ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
РІШЕННЯ
29.04.2010 N 338
Про відмову в погодженні
проекту регуляторного акта
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) розглянув:
проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про гігієнічну регламентацію та державу реєстрацію небезпечних факторів" (далі - проект Постанови) повторно надісланий для розгляду, а також документи, що надані до нього листом Мінпромполітики від 15.03.2010 N 13/5-3-599.
За результатами здійснення аналізу проекту Постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 7 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) ВСТАНОВИВ:
проектом Постанови пропонується внести зміни до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420, з метою забезпечення на належному рівні захисту довкілля та здоров'я населення, сприяння розвитку альтернативних методів оцінки небезпеки хімічних речовин тощо.
Однак Мінпромполітики при розробці проекту Постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу не дотримано вимог статей 4, 5, 7 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).
Проектом Положення передбачається, що "державна реєстрація речовин (препаратів, сплавів) здійснюється Комітетом за результатами їх наукової експертизи протягом 45 днів після отримання від заявника необхідних для реєстрації документів". В свою чергу, результатом наукової експертизи є висновок. При цьому, замовнику може бути відмовлено в державній реєстрації, якщо в результаті наукової експертизи встановлена неможливість дотримання затверджених гігієнічних нормативів у заявленій сфері застосування.
Разом з тим, 01.04.2010 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" N 1869-VI, статтею 1 якого передбачено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Враховуючи зазначене, висновок наукової експертизи має ознаки документу дозвільного характеру у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) (далі - Закон України про дозвільну систему).
Крім того, статтями 15-18 Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ) передбачені такі види експертизи: первинна наукова і науково-технічна експертиза, повторна наукова і науково-технічна експертиза, додаткова наукова і науково-технічна експертиза, контрольна наукова і науково-технічна експертиза.
Так, розробнику необхідно чітко визначити вид наукової експертизи, за результатами якої здійснюється державна реєстрація речовин (препаратів, сплавів).
Крім того, проектом Положення передбачено, що оплата за проведення Комітетом вказаної наукової експертизи здійснюється згідно з тарифами, затвердженими Кабінетом Міністрів України
Проте, частиною першою статті 4 Закону України про дозвільну систему ( 2806-15 ) передбачено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема, необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулюванні документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; можливість набуття права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації.
У зв'язку з цим, проект Положення потребує доопрацювання в частині приведення у відповідність до вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) (в редакції від 11.02.2010 N 1869-VI).
Крім того, згідно абзацу 6 пункту 17 додатка до проекту Постанови пропонується передбачити, що "лікарські та ветеринарні засоби (крім активних субстанцій, що застосовуються при їх виробництві в Україні)" не підлягають державній реєстрації.
Слід зазначити, що під час розгляду попередньої редакції проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів", надісланої листами Мінпромполітики від 25.01.2010 N 13/5-3-160 та від 05.02.2010 N 14/5-3-187, Держкомпідприємництвом було висловлено зауваження з приводу вищезазначеного положення (пункт 19 додатка до проекту Постанови у попередній редакції) та наголошено на необхідності його доопрацювання, оскільки прийняття проекту Постанови у запропонованій редакції може призвести до встановлення подвійної процедури державної реєстрації активних субстанцій, які віднесено до категорії лікарських та ветеринарних засобів.
Однак редакцію даного пункту залишено розробником без змін, а інформація щодо спростування зауважень, викладених листом Держкомпідприємництва від 22.03.2010 N 3485 - відсутня.
За таких обставин, вважаємо за необхідне акцентувати увагу розробника на тому, що прийняття проекту Постанови у запропонованій редакції порушує статтю 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), положеннями якої встановлено обмеження в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти та необхідності викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.
Слід також зазначити, що при розробці проекту Постанови не дотримано вимог статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) (далі - Закон) та вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. N 308 (далі - Методика).
У даному випадку поданий на розгляд разом з проектом Постанови аналіз регуляторного впливу (далі - АРВ) є досить інформативним, але відсутність необхідної інформації (обов'язкова наявність якої передбачена положеннями Методики) у деяких пунктах АРВ не сприяє об'єктивному та всебічному розгляду питання та унеможливлює прийняття відповідного рішення.
Так, згідно вимог пункту 4 Методики, при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання (пункт 1 АРВ), зазначаються причини та умови виникнення проблеми, обґрунтування неможливості її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів, а також окреслюється коло суб'єктів, на яких зазначена проблема справляє негативний вплив.
Водночас, при обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття регуляторного акта (пункт 5 АРВ), наводиться оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта, надається оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. Даний пункт має також містити інформацію щодо механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта, а також щодо періодичності здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.
Що стосується прогнозних показників регуляторного акта (пункт 8 АРВ), то у відповідності до положень пункту 10 Методики, крім показників наведених розробником, слід також зазначити орієнтовний (прогнозний) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, а також розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта.
Однак за відсутності зазначеної інформації у відповідних пунктах аналізу регуляторного впливу неможливо здійснити всебічний розгляд даного питання та однозначно і об'єктивно оцінити ефективність запропонованого розробником механізму державного регулювання.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону ( 1160-15 ) регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом ( 1160-15 ).
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону ( 1160-15 ), не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Однак за відсутності інформації щодо внесення даного проекту регуляторного акта до плану діяльності Мінпромполітики з підготовки проектів регуляторних актів на 2010 рік, також порушується вимога статті 4 Закону ( 1160-15 ) в частині необхідності дотримання принципу передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності, а також принципу прозорості та врахування громадської думки.
Принцип прозорості та врахування громадської думки, зокрема, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом ( 1160-15 ) порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва ВИРІШИВ:
відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів".
Голова М.Бродський