Робота у вихідні і святкові дні, плата за
роботу в нічний і вечірній час
Робота у вихідні дні
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства і тільки у виняткових випадках, визначуваних законодавством, а саме для:
- запобігання громадському або стихійному лиху, виробничій аварії та швидкому усуненню їх наслідків;
- запобігання нещасним випадкам, загибелі або псуванню державного або громадського майна;
- виконання невідкладних, заздалегідь не передбачених робіт, від термінового виконання яких залежить
надалі нормальна робота підприємства;
- виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт в цілях запобігання або усунення простою рухомого складу або скупчення вантажів в пунктах відправлення і призначення.
До роботи у вихідні дні працівників залучають за письмовим наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Деякі категорії працівників не можуть залучатися до роботи у вихідні дні. До них, зокрема, відносяться:
- працівники у віці до 18 років;
- вагітні жінки;
- жінки, що мають дітей у віці до трьох років.
Робота у вихідний день підлягає підвищеній оплаті, а саме - у подвійному розмірі. Який день слід рахувати вихідним згідно з чинним законодавством. Так, згідно частини другої ст. 67 КЗпроП України, загальним вихідним днем являється неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства і, як правило, повинен надаватися підряд із загальним вихідним днем. Робота у вихідний день підлягає підвищеній оплаті у тому випадку, якщо вона не компенсована шляхом надання іншого вихідного дня. При цьому спосіб компенсації роботи у вихідний день повинен визначатися угодою сторін трудового договору.
Крім того, у випадку якщо працівник за відрядним посвідченням спеціально направляється у відрядження для роботи у вихідні дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.
Так, згідно зі ст.ст. 71, 72 КЗпроП України, залучення працівників до роботи у вихідні дні здійснюється тільки за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (тільки з дотриманням умов, вказаних у ст. 71 КЗпроП України). У зв'язку з тим, що облік робочого часу на підприємстві, працівника направленого у відрядження, ведеться відповідно до встановленого режиму робочого часу на цьому підприємстві, робочий час працівника, направленого у відрядження, враховуватиметься на підставі наказу керівника - замість відмітки робочих днів робиться відмітка, що підтверджує перебування працівника у відрядженні.
Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі. Нагадаємо, що плата за роботу у вихідний день у відрядженні обчислюється за правилами ст. 107 КЗпроП України, тобто у подвійному розмірі, якщо роботи були проведені понад місячну норму робочого часу (листи Мінпраці та соціальної політики України від 13.06.2007р. N 442/13/84-07 і від 15.10.2007р. N250/06/186-07).
Розглянемо ситуацію на конкретному прикладі.
Приклад 1. Працівник підприємства, Ложкін П. І. знаходився у службовому відрядженні з 15 по 21 липня 2010 року (6 робочих днів, у тому числі 1 робочий день - у вихідний згідно з наказом). Тарифна годинна ставка працівника складає - 15 грн.
Розрахуємо його заробітну плату за робочі дні перебування у відрядженні.
Відмітимо, що за працівниками, що відряджаються, впродовж усього часу відрядження зберігається середній заробіток, який розраховується, згідно з п. 8 Порядку N 100 виходячи з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи. Нарахування здійснюються шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів, які мають бути сплачені.
Середньодена заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.
Розрахунковим періодом є травень - червень 2010 року. Припустимо, що за цей період працівнику було нараховано:
- заробітна плата за відпрацьовані дні травня 2010 року - 2500 грн;
- сума оплати лікарняного листа (хворів 4 робочих дня; 324.06.2010 р. по 29.06.2010 р.) - 420 грн;
- заробітна плата за червень 2010 року - 2040 грн.
Оплата днів тимчасової непрацездатності не включається до розрахунку середньої заробітної плати для оплати днів відрядження. Період, впродовж якого працівник не працював у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, виключається 3 розрахункового періоду.
Таким чином, сумарний заробіток, що враховується в розрахунку, за травень - червень 2010 року складе:
2500 + 2040 = 4540 (грн).
Кількість відпрацьованих робочих днів, які доводяться на розрахунковий період;
17 + 21 - 4 = 34 (дні),
де: 17 - загальна кількість робочих днів травня 2010 року;
21 - загальна кількість робочих днів червня 2010 року;
4 - кількість робочих днів червня, коли працівник хворів.
Середньодена заробітна плата: 4540: 34 = 133,53 (грн).
Середня заробітна плата за час перебування працівника у відрядженні (за 5 робочих днів) складе:
133,53 ж 5 = 667,65 (грн).
Крім того, плата за роботу у вихідний (1 робочий день) під час перебування у відрядженні в подвійному розмірі складе:
15 х 8 х 2 = 240 (грн).
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то, відповідно до «Загальних положень» Інструкції N 59, йому може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових стосунків.
Робота у святкові і неробочі дні
Чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог відносно порядку залучення найнятих робітників до роботи у святкові і неробочі дні. Проте у випадку якщо вихід працівників на роботу в такі дні не передбачений графіком змінності (графіком виходу на роботу), таке залучення працівників у святкові і неробочі дні слід оформляти наказом по підприємству.
Робота у святкові і неробочі дні оплачується в подвійному розмірі:
- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, труд яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, одержуючим місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день проводилася в межах місячної норми робочого часу, і у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклади, якщо робота проводилася понад місячну норму.
За бажанням працівника, що працював у святкові і неробочі дні, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Звертаємо увагу читачів, що при розрахунку подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу з доплатами і надбавками враховуються доплати і надбавки, що мають постійний характер і встановлені КМУ. До таких доплат і надбавок, зокрема, відноситься надбавка за безперервний стаж роботи у електроенергетиці (Постанова N 2099).
Що стосується доплат і надбавок за наднормову роботу і роботу в нічний час, поєднання професій і посад, розширення зон обслуговування, за умови праці та інше, розміри яких визначаються Генеральною або галузевою угодами, колективними договорами, то вони не враховуються при розрахунку подвійної тарифної ставки (окладу) при обчисленні виплат за роботу у святкові і неробочі дні.
Доплата за роботу в нічний час
Доплата за роботу в нічний час відноситься до державних норм з оплати праці і обов'язкова для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і господарювання.
Відповідно до ст. 108 КЗпроП України робота в нічний час (з 22 годин до б години) оплачується в підвищеному розмірі, встановленому Генеральною, галузевою (регіональною) угодами і колективним договором, але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Слід також відмітити, що, згідно з додатком 3 до Генеральної угоди, доплата за роботу в нічний час складає 35% годинної тарифної ставки.
Розглянемо порядок розрахунку доплат за роботу в нічний час на конкретному прикладі.
Приклад 2. На підприємстві «Магдалена», на яке поширюється дія Генеральної угоди, колективним договором встановлена доплата за роботу в нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки.
Робітниця Петушкова Н.В. працює позмінно, третя зміна доводиться на нічний час - з 10 годин вечора до 6 годин ранку наступного дня. Годинна тарифна ставка робітниці складає 12 грн/год.
Виходячи з даних прикладу робітниці налічується доплата за роботу в нічний час таким чином:
12 (грн/год.) х 8 (год.) х 135 (%) = 129,60 (грн).
Окрім доплат за роботу в нічний час, в додатку 3 до Генеральної угоди встановлено, що за роботу вечірньої пори (з 18 до 22 годин) встановлюється доплата до 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи вечірньої пори.
Список використаних документів
КЗпроП України - Кодекс законів про працю України
Постанова N 2099 - Постанова КМУ від 30.12.1998 р. N 2099 «Про заходи щодо закріплення кадрів у електроенергетиці»
Генеральна угода - Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій працедавців і підприємців і всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки від 15.04.2008 р.
Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100
Інструкція N 59 - Інструкція про службові відрядження в межах України і за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. N 59
“Консультант бухгалтера” N 39 (579) 27 вересня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)
