КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Припинення діяльності об'єднання громадян

Для вирішення проблемного питання припинення діяльності юридичної особи, а саме скасування державної реєстрації громадської організації, Вищий адміністративний суд України постановою визнає помилковою правову позицію судів попередніх інстанцій при вирішенні справ по даній категорії, а саме визначення п. 3 розділу восьмого Закону № 755-ІV: “Закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить йому”. Оскільки особливості припинення об'єднань громадян Законом № 755-ІV не врегульовані, а перелік підстав для припинення державної реєстрації юридичних осіб, приведений у ньому, не носить вичерпний характер, то в цій частині підлягає застосуванню Закон № 2460-ХІІ. Суди визнають, що перелік підстав для винесення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, наведений у п. 2 ст. 38 Закону № 755-IV носить загальний характер і не є винятковим. Перелік підстав для ліквідації об'єднань громадян, наведений у ст. 32 Закону № 2460-ХІІ, носить вичерпний характер і є спеціальним, оскільки регулює питання припинення тільки об'єднань громадян.

Позиція платника податків. Відповідно до ст. 32 Закону № 2460-ХІІ ліквідація об'єднання громадян може здійснюватися за рішенням суду тільки за поданням легалізуючого органу або прокурора. Зазначена стаття містить вичерпний перелік випадків здійснення ліквідації громадської організації, і неподання фінансової звітності до органів ДПС не є підставою для скасування таких організацій.

Позиція органів ДПС. Громадська організація “С” в порушення п. 2 частини першої ст. 9 Закону № 1251-ХІІ не подає до податкових органів податкової служби встановленої звітності понад рік, про що свідчить довідка органу ДПС.

Рішення. Вищим адміністративним судом України було встановлено, що громадську організацію “С” зареєстровано 20.10.2003 р. управлінням юстиції, про що видано свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян. З травня 2004 р. організація не подає податкової звітності, що підтверджується довідкою державної податкової інспекції за місцем реєстрації суб'єкта.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 7.11.12 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР передбачено, що центральний державний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації.

На виконання зазначеного наказом № 233 затверджено Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, який застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості (п. 1.2 Порядку).

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 233 податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за визначеною формою і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Згідно з п. 1.5 цього Порядку у звіті зазначаються усі передбачені в ньому показники наростаючим підсумком з початку календарного року. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції (суми) цей рядок прокреслюється.

Також суд зазначає, що звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями має статус податкової декларації, оскільки цей документ подається до контролюючого органу у терміни та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податку (п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-III).

Пунктом 2 ст. 38 Закону № 755-ІV передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Одночасно суд звертає увагу на те, що помилковою є правова позиція судів попередніх інстанцій з посиланням на норми Господарського кодексу та Закону № 2460-ХІІ. Предметом даного спору є припинення юридичної особи, а не підприємницької діяльності, що є різними правовими явищами, регламентованими різним законодавством. Відповідно і положення цього Закону, згаданого судами попередніх інстанцій, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки вони регулюють підстави примусового розпуску об'єднання громадян, а не припинення юридичної особи.

Лариса ТРОФІМОВА,
директор Юридичного
департаменту
та Сергій ГУЦЬКО,
головний державний податковий
інспектор відділу інформаційно-аналітичного
забезпечення та звітності

“Вісник податкової служби України” № 18 травень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)