Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
21.12.2009 N 864/912

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 квітня 2010 р. за N 303/17598

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства внутрішніх справ України,
Міністерства аграрної політики та продовольства України
N 1098/352 від 10.09.20
15)

Про затвердження Положення щодо розробки планів
локалізації та ліквідації аварійних ситуацій
і аварій на об'єктах зберігання й перероблення
зерна та зернопродуктів

Відповідно до вимог Законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ), "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) і "Про правові засади цивільного захисту" ( 1859-15 ) наказуємо:

1. Затвердити Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об'єктах зберігання й перероблення зерна та зернопродуктів (далі - Положення), що додається.

2. Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій і Управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської державної адміністрації організувати вивчення та виконання вимог Положення на підприємствах усіх форм власності зі зберігання й перероблення зерна та зернопродуктів.

3. Сектору охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Міністерства аграрної політики України (Гаврилюк В.І.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Керівникам Державного департаменту пожежної безпеки, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, у містах Києві та Севастополі, ректорам вищих навчальних закладів МНС, начальнику Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту довести до відома керівного складу органів управління системи МНС та організувати вивчення особовим складом підпорядкованих їм підрозділів зазначеного Положення.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Третьякова В.М. та заступника Міністра аграрної політики України Шевченка О.О.

Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.М.Шандра

Міністр аграрної політики України Ю.Ф.Мельник

Затверджено
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи,
Міністерства аграрної
політики України
21.12.2009 N 864/912

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 квітня 2010 р. за N 303/17598

Положення
щодо розробки планів локалізації та ліквідації
аварійних ситуацій і аварій на об'єктах зберігання
й перероблення зерна та зернопродуктів

1. Загальні положення

1.1. Це Положення поширюється на потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, діяльність яких пов'язана зі зберіганням і переробленням зерна та зернопродуктів.

1.2. Положення встановлює порядок розробки плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій для об'єктів зберігання й перероблення зерна та зернопродуктів, вимоги до його розробки, змісту, порядку погодження, затвердження і перегляду.

1.3. Вимоги цього Положення обов'язкові для всіх юридичних осіб, діяльність яких пов'язана зі зберіганням і переробленням зерна та зернопродуктів, незалежно від їх форми власності та підпорядкування (далі - підприємства).

2. Терміни та визначення

2.1. У цьому Положенні терміни мають таке значення:

бункер - конструкція, аналогічна силосу, але з висотою менше або рівною 1,5 Кк(А);

де Кк - квадратний корінь;

вибухонебезпечна суміш - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом та волокнами, в якій за нормальних атмосферних умов після займання процес горіння (вибух) поширюється на весь об'єм суміші;

індикаторні гази - гази, що закономірно виділяються з рослинної сировини при процесах її термічної активності і несуть інформацію про параметри цих процесів;

небезпека - сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, що виникають внаслідок певних ініціюючих подій і здатні чинити негативний вплив на людей та довкілля;

план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій - нормативний документ, який містить заздалегідь розроблену систему узгоджених дій, які виконуються працівниками підприємства, аварійно-рятувальними та іншими службами при виявленні загрози чи виникненні аварійних ситуацій і аварій;

процеси термічної активності рослинної сировини - процеси самонагрівання і (або) самозаймання і горіння рослинної сировини;

самозаймання рослинної сировини - це процес виникнення горіння та (або) тління за відсутності зовнішнього джерела запалювання в рослинній сировині, а також загоряння в результаті екзотермічних процесів, що самоініціюються;

самонагрівання (самозігрівання) рослинної сировини - підвищення температури внаслідок внутрішніх екзотермічних реакцій (життєдіяльності мікроорганізмів) за наявності сприятливих умов накопичування тепла в масі сировини;

сховище (бункер), що стоїть окремо, - сховище, що не прилягає до сусідніх сховищ або споруд.

2.2. Визначення "потенційно небезпечний об'єкт" застосовується у значенні, наведеному у Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ).

2.3. Визначення "аварійна ситуація", "аварія", "уражальні чинники аварії" застосовуються у значенні, наведеному в Положенні щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженому наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації).

2.4. Визначення "вибух" застосовується у значенні, наведеному в наказі МНС від 03.12.2007 N 833 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою" (далі - НАПБ Б.03.002-2007).

2.5. Визначення "силос" застосовується у значенні, наведеному в ДБН В.2.2-8-98 "Будинки і споруди, підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна", затверджених наказом Держбуду України від 21.10.2004 N 195.

2.6. Визначення "пожежа", "флегматизатор", "флегматизування (горючого середовища)" застосовуються у значенні, наведеному у ДСТУ 2272:2006 "ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", затвердженому наказом Держспоживстандарту від 09.06.2006 N 162.

3. Позначення та скорочення

АГЦ - автомобільна газова цистерна.

АРП - аварійно-рятувальний підрозділ МНС.

АРС - аварійно-рятувальна служба.

НКМП - нижня концентраційна межа поширення полум'я.

НС - надзвичайна ситуація.

ОПН - об'єкт підвищеної небезпеки.

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

ПММ - паливно-мастильні матеріали.

ПНО - потенційно небезпечний об'єкт.

РС - рослинна сировина.

4. Вимоги до складання ПЛАС

4.1. Для ПНО або ОПН, що будуються, експлуатуються, реконструюються, складається ПЛАС. Забороняється робота підприємства без наявності ПЛАС.

4.2. ПЛАС розробляється підприємством або відповідними організаціями під керівництвом головного інженера (технічного керівника) або іншої особи, яку визначає керівник (власник) підприємства своїм наказом, і затверджується керівником (власником) підприємства.

4.3. ПЛАС погоджується з відповідними територіальними органами Держгірпромнагляду та МНС, а для аварій на рівні "В" - з територіальними підрозділами органів виконавчої влади та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.

4.4. ПЛАС розробляється відповідно до прогнозованих аварійних ситуацій та аварій на підприємстві і повинен охоплювати всі джерела небезпеки, визначені при ідентифікації ПНО або ОПН.

4.5. ПЛАС розробляється відповідно до переліку виробництв (цехів, дільниць) і окремих об'єктів, що є на підприємстві.

В аналітичній частині ПЛАС визначаються рівні можливих аварійних ситуацій та аварій, що можуть викликати НС.

При складанні ПЛАС необхідно враховувати можливі порушення виробничих процесів, пов'язані з відключенням електроенергії, припиненням подачі газу тощо.

4.6. Технічні засоби і матеріали, передбачені у ПЛАС для здійснення заходів з рятування людей та ліквідації аварій (аварійних ситуацій), повинні бути в належному стані і необхідній кількості та розташовані у місцях, які відображені у ПЛАС.

4.7. ПЛАС переглядається кожні 5 років.

4.8. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (приписом) органів Держгірпромнагляду, а також при змінах у технології, в організації виробництва з метою вдосконалення дій під час аварій та аварійних ситуацій з урахуванням досвіду ліквідації аварій на аналогічних підприємствах. У таких випадках залежно від конкретних обставин ПЛАС переглядається повністю або до нього вносяться зміни. В останньому випадку узгодженню і затвердженню підлягають тільки зміни.

Терміни позачергового затвердження узгоджуються з територіальним органом Держгірпромнагляду.

4.9. При затвердженні та перегляді ПЛАС разом із переліком документів, що зазначені в пункті 4.11 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації, розглядаються документи, що підтверджують наявність та утримання у справному стані засобів протипожежного захисту і зв'язку, протипожежної техніки, обладнання та інвентарю, а також інших технічних засобів, що залучаються для ліквідації та локалізації аварійних ситуацій та аварій, контрольно-вимірювальних приладів, засобів вибухозахисту (вибухорозрядники тощо).

4.10. Використання для ліквідації можливої аварії інертних газів (гасіння пожеж РС у сховищах) підтверджується наявністю договору з постачальником флегматизатора.

4.11. ПЛАС повинен містити перелік першочергових заходів, спрямованих на запобігання та попередження виникнення аварії, її розвитку, рятування людей, ліквідацію аварії, узгодження дій персоналу, АРС та АРП на початковій стадії виникнення аварії, та порядок їх взаємодії під час ліквідації аварії.

ПЛАС складається з:

аналітичної частини, яка розробляється для всього підприємства;

оперативних частин, які розробляються щодо кожного рівня аварії на кожну небезпечну технологічну дільницю, будівлю, де використовуються (зберігаються, переробляються) небезпечні речовини або відбуваються небезпечні виробничі процеси, пов'язані з можливим вибухом, пожежею, утворенням зон небезпечного забруднення, розповсюдженням у повітрі парів небезпечних хімічних (отруйних) речовин (залежно від масштабу аварії вони можуть бути для трьох рівнів: "А", "Б", "В");

додатків, що складаються з документів, зазначених у пункті 6.14 цього Положення;

наказу керівника підприємства про призначення відповідальних керівників робіт і створення штабу з локалізації та ліквідації аварій на підприємстві;

погодженого начальником територіального органу Держгірпромнагляду та МНС переліку об'єктів, виробництв, для яких розробляється ПЛАС;

ПЛАС повинен мати титульний аркуш з підписами осіб, які його розробляють, погоджують і затверджують.

5. Вимоги до розроблення аналітичної частини ПЛАС
на підприємствах зберігання й перероблення зернопродуктів

5.1. Розроблення аналітичної частини повинно відповідати вимогам розділу 5 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації і цього Положення.

Проведення аналізу вибухопожежної та пожежної небезпеки підприємства, прогнозування сценаріїв виникнення аварій, постадійний аналіз сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків у ПЛАС повинні ґрунтуватися на аналізі конструктивно-технологічних особливостей устаткування, приміщень та споруд підприємства, вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих процесів, міжгалузевої та галузевої нормативної документації та рекомендацій, а також з урахуванням аналізу аварій і НС та їх наслідків на аналогічних підприємствах.

5.2. Небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства, будівлі та технологічне обладнання

5.2.1. Вибухопожежна та пожежна небезпека підприємств із зберігання й перероблення РС характеризується наявністю таких чинників:

великої кількості горючої РС та продуктів її переробки;

здатності РС та продуктів її переробки створювати вибухонебезпечні пилоповітряні, газоповітряні та гібридні (комбіновані) суміші, вибухати;

схильності РС до самозаймання або займання від джерела запалення, можливості самостійного горіння після його вилучення;

високого енергонавантаження промислового обладнання;

самонагрівання РС внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і зерна, що протікає в умовах обмеженого тепловідведення і високої сорбційної здатності продукту. До самонагрівання схильні майже всі види рослинної сировини, особливо недосушені;

накопичення під час процесу самонагрівання, що передує самозайманню РС, вибухонебезпечних газоповітряних сумішей оксиду вуглецю, метану і водню, мінімальна енергія запалювання яких набагато нижча, ніж для пилоповітряних сумішей.

5.2.2. Пожежонебезпечні властивості різних видів РС, наведені у таблиці 1, визначаються їх здатністю до загоряння від сторонніх джерел запалювання і до самозаймання, а у зваженому стані (у стані аеросуспензії) - до вибуху.

                                                         Таблиця 1

--------------------------------------------------------------------------------------------
| Найменування | Температурні показники пожежної небезпеки | Схильність до |
| матеріалу |-----------------------------------------------------| самозаймання |
| |температура| при самозайманні | |
| | займання, |-----------------------------------------+---------------------|
| | град.C |температура| температура | температура |тепло-|хіміч-|мікро- |
| | | тління, |самозаймання,|самонагрівання,| вого | ного |біоло- |
| | | град.C | град.C | град.C | | |гічного|
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Рослинна | - | - | - | - | так | - | так |
|сировина | | | | | | | |
|(неперероблене| | | | | | | |
|зерно пшениці)| | | | | | | |
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Макуха (лляна,| - | - | - | - | так | так | так |
|соняшникова, | | | | | | | |
|бавовникова) | | | | | | | |
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Борошно | 250 | 310 | 440 | - | так | - | - |
|пшеничне | | | | | | | |
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Борошно житнє | 250 | 310 | 440 | 100 | - | - | - |
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Сіно | 204 | 204 | 333 | 70 | - | так | так |
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Комбікорм | 230 | 265 | 430 | 70 | - | так | так |
|--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------|
|Солома | 200 | 212 | 310 | 80 | - | так | так |
|пшенична | | | | | | | |
--------------------------------------------------------------------------------------------

     З точки     зору     пожежної     небезпеки     аеросуспензії
характеризуються такими показниками: нижня концентраційна межа
поширення полум'я (далі - НКМП), максимальний тиск вибуху
(далі - МТВ або Р ), максимальна швидкість наростання тиску
max
(далі - МШНТ або dP /d(тау)), максимальний вибухонебезпечний
max
вміст кисню (далі - МВВК) і мінімальна енергія запалювання
(далі - МЕЗ).
Показники пожежонебезпеки різних видів висушеної РС
дисперсністю (0-100) мкм наведено у таблиці 2.

                                                         Таблиця 2

------------------------------------------------------------------
| Найменування | НКМП, | МТВ, | -1 |МВВК, |МЕЗ, |
| | -3 | кПа | МШНТ, МПа·с | % | мДж |
| | г·м | | | | |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Ячмінь дроблений | 47 | 645 | 11,4 | 10,5 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Кукурудза дроблена | 37 | 651 | 6,9 | 11,5 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Висівки пшеничні | 55 | 483 | 6,2 | 11,8 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Дріжджі кормові | 21 | 650 | 9,2 | 11,0 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Пшениця дроблена | 38 | 524 | 14,2 | 12,8 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Шрот соєвий | 49 | 637 | 12,5 | 16,0 | 8,9 |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Шрот соняшниковий | 40 | 532 | 9,4 | 11,3 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Шрот бавовниковий | 42,1 | 547 | 4,1 | 12,5 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Овес дроблений | 54,2 | 650 | 4,7 | 12,0 | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Просо дроблене | 36,2 | - | - | - | - |
|--------------------+-------+------+---------------+------+-----|
|Борошно пшеничне | 28,8 | 650 | 13,0 | 11,0 | 50 |
------------------------------------------------------------------

5.2.3. Основними ОПН та ПНО промислових підприємств, на яких транспортується, переробляється та зберігається РС та продукти її перероблення, є:

приймально-відпускні пристрої для прийому та відпуску РС;

силосні корпуси елеваторів, склади силосного типу, металеві бункери й склади підлогові для безтарного зберігання, транспортні галереї;

цехи, відділення, блочно-модульні та агрегатні установки виготовлення борошна, крупи, солоду, комбікормів і кормових сумішей, насіння та кукурудзооброблювальні виробництва;

підготовчі, підробіточні, дробильні відділення з очищення, здрібнення солоду, зерна, лущення олієнасіння;

відділення для розтарювання, зважування, просіювання борошна, помелу цукру;

зерносушильні установки, приймально-очищувальні і сушильно-очищувальні башти, цехи відходів, пилу, очищення й сортування мішкотари.

5.2.4. Потенційними джерелами запалювання РС та продуктів її переробки, ініціювання вибухів пилоповітряних, газоповітряних або гібридних сумішей є:

відкрите полум'я;

розжарені поверхні елементів конструкції, електрична дуга, іскри, краплі розплавленого металу тощо під час проведення вогневих робіт;

іскри від ударів чи тертя; розжарені поверхні елементів конструкції у разі несправності обладнання чи потрапляння в обладнання металевих предметів, іскри в несправному електрообладнанні;

розряди статичної електрики;

осередки самонагрівання зерна та зернопродуктів;

високотемпературні агенти сушіння зерна, осередки загоряння в зерносушарках.

5.2.5. Найпоширеніші місця та причини виникнення джерел займання та вибухів у технологічних спорудах та будівлях такі:

норії - пробуксовка, зворотний хід, перекошення та збігання норійної стрічки, обривання та удари ковшів по викривлених трубах норій, зношення підшипників вала приводного барабана або редуктора, потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди статичної електрики на стрічках, порушення Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок НПАОП 40.1-1.32-01, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01);

турбоповітродувки (вентилятори) - потрапляння сторонніх металевих предметів, зношення підшипників, удари та відрив лопаток, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.32-01;

зерносушарки - підвищення температури агента сушки та РС, несправність автоматики; засміченість РС та обладнання;

повітропроводи (аспіраційні, гравітаційні) - розряди статичної електрики;

матеріалопроводи (самопливи, пневмотранспорт) - розряди статичної електрики;

силоси і бункери - зберігання РС та продуктів переробки з підвищеною вологістю та засміченістю, перевищення термінів зберігання, невиконання очисних заходів перед завантаженням, відсутність (несправність) приладів температурного та газового контролю, проведення вивантаження РС, що самозагорялося, з порушенням заходів безпеки;

циклони - потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди статичної електрики;

дробарки - потрапляння сторонніх металевих предметів, відрив молотків, зношення підшипників, запресування РС, розряди статичної електрики, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.32-01;

вальцеві станки - потрапляння сторонніх металевих предметів, перекошення вальців, розряди статичної електрики, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.32-01;

змішувачі - розряди статичної електрики, потрапляння сторонніх металевих предметів, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.32-01;

фільтри - розряди статичної електрики.

5.2.6. Наявність пилу в обладнанні, транспортних комунікаціях та ємностях, виробничих та допоміжних приміщеннях дозволяє розповсюджуватися пожежі такими шляхами:

норії, скребкові транспортери, самопливи, пневмотранспорт;

шахти, що використовуються для проходу норій;

відкриті люки силосів, порожні силоси при зриві або відсутності випускних воронок;

вентиляційні та перепускні вікна між силосами;

незаглушені патрубки, відкриті люки самопливів, норій та іншого обладнання;

повітропроводи аспірації, повітряного опалення та вентиляції, вентшахти та пилові шахти аспірації;

отвори в перекриттях, перегородках, дверних отворах, монтажні отвори, гвинтові спуски;

конвеєрні галереї і тунелі, що з'єднують окремі виробничі будівлі, відпускні та приймальні пристрої.

5.2.7. До основних небезпечних чинників, що виникають при аварії, належать:

відкрите полум'я та високотемпературні продукти вибухового горіння;

уламки при руйнуванні обладнання, будівельних конструкцій та споруд;

надлишковий тиск у зоні вибуху та у прилеглих зонах;

вибухові (ударні) хвилі;

не придатне для дихання середовище.

5.2.8. Найбільш вибухонебезпечними є силоси і бункери. З силосами та бункерами часто прямо пов'язані норії, дробарки та інше вибухонебезпечне обладнання. При вибуху в силосі можливі формування ударної хвилі та викид значних об'ємів вибухонебезпечної суміші, полум'я та продуктів горіння у виробничі приміщення, що призводить до подальших вибухів і руйнування силосів.

Руйнівна дія вибуху багатократно зростає у разі з'єднання силосів між собою вентиляційними та перепускними вікнами.

5.2.9. При вибуховому згоранні пилоповітряної суміші, газоповітряної або гібридної суміші в замкнутому об'ємі в дефлограційному режимі тиск може підвищуватися від 700 до 900 кПа, що перевищує його допустиме значення для устаткування і споруд більше ніж у 10, а для будівельних конструкцій будівель - більше ніж у 140 разів.

Вражаюча дія ударної повітряної хвилі визначається в основному надмірним тиском у фронті й області стиснення, часом дії і швидкістю руху фронту хвилі. Виробничі будівлі зазнають серйозних пошкоджень при тиску фронту ударної хвилі понад 5 кПа.

5.2.10. На ступінь травмування людей впливають величина надмірного тиску фронту хвилі і швидкість переміщення області стиснення. Вірогідність виникнення баротравм залежно від величини надмірного тиску фронту хвилі наведена в таблиці 3.

                                                         Таблиця 3

------------------------------------------------------------------
| Надмірний тиск, кПа | Вірогідність баротравм, % |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 400 | 100 |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 120 | 75 |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 65 | 50 |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 35 | 25 |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 13 | 15 |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 10 | 0 |
------------------------------------------------------------------

5.2.11. Газоподібні продукти вибухового горіння аеросуспензій органічного пилу мають температуру понад 1000 град.C. Пряма термічна дія продуктів вибухового горіння викликає опіки різних ступенів. До важких травм призводить вдихання високотемпературних токсичних газів, що утворюються при вибуху. Займання конструкцій виробничих будівель і споруд сировини і готової продукції внаслідок дії полум'я аеросуспензії, що горить, може викликати розвиток пожежі, що призводить до додаткового матеріального збитку й інших важких наслідків. Травмування людей можуть відбуватися при руйнуванні виробничого устаткування, будівель, споруд, при розльоті осколків і уламків устаткування, будівельних конструкцій і споруд, при обваленні покриттів, перекриттів і стін будівель.

5.2.12. Під час аналізу небезпеки підприємства потрібно визначати всі можливі аварійні ситуації і аварії. У випадку існування на території підприємства із зберігання і перероблення зерна та зернопродуктів інших ОПН та ПНО, що не пов'язані із основним виробництвом (склади ПММ, газо- та продуктопроводи тощо), необхідно розглядати сценарії розвитку аварії на них і оцінити наслідки в межах єдиного ПЛАС, у тому числі за результатами виникнення можливої ситуації внаслідок вторинної дії аварії.

5.2.13. За результатами аналізу максимально можливого рівня виникнення й розвитку аварій та оцінки їх наслідків потрібно встановити можливість переходу аварії на рівні "Б" та "В".

5.3. Методи виявлення процесів термічної активності РС

5.3.1. Класифікація існуючих методів виявлення термічної активності РС наведена на рисунку 1. Придатними для практичного застосування є тепловий та газовий контроль. Найбільш достовірним і рекомендованим до використання є газовий контроль.

З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

5.3.2. Метод органолептичної групи "за запахом" заснований на природній здатності людини розпізнавати запахи. Однак поява сірководневих з'єднань, ефірних складових, що сприймаються людиною за запахом, починається при порівняно високих температурах РС, наближених до температури тління. Метод є суб'єктивним і не має високої чутливості.

5.3.3. Прогресивним є метод, заснований на реєстрації параметрів газоповітряного середовища у вільному об'ємі сховища. Метод складається з реєстрації з'явлення або росту концентрації газів, що несуть інформацію про теплові процеси в масиві сировини ("індикаторні гази"). Метод виявлення процесу термічної активності РС у сховищах "за індикаторними газами" має порівняно з термометруванням такі переваги, як стовідсотковий контроль об'єму сховища і висока чутливість. Як індикаторні гази для виявлення процесу на стадії самонагрівання можуть бути використані оксид або діоксид вуглецю.

Рисунок 1. Класифікація методів виявлення
термічної активності РС.

З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

5.3.4. При розробці ПЛАС необхідно передбачити використання методу "індикаторних газів" для виявлення процесу термічної активності РС у силосах елеваторів і бункерах та попередження НС.

6. Вимоги до розроблення оперативних частин
ПЛАС на підприємствах зберігання й перероблення зернопродуктів

6.1. Складання кожної оперативної частини повинно відповідати вимогам розділу 6 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації і цього Положення.

Аналіз небезпеки підприємств зберігання та перероблення РС, а також досвід ліквідації аварій на цих об'єктах свідчать про те, що виникнення НС може супроводжуватися розвитком її в межах підприємства, тобто на рівнях "А" і "Б". Наявність на території підприємства ПНО та ОПН, що не пов'язані з основним виробництвом, може викликати необхідність розгляду в ПЛАС аварії рівня "В". У такому випадку слід дотримуватись вимог розділу 7 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації.

6.2. При розробці оперативної частини потрібно передбачити процедуру залучення працівників підприємства та населення до робіт щодо локалізації і ліквідації аварії. Необхідною умовою є узгоджені дії виробничого персоналу усіх залучених підрозділів і служб, а також населення, спільні дії персоналу розташованих поруч підприємств. В оперативній частині ПЛАС повинні бути визначені конкретні заходи для кожного виду аварій.

6.2.1. При пожежі:

1) дії громадських формувань, що беруть участь у гасінні пожежі, та персоналу підприємства (об'єкта);

2) способи і засоби ліквідації пожежі в початковій стадії;

3) заходи щодо попередження можливості подальшого вибуху пилоповітряної, газоповітряної або гібридної сумішей;

4) режим відключення загальнообмінної вентиляції приміщення, в якому виникла пожежа;

5) порядок використання первинних засобів пожежогасіння, спеціальних протипожежних засобів і трубопроводів.

6.2.2. При вибуху:

1) дії громадських формувань, що беруть участь у ліквідації наслідків вибуху, та персоналу підприємства (об'єкта);

2) заходи щодо попередження повторних вибухів;

3) заходи щодо попередження загорянь та пожеж;

4) заходи щодо гасіння осередків пожежі.

6.2.3. При виникненні осередків самозаймання в силосах елеваторів, силосних корпусах, металевих бункерах:

1) дії громадських формувань, що беруть участь у ліквідації самозаймання, та персоналу підприємства (об'єкта);

2) заходи щодо виявлення та уточнення місць осередків самонагрівання і самозагоряння РС (способи і засоби);

3) способи і засоби для максимально можливої герметизації сховища;

4) способи і засоби флегматизації вільного об'єму сховища;

5) порядок, способи і технічні засоби вивантаження продукту з осередками тління (горіння) із сховищ та його гасіння в підсилосному поверсі;

6) порядок, способи і засоби видалення вивантаженого продукту з-під силосного приміщення;

7) способи та засоби охолодження корпусів металевих бункерів;

8) кількість та розташування місць розкриття стінок суцільнометалевих сховищ і послідовність розкриття бічних вікон для аварійного вивантаження сировини.

6.2.4. При інших аварійних ситуаціях:

1) дії громадських формувань, що беруть участь у ліквідації аварійної ситуації, та персоналу підприємства (об'єкта);

2) заходи щодо попередження подальшого розвитку аварії;

3) заходи щодо рятування людей, які опинилися в зоні аварії;

4) заходи щодо попередження подальших вибухів;

5) заходи щодо попередження можливої пожежі.

6.3. В оперативній частині повинна бути зазначена процедура проведення оцінки небезпеки і можливих наслідків аварій, зокрема:

6.3.1. Потенціал вибухонебезпеки технологічних блоків.

6.3.2. Оцінка наслідків аварій здійснюється за допомогою математичного моделювання за всіма можливими сценаріями розвитку аварій.

6.4. В оперативній частині повинні бути визначені ступінь розвитку осередку загоряння і оцінка ступеня вибухонебезпечності газоповітряного середовища. Це здійснюється шляхом відбирання й аналізу газової проби з ємності сховища (за відсутності явних ознак загрози руйнування конструкції) шляхом:

6.4.1. Проведення відбору проб. Здійснюється через завантажувальний люк або вентиляційний отвір із трьох точок всередині аварійного сховища: на відстані від 0,5 до 1 метра над поверхнею насипу РС, із середньої частини вільного об'єму і на відстані від 1 до 1,2 метра від кришки.

6.4.2. Оцінки газоповітряного середовища. Середовище вважається вибухонебезпечним, якщо концентрація найбільш вибухонебезпечного газу перевищує 50% його НКМП (нижні концентраційні межі поширення полум'я: для моноксиду (оксиду) вуглецю - 12,5%, для метану - 5,24%, для водню - 4,08%).

6.4.3. Контролю газоповітряного середовища. У період ліквідації аварійної ситуації контроль газоповітряного середовища всередині сховища слід передбачати та проводити не рідше 4 разів на добу.

6.4.4. Прогнозування можливості утворення у порожнині сховища вибухонебезпечної концентрації. Проводиться на весь період (час) ведення ліквідаційних робіт виходячи з умов найбільш складної аварії, яка визначена при розробці ПЛАС. Можливість настання вибухонебезпечної ситуації визначається такою умовою:

                    I  = (тау)    >= 0,5 (фі) ,
Г max Н

     де: I  - інтенсивність виділення горючих газів, куб.м/с;
Г

(тау) - період (час) ведення робіт з ліквідації наслідків
max
аварії, с;
(фі) - НКМП найбільш вибухонебезпечного газу, г/куб.м.
Н

6.4.5. Визначення інтенсивності виділення горючих газів. Проводиться шляхом відбирання й аналізу повторної проби газоповітряного середовища через час (ДЕЛЬТА)(тау) (4-6 годин).

Інтенсивність виділення горючих газів визначається таким чином:

                                        W
0
I = (K - K ) x ---------------,
Г Г2 Г1 (ДЕЛЬТА)(тау)

                    n
де: K = S K - сумарна концентрація горючих і
Г1(2) i=1 Г1(2)i
вибухонебезпечних газів у вільному об'ємі сховища W у першій і
0
другій пробах, г/куб.м;
W - вільний об'єм сховища, куб.м;
0
(ДЕЛЬТА)(тау) - час між відбиранням проб для аналізу, с.

6.5. В оперативній частині необхідно визначати зони нагрівання металевих бункерів, які підлягають охолодженню водою.

6.5.1. За зону нагрівання слід вважати ділянку бокової поверхні бункера, в центрі якої температура більше 90 град.C, а на межі - на 50 град.C більше ніж температура навколишнього середовища. Замір температури бокової поверхні бункера проводиться до висоти завантаження бункера сировиною.

6.5.2. Вимірювання температури корпусних елементів доцільно здійснювати за допомогою тепловізорної техніки, а в разі використання контактного методу температурного контролю відстань між точками заміру не повинна перевищувати 2 м.

6.5.3. Контроль за температурою корпусу сховища у період ліквідації аварійної ситуації слід проводити не рідше ніж двічі на добу.

6.6. В оперативній частині повинен бути визначений порядок ліквідації процесів самонагрівання і самозаймання у зерносховищах методом безпечного вивантаження, порядок дій персоналу підприємства та підрозділів МНС по локалізації та ліквідації аварій на підприємствах зберігання й перероблення РС тощо.

6.6.1. Для проведення робіт залучається необхідна за розрахунками кількість людей. Перед усіма категоріями працівників, що беруть участь у ліквідації, повинні бути поставлені конкретні задачі; вони повинні бути ознайомлені з обстановкою на дільниці і проінструктовані щодо вимог безпеки праці при виконанні аварійно-рятувальних робіт. Відповідно до обстановки і характеру робіт, що виконуються, кожна група забезпечується спецодягом, засобами індивідуального захисту і зв'язку, а в робочих зонах улаштовується гучномовний зв'язок.

6.6.2. При ліквідації аварійної ситуації, що викликана процесами термічної активності РС, необхідно:

здійснювати контроль газоповітряного середовища у порожнині сховища, оцінку вибухонебезпечності та оцінку інтенсивності виділення вибухопожежонебезпечних газів;

визначити зони загазованості, що становлять небезпеку для перебування людини;

здійснювати контроль температури корпусних деталей бункера та візуальну оцінку їх несучої спроможності, не допускати нагрівання конструкції бункера вище критичної температури (відповідно до паспорта заводу-виробника);

у разі відсутності загрози вибуху проводити роботи з вивантаження РС зі сховища;

при неможливості вивантаження РС без флегматизації до прибуття і розгортання основних сил проводити роботи щодо локалізації аварії і зниження впливу (усунення) її небезпечних чинників.

6.6.3. При розробці оперативної частини слід визначити всіх учасників протиаварійних дій, а також їхні функції, ресурси, обов'язки й ступінь участі.

6.7. Ліквідація процесів самонагрівання і самозаймання у зерносховищах методом безпечного вивантаження наведена в додатку 1.

6.8. Розрахунок потрібної кількості технічних засобів, що використовуються при ліквідації аварійних ситуацій, наведений у додатку 2.

6.9. В оперативній частині ПЛАС необхідно передбачити заходи з рятування людей та ліквідації аварій. Вони повинні розроблятися з урахуванням взаємного розміщення цехів, установок, інших об'єктів та їх взаємозв'язку.

6.9.1. Заходи з рятування людей та ліквідації аварії повинні передбачати:

оповіщення посадових осіб та установ за списком;

дії посадових осіб, відповідальних за евакуацію та рятування людей, що опинилися в зоні аварії, процедуру надання їм першої медичної допомоги;

виклик підрозділів МНС, МВС, охорони здоров'я, газопостачання, енергозабезпечення та інших аварійно-рятувальних та комунальних служб при всіх видах аварій;

оповіщення про аварію працівників підприємства та виведення їх у безпечну зону;

режим роботи систем енергопостачання та інших комунікацій на підприємстві і аварійній дільниці (послідовність зупинення обладнання, перекриття технологічних комунікацій, відключення подачі на аварійну дільницю електроенергії, природного газу при вибухах, пожежі тощо);

використання засобів димо- та газовидалення;

ліквідацію аварії у початковий період та попередження її розвитку;

порядок організації і роботи постів на шляхах до небезпечних зон для контролю за пропуском у ці зони робітників, які беруть участь у ліквідації аварії та рятуванні людей;

забезпечення необхідною технікою (крани, бульдозери тощо) для розбирання завалів будівельних конструкцій з метою рятування людей, що опинилися в зоні аварії;

організацію роботи транспорту для евакуації людей, а також доставки до місця аварії рятувальників та необхідних матеріалів, обладнання;

організацію взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварії.

6.9.2. Заходи щодо оповіщення про аварію працівників підприємства та виведення їх у небезпечну зону передбачають:

порядок та засоби оповіщення про аварію всіх працівників підприємства. У першу чергу оповіщаються працівники аварійної та суміжних з нею дільниць;

дії посадових осіб, відповідальних за виведення людей із аварійної зони. При цьому враховується, що виведення людей з аварійної зони слід здійснювати найкоротшими шляхами, які повинні бути обов'язково вказані в кожній позиції.

6.9.3. При вибухах, пожежах та загазованості приміщень усі люди повинні бути виведені з будинків, споруд тощо.

6.10. В оперативній частині ПЛАС необхідно передбачити заходи щодо ліквідації аварії у початковий період та попередження її розвитку:

6.10.1. Дії відповідальних осіб щодо організації робіт з ліквідації аварії.

6.10.2. Використання первинних та спеціальних засобів гасіння пожеж, а також інших засобів ліквідації аварій.

6.10.3. Забезпечення резервного водопостачання.

6.10.4. Підготовку вантажно-розвантажувальних та транспортних засобів для доставки до місця аварії матеріалів та обладнання.

6.11. До оперативної частини ПЛАС повинні бути додані:

6.11.1. Ситуаційний план підприємства із зазначенням будинків, споруд, під'їзних шляхів і залізничних колій, водоймищ, резервуарів, насосів, водопроводів, пожежних гідрантів, складів аварійних резервів, паропроводів, повітропроводів, ємностей легкозаймистих матеріалів тощо.

6.11.2. План підприємства, поповерхові плани будівель підприємства, небезпечних щодо вибухів, пожеж та затоплення, з нанесенням схеми оповіщення про аварії, шляхів евакуації працівників у разі аварії.

6.11.3. Схеми електро- та газопостачання.

6.11.4. Розрахунок сил та засобів, необхідних для гасіння пожежі, порядок проведення розвідки та ліквідації пожежі, розстановка сил та засобів аварійно-рятувальних підрозділів.

6.11.5. Опис протипожежного захисту об'єкта.

6.11.6. Розрахунок первинних засобів пожежогасіння.

6.12. Місця розташування технічних засобів протиаварійного захисту та ліквідації аварій, газової та температурної розвідок, зв'язку і оповіщення, евакуаційних виходів і маршрутів евакуації, шляхів під'їзду, ділянок для встановлення і маневрування спецтехніки, безпечних зон для перебування людей повинні бути позначені на плані виробництва та в блок-картах. Додатково можуть зазначатися місця найбільш імовірного виникнення аварійних ситуацій, розміри й межі потенційно небезпечних зон.

На плані розташування обладнання слід зазначити місця розміщення устаткування об'єкта із зазначенням технологічних потоків, відсічної запірної арматури, систем протиаварійного призначення, пультів (пристроїв) управління, автоматичних сповіщувачів і засобів зв'язку, які безпосередньо стосуються локалізації (ліквідації) аварії.

6.13. В оперативній частині ПЛАС необхідно визначити взаємодію керівників підприємства (об'єктів) зберігання й перероблення РС з підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварії, а саме:

порядок повідомлення про аварію керівників розташованих поблизу підприємств, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

порядок взаємодії керівника місцевого органу виконавчої влади, на території якого виникла аварія, з керівником аварійного підприємства (об'єкта) у питаннях надання необхідної допомоги.

6.14. В оперативній частині ПЛАС необхідно провести розробку ситуаційних планів. Розробка виконується у випадку, передбаченому розділом 5 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації.

При розробленні ситуаційного плану використовуються креслення планів з проектної документації для будівництва, в тому числі з містобудівної документації, або друковані топографічні мапи, плани.

На ситуаційному плані повинні бути нанесені:

межі об'єкта (підприємства);

зони ймовірного ураження;

об'єкти, розташовані у зоні ймовірного ураження (житлові райони, населені пункти, підприємства, установи та організації, водойми, сільськогосподарські, лісові, заповідні території тощо);

орієнтовна кількість людей у цих зонах і розрахункові терміни потрапляння їх під небезпечні чинники;

можливі шляхи евакуації;

місця розташування колективних та індивідуальних засобів захисту;

джерела аварійного енерго- та водопостачання;

місця розташування найближчих АРС, пожежних частин тощо (якщо дозволяє масштаб ситуаційного плану).

6.15. В оперативній частині ПЛАС повинні бути визначені повноваження та обов'язки відповідального керівника робіт, обов'язки власника (керівника) підприємства, впровадження ПЛАС відповідно до вимог розділів 8-10 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації.

7. Порядок використання та зберігання ПЛАС

7.1. ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств, установ і організацій, які узгодили його.

ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника й диспетчера підприємства (об'єкта), в територіальних органах МНС та Держгірпромнагляду.

Витяги з ПЛАС в обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись на робочих місцях у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), на пункті зв'язку районної (об'єктової) пожежної частини, начальника (інструктора) воєнізованої газорятувальної служби.

7.2. На видних місцях у цехах (дільницях) повинні бути вивішені правила дій працівників цехів (дільниць) і плани їх евакуації при аваріях згідно з ПЛАС. Шляхи евакуації та евакуаційні виходи повинні бути позначені відповідними знаками безпеки.

7.3. Список осіб і установ, які повідомляються і викликаються у разі виникнення аварії, повинен міститися у чергового по підприємству (диспетчера, на телефонній станції).

7.4. Вивчення ПЛАС інженерно-технічними працівниками підприємства, всіма працюючими на підприємстві і складання заліків працівниками, які згідно з ПЛАС задіяні в локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, проводяться після затвердження ПЛАС під керівництвом головного інженера (технічного керівника).

7.5. Після вивчення ПЛАС у двотижневий термін проводяться навчання з працівниками, що задіяні в локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, з введення ПЛАС у дію за участю аварійно-рятувального підрозділу.

7.6. Кожне підприємство відповідно до графіка проводить тактичні навчання щодо ліквідації умовної аварійної ситуації (аварії) із залученням аварійно-рятувального підрозділу та працівників підприємства.

7.7. Начальник дільниці відповідає і організовує ознайомлення робітників з евакуаційними виходами у разі виникнення аварій. Ознайомлення проводиться при влаштуванні робітника на підприємство, надалі - один раз на рік та при коригуванні ПЛАС стосовно даного підприємства (цеху, дільниці). Факт ознайомлення фіксується в спеціальному журналі за підписом працівника та посадової особи, яка ознайомлювала з ПЛАС. Забороняється допускати до роботи людей, які не ознайомились з ПЛАС або які не знають його в частині, що їх стосується.

7.8. Особовий склад підрозділу МНС, що обслуговує підприємство, обов'язково вивчає його ПЛАС.

Начальник Державного департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та
у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи Е.М.Улинець

Завідувач Сектору охорони праці, пожежної безпеки та
безпеки дорожнього руху Міністерства аграрної політики України В.І.Гаврилюк

Додаток 1
до Положення щодо розробки
планів локалізації
та ліквідації аварійних
ситуацій і аварій
на об'єктах зберігання
й перероблення зерна
та зернопродуктів

Ліквідація процесів
самонагрівання і самозаймання
у зерносховищах методом безпечного вивантаження

1. Вибір виду вивантаження РС із силосів та бункерів

Рішення про проведення певного виду вивантаження (вивантаження, вивантаження з флегматизацією, вивантаження з флегматизацією і ліквідацією тління сировини, варіанти перелічених видів вивантаження з охолодженням конструкції бункера) приймається на підставі газової та температурної розвідок і повинно забезпечувати найбільшу безпеку ліквідування аварійної ситуації.

Якщо процес термічної активності перебуває в початковій стадії, про що свідчить наявність у пробі газоповітряної суміші тільки діоксиду вуглецю, то для його припинення достатньо вивантажити РС зі сховища і вивезти його до місця наступного опрацювання (критий тік, майданчик тощо).

Аналогічним чином можна поводитись з РС, якщо у пробі газоповітряної суміші міститься оксид вуглецю в концентрації, яка не перевищує половини НКМП (12,5%). Слід зазначити, що в цьому випадку, з одного боку, потрібен контроль температури конструкцій, що підлягають захисту, тому що навіть за незначної концентрації діоксиду вуглецю температура в осередку самозаймання може перевищувати 200 град.C, а з іншого боку, необхідно спрогнозувати ситуацію з точки зору вибухонебезпеки на період вивантаження.

У всіх інших випадках проводити вивантаження без флегматизації газового середовища у вільних порожнинах сховища категорично забороняється.

За наявності в сховищі двох або більше вибухонебезпечних газів у процесі вивантаження необхідно (крім флегматизації вільних порожнин сховища) передбачити гасіння вивантаженої РС, що тліє.

Якщо ззовні металевого корпусу сховища значення температури досягає критичного значення (100 град.C), потрібно ззовні охолоджувати нагріту ділянку водою.

Перелічені критерії ліквідації процесу самозагоряння РС шляхом безпечного вивантаження зведені в таблиці 1.

Критерії вивантаження РС із сховища

                                                         Таблиця 1

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Температура | Концентрація | Роботи, що проводяться для | Роботи, що проводяться для |
|з/п| осередку | індикаторного газу | залізобетонних сховищ | суцільнометалевого сховища |
| |самонагрівання РС| |------------------------------------+------------------------------------------------|
| | | |випуск|флегма-|ліквідація|утилізація|випуск|флегма-|ліквідація|охолодження|сортування|
| | | | |тизація| тління | | |тизація|тління | бокової | |
| | | | | | | | | | | стінки | |
|---+-----------------+------------------------+------+-------+----------+----------+------+-------+----------+-----------+----------|
| 1 |T <= T < T |наявність K | + | - | - | +- | + | - | - | - | +- |
| | CO CO | CO | | | | | | | | | |
| | 2 | 2 | | | | | | | | | |
|---+-----------------+------------------------+------+-------+----------+----------+------+-------+----------+-----------+----------|
| 2 |T <= T < T |K <= 0,5 [K ] | + | - | - | + | + | - | - | +- | + |
| | CO CH | CO CO | | | | | | | | | |
| | 4 | | | | | | | | | | |
|---+-----------------+------------------------+------+-------+----------+----------+------+-------+----------+-----------+----------|
| 3 |T <= T < T |0,5 [K ] < K <= [K ]| + | + | +- | + | + | + | - | +- | + |
| | CO CH | CO CO CO | | | | | | | | | |
| | 4 | | | | | | | | | | |
|---+-----------------+------------------------+------+-------+----------+----------+------+-------+----------+-----------+----------|
| 4 | |наявність K | + | + | + | + | + | + | + | +- | + |
| | | CH | | | | | | | | | |
| | | 4 | | | | | | | | | |
|---+-----------------+------------------------+------+-------+----------+----------+------+-------+----------+-----------+----------|
| 5 | |наявність K | + | + | +- | + | | | | | |
| | | H | | | | | | | | | |
| | | 2 | | | | | | | | | |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

     Прийняті позначення:     Т     -     температура     осередку
самонагрівання РС;
T ; T ; T - температура початку генерації індикаторного
CO CO CH
2 4
газу;
K ; K ; K ; K - концентрація індикаторного газу за
CO CO CH H
2 4 2
результатами виміру;
[K ] - НКМП СО;
CO
+- - необхідно, як правило (можливо); + - необхідно;
- - немає необхідності.

Критерієм для прийняття рішення про проведення певного варіанта вивантаження є допустима величина концентрації вибухонебезпечних газів, яка не повинна перевищувати величину НКМП. Допустима величина концентрації для оксиду вуглецю до 0,5 НКМП (до 6,3%). Наявність метану і водню в об'ємі надсилосного простору вимагає обов'язкової флегматизації при проведенні робіт по ліквідації аварійної ситуації незалежно від їх температури та концентрації.

2. Вибір режиму охолодження корпусу суцільнометалевого силоса (бункера) і кількості води, необхідної для охолодження

Охолодження стінок сховища водою слід проводити за допомогою стволів А або лафетних стволів з насадками діаметром 25 мм протягом не менше однієї години за інтенсивності подачі води 0,5 л/(м·с), якщо максимальна температура зони нагрівання стінки сховища перевищує 100 град.С, і 0,2 л/(м·с) - якщо ні.

Після охолодження температуру стінок сховища слід контролювати безпосередньо після закінчення зрошення і потім кожні 2 години, якщо до охолодження Тстінки > 100 град.С, і кожні 6 годин, якщо до охолодження Тстінки <= 100 град.С. Температура стінки після охолодження не повинна перевищувати 90 град.С.

Необхідну кількість стволів А для охолодження визначають за формулою

                     I  x L     I  x R x (альфа)
П П
N = -------- = ------------------,
СТВ Q Q
А А

     де: I  - інтенсивність подачі води, л/(м·с);
П
Q - витрати ствола А, л/с;
А
R, L, (альфа) - радіус сховища, м; довжина зони нагрівання
стінки, м; центральний кут зони нагрівання, рад. (рис. 1),
відповідно.

Рисунок 1. Схема визначення геометричних параметрів
охолодження сховища: R - радіус сховища, м;
L - довжина зони нагрівання стінки, м;
(альфа) - центральний кут зони нагрівання, рад.

Фактична кількість стволів (за умови рівномірного і неперервного охолодження стінки сховища) дорівнює розрахунковій, але повинна бути не менше двох при температурі стінки не вище 100 град.С і не менше трьох при температурі стінки вище 100 град.С.

На рис. 2 наведено графічні залежності для визначення необхідної кількості стволів А, при цьому мінімальні витрати на кожний ствол визначаються відповідно до рис. 3.

Рисунок 2. Залежність необхідної кількості стволів
від довжини зони нагрівання.

Об'єм води WB, необхідної для охолодження зони нагрівання протягом 1 години, визначається виразами:

якщо максимальна температура в зоні нагрівання Tстінки >= 100 град.C:

             W  = 1800 x L = 1800 x R x (альфа), [л],
B

     де R, L, (альфа) - радіус сховища, м; довжина зони нагрівання
стінки, м; центральний кут зони нагрівання, рад. (рис. 1)
відповідно;
якщо максимальна температура в зоні нагрівання
T < 100 град.C:
стінки

              W  = 720 x L = 720 x R x (альфа), [л],
B

або графічно (рис. 4) .

Рисунок 3. Мінімальна продуктивність ствола А.

Рисунок 4. Необхідна кількість води для охолодження
корпусу сховища протягом 1 години
залежно від довжини зони нагрівання.

З Рисунками 1-4 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

3. Дії персоналу та підрозділів МНС щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій на підприємствах зберігання й перероблення зерна та зернопродуктів

Важливим фактором успішної ліквідації аварійної ситуації є попереднє навчання працівників підприємства, а також створення необхідного запасу технічних засобів, пристосувань і зберігання їх в справному стані (прилади газового контролю, пробовідбірники, засоби індивідуального захисту, ломи, багри, крюки, пробійники тощо). На підприємстві повинно бути забезпечено запас продуктів у кількості, що є достатньою для повноцінного харчування людей, на випадки, коли час ліквідації аварійної ситуації перевищує три години.

Враховуючи, що деякі види РС у разі зволоження починають генерувати водень, створюючи реальну загрозу вибуху, і в результаті набрякання РС всередині сховища створюється надлишковий тиск, що призводить до ускладнення процесу вивантаження, а у деяких випадках і до зруйнування сховища - метод заливання води всередину РС для гасіння використовувати забороняється.

У разі підвищення температури зерна в сховищі, що свідчить про можливість розвитку самонагрівання, вживаються заходи щодо його негайного охолодження або сушіння з використанням для цілей усієї техніки по очищенню, сушінню та активному вентилюванню, а також низької нічної температури повітря. Охолодження зерна, що гріється, проводять до досягнення ним температури, близької до температури зовнішнього повітря.

У разі виявлення самонагрівання, переміщення маси зерна, що гріється, виконують з таким розрахунком, щоб у здоровій партії його не залишилося. Переміщення РС у той самий силос забороняється.

При температурі осередку самонагрівання РС понад 100 град.C ситуація вважається аварійною.

Осередок самозагоряння в силосах (бункерах) визначається:

на основі вимірювання температури в масі продукту;

на основі проведення газового аналізу повітряного середовища у сховищі та біля нього (люк для завантаження);

візуальним спостереженням (вихід диму та пари через нещільності в конструкції зерносховища, зміни кольору огороджувальних конструкцій, поява в них тріщин, обгорання фарби);

за їдким, різким і неприємним запахом продуктів, притаманним запаху продуктів сухої перегонки РС.

У разі надходження зазначеної інформації про аварійну ситуацію необхідно відключити в аварійній зоні електросилові установки. Рішення про можливість їх подальшого використання приймається після отримання результатів аналізу газів з аварійного сховища і приміщення підсилосного поверху. Припиняються також усі роботи, не пов'язані з підготовкою і проведенням робіт по ліквідації аварійної обстановки.

Ліквідація аварійної ситуації у разі виникнення осередків самозаймання в силосах та бункерах виконується комбінованим способом і включає в себе виконання трьох основних операцій, спрямованих на попередження вибуху і гасіння пожежі при вивантаженні РС:

герметизація зерносховища з осередком самозаймання;

флегматизація горючої пилоповітряної (газоповітряної, гібридної) суміші у вільних об'ємах аварійного і суміжних з ним силосів, з'єднаних між собою перепускними вікнами;

вивантаження продукту, що горить, із силоса в підсилосний поверх з подальшим його гасінням у підсилосному поверсі і евакуація в безпечну зону.

Флегматизація горючої газоповітряної суміші у вільних об'ємах сховища здійснюється шляхом його заповнення інертними газами і зниження вмісту кисню до оптимального значення, що дорівнює 8% об'єму і менше, а також повітряно-механічною піною, що подається в силос зверху через люк для завантаження.

Подача повітряно-механічної піни є досить ефективним заходом щодо зменшення об'єму надсилосного простору. Однак за наявності генерації пожежовибухових складових цей спосіб втрачає свої переваги. У зв'язку з цим найдоцільнішим є заповнення повітряно-механічною піною вільних просторів силосів (бункерів), що пов'язані з аварійним.

Нижче наведений орієнтовний порядок проведення робіт по ліквідації аварії в зерносховищі:

з метою оцінки вибухонебезпечності газоповітряного середовища у вільній порожнині сховища та інтенсивності виділення пожежовибухонебезпечних газів проводиться газова розвідка;

з метою оцінки необхідності охолодження огороджувальних та несучих конструкцій (для суцільнометалевих бункерів) проводиться температурна розвідка;

за результатами вимірювань визначається вид вивантаження РС із сховища (таблиця 1) і виконується розрахунок потрібної кількості технічних засобів, що використовуються при ліквідації аварійних ситуацій (додаток 2), і сил для ліквідації аварійної ситуації;

вимірюються концентрації оксиду вуглецю в атмосфері повітря в місцевості сховища і позначаються зони, небезпечні для перебування людей без засобів захисту органів дихання;

при відсутності загрози вибуху проводяться роботи з вивантаження РС зі сховища;

перед початком вивантаження продукту із сховища весь вільний об'єм аварійного і суміжних з ним силосів заповнюється повітряно-механічною піною, що подається зверху через завантажувальні люки. У процесі вивантаження (в міру руйнування піни) здійснюється додаткова її подача із заповненням усього вільного об'єму;

у разі неможливості вивантаження без флегматизації і відсутності відкритого осередку до прибуття і розгортання основних сил необхідно забезпечити зниження концентрації вибухонебезпечних газів у сховищі до величини менше нижньої концентраційної межі поширення полум'я і підтримувати її на цьому рівні, відкачуючи димовсмоктувачем газоповітряну суміш із порожнини сховища;

у разі необхідності вивантаження РС з флегматизацією газоповітряного середовища у порожнинах сховища необхідно загерметизувати сховище, при цьому вентиляційні отвори сховища повинні бути закриті тільки перед початком здійснення флегматизації;

якщо сховище металеве і температура корпусу сховища наближається до критичної (100 град.C) хоча б в одній точці, необхідно проводити його охолодження шляхом зовнішнього зрошення водою;

після флегматизації необхідно безперервно проводити розвантаження РС із сховища. Забороняється переривати розвантаження і флегматизацію до повного вивільнення сховища;

у підсилосному поверсі гасіння РС здійснюється за допомогою пожежних стволів РСК-50 з насадкою НРТ-5 з розрахунку два стволи на один аварійний силос. При цьому здійснюється періодичне зволоження продукту і місць на технологічному обладнанні і будівельних конструкціях, де може скупчуватися пил. Це попереджує можливе утворення пилової хмари при виході продукту із силоса;

після гасіння РС вона видаляється з підсилосного поверху за допомогою техніки;

при виникненні під час аварії пожежі керівником гасіння пожежі є старша посадова особа МНС. Ліквідацію пожежі проводить особовий склад підрозділів МНС;

після розвантаження сховища необхідно відкрити вивантажувальні люки і вентиляційні отвори;

у період проведення ліквідаційних робіт необхідно забезпечити періодичний контроль газоповітряного середовища у сховищі й навколо нього (не рідше 4 разів за добу), а також температурний контроль корпусу сховища (для суцільнометалевих бункерів).

Основні заходи безпеки під час ліквідації аварійної ситуації:

необхідно відключити електросилові установки, розташовані в аварійній зоні;

забороняється в аварійній зоні проведення будь-яких робіт, не пов'язаних із ліквідацією аварійної ситуації;

необхідно організувати роботу постів безпеки на шляхах до небезпечних зон для контролю за пропуском у цю зону тільки робітників, які беруть участь у ліквідації аварії та рятуванні людей;

до початку робіт із ліквідації аварійної ситуації працівники та особовий склад підрозділів МНС повинні пройти цільовий інструктаж з охорони праці;

проведення робіт із вивантаження РС із аварійного сховища дозволяється тільки після одержання результатів газової і температурної розвідок;

особи, які беруть участь у проведенні газової і температурної розвідок та у вимірі концентрації оксиду вуглецю в атмосфері навколо сховища, повинні перебувати в спеціальному одязі, касках і засобах захисту органів дихання;

під час ліквідації аварії необхідно додержуватися вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та інших нормативно-правових актів;

усі підрозділи МНС, що беруть участь у ліквідації аварії, повинні бути забезпечені засобами зв'язку та засобами захисту органів дихання, а на бойових ділянках повинен бути улаштований гучномовний зв'язок;

для проведення робіт залучається розрахункова кількість людей;

у процесі вивантаження РС з бункерів забороняється перебувати під вивантажувальними отворами і люками, оскільки можливе випадіння шматків спеченої сировини, що горить. Працівники, зайняті на операції випуску, повинні бути в спеціальному одязі, касках та засобах захисту органів дихання;

з метою уникнення опікових травм забороняється ходіння по завалах вивантаженої зі сховища сировини, що горить;

огляд в аварійній зоні місць з обмеженою видимістю дозволяється тільки з використанням електроліхтарів у вибухобезпечному виконанні. У вечірній і нічний час доби на бойових ділянках має бути організоване тимчасове освітлення;

поблизу сховища повинні бути позначені зони, небезпечні для перебування людини без засобів захисту органів дихання.

особовий склад МНС та працівники, які беруть участь у проведенні робіт з флегматизації та ліквідації аварійної ситуації та аварії, повинні перебувати в небезпечних зонах в засобах захисту органів дихання;

під час проведення аварійно-рятувальних робіт необхідно безперервно проводити контроль атмосфери на наявність вибухонебезпечної концентрації газів і на токсичність;

вентиляційні отвори сховища потрібно закрити (герметизувати) безпосередньо перед початком проведення флегматизації. До і після процедури розвантаження бункера вивантажувальні люки та вентиляційні отвори повинні бути відкриті;

вивантаження РС повинно здійснюватися у підсилосний поверх безперервно до повного звільнення силоса. При неможливості утилізації продукту, що вивантажується, за допомогою штатних механізмів можна використати спеціальну або пристосовану техніку: шнековий самоподавач ШСМ-1М, стрічковий пересувний транспортер ЛТ-6, ківшовий шнековий навантажувач КШП-5, снігоприбиральні механізми тощо;

якщо в процесі вивантаження в силосі утворилося "склепіння" і припинилося витікання продукту, то до моменту руйнування склепіння і відновлення нормального витікання необхідно флегматизувати підсклепінні порожнини, що утворилися. Руйнування "склепіння" здійснюється підручними засобами (багри, крюки, пробійники);

забороняється переривати розвантаження і флегматизацію вільних порожнин до повного вивільнення бункера;

під час вивантаження сховища через бічні аварійні отвори (для суцільнометалевих бункерів) слід враховувати перерозподіл тиску сировини на стінки в горизонтальній площині: у зоні випуску навантаження (напруга) на стінки зменшується, залишаючись практично постійною на діаметрально протилежній ділянці стінки.

Додаток 2
до Положення щодо розробки
планів локалізації
та ліквідації аварійних
ситуацій і аварій
на об'єктах зберігання
й перероблення зерна
та зернопродуктів

Розрахунок
потрібної кількості технічних засобів,
що використовуються при ліквідації аварійних ситуацій

1. Процедура оцінки сил і засобів

У загальному випадку процес вивантаження РС включає проведення п'яти видів робіт: охолодження огороджувальних конструкцій (для суцільнометалевих сховищ), флегматизацію вільних порожнин сховища, вивантаження РС із сховища, гасіння і вивезення (утилізацію) сировини. Задіяні при ліквідації сили і засоби при проведенні усіх видів робіт повинні бути збалансовані, оскільки як їх нестача, так і надлишок призводять до зниження ефективності процесу ліквідації.

При виборі темпу вивантаження Т РС (кількість сировини, що

в вивантажується (вивозиться) за одиницю часу) із сховища варто дотримуватися умови:

                           Т  --> min,
в

тобто він повинний бути мінімальним виходячи з можливих значень інтенсивності доставки флегматизатора й утилізації сировини.

Процедура оцінки необхідної кількості засобів для ліквідації аварійної ситуації в сховищах силосного типу і в суцільнометалевих бункерах наведена відповідно на рис. 1 і 2 . Вона дозволяє визначити необхідну кількість флегматизатора, транспортних засобів його доставки, необхідну кількість транспорту для утилізації РС виходячи з найхарактерніших показників. За критерій обрано темп вивантаження (захід N 1 або захід N 2).

Захід N 1 (вивантаження без флегматизації) - можливі два варіанти утилізації РС:

якщо є можливість використовувати штатні засоби, то розрахунок необхідної кількості транспортних засобів для утилізації варто проводити виходячи з максимального темпу вивантаження, який може забезпечити штатне устаткування. У тому випадку, коли транспортних засобів утилізації РС недостатньо для забезпечення максимального темпу вивантаження, необхідно його скоригувати (привести у відповідність), тобто темп вивантаження РС зі сховища повинен дорівнювати інтенсивності утилізації;

у разі неможливості використання штатних засобів навантаження розрахунок темпу вивантаження і необхідної кількості автотранспорту варто проводити з урахуванням інтенсивності навантажувальних робіт із залученням техніки, що пристосована для навантаження РС.

Захід N 2 - вивантаження з флегматизацією газоповітряного середовища в порожнині сховища.

Після вибору темпу вивантаження щодо критичної гілки проводиться коригування (приведення у відповідність з обраним темпом) сил і засобів щодо інших гілок.

2. Технічні засоби для вивантаження РС з аварійних силосів і бункерів

Для вивантаження РС, яка "злежалася" у процесі зберігання, здебільшого застосовують підручний шанцевий інструмент: списи, ломи, штанги, крюки.

Рисунок 1. Процедура оцінки потрібної кількості
засобів (для сховищ силосного типу).

Рисунок 2. Процедура оцінки потрібної кількості
засобів (для металевих бункерів).

У таблиці 1 наведені результати випробувань СПБ, які свідчать про те, що за допомогою ствола пожежного бурового можна подавати газоподібні сполуки на флегматизацію до силосів і бункерів з РС, а також використовувати його для проходження шару продукту, що "злежався", та для створення каналу для вивантаження сировини.

Дані про подачу діоксиду вуглецю по буровому стану на флегматизацію наведені в таблиці 1.

                                                         Таблиця 1

------------------------------------------------------------------
|Швидкість подачі, | Тривалість подачі | Кількість СО , яка |
| кг/хв | газу, | 2 |
| | хв. | надійшла |
| | | за 5 хв., кг |
|------------------+----------------------+----------------------|
| 0,32 | 150 | 1,62 |
|------------------+----------------------+----------------------|
| 0,54 | 110 | 2,7 |
|------------------+----------------------+----------------------|
| 0,72 | 80 | 3,6 |
|------------------+----------------------+----------------------|
| 0,69 | 52 | 4,8 |
|------------------+----------------------+----------------------|
| 1,44 | 60 | 7,2 |
------------------------------------------------------------------

3. Флегматизуючі сполуки і технічні засоби для їх зберігання і доставки

Як флегматизуючі сполуки застосовують здебільшого діоксид вуглецю або азот. Можливе застосування інших - інертних газів, наприклад гелію, аргону; димових, основним компонентом яких є азот. При виборі флегматизатора слід виходити з його наявності для забезпечення потрібного темпу вивантаження, можливості своєчасної доставки, ефективності, вартості тощо. Найбільше цим вимогам відповідають діоксид вуглецю і азот.

Для проведення робіт по флегматизації вільних порожнин сховищ необхідні технічні засоби для зберігання і доставки флегматизуючих сполук до аварійного сховища і засоби для подачі газу у вільні об'єми.

Технічні засоби для зберігання і доставки флегматизатора можуть бути стаціонарними і пересувними. Перевага надається пересувним засобам, тому що у більшості випадків постійно зберігати на підприємстві запас інертного газу недоцільно.

Для зберігання і доставки азоту і аргону можуть бути використані стаціонарні холодильні кріогенні газифікатори ГХК, стаціонарні газифікаційні установки типу Г, пересувні газифікаційні установки, транспортні кріогенні цистерни ЦТК і транспортні газифікаційні установки типу ПГ-3,2-0,63120.

Характеристики технічних засобів для зберігання і доставки азоту, аргону і діоксиду вуглецю:

     Продуктивність по азоту, куб.м/г                  510
Максимальна споживча потужність, кВт 45
Номінальна ємність цистерни, куб.м 3,2
Розміри, мм 6900 x 2500 x 3250

Газифікаційна установка ПГХКА-1,0-0,9/1,6 призначена для зберігання, транспортування і холодної газифікації рідкого азоту при профілактиці, локалізації і гасінні пожеж.

Транспортні кріогенні цистерни типу ЦТК призначені для зберігання і транспортування рідких азоту і аргону. Розроблені і серійно виробляються різні модифікації ЦТК: 0,5/0,5, 1/0,25, 1,6/0,25, 2,5/0,25 (ТРЖК-8), 3,2/0,2-5, 3,2/0,2-5-1, 5/0,25, 5/0,25-1, 6,3/0,25, 6,3/0,25-1, 8/0,25 (перше число найменування - номінальний об'єм, друге - величина робочого тиску). Узагальнена технічна характеристика модифікацій ЦТК наведена в таблиці 2.

Узагальнена технічна характеристика транспортних цистерн типу ЦТК

                                                         Таблиця 2

------------------------------------------------------------------
| Показник | Значення параметра |
| |--------------------|
| | від | до |
|-------------------------------------------+---------+----------|
| 1 | 2 | 3 |
|-------------------------------------------+---------+----------|
|Номінальний об'єм резервуара, куб.м | 0,5 | 8 |
|-------------------------------------------+---------+----------|
|Максимальна маса азоту, що перевозиться, кг| 380 | 5670 |
|-------------------------------------------+---------+----------|
|Втрати від випаровування при зберіганні, | 0,54 | 1,1 |
|%/доб (кг/доб) |(0,18) |(1,38) |
|-------------------------------------------+---------+----------|
|Розміри, не більше, мм: довжина | 1250 | 5000 |
| ширина | 1250 | 2000 |
| висота | 1430 | 2200 |
|-------------------------------------------+---------+----------|
|Маса порожньої цистерни, не більше, кг | 250 | 3050 |
|-------------------------------------------+--------------------|
|Шасі автомобіля |УАЗ-3303, ГАЗ-66, |
| |ЗИЛ-131 А, |
| |УРАЛ-4320, КрАЗ-257 |
------------------------------------------------------------------

Транспортні газифікаційні установки АГУ-2М-1, АГУ-8К-1 призначені для транспортування і зберігання рідкого азоту, кисню і аргону, газифікації на місці споживання в балони та інші ємності до тиску 19,6 МПа (таблиця 3).

У таблиці 4 наведені характеристики мобільних технічних засобів для зберігання і доставки зрідженого діоксиду вуглецю.

Транспортні ізотермічні цистерни обладнані трубопроводами, арматурою, КВП і запобіжними приладами в арматурній шафі (тамбурі), розміщеній у задній частині цистерни.

Транспортна установка аерозольного вуглекислотного пожежогасіння ТРЖУ-4 призначена для гасіння пожеж у закритих об'ємах промислових споруд - у музеях, бібліотеках, архівах; в електроустановках, на об'єктах спиртової, лікеро-горілчаної, парфумерної промисловості при горінні полярних рідин.

Технічна характеристика газифікаційних установок типу АГУ

                                                         Таблиця 3

------------------------------------------------------------------
| Показник | АГУ-2М-1 | АГУ-8К-1 |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Ємність цистерни | 1430 | 4200 |
|(для азоту), кг | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Максимальний тиск | 21,6 | 21,6 |
|газоподібного | | |
|продукту, МПа | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Температура | від 243 до 293 | від 243 до 293 |
|газоподібного | (від -30 до -20) | (від -30 до -20) |
|продукту, К (град.С) | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Споживча потужність, | 91 | 91 |
|кВт | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Напруга мережі, В | 220/380 | 220/380 |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Маса установки (без | 7315 | 14140 |
|продукту), кг | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Розміри, мм | 6675x2500x3585 | 9820x2650x3370 |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Марка шасі автомобіля| ЗИЛ | КрАЗ-250 |
------------------------------------------------------------------

     Діоксид вуглецю подається у стані стійкого аерозолю:
Коефіцієнт наповнення резервуара 0,85
Робоча температура в резервуарі, град.С від -35 до -45
Час безперервної роботи установки, хв. до 25
Марка металорукавів 4656-2-50-50
Умовний діаметр рукавів, мм 50
Робочий тиск у рукавах, МПа, не більше за 160

Подача аерозолю здійснюється порціями від 3,5 до 20 кг (до 10,8 куб.м/хв). Перерва для створення тиску в ємності - більше ніж 30 хв., у середньому за одну годину продуктивність становить до 20 куб.м СО2 .

Заправник пересувний вуглекислотний ЗПУ-4 (4,5) призначений для транспортування рідкого діоксиду вуглецю і перекачування його під високим тиском у балони за допомогою поршневого насоса і в ізотермічні резервуари типу ЦЖУ, НЖУ РДХ за допомогою відцентрового насоса. Агрегат забезпечує централізоване постачання підприємств рідким діоксидом вуглецю. Обладнання заправника змонтоване на напівпричепі ОДАЗ-885. Для транспортування рекомендується сідельний тягач ЗИЛ-130 В-80, забезпечений газифікатором.

Технічна характеристика мобільних засобів для зберігання і доставки СО2

                                                         Таблиця 4

------------------------------------------------------------------
| Показник | ЦЖУ-6,0-1,8 | ЦЖУ-9,0-1,8 | ТРЖУ-4 |
| | | | |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Ізотермічний | | | |
|резервуар: | | | |
|номінальна | | | |
|ємність, куб.м | 6 | 9 | 4,267 |
|надлишковий | | | |
|робочий тиск, МПа| 0,18 | 0,18 | 1,6 |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Маса діоксиду | | | |
|вуглецю, кг, не | | | |
|більше | 5900 | 900 | 4000 |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Шасі автомобіля | Напівпричіп |Напівпричіп |ЗИЛ-130В1-80|
| | ОдАЗ-885 |МАЗ-(5245)-93801| |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Тягач | Сідельний | Сідельний | - |
| | автотягач | автотягач | |
| | ЗИЛ-130В | МАЗ-504 | |
------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------
|Показник | РДХ-25,0-2,0 | ЗПУ-4 | ЗПУ-4,5 |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Ізотермічний | | | |
|резервуар: | | | |
|номінальна | | | |
|ємність, куб.м | 25 | 4 | 4,5 |
|надлишковий | | | |
|робочий тиск, МПа| | 2,45 | 2,45 |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Маса діоксиду | | | |
|вуглецю, кг, не | | | |
|більше | 25500 | 3790 | 4300 |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Шасі автомобіля | - | Напівпричіп | ОдАЗ-93571 |
| | | ОдАЗ-885 | |
|-----------------+----------------+----------------+------------|
|Тягач | - | Сідельний | - |
| | | тягач | |
------------------------------------------------------------------

Флегматизацію здійснюють або в підсилосний простір (флегматизація знизу), або в надсилосний (флегматизація зверху), або одночасно знизу і зверху. Флегматизацію знизу здійснюють при виникненні "склепіння" в нижній частині сховища. При можливості обвалу "склепіння" флегматизують як нижню, так і верхню частини сховища. Перед подачею інертних газів порожнини силосів і бункерів потрібно герметизувати.

Для зменшення об'єму надсилосного простору до нього може подаватися повітряно-механічна піна. Особливо ефективним цей захід є при заповненні вільного простору силосів, сполучених з аварійним.

Флегматизацію надсилосного простору проводять через завантажувальний люк, у кришці якого робиться спеціальний отвір. До початку процесу флегматизації герметизувати вільні порожнини сховища не слід, оскільки це сприяє швидкому накопиченню вибухонебезпечних газів. Навпаки, бажано забезпечити максимальне провітрювання приміщення надсилосного поверху.

Значну трудність при проведенні робіт з флегматизації надсилосного простору становить прокладання магістралі від засобу його доставки до завантажувального люка сховища, який здебільшого розташований на висоті 40 м і більше.

Прокладання рукавної лінії навіть у нормальних умовах або за відсутності освітлення, при задимленості, загазованості пов'язане з великим ризиком і енерговитратами.

Характеристика пожежних автомобілів АГВГ-4,5/2,4 і АГТ-1

                                                         Таблиця 5

------------------------------------------------------------------
| N | Характеристика | АГВГ-4,5/2,4 | АГТ-1 |
|з/п| | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 1 |2 | 3 | 4 |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 1 |Тип шасі | КамАЗ-53213 | ЗИЛ-4331 |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 2 |Колісна формула | 6x4 | 4x2 |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 3 |Кількість місць | 3 | 3 |
| |бойового розрахунку | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 4 |Максимальна | 80 | 85 |
| |швидкість, км/год | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 5 |Потужність двигуна, | 210 | 185 |
| |к.с. | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 6 |Ємність резервуара | 4,5 | 1,6 |
| |для СО , куб.м | | |
| | 2 | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 7 |Тип резервуара | Ізотермічна | Балони |
| | | ємність | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 8 |Кількість балонів, шт.| - | 40 |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 9 |Робочий тиск у | 2,4 | 6 |
| |резервуарі (МПа) | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 10|Термін зберігання | Не обмежений | Не обмежений |
| |рідкого СО | | |
| | 2 | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 11|Маса СО в | 4300 | 1000 |
| | 2 | | |
| |резервуарі, кг | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 12|Коефіцієнт наповнення | 0,85 | 0,625 |
| |резервуара | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 13|Температура рідкого | від-45 до-10 | Навколишнього |
| |СО в резервуарі, | | середовища |
| | 2 | | |
| |град.C | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 14|Час безперервної | Від 30 до 35 | 20 |
| |роботи установки | | |
| |при подачі | | |
| |аерозолю СО , хв. | | |
| | 2 | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 15|Марка металорукавів | 4656-2-50-16-30 | - |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 16|Умовний діаметр | 50 | Немає даних |
| |рукава, мм | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 17|Довжина рукавної | 40 | 80 |
| |лінії, м | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 18|Робочий тиск, кг/кв.см| 16 | Немає даних |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 19|Діаметр сприску | 13 | Немає даних |
| |ствола, мм | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 20|Призначений строк | 15 | 25 |
| |служби резервуара для | | |
| |СО , не менше, роки | | |
| | 2 | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 21|Середній термін | 9 | Немає даних |
| |служби резервуара до | | |
| |капітального ремонту, | | |
| |не менше, роки | | |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 22|Витрата ствола, кг/с | 2,0 | 0,83 |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 23|Повна маса, т | 16,8 | 12 |
|---+----------------------+------------------+------------------|
| 24|Коефіцієнт відношення | 0,26 | 0,083 |
| |маси вогнегасної | | |
| |речовини до повної | | |
| |маси автомобіля | | |
------------------------------------------------------------------

Якщо довжина магістралі перевищує 100 м, слід здійснити монтаж спеціального трубопроводу від підсилосного поверху до надсилосного ("сухотруб"). У цьому випадку рукавна лінія прокладається від засобу доставки до "сухотруба" і від останнього до завантажувального люка. Уприскування (подача) флегматизатора у вільні об'єми сховища виконується за допомогою ручного пожежного ствола РС-50, який не перекривається і закріплюється на елементах конструкції силоса.

Таким чином, на кожному підприємстві по зберіганню і переробці РС повинні бути: "сухотруб", необхідна кількість металорукавів марки 4656-2-50-16-30, не менше двох стволів РС-50 для подачі флегматизатора і засоби для приєднання рукава до засобу доставки.

4. Розрахунок потрібної кількості флегматизатора і тривалості його подавання

Розрахунок проводять за номограмою (рис. 3) залежно від об'єму вільної порожнини сховища.

У лівій верхній частині сектору "а" номограми проводиться графічне визначення потрібної об'ємної кількості інертного газу V1 залежно від вільного об'єму порожнини сховища VП і потрібної при флегматизації концентрації залишкового кисню Ко, якої необхідно досягти у процесі флегматизації (в разі застосування СО2 до сумішей повітря з воднем, метаном та оксидом вуглецю Ко становить відповідно 7,9, 15,6 і 9,8%, а в разі застосування N 2-5,0, 12,8 і 6,5%).

Сектор "b" відображає стан герметичності об'єкта. Умовно герметичному сховищу відповідає значення коефіцієнта повітрообміну Кв, рівне нулю. Із збільшенням площі отворів, тобто із збільшенням ступеня негерметичності сховища, коефіцієнт Кв зростає.

У правій нижній чверті "с" проводиться перерахунок потрібного об'єму V діоксиду вуглецю і азоту на масу М. У разі використання як флегматизатора інших газів потрібно нанести на графік лінії, що відображають співвідношення об'єму і маси для конкретних газів.

Конструкція більшості мобільних засобів для зберігання і доставки зріджених газів не дозволяє визначати кількість флегматизатора, поданого в об'єм, що підлягає захисту, тому єдиним методом його визначення в об'єктових умовах є тривалість подачі t. У секторі "d" побудовано прямі інтенсивності подавання q, за допомогою яких проводиться визначення t.

5. Розрахунок потрібної кількості автотранспорту для доставки флегматизатора

На рис. 4 наведено номограму, за якою проводиться визначення потрібної кількості автотранспорту n для доставки флегматизатора залежно від величини об'єму Vп, що захищається, і залишкової концентрації кисню Ко, якої необхідно досягти у процесі флегматизації (сектор "а"), виду флегматизатора (сектор "b"), коефіцієнта запасу флегматизатора Кз (сектор "в") і корисного навантаження автотранспорту QП, тобто маси флегматизатора, що перевозиться (ключ: a-->b-->c-->d).

За допомогою номограми можна також визначити, який максимальний об'єм надсилосного простору може бути захищений доставленою партією флегматизатора (ключ: d-->c-->b-->a).

6. Розрахунок часу доставки флегматизатора

Важливим параметром, що впливає на темп вивантаження, є час доставки флегматизатора t. В основу розрахунку (рис. 5) покладено середню швидкість руху незавантажених транспортних засобів на базі автомобілів КамАЗ, ЗИЛ-130 (ГАЗ-53) і КрАЗ по асфальтованій дорозі з розташованими на ній населеними пунктами (сектор "a"; L - відстань до місця завантаження флегматизатором). Номограма враховує стан дороги (сектор "b"), погодні умови (сектор "c") і час доби, коли рухається автомобіль (сектор "d"), завантаженість автомобіля (сектор "e"), а також особливості руху автомобіля: окремо, в парі чи в колоні (сектор "f").

Для визначення часу доставки флегматизатора потрібно до розрахованого часу руху додати тривалість завантаження автомобіля флегматизатором.

7. Розрахунок необхідної кількості транспортних засобів для утилізації РС, що вивантажується

При розрахунку необхідної кількості транспортних одиниць для утилізації РС (рис. 6) враховується темп вивантаження (завантаження) І, вантажопідйомність транспортних засобів QП, відстань від місця розвантаження L, кількість місць одночасного завантаження n і час доби, коли проводиться утилізація (ключ: a-->b-->c-->d). Номограма дозволяє також вирішити протилежну задачу:

за кількістю транспортних засобів визначити максимально можливий темп вивантаження (ключ: d-->c-->b-->a).

8. Визначення тривалості відкачування газоповітряного середовища з аварійного сховища

За відсутності відкритого осередку горіння концентрацію вибухонебезпечних газів у порожнині сховища необхідно знизити до величини, меншої ніж НКМП, і підтримувати її на цьому рівні. Для цього газоповітряну суміш слід відкачувати з порожнини сховища за допомогою димовсмоктувача.

Рисунок 3. Номограма для визначення необхідної
кількості флегматизатора і тривалості його подавання.
Ключ: a-->b-->c-->d

Рисунок 4. Номограма для визначення необхідної
кількості автотранспорту для доставки флегматизатора.
Ключ: a-->b-->c-->d

Рисунок 5. Номограма для розрахунку часу
доставки флегматизатора.
Ключ: a-->b-->c-->d-->e-->f

Рисунок 6. Номограма розрахунку необхідної
кількості транспортних засобів для утилізації РС.
Ключ: a-->b-->c-->d

З Рисунками 1-6 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Продуктивність димовсмоктувача задають з таким розрахунком, щоб кратність годинного повітрообміну не перевищувала 0,2-0,4. Необхідна тривалість відкачування t (год) визначається за формулою

                            |      I    |
| Г |
W | K - --- |
0 | Q |
t = - ---- x ln | --------- |,
Q | I |
| Г |
| K - ---- |
| 0 Q |

     де: W  - вільний об'єм порожнини, куб.м;
0
Q - продуктивність димовсмоктувача, куб.м/год;
I - інтенсивність газовиділення вибухонебезпечних газів,
Г
куб.м/год;
К - концентрація вибухонебезпечних газів у момент початку
0
відкачки;
К - НКМП для суміші повітря з найбільш вибухонебезпечним
газом.