Цінник як носій інформації про товари (послуги)
(Готівка)

Цінник на товари є обов'язковим атрибутом торговельної діяльності, а його головна функція - це повідомлення правдивої інформації споживачу про властивості товару, його виробника, і, звичайно ж, ціну товару.

Перш за все нагадаємо, що порядок проведення розрахунків визначено ст. 3 Закону № 265/95-ВР, якою суб'єктів господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язано реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Тому для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов'язання щодо реалізації товарів (надання послуг) за умови наявності цінника встановлено саме з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги). І цілком справедливо, що, займаючись торговельною діяльністю, суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до Закону № 1023-ХІІ та постанови № 833 затверджено Інструкцію про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства (далі - Інструкція № 2).

Вимоги Інструкції № 2 поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють торговельну діяльність у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного господарства на території України.

Інформування споживачів про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою таких засобів (п. 6 Інструкції № 2):

ярликів цін (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін у підприємствах роздрібної торгівлі;

ярликів цін (цінників), прейскурантів алкогольних напоїв, меню та прейскурантів цін на куповані товари в закладах ресторанного господарства.

При цьому згідно з п. 7 вищезазначеної Інструкції ярлики цін (цінники) та покажчики цін для продовольчих та непродовольчих товарів обов'язково повинні містити певні реквізити (таблиця).

При цьому необхідності відображення суми ПДВ на ярликах цін (цінниках) товарів Інструкцією № 2 не встановлено. Вказана вимога щодо зазначення окремим рядком суми ПДВ стосується розрахункових документів, якими є касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо, що підтверджують факт продажу (повернення) товару або надання послуг відповідно до Закону № 265/95-ВР.

Обов'язковим є відображення в ціннику кінцевої (роздрібної) ціни на товари (послуги), яка включає акцизний збір, ввізне мито та інші податки і збори (обов'язкові платежі), що відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

Водночас зазначення суб'єктом господарювання в ціннику окремими рядками договірної ціни, суми ПДВ (яка додається до договірної ціни) та роздрібної ціни не буде порушенням чинного законодавства, але є вимогою, сформульованою часом.

Крім того, написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Суб'єкт господарювання повинен забезпечити в цінниках наявність підпису працівника, відповідального за формування цін, печатку підприємства й дату підписання цінника. У разі позначення цін етикет-пістолетом чи наклеюваною стрічкою з позначенням ціни підпис працівника, відповідального за формування, встановлення цін, і позначення дати не обов'язкові.

Також при використанні технології автоматизованої ідентифікації товарів (штрих-коди) завірення цінників підписом відповідальної особи й печаткою підприємства не є обов'язковим. Однак у доступному для покупців місці має бути розміщено прейскурант, завірений підписом відповідального працівника (з датою й відбитком печатки підприємства).

Відповідно до вимог Інструкції № 2 суб'єктам господарювання категорично забороняється оформляти цінник олівцем. Усі реквізити повинні бути нанесені чітко, розбірливо, без виправлень штемпельною фарбою (штампом), чорнилом або пастою.

Останнім часом суб'єкти господарювання встановлюють ціни в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є валютою України, з метою зменшення свого ризику від впливу інфляційних процесів. Але господарюючим суб'єктам слід пам'ятати, що зобов'язання мають бути виражені у грошовій одиниці України - гривні, що є вимогою частини першої ст. 524 Цивільного кодексу.

Згідно із Законом № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи ДПС шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до законодавства України.

Таким чином, якщо при проведенні податковими органами перевірки на місцях здійснення торгівлі буде виявлено товар, що знаходиться в торговому залі, на якому буде відсутній цінник або в ньому зазначено ціну не в національній валюті України, до таких суб'єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції відповідно до ст. 23 Закону № 265/95-ВР у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

Роздрібні ціни можуть бути позначені на товарних ярликах, етикетках підприємств - виробників, упаковці, в якій товар продається населенню або безпосередньо на самому товарі, якщо позначення ціни не псує його товарний вигляд та не знижує якість товару.

Вимоги Закону № 265/95-ВР щодо реалізації товарів (послуг) за умови наявності цінника на товари (меню, прейскуранта або тарифу на послугу, що надається) поширюються на всіх суб'єктів господарювання.

Слід додати, що цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не даватиме змоги покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм Закону № 265/95-ВР.

Водночас за умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно із законом.

Ще один важливий момент. Законом № 265/95-ВР передбачено, що при проведенні будь-яких розрахункових операцій суб'єкти господарювання (крім тих суб'єктів, яких згідно із законодавством звільнено від застосування РРО) повинні:

застосовувати РРО на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції;

реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

У разі виникнення ситуації, коли запрограмовані та введені в РРО ціни на товари (послуги) не відповідають виставленим у торговельному залі цінникам і продавець просить покупця сплатити ціну вищу, ніж законодавче врегульовану (наприклад, роздрібні ціни на окремі лікарські засоби, вироби медичного призначення, алкогольні та тютюнові вироби тощо), з точки зору Закону № 1023-ХІІ це можна тлумачити як обман споживача, за що до такого суб'єкта господарювання можуть застосовуватися штрафні санкції в кожному окремому випадку.

Зазначимо, що згідно зі ст. 23 цього Закону за порушення права споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію застосовується штраф у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ніж п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, основна правова позиція полягає в такому: чинне законодавство забороняє виставлення цінників в іноземній валюті (інших одиницях), оскільки розрахунки за товари (послуги) повинні здійснюватись на території України тільки в національній валюті - гривні; законодавством визначено основні вимоги щодо порядку позначення роздрібних цін на товари (послуги) для одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про ціни на товари.

Перелік використаних нормативних документів:

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)

Закон України № 265/95-ВР від 06.07.95 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-II, зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1023-ХІІ від 12.05.91 р. «Про захист прав споживачів» (у редакції Закону України від 01.12.2005 р. № 3161-ІV, зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 р. «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» (зі змінами та доповненнями)

Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 2 від 04.01.97 р. «Про затвердження Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства» (зареєстровано в Мін'юсті України 20.01.97 р. за № 4/1808, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 2)

Алла ДЯЧЕНКО,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 21 червень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)