Міжнародні автоперевезення: організація діяльності,
бухгалтерський і податковий облік

Основи організації міжнародних
автоперевезень

Загальні основи організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - міжнародні автоперевезення) викладено в Законі № 2344-III.

Насамперед, у ст. 1 цього Закону наведено такі визначення:

міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону;

міжнародні човникові (маятникові) перевезення - перевезення, що передбачають прямі та зворотні поїздки груп пасажирів з певного місця відправлення до певного місця призначення.

У ст. 53 Закону № 2344-III викладено вимоги до організації міжнародних автоперевезень. До них допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх автоперевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати такі документи:

дозволи іноземних держав, територією яких здійснюватиметься перевезення;

ліцензійну картку на транспортний засіб;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення під час перевезення негабаритних вантажів;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, територією яких здійснюватиметься перевезення.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати такі документи:

дозволи іноземних держав, територією яких здійснюватиметься перевезення;

ліцензійну картку на транспортний засіб;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, територією яких здійснюватиметься перевезення;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

Поряд з резидентами міжнародні перевезення можуть здійснювати й нерезиденти України. У ст. 53 Закону № 2344-III викладено перелік документів, які вони повинні мати при виконанні міжнародних перевезень вантажів, а саме:

дозвіл України;

дозвіл щодо узгодження умов і режимів перевезення під час перевезення негабаритних вантажів;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо без"пеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати:

дозвіл України;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію.

Слід пам'ятати, що відповідно до ст. 57 Закону № 2344-III перевезення вантажів і пасажирів між пунктами територією України дозволяються тільки тим іноземним перевізникам, які мають відповідний дозвіл центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту (таким органом є Мінтранспорту та зв'язку України).

Ліцензії та дозволина здійснення міжнародних
автоперевезень

Згідно з п. 33 ст. 9 Закону № 1775-III послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом підлягають ліцензуванню. Щодо міжнародних перевезень, то відповідно до п. 1.8 Ліцензійних умов № 9/119 підлягають ліцензуванню такі види робіт:

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Ліцензії на здійснення міжнародних перевезень пасажирів або вантажів дають право суб'єкту господарювання надавати відповідні послуги з внутрішніх перевезень (п. 1.9 Ліцензійних умов № 9/119).

Умови оформлення дозволів на поїздку територіями іноземних держав при перевезеннях пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні викладено в Порядку № 757, а саме:

оформлення таких дозволів здійснює державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень» (далі - ДП «СМАП»);

ДП «СМАП» оформляє та видає дозвіл фізичним та юридичним особам України за умови наявності на борту автотранспортного засобу (ТЗ) ліцензійної картки та відповідності ТЗ технічним нормам, зазначеним на бланку дозволу;

оформлення та видача дозволів на перевезення вантажів здійснюється відділеннями ДП «СМАП» та їх філіями за фактом прибуття ТЗ, що виконує перевезення при виїзді з території України, за наявності крім ліцензійної картки пакета документів: реєстраційних документів на ТЗ, посвідчення водія, документів на вантаж, що перевозиться, копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (крім перевізників - платників єдиного податку). Ці дані заносяться до реєстру видачі дозволів. Дозвіл оформляється тільки для конкретної поїздки;

оформлення та видача дозволів на виконання пасажирських перевезень у нерегулярному автобусному сполученні здійснюється в центральному апараті ДП «СМАП» або відділеннях ДП «СМАП» у пунктах пропуску через державний кордон України;

оформлення та видача дозволів на виконання пасажирських перевезень у ДП «СМАП» здійснюється відповідно до документів, передбачених п. 6.12 Порядку № 75, а саме:

заяви про отримання дозволу, до якої додаються:

проект схеми міжнародного маршруту;

проект графіка роботи та відпочинку водіїв;

копія договору про виконання міжнародних нерегулярних чи маятникових пасажирських автоперевезень;

копія ліцензії на право надання послуг з міжнародних автоперевезень і ліцензійної картки на автобус;

копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;

підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус);

рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Термін розгляду заяви про одержання дозволу не повинен перевищувати семи днів.

Оформлення дорожньої документації при здійсненні
міжнародних перевезень пасажирів і вантажів

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів на автобусах застосовуються типові форми, передбачені Інструкцією № 1133:

дорожній лист автобуса в міжнародному сполученні (типова форма № 03 АП);

квитково-касовий лист для міжнародного сполучення (типова форма № 12 АП).

Ці форми є підставою для обліку транспортної роботи, роботи водіїв, списання використаного палива на пробіг автобуса, взаєморозрахунків між перевізником і замовником.

Для міжнародних перевезень вантажів використовується подорожній лист типової форми № 1 (міжнародна), затверджений наказом № 488/346. Документом, що слугує підставою для взаєморозрахунків між перевізником і замовником, є талон замовника, також передбачений наказом № 488/346. Товарно-транспортним документом при міжнародних вантажоперевезеннях є міжнародна товарно-транспортна накладна -СМР. ЇЇ застосування передбачено Конвенцією від 19.05.56 г. (набрала чинності для України з 17.05.2007 р.). Складанням СМР підтверджується укладання договору перевезення вантажу між перевізником і замовником. Згідно зі ст. 6 цього документа накладна повинна містити такі реквізити: дату та місце її складання, ім'я та адресу відправника й перевізника, місце й дату прийняття вантажу до перевезення та місце його доставки, ім'я й адресу одержувача, кількість транспортних місць, найменування вантажу, платежі, пов'язані з перевезенням, відмітку одержувача про одержання вантажу тощо. Також в СМР може бути наведено будь-яку іншу інформацію, яку сторони вважають необхідної. Згідно з постановою № 80 СМР в обов'язковому порядку надається митним органам при здійсненні ними митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Особливості нарахування ПДВ при
здійсненні міжнародних перевезень

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР застосовується нульова ставка ПДВ до операцій з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу й вантажів автомобільним транспортом, а також поставки міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України. Тобто точкою відліку міжнародного перевезення названо пункт (місце) митного оформлення на території України.

Згідно з пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є поставка товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту. З метою оподаткування до експорту також прирівнюється поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів, а також міжнародних відправлень у випадках, визначених пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 цього Закону. Операції з перевезення пасажирів і вантажів за межами України є об'єктом оподаткування і підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

У п. 1.22 ст. 1 Закону № 168/97-ВР наведено визначення терміна «суцільна (неподільна) послуга з міжнародного перевезення пасажирів, багажу, вантажів та міжнародних відправлень» - це послуга з перевезення (доставки) пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) на території України до пункту митного оформлення, від пункту митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України та/або між пунктами за межами митного кордону України, а також від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) за межами території України до пункту митного оформлення у межах державного кордону України, від пункту митного оформлення до пункту призначення (доставки) у межах митного кордону України.

Якщо платник податку надає суцільну (неподільну) послугу з міжнародного перевезення автомобільним транспортом пасажирів, їхнього багажу або вантажів, то для цілей оподаткування вартість такої послуги поділяється пропорційно відрізкам перевезення, щодо яких установлено різні ставки оподаткування цим податком чи звільнення від оподаткування. Отже, частина послуги з міжнародного перевезення вантажів на відрізку маршруту від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) на території України до пункту митного оформлення оподатковується ПДВ за ставкою 20%.

ДПА України підтвердила це листом від 11.09.2009 р. № 19694/7/16-1517: при наданні суцільної (неподільної) послуги з міжнародного перевезення пасажирів, багажу, вантажів автомобільним транспортом частина маршруту, визначена пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР (тобто в межах митної території України), підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, а частина маршруту, визначена пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 цього Закону (тобто за кордоном), - за нульовою ставкою.

Також згідно з нормами пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР право на нульову ставку мають безпосередні автоперевізники, а винагороди інших осіб (брокерів, комісіонерів, посередників тощо) підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%.

Відображення в бухгалтерському обліку
основних операцій при здійсненні міжнародних
автоперевезень

При здійсненні міжнародних автоперевезень, коли замовником виступає резидент України і розрахунки здійснюються в національній валюті України, бухгалтерський облік суттєво не відрізняється від обліку внутрішніх автоперевезень. Тому розглянемо на умовному прикладі особливості здійснення автоперевезень у випадку, коли замовником є нерезидент України, а розрахунки здійснюються в іноземній валюті.

Приклад

3/47 «Меркурий» (Російська Федерація, м. Волгоград) уклало договір з ГОВ «Челнок» (Україна, м. Донецьк) на перевезення товару з м. Донецька до м. Волгограда 17 березня 2010 р. Відповідно до умов договору вартість послуг з перевезення вантажу становить: територією України - 1 євро за 1 км пробігу, територією Російської Федерації - 1,8 євро за 1 км пробігу. Пробіг територією України становить 230 км, територією Росії - 500 км. Умови оплати - протягом 15 банківських днів після оформлення розрахункових документів (талона замовника та підписання акта виконаних робіт 17 березня 2010 р.).

Вартість автопослуг територією України становить 230 євро (230 км х 1 євро), територією Росії - 900 євро (500 км х 1,8 євро). Усього вартість автопослуг становить 1130 євро.

У бухгалтерському та податковому обліку операції відображаються таким чином:

№ з/п
 
Зміст господарської операції   Бухгалтерсь
кий облік  
Сума, грн.  Податковий облік  
Дт   Кт   Валові доходи  Валові витрати 
2   3   4   5   6   7  
1
 
Відображено дохід від надання автопослуг (курс Нацбанку України на дату підписання розрахункових документів - 10,946 грн. за 1 євро): 1130 євро х 10,946 грн.   362
 
703
 
12368,98
 
11 865,46 (12368,98- 503,52)
 
-
 
2   Нараховано податкові зобов'язання 3 ПДВ: 230 евро х 10,946 грн. х 20%   703   641/ПДВ   503,52
 

 

 
3   Списано дохід на фінансовий результат   703   791   11 865,46      
4
 
Відображено на кінець звітного періоду курсову різницю з монетарної заборгованості нерезидента (курс Нацбанку України на кінець звітного періоду - 10,895 грн. за 1 євро): (10,895 грн. - 10,946 грн.) х 1130 євро   945
 
362
 
57,63
 
-
 
*
 
5
 
Списано курсову різницю на фінансові результати   791
 
945
 
57,63
 
-
 
-
 

6
 
Отримано оплату на валютний рахунок (курс Нацбанку України на дату зарахування коштів - 10,539 грн. за 1 євро) : 1130 євро х 10,539грн.   312
 
362
 
1 1 909,07
 

 

 
7
 
Відображено курсову різницю на момент погашення заборгованості: (10,895 грн. - 10,539 грн.) х 1130 євро   945
 
362
 
402,28
 
-
 
*
 
8
 
Списано курсову різницю на фінансові результати   791
 
945
 
402,28
 
-
 
-
 
* Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334/ 94-ВР у податковому обліку такі курсові різниці не відображаються.  

Перелік використаних нормативних документів:

Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.56 р. (за текстом - Конвенція від 19.05.56 р.)

Закон України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1775-III від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2344-III від 05.04.2001 р. «Про автомобільний транспорт» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006 р. «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 80)

Наказ Держкомпідприємництва України та Мінтранспорту та зв'язку України № 9/119 від 01.02.2008 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (зареєстровано в Мін'юсті України 21.02.2008 р. за № 140/14831, за текстом - Ліцензійні умови № 9/119)

Наказ Мінтрансу України № 75 від 09.02.2004 р. «Про затвердження Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні» (зареєстровано в Мін'юсті України 22.06.2004 р. за № 759/9358, за текстом - Порядок № 75)

Наказ Мінтрансу України та Мінстату України № 488/346 від 29.12.95 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»

Наказ Мінтрансу України № 757 від 20.08.2004 р. «Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» (зареєстровано в Мін'юсті України 31.08.2004 р. за № 1075/9674, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 757)

Наказ Мінтранспорту та зв'язку України № 1133 від 01.12.2006 р. «Про затвердження типових форм документів для регулярних пасажирських перевезень у міжнародному' сполученні та Інструкції про порядок їх використання» (зареєстровано в Мін'юсті України 20.12.2006 р. за № 1333/13207, за текстом - Інструкція № 1133)

Юрій ГРАКОВСЬКИЙ,
аудитор

“Вісник податкової служби України” № 27 липень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)