(Угоду припинила дію на підставі Угоди
від 14.12.2016 р.)
Угода
між Україною та Європейським поліцейським офісом
про стратегічне співробітництво
Дата підписання: 4 грудня 2009
Дата ратифікації Україною: 05.10.2010
Дата набрання чинності для України: 16.11.2010
Україна та Європейський поліцейський офіс (далі: окремо - Сторона, разом - Сторони),
усвідомлюючи нагальні проблеми, що є наслідком організованої міжнародної злочинності, особливо тероризму, торгівлі людьми, нелегальної міграції, незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
зважаючи на спільний інтерес у посиленні співробітництва в боротьбі із серйозними формами міжнародної злочинності;
ураховуючи надані 25 жовтня 2004 року Радою Європейського Союзу повноваження Європейському поліцейському офісові (далі - Європол) розпочати переговори з Україною стосовно укладення Угоди про співробітництво;
беручи до уваги надані Радою Європейського Союзу 23 жовтня 2009 року повноваження Європолу погоджувати положення цієї Угоди між Україною та Європолом,
домовилися про таке:
Стаття 1
Мета
1. Метою цієї Угоди є посилення співробітництва держав - членів Європейського Союзу, які діють через Європол, з Україною в запобіганні серйозним формам міжнародної злочинності, їхньому виявленні, припиненні та розслідуванні у сферах, зазначених у статті 3, зокрема шляхом обміну стратегічною й технічною інформацією, визначеною у статті 2.
2. Ця Угода не дає повноважень на передачу даних, які стосуються встановленої особи чи особи, яку може бути встановлено.
Стаття 2
Стратегічна й технічна інформація
1. "Стратегічна інформація" включає таке, але не обмежується ним:
a) заходи правоохоронного характеру, що можуть бути корисними для припинення злочинів і, зокрема, спеціальні засоби боротьби зі злочинами;
b) нові способи скоєння злочинів;
c) тенденції та розробки способів скоєння злочинів;
d) спостереження та дані, отримані в результаті успішного застосування нових правоохоронних методів та засобів;
e) маршрути, що використовуються контрабандистами чи особами, причетними до злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, які підпадають під дію цієї Угоди, та зміни цих маршрутів;
f) стратегії та методи запобігання для керівництва з метою вибору пріоритетів у правоохоронній діяльності;
g) оцінку загроз і доповіді про кримінальну ситуацію.
2. "Технічна інформація" включає таке, але не обмежується ним:
a) засоби посилення адміністративних і правоохоронних структур у сферах, що охоплюються цією Угодою;
b) експертно-криміналістичні методи та слідчі процедури;
c) методи навчання відповідних посадових осіб;
d) аналітичні методи кримінальної розвідки;
e) визначення правоохоронної експертизи.
Стаття 3
Сфери злочинності, на які поширюється дія
цієї Угоди
1. Співробітництво, як воно встановлюється цією Угодою, згідно з інтересами Сторін стосовно співробітництва стосується всіх сфер злочинності в рамках мандата Європолу, зазначеного в установчому документі Європолу, а також суміжних кримінальних правопорушень.
2. Суміжними кримінальними правопорушеннями є кримінальні правопорушення, які вчинено з метою здобуття засобів для вчинення кримінальних дій, зазначених у пункті 1, кримінальні правопорушення, учинені з метою сприяння таким діям або їхнього здійснення, а також кримінальні правопорушення, скоєні з метою забезпечення безкарності таких дій. Але правопорушення, які є основними для нелегальної діяльності, пов'язаної з відмиванням грошей, стосовно форм злочинності яких Європол не має компетенції, не вважаються суміжними кримінальними правопорушеннями.
3. У разі, коли мандат Європолу змінено з метою охопити сфери злочинності на додаток до тих, які викладено в пункті 1, Європол з моменту набрання чинності змінами до мандата Європолу подає Україні пропозицію в письмовій формі про внесення змін до цієї Угоди щодо розширення обсягу її застосування згідно з новим мандатом. Роблячи це, Європол інформує Україну про всі відповідні питання, пов'язані зі зміною мандата. Ця Угода застосовується до нового мандата з дати отримання Європолом письмової згоди від України.
4. Стосовно специфічних форм злочинності, на які робиться посилання в пункті 1 цієї статті та в додатку 2 до цієї Угоди, застосовуються визначення, уключені до згаданого вище додатка. У разі, коли зміни до мандата, на які робиться посилання в пункті 3, викликають прийняття визначення іншої форми злочинності, таке визначення також застосовується у випадках, коли протидія цій формі злочинності стає предметом цієї Угоди згідно з пунктом 3. Європол інформує Україну, якщо й коли визначення сфери злочинності розширюється, змінюється або доповнюється. Нове визначення стає частиною цієї Угоди з дати, коли Європол отримав у письмовій формі підтвердження прийняття визначення Україною. Будь-яка поправка до документа, якого стосується визначення, розглядається також як поправка до визначення.
Стаття 4
Національний контактний пункт
1. Україна призначає Міністерство внутрішніх справ України діяти як національний контактний пункт між Європолом та іншими компетентними органами України.
2. Засідання на високому рівні між Європолом і компетентними органами України проводяться регулярно для обговорення питань, які стосуються цієї Угоди та співробітництва в цілому.
3. Контактний пункт, призначений Україною, і той, що призначена Європолом, проводять між собою регулярні консультації з питань політики й питань, що становлять взаємний інтерес, з метою виконання їхніх завдань і координації їхніх відповідних дій.
Стаття 5
Компетентні органи
1. Правоохоронні органи України, які згідно з національним законодавством відповідають за запобігання кримінальним правопорушенням, на які робиться посилання в статті 3, і боротьбу з ними (далі - компетентні органи), перелічено в додатку 3 до цієї Угоди. Україна повідомляє Європолу про будь-які зміни в цьому списку протягом трьох місяців з моменту настання таких змін.
2. У разі необхідності проводяться консультації на потрібному рівні між представниками компетентних органів України та Європолу, відповідальними за сфери протидії злочинності, яких стосується ця Угода, для погодження найефективнішої організації їхньої конкретної діяльності.
Стаття 6
Обмін інформацією
1. Обмін інформацією, визначеною цією Угодою, здійснюється лише на умовах, передбачених цією Угодою.
2. Обмін інформацією, визначеною цією Угодою, здійснюватиметься між Європолом і Міністерством внутрішніх справ України та, якщо вони вважають за необхідне, може включати прямий обмін інформацією з компетентними органами, визначеними згідно зі статтею 5.
3. Інформація, обмін якою здійснено згідно із цією Угодою, використовується лише для цілей цієї Угоди та під час розслідування, кримінального переслідування, запобігання кримінальним правопорушенням і процесуальних дій, пов'язаних із кримінальними справами.
4. Європол надає Україні лише ту інформацію, яку було зібрано, збережено та передано згідно з відповідними положеннями установчого документа Європолу, а також рішеннями стосовно його втілення.
5. Сторона, яка надає інформацію, може обумовити її подальше використання. Такі умови використання інформації може бути скасовано лише за письмовою згодою Сторони, яка надає інформацію.
6. Отримана згідно із цією Угодою інформація не використовується без письмового погодження зі Стороною, яка її надає, для цілей, інших, ніж ті, для яких її надано.
7. Отриману в рамках Угоди інформацію не може бути передано третім сторонам, які не є державами - членами Європейського Союзу, без попередньої письмової згоди Сторони, яка її надала.
8. У разі, коли фізична особа звертається із запитом стосовно розкриття інформації, отриманої Стороною на підставі цієї Угоди, якомога швидше проводяться консультації стосовно цього питання зі Стороною, яка надала цю інформацію. Інформацію, що запитується, не може бути розкрито в разі, коли Сторона, що її надала, заперечує проти цього.
Стаття 7
Започаткування допомоги
Співробітництво в рамках цієї Угоди здійснюватиметься на підставі письмових звернень про надання допомоги або за ініціативою однієї зі Сторін, якщо ця Сторона вважає, що така допомога становить інтерес для іншої Сторони.
Стаття 8
Виконання запитів
1. Запитувана Сторона вживає всіх необхідних заходів для забезпечення своєчасного й повного виконання запиту. Запитуюча Сторона негайно інформується про обставини, які можуть перешкодити виконанню запиту або значно відстрочують його виконання.
2. Запитувана Сторона має право запитати будь-яку подальшу інформацію, яку вона вважає необхідною для належного виконання запиту.
3. Запитуюча Сторона може звернутися з проханням до запитуваної Сторони вжити всіх необхідних заходів для гарантування конфіденційності факту надіслання такого запиту, його змісту й будь-яких документів, що додаються, а також нерозголошення факту надання нею допомоги.
4. Запитувана Сторона інформує запитуючу Сторону в разі, коли такий запит неможливо виконати зі збереженням його конфіденційності. Запитуюча Сторона приймає рішення про прийнятність виконання відповідного запиту за таких умов.
5. Запитувана Сторона в якомога коротший строк інформує запитуючу Сторону про результати виконання запиту.
Стаття 9
Конфіденційність
1. Уся інформація, оброблена Європолом або через Європол, за винятком спеціально позначеної або такої, яку чітко визначено як відкриту, є предметом основного рівня захисту в рамках Європолу, а також у державах - членах Європейського Союзу. Інформація, яка підлягає лише основному рівню захисту, не потребує спеціального позначення згідно з рівнем секретності, передбаченим Європолом, але вона позначається як інформація Європолу.
2. Сторони гарантують основний рівень захисту, зазначений у пункті 1, для всієї інформації, яка підлягає обміну за цією Угодою, шляхом здійснення різноманітних заходів, зокрема зобов'язання обережності й конфіденційності, обмеження доступу до такої інформації лише вповноваженими представниками персоналу, а також шляхом загальних технічних і процедурних заходів забезпечення захисту інформації.
3. Інформація, що вимагає додаткових заходів захисту, є об'єктом надання рівня секретності України або Європолу, який позначається особливим маркуванням. Обмін секретною інформацією між Сторонами відбувається з дотриманням деталізованих процедур захисту, описаних у додатку 1. Рівень секретної інформації, що є предметом обміну, визначається відповідними рівнями секретності, описаними в таблиці еквівалентності в пункті 3 статті 7 додатка 1.
Стаття 10
Обмін спеціальними знаннями
Представники Сторін у разі доцільності:
a) беруть участь у семінарах, навчальних курсах та інших зустрічах, а також
b) сприяють візитам експертів, представників правоохоронних органів та керівників у сферах боротьбі зі злочинністю, які підпадають під дію цієї Угоди.
Стаття 11
Офіцери зв'язку
У разі потреби для подальшого посилення співробітництва, визначеного цією Угодою, і з огляду на укладення робочої угоди Сторони можуть домовитися про призначення одного чи більше офіцерів зв'язку. Функції, завдання та статус офіцерів зв'язку будуть предметом консультацій з погляду укладення угоди про зв'язок.
Стаття 12
Витрати
Сторони несуть власні витрати, що виникають під час імплементації цієї Угоди, якщо в кожному конкретному випадку не передбачається іншого.
Стаття 13
Відшкодування
Якщо одній зі Сторін чи особі завдано збитків іншою Стороною через несанкціоновану або неналежну обробку інформації в рамках цієї Угоди, така Сторона повинна відшкодувати завдані цій особі або Стороні збитки.
1. У випадках, коли Європол зобов'язаний повертати державам - членам Європейського Союзу або іншій третій державі, або третій організації суми у вигляді компенсацій за збитки потерпілій стороні і збитки є результатом несанкціонованої або неналежної обробки інформації Україною в рамках цієї Угоди, Україна зобов'язана повернути, на вимогу, суми, які Європол сплатив державі-члену або іншій третій державі, або третій особі для відшкодування сум, сплачених як компенсація.
2. У разі, коли між Сторонами не досягнуто згоди згідно із цією статтею стосовно визначення й компенсації збитків, таке питання врегульовується згідно з процедурами, установленими статтею 14.
Стаття 14
Вирішення спорів
Усі спори, що можуть виникати у зв'язку з тлумаченням або застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом проведення консультацій і переговорів між представниками Сторін.
Стаття 15
Спеціальне застереження
1. Обмін інформацією за цією Угодою не стосується питань взаємного надання правової допомоги в кримінальних справах. Унаслідок цього жодні положення цієї Угоди не перешкоджають положенням будь-якої угоди про надання взаємної правової допомоги, здійсненню робочих контактів правоохоронних органів чи будь-яким іншим угодам або домовленостям щодо обміну інформацією між Україною та будь-якою державою - членом Європейського Союзу, не стосуються їх якимось чином і не впливають на них.
2. Але положення про обробку інформації, згадані в цій Угоді, дотримуються Сторонами стосовно всієї інформації, обмін якою здійснюється за цією Угодою.
Стаття 16
Зміни та доповнення
1. Сторони проводять консультації стосовно внесення змін і доповнень до цієї Угоди або додатків до неї за проханням будь-якої з них.
2. Цю Угоду й додаток 1 може бути будь-коли змінено за взаємною згодою Сторін. Усі зміни та доповнення повинні бути в письмовій формі. Європол може дати згоду на зміни лише після затвердження таких змін Радою Європейського Союзу. Сторони повідомляють одна одній про набрання чинності згаданими вище змінами й доповненнями після завершення відповідних процедур.
3. Додаток 1 є невід'ємною частиною цієї Угоди й відповідно до внутрішньодержавних процедур України набирає для неї чинності так само, як і ця Угода. Разом з тим для Європолу зміни до таблиці еквівалентності, на яку робиться посилання в пункті 3 статті 7 додатка 1 до цієї Угоди, можуть бути затверджені Директором Європолу.
4. До додатків 2 й 3 до цієї Угоди може бути внесено зміни шляхом обміну нотами між Сторонами.
Стаття 17
Набрання чинності
Ця Угода набирає чинності в день, коли Україна повідомить Європолу в письмовій формі дипломатичними каналами про закінчення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.
Стаття 18
Припинення дії Угоди
1. Дію цієї Угоди може бути припинено шляхом надіслання письмового повідомлення будь-якою Стороною за три місяці до цього.
2. У разі припинення дії цієї Угоди Сторони досягають згоди стосовно продовження використання й зберігання інформації, яку вони вже повідомили одна одній. У разі, коли згоди не досягнуто, будь-яка із двох Сторін має право звернутися з проханням про знищення інформації, яку вона надала, або повернення її тій Стороні, яка її надала.
Учинено в м. Київ 4 грудня 2009 року у двох примірниках українською та англійською мовами, кожний текст є рівноавтентичними.
За Україну За Європейський поліцейський
офіс
Василь Мармазов Роб Вайнрайт
заступник Директор
Міністра внутрішніх
справ України
(підпис) (підпис)
Додаток I
до Угоди між Україною
та Європейським поліцейським
офісом про стратегічне
співробітництво
Обмін секретною інформацією
Стаття 1
Визначення
Для цілей цього додатка:
"інформація" означає знання, які може бути передано в будь-якій формі та які можуть уключати особові дані й (або) інформацію, яка не стосується особових даних;
"секретна інформація" означає будь-яку інформацію або матеріали, які визначено як такі, що вимагають захисту від несанкціонованого розголошення, та які позначено маркуванням секретності таким чином;
"конфіденційність" означає рівень захисту, наданий інформації заходами охорони;
"рівень секретності" означає захисне маркування, яке надається документу і яке зазначає заходи безпеки, що потрібно вживати до інформації;
"пакет захисту" означає визначене поєднання заходів безпеки, яких потрібно вживати до інформації, що є предметом рівня захисту;
"потреба знання принципу" означає, що інформація може бути поширена лише серед осіб, які потребують ознайомлення з такими документами в ході виконання їхніх обов'язків, чи бути доступною для них;
"безпечні канали зв'язку" означає канали зв'язку, для яких ужито спеціальних заходів захисту конфіденційності, цілісності й доступу до передачі для запобігання виявленню й перехопленню інформації та даних (наприклад, за допомогою методів шифрування);
"Службова інформація Європолу" означає рівень секретності, що застосовується до інформації та матеріалів, несанкціоноване розголошення яких могло б бути не вигідним, з погляду інтересів Європолу або однієї чи більше держав-членів;
"Конфіденційна інформація Європолу" означає рівень секретності, що застосовується до інформації та матеріалів, несанкціоноване розголошення яких могло би завдати шкоди інтересам Європолу або однієї чи більше держав-членів;
"Таємна інформація Європолу" означає рівень секретності, що застосовується до інформації та матеріалів, несанкціоноване розголошення яких могло би завдати серйозної шкоди суттєвим інтересам Європолу або одній чи більше державам-членам;
"Цілком таємна інформація Європолу" означає рівень секретності, що застосовується до інформації та матеріалів, несанкціоноване розголошення яких могло би завдати надзвичайно серйозної шкоди суттєвим інтересам Європолу або однієї чи більше держав-членів.
Стаття 2
Мета
Кожна Сторона:
1) захищає й охороняє секретну інформацію, що регулюється цією Угодою;
2) гарантує, що секретна інформація, що регулюється цією Угодою, має рівень секретності, наданий їй Стороною походження. Сторона, яка отримує інформацію, захищає та охороняє секретну інформацію згідно з положеннями, установленими відповідними пакетами захисту для відповідних рівнів секретності, погоджених Сторонами;
3) не використовує такої інформації, що регулюється цією Угодою, або не дозволяє її використовувати без письмової згоди Сторони, яка надає інформацію, крім використання для цілей та в рамках будь-яких обмежень, установлених Стороною, що надає інформацію, або від її імені;
4) не розголошує або не дозволяє розголошувати такої інформації, що регулюється цією Угодою, третім сторонам без письмової згоди Сторони, яка надає інформацію.
Стаття З
Заходи захисту
Кожна зі Сторін має організацію з питань безпеки та програми безпеки, які ґрунтуються на таких базових принципах і мінімальних стандартах безпеки, що запроваджуються в системах безпеки Сторін для забезпечення застосування до секретної інформації, що регулюється цією Угодою, принаймні еквівалентного рівня захисту. Основні принципи й мінімальні стандарти безпеки встановлено в статтях 4-15 цього додатка.
Стаття 4
Потреба знання принципу
Доступ до інформації та володіння нею обмежуються в рамках організації Європолу й компетентних органів України тими особами, яким у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків чи зобов'язань потрібно бути ознайомленими з такою інформацією або поводжуватися з нею.
Стаття 5
Перевірка для секретної роботи
й дозвіл на доступ
1. Крім необхідності знання принципу Сторони гарантують, що всі особи, які під час виконання своїх службових обов'язків потребують доступу до секретної інформації, що регулюється цією Угодою, чи обов'язки або функції яких уможливлюють доступ до неї, є належним чином перевіреними й уповноваженими перш ніж їм буде надано доступ до такої інформації.
2. Процедури перевірки для секретної роботи призначено для визначення того, чи може особа, ураховуючи її лояльність, довіру до неї та надійність, мати доступ до секретної інформації.
3. Перш ніж їм буде надано доступ до секретної інформації, усі особи, які потребують доступу до секретної інформації, повинні бути поінформовані про процедури безпеки, специфічні для поводження із секретною інформацією. Особи, які отримують доступ до секретної інформації, повинні знати, що будь-яке порушення правил безпеки зумовлює дії дисциплінарного характеру та (або) можливі подальші правові дії згідно з їхніми відповідними правилами чи положеннями безпеки.
4. Україна гарантує, що дозвіл на доступ до секретної інформації та її захист дотримуються всіма компетентними органами, до яких може бути передано інформацію, що регулюється цією Угодою.
5. Надання персоналові допуску до секретної інформації не повинне розглядатись як кінцевий крок у процесі безпеки персоналу: повинне також забезпечуватися тривале право особи на доступ до секретної інформації.
Стаття 6
Вибір рівня секретності
1. Кожна Сторона відповідає за вибір відповідного рівня секретності інформації, що надається іншій Стороні, ураховуючи необхідність гнучкості, а також вимогу того, що засекречення інформації правоохоронних органів повинне бути винятком і що в разі, коли така інформація повинна бути засекреченою, треба надати їй найнижчий можливий рівень секретності.
2. Кожна Сторона позначає інформацію за власним рівнем секретності, а відповідний еквівалент наводиться в таблиці еквівалентності.
3. Якщо будь-яка зі Сторін (на основі інформації, якою вона вже володіє) робить висновок, що вибір рівня секретності потребує внесення поправок, вона інформує іншу Сторону й намагається погодити відповідний рівень секретності. Жодна зі Сторін не визначає або не змінює рівня секретності інформації, яка надається іншою Стороною, без письмової згоди цієї Сторони.
4. Кожна Сторона може в будь-який час зробити запит про внесення змін до рівня секретності стосовно наданої нею інформації, зокрема про можливе скасування такого рівня. Згідно з такими запитами інша Сторона вносить поправки до рівня секретності. Кожна Сторона, як тільки дозволять обставини, звертається з проханням стосовно зниження або повного скасування рівня секретності.
5. Кожна Сторона має право встановити строк, протягом якого застосовується обраний рівень секретності, а також після закінчення цього строку визначити будь-які можливі зміни рівня секретності.
6. У разі, коли інформацію, до рівня секретності якої внесено зміни згідно із цією статтею, уже надано одній чи більше державам-членам Європейського Союзу або третім сторонам, усі одержувачі інформуються про зміни рівня секретності.
7. Переклад документів, позначених грифом захисту, є предметом такого саме захисту, як і оригінали.
Стаття 7
Таблиця еквівалентності
1. Рівні секретності Сторін та їхнє позначення встановлюються згідно з таблицею еквівалентності, наведеною нижче.
2. Рівні секретності стосуються спеціальних пакетів безпеки, визначених статтями 9-16, у яких пропонуються різні рівні захисту на додаток до зобов'язання обережності й конфіденційності, обмеження доступу до інформації лише вповноваженим персоналом, захисту особових даних, загально-технічних і процедурних заходів забезпечення захисту інформації. Рівні захисту залежать від змісту інформації та враховують негативний вплив, який могли би мати на інтереси Сторін несанкціонований доступ, поширення або використання інформації.
3. Сторони визначають, що наведені нижче рівні секретності згідно з національним законодавством України (нормативними документами України) й рівнями секретності, що застосовуються в рамках Європолу, є еквівалентними й забезпечуватимуть еквівалентний захист інформації, позначеної таким рівнем секретності:
Для України Для Європолу
"Для службового користування" "Службова інформація Європолу"
("For official use only") ("Europol Restricted")
Стаття 8
Реєстрація
1. Для обох Сторін підрозділи, відповідальні за документообіг, фіксують інформацію під грифом секретності як конфіденційну інформацію Європолу й під вищим за нього грифом секретності в спеціальному реєстрі з колонками для внесення дати отримання докладної інформації про документ (дати, вихідного-вхідного номера та номера копії), його грифа секретності, назви, імені одержувача, дати повернення розписки про отримання та дати, коли документ повернуто Стороні, яка його надала, або знищено.
2. Ці документи отримують номер справи й номер копії.
Стаття 9
Маркування
1. Секретні документи позначаються маркуванням на кожній сторінці, і кожна сторінка повинна бути пронумерована.
2. Інформація, яка підпадає під гриф секретності службової інформації Європолу, або її еквівалент в Україні позначаються як "Службова інформація Європолу" чи її еквівалент в Україні механічними або електронними засобами.
3. Інформація, яка підпадає під гриф секретності конфіденційної, таємної або цілком таємної інформації Європолу або її еквівалент в Україні, позначаються як "Конфіденційна інформація Європолу", "Таємна інформація Європолу" або "Цілком таємна інформація Європолу" або її еквівалент в Україні за допомогою механічних засобів чи друкуються на маркованому папері.
Стаття 10
Зберігання
1. Документи, які містять інформацію під грифом "Службова інформація Європолу" або "Конфіденційна інформація Європолу", або їхні еквіваленти в Україні можуть розроблятися на комп'ютері, підключеному до мережі організації.
2. Документи, які містять інформацію під грифом "Таємна інформація Європолу" або "Цілком таємна інформація Європолу", або їхні еквіваленти в Україні не можуть розроблятися на комп'ютері, підключеному до мережі організації. Інформація такого типу повинна розроблятися на комп'ютері в зоні, яка охороняється, підключеному до окремої спеціальної мережі.
3. Секретна інформація Європолу або її еквівалент в Україні чи то на паперовому, чи то на будь-якому переносному носії, може зберігатися лише в дозволених зонах, які охороняються.
4. Інформація під грифом "Службова інформація Європолу" або її еквівалент в Україні чи то на паперовому, чи то на будь-якому переносному носії, повинна зберігатися принаймні в зачинених офісних меблях.
5. Інформація під грифом "Конфіденційна інформація Європолу" та вищим за нього грифом секретності Європолу або її еквівалент в Україні чи то на паперовому, чи то на будь-якому переносному носії, може зберігатися лише в кабінетах, які охороняються.
Стаття 11
Копіювання
1. Кількість копій секретних документів обмежується кількістю, яка є точно необхідною для задоволення істотних потреб. Заходи безпеки, які вживаються стосовно оригінальних документів, також здійснюються стосовно їхніх копій.
2. Документи під грифом секретності "Службова інформація Європолу" або їхні еквіваленти в Україні можуть бути скопійовані або надруковані на копіювальній машині або на принтері, підключених до мережі організації, але документи під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" та під вищим за нього грифом секретності або їхні еквіваленти в Україні можуть бути скопійовані або надруковані лише на копіювальній машині або принтері, які не дозволяють відтворювати інформацію з їхньої пам'яті.
3. Повне або часткове копіювання документів під грифом секретності "Цілком таємна інформація Європолу" або їхніх еквівалентів в Україні може бути здійснене лише після отримання дозволу з боку Сторони, яка надала інформацію і яка визначить кількість дозволених копій.
4. Копіювання або друк документів під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" та під вищим за нього грифом секретності або їхніх еквівалентів в Україні може здійснюватися лише підрозділом, відповідальним за документообіг.
Стаття 12
Передача
1. Документи під грифом секретності "Службова інформація Європолу" або їхні еквіваленти в Україні передаються в межах організації внутрішньою поштою в одинарному опечатаному конверті та за межами організації звичайною поштою в подвійних опечатаних конвертах - у такому разі відповідний рівень секретності позначається лише на внутрішньому конверті.
2. Підрозділ, відповідальний за документообіг, передає документи під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" та вищим за нього грифом секретності і їхні еквіваленти в Україні в межах організації в подвійних опечатаних конвертах. Відповідний рівень секретності позначається лише на внутрішньому конверті. Передача фіксується в реєстрі, який ведеться із цією метою.
3. Підрозділ, відповідальний за документообіг, передає документи під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" та вищим за нього грифом секретності і їхні еквіваленти в Україні за межами організації дипломатичною поштою або кур'єром, уповноваженим компетентним органом безпеки, у подвійному опечатаному конверті. Відповідний рівень секретності позначається лише на внутрішньому конверті. Зовнішній конверт містить номер пакета для цілей одержання. Передача фіксується в реєстрі, який ведеться із цією метою.
4. Отримання секретної інформації, переданої чи то внутрішньо, чи то зовнішньо, підтверджується.
5. Усі внутрішні або зовнішні канали зв'язку (такі, як факс, електронна пошта, телефон, дані та відео), що використовуються для обробки секретної інформації Європолу, повинні бути санкціоновані компетентним органом безпеки.
6. Незважаючи на потребу знання принципу й потребу перевірки для секретної роботи, інформація під грифом секретності "Службова інформація Європолу" або її еквівалент в Україні можуть пересилатися засобами електронного зв'язку внутрішньою системою електронної пошти, якщо на то є санкція компетентного органу безпеки.
7. Інформація під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" або її еквівалент в Україні не можуть бути надісланими автономно внутрішньою системою електронної пошти з комп'ютера користувача. Передача інформації під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" здійснюється підрозділом, відповідальним за документообіг.
8. Інформацію під грифом секретності "Таємна інформація Європолу" або "Цілком таємна інформація Європолу" чи її еквіваленти в Україні не можна передавати засобами електронного зв'язку.
9. Інформацію під грифом секретності "Службова інформація Європолу" та "Конфіденційна інформація Європолу" або її еквіваленти в Україні може бути передано назовні лише захищеними каналами зв'язку.
10. Передача інформації під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" назовні засобами електронного зв'язку здійснюється підрозділом, відповідальним за документообіг.
Стаття 13
Знищення
1. Секретні документи, які більше не потрібні, та зайві копії документів, які містять секретну інформацію, знищуються після дозволу відповідного органу безпеки шляхом, достатнім для запобігання розпізнанню або відновленню секретної інформації.
2. Відходи, що утворюються після підготовки секретної інформації, наприклад зіпсовані копії, робочі проекти, надруковані нотатки та копіювальний папір, знищуються шляхом спалення, перетворення у волокнисту масу, подрібнення або іншого знищення до такої форми, коли її неможливо розпізнати й відновити.
3. Для секретної інформації під грифом секретності "Конфіденційна інформація Європолу" та вищим за нього грифом секретності і її еквіваленту в Україні знищення фіксується в реєстрі. Для документів, які містять секретну інформацію під грифом секретності "Таємна інформація Європолу" й "Цілком таємна інформація Європолу" або їхніх еквівалентів в Україні, свідоцтво про їхнє знищення видається й підписується двома особами, які засвідчують їхнє знищення. Свідоцтво вноситься до реєстру знищення.
Стаття 14
Оцінки
Кожна Сторона дозволяє іншій Стороні відвідати свою територію або приміщення після одержання письмового дозволу для оцінки її процедур і засобів захисту секретної інформації, одержаної від іншої Сторони. Плани такого відвідання буде погоджено на двосторонньому рівні. Кожна Сторона надає допомогу іншій Стороні в установленні того, чи захищено адекватно таку секретну інформацію, яку надано іншою Стороною.
Стаття 15
Розголошення секретної інформації
1. Витік секретної інформації має місце тоді, коли вона повністю або частково потрапила до рук осіб, які не мають дозволу на ознайомлення з нею.
2. Порушення положень, пов'язаних із захистом секретної інформації, підлягає розслідуванню та застосуванню відповідних правових дій з боку компетентних органів і судів Сторони, до юрисдикції якої належать ці питання, згідно із законодавством і (або) нормативними документами цієї Сторони.
3. Одна зі Сторін негайно повідомляє іншій Стороні про будь-яке недозволене розголошення секретної інформації та про результат дій, на які робиться посилання в пункті 2. Коли має місце недозволене розголошення, обидві Сторони співробітничають належним чином у проведенні розслідування.
Додаток II
До Угоди між Україною
та Європейським поліцейським
офісом про стратегічне
співробітництво
Визначення видів злочинності, зазначених у статті 3
Види злочинів
Стосовно форм злочинності, на які робиться посилання в пункті 4 статті 3 цієї Угоди, для цілей цієї Угоди:
"незаконний обіг наркотиків" означає кримінальні правопорушення, перелічені в пункті 1 статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року та в положеннях, якими внесено поправки до цієї Конвенції або які її замінюють;
"злочин, пов'язаний з ядерними та радіоактивними речовинами" означає кримінальні правопорушення, перелічені в пункті 1 статті 7 Конвенції про фізичний захист ядерних матеріалів, яку підписано у м. Відень та м. Нью-Йорк 3 березня 1980 року та яка стосується ядерних і (або) радіоактивних матеріалів, визначених у статті 197 Угоди "Євроатома" та Директиві N 80/836 від 15 липня 1980 року "Євроатом";
"нелегальна контрабанда іммігрантів" означає діяльність, що має на меті навмисне сприяння з метою отримання фінансових прибутків в'їздові на територію країни - члена ЄС та України, перебуванню або працевлаштуванню на ній усупереч правилам та умовам, які застосовуються на їхніх територіях;
"торгівля людьми" означає підкорення особи реальному та нелегальному впливові на неї інших осіб шляхом застосування насильства або погрози, або зловживання владою, або інтриги, особливо з метою експлуатації для проституції, для форм сексуальної експлуатації та зґвалтування неповнолітніх або торгівлі покинутими дітьми. Ці форми експлуатації також уключають виробництво, продаж або розповсюдження дитячих порнографічних матеріалів;
"злочини, пов'язані з автотранспортними засобами" означає викрадення або незаконне привласнення автотранспортних засобів, вантажних автомобілів, напівпричепів, вантажу вантажних автомобілів або напівпричепів, автобусів, мотоциклів, фургонів та автотранспортних засобів сільськогосподарського призначення, спеціальної автотранспортної техніки, запчастин до таких автотранспортних засобів, а також отримання та приховування таких об'єктів;
"підробка грошових знаків та інших платіжних засобів" означає дії, визначені статтею 3 Женевської Конвенції від 20 квітня 1929 року щодо боротьби з підробленням грошових знаків, що стосуються як готівки, так й інших платіжних засобів;
"нелегальна діяльність, пов'язана з відмиванням грошей" означає злочини, перелічені в пунктах 1-3 статті 6 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів одержаних злочинним шляхом, яку підписано в м. Страсбург 8 листопада 1990 року.
Додаток III
до Угоди між Україною
та Європейським поліцейським
офісом про стратегічне
співробітництво
Компетентні органи
Згідно з національним законодавством України компетентними органами, відповідальними за запобігання кримінальним правопорушенням та боротьбу з ними, на які робиться посилання в пункті 1 статті 3 цієї Угоди, є:
Міністерство внутрішніх справ України
Служба безпеки України
Адміністрація Державної прикордонної служби України
Державна митна служба України
Державна податкова адміністрація України
Державний комітет фінансового моніторингу України
Генеральна прокуратура України
"Україна - Європейський Союз: зібрання міжнародних
договорів та інших документів (1991-2009)"