює свою фінансову діяльність у відповідності з Положенням з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

16.2.2. Відкриття контингентом валютного рахунка в банківській установі на території іноземної країни здійснюється на підставі окремого дозволу Департаменту фінансів Міністерства оборони України, наданого контингенту у відповідь на його запит, у якому обов’язково зазначається:

найменування банківської установи, її поштова та юридична адреса;

військове звання, прізвище та ім’я посадової особи, якій доручається ведення банківського рахунка;

термін дії дозволу.

Запит повинен бути підписаний командиром контингенту, начальником фінансового органу та завірений гербовою печаткою контингенту.

Після отримання дозвіл та його переклад на іноземну мову, завірений гербовою печаткою контингенту, надаються банківській установі для відкриття рахунка.

Відкриття рахунка доцільно здійснювати з урахуванням можливості сплати банківських відсотків за обслуговування рахунка на пільгових умовах, наявності інформації щодо обслуговування цією банківською установою миротворчих контингентів інших країн, а також її можливості забезпечення потреб контингенту готівкою в необхідних обсягах.

Про відкриття (закриття) рахунка командир контингенту доповідає на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України.

16.2.3. Чеки та платіжні доручення банківській установі на території іноземної країни підписуються командиром контингенту (перший підпис) та начальником фінансового органу або його помічником (другий підпис).

Контроль за своєчасністю та повнотою оприбуткування готівки, отриманої з банківської установи, покладається особисто на командира контингенту.

16.2.4. За обґрунтованим поданням командування контингентів для забезпечення невідкладних потреб контингентів дозволяється виділення відповідної суми авансу.

16.2.5. Заявки на виділення коштів підписуються командиром контингенту, начальником фінансового органу та начальником служби за напрямом забезпечення і подаються на адресу відповідних структурних підрозділів Збройних Сил України, відповідальних за забезпечення потреб контингенту за напрямами (копії заявок надсилаються до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України), щомісячно до 5 числа з визначенням конкретних потреб за кодами економічної класифікації видатків та статтями кошторису Міністерства оборони України. До заявки додаються відповідні розрахунки та обґрунтування.

16.2.6. Придбання за межами України товарно-матеріальних цінностей за готівкову іноземну валюту здійснюється за наявності письмового дозволу відповідного структурного підрозділу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Право дозволяти видачу підзвітних сум та авансів, оплату документів, а також затверджувати авансові звіти надається виключно командиру контингенту.

Оформлення авансового звіту та звітних документів здійснюється в аналогічному порядку, діючому в Україні.

Прикладений рахунок (або товарний чек) повинен мати переклад на державну мову та містити усі необхідні реквізити, а саме:

назву та адресу магазину;

найменування, ціну за одиницю, кількість та загальну вартість придбаного товару;

суму прописом та підпис продавця.

На звороті рахунка (товарного чека) ставляться відмітки: про оприбуткування товару - начальником відповідної служби контингенту, про прийняття придбаних товарів на склад для відповідального зберігання - начальником відповідного складу контингенту.

Підтвердження придбання (оплати) товарно-матеріальних цінностей за готівку, а також правильність, своєчасність та повнота їх оприбуткування та прийняття на склад на відповідальне зберігання затверджуються актами внутрішньої перевіряльної комісії, склад якої затверджується установчим наказом командира контингенту .

При оформленні рахунка на заправку літака паливом обов’язково здійснюється перерахунок кількості придбаного палива (з галонів у тони). У разі оплати вартості палива у валюті країни перебування прикладається перерахунок вартості у доларах США із зазначенням обмінного курсу валют на дату здійснення операції та особистого підпису особи, яка здійснюватиме оформлення документа.

Для забезпечення своєчасної оплати аеродромних послуг із забезпечення, у визначених випадках, літаків Збройних Сил України начальник фінансового органу контингенту повинен завчасно отримати інформацію про дату прибуття літака, його тип, назву, бортовий номер, вантажопідйомність, вагу вантажу, орієнтовний час перебування в аеропорту, необхідність заправки, орієнтовну вартість надання послуг персоналом аеропорту, а також мати відповідно оформлений допуск на територію аеропорту.

16.2.7. Виплата особовому складу контингенту, який входить до складу Місії ООН, добових грошей, отриманих від штабу Місії ООН, здійснюється відповідно до правил, установлених штабом цієї Місії ООН на підставі належним чином оформлених розрахункових відомостей, підписаних командиром контингенту, начальником фінансового органу та затверджених до виплати штабом Місії ООН.

Кошти, отримані від штабу Місії ООН, у повному обсязі оприбутковуються встановленим порядком та видаються під особистий підпис кожному військовослужбовцю.

В окремих випадках штабом Місії ООН можуть бути встановлені інші грошові виплати (добові при відрядженнях в інтересах штабу тощо). Розмір цих виплат, порядок оформлення відповідних документів, отримання коштів та звітування за витрати у кожному конкретному випадку встановлюються штабом Місії ООН.

16.2.8. Особливості ведення бухгалтерського обліку контингенту визначаються Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України за погодженням з Департаментом фінансів Міністерства оборони України.

16.2.9. Обревізовані належним чином оригінали фінансових документів, листування з фінансових питань та книги обліку контингенту під час ротації передаються за описом на зберігання до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України особисто начальником фінансової служби цього контингенту.

Копії обревізованих фінансових документів дозволяється зберігати для довідок у справах контингенту.

16.2.10. Відповідним наказом командира контингенту затверджується порядок ведення міжнародних телефонних переговорів (у тому числі приватних), у якому визначаються посадові особи, що безпосередньо відповідають за дотримання встановленого порядку; особи, які відповідають за правильність набору номерів, ведення обліку телефонних з’єднань та безпосередніх користувачів; особи, які відповідають за здійснення особовим складом розрахунків за використання міжнародного телефонного зв’язку та подання до фінансового органу щомісячних табуляграм і передачу коштів за телефонні переговори, здійснення щомісячних звірок зі службою зв’язку штабу, який здійснює керівництво міжнародною миротворчою організацію та яким надано телефонну лінію для користування; а також особа, яка відповідає за безпосереднє здійснення розрахунків з цим штабом.

За наявності відповідного дозволу начальника зв’язку Збройних Сил - начальника Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України та виділення коштів на забезпечення оплати службового міжнародного телефонного зв’язку командиром контингенту видається окремий наказ про правила здійснення службових телефонних переговорів з обов’язковим зазначенням конкретних посадових осіб, яким надається дозвіл на користування міжнародним телефонним зв’язком у службових цілях, а також конкретних номерів телефонів із зазначенням особи абонента.

З Додатком 1 "Порядок обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 2 "Правила приймання, зберігання, обліку і повернення власних грошей і цінностей хворих, які перебувають на лікуванні у військово-лікувальних установах" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 3 "Розрахунок потреби в коштах за окремими статтями витрат (форма 1/фс)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 4 "Розрахунок надходжень коштів від господарської діяльності (форма 1а/фс)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 5 "Гроші атестати (форма N 2)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 6 "Заявка на кошти до кінця року (форма 9/фс)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 7 "Донесення про зменшення бюджетних асигнувань (форма 10/фс )" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 8 "Роздавальна відомість (форма N 13)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 9 "Роздавальна відомість (форма N 15)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 10 "Роздавальна відомість (форма N 16)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 11 "Зведена відомість на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби (форма N 17)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 12 "Книга обліку (форма N 18)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 13 "Грошові атестати (форма N 19)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 14 "Довідка (форма N 21)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 15 "Роздавальна відомість (форма N 22)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 16 "Книга обліку цінних подарунків (форма N 25)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 17 "Книга грошових стягнень і нарахувань (форма N 35)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 18 "Книга підзвітних сум (форма N 44)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 19 "Книга обліку недостач (форма N 45)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

З Додатком 20 "Книга обліку бланків суворого обліку та керівних документів (форма N 46)" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України І.Ю.МАРКО