ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ
20.05.2010 N 386

Про відмову в погодженні
проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) розглянув проект Кодексу України про цивільний захист (далі - проект Кодексу), а також документи, що додаються до нього, надані на погодження листом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 12.04.2010 N 01-4252/24.

За результатами здійсненого аналізу встановлено, що при підготовці та поданні на погодження проекту Кодексу розробником не дотримано вимог статті 5, 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).

Зокрема, для забезпечення здійснення державної регуляторної політики абзац дев'ятий статті 5 вищезазначеного Закону України ( 1160-15 ) передбачає недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.

Так, проектом Кодексу передбачається необхідність одержання додаткових документів дозвільного характеру, зокрема, погодження проектів будівництва (реконструкції) захисних споруд цивільного захисту, а також інших об'єктів, які впливають на їх технічний стан (ст. 23 проекту Кодексу); експертних висновків органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки (ст. 26 проекту Кодексу); погодження акта готовності об'єкта до експлуатації (ст. 74 проекту Кодексу) тощо.

При цьому, необхідність одержання зазначених документів запроваджується без належного обґрунтування, що створює додаткові бар'єри для суб'єктів господарювання.

Запровадження додаткових документів дозвільного характеру суперечить принципам державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, які запроваджено Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ). Одним із принципів державної політики є зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності.

Крім того, згідно з частиною першою статті 4 цього Закону ( 2806-15 ) виключно на рівні закону мають встановлюватись: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений його видавати; платність або безоплатність його видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання); строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі такого документа; вичерпний перелік підстав для відмови у його видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулюванні; строк дії або необмеженість строку дії такого документа.

Проте, проект Кодексу не визначає таких основних вимог, як органу уповноваженого їх видавати; платності/безоплатності їх видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання); строків видачі або надання письмового повідомлення про відмову у їх видачі; вичерпного переліку підстав для відмови у видачі таких документів, переоформленні, видачі дубліката, анулюванні; строків дії або необмеженість строку їхньої дії.

Таким чином, проект Кодексу України про цивільний захист потребує доопрацювання з обов'язковим урахуванням норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ).

Також пропонуємо розробнику звернути увагу на недоцільність запровадження ліцензування діяльності, пов'язаної з виконанням робіт та наданням послуг з питань цивільного захисту: проектування, монтаж, технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення про їх виникнення (зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ), пункт 4 Прикінцевих положень).

Звертаємо увагу, що одним із основних принципів державної політики у сфері ліцензування є запровадження ліцензування окремого виду господарської діяльності у разі недостатності інших засобів державного регулювання господарської діяльності, визначених відповідним законом.

Слід зазначити, що згідно частини першої статті 61 проекту Кодексу державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту організовується з питань пожежної, техногенної та промислової безпеки, охорони праці, гірничого нагляду, з питань страхового фонду документації, з інших питань цивільного захисту спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, іншими уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади.

При виявленні порушень органи державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, відповідно до статті 91 проекту Кодексу, матимуть право застосовувати штрафні санкції до підприємств за порушення встановлених законодавством вимог з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, а також обмежувати або зупиняти у встановленому законодавством порядку роботи з реконструкції, розширення, капітального ремонту, технічного переоснащення об'єктів, що проводяться з порушенням вимог законодавства з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 1 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1539, МНС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, техногенної і пожежної безпеки.

Згідно пункту 3 вказаного Положення одним із основних завдань МНС є, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та запобігання надзвичайним ситуаціям.

Беручи до уваги, що не встановлені повноваження центрального органу виконавчої влади стосовно контролю та нагляду за додержанням вимог чинного законодавства з питань цивільного захисту та запобігання надзвичайним ситуаціям, вважаємо за недоцільне запровадження ліцензування діяльності, пов'язаної з виконанням робіт та наданням послуг з питань цивільного захисту: проектування, монтаж, технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення про їх виникнення.

Враховуючи вищезазначене, проект Кодексу України про цивільний захист потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень.

Також зазначаємо, що розробником не дотримано вимоги статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).

Зокрема, в розділі 8 аналізу регуляторного впливу даного проекту Кодексу не визначено обов'язкові показники результативності регуляторного акту.

Так, Методикою проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України N 308 від 11.03.2004, визначені такі обов'язкові показники результативності:

1) Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта.

2) Кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта.

3) Розмір коштів, що витрачаються суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта.

4) Час, що витрачається суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта.

5) Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб стосовно основних положень регуляторного акта.

Пропонуємо розробнику доопрацювати аналіз регуляторного впливу даного проекту регуляторного акта з урахуванням наданих зауважень.

Разом з цим зазначаємо, що на адресу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надійшов лист із зауваженнями та пропозиціями щодо даного проекту Кодексу від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (лист від 25.03.2010 р., копія якого додається).

Згідно з частиною 7 статті 9 вище відміченого Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє, з подальшим відображенням в аналізі регуляторного впливу, як альтернативних способів досягнення цілей.

Беручи до уваги викладене, а також те, що зауваження та пропозиції надійшли у встановленому вищезазначеному Законом порядку, зазначений проект регуляторного акта не може бути погоджений Держкомпідприємництвом без дотримання розробником процедури, встановленої частиною 7 статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).

Враховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва ВИРІШИВ:

відмовити в погодженні проекту Кодексу України про цивільний захист.

Голова М.Бродський